Suchergebnisse

The article explores the concepts and fundamental characteristics of legal responsibility of People's Deputies. According to the author, consideration of the institution of legal responsibility of parliamentarians is relevant and promising as a type of social responsibility in theoretical and practical terms. The urgency of the problem is due to the trends of legal responsibility differentiation and institutionalization going that far, in particular in foreign countries, that have led some experts to justify the concept of autonomous parliamentary responsibility as a separate phenomenon among types of legal responsibility in general. Attention is drawn to the fact that an integral part of the process identifying the institution of legal responsibility is the improvement of legislation on the legal status of a People's Deputy, which component is justifiably considered legal responsibility of a parliamentarian as a political figure authorized to execute state legislative functions. It is proved that parliamentary responsibility is a specification of the state responsibility principle which is significant in the state of law as a legal entity towards the people as a legal entity and citizens. The article also analyzes the peculiarities of the introduction of legal responsibility of a parliamentarian into legislation and state and legal practice resulting in the gradual separation of constitutional and legal responsibilities of a parliamentarian and parliament. The author joins the new already established approaches in legal science, under which all the multifunctionality of the phenomenon of legal responsibility of a parliamentarian is not limited to the issue in institutional and normative dimensions, but also in socio-cultural and value-anthropological aspects, which is absolutely justified by contemporary understanding any functional or dysfunctional legal phenomenon having not only a purely institutional but also a value dimension. It is argued that legal relations of the people and human with the state should be built on the basis of mutual responsibility under terms of a democratic law and social state in general, since a state turns a real subject of responsibility towards society under democratic conditions provided normatively (constitutionally and legally) and institutionally (through the establishment of specific government bodies and officials responsible for a certain element of the system of state functions including Members of Parliament). ; В статье рассматриваются понятие и основные признаки юридической ответственности народных депутатов. По мнению автора, рассмотрение института юридической ответственности парламентариев является актуальным и перспективным в теоретическом и в практическом плане как вид социальной ответственности. Актуальность проблемы обусловлена тенденциями дифференциации и институциализации юридической ответственности, которые зашли так далеко, в частности в зарубежных странах обусловили обоснования отдельными специалистами концепции автономной парламентской ответственности как отдельного явления в ряду видов юридической ответственности вообще. Обращается внимание на то, что неотъемлемой составляющей процесса выделения института юридической ответственности является совершенствование законодательства о правовом статусе народного депутата, составляющей, элементом которого обоснованно считается юридическая ответственность парламентария как политического лица, уполномоченного на выполнение законодательной функции государства. Доказывается, что ответственность парламентария является формой конкретизации важного в правовом государстве принципа ответственности государства как субъекта права перед народом, как субъектом права, и гражданами. В статье также анализируются особенности внедрения в законодательство и государственно-правовую практику института юридической ответственности парламентария, обуславливающих постепенное отграничения конституционно-правовой ответственности парламентария от конституционно-правовой ответственности парламента. Автор присоединяется к новым, но уже устоявшихся в юридической науке подходов, по которым все полифункциональность феномена юридической ответственности парламентариев не исчерпывается рассмотрением проблематики только в институциональном и нормативном измерениях, но также и в социокультурном и ценностно-антропологическом аспектах, абсолютно оправдано в силу современного понимания функциональности или дисфункциональности любого правового явления как такового, которое имеет не только чисто институциональный, но и ценностное измерение. Доказывается, что в условиях демократического правового и социального государства вообще правоотношения народа и личности с государством должны быть построены на основе обоюдной ответственности, поскольку в демократических условиях государство выступает реальным субъектом ответственности перед обществом, обеспечивается нормативно (конституционно и законодательно) и институционально ( через выделение конкретных государственных органов и должностных лиц, ответственных за определенный элемент системы функций), в том числе и депутатов парламента. ; В статті розглядаються поняття та основні ознаки юридичної відповідальності народних депутатів. На думку автора, розгляд інституту юридичної відповідальності парламентаріїв є актуальним та перспективним у теоретичному і в практичному плані як вид соціальної відповідальності. Актуальність проблеми обумовлена тенденціями диференціації та інституціалізації юридичної відповідальності, які зайшли так далеко, зокрема в зарубіжних країнах, що зумовили обґрунтування окремими фахівцями концепції автономної парламентської відповідальності як окремого явища в ряду видів юридичної відповідальності взагалі. Звертається увага на те, що невід'ємною складовою процесу виокремлення інституту юридичної відповідальності є вдосконалення законодавства про правовий статус народного депутата, складовою, елементом якого обґрунтовано вважається юридична відповідальність парламентарія як політичної особи, уповноваженої на виконання законодавчої функції держави. Доводиться, що відповідальність парламентарія є формою конкретизації важливого у правовій державі принципу відповідальності держави як суб'єкта права перед народом, як суб'єктом права, і громадянами. В статті також аналізуються особливості впровадження в законодавство і державно-правову практику інституту юридичної відповідальності парламентарія, які обумовлюють поступове відмежування конституційно-правової відповідальності парламентарія від конституційно-правової відповідальності парламенту. Автор приєднується до нових, але уже усталених в юридичній науці підходів, за якими вся поліфункціональність феномену юридичної відповідальності парламентаріїв не вичерпується розглядом проблематики лише в інституційному та нормативному вимірах, але також і в соціокультурному та ціннісно-антропологічному аспектах, що абсолютно виправдано в силу сучасного розуміння функціональності чи дисфункціональності будь-якого правового явища як такого, яке має не лише суто інституційний, але і ціннісний вимір. Доводиться, що в умовах демократичної правової та соціальної держави взагалі правовідносини народу і особи з державою повинні бути побудовані на основі обопільної відповідальності, оскільки у демократичних умовах держава виступає реальним суб'єктом відповідальності перед суспільством, що забезпечується нормативно (конституційно і законодавчо) та інституційно (через виокремлення конкретних державних органів та посадових осіб, відповідальних за певний елемент системи державних функцій), у тому числі і депутатів парламенту.