Suchergebnisse

This study focuses on the operation of US case law in time. Currently, the Ukraininan doctrine pays little attention to the experience of the US legal system in this matter. Meanwhile, such experience is important due to the recognition in Ukrainian doctrine and practice of the sources of law related to the activities of courts.The author reviews the possible directions of operation in the time of the judicial precedent (in particular, retroactive, pure prospective and selective prospective effect), traces the history of their practical application at both the federal and state levels. The author then turns to in-depth analysis of the reasons that led to use a certain direction of operation in time by courts. In particular, the study focuses on the change in perception of the functions of the judiciary, in particular the recognition of judicial rulemaking as a factor having contributed to the widespread introduction of prospectivity. Therefore, the role of the legal predictability and the protection of legitimate expectations is regarded as the main grounds for the use of prospects.The author has analyzed the critique of prospectivity, which led to a widespread refusal to use it at the federal level (it continues to be used at state level). Attention is drawn to the following arguments of the critics: prospectivity does not comply with established rules on the role of the judiciary and judicial rulemaking (according to which setting the operation of legal rules for the future falls within the legislative prerogative; at the federal level such an approach is justified by the provision of the US Constitution), undermines the principle of stare decisis, makes the ruling merely a dictum without obliging the courts to adhere to it. Under the influence of the latter, courts tend to use selective prospectivity instead of pure prospectivity. It has become the object of criticism because of the inequity and the randomness of the distribution of the effects of change. The US Supreme Court on this basis has terminated its use as well.The author states that possibility of prospectivity remains a complex dilemma, far from a final solution. It reveals a conflict between such key values as legal certainty, equality, fairness, raises the question of the separation of powers. In addition, the problem reflects the issues of the nature of case law and the role of a judge in the functioning of the law. Despite the shift of American jurisprudence from the declaratory theory of judicial precedent, the latter continues to exist in the form of traditional retroactivity, which remains the main or the only form of the temporal effect of precedents in the United States ; Рассмотрены возможные направления действия во времени прецедентного права в США (ретроактивного, чистого проспективного и выборочноо проспективного действия), а также история практического применения указанных направлений на федеральном уровне и уровне штатов. На основании анализа изменения подходов к определению направления действия во времени судебного прецедента сделан вывод, что проблема возможности проспективности остается сложной дилеммой, далекой от окончательного решения. Она обнаруживает конфликт между такими ключевыми ценностями, как правовая определенность, равенство, справедливость, поднимает вопрос разделения государственной власти. Кроме того, данная проблема отражает актуальность вопросов правопонимания, природы прецедентных правил и роли судьи в функционировании права. Несмотря на уход американской юриспруденции от деклараторнои теории судебного прецедента, последняя продолжает существовать в виде традиционной ретроактивности, которая остается основным или единственным вариантом темпоральной действия прецедентов в США ; Автор проводить огляд можливих напрямків дії в часі прецедентного права у США (ретроактивної, чистої проспективної та вибіркової проспективної дії), простежує історію практичного застосування зазначених напрямків на федеральному рівні та рівні штатів. На підставі аналізу зміни підходів до визначення напрямку дії в часі судового прецеденту автор констатує, що проблема можливості проспективності лишається складною дилемою, далекою від остаточного розв'язання. Вона виявляє конфлікт між такими ключовими цінностями, як правова визначеність, рівність, справедливість, піднімає питання поділу державної влади. Окрім того, названа проблема відображає актуальність питань праворозуміння, природи прецедентних правил та ролі судді в функціонуванні права. Попри відхід американської юриспруденції від деклараторної теорії судового прецеденту, остання продовжує існувати у вигляді традиційної ретроактивності, яка лишається основним чи єдиним варіантом темпоральної дії прецедентів у США

This study focuses on the operation of US case law in time. Currently, the Ukraininan doctrine pays little attention to the experience of the US legal system in this matter. Meanwhile, such experience is important due to the recognition in Ukrainian doctrine and practice of the sources of law related to the activities of courts.The author reviews the possible directions of operation in the time of the judicial precedent (in particular, retroactive, pure prospective and selective prospective effect), traces the history of their practical application at both the federal and state levels. The author then turns to in-depth analysis of the reasons that led to use a certain direction of operation in time by courts. In particular, the study focuses on the change in perception of the functions of the judiciary, in particular the recognition of judicial rulemaking as a factor having contributed to the widespread introduction of prospectivity. Therefore, the role of the legal predictability and the protection of legitimate expectations is regarded as the main grounds for the use of prospects.The author has analyzed the critique of prospectivity, which led to a widespread refusal to use it at the federal level (it continues to be used at state level). Attention is drawn to the following arguments of the critics: prospectivity does not comply with established rules on the role of the judiciary and judicial rulemaking (according to which setting the operation of legal rules for the future falls within the legislative prerogative; at the federal level such an approach is justified by the provision of the US Constitution), undermines the principle of stare decisis, makes the ruling merely a dictum without obliging the courts to adhere to it. Under the influence of the latter, courts tend to use selective prospectivity instead of pure prospectivity. It has become the object of criticism because of the inequity and the randomness of the distribution of the effects of change. The US Supreme Court on this basis has terminated its use as well.The author states that possibility of prospectivity remains a complex dilemma, far from a final solution. It reveals a conflict between such key values as legal certainty, equality, fairness, raises the question of the separation of powers. In addition, the problem reflects the issues of the nature of case law and the role of a judge in the functioning of the law. Despite the shift of American jurisprudence from the declaratory theory of judicial precedent, the latter continues to exist in the form of traditional retroactivity, which remains the main or the only form of the temporal effect of precedents in the United States ; Рассмотрены возможные направления действия во времени прецедентного права в США (ретроактивного, чистого проспективного и выборочноо проспективного действия), а также история практического применения указанных направлений на федеральном уровне и уровне штатов. На основании анализа изменения подходов к определению направления действия во времени судебного прецедента сделан вывод, что проблема возможности проспективности остается сложной дилеммой, далекой от окончательного решения. Она обнаруживает конфликт между такими ключевыми ценностями, как правовая определенность, равенство, справедливость, поднимает вопрос разделения государственной власти. Кроме того, данная проблема отражает актуальность вопросов правопонимания, природы прецедентных правил и роли судьи в функционировании права. Несмотря на уход американской юриспруденции от деклараторнои теории судебного прецедента, последняя продолжает существовать в виде традиционной ретроактивности, которая остается основным или единственным вариантом темпоральной действия прецедентов в США ; Автор проводить огляд можливих напрямків дії в часі прецедентного права у США (ретроактивної, чистої проспективної та вибіркової проспективної дії), простежує історію практичного застосування зазначених напрямків на федеральному рівні та рівні штатів. На підставі аналізу зміни підходів до визначення напрямку дії в часі судового прецеденту автор констатує, що проблема можливості проспективності лишається складною дилемою, далекою від остаточного розв'язання. Вона виявляє конфлікт між такими ключовими цінностями, як правова визначеність, рівність, справедливість, піднімає питання поділу державної влади. Окрім того, названа проблема відображає актуальність питань праворозуміння, природи прецедентних правил та ролі судді в функціонуванні права. Попри відхід американської юриспруденції від деклараторної теорії судового прецеденту, остання продовжує існувати у вигляді традиційної ретроактивності, яка лишається основним чи єдиним варіантом темпоральної дії прецедентів у США

This study focuses on the operation of US case law in time. Currently, the Ukraininan doctrine pays little attention to the experience of the US legal system in this matter. Meanwhile, such experience is important due to the recognition in Ukrainian doctrine and practice of the sources of law related to the activities of courts.The author reviews the possible directions of operation in the time of the judicial precedent (in particular, retroactive, pure prospective and selective prospective effect), traces the history of their practical application at both the federal and state levels. The author then turns to in-depth analysis of the reasons that led to use a certain direction of operation in time by courts. In particular, the study focuses on the change in perception of the functions of the judiciary, in particular the recognition of judicial rulemaking as a factor having contributed to the widespread introduction of prospectivity. Therefore, the role of the legal predictability and the protection of legitimate expectations is regarded as the main grounds for the use of prospects.The author has analyzed the critique of prospectivity, which led to a widespread refusal to use it at the federal level (it continues to be used at state level). Attention is drawn to the following arguments of the critics: prospectivity does not comply with established rules on the role of the judiciary and judicial rulemaking (according to which setting the operation of legal rules for the future falls within the legislative prerogative; at the federal level such an approach is justified by the provision of the US Constitution), undermines the principle of stare decisis, makes the ruling merely a dictum without obliging the courts to adhere to it. Under the influence of the latter, courts tend to use selective prospectivity instead of pure prospectivity. It has become the object of criticism because of the inequity and the randomness of the distribution of the effects of change. The US Supreme Court on this basis has terminated its use as well.The author states that possibility of prospectivity remains a complex dilemma, far from a final solution. It reveals a conflict between such key values as legal certainty, equality, fairness, raises the question of the separation of powers. In addition, the problem reflects the issues of the nature of case law and the role of a judge in the functioning of the law. Despite the shift of American jurisprudence from the declaratory theory of judicial precedent, the latter continues to exist in the form of traditional retroactivity, which remains the main or the only form of the temporal effect of precedents in the United States ; Рассмотрены возможные направления действия во времени прецедентного права в США (ретроактивного, чистого проспективного и выборочноо проспективного действия), а также история практического применения указанных направлений на федеральном уровне и уровне штатов. На основании анализа изменения подходов к определению направления действия во времени судебного прецедента сделан вывод, что проблема возможности проспективности остается сложной дилеммой, далекой от окончательного решения. Она обнаруживает конфликт между такими ключевыми ценностями, как правовая определенность, равенство, справедливость, поднимает вопрос разделения государственной власти. Кроме того, данная проблема отражает актуальность вопросов правопонимания, природы прецедентных правил и роли судьи в функционировании права. Несмотря на уход американской юриспруденции от деклараторнои теории судебного прецедента, последняя продолжает существовать в виде традиционной ретроактивности, которая остается основным или единственным вариантом темпоральной действия прецедентов в США ; Автор проводить огляд можливих напрямків дії в часі прецедентного права у США (ретроактивної, чистої проспективної та вибіркової проспективної дії), простежує історію практичного застосування зазначених напрямків на федеральному рівні та рівні штатів. На підставі аналізу зміни підходів до визначення напрямку дії в часі судового прецеденту автор констатує, що проблема можливості проспективності лишається складною дилемою, далекою від остаточного розв'язання. Вона виявляє конфлікт між такими ключовими цінностями, як правова визначеність, рівність, справедливість, піднімає питання поділу державної влади. Окрім того, названа проблема відображає актуальність питань праворозуміння, природи прецедентних правил та ролі судді в функціонуванні права. Попри відхід американської юриспруденції від деклараторної теорії судового прецеденту, остання продовжує існувати у вигляді традиційної ретроактивності, яка лишається основним чи єдиним варіантом темпоральної дії прецедентів у США

Досліджено темпоральну дію правоположень (правових позицій), що створюються судовими органами в Україні та мають загальну юридичну значущість. Розглянуто зв'язок уявлень про природу правоположень та поглядів на їхню дію в часі, принципи права, що зумовлюють таку дію. Проаналізовано стан правового регулювання цього питання в Україні, сформульовано відповідні рекомендації щодо його вдосконалення. ; Исследовано темпоральное действие правоположений (правовых позиций), создаваемых судебными органами в Украине и имеющих общую юридическую значимость. Рассмотрена связь представлений о природе правоположений и взглядов на их действие во времени, принципы права, определяющие такое действие. Проанализировано состояние правового регулирования этого вопроса в Украине, которое предусматривает преимущественно обратную силу правовых позиций, исключения из которой связаны с действием принципа res judicata. Сформулированы соответствующие рекомендации по совершенствованию правил действия во времени правотолковательных положений судебных решений. ; The author analyzes the temporal effect of general legal provisions created by higher judicial authorities in Ukraine. Views on the temporal effect of the latter are based on the appropriate understanding of their nature. The gradual recognition of a certain law-making value of such provisions urges the change of perceptions of their temporal effect, in particular, in terms of application of the rules on nonretroactivity to them to a certain extent. Today, however, many cases of legal provisions of higher courts have retroactive effect which is much a result of interpretation of law. Meanwhile the retroactivity of the Supreme Court opinions is limited by the period for filing petitions for reviewing of the delivereed judgments. In other cases, there are no procedural mechanisms for such review. Thus the legislation on this issue is somewhat controversial, which is one of the areas to be improved.

The author analyzes the temporal effect of general legal provisions created by higher judicial authorities in Ukraine. Views on the temporal effect of the latter are based on the appropriate understanding of their nature. The gradual recognition of a certain law-making value of such provisions urges the change of perceptions of their temporal effect, in particular, in terms of application of the rules on nonretroactivity to them to a certain extent. Today, however, many cases of legal provisions of higher courts have retroactive effect which is much a result of interpretation of law. Meanwhile the retroactivity of the Supreme Court opinions is limited by the period for filing petitions for reviewing of the delivereed judgments. In other cases, there are no procedural mechanisms for such review. Thus the legislation on this issue is somewhat controversial, which is one of the areas to be improved. ; Исследовано темпоральное действие правоположений (правовых позиций), создаваемых судебными органами в Украине и имеющих общую юридическую значимость. Рассмотрена связь представлений о природе правоположений и взглядов на их действие во времени, принципы права, определяющие такое действие. Проанализировано состояние правового регулирования этого вопроса в Украине, которое предусматривает преимущественно обратную силу правовых позиций, исключения из которой связаны с действием принципа res judicata. Сформулированы соответствующие рекомендации по совершенствованию правил действия во времени правотолковательных положений судебных решений. ; Досліджено темпоральну дію правоположень (правових позицій), що створюються судовими органами в Україні та мають загальну юридичну значущість. Розглянуто зв'язок уявлень про природу правоположень та поглядів на їхню дію в часі, принципи права, що зумовлюють таку дію. Проаналізовано стан правового регулювання цього питання в Україні, сформульовано відповідні рекомендації щодо його вдосконалення.