Suchergebnisse

Purpose of the article is an impact analysis of wellness culture on the formation of the wellness industry. The methodological basis of the study is a critical analysis of the basic definitions of cultural and tourism sources for the research of the wellness culture and the wellness industry, an interdisciplinary synthesis of the basic principles of the formation of the wellness culture and the corresponding transformation of the wellness industry, induction and deduction methods, as well as content analysis. Scientific novelty. We have defined and introduced the notions of "wellness culture" and "wellness industry". The essential structural components of the wellness culture and wellness industry in the modern world are determined. Conclusions. The basic social level of the wellness culture and the crucial philosophical principles regarding relations with society and its traditional culture are analysed. The main social functions of the wellness culture are determined. The notions of "wellness industry" and "wellness product" were introduced within the theory of tourism study. The foreign experience usage in the integration of tourism and the "wellness industry", the search for innovative forms of organisation of recreational activities focused on the comprehensive development of the individual is practice-based. It has been found out that the stable functioning of the wellness industry and the development of wellness tourism require a significant transformation of national recreational establishments, effective integration of the tourism and wellness industry, thorough scientific research, expansion and segmentation of the wellness tourism market, taking into account national traditions and economic development of the country, adopting an appropriate range of government programs for its development, raising funding for the wellness industry and modernisation of existing recreational facilities, promotion of wellness tourism to improve the quality of life of the population. ; Целью статьи является анализ влияния wellness-культуры на формирование wellness-индустрии. Методологическую основу исследования составляют критический анализ основных дефиниций культурологических и туризмоведческих источников по исследованию wellness-культуры и wellness-индустрии, междисциплинарный синтез основных принципов формирования wellness-культуры и соответствующей трансформации wellness-индустрии, методы индукции и дедукции, а также контент- анализ. Научная новизна. Определены и введены в научный оборот понятия «wellness-культура» и «wellness-индустрия». Очерчены основные структурные составляющие wellness-культуры и wellness-индустрии в современном мире. Выводы. Проанализированы основные социальные уровни wellness-культуры и наиболее значимые мировоззренческие принципы относительно взаимоотношений с обществом и его традиционной культурой. Сформулированы основные общественные функции wellness-культуры. Введены в научный оборот теории туризмоведения понятия «wellness-индустрия» и «wellness-продукт». Обоснована целесообразность использования зарубежного опыта интеграции туристической и wellness-индустрии, поиска инновационных форм организации рекреационной деятельности, ориентированных на всестороннее развитие личности. Выяснено, что для стабильного функционирования wellness-индустрии и развития wellness-туризма необходимы существенная трансформация отечественных рекреационных заведений, эффективная интеграция туристической и wellness-индустрии, основательные научные исследования, расширение и сегментация рынка wellness-туризма, учет национальных традиций и экономического развития страны, принятие соответствующего круга государственных программ по его развитию, привлечение инвестиций в wellness-индустрию и модернизация существующих рекреационных учреждений; популяризация wellness- туризма с целью повышения качества жизни населения. ; Метою статті є аналіз впливу wellness-культури на формування wellness-індустрії. Методологічну основу дослідження становлять критичний аналіз основних дефініцій культурологічних і туризмознавчих джерел щодо дослідження wellness-культури та wellness-індустрії, міждисциплінарний синтез основних принципів формування wellness-культури та відповідної трансформації wellness-індустрії, методи індукції та дедукції, а також контент-аналіз. Наукова новизна. Визначено та введено до наукового обігу поняття «wellness-культура» та «wellness-індустрія». Окреслено основні структурні складові wellness-культури та wellness-індустрії в сучасному світі. Висновки. Проаналізовано основні соціальні рівні wellness-культури та найбільш вагомі світоглядні принципи щодо взаємовідносин із суспільством та його традиційною культурою. Сформульовано основні суспільні функції wellness-культури. Введено до наукового обігу теорії туризмознавства поняття «wellness-індустрія» та «wellness-продукт». Обґрунтовано доцільність використання закордонного досвіду інтеграції туристичної та wellness-індустрії, пошуку інноваційних форм організації рекреаційної діяльності, орієнтованих на всебічний розвиток особистості. З'ясовано, що для стабільного функціонування wellness-індустрії та розвитку wellness-туризму необхідні суттєва трансформація вітчизняних рекреаційних закладів, ефективна інтеграція туристичної та wellness-індустрії, ґрунтовні наукові дослідження, розширення та сегментація ринку wellness-туризму, врахування національних традицій та економічного розвитку країни, прийняття відповідного кола державних програм щодо його розвитку, залучення інвестицій до wellness-індустрії та модернізація існуючих рекреаційних закладів, популяризація wellness-туризму з метою підвищення якості життя населення.

Purpose of the article is an impact analysis of wellness culture on the formation of the wellness industry. The methodological basis of the study is a critical analysis of the basic definitions of cultural and tourism sources for the research of the wellness culture and the wellness industry, an interdisciplinary synthesis of the basic principles of the formation of the wellness culture and the corresponding transformation of the wellness industry, induction and deduction methods, as well as content analysis. Scientific novelty. We have defined and introduced the notions of "wellness culture" and "wellness industry". The essential structural components of the wellness culture and wellness industry in the modern world are determined. Conclusions. The basic social level of the wellness culture and the crucial philosophical principles regarding relations with society and its traditional culture are analysed. The main social functions of the wellness culture are determined. The notions of "wellness industry" and "wellness product" were introduced within the theory of tourism study. The foreign experience usage in the integration of tourism and the "wellness industry", the search for innovative forms of organisation of recreational activities focused on the comprehensive development of the individual is practice-based. It has been found out that the stable functioning of the wellness industry and the development of wellness tourism require a significant transformation of national recreational establishments, effective integration of the tourism and wellness industry, thorough scientific research, expansion and segmentation of the wellness tourism market, taking into account national traditions and economic development of the country, adopting an appropriate range of government programs for its development, raising funding for the wellness industry and modernisation of existing recreational facilities, promotion of wellness tourism to improve the quality of life of the population. ; Целью статьи является анализ влияния wellness-культуры на формирование wellness-индустрии. Методологическую основу исследования составляют критический анализ основных дефиниций культурологических и туризмоведческих источников по исследованию wellness-культуры и wellness-индустрии, междисциплинарный синтез основных принципов формирования wellness-культуры и соответствующей трансформации wellness-индустрии, методы индукции и дедукции, а также контент- анализ. Научная новизна. Определены и введены в научный оборот понятия «wellness-культура» и «wellness-индустрия». Очерчены основные структурные составляющие wellness-культуры и wellness-индустрии в современном мире. Выводы. Проанализированы основные социальные уровни wellness-культуры и наиболее значимые мировоззренческие принципы относительно взаимоотношений с обществом и его традиционной культурой. Сформулированы основные общественные функции wellness-культуры. Введены в научный оборот теории туризмоведения понятия «wellness-индустрия» и «wellness-продукт». Обоснована целесообразность использования зарубежного опыта интеграции туристической и wellness-индустрии, поиска инновационных форм организации рекреационной деятельности, ориентированных на всестороннее развитие личности. Выяснено, что для стабильного функционирования wellness-индустрии и развития wellness-туризма необходимы существенная трансформация отечественных рекреационных заведений, эффективная интеграция туристической и wellness-индустрии, основательные научные исследования, расширение и сегментация рынка wellness-туризма, учет национальных традиций и экономического развития страны, принятие соответствующего круга государственных программ по его развитию, привлечение инвестиций в wellness-индустрию и модернизация существующих рекреационных учреждений; популяризация wellness- туризма с целью повышения качества жизни населения. ; Метою статті є аналіз впливу wellness-культури на формування wellness-індустрії. Методологічну основу дослідження становлять критичний аналіз основних дефініцій культурологічних і туризмознавчих джерел щодо дослідження wellness-культури та wellness-індустрії, міждисциплінарний синтез основних принципів формування wellness-культури та відповідної трансформації wellness-індустрії, методи індукції та дедукції, а також контент-аналіз. Наукова новизна. Визначено та введено до наукового обігу поняття «wellness-культура» та «wellness-індустрія». Окреслено основні структурні складові wellness-культури та wellness-індустрії в сучасному світі. Висновки. Проаналізовано основні соціальні рівні wellness-культури та найбільш вагомі світоглядні принципи щодо взаємовідносин із суспільством та його традиційною культурою. Сформульовано основні суспільні функції wellness-культури. Введено до наукового обігу теорії туризмознавства поняття «wellness-індустрія» та «wellness-продукт». Обґрунтовано доцільність використання закордонного досвіду інтеграції туристичної та wellness-індустрії, пошуку інноваційних форм організації рекреаційної діяльності, орієнтованих на всебічний розвиток особистості. З'ясовано, що для стабільного функціонування wellness-індустрії та розвитку wellness-туризму необхідні суттєва трансформація вітчизняних рекреаційних закладів, ефективна інтеграція туристичної та wellness-індустрії, ґрунтовні наукові дослідження, розширення та сегментація ринку wellness-туризму, врахування національних традицій та економічного розвитку країни, прийняття відповідного кола державних програм щодо його розвитку, залучення інвестицій до wellness-індустрії та модернізація існуючих рекреаційних закладів, популяризація wellness-туризму з метою підвищення якості життя населення.

Мета дослідження. У статті проаналізовано вплив світових сучасних субкультур на формування інноваційних форм, видів та підвидів туризму. Методологічну основу дослідження становить критичний аналіз основних дефініцій культурологічних та релігієзнавчих джерел для дослідження світових субкультур, конкретно-історичний аналіз і міждисциплінарний синтез основних принципів формування інноваційних форм, видів і підвидів туризму. Застосовано методи індукції та дедукції, а також контент-аналіз. Наукова новизна полягає в тому, що визначено нові види та підвиди туризму, які можуть формуватися на основі освоєння світових субкультур, зокрема, духовно-езотеричний (новий підвид релігійного туризму), креативно- розвиваючий туризм. Обґрунтовано та введено до наукового обігу теорії туризмознавства поняття «духовно-езотеричний туризм» та «креативно-розвиваючий туризм». Висновки. Проаналізовано найбільш відомі субкультурні об'єднання та їх світоглядні принципи щодо взаємовідносин із суспільством та його традиційною культурою. Визначено пріоритетні субкультури, що створюють базу для формування інноваційних форм, видів та підвидів туризму. Введено до наукового обігу теорії туризмознавства поняття «духовно-езотеричний туризм» та «креативно-розвиваючий туризм». Обґрунтовано доцільність використання досвіду вивчення різних субкультур у пошуку інноваційних форм організації туристичних подорожей, орієнтованих на всебічний розвиток особистості.

Метою роботи є характериcтика підтримки тревел-блогерів провідними українськими цифровими масмедіа. Методологічна основа дослідження включає аналіз основних статистичних і наукових джерел щодо взаємодії та підтримки тревел-блогерів провідними українськими цифровими масмедіа, відповідно були використані методи дедукції та індукції, також контент-аналіз. Наукова новизна. Визначено основні рівні та платформи підтримки тревел-блогерів провідними українськими цифровими масмедіа. Обґрунтовано і представлено актуальні статистичні дані та порівняльний аналіз щодо розвитку тревел- блогінгу останнім часом. Систематизовано інформацію для подальшого виявлення основних тенденцій розвитку тревел-блогерства в Україні. Висновки. Охарактеризовано та проаналізовано основні сучасні рейтинги тревел-блогерів, взаємодію з ними провідних медійних платформ. Визначено основні персоналії вітчизняних тревел-блогерів, які можуть позиціонуватися як лідери громадських думок. Опрацьовано та систематизовано статистичні джерела в контексті діяльності провідних тревел-блогерів та їх просування провідними медійними платформами. Окреслено основні напрямки розвитку тревел-блогерства в Україні. Зібрано теоретично-практичний матеріал для визначення провідних трендів українського тревел-блогерства. Обґрунтовано, що тревел-блогінг є важливим перетином української культури та економіки (в контексті цього дослідження масмедіа та туризму).

Мета статті — проаналізувати вплив національних культурних маршрутів на розвиток самобутніх туристичних дестинацій. Національні культурні туристичні маршрути є своєрідним засобом трансляції культури країни та можуть використовуватися для розвитку як самої особистості, так і самобутніх туристичних дестинацій. Методологія дослідження полягає у використанні методів комплексного аналізу та синтезу, дедукції та індукції, а також контент-аналізу основних статистичних і наукових джерел щодо впливу національних культурних маршрутів на формування самобутніх туристичних дестинацій, міждисциплінарного характеру основних напрямів реалізації програм створення національних культурних маршрутів з метою розвитку самобутніх туристичних дестинацій. Наукова новизна. Визначено основні напрями реалізації програм створення національних культурних маршрутів з метою розвитку самобутніх туристичних дестинацій. Обґрунтовано і введено до наукового обігу теорії культурології та туризмознавства поняття «національний туристичний тренд». Висновки. Схарактеризовано та проаналізовано основні сучасні національні туристичні тренди, що впливають на формування національних культурних маршрутів, зокрема популяризація національної культурної спадщини, розвиток внутрішнього туризму за умови покращення його сервісу; використання соціальних мереж з метою реклами розвитку самобутніх туристичних дестинацій; розвиток інноваційних форм роботи серед потенційних та реальних споживачів; оптимізація віртуалізації подачі інформації про туристичні дестинації з доповненою реальністю; цілодобова підтримка в соціальних мережах. Доведено, що багатогранна привабливість української національної культури має стати мотиватором розвитку не тільки самобутніх туристичних дестинацій, але й національного туризму та світової культури.

Мета статті — проаналізувати вплив освітніх трендів на формування практичних навичок у майбутніх фахівців сфери гостинності та туризму. Сфера гостинності та туризму є однією із важливих складових сучасної економіки, що постійно змінюються та розвиваються в процесі світової інтеграції. Однією з умов успішного розвитку галузі є залучення освітніх трендів, якісна підготовка фахівців, що має бути особливо пріоритетною в контексті антикризової стратегії розвитку сфери гостинності та туризму. Методологія дослідження ґрунтується на діалектичному методі вивчення проблематики та системному підході розв'язання поставлених завдань. Застосовано загальнонаукові та спеціальні методи аналізу, синтезу і порівняння статистичних та наукових джерел щодо вивчення впливу освітніх трендів на трансформацію освіти для сфери гостинності та туризму, формування системи конкурентоспроможної підготовки майбутніх спеціалістів. Наукова новизна: визначено та введено до наукового обігу поняття «освітні тренди» та «фахові майстер-класи»; розроблено класифікацію фахових майстер-класів. Висновки. Проаналізовано основні освітні тренди, проблеми та перспективи розвитку освіти для сфери гостинності та туризму в Україні. Визначено основні напрями подальшого розвитку фахової освіти, а саме: необхідність посилення практичної складової навчання, коригування навчальних програм, орієнтуючись на сучасні освітні тренди. Введено до наукового обігу поняття «освітні тренди» та «фахові майстер-класи». Представлено класифікацію фахових майстер-класів. Обґрунтовано доцільність використання міжнародного досвіду та залучення закордонних університетів до співпраці з метою обміну досвідом та стажування студентів за кордоном. Розроблено рекомендації щодо використання інноваційних освітніх трендових технологій в навчальному процесі.