Suchergebnisse

У статті досліджуються особливості посилення геополітичної суб'єктності України в умовах повномасштабної агресії Росії. Підкреслюються, що рівень міжнародної підтримки України значно зріс, зокрема українську резолюцію з засудженням агресії Росії на засіданні Генеральної Асамблеї ООН підтримала 141 країна. Посилення міжнародного авторитету України підтверджує також і підтримка країнами ЄС європейської інтеграції України. Так, на початку березня 2022 року Європейський парламент підтримав резолюцію, яка рекомендує інституціям Європейського Союзу якнайшвидше надати нашій країні статус країни-кандидата на вступ до ЄС. 23 червня 2022 року Європейська рада ухвалила рішення про надання Україні кандидатства в члени ЄС. Зазначається, що ще одним із ключових сучасних трендів української зовнішньої політики є євроатлантичні прагнення України, зокрема на вільнюському саміті 2023 року країни Альянсу пообіцяли прийняти Україну без ПДЧ. Підкреслюється, що в умовах, коли ЗСУ успішно звільняють тимчасово окуповані території, геополітична суб'єктність Росії зазнала значних втрат, оскільки більшість цивілізованих країн світу не хочуть підтримувати чи навіть мати будь-які довгострокові відносини з країною агресором, країною-терористом. Зазначається, що розпад Російської імперії - це лише питання часу, оскільки нинішня путінська Росія просякнута брехнею та корупцією на всіх рівнях, вона є інституційно і організаційно нежиттєздатною.Ключові слова: російсько-українська війна, геополітична суб'єктність, НАТО, ЄС, розпад Росії.

У статті розглядається зміна геополітичної картини світу в умовах повномасштабної російської агресії проти України. Зокрема зазначається, що сьогодні посилилася геополітична роль США як світового лідера. Активізувалася також позиція і Європейського Союзу, країни якого активно допомагають Україні. Проте всередині Європейського Союзу існують певні суперечності. Так, країни Східної Європи і Прибалтики активно підтримують Україну, оскільки розуміють, що якщо Україна впаде під ударами Росії, то вони також можуть зазнати нападу з боку останньої. Але країни Західної Європи, зокрема Німеччина й Франція, займають дещо поміркованішу позицію, а Угорщина проявляє проросійські симпатії, хоча є членом ЄС та НАТО. Значну фінансову і військову допомогу Україні надає також і Великобританія, яка сьогодні стала одним із найактивніших наших союзників. Китай як авторитарна країна, яка знаходиться в стані суперництва зі США, займає проросійську позицію, але робить це насамперед з метою реалізації власних національних інтересів. Щодо країн глобального Півдня, то більшість з них займають нейтральну позицію, намагаючись не втручатися в конфлікт. Проте міжнародна допомога Україні поступово зростає, оскільки навіть країни глобального Півдня починають розуміти, що підтримувати країну-агресора – Росію, яка перетворюється на геополітичного вигнанця, не варто.
Ключові слова: російсько-українське збройне протистояння, повномасштабна війна, геополітика, розпад Росії.

The article examines the peculiarities of the formation of the geopolitical subjectivity of Ukraine in the face of increasing modern challenges. It is pointed out that in the geopolitical aspect, Ukraine is a borderland, ie a country that is between powerful states or associations of states, each of which wants to increase its influence here. Ukraine is located between the Russian - despotic and European legal civilizational spaces. Both external and internal factors of formation of geopolitical subjectivity of Ukraine are analyzed. Emphasis is placed on the perception of Ukraine as a sovereign state and a subject of international legal relations, which was also fixed by the UN General Assembly resolution of March 27, 2014, which confirms the territorial integrity of Ukraine as an independent European state and a subject of international relations. Possibilities and resources of the Ukrainian state for building geopolitical potential are also studied. It is emphasized that in order to strengthen geopolitical subjectivity, a number of socio-political preconditions are needed, among which the priorities are: overcoming corruption, reforming key areas of public life, in particular, completing the reform of the judiciary and law enforcement system. foreign investments, structural transformation of the economy through the introduction of high-tech production and the spread of modern innovative technologies, political restructuring of society through the coming to power of a nationally-oriented political elite.Keywords: Ukraine, geopolitical subjectivity, soft and hard forces, geopolitical orientations. ; У статті досліджуються особливості становлення геополітичної суб'єктності України в умовах посилення сучасних викликів. Аналізуються як зовнішні, так і внутрішні чинники формування геополітичної суб'єктності України. Акцентується увага на сприйнятті міжнародним співтовариством України як незалежної європейської держави та суб'єкта міжнародних правових відносин. Досліджуються можливості і ресурси Української держави для нарощування геополітичного потенціалу. Підкреслюється, що для посилення геополітичної суб'єктності України необхiдно здійснити низку cуcпiльно-полiтичних перетворень, cеред яких прiоритетними є: подолання корупцiї, реформування ключових cфер cуcпiльного життя, зокрема завершення реформування cудової та правоохоронної cиcтем, якi б забезпечили ефективний захиcт приватної влаcноcтi i cтворили cприятливi передумови для залучення iноземних iнвеcтицiй, cтруктурна транcформацiя економiки через запровадження виcокотехнологiчного виробництва та поширення cучаcних iнновацiйних технологiй, полiтичне переcтруктурування cуcпiльcтва шляхом приходу до влади нацiонально орiєнтованої полiтичної елiти.Ключові слова: Україна, геополітична суб'єктність, м'яка і жорстка сили, геополітичні орієнтації.

The article examines the peculiarities of the formation of the geopolitical subjectivity of Ukraine in the face of increasing modern challenges. It is pointed out that in the geopolitical aspect, Ukraine is a borderland, ie a country that is between powerful states or associations of states, each of which wants to increase its influence here. Ukraine is located between the Russian - despotic and European legal civilizational spaces. Both external and internal factors of formation of geopolitical subjectivity of Ukraine are analyzed. Emphasis is placed on the perception of Ukraine as a sovereign state and a subject of international legal relations, which was also fixed by the UN General Assembly resolution of March 27, 2014, which confirms the territorial integrity of Ukraine as an independent European state and a subject of international relations. Possibilities and resources of the Ukrainian state for building geopolitical potential are also studied. It is emphasized that in order to strengthen geopolitical subjectivity, a number of socio-political preconditions are needed, among which the priorities are: overcoming corruption, reforming key areas of public life, in particular, completing the reform of the judiciary and law enforcement system. foreign investments, structural transformation of the economy through the introduction of high-tech production and the spread of modern innovative technologies, political restructuring of society through the coming to power of a nationally-oriented political elite.Keywords: Ukraine, geopolitical subjectivity, soft and hard forces, geopolitical orientations. ; У статті досліджуються особливості становлення геополітичної суб'єктності України в умовах посилення сучасних викликів. Аналізуються як зовнішні, так і внутрішні чинники формування геополітичної суб'єктності України. Акцентується увага на сприйнятті міжнародним співтовариством України як незалежної європейської держави та суб'єкта міжнародних правових відносин. Досліджуються можливості і ресурси Української держави для нарощування геополітичного потенціалу. Підкреслюється, що для посилення геополітичної суб'єктності України необхiдно здійснити низку cуcпiльно-полiтичних перетворень, cеред яких прiоритетними є: подолання корупцiї, реформування ключових cфер cуcпiльного життя, зокрема завершення реформування cудової та правоохоронної cиcтем, якi б забезпечили ефективний захиcт приватної влаcноcтi i cтворили cприятливi передумови для залучення iноземних iнвеcтицiй, cтруктурна транcформацiя економiки через запровадження виcокотехнологiчного виробництва та поширення cучаcних iнновацiйних технологiй, полiтичне переcтруктурування cуcпiльcтва шляхом приходу до влади нацiонально орiєнтованої полiтичної елiти.Ключові слова: Україна, геополітична суб'єктність, м'яка і жорстка сили, геополітичні орієнтації.

У статті розглядаються особливості розвитку сфери національно- патріотичного виховання в умовах децентралізації вітчизняних органів влади та євроатлантичної інтеграції України. Вказується, що національно- патріотичне виховання спрямоване на формування у молоді національної свідомості, почуття любові до України, пошани до видатних українських політичних та історичних діячів і ключових подій української історії, готовності до сумлінного виконання громадянських і конституційних обов'язків, зокрема захисту рідної Батьківщини. Акцентується увага на тому, що національно-патріотичне виховання населення України сприяє посиленню євроатлантичних прагнень Української держави, оскільки тільки повноцінне членство в Північноатлантичному альянсі може забезпечити надійну гарантію суверенітету та її територіальної цілісності, а це є одним із ключових пріоритетів національно-патріотичного виховання. Підкреслюється, що ключовими умовами вступу до Північноатлантичного альянсу є відданість цінностям, які є спільними для країн євроатлантичної спільноти, демократизація всіх сфер життя та децентралізація, в рамках якої здійснюється формування територіальних громад (ТГ). Зазначається, що реалізація державної політики у сфері національно-патріотичного виховання на рівні ТГ потребує уточнення механізмів організаційного та методичного регулювання. На сьогоднішні основним недоліком ресурсної бази фахівців із роботи з молоддю в ТГ є недостатні матеріальні та кадрові ресурси.

Стаття присвячена висвітленню окремих результатів прикладної науково-дослідної роботи з вивчення питань формування системи національно-патріотичного виховання молоді в Україні, а саме – питанню міжсекторальної взаємодії у сфері національно-патріотичного виховання за викликами сучасної геополітичної ситуації. У матеріалі було використано метод системного аналізу, що дозволяє виявити та описати процес функціонування і перспективи подальшого розвитку системи національно-патріотичного виховання молоді в Україні. Також застосовувались: метод експертних оцінок, методика опитування, метод узагальнення незалежних характеристик та ін.
Пропоноване дослідження було спрямоване на виявлення специфіки та проблем становлення загальнодержавної комплексної системи національно-патріотичного виховання молоді. У цій роботі приділено увагу розвитку діалогу між державою та громадянським суспільством (громадянський діалог), адже він має на меті підвищити довіру між владою і соціумом, що, зі свого боку, є запорукою встановлення між ними продуктивних форм комунікації та взаємодії. Встановлено, що міжсекторальна взаємодія між державним та громадянським секторами у питаннях національно-патріотичного виховання успішно налагоджується. Цей так званий громадянський діалог відбувається передусім за допомогою процесуальних та конкурсних механізмів співпраці та партнерства як на національному, так і на регіональному рівнях. За результатами проведеного дослідження авторами запропоновано та обґрунтовано рекомендації і пропозиції Міністерству молоді та спорту України та іншим органам виконавчої влади щодо вдосконалення національно-патріотичного виховання в напрямку становлення його як цілісної загальнодержавної системи. У роботі показана необхідність проведення системних, моніторингових соціологічних досліджень задля отримання достовірної інформації щодо розвитку цієї сфери, впливу на неї сьогоденних тих чи інших обставин.