Suchergebnisse

Quantitative data are increasingly influencing the evaluation of the effectiveness of research and researchers. Citations may be the main metric to assess the quality and value of a publication, the number of which evaluates the academic impact. Who and how is citing Ukrainian scholarly journals? And speaking about citations, what are the main connections and trends? To study these aspects, we analyzed the citations of two "young" Ukrainian journals published by the National University of Kyiv-Mohyla Academy. The authors searched for articles published by two journals (Kyiv-Mohyla Humanities Journal and Kyiv-Mohyla Law and Politics Journal) in the citation databases Dimensions, Web of Science and Scopus. With the help of bibliometric analysis, such indicators as: citation; self-citation of the author; self-citation of the journal; citations from the author affiliated with the publisher of the journal; citations from the author who has a joint affiliation with the author of the article; Altmetric Attention Score. The purpose of the study is to distinguish the publications impact in various fields of knowledge in Open Access journals for researchers around the world, the growing number of citations for English-language publications, the importance of international publishing standards, correlations for self-citation, etc. An important aim is also to summarize the importance of journal indexing in different databases. The study showed that the number of journal citations is primarily influenced by the thematic relevance of published materials. Including, the subject of the article (volume, issue) has a strong correlation with the dynamics and geography of the citations. The number of self-citations of authors, self-citations of the journal, as well as citations from the joint affiliation with the author and publisher was insignificant. No significant impact on the number of citations was also found in the date of publication and its distribution on the Internet (Altmetric). Journal indexing in abstract, full-text ...

The purpose of the article is to characterize the peculiarities of the interpretation of Sidor Vorobkevich's choral works in A. Kushnirenko's creative work and the specificity of their popularization in Western Ukrainian lands. The methodology of the research is to use materials that characterize the choral work of Sidor Vorobkevich, which contributes to the development of the musical culture of the region and the creative achievements of A. Kushnirenko, who made a great contribution to the popularization of the composer's choral heritage. The scientific novelty of the work is that for the first time the interpretation of Sidor Vorobkevich's choral works is considered in the creative and research work of the well-known choral conductor, composer, organizer of music life in Bukovyna Andriy Kushnirenko, who contributed to the revival and popularization of forgotten creativity. Conclusions. The research revealed that the specificity of S. Vorobkevich's choral works and the peculiarities of their interpretation in A. Kushnirenko's creative work is an important component in the Ukrainian choral heritage, which contributes to the revival and development of choral art. Generalized results of the creative activity of Bukovyna artists S. Vorobkevich and A. Kushnirenko, who first raised from oblivion the musical heritage of his predecessor, which laid the foundations of the scientific study of folk song creativity. Choral creativity of S. Vorobkevich and A. Kushnirenko's research work, peculiarities of interpretation of choral works are characterized. The focus is on regional and integrative aspects of the historical choral heritage of Bukovina artists.

Nowadays modern organizations that need an influx of young talented leaders capable of productive activities for business development must take into account the specific career aspirations of High school graduates as representatives of generation "Y". The attractiveness of the employer's brand plays a special role in this process. The empirical research presented in the article using qualitative (interviews) and quantitative (statistical data collection, questionnaires) methods was aimed at assessing the employment prospects of University graduates, based on their generational characteristics and career priorities based on them, in an organization located in a small remote city, but is a division of a large Federal gas transportation organization. The results of the study of actual practice of working with young professionals, despite ensuring a high level of well-being in the workplace, showed a high demand for young personnel due to the aging of the workforce (retirement), on the one hand, and a high turnover of personnel among young workers, on the other. Thus, the problem of attracting and retaining young professionals to the organization under investigation is extremely urgent. At the same time, the study revealed the heterogeneity of typical features inherent in representatives of generation Y: three subgroups with different characteristics were identified. Study of career priorities of each subgroup of graduates, namely career goals, professional and social expectations, preferred duration of work in one company and prospects for labor mobility, opportunities for professional development and career growth, availability of interesting work and a team with a pronounced enthusiasm for work, preferred place of residence, etc. allowed to formulate a number of recommendations for strengthening the internal HR brand as a basis for attracting and retaining young professionals in the long term. These include holding a single common day of adaptation for young employees, implementing corporate culture through electronic resources, and creating professional communities using the corporate social network. The value of the research results lies in expanding the understanding of the features of career building by young employees, taking into account the specifics of their generation. The results of the research are extremely useful for managers of organizations and HR managers interested in attracting and retaining young employees in order to strengthen the continuity of company management and guarantee the well-being of employees. © ECIAIR 2020.All right reserved. ; The work was supported by Act 211 Government of the Russian Federation, contract № 02.A03.21.0006. Russian Foundation for Basic Research (RFBR) under Grant № 19-010-00705 'Development of tools for assessing the impact of social pollution of labor relations on the employees' well-being in a digital economy'.

This study identifies features of functioning of territorial communities in modern Ukraine as agents of institutionalization of democratic citizenship. Territory is a static factor in a successful community development model, and citizenship is a dynamic factor, which is personalized in teams that work together to work together for mutual benefit. Collective citizenship in the image of territorial communities is determined by the agent of the institutionalization of democratic citizenship. The legitimacy of recognizing democratic collective citizenship as a political institute and community is affirmed, while the synthesis of socio-cultural and strategic factors of community development is a necessary condition for its involvement in contemporary politics as a political actor. The works of domestic and foreign authors on the studied topic are analyzed, in particular the work of Elinor Ostrom «Managing the Common. The evolution of collective action institutions. " Among the research methods are the author's research on the topic of self-government in recent years (2002-2018) and the generalization of his own experience of deputy activity. The importance of uniting territorial communities for their ability to be successful is emphasized. The indicator of the development of collective citizenship as a community is defined by territorial and national identity. In particular, territorial identity plays a leading role in reforming local self-government, territorial organization of the state, and self-organization of society. Emphasis is placed on the importance of adhering to scientifically grounded legislation and procedures for the unification of territorial communities. Recommendations are given on the effectiveness of further development of territorial communities, among which priorities are identified: strengthening of collective solidarity, financial stability and enhancement of civic competence. ; У даному дослідженні визначаються особливості функціонування територіальних громад в сучасній Україні як агентів інституціоналізації демократичної громадянськості. Статичним чинником успішної діяльнісної моделі розвитку громад представляється територія, а динамічним чинником – громадянськість, яка персоналізується в колективах, об'єднаних спільною взаємодією на взаємну корисність. Колективна громадянськість у образі територіальних громад визначається агентом інституціоналізації демократичної громадянськості. Стверджується закономірність визнання демократичної колективної громадянськості політичним інститутом і спільнотою одночасно, а синтез соціокультурного та стратегічного чинників розвитку громади є необхідною умовою її залучення до сучасної політики у якості політичного актора. Аналізуються праці вітчизняних і закордонних авторів з досліджуваної теми, зокрема праця Елінор Остром «Керування спільним. Еволюція інституцій колективної дії». Серед методів дослідження авторські дослідження теми самоврядування протягом останніх років (2002-2018рр) та узагальнення власного досвіду депутатської та викладацької діяльності. Наголошується важливість об єднання територіальних громад для їх спроможності бути успішними. Індикатором розвинутості колективної громадянськості як спільноти визначається територіальна та національна ідентичність. Зокрема, територіальна ідентичність відіграє провідну роль у реформуванні місцевого самоврядування, територіальної організації держави та самоорганізації суспільства. Зосереджується увага на важливості дотримання науково обгрунтованих законодавчих норм і процедури об єднання територіальних громад. Пропонуються рекомендації щодо ефективності подальшого розвитку територіальних громад, серед яких визначаються пріоритетними: зміцнення колективної солідарності, фінансової стійкості та підвищення громадянської компетентності.

This study identifies features of functioning of territorial communities in modern Ukraine as agents of institutionalization of democratic citizenship. Territory is a static factor in a successful community development model, and citizenship is a dynamic factor, which is personalized in teams that work together to work together for mutual benefit. Collective citizenship in the image of territorial communities is determined by the agent of the institutionalization of democratic citizenship. The legitimacy of recognizing democratic collective citizenship as a political institute and community is affirmed, while the synthesis of socio-cultural and strategic factors of community development is a necessary condition for its involvement in contemporary politics as a political actor. The works of domestic and foreign authors on the studied topic are analyzed, in particular the work of Elinor Ostrom «Managing the Common. The evolution of collective action institutions. " Among the research methods are the author's research on the topic of self-government in recent years (2002-2018) and the generalization of his own experience of deputy activity. The importance of uniting territorial communities for their ability to be successful is emphasized. The indicator of the development of collective citizenship as a community is defined by territorial and national identity. In particular, territorial identity plays a leading role in reforming local self-government, territorial organization of the state, and self-organization of society. Emphasis is placed on the importance of adhering to scientifically grounded legislation and procedures for the unification of territorial communities. Recommendations are given on the effectiveness of further development of territorial communities, among which priorities are identified: strengthening of collective solidarity, financial stability and enhancement of civic competence. ; У даному дослідженні визначаються особливості функціонування територіальних громад в сучасній Україні як агентів інституціоналізації демократичної громадянськості. Статичним чинником успішної діяльнісної моделі розвитку громад представляється територія, а динамічним чинником – громадянськість, яка персоналізується в колективах, об'єднаних спільною взаємодією на взаємну корисність. Колективна громадянськість у образі територіальних громад визначається агентом інституціоналізації демократичної громадянськості. Стверджується закономірність визнання демократичної колективної громадянськості політичним інститутом і спільнотою одночасно, а синтез соціокультурного та стратегічного чинників розвитку громади є необхідною умовою її залучення до сучасної політики у якості політичного актора. Аналізуються праці вітчизняних і закордонних авторів з досліджуваної теми, зокрема праця Елінор Остром «Керування спільним. Еволюція інституцій колективної дії». Серед методів дослідження авторські дослідження теми самоврядування протягом останніх років (2002-2018рр) та узагальнення власного досвіду депутатської та викладацької діяльності. Наголошується важливість об єднання територіальних громад для їх спроможності бути успішними. Індикатором розвинутості колективної громадянськості як спільноти визначається територіальна та національна ідентичність. Зокрема, територіальна ідентичність відіграє провідну роль у реформуванні місцевого самоврядування, територіальної організації держави та самоорганізації суспільства. Зосереджується увага на важливості дотримання науково обгрунтованих законодавчих норм і процедури об єднання територіальних громад. Пропонуються рекомендації щодо ефективності подальшого розвитку територіальних громад, серед яких визначаються пріоритетними: зміцнення колективної солідарності, фінансової стійкості та підвищення громадянської компетентності.

It is considered a system of organization of labour protection in Ukraine and the normative principles of safety and health in the European Union in the article. It is analysed the European normative principles of providing a risk-oriented approach to labour protection based on the principle of "unity and differentiation" of legal regulation of labor protection. At the same time, the differentiation of the provision of labor protection at European enterprises, in contrast to domestic ones, is provided both in terms of the specifics of work organization in a particular field of economics and the differentiation of the implementation of a risk-oriented approach to ensuring the safety and health of large, medium and small businesses. The particular attention is given to the methodological support of employers from European authorities by providing them with recommendations on risk assessment on the workplace. It is stressed that European standards on occupational safety and health establish that the work environment in the workplace of worker should not only reduce and prevent the impact on physical health of workers of production factors, but also ensure the worker's health as a state of complete physical, mental and social well-being and not only the absence of illness or infirmity. It is substantiated that in order to improve the organization of labour protection of workers in Ukraine, it is necessary to review existing approaches for creation of safe and healthy working conditions and implement a risk-oriented approach. The basis for such review should be the improvement of labour legislation in a part of the legal regulation of labour protection. In Ukraine, for organization of labour protection system, it is necessary to introduce a European experience of ensuring safe and healthy working conditions on the workplace. The improvement of domestic system of labor protection in general and labor protection in the economic sectors should be based on established normative minimum standards of safety and health at the workplace, and the differentiation of legal regulation of occupational safety should take into account the peculiarities of labor processes in the industries and create conditions for implementing a risk-oriented approach to safety and health at small and medium enterprises. ; Розглянуто систему організації охорони праці в Україні та нормативні засади безпеки і гігієни праці в Європейському Союзі. Проаналізовано європейські нормативні засади забезпечення ризик-орієнтованого підходу до охорони праці, які базуються на принципі «єдності і диференціації» правового регулювання охорони праці. Водночас диференціація забезпечення охорони праці на європейських підприємствах, на відміну від вітчизняних, забезпечується як у розрізі особливостей організації праці в конкретній галузі господарювання, так і диференціацією впровадження ризик-орієнтованого підходу до забезпечення безпеки і гігієни праці великого, середнього та малого бізнесу. Окрему увагу приділено методологічній підтримці роботодавців із боку європейських органів через надання їм рекомендацій щодо оцінки ризиків на робочому місці. Наголошено, що європейські стандарти з безпеки і гігієни праці встановлюють, що виробниче середовище на робочому місці працівника має не лише знижувати та попереджувати вплив на фізичне здоров'я працівників виробничих факторів, а й забезпечувати здоров'я працівника як стану повного фізичного, психічного та соціального благополуччя, так і відсутність хвороби чи немочі. Обґрунтовується, що для вдосконалення системи організації охорони праці працівників в Україні необхідно переглянути наявні підходи до створення безпечних і здорових умов праці та впровадити ризик-орієнтований підхід. Першоосновою такого перегляду має стати вдосконалення трудового законодавства в частині правового регулювання охорони праці. В Україні для організації системи охорони праці необхідно впровадити європейський досвід забезпечення безпечних і здорових умов праці на робочому місці працівника. Вдосконалення вітчизняної системи охорони праці загалом та охорони праці в галузях господарювання має базуватися на закріплених нормативно мінімальних стандартах безпеки і гігієни праці на робочому місці, а диференціація правового регулювання охорони праці має враховувати особливості процесів праці в галузях та створювати умови для впровадження ризик-орієнтованого підходу щодо безпеки і гігієни праці на малих і середніх підприємствах. ; Рассмотрена система организации охраны труда в Украине и Европейском Союзе. Проанализированы европейские нормативные основы обеспечения риск-ориентированного подхода к охране труда. Акцентируется внимание, что в странах Европейского Союзе безопасность и гигиена труда базируется на принципе «единства и дифференциации» правового регулирования охраны труда. В то же время дифференциация правового обеспечения охраны труда на европейских предприятиях, в отличие от отечественных, обеспечивается как в разрезе особенностей организации труда в конкретной отрасли хозяйства, так и в дифференциации внедрения риск-ориентированного подхода к обеспечению безопасности и гигиены труда большого, среднего и малого бизнеса. Особое внимание уделено методологической поддержке работодателей со стороны европейских органов путем предоставления им рекомендаций по оценке рисков на рабочем месте.

It is considered a system of organization of labour protection in Ukraine and the normative principles of safety and health in the European Union in the article. It is analysed the European normative principles of providing a risk-oriented approach to labour protection based on the principle of "unity and differentiation" of legal regulation of labor protection. At the same time, the differentiation of the provision of labor protection at European enterprises, in contrast to domestic ones, is provided both in terms of the specifics of work organization in a particular field of economics and the differentiation of the implementation of a risk-oriented approach to ensuring the safety and health of large, medium and small businesses. The particular attention is given to the methodological support of employers from European authorities by providing them with recommendations on risk assessment on the workplace. It is stressed that European standards on occupational safety and health establish that the work environment in the workplace of worker should not only reduce and prevent the impact on physical health of workers of production factors, but also ensure the worker's health as a state of complete physical, mental and social well-being and not only the absence of illness or infirmity. It is substantiated that in order to improve the organization of labour protection of workers in Ukraine, it is necessary to review existing approaches for creation of safe and healthy working conditions and implement a risk-oriented approach. The basis for such review should be the improvement of labour legislation in a part of the legal regulation of labour protection. In Ukraine, for organization of labour protection system, it is necessary to introduce a European experience of ensuring safe and healthy working conditions on the workplace. The improvement of domestic system of labor protection in general and labor protection in the economic sectors should be based on established normative minimum standards of safety and health at the workplace, and the differentiation of legal regulation of occupational safety should take into account the peculiarities of labor processes in the industries and create conditions for implementing a risk-oriented approach to safety and health at small and medium enterprises. ; Розглянуто систему організації охорони праці в Україні та нормативні засади безпеки і гігієни праці в Європейському Союзі. Проаналізовано європейські нормативні засади забезпечення ризик-орієнтованого підходу до охорони праці, які базуються на принципі «єдності і диференціації» правового регулювання охорони праці. Водночас диференціація забезпечення охорони праці на європейських підприємствах, на відміну від вітчизняних, забезпечується як у розрізі особливостей організації праці в конкретній галузі господарювання, так і диференціацією впровадження ризик-орієнтованого підходу до забезпечення безпеки і гігієни праці великого, середнього та малого бізнесу. Окрему увагу приділено методологічній підтримці роботодавців із боку європейських органів через надання їм рекомендацій щодо оцінки ризиків на робочому місці. Наголошено, що європейські стандарти з безпеки і гігієни праці встановлюють, що виробниче середовище на робочому місці працівника має не лише знижувати та попереджувати вплив на фізичне здоров'я працівників виробничих факторів, а й забезпечувати здоров'я працівника як стану повного фізичного, психічного та соціального благополуччя, так і відсутність хвороби чи немочі. Обґрунтовується, що для вдосконалення системи організації охорони праці працівників в Україні необхідно переглянути наявні підходи до створення безпечних і здорових умов праці та впровадити ризик-орієнтований підхід. Першоосновою такого перегляду має стати вдосконалення трудового законодавства в частині правового регулювання охорони праці. В Україні для організації системи охорони праці необхідно впровадити європейський досвід забезпечення безпечних і здорових умов праці на робочому місці працівника. Вдосконалення вітчизняної системи охорони праці загалом та охорони праці в галузях господарювання має базуватися на закріплених нормативно мінімальних стандартах безпеки і гігієни праці на робочому місці, а диференціація правового регулювання охорони праці має враховувати особливості процесів праці в галузях та створювати умови для впровадження ризик-орієнтованого підходу щодо безпеки і гігієни праці на малих і середніх підприємствах. ; Рассмотрена система организации охраны труда в Украине и Европейском Союзе. Проанализированы европейские нормативные основы обеспечения риск-ориентированного подхода к охране труда. Акцентируется внимание, что в странах Европейского Союзе безопасность и гигиена труда базируется на принципе «единства и дифференциации» правового регулирования охраны труда. В то же время дифференциация правового обеспечения охраны труда на европейских предприятиях, в отличие от отечественных, обеспечивается как в разрезе особенностей организации труда в конкретной отрасли хозяйства, так и в дифференциации внедрения риск-ориентированного подхода к обеспечению безопасности и гигиены труда большого, среднего и малого бизнеса. Особое внимание уделено методологической поддержке работодателей со стороны европейских органов путем предоставления им рекомендаций по оценке рисков на рабочем месте.

The questions of practical application of some norms of civil process code of Ukraine and their influence on the realization of the right on the legal defense are analyzed in this article. Here are defined the problem aspects of interpretation of the norm, determined the possibility of application the process of analogy for getting over the blanks of civil process legislation. Analogy, appeal, legal decision, civil process form, civil process law.

The purpose of the article. Since digital information and information technologies are significantly changing the activities of libraries, the purpose of the article is to explore new professional qualifications and competencies for those working in the field of digital curation and corresponding challenges for library and information education. The paper defines and describes digital curation as emerging field of theory and practice in the LIS (that includes digital preservation, data curation, and management of information assets over their lifecycle), the trends which are influencing its development. It analyses the genesis of the term and traditional libraries' roles relating to digital data and digital curation.
The methodology. The task was accomplished using theoretical and general scientific research methods, such as analysis, synthesis, induction and deduction, and specification. Equally significant was the method of comparison, with the help of which it was possible to compare the practice of applying digital curation in the leading countries of the world, in particular the USA, and Ukraine. The work also applies the method of abstraction used during the analysis of general theoretical approaches to digital curation as a new reality and social need.
The scientific novelty. The analysis and content of the concept of "digital curation", the history of its emergence, the main competencies for library specialists who can work in the field of digital curation, as well as the corresponding tasks of library and information education, including lifelong learning education. The article also synthesizes previous research in the area of digital curation and helps LIS scholars to understand the intellectual and practical framework and the importance of digital curation in adding value to all types of data.
The conclusions. The term "digital curation" is increasingly being used for the actions needed to add value to and maintain digital data over time for current and future generations of users. The generalization of existing research and practice that has developed in the world in the field of digital curation indicates the urgency of the need to create appropriate educational programs in library and information science in Ukraine (both within master's programs and in continuous formal and informal education). The need for qualified specialists in data curation is urgent now and will only grow over time. The training of such specialists is entirely within the competence of the library and information field. The results of the analysis indicate that activities in the field of digital curation are characterized by a complex interaction of various skills and knowledge. They lack attention in modern library and information education, including the understanding of these challenges, which provides a new point of reference for appropriate changes. The significant effort needs to be put into developing a persistent information infrastructure for digital data and into developing the digital curation skills of librarians and information professionals.

One of the acute social work issues in Ukraine is the deinstitutionalization of care for orphans and children left without parental care and the introduction of family care models. It is known that the success of such models largely depends on the motivations and values that inspire parents to place children, the socio-psychological characteristics of family members, gender aspects such as the distribution of household workload, the involvement of men in performing housework and care for children and so on.
Building on social role theory, we examine gender stereotypes of prospective foster parents in Kyiv, Ukraine. The exploration of femininity and masculinity stereotypes was carried out using the Sex-Role Inventory (Bem, 1974), while the assessment of ambivalent sexism in the attitudes toward women and men was done through using a short version of the methodology of Glick and Fiske (1996). 83 paricipants of the mandatory trainings for prospective foster parents were questioned.
Our study reveals that the prospective foster parents hold a biased set of beliefs. Almost a third of respondents' responses concerning women show high indicators on the femininity scale and concerning men – on the masculinity scale. Also, respondents demonstrate a greater extent of benevolent rather than hostile sexism and describe a generalized image of women and men as androgynous individuals. High levels of hostility to feminism, especially among women, have been reported.
Ukraine has all legal grounds for gender equality. Thus, from the intersectional point of view, the study results highlight the impact of culture and social norms on perceptions of gender and gender stereotyping.
The paper ends with suggestions on training programs for both prospective foster parents and social workers, enchancing egalitarian family patterns and agency of women.