GUARANTEE OF NATIONAL INFORMATION SECURITY IS IN DANGER ; Гарантування національної інформаційної безпеки — в небезпеці
The article is devoted to the analysis of the draft Law of Ukraine "On amendments to certain legislative acts of Ukraine concerning ensuring national information security and the right to access reliable information". The document was published for public discussion on January 20 this year by the Ministry of Culture, Youth and Sports of Ukraine.A careful law analysis by information sphere professionals, not officials, shows that we are dealing with an amazing mix of Soviet approaches to combating dissidents and a modern, innovative approach to making money on penalties from unscrupulous information disseminators. The creation of a state-funded staff of the Media Oversight Commissioner poses a particular threat to freedom of speech in Ukraine. After all, any structure is not physically able to investigate the entire array of disseminated information. Therefore, in practice, there will be a temptation to apply selective control only over some inconvenient for authorities information disseminators.The adoption of this normative legal act will lead to unjustified restrictions on information dissemination and freedom of speech, will force to once again give humiliating explanations in the advisory bodies of the Council of Europe on compliance with European standards and values.As a result, reputational losses for Ukraine, as a country that, although struggling, paves the way to a civilized Europe, in the case of this project adoption will far outweigh the damage from the spread of any fakes, most of which die before they are born. ; Стаття присвячена аналізу проєкту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення національної інформаційної безпеки та права на доступ до достовірної інформації». Документ оприлюднило для громадського обговорення 20 січня цього року Міністерство культури, молоді та спорту України.Ретельний аналіз закону фахівцями інформаційної галузі, а не чиновниками, пересвідчує в тому, що маємо справу з дивовижною сумішшю радянських підходів щодо боротьби з дисидентами, та сучасним інноваційним підходом заробити на штрафних санкціях із недобросовісних поширювачів інформації. Створення державним коштом штату Уповноваженого з перевірки діяльності ЗМІ містить у собі особливу небезпеку для свободи слова в Україні. Адже дослідити весь масив розповсюдженої інформації фізично не спроможна будь-яка структура. Тому на практиці виникне спокуса застосування вибіркового контролю лише за деякими незручними для влади поширювачами інформації.Прийняття зазначеного нормативно-правового акта призведе до невиправданого обмеження на поширення інформації та свободу слова, змусить вчергове давати принизливі пояснення у дорадчих органах Ради Европи щодо відповідності европейським стандартам і цінностям. Як наслідок — репутаційні втрати для України, як країни, котра хоча і з потугами торує шлях до цивілізованої Европи, у разі прийняття цього проєкту набагато перевищить шкоду від поширення будь-яких фейків, більшість з яких вмирає, не встигнувши народитися.