Suchergebnisse

Мета дослідження – аналіз досвіду Швеції з інформаційної підтримки, зокрема урядової стратегії об'єктивного інформування громадськості про переваги й виклики інтеграції до ЄС і перебіг переговорного процесу. Вступ держави до наднаціональної структури завжди провокує появу полярних думок: від абсолютного схвалення до тотального несприйняття і критики. Така ситуація була і є досі у країнах-кандидатах на приєднання до ЄС. Саме ефективна комунікація – запорука широкої громадської підтримки, особливо коли громадськість висловлює свою позицію на загальнонаціональному референдумі. В основі дослідницької методології – системний підхід, який дав змогу глибше пізнати сутність комунікації та інформаційної підтримки, усвідомити її роль для просування ідеї європейської інтеграції; інтеракційний підхід, який дозволив розгляд комунікаційної взаємодії влади і громадян через призму інтересів й очікувань обох сторін. Нормативно-ціннісний метод уможливив дослідження інформаційної підтримки з погляду позитивного впливу на громадян, формування політичних цінностей та ідеалів, структурно- функціональний метод сприяв вивченню процесу розробки інформаційної підтримки як системи, соціологічний метод дав змогу з'ясувати вплив суспільства, наявних у ньому пріоритетів і переконань на меседжі, сформовані урядом. Методологічною основою дослідження є праці вітчизняних і закордонних фахівців із питань євроатлантичної інтеграції, офіційні документи МЗС Швеції, сайти представницьких структур Швеції та ЄС, аналітичні звіти експертів. Висновки. Продемонстровано, що стосовно євроінтеграційного курсу Швеції Уряд обрав стратегію ненав'язування свого бачення і якомога об'єктивнішого інформування. Зокрема, при МЗС створено Секретаріат з інформації з європейських справ, який мав посилити обізнаність громадян; відкрито call-центр, яким переважно користувалися журналісти; для якісного впливу аудиторія чітко сегментувалася; реклама лише інформувала, де можна отримати інформацію про ЄС, тощо. Щодо висвітлення переговорного процесу, то широко залучалися медіа, які формували громадську підтримку дій Уряду; міністри та речники міністерств регулярно проводили брифінги; було розроблено спеціальну брошуру про перебіг переговорного процесу, яку безкоштовно розсилали домогосподарствам, тощо. Досвід Швеції є прикладом позитивної практики інформаційної підтримки вступу до ЄС, що є вкрай актуальним для України на її новому етапі європейської інтеграції.

Йдеться про Жовту Книгу з комунікації ЄС як результат консультаційного процесу після прийняття Білої Книги з Європейської комунікаційної політики. У Жовтій Книзі запропоновано 12 рекомендацій покращення комунікації з громадянами ЄС. The article focuses on the Yellow Paper on EU Communication as the result of the consultation process after the approval of White Paper on a European Communication Policy. The Yellow Paper offered 12 recommendations how to improve the communication with the EU citizens.

У статті розглядаються комунікаційні проблеми, з якими зіткнулася Європейська комісія у спробі взаємодії з громадянами ЄС. Проблеми з комунікацією спонукали до подальшого вдосконалення комунікаційних зусиль Комісії та розроблення комунікаційної політики ЄС, зорієнтованої на залучення громадян до процесів творення політик ЄС та уникнення комунікаційних проблем. The article focuses on the communication problems the European Commission has faced in its attempt to cooperate with the EU citizens. The communication problems have impeded to further improvement of Commission communication efforts and the elaboration of the EU communication policy directed at the involvment of citizens to the processes of EU policies creation and at the avoidance of communication problems.

В статье рассматриваются нормативно-правовые основы формирования коммуникационной политики ЕС, ее влияние на формирование общественного мнения в странах ЕС о деятельности, эффективности, проблемах Союза. Особое внимание уделяется программе PRINCE и Белой Книге по коммуникации.

Роботу виконано на кафедрі міжнародної інформації факультету міжнародних відносин ВНУ ім. Лесі Українки ; Йдеться про засоби та інструменти імплементації Європейським Союзом політики мультилінгвізму; визначаються напрями мовної політики ЄС; досліджується статус мов країн-членів ЄС. The article focuses on the means and instruments of the multylinguism policy implementation by the EU; the strands of the EU language policy are defined; the status of the languages of the EU member – countries is researched.

Проаналізовано правові засади комунікаційної політики ЄС та зроблена спроба критично оцінити пропозиції Білої Книги з комунікації з точки зору їх практичного впровадження.