Suchergebnisse

Заклади вищої освіти (далі – ЗВО) в Україні, які мають бюджетне фінансування, відповідно до чинного законодавства зобов'язані запровадити систему внутрішнього контролю на базі ризикоорієнтованого підходу, що передбачає зміну фокусу діяльності бюджетних установ і державних органів з реагування на попередження негативних подій у їх функціонуванні завдяки врахуванню ймовірних ризиків. Одним із найважливіших критеріїв, які оцінюють ступінь ризику діяльності ЗВО, є неналежна якість вищої освіти, що безпосередньо передбачає прямі негативні наслідки від реалізації вказаного ризику. Вони полягають у завданні збитків громадянам, суспільству і державі внаслідок неналежної якості освіти, зменшенні можливостей здобуття якісної вищої освіти, безробітті. Це негативно позначається на національній безпеці держави. Якість вищої освіти є складовою системи внутрішнього контролю такого закладу. Метою наукового доробку є дослідження внутрішньої системи забезпечення якості вищої освіти як однієї зі складових системи внутрішнього контролю ЗВО, їх взаємозв'язку та шляхів підвищення ефективності їх функціонування для зниження рівня ризиковості діяльності ЗВО. Розглянуто внутрішню систему забезпечення якості вищої освіти в розрізі елементів внутрішнього контролю. Внутрішній контроль визначено як діяльність керівників усіх ланок управління, що спрямована на підвищення ефективності управління бюджетними коштами та загалом державними ресурсами, досягнення мети діяльності організації, цілей бюджетних програм, планів, завдань тощо. Окреслено основні процеси системи внутрішнього забезпечення якості вищої освіти, які потребують розроблення адміністративних регламентів та виокремлення ключових ризиків, що можуть перешкоджати безперервності та цілісності навчального процесу. Наголошено на важливості забезпечення учасників освітнього процесу актуальною, повною, цінною, своєчасною інформацією, а також безпечними каналами комунікації з метою якісного надання освітніх послуг. Запропоновано заходи контролю та моніторингу для впливу на ризики. Графічно зображено систему внутрішнього забезпечення якості вищої освіти, що інтегрована в систему внутрішнього контролю ЗВО як цілісний механізм для зниження рівня ризиковості діяльності ЗВО.

Одним із завдань сталого розвитку суспільства є децентралізація управління в державному секторі, тобто делегування повноважень щодо прийняття управлінських рішень центральними органами виконавчої влади на місця. Реалізація децентралізованого управління можлива завдяки належним чином організованому внутрішньому контролі. Адже, зазначений контроль надає впевненість головним розпорядникам бюджетних коштів, що всі прийняті управлінські рішення на місцях є обґрунтованими та виваженими. Крім того, в сучасних умовах функціонування бюджетних установ з обмеженими ресурсами постає важливе завдання з пошуку можливих шляхів заощадження таких ресурсів та ефективного їх використання.
У статті відзначено, що організація системи внутрішнього контролю в бюджетній установі сприятиме прийняттю економічно обґрунтованих, результативних, ефективних управлінських рішень з дотриманням вимог чинного законодавства щодо використання матеріальних, фінансових чи інших ресурсів бюджетної установи, які є обмеженими. Автором досліджено походження терміну «внутрішній контроль» та наявні у міжнародній практиці моделі внутрішнього контролю. Порівняння моделей COSO та COSO ERМ зображено графічно. Стаття відображає коротку історію запровадження системи внутрішнього контролю у нормативно-правових актах України. Також даний науковий доробок містить розкриті питання організації внутрішнього контрою безпосередньо в бюджетній установі з особливим місцем ідентифікації та оцінки ризиків в даному процесі. Зазначено важливість організації та забезпечення належного рівня функціонування внутрішнього контролю бюджетними установами системи Державної служби України з надзвичайних ситуацій, адже на них покладено функції з питань цивільного захисту. Вплив внутрішнього контролю на ефективність управління бюджетною установою проілюстровано в статті графічно.

Для виконання функцій держави, зокрема таких як соціальна, створюються бюджетні установи. Джерелом фінансування таких організацій є Державний бюджет України. Важливо, щоб народ як джерело влади в Україні був упевнений, що керівники бюджетної установи здійснюють публічний менеджмент у такий спосіб, який забезпечує досягнення цілей діяльності організації, ефективне, економічне та законне використання бюджетних коштів. Для встановлення рівня належного управління цими коштами застосовуються різні форми контролю. Метою статті є дослідження поняття державного фінансового аудиту, місця внутрішнього аудиту в класифікації державного фінансового аудиту та результатів здійснення такого аудиту в системі Державної служби України з надзвичайних ситуацій як елементу ефективного публічного менеджменту. У статті досліджено внутрішній аудит як форму контролю, його місце в класифікації державного фінансового аудиту. Запропоновано авторське визначення державного фінансового аудиту як дослідження напрямів та підстав використання бюджетних ресурсів, перевірку бухгалтерського обліку, фінансової звітності бюджетних установ та надання впевненості стосовно рівня її достовірності й рекомендацій щодо удосконалення функціонування системи внутрішнього контролю в аудиторському звіті та контроль відповідності діяльності бюджетної установи вітчизняним нормативно-правовим актам. Внутрішній аудит класифікується в системі державного фінансового аудиту поряд із зовнішнім залежно від інституцій, якими проводиться аудит. На підставі аналізу визначень поняття «внутрішній аудит» змодельовано цей термін. Зазначено, що об'єктом внутрішнього аудиту, зокрема, є система внутрішнього контролю щодо побудови якої підрозділ внутрішнього аудиту надає методичну допомогу. В цьому науковому доробку досліджено фактичний стан справ із запровадженням внутрішнього контролю в системі Державної служби України з надзвичайних ситуацій (далі – ДСНС). Представлено результати здійснення внутрішнього аудиту в системі ДСНС як елементу ефективного публічного менеджменту. В підсумку встановлено, що система внутрішнього контролю в системі ДСНС потребує доопрацювання в частині розроблення адміністративних регламентів окремих процесів, їх гармонізацію з метою запобігання ризикам прийняття нерезультативних управлінських рішень під час здійснення повсякденної діяльності та недопущення порушень вимог чинного законодавства надалі. Напрямами подальших наукових розвідок є дослідження видів ризиків діяльності організацій в системі ДСНС та шляхів їх нейтралізації відповідними заходами контролю, які мають бути обраними публічними менеджерами різних ланок управління.

The basic international normative and legal acts on the reglamentation of the ethnopolitical sphere of the society are studied. The comparative analysis of the national legislation of Ukraine and Poland on regulation of the ethnic and national minorities activities is conducted. ; The basic international normative and legal acts on the reglamentation of the ethnopolitical sphere of the society are studied. The comparative analysis of the national legislation of Ukraine and Poland on regulation of the ethnic and national minorities activities is conducted.

The basic international normative and legal acts on the reglamentation of the ethnopolitical sphere of the society are studied. The comparative analysis of the national legislation of Ukraine and Poland on regulation of the ethnic and national minorities activities is conducted. ; The basic international normative and legal acts on the reglamentation of the ethnopolitical sphere of the society are studied. The comparative analysis of the national legislation of Ukraine and Poland on regulation of the ethnic and national minorities activities is conducted.

Анотація. Значна кількість надзвичайних ситуацій, що відбуваються в світі, їх місцями масштабні наслідки та безповоротні втрати змушують науковців дедалі частіше сферою своїх наукових інтересів обирати дослідження причин виникнення непередбачуваних подій з метою їх попереджень, особливостей реагування на них відповідних служб, ефективності ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій як природного, так і техногенного характеру тощо. Окремої уваги заслуговує побудова раціональної взаємодії між органами управління та силами, що залучаються до ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій. Адже, від злагодженості такої взаємодії, вчасного коригування дій цих органів та сил на підставі релевантної інформації залежить життя людей. Враховуючи зазначене, авторським колективом досліджено актуальні правові, організаційні та економічні аспекти щодо організації взаємодії між органами управління в умовах надзвичайних ситуацій. На підставі отриманих наукових результатів, запропоновано заходи щодо удосконалення процесу організації взаємодії, зокрема: правового забезпечення – шляхом внесення доповнень в Кодекс цивільного захисту України щодо заходів взаємодії, організаційного – шляхом визначення раціонального методу організації взаємодії, що відповідає умовам конкретної надзвичайної ситуації, економічного – застосування раціонального методу фінансово-економічного аналізу, що дозволяє визначити найбільш ефективний, результативний та економічний метод взаємодії.
Ключові слова: надзвичайна ситуація, методи взаємодії, органи управління, економічне обґрунтування, управлінське рішення, фінансово-економічний аналіз.