Suchergebnisse

У статті висвітлено основні сучасні світові наукові тенденції щодо капіталізації наукових досліджень, зокрема у галузі державного управління. Зроблено наголоси на взаємозалежностях рівнів: розвитку науки та держави; цитування і вироблення наукових статей та визнання держави у світі. Показано, що сьогодення характеризується змінами у підходах до науки державного управління, яка розвивається в умовах глобалізації. Багато держав довели, що кількість вироблення наукових статей має відтворювати високий рівень розвитку держави, оскільки статті мають висвітлювати результати капіталізованих досліджень, або тих наукових наробок, які можна капіталізувати. При цьому важливим є інвестування держави в науку та відсоток витрат від ВВП держави на науку. Саме це визначає місце держави у глобальному світі. Продемонстровано статистичні дані відомих світових аналітичних центрів щодо рейтингів держав, які приділяють увагу розвитку науки та капіталізації її досягнень. Проведено порівняння ситуації в Україні і в провідних державах світу і Європи, яке демонструє достатньо низький рівень визнання вітчизняної науки у світі, оскільки використовуються здобутки інших держав і не виробляються власні моделі і системи, які були б цікавими для інших держав в процесі реформування та модернізації державного управління. Наголошено на необхідності виходу вітчизняної науки з "сірої зони" і "невидимої зони" та подолання "нерівності знань". ; This article describes the basic trends of modern scientific capitalization of scientific research. This problem is particularly relevant for the science of public administration. Many think tanks determine the relation of the state-level recognition in the world through the level of development of science. They argue that the citation and the production of scientific articles directly affect the recognition of the state of the world and the state's position in the geopolitical space. The modern stage is characterized by changes of the methodology to the science of government, because it develops in the conditions of globalization changes. Many States have proved that the production of scientific articles must demonstrated the high level of development of the state because such articlesmust showresults of scientificresearch, who should be capitalized and offer research proposals that can be capitalized. Investing in science from states and percentage of the cost of the country's GDP in science isconsidered an important indicator for state. It showed readiness of the stateto take its place in the global world. Statistical data analysis centers of the world showrankings of the states that pay attention to the development of science and capitalization of its achievements. Comparisonof the situation in Ukraine and the leading countries of the world and Europe showed a relatively low level of recognition of Ukrainian science in the world because it uses the results of other countries research and do not develop their own scientific knowledge, and do not design its own models and systems that will be interesting for other countries in the world for their government. Science of Ukraine should get out of the "gray zone" and the "invisible zone" and overcome the "knowledge imbalance".

Висвітлено актуальні питання сучасної комунікації в державному управлінні. Вибірковий аналіз наукових і практичних публікацій щодо досвіду комунікацій у зарубіжних державах дав можливість сформулювати основні напрями комунікативної політики для України. Наголошується на політиках комунікацій, комунікаційних стратегіях, планах дій, координації комунікативної політики, політики урядової зовнішньої комунікації, комунікаційних стратегіях громадськості. Виокремлено глобальні напрями комунікацій в державному управлінні. Наголошено на шляхах і методах їх реалізації. Визначено блоки комунікаційної діяльності, спрямованої на різні цілі, завдання і результати. Побудовано схему сучасної комунікативної діяльності в державному управлінні. Вироблено основні пропозиції щодо запровадження світового досвіду комунікацій в Україні. ; This article reveals the important topics of modern communication in public administration. Sampling analysis of scientific and practical publications of foreign communications allowed formulating the main directions of communication policy for Ukraine. Emphases were done on communication policies, communication strategies, action plans, coordination of communication policy, the government's policy of external communication, public communication strategies. Global communication trends were distinguished in governance and ways and methods of their implementation. Blocks communication activities were founded. It focuses on different objectives, purposes and results. A scheme of modern communication activities was built in the public administration. The basic proposals were developed for the implementation of world experience communications in Ukraine.

Висвітлено результати дослідження щодо доцільності запро- вадження в Україні практики публічного управління донорством крові за- рубіжних держав. Виокремлено чотири площини розуміння ролі і місця пу- блічного управління в донорстві крові: академічна, управлінська, експертна, фахова (на рівні практики роботи служб крові). Акцентовано увагу на управ- лінській складовій. В українській науці публічного управління ця пробле- матика не досліджується і не виокремлюється як важлива сфера науки. В практиці публічного управління донорством крові в Україні домінує органі- заційно-правовий аспект, а форми і методи роботи щодо залучення донорів та створення банків крові є обмеженими і застарілими. Наведено конкретний досвід зарубіжних держав у публічному управлінні донорством крові, а та- кож розглядається питання про суб'єктів публічного управління та політику держав щодо донорства крові, про форми і методи залучення до добровіль- ного і свідомого донорства крові. Для України запропоновано досвід кількох держав, який не потребує великих фінансових вкладень і може ґрунтуватись на традиціях публічного управління України та відношенні населення до донорства, зокрема: відповідальність суспільства; використання сучасних інформаційно-комунікаційних засобів; залучення громадських організацій; проведення інформаційно-пропагандистських кампаній; формування гро- мадської думки; створення мобільних центрів; формування та розвиток сис- теми стимулювання і вдячності від органів публічної влади; систематизація правових норм щодо донорства крові та кола донорів, а також розширення можливостей громадських організацій у сфері донорства крові; розвиток та підвищення активності асоціацій, клубів та ін. донорів. Роль публічного управління вбачається у створенні всіх умов для розвитку державно-при- ватного та державного-громадянського партнерства у сфері донорства крові. Зазначається доцільність зміни змісту державної політики у сфері донорства крові в Україні.

Викладено питання побудови державно-громадянського парт- нерства у сфері донорства крові як складової публічного управління. Зроблено особливий акцент на одному з важливих суб'єктів публічного управ- ління — громадських об'єднаннях, які відіграють вагому роль у розвитку безоплатного добровільного донорства крові. Висвітлена у статті проблема- тика розглядається з кількох позицій, а саме: розуміння ролі громадськос- ті та громадських об'єднань у розвитку донорства крові в науці та практиці публічного управління України та в зарубіжних державах; досвіду роботи громадських об'єднань у межах державно-громадського партнерства і дер- жавно-приватного партнерства; виокремлення найбільш доцільного для України зарубіжного досвіду участі громадських об'єднань у розвитку до- норства крові як суб'єкта публічного управління та адміністрування. Порів- няння досвіду зарубіжних держав і української практики продемонструвало ті потенційні можливості громадських об'єднань, які не використовуються в Україні. Показано, що розвиток громадянської відповідальності та громадян- ської активності в донорстві крові тісно пов'язані з публічною політикою у даній сфері. Остання, своєю чергою, сприяє формуванню певної моделі дер- жавно-громадянського партнерства у сфері донорства крові, яке розвинене в зарубіжних державах. Наведено приклади результативного поєднання дер- жавно-громадянського та державно-приватного партнерства в зарубіжних державах задля розвитку донорства крові. Акцентовано увагу на сучасних тенденціях у світовій практиці щодо формування соціального капіталу дер- жави, де донори крові є цінністю держави. Форми побудови державно-гро- мадянського партнерства залежать від традицій публічного управління та системи охорони здоров'я різних держав. В українському законодавстві констатується відповідальність органів публічного управління за розвиток донорства крові та визначаються можливості участі громадськості в органі- зації та пропаганді донорства крові та її компонентів серед населення. Втім не розроблена методологія побудови державно-громадянського партнерства у сфері донорства крові. Продемонстровано, що в українській науці публіч- ного управління відсутні наукові фундаментальні дослідження означеної проблематики.