Suchergebnisse

Land plots owned by territorial communities of villages, settlements, cities, city districts can be combined as objects of their rights with the emergence of their joint ownership and transfer of these objects to the management of district and regional councils, representing the common interest of territorial communities villages, settlements, cities. At the same time, territorial communities do not lose their ownership rights, but the ownership of oblast and rayon does not arise. Only the legal regime of communal property and the authority authorized to manage it changes. Regional or district council become owners instead of the corresponding village, settlements, cities or city districts, depending on which territorial communities unify their property, including land plots. Part 3 of article 86 of the Land Code of Ukraine established that subject of the right of joint ownership of land plots of territorial communities may be rayon and oblast councils. Such position of the legislator seems controversial, because art. 80 of the Land Code of Ukraine does not call rayon and oblast councils as the subject of ownership of land.Thus, rayon and oblast councils, on the one hand, are defined as managers of united land plots, which are the objects of the right of joint ownership of territorial communities, and on the other – recognizes their right of joint ownership on land plots of territorial communities.One of the possible solutions to problems related to the management of united land plots of communal property is the use of the norms of the civil law institute of trust ownership. This institution is borrowed from Anglo-American law and according to part 2 of art. 316 of the Civil Code of Ukraine is defined as a special type of property right. Under such a model of legal regulation, the ownership of two subjects comes into ownership on the united land: nominal owners – territorial communities of villages, settlements and cities (founders of trust property) and trusted owners - rayon or oblast council. It is the rayon or oblast council that will manage the united land in the interests and in favour of the territorial communities of villages, settlements and cities as founders of trust ownership. ; Проанализированы коллизии нормативно-правового регулирования собственнических правомочий районных и областных советов в сфере земельных отношений. В частности, территориальные общины сел, поселков, городов и районов в городах могут объединять земельные участки как объекты своих прав с возникновением у них общей собственности и передачей этих объектов к управлению районных и областных советов. В то же время ч. 3 ст. 86 Земельного кодекса Украины установлено, что субъектами права совместной собственности на земельные участки территориальных общин могут быть районные и областные советы. Итак, районные и областные советы, с одной стороны, определяются как субъект управления объединенными земельными участками, которые являются объектами права общей собственности территориальных общин, а с другой – субъектами права совместной собственности на земельные участки территориальных общин. Такая позиция законодателя выглядит противоречивой, ведь в ст. 80 Земельного кодекса Украины, которая определяет перечень субъектов права собственности на землю, районные и областные советы не названы в качестве субъекта права собственности на землю.Для решения проблем, касающихся управления объединенными земельными участками коммунальной собственности, представляется возможным использование норм гражданско-правового института доверительной собственности. При такой модели правового регулирования на объединенный земельный участок возникает право собственности у двух субъектов: номинальных держателей – территориальных общин сел, поселков и городов (учредителей доверительной собственности) и доверительного собственника – в лице районного или областного совета. Именно районный или областной совет будет управлять объединенным земельным участком в интересах и в пользу территориальных общин сел, поселков и городов, как основателей доверительной собственности. ; Проаналізовано колізії нормативно-правового регулювання власницьких правомочностей районних та обласних рад у сфері земельних відносин. Зокрема, територіальні громади сіл, селищ, міст та районів у містах можуть об'єднувати земельні ділянки як об'єкти своїх прав з виникненням у них спільної власності і передачею цих об'єктів до управління районних і обласних рад. Водночас ч. 3 ст. 86 Земельного кодексу України встановлено, що суб'єктами права спільної власності на земельні ділянки територіальних громад можуть бути районні та обласні ради. Отже, районні та обласні ради, з одного боку, визначаються як суб'єкт управління об'єднаними земельними ділянками, що є об'єктами права спільної власності територіальних громад, а з іншого – визнає їх суб'єктами права спільної власності на земельні ділянки територіальних громад. Така позиція законодавця виглядає суперечливою, адже ст. 80 Земельного кодексу України, яка окреслює суб'єктний склад права власності на землю, районні та обласні ради не називає суб'єктом права власності на землю.Одним із можливих варіантів вирішення проблем, які стосуються управління об'єднаними земельними ділянками комунальної власності, видається використання норм цивільно-правового інституту довірчої власності. За такої моделі правового регулювання на об'єднану земельну ділянку виникає право власності у двох суб'єктів: номінальних власників – територіальних громад сіл, селищ та міст (засновників довірчої власності) і довірчого власника – в особі районної або обласної ради. Саме районна чи обласна рада буде управляти об'єднаною земельною ділянкою в інтересах та на користь територіальних громад сіл, селищ та міст як засновників довірчої власності.

Land plots owned by territorial communities of villages, settlements, cities, city districts can be combined as objects of their rights with the emergence of their joint ownership and transfer of these objects to the management of district and regional councils, representing the common interest of territorial communities villages, settlements, cities. At the same time, territorial communities do not lose their ownership rights, but the ownership of oblast and rayon does not arise. Only the legal regime of communal property and the authority authorized to manage it changes. Regional or district council become owners instead of the corresponding village, settlements, cities or city districts, depending on which territorial communities unify their property, including land plots. Part 3 of article 86 of the Land Code of Ukraine established that subject of the right of joint ownership of land plots of territorial communities may be rayon and oblast councils. Such position of the legislator seems controversial, because art. 80 of the Land Code of Ukraine does not call rayon and oblast councils as the subject of ownership of land.Thus, rayon and oblast councils, on the one hand, are defined as managers of united land plots, which are the objects of the right of joint ownership of territorial communities, and on the other – recognizes their right of joint ownership on land plots of territorial communities.One of the possible solutions to problems related to the management of united land plots of communal property is the use of the norms of the civil law institute of trust ownership. This institution is borrowed from Anglo-American law and according to part 2 of art. 316 of the Civil Code of Ukraine is defined as a special type of property right. Under such a model of legal regulation, the ownership of two subjects comes into ownership on the united land: nominal owners – territorial communities of villages, settlements and cities (founders of trust property) and trusted owners - rayon or oblast council. It is the rayon or oblast council that will manage the united land in the interests and in favour of the territorial communities of villages, settlements and cities as founders of trust ownership. ; Проанализированы коллизии нормативно-правового регулирования собственнических правомочий районных и областных советов в сфере земельных отношений. В частности, территориальные общины сел, поселков, городов и районов в городах могут объединять земельные участки как объекты своих прав с возникновением у них общей собственности и передачей этих объектов к управлению районных и областных советов. В то же время ч. 3 ст. 86 Земельного кодекса Украины установлено, что субъектами права совместной собственности на земельные участки территориальных общин могут быть районные и областные советы. Итак, районные и областные советы, с одной стороны, определяются как субъект управления объединенными земельными участками, которые являются объектами права общей собственности территориальных общин, а с другой – субъектами права совместной собственности на земельные участки территориальных общин. Такая позиция законодателя выглядит противоречивой, ведь в ст. 80 Земельного кодекса Украины, которая определяет перечень субъектов права собственности на землю, районные и областные советы не названы в качестве субъекта права собственности на землю.Для решения проблем, касающихся управления объединенными земельными участками коммунальной собственности, представляется возможным использование норм гражданско-правового института доверительной собственности. При такой модели правового регулирования на объединенный земельный участок возникает право собственности у двух субъектов: номинальных держателей – территориальных общин сел, поселков и городов (учредителей доверительной собственности) и доверительного собственника – в лице районного или областного совета. Именно районный или областной совет будет управлять объединенным земельным участком в интересах и в пользу территориальных общин сел, поселков и городов, как основателей доверительной собственности. ; Проаналізовано колізії нормативно-правового регулювання власницьких правомочностей районних та обласних рад у сфері земельних відносин. Зокрема, територіальні громади сіл, селищ, міст та районів у містах можуть об'єднувати земельні ділянки як об'єкти своїх прав з виникненням у них спільної власності і передачею цих об'єктів до управління районних і обласних рад. Водночас ч. 3 ст. 86 Земельного кодексу України встановлено, що суб'єктами права спільної власності на земельні ділянки територіальних громад можуть бути районні та обласні ради. Отже, районні та обласні ради, з одного боку, визначаються як суб'єкт управління об'єднаними земельними ділянками, що є об'єктами права спільної власності територіальних громад, а з іншого – визнає їх суб'єктами права спільної власності на земельні ділянки територіальних громад. Така позиція законодавця виглядає суперечливою, адже ст. 80 Земельного кодексу України, яка окреслює суб'єктний склад права власності на землю, районні та обласні ради не називає суб'єктом права власності на землю.Одним із можливих варіантів вирішення проблем, які стосуються управління об'єднаними земельними ділянками комунальної власності, видається використання норм цивільно-правового інституту довірчої власності. За такої моделі правового регулювання на об'єднану земельну ділянку виникає право власності у двох суб'єктів: номінальних власників – територіальних громад сіл, селищ та міст (засновників довірчої власності) і довірчого власника – в особі районної або обласної ради. Саме районна чи обласна рада буде управляти об'єднаною земельною ділянкою в інтересах та на користь територіальних громад сіл, селищ та міст як засновників довірчої власності.

Проаналізовано колізії нормативно-правового регулювання власницьких правомочностей районних та обласних рад у сфері земельних відносин. Зокрема, територіальні громади сіл, селищ, міст та районів у містах можуть об'єднувати земельні ділянки як об'єкти своїх прав з виникненням у них спільної власності і передачею цих об'єктів до управління районних і обласних рад. Водночас ч. 3 ст. 86 Земельного кодексу України встановлено, що суб'єктами права спільної власності на земельні ділянки територіальних громад можуть бути районні та обласні ради. Отже, районні та обласні ради, з одного боку, визначаються як суб'єкт управління об'єднаними земельними ділянками, що є об'єктами права спільної власності територіальних громад, а з іншого – визнає їх суб'єктами права спільної власності на земельні ділянки територіальних громад. Така позиція законодавця виглядає суперечливою, адже ст. 80 Земельного кодексу України, яка окреслює суб'єктний склад права власності на землю, районні та обласні ради не називає суб'єктом права власності на землю.Одним із можливих варіантів вирішення проблем, які стосуються управління об'єднаними земельними ділянками комунальної власності, видається використання норм цивільно-правового інституту довірчої власності. За такої моделі правового регулювання на об'єднану земельну ділянку виникає право власності у двох суб'єктів: номінальних власників – територіальних громад сіл, селищ та міст (засновників довірчої власності) і довірчого власника – в особі районної або обласної ради. Саме районна чи обласна рада буде управляти об'єднаною земельною ділянкою в інтересах та на користь територіальних громад сіл, селищ та міст як засновників довірчої власності. ; Проанализированы коллизии нормативно-правового регулирования собственнических правомочий районных и областных советов в сфере земельных отношений. В частности, территориальные общины сел, поселков, городов и районов в городах могут объединять земельные участки как объекты своих прав с возникновением у них общей собственности и передачей этих объектов к управлению районных и областных советов. В то же время ч. 3 ст. 86 Земельного кодекса Украины установлено, что субъектами права совместной собственности на земельные участки территориальных общин могут быть районные и областные советы. Итак, районные и областные советы, с одной стороны, определяются как субъект управления объединенными земельными участками, которые являются объектами права общей собственности территориальных общин, а с другой – субъектами права совместной собственности на земельные участки территориальных общин. Такая позиция законодателя выглядит противоречивой, ведь в ст. 80 Земельного кодекса Украины, которая определяет перечень субъектов права собственности на землю, районные и областные советы не названы в качестве субъекта права собственности на землю.Для решения проблем, касающихся управления объединенными земельными участками коммунальной собственности, представляется возможным использование норм гражданско-правового института доверительной собственности. При такой модели правового регулирования на объединенный земельный участок возникает право собственности у двух субъектов: номинальных держателей – территориальных общин сел, поселков и городов (учредителей доверительной собственности) и доверительного собственника – в лице районного или областного совета. Именно районный или областной совет будет управлять объединенным земельным участком в интересах и в пользу территориальных общин сел, поселков и городов, как основателей доверительной собственности. ; Land plots owned by territorial communities of villages, settlements, cities, city districts can be combined as objects of their rights with the emergence of their joint ownership and transfer of these objects to the management of district and regional councils, representing the common interest of territorial communities villages, settlements, cities. At the same time, territorial communities do not lose their ownership rights, but the ownership of oblast and rayon does not arise. Only the legal regime of communal property and the authority authorized to manage it changes. Regional or district council become owners instead of the corresponding village, settlements, cities or city districts, depending on which territorial communities unify their property, including land plots. Part 3 of article 86 of the Land Code of Ukraine established that subject of the right of joint ownership of land plots of territorial communities may be rayon and oblast councils. Such position of the legislator seems controversial, because art. 80 of the Land Code of Ukraine does not call rayon and oblast councils as the subject of ownership of land.Thus, rayon and oblast councils, on the one hand, are defined as managers of united land plots, which are the objects of the right of joint ownership of territorial communities, and on the other – recognizes their right of joint ownership on land plots of territorial communities.One of the possible solutions to problems related to the management of united land plots of communal property is the use of the norms of the civil law institute of trust ownership. This institution is borrowed from Anglo-American law and according to part 2 of art. 316 of the Civil Code of Ukraine is defined as a special type of property right. Under such a model of legal regulation, the ownership of two subjects comes into ownership on the united land: nominal owners – territorial communities of villages, settlements and cities (founders of trust property) and trusted owners - rayon or oblast council. It is the rayon or oblast council that will manage the united land in the interests and in favour of the territorial communities of villages, settlements and cities as founders of trust ownership.

Досліджено процес децентралізації влади щодо розподілу її повноважень у галузі земельних відносин щодо володіння, користування і розпорядження землею. Встановлено, що сьогодні на законодавчому рівні значно розширено повноваження органів місцевого самоврядування в галузі земельних відносин. Але ці зміни лише започатковують впровадження Концепції реформування. Необхідно продовжувати і в подальшому впроваджувати їх у життя шляхом нормативного закріплення і внесення змін до чинного законодавства. ; В статье проведено исследование процесса децентрализации власти относительно распределения полномочий власти в сфере земельных отношений, а именно отношений по владению, пользованию и распоряжению землей. Установлено, что сегодня на законодательном уровне значительно расширены полномочия органов местного самоуправления в сфере земельных отношений. Но все же эти изменения только начинают внедрение Концепции реформирования. Необходимо продолжать и в дальнейшем внедрять в жизнь путем нормативного закрепления и внесения изменений в действующее законодательство. ; Formulation of the problem and actuality of theme. All the innovations that occur at the legislative level, require study and analysis to ensure the correct implementation of the relevant provisions in practice, especially given the ambiguity of the legal practice which has developed in the land legislation. So now there are many frequent cases when the same legal rules are applied differently in consideration of similar issues. This, in turn, encourages specialists to search for optimal solutions for solving contentious issues with the further distribution of proved options. The most problematic issue under present conditions is the realization of powers of local government in land management.Analysis of recent of researches and publications. The theoretical basis of this research consists of works of legal scholars: V.I. Andreytsev, V.P. Balezin, Yu.O. Vovk, B.V. Erofeev, I.I. Karakash, N.V. Krasnov, P.F. Kulinich, A.M. Miroshnychenko, V.V. Nosik, Yu.S. Shemshuchenko and others.The purpose of the article is a comprehensive analysis of the legislation on enlargement of the powers of local government in land relations.The main material. NowadaysUkraine is in the process of the administrative reform of decentralization. Establishing of such a rule was caused by a number of economic and political conditions for the establishment of stable and effective system of public administration in Ukraine as a whole and at all levels of administrative and territorial structure of the state.The essence of the decentralization is to transfer of significant powers and budgets of state agencies to local governments. The process of decentralization of power has not gone round the regulation of division of powers on land issues, in particular relations of possession, use and disposition of land.The process of transfer of power to the local places and implementation of the wide structure of executive power at the local level are provided. Several draft laws are registered in the parliament today. According to them powers of local government can be significantly expanded in the future including in the sphere of land relations.Conclusions. At present the powers of local governments in land relations has been greatly expanded on the legislative level. Nevertheless, these changes only initiate the implementation of the Concept of reform. They need to be continued and implemented by consolidating and amending the current legislation. According to the concept reformation of management in the sphere of land relations the main authorities of management and provision of services in the sphere of land relations should become local governments, and by the state authorities will remain functions on generalization, monitoring of compliance with the law in the exercise of their powers by local authorities.

Досліджено процес децентралізації влади щодо розподілу її повноважень у галузі земельних відносин щодо володіння, користування і розпорядження землею. Встановлено, що сьогодні на законодавчому рівні значно розширено повноваження органів місцевого самоврядування в галузі земельних відносин. Але ці зміни лише започатковують впровадження Концепції реформування. Необхідно продовжувати і в подальшому впроваджувати їх у життя шляхом нормативного закріплення і внесення змін до чинного законодавства. ; В статье проведено исследование процесса децентрализации власти относительно распределения полномочий власти в сфере земельных отношений, а именно отношений по владению, пользованию и распоряжению землей. Установлено, что сегодня на законодательном уровне значительно расширены полномочия органов местного самоуправления в сфере земельных отношений. Но все же эти изменения только начинают внедрение Концепции реформирования. Необходимо продолжать и в дальнейшем внедрять в жизнь путем нормативного закрепления и внесения изменений в действующее законодательство. ; Formulation of the problem and actuality of theme. All the innovations that occur at the legislative level, require study and analysis to ensure the correct implementation of the relevant provisions in practice, especially given the ambiguity of the legal practice which has developed in the land legislation. So now there are many frequent cases when the same legal rules are applied differently in consideration of similar issues. This, in turn, encourages specialists to search for optimal solutions for solving contentious issues with the further distribution of proved options. The most problematic issue under present conditions is the realization of powers of local government in land management.Analysis of recent of researches and publications. The theoretical basis of this research consists of works of legal scholars: V.I. Andreytsev, V.P. Balezin, Yu.O. Vovk, B.V. Erofeev, I.I. Karakash, N.V. Krasnov, P.F. Kulinich, A.M. Miroshnychenko, V.V. Nosik, Yu.S. Shemshuchenko and others.The purpose of the article is a comprehensive analysis of the legislation on enlargement of the powers of local government in land relations.The main material. NowadaysUkraine is in the process of the administrative reform of decentralization. Establishing of such a rule was caused by a number of economic and political conditions for the establishment of stable and effective system of public administration in Ukraine as a whole and at all levels of administrative and territorial structure of the state.The essence of the decentralization is to transfer of significant powers and budgets of state agencies to local governments. The process of decentralization of power has not gone round the regulation of division of powers on land issues, in particular relations of possession, use and disposition of land.The process of transfer of power to the local places and implementation of the wide structure of executive power at the local level are provided. Several draft laws are registered in the parliament today. According to them powers of local government can be significantly expanded in the future including in the sphere of land relations.Conclusions. At present the powers of local governments in land relations has been greatly expanded on the legislative level. Nevertheless, these changes only initiate the implementation of the Concept of reform. They need to be continued and implemented by consolidating and amending the current legislation. According to the concept reformation of management in the sphere of land relations the main authorities of management and provision of services in the sphere of land relations should become local governments, and by the state authorities will remain functions on generalization, monitoring of compliance with the law in the exercise of their powers by local authorities.

Досліджено процес децентралізації влади щодо розподілу її повноважень у галузі земельних відносин щодо володіння, користування і розпорядження землею. Встановлено, що сьогодні на законодавчому рівні значно розширено повноваження органів місцевого самоврядування в галузі земельних відносин. Але ці зміни лише започатковують впровадження Концепції реформування. Необхідно продовжувати і в подальшому впроваджувати їх у життя шляхом нормативного закріплення і внесення змін до чинного законодавства. ; В статье проведено исследование процесса децентрализации власти относительно распределения полномочий власти в сфере земельных отношений, а именно отношений по владению, пользованию и распоряжению землей. Установлено, что сегодня на законодательном уровне значительно расширены полномочия органов местного самоуправления в сфере земельных отношений. Но все же эти изменения только начинают внедрение Концепции реформирования. Необходимо продолжать и в дальнейшем внедрять в жизнь путем нормативного закрепления и внесения изменений в действующее законодательство. ; Formulation of the problem and actuality of theme. All the innovations that occur at the legislative level, require study and analysis to ensure the correct implementation of the relevant provisions in practice, especially given the ambiguity of the legal practice which has developed in the land legislation. So now there are many frequent cases when the same legal rules are applied differently in consideration of similar issues. This, in turn, encourages specialists to search for optimal solutions for solving contentious issues with the further distribution of proved options. The most problematic issue under present conditions is the realization of powers of local government in land management.Analysis of recent of researches and publications. The theoretical basis of this research consists of works of legal scholars: V.I. Andreytsev, V.P. Balezin, Yu.O. Vovk, B.V. Erofeev, I.I. Karakash, N.V. Krasnov, P.F. Kulinich, A.M. Miroshnychenko, V.V. Nosik, Yu.S. Shemshuchenko and others.The purpose of the article is a comprehensive analysis of the legislation on enlargement of the powers of local government in land relations.The main material. NowadaysUkraine is in the process of the administrative reform of decentralization. Establishing of such a rule was caused by a number of economic and political conditions for the establishment of stable and effective system of public administration in Ukraine as a whole and at all levels of administrative and territorial structure of the state.The essence of the decentralization is to transfer of significant powers and budgets of state agencies to local governments. The process of decentralization of power has not gone round the regulation of division of powers on land issues, in particular relations of possession, use and disposition of land.The process of transfer of power to the local places and implementation of the wide structure of executive power at the local level are provided. Several draft laws are registered in the parliament today. According to them powers of local government can be significantly expanded in the future including in the sphere of land relations.Conclusions. At present the powers of local governments in land relations has been greatly expanded on the legislative level. Nevertheless, these changes only initiate the implementation of the Concept of reform. They need to be continued and implemented by consolidating and amending the current legislation. According to the concept reformation of management in the sphere of land relations the main authorities of management and provision of services in the sphere of land relations should become local governments, and by the state authorities will remain functions on generalization, monitoring of compliance with the law in the exercise of their powers by local authorities.