Suchergebnisse

У статті розглядається актуальне питання сучасної психології – посттравматичні стресові розлади у військових умовах. Автор вказує на походження та визначення поняття «стрес». Проблема стресу також пов'язана з напругою, емоційними переживаннями, неспецифічної реакцією організму. Стрес визначається як стан тривоги, напруги, як подія або стан у фізичному чи соціальному середовищі, що призводить до прийняття заходів щодо уникнення, агресії, рішення щодо усунення та зменшення загрозливих умов.
Відзначено велике значення праць Г. Сельє щодо загального адаптаційного синдрому. Розглянуто різні підходи до цієї проблеми. Проаналізовано твердження Н. В. Тарабріної про те, що історично дослідження в області посттравматичного стресу розвивалися незалежно від дослідження стресу. Відзначено той факт, що до стресу в першу чергу відноситься емоційний апарат, афективні реакції. Вчені також відзначають неоднозначність терміна «стрес», його різноманітні трактування.
Крім того, зазначається, що посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) є непсихотичною відстроченою реакцією на травматичний стрес. Вчені пишуть, що ПТСР виникає у людей, які пережили надзвичайно сильний психологічний і/або фізичний шок, який вони сприймають як особливо болісно. Автори підкреслюють ідею тяжких наслідків сучасних війн, психологічної травми учасників бойових дій. Особливо зазначається, що вперше ПТСР у військовослужбовців досліджували американські вчені. При цьому виділяється наукова діяльність американського лікаря Б. Колодзіна, який описав величезний досвід роботи з американськими військовослужбовцями під час війни у В'єтнамі. Американська психіатрична асоціація перераховує такі ознаки ПТСР у військовослужбовців: загроза життю; важке поранення; перебування очевидцем на місці трагічних подій, що викликає відчуття сильного страху та безпорадності; нав'язливі картини минулого; повторювані спогади та емоції; сни, кошмари, ілюзії, галюцинації, пов'язані з травматичними подіями, пам'ять про які часто витісняється зі свідомості.