THE IMPACT OF FEMALE POLITICAL EMPOWERMENT ON ECONOMIC GENDER EQUITY IN THE BLACK SEA REGION COUNTRIES ; ВПИВ ПОСИЛЕННЯ ЖІНОЧОГО ПРЕДСТАВНИЦТВА НА ПОЛІТИЧНІЙ АРЕНІ НА ЕКОНОМІЧНУ ГЕНДЕРНУ РІВНІСТЬ У КРАЇНАХ ПРИЧОРНОМОРСЬКОГО РЕГІОНУ
The article reveals the interplay between economic opportunity and participation gender equity and female political empowerment for Black Sea Region countries, namely, Bulgaria, Georgia, Moldova, Russia, Turkey, and Ukraine. We analyzed the impact of the following indicators, ratios of females with seats in parliament over male value, females at ministerial level over male value, and number of years with a female head of state (last 50 years) over male value. We verified our hypothesis that three key factors are significant for economic opportunity and participation index of the abovementioned countries. We took the level of significance, t-statistic probability of 5 percent, so that, if α < 0,05, then our hypothesis is correct. Our hypothesis was proved only for Moldova concerning the influence of the ratio of females at ministerial level over male value on economic opportunity and participation. Our calculations showed that changes in economic gender equity are explained by changes in ratio of females and males at ministerial positions by 66.64 percent. There is a positive correlation between these two variables, so that the maximum theoretical level of economic gender equity could be 0,9 due to the high starting point. Our results indicated that females currently are not able to transform their growing political influence into economic gains, therefore, investigations of methods of converting female political emancipation into economic gender equity become topical. ; У статті розкрито взаємозв'язок між гендерною рівністю стосовно економічних можливостей та участі, та розширенням політичних можливостей жінок у країнах Причорноморського регіону, а саме Болгарії, Молдові, Росії, Туреччині та Україні. Нами проаналізовано вплив таких факторів, як співвідношення жінок і чоловіків у парламентах, співвідношення жінок і чоловіків на міністерських посадах, а також кількість років з жінкою на чолі країни (за останні п'ятдесят років) у співвідношення до чоловіків. Ми перевірили нашу гіпотезу про те, що три фактори є значимими для індексу економічних можливостей та участі вищезазначених країн. Нами було обрано рівень значимості t-Статистики 5 відсотків, так що у випадку α < 0,05 наша гіпотеза визнається правильною. Нашу гіпотезу було підтверджено тільки для Молдови стосовно впливу співвідношення жінок і чоловіків на міністерських посадах на рівень економічної гендерної рівності. Наші розрахунки показали, що зміни в економічних можливостях та участі пояснюються співвідношенням жінок і чоловіків на міністерських посадах на 66,64 процентів. При цьому існує позитивна кореляція між цими двома змінними, яка забезпечує максимальний теоретичний рівень економічної гендерної рівності 0,9 завдячуючи доволі високим стартовим позиціям гендерної рівності у цій країні. Наші результати вказали на те, що жінки на сьогоднішній день не здатні трансформувати свій зростаючий політичний вплив на економічні здобутки, отже, дослідження методів конвертації жіночої політичної емансипації в економічну гендерну рівність набувають актуальності.