Suchergebnisse

Koval I. M. WAR AS A SOCIO-POLITICAL PHENOMENON IN THE THEORETICAL AND PHILOSOPHICAL CONCEPTS OF FRANCIS BACON The article analyzes the problem of war as a socio-political phenomenon, its essence and social consequences. It is pointed out that F. Bacon lived in an era when conflicts were constantly arising in the European continent, which were resolved mainly not by peace negotiations, but by war. F. Bacon, as a philosopher and politician, was extremely concerned about this problem. F. Bacon's theoretical ideas were primarily aimed at influencing the policy of the king and parliament and the preparation of the state, its armed forces and the people to defend the interests and sovereignty of England. The article emphasizes that the philosopher divided wars into just and unjust. F. Bacon was convinced that the war against despotism and tyranny is legal and just. It raises the spirit and strength of the people and the army. Such a war is usually victorious. The article emphasizes that the success of the war depends not only on the results of the ruling circles of the state, but also on its moral and legal assessment of the people and their willingness to defend their state, as well as the talent of commanders and military leaders. It is established that the thinker focuses on the formation of deep and original ideas about the role of tactics and strategy in military operations aimed at success and victory over the enemy. The article substantiates the concept that in the preparation of the country and its armed forces F. Bacon addressed the problem of achievements in science, implementation of scientific and technical achievements as an important factor in strengthening and improving the power of the army and navy. The article emphasizes that F. Bacon in his state activities paid considerable attention to lawmaking, adoption of regulations and policies, both government and parliament to ensure peace and harmony in society, aimed at avoiding rebellion, insurrection and civil war in state. F. Bacon warns that those states and their rulers who do not comply with these conditions lead to a situation where their states become easy prey for stronger and more aggressive neighbors. Thus, the purpose of all theoretical and political and legal activities of Bacon was aimed at improving public administration, strengthening the military and technical potential of the army and navy, as a strong base of power and defense capabilities of the state. ; У статті аналізується проблема війни, як соціально-політичного явища, її сутності та соціальних наслідків. Вказується, що Ф. Бекон жив в епоху, коли в європейському континенті постійно виникали конфлікти, які вирішувались в основному не мирними переговорами, а війною. Ф. Бекона, як філософа і політичного діяча, ця проблема надзвичайно хвилювала. Теоретичні ідеї Ф. Бекона, перш за все, були спрямовані на вплив щодо політики короля і парламенту та підготовки держави, її збройних сил і народу захищати інтереси та суверенітет Англії. У статті акцентується увага на те, що філософ поділяв війни на справедливі і не справедливі. Ф. Бекон був переконаний в тому, що війна яка ведеться проти деспотизму і тиранії є законною і справедливою. Вона піднімає дух і сили народу і армії. Така війна як правило є переможною. У статті наголошується, що успіхи у війні залежать не тільки від результатів діяльності правлячих кіл держави, але й від її морально-правової оцінки народом, та його готовності захищати свою державу, а також від таланту полководців і воєначальників. Встановлено, що мислитель значну увагу зосереджує на формуванні глибоких і оригінальних ідей щодо ролі тактики і стратегії при проведенні військових операцій, спрямованих на отримання успіху і перемоги над противником. У статті обґрунтовується концепція, що у підготовці країни та її збройних сил Ф. Бекон відводив проблемі, пов'язаній з досягненням в сфері науки , реалізації науково-технічних досягнень як важливого чинника в зміцненні й удосконаленні могутності армії і військово-морського флоту. У статті підкреслюється, що Ф. Бекон в своїй державній діяльності значну увагу приділяв законотворчій діяльності, прийняття нормативно-правових актів і проведення політики, як урядом так і парламентом щодо забезпечення миру і злагоди в суспільстві, спрямованих на уникнення заколоту, повстання й громадянської війни в державі. Ф. Бекон застерігає, що ті держави та їх правителі, які не дотримуються цих умов призводять до ситуації, коли їх держави стають легкою здобиччю більш сильних і агресивних сусідів. Таким чином мета всієї теоретичної і політико-правової діяльності Бекона була спрямована на удосконалення державного управління, зміцнення військово-технічного потенціалу армії і флоту, як міцної бази могутності й обороноздатності держави.

Koval I. M. FRANCIS BACON – AN EXCELLENT INNOVATOR AND PROPAGANDER OF SCIENCEThe article attempts to consider the philosophical-theoretical activity of F. Bacon aimed at revealing the roleand place of science and scientific knowledge in mastery of law by human and nature as an important factor of socialprogress.It has been established that F. Bacon was one of the first thinkers to understand the nature of the new era and theimportance of experimental scientific research for the socio-economic, political, legal, moral and cultural developmentof society. He has creatively articulated the idea of science as a force capable of equipping a man with knowledge and asan important factor in his self-improvement.The article focuses on F. Bacon's desire to actively pursue experimental research as a necessary condition forbroadening and deepening knowledge of the environment, Identification of the laws and patterns of development andfunctioning of natural phenomena, without which it is impossible for human to gain power over nature. The thinkerwas convinced that the mastery of nature and the exploitation of human beings could only be achieved through thecreation of new technologies and the constant improvement of scientific and technological inventions. The philosopherpoints out the need for a close creative link between science and technology.The paper argues that F. Bacon considered the development of a new method and methodology to be importantfor new scientific research. The philosopher declares the experimental exploration of nature as the basis for thedevelopment of scientific knowledge, and the logic behind this development should be the inductive generalization ofThe article noted that F. Bacon was an active supporter of British colonialism, and in science he had a special role toplay in his ambitions to make Britain a strong world state.The thinker was convinced that science could ensure not only economic development, but also the defensive capacityof the State, in which military science and the art of war play an important role, the expansion of trade relations withother countries, and the expansion of its territory and territory through the acquisition of new colonies.The article states that F. Bacon emphasized the close dialectic relationship between theory and practice. Anypractice, he said, could be successful if it was based on a scientifically based theory.It was found that the significant role of F. Bacon focused on experience and experimentation, focusing on carefulselection of facts. Thus, F. Bacon saw in science the great strength and social value of progressive development ofsociety.As a result of scientific research, the author of the article considers the analysis of the creativity of F. Bacon inscientific research and its evaluation. The philosophical-theoretical ideas of F. Bacon attracted the weight of WesternEuropean scientists B. Bykhovsky, T. Kotarbinsky, M. Melvil, B. Russell, L. Feyerbach, L. Feikhtanwerg, F. Fischerand others. Some aspects of the creative heritage of the English thinker were analyzed in their works by representativesof Soviet and Russian science G. Alexandrov, V. Asmus, A. Deborin, F. Kogan-Bernstein, O. Litvinova, A. Lunacharsky,Y. Mikhalenko, I. Narsky, V. Sokolov, A. Subbotin and others.Unfortunately, among the domestic researchers of scientific F. Bacon has not yet been given sufficient attention.the results of the study. ; У статті здійснено спробу розглянути філософсько-теоретичну діяльність Ф. Бекона, спрямовану на розкриттяролі і місця науки і наукових знань в опануванні людиною і законом природи як важливого чинника соціальногопрогресу.Установлено, що Ф. Бекон був одним із перших мислителів, хто усвідомив характер нової епохи і значення екс-периментальних наукових досліджень для соціально-економічного, політичного, правового, морально-етичногота культурного розвитку суспільства.Він творчо сформулював ідею щодо науки як сили, яка здатна озброїти людину знаннями, і як важливого чин-ника її самовдосконалення. У статті акцентується увага на прагненні Ф. Бекона до активного проведення експери-ментальних досліджень як необхідної умови розширення і поглиблення знань про навколишній світ, виявленнязаконів і закономірностей розвитку і функціонування природних явищ, без чого не можна заволодіти людиноювладою над природою. Мислитель був упевнений у тому, що опанувати природу і поставити її собі на службу люди-на може тільки за умови створення нової техніки, постійно вдосконалюючи науково-технічні винаходи. Філософнаголошує на необхідності тісного творчого зв'язку науки й техніки.У статті обґрунтовується, що важливим аспектом нових наукових досліджень Ф. Бекон уважав розробленнянового методу і методології дослідження. Основою розвитку наукових знань філософ оголошує експерименталь-не дослідження природи, а логікою, що забезпечує цей розвиток, має бути індуктивне узагальнення результатівдослідження.У статті наголошується, що Ф. Бекон був активним прихильником політики й ідеології британського коло-ніалізму. У науці він відводив особливу роль, мріючи тим самим перетворити Велику Британію в сильну світовудержаву.Мислитель був упевнений у тому, що наука здатна забезпечити не тільки економічний розвиток, а й обороноз-датність держави, в якій важливу роль відіграє військова наука і військове мистецтво, розширення торговельнихзв'язків з іншими країнами, а також розширення своєї території за рахунок придбання нових колоній.У статті вказується, що Ф. Бекон акцентував увагу на тісному діалектичному взаємозв'язку теорії і практики.Будь-яка практика, як заявляв він, може бути успішною, якщо вона спирається на науково обґрунтовану теорію.Установлено, що значну роль Ф. Бекон відводив досвіду й експерименту, зосереджуючи увагу на ґрунтовномувідборі фактів. Таким чином, Ф. Бекон у науці бачив велику силу і соціальну цінність прогресивного розвиткусуспільства.У результаті наукового дослідження автором статті розглядається аналіз творчості Ф. Бекона в науковихрозвідках та його оцінка. Філософські теоретичні ідеї Ф. Бекона привертали увагу західноєвропейських ученихБ. Биховського, Т. Котарбинського, М. Мелвиля, Б. Рассела, Л. Фейєрбаха,, Л. Фейхтанверга, Ф. Фішера та ін.Деякі аспекти творчої спадщини англійського мислителя аналізували у своїх працях представники радянської таросійської науки Г. Александров, В. Асмус, А. Деборин, Ф. Коган-Бернштейн, О. Литвинова, А. Луначарський,Ю. Михаленко, І. Нарський, В. Соколов, А. Субботін та ін.На жаль, серед вітчизняних дослідників Ф. Бекону дотепер не приділено достатньо уваги.

Koval І. M. HEGEL: HIS FRIENDS, FANS, STUDENTS (UP TO 190 YEARS FROM THE DAY OF DEATH)Over time, the figure of the great German thinker G.W.F. Hegel more and more attracts the attention of scientists invarious fields of knowledge. Hegel left a great legacy not only in philosophy but also in political science, law, sociology,ethics, aesthetics, and religious studies.The article attempts to consider some aspects of the biography of the thinker, which focuses on his relationshipand communication with the social environment. The philosopher's private life, his relationships with relatives, friends,comrades and students are of considerable attention and interest. The article considers their influence on the formationof character, behavior, as well as the work of Hegel, the assessment of his activities as a scientist, leader and teacher.The article focuses on the formation of the "Hegel School" and the continuation of its students' ideas of the teacher.Various aspects of Hegel's life and work were the focus of many famous scientists, scientists and cultural figures,including: Western European thinkers T. Adorno, M. Heidegger, W. Dilthey, F. Engels, J. Hippolytus, A. Camus,D. Lukacs, K. Marx, G. Marcuse, R. Norman, K. Fischer, E. Fromm, J. Habermas, K. Jaspers and others.Among the famous Russian philosophers Hegel's works were dedicated to V. Asmus, S. Bulgakov, M. Berdyaev, A. Guliga,A. Dvortsov, I. Ilyin, O. Losev, D. Kerimov, A. Piontkovsky, V. Nersesyants, T. Oiserman, S. Frank, G. Shpet and others.Among domestic scientists, P. Kopkin, S. Krymsky, M. Popovych, D. Chyzhevsky, V. Shinkaruk, and others madea significant contribution to the study of Hegel's work.It should be noted that among all the above-cited scholars, A. Guliga's book Hegel is of the greatest interest, inwhich the author reveals the life and work of the thinker in a vivid journalistic form. It is worth paying attentionto the work of the famous German scientist K. Fischer, who in his philosophical and historical works most deeplyand comprehensively revealed the role and place of Hegel in world science and culture.It has been established that the German philosopher's work was significantly influenced not only by his in-depthstudy of the works of prominent thinkers of antiquity, the Middle Ages and modern times, but also by the helpand friendly support of his friends and admirers and family. ; З плином часу постать великого німецького мислителя Г.В.Ф. Гегеля все більше й більше привертає увагу нау-ковців різних галузей знань. Велику спадщину Гегель залишив не тільки у філософії, але й у політології, праві,соціології, етиці, естетиці, релігієзнавстві.У статті здійснено спробу розглянути деякі аспекти біографії мислителя, акцентується на його взаємовідно-синах і комунікації із соціальним оточенням. Значний інтерес має приватне життя філософа, його взаємозв'язкиз рідними, близькими, друзями, товаришами й учнями. У роботі розглядається їх вплив на формування характе-ру, поведінки, а також творчість Гегеля, оцінюється його діяльність як вченого, керівника й педагога.У дослідженні акцентовано на формуванні «Гегелівської школи» й продовженні його учнями ідей вчителя.Різні аспекти життя та творчості Гегеля були в центрі уваги багатьох відомих вчених, діячів науки й культури,серед яких західноєвропейські мислителі Т. Адорно, М. Гайдеггер, В. Дільтей, Ф. Енгельс, Ж. Іпполіт, А. Камю,Д. Лукач, К. Маркс, Г. Маркузе, Р. Норман, К. Фішер, Е. Фромм, Ю. Хабермас, К. Ясперс та інші.Серед відомих російських філософів творчості Гегеля присвятили свої праці В. Асмус, С. Булгаков, М. Бердяєв,А. Гулига, А. Дворцов, І. Ільїн, О. Лосєв, Д. Керимов, А. Піонтковський, В. Нерсесянц, Т. Ойзерман, С. Франк,Г. Шпет та інші.Серед вітчизняних науковців значний внесок у вивчення творчості Гегеля здійснили П. Копнін, С. Кримський,М. Попович, Д. Чижевський, В. Шинкарук та інші.Зазначимо, що серед всіх вищецитованих вчених найбільший інтерес має книга А. Гулиги «Гегель», в якійавтор в яскравій публіцистичній формі розкриває життя та творчість мислителя. Варто звернути увагу на твор-чість відомого німецького вченого К. Фішера, який у своїх філософсько-історичних творах найглибше й усебічнорозкрив роль і місце Гегеля у світовій науці й культурі.Установлено, що на творчість німецького філософа значний позитивний вплив мало не тільки глибоке вивчен-ня ним творів видатних мислителів Античності, Середньовіччя, Нової доби й сучасності, але й допомога й дружняпідтримка його друзів і шанувальників, а також сім'я.

The article emphasizes that Hegel left an extremely large legacy not only in philosophy but also in law, politics, religion, pedagogy, aesthetics. His works have not lost their social value and relevance in our time. The main emphasis is on the life and work of the thinker, which took place in intense intellectual work, understanding of existing socio­political, legal, ethical and religious problems of society and their philosophical assessment. The huge influence of the Christian religion, the moral factors of society and the state on Hegel's philosophical system, which is based on the philosophy of idealism, is proved. According to this concept, the primary source of development and existence of the surrounding world, life and activities of society is the world spirit. In analyzing the existence and development of society, the thinker gave the central place to the state, public administration and prominent personalities. These and other of his ideas became an important impetus and a significant factor for criticism. In the first place in Hegel's philosophy is the state, man is practically deprived of rights and freedoms and is defenseless against the government. In this regard, some critics have called him a theorist of totalitarianism and an anti-liberal philosopher. It should be emphasized that the dialectic of the relationship between the state and law, civil society, as well as the role and place of the individual in the historical process have been most criticized. We also point out that the most objective description of Hegel's heritage can be traced in the works of famous scientists: V. Asmus, A. Guliga, B. Kedrov, V. Lazarev, V. Nersesyants, A. Piontkovsky and others. Hegel's philosophical legacy, both during his lifetime and after his death, provokes numerous discussions and criticism, and despite this, his contribution to the history of world science and culture is difficult to overestimate. Thus, the philosophical and political, legal concepts of the great German thinker have not lost their relevance, a particularly important factor they are in the sense of understanding the current complex problems in ensuring the rights and freedoms of citizens, independence and sovereignty. ; У статті акцентовано увагу на тому, що Гегель залишив надзвичайно велику спадщину не тільки у філософії, але й у праві політиці, релігії, педагогіці, естетиці. Його твори і у наш час не втратили своєї соціальної цінності та актуальності. Основний акцент робиться на житті та творчості мислителя, яке проходило в напруженій інте­лектуальній праці, осмисленні існуючих соціально-політичних, правових, етико-релігійних проблем суспільства та їх філософській оцінці. Доведено величезний вплив християнської релігії, моральних чинників суспільства і держави на філософську систему Гегеля, яка побудована на філософії ідеалізму. Згідно з цією концепцією пер­шоджерелом розвитку та існування оточуючого світу, життя та діяльності суспільства виступає світовий дух. Під час аналізу існування та розвитку суспільства центральне місце мислитель відводив державі, державно­му управлінню та видатним особистостям. Ці та інші його ідеї стали важливим поштовхом та суттєвим чинни­ком для критики. Перше місце у філософії Гегеля посідає держава, людина практично позбавлена прав та свобод та є беззахисною перед владою. У зв'язку з цим деякі критики оголосили його теоретиком тоталітаризму та анти- ліберальним філософом. Слід підкреслити, що найбільшій критиці піддавалася діалектика взаємозв'язку держави і права, громадян­ського суспільства, а також роль та місце особистості в історичному процесі. Варто зазначити також, що найбільш об'єктивна характеристика гегелівської спадщини прослідковується в працях таких відомих вчених, як В. Асмус, А. Гулига, Б. Кедров, В. Лазарєв, В. Нерсесянц, А. Піонтковський та інші. Філософська спадщина Гегеля як за життя, так і після смерті викликає чисельні дискусії та критику. Попри це, його внесок в історію світової науки та культури важко переоцінити. Таким чином, філософсько-політичні, правові концепції великого німецького мислителя не втратили своєї актуальності, особливо важливим чинником вони виступають в сенсі осмислення сучасних складних проблем в забезпеченні прав і свобод громадян, незалеж­ності та суверенітету.