Suchergebnisse

The authors of the article aim to study the evolutionary changes in methodological approaches to the formation and management of land use of water protection zones and coastal strips. As a result, four phases of land use development of water protection zones and coastal strips are considered. In particular those which took place in the following periods: 1950–1970, 1970–1990, 1990 to the present, and it is also noted that the fourth phase (period) is coming. The essence of it is to create a system of land use (formation and management) of water protection zones and coastal strips, based on environmental and socially-oriented management and institutional government support. The authors note that one of the most important principles is a comprehensive approach to the formation and management of protected land use of water protection zones and coastal strips. For this, one of the first attempts to generalize international and national experience in the development of an integrated approach is presented. And also a variety of factors that to the greatest extent accelerated the development of an integrated approach to the formation and management of land use of water protection zones and coastal zones with different levels of economic development.The authors found that the sustainable (balanced) development of land use in water protection zones and coastal zones requires solving a number of problems, which in turn are divided according to their scale. In particular, global (affects the interests of the population of the whole Earth), regional (determine the conditions of development of individual regions) and local (determine the conditions of development of specific cities, towns, territorial communities). The ratio of scales and priorities of different disciplines in the system of complex formation and management of land use of water protection zones and coastal strips is also presented, which allowed the main problems to be conditionally divided into: nature protection (or, also called — ecological); natural, social and economic. It is noted that the relationship between the level of management and the scale and priority of the problem is a methodological basis for building a vertical structure of integrated formation and management of land use of water protection zones and coastal strips ; Авторами статті покладено за мету дослідження еволюційних змін методологічних підходів до формування й управління землекористуванням водоохоронних зон і прибережних смуг. У результаті чого розглянуто чотири фази розвитку землекористування водоохоронних зон та прибережних смуг, зокрема, які відбувалися у такі періоди: 1950–1970, 1970–1990 рр., 1990-й рік і донині, а також відмічено, що наступає четверта фаза (період). Суть якої полягає у створенні системи землекористування (формування й управління) водоохоронних зон та прибережних смуг, що базується на екологічному і соціально-орієнтованому управлінню й інституційній урядовій підтримці. Авторами зазначено, що для неї, одним з найважливіших принципів є комплексний підхід до формування й управління природоохоронним землекористуванням водоохоронних зон і прибережних смуг. Для цього представлено, одну з перших спроб узагальнення міжнародного і національного досвіду у сфері розвитку комплексного підходу. А також різноманітність факторів, які найбільшою мірою прискорили розвиток комплексного підходу до формування і управління землекористуванням водоохоронних зон та прибережних смуг із різним рівнем економічного розвитку. Авторами визначено, що сталий (збалансований) розвиток землекористування водоохоронних зон і прибережних смуг потребує вирішення цілого ряду проблем, які, своєю чергою, поділяються за масштабами їх вирішення. Зокрема, глобальні (зачіпають інтереси населення всієї Землі), регіональні (визначають умови розвитку окремих регіонів) та локальні (визначають умови розвитку конкретних міст, селищ, територіальних громад). Також представлено співвідношення масштабів і пріоритетів різних дисциплін у системі комплексного формування й управління землекористуванням водоохоронних зон та прибережних смуг, що дало змогу основні проблеми умовно розділити на: природоохоронні (або, ще їх називають — екологічні); природні, соціальні та економічні. Відмічено, що взаємозв'язок рівня управління з масштабом і пріоритетністю проблеми є методологічною основою для побудови вертикальної структури комплексного формування й управління землекористуванням водоохоронних зон та прибережних смуг.

The authors of the article aim to study the evolutionary changes in methodological approaches to the formation and management of land use of water protection zones and coastal strips. As a result, four phases of land use development of water protection zones and coastal strips are considered. In particular those which took place in the following periods: 1950–1970, 1970–1990, 1990 to the present, and it is also noted that the fourth phase (period) is coming. The essence of it is to create a system of land use (formation and management) of water protection zones and coastal strips, based on environmental and socially-oriented management and institutional government support. The authors note that one of the most important principles is a comprehensive approach to the formation and management of protected land use of water protection zones and coastal strips. For this, one of the first attempts to generalize international and national experience in the development of an integrated approach is presented. And also a variety of factors that to the greatest extent accelerated the development of an integrated approach to the formation and management of land use of water protection zones and coastal zones with different levels of economic development.The authors found that the sustainable (balanced) development of land use in water protection zones and coastal zones requires solving a number of problems, which in turn are divided according to their scale. In particular, global (affects the interests of the population of the whole Earth), regional (determine the conditions of development of individual regions) and local (determine the conditions of development of specific cities, towns, territorial communities). The ratio of scales and priorities of different disciplines in the system of complex formation and management of land use of water protection zones and coastal strips is also presented, which allowed the main problems to be conditionally divided into: nature protection (or, also called — ecological); natural, social and economic. It is noted that the relationship between the level of management and the scale and priority of the problem is a methodological basis for building a vertical structure of integrated formation and management of land use of water protection zones and coastal strips ; Авторами статті покладено за мету дослідження еволюційних змін методологічних підходів до формування й управління землекористуванням водоохоронних зон і прибережних смуг. У результаті чого розглянуто чотири фази розвитку землекористування водоохоронних зон та прибережних смуг, зокрема, які відбувалися у такі періоди: 1950–1970, 1970–1990 рр., 1990-й рік і донині, а також відмічено, що наступає четверта фаза (період). Суть якої полягає у створенні системи землекористування (формування й управління) водоохоронних зон та прибережних смуг, що базується на екологічному і соціально-орієнтованому управлінню й інституційній урядовій підтримці. Авторами зазначено, що для неї, одним з найважливіших принципів є комплексний підхід до формування й управління природоохоронним землекористуванням водоохоронних зон і прибережних смуг. Для цього представлено, одну з перших спроб узагальнення міжнародного і національного досвіду у сфері розвитку комплексного підходу. А також різноманітність факторів, які найбільшою мірою прискорили розвиток комплексного підходу до формування і управління землекористуванням водоохоронних зон та прибережних смуг із різним рівнем економічного розвитку. Авторами визначено, що сталий (збалансований) розвиток землекористування водоохоронних зон і прибережних смуг потребує вирішення цілого ряду проблем, які, своєю чергою, поділяються за масштабами їх вирішення. Зокрема, глобальні (зачіпають інтереси населення всієї Землі), регіональні (визначають умови розвитку окремих регіонів) та локальні (визначають умови розвитку конкретних міст, селищ, територіальних громад). Також представлено співвідношення масштабів і пріоритетів різних дисциплін у системі комплексного формування й управління землекористуванням водоохоронних зон та прибережних смуг, що дало змогу основні проблеми умовно розділити на: природоохоронні (або, ще їх називають — екологічні); природні, соціальні та економічні. Відмічено, що взаємозв'язок рівня управління з масштабом і пріоритетністю проблеми є методологічною основою для побудови вертикальної структури комплексного формування й управління землекористуванням водоохоронних зон та прибережних смуг.