Suchergebnisse

Зміна якості життя кожного українця в нових реаліях вимагає переосмислення наукового змісту концепції соціальної якості в постконфліктній економіці. Її переформатування зумовлене глибокими змінами в соціальному і економічному житті людства, що трансформується під впливом збройних конфліктів, масштабних терористичних актів, пандемії COVID-19, стійкого забруднення навколишнього середовища. В останнє десятиліття на планеті спостерігається тенденція до інтенсифікації насильства, про що свідчить кількість воєнних конфліктів. Глобальний характер розвитку конфліктності активізує проблему концепції соціальної якості для умов повоєнного відновлення суспільства в країнах, що постраждали від збройної агресії, відповідно за всіма базовими її компонентами.
Особливість реалізації концепції соціальної якості повоєнної соціоекономіки, зважаючи на суттєву відмінність умов і факторів, які традиційно визначають європейську практику, полягатиме як у традиційній участі держави в соціальному житті й забезпеченні соціальної якості повоєнного суспільства, що суттєво трансформується в умовах збройного протистояння, так і активній участі окремих особистостей у цьому процесі.
З початкового етапу відновлення соціоекономічного простору в повоєнний період на засадах соціальної якості необхідно дотримуватися фундаментальних соціальних прав на основі визначених Європейською соціальною хартією зі змінами 1996 р. Щоб не допустити поширення бідності та маргіналізації населення в повоєнний період відновлення і реструктуризації соціоекономічного простору, важливо залучати механізми, спрямовані на досягнення соціальної рівності на засадах солідарності та субсидіарності як спільних з ЄС соціальних цінностей.
З огляду на зміст і роль соціальної якості як одного з важливих механізмів соціоекономічного відродження і реструктуризації у повоєнний період, необхідно внести зміни в трактування самого поняття соціальної якості відповідно до її нематеріальних складових, пов'язаних із специфікою національної психіки та історичними особливостями, які найсильніше проявляються в умовах війни.

Визначення соціально-економічних пріоритетів розвитку держави має базуватися на об'єктивних і точних висновках щодо сучасного стану соціально-економічного розвитку країни, що підтверджені актуальними розрахунками стосовно визначення соціально-економічних мультиплікативних ефектів для національної економіки від реалізації великих інфраструктурних проєктів.
Запропонований методичний підхід базується на визначенні ефектів від реалізації інфраструктурного проєкту через розрахунок мультиплікатора зайнятості й мультиплікаційних ефектів від додаткового приросту Випуску шляхом комплексного аналізу міжгалузевих зв'язків, а також виявлення масштабів впливу інфраструктурного проєкту, що поширюються на інші, безпосередньо залучені в нього види економічної діяльності. Підхід дозволяє розрахувати такі мультиплікативні ефекти: 1) створення робочих місць у економіці в цілому за рахунок 1 млн грн інвестицій у проєкт; 2) створення робочих місць у національній економіці в цілому за рахунок 1 млн грн приросту згенерованого проєктом Випуску; 3) створення додаткових фінансових ресурсів у економіці за рахунок одного залученого в проєкт працівника.
Апробація підходу полягає у фактичних розрахунках, здійснених на основі проєктних даних конкретного інфраструктурного проєкту у сфері довгострокового будівництва споруд підприємств електроенергетики. Результати апробації методичного підходу показують суттєві соціально-економічні мультиплікаційні ефекти для економіки України. Наприклад, за період будівництва зазначеного інфраструктурного об'єкта протягом 10 років крім прямої зайнятості безпосередньо в проєкті додатково в економіці України було тимчасово залучено 22 тис. працівників, які опосередковано були задіяні в суміжних галузях економіки, що обслуговували даний проєкт.