Suchergebnisse

Мета статті полягає у висвітленні морально-естетичної доктрини Д. Донцова крізь призму його політично-національних переконань.
Актуальність. Встановлено, що основоположні складові світогляду Д. Донцова – це насамперед елементи політичні, національні. Таким чином формуючи власний світогляд, мислитель перш за усе надавав перевагу національному, адже це найбільше відповідало його основоположним світоглядним переконанням. Тим не менше доволі цікавими (але малодослідженими) та безперечно актуальними сьогодні, є морально-естетичні переконання Дмитра Донцова, які хоч і не можна вважати універсальними і загальноприйнятими стосовно екстраполяції на сучасне українське суспільство загалом, але їх, попри усе, безсумнівно варто вивчати та аналізувати, а окремі елементи його доктрини можна сміливо використати у контексті сьогоднішнього культурного розвитку України.
Результати. У статті охарактеризовані закономірності морально-естетичних переконань Дмитра Донцова, що викладені у руслі його націоналістичної концепції. Подаючи образи «сильної людини» і «сильної нації», мислитель у цьому ж ракурсі вибудовує основні морально – естетичні засади. Принцип «аморальності» – основний етичний принцип, яким керується Д. Донцов, не варто трактувати як відкидання етичного критерію чи моральних ідеалів загалом. Ідеться про суперечність донцовського трактування принципу «аморальності» з буденною, провінційною мораллю. Під «добром» Д. Донцов розуміє усі дії чи теоретичні напрацювання які сприяють росту та розвитку будь-якої нації, зокрема йдеться і про Україну.
З'ясовано, що естетичні погляди Дмитра Донцова необхідно сприймати і розуміти як одну із складових частин його ідеології. В естетиці Д. Донцов використовує не раціональні витоки, а елементи ірраціоналізму чи навіть містицизму, які ще на рівні міфології покликані забезпечити подальший розвиток національної ідеології.
Висновки. Відтак, вивчаючи та аналізуючи морально-естетичні переконання Дмитра Донцова встановлено, що погляди мислителя не претендують на академічність та універсальність стосовно накладання їх на усе українське суспільство. Хоча деякі елементи його вчення можна успішно використати для подальших досліджень окресленої проблеми.