Suchergebnisse

Cities are the subject of extensive research by historians, sociologists, economists, philosophers, political scientists, lawyers, cultural scientists, etc. The theoretical foundations of the study of cities and problems of urbanism in general as objects of scientific reflection have a long tradition and are based on the classic works of well-known foreign specialists ( E. Berdges, F. Brodel, M. Veber, L. Virt, R. Mc Kensi, R. Park, M. Tihomirov). The cross-curricular nature of the content of the concept of «city» in the field of sociopolitical relations has been analyzed. The achievements of urban scientists have been investigated in order to identify the content and orientation of the processes of socio-economic, socio-political and cultural development of human communities in separate periods of their history. The evolution of cities, their daily life depended upon the territorial-administrative device of the state, its political and legal system. The nature of governance in cities was determined by the level of the social and economic development of the city, its geographical position, social and ethnic composition of the population. The role of cities in the formation of Western civilization and democracy has been shown. It has been proved that the character of urban settlements in Ukraine, their spatial and demographic characteristics are to a large extent derived from Soviet totalitarian and authoritarian regimes with their inherent planned economy and institute of residence. The city is also considered as a phenomenon in the semiotic aspect, as a kind of sign system, which is determined by a certain ideology. Urban space explicitly or implicitly incorporates a dominant ideology that is manifested in street names, slogans, monuments, architectural structures and more. P. Bourdieu's views on the content of the spatial characteristics of the city, reflecting social differentiation and hierarchy and, accordingly, have socio-political orientation, have been revealed. A relatively new area of political studies of cities in Ukraine – political urbanism – has been characterized. ; Міста є предметом всебічних досліджень істориків, соціологів, економістів, філософів, політологів, юристів, культурологів та ін. Теоретичні засади дослідження міст і проблем урбанізму загалом як об'єктів наукової рефлексії мають сталу традицію і спираються на класичні праці знаних зарубіжних фахівців (Е. Берджес, Ф. Бродель, М. Вебер, Л. Вірт, Р. МакКензі, Р. Парк, М. Тихомиров). Здійснено аналіз міжпредметного характеру змісту поняття «місто» в царині суспільно-політичних відносин. З'ясовано досягнення вчених в галузі урбаністики для виявлення змісту і спрямованості процесів соціально-економічного, суспільно-політичного та культурного розвитку людських спільнот в окремі періоди їхньої історії. Розвиток міст, повсякдення жителів цих міст залежать від територіальноадміністративного устрою держави, її політико-правової системи і, відповідно, організації влади. Характер управління в містах визначається рівнем соціально-економічного розвитку міста, його географічного розташуванням, соціального і етнічного складу населення та ін. Показана роль міст у становленні Західної цивілізації та демократії. Доведено, що характер міських поселень в Україні, їх просторові і демографічні характеристики значною мірою є похідними від радянських тоталітарного і авторитарного режимів з притаманними ним плановою економікою та інститутом прописки. Місто як феномен розглядається й у семіотичному аспекті, як своєрідна знакова система, яка детермінована певною ідеологією. Міський простір явно або імпліцитно містить у собі панівну ідеологію, яка унаочнюється в назвах вулиць, гаслах, пам'ятниках, архітектурних спорудах тощо. Розкрито погляди П. Бурдьє на зміст просторових характеристик міста, які відбивають соціальну диференціацію й ієрархію і, відповідно, мають суспільно-політичну спрямованість. Охарактеризовано відносно новий напрям політологічних досліджень міст в Україні – політичну урбаністику.

Cities are the subject of extensive research by historians, sociologists, economists, philosophers, political scientists, lawyers, cultural scientists, etc. The theoretical foundations of the study of cities and problems of urbanism in general as objects of scientific reflection have a long tradition and are based on the classic works of well-known foreign specialists ( E. Berdges, F. Brodel, M. Veber, L. Virt, R. Mc Kensi, R. Park, M. Tihomirov). The cross-curricular nature of the content of the concept of «city» in the field of sociopolitical relations has been analyzed. The achievements of urban scientists have been investigated in order to identify the content and orientation of the processes of socio-economic, socio-political and cultural development of human communities in separate periods of their history. The evolution of cities, their daily life depended upon the territorial-administrative device of the state, its political and legal system. The nature of governance in cities was determined by the level of the social and economic development of the city, its geographical position, social and ethnic composition of the population. The role of cities in the formation of Western civilization and democracy has been shown. It has been proved that the character of urban settlements in Ukraine, their spatial and demographic characteristics are to a large extent derived from Soviet totalitarian and authoritarian regimes with their inherent planned economy and institute of residence. The city is also considered as a phenomenon in the semiotic aspect, as a kind of sign system, which is determined by a certain ideology. Urban space explicitly or implicitly incorporates a dominant ideology that is manifested in street names, slogans, monuments, architectural structures and more. P. Bourdieu's views on the content of the spatial characteristics of the city, reflecting social differentiation and hierarchy and, accordingly, have socio-political orientation, have been revealed. A relatively new area of political studies of cities in Ukraine – political urbanism – has been characterized. ; Міста є предметом всебічних досліджень істориків, соціологів, економістів, філософів, політологів, юристів, культурологів та ін. Теоретичні засади дослідження міст і проблем урбанізму загалом як об'єктів наукової рефлексії мають сталу традицію і спираються на класичні праці знаних зарубіжних фахівців (Е. Берджес, Ф. Бродель, М. Вебер, Л. Вірт, Р. МакКензі, Р. Парк, М. Тихомиров). Здійснено аналіз міжпредметного характеру змісту поняття «місто» в царині суспільно-політичних відносин. З'ясовано досягнення вчених в галузі урбаністики для виявлення змісту і спрямованості процесів соціально-економічного, суспільно-політичного та культурного розвитку людських спільнот в окремі періоди їхньої історії. Розвиток міст, повсякдення жителів цих міст залежать від територіальноадміністративного устрою держави, її політико-правової системи і, відповідно, організації влади. Характер управління в містах визначається рівнем соціально-економічного розвитку міста, його географічного розташуванням, соціального і етнічного складу населення та ін. Показана роль міст у становленні Західної цивілізації та демократії. Доведено, що характер міських поселень в Україні, їх просторові і демографічні характеристики значною мірою є похідними від радянських тоталітарного і авторитарного режимів з притаманними ним плановою економікою та інститутом прописки. Місто як феномен розглядається й у семіотичному аспекті, як своєрідна знакова система, яка детермінована певною ідеологією. Міський простір явно або імпліцитно містить у собі панівну ідеологію, яка унаочнюється в назвах вулиць, гаслах, пам'ятниках, архітектурних спорудах тощо. Розкрито погляди П. Бурдьє на зміст просторових характеристик міста, які відбивають соціальну диференціацію й ієрархію і, відповідно, мають суспільно-політичну спрямованість. Охарактеризовано відносно новий напрям політологічних досліджень міст в Україні – політичну урбаністику.

The analysis of the evolution of the policies of Russian autocracy during the time of the emperors Paul I, Alexander I and Nicholas I as to the role of the Polish factor in the system of administrative-territorial management and nobility self-government in the Volyn province has been carried out. The purpose of the article is to analyze the evolution of nobility self-government in Volyn from the Polish political and legal tradition, to the full implementation of Russian norms into the practice of non-government civilian rule on the territories attached from the lands of the Polish-Lithuanian Commonwealth. The nobility provincial assemblies were established in connection with the formation of the Volyn province in accordance with the Charter of the rights and freedoms of nobility in 1785. Adult male hereditary noblemen in each province formed a noble community whose members enjoyed the right to participate in meetings for discussing public needs and elections for public administration and the leaders of the nobility. Provincial and county marshal (marshalok) − is an analogue of the provincial and district leaders of the nobility. This institution was an important link of the local government of the Polish-Lithuanian Commonwealth, which was preserved on the attached territories due to the policies of Paul I and Alexander I, where the efforts to unify the system of governance within the empire were organically combined with local traditions. The focus is on the organization and order of elections to the nobility meetings, including the election of the leaders of the nobility. Since the formation of the Southwest Territory there has been a gradual but steady process of adaptation of the attached lands to the rules and cultural traditions that the Russian Empire lived; at the same time, legal regulations and mechanisms of power and governance, including public self-governance, were adequate to local conditions. In the 30's of the 19th century on the Right Bank, in general, the end of the process of unification of the rules and procedures of organizing aristocratic self-government after the Russian model − the order of the organization of nobility self-government, the remnants of which existed on the lands attached from the Polish-Lithuanian Commonwealth, ceased to exist. Keywords: Russian empire, Volyn province, nobility self-government, elections, provincial/county marshalok, leader of the nobility. ; Проаналізовано еволюціюполітики російського самодержавства за часів імператорів Павла І, Олександра І та Миколи І щодо ролі польського дворянства, польських політико-правових норм і традицій у системі адміністративно-територіального управління й дворянського самоврядування на теренах Волинської губ. Акцентовано увагу на організації та порядку виборів у дворянські зібрання, включно й вибори предводителів дворянства. Ключові слова: Російська імперія, Волинська губ., дворянське самоврядування, вибори, губернський/повітовий маршалок, предводитель дворянства.

The analysis of the evolution of the policies of Russian autocracy during the time of the emperors Paul I, Alexander I and Nicholas I as to the role of the Polish factor in the system of administrative-territorial management and nobility self-government in the Volyn province has been carried out. The purpose of the article is to analyze the evolution of nobility self-government in Volyn from the Polish political and legal tradition, to the full implementation of Russian norms into the practice of non-government civilian rule on the territories attached from the lands of the Polish-Lithuanian Commonwealth. The nobility provincial assemblies were established in connection with the formation of the Volyn province in accordance with the Charter of the rights and freedoms of nobility in 1785. Adult male hereditary noblemen in each province formed a noble community whose members enjoyed the right to participate in meetings for discussing public needs and elections for public administration and the leaders of the nobility. Provincial and county marshal (marshalok) − is an analogue of the provincial and district leaders of the nobility. This institution was an important link of the local government of the Polish-Lithuanian Commonwealth, which was preserved on the attached territories due to the policies of Paul I and Alexander I, where the efforts to unify the system of governance within the empire were organically combined with local traditions. The focus is on the organization and order of elections to the nobility meetings, including the election of the leaders of the nobility. Since the formation of the Southwest Territory there has been a gradual but steady process of adaptation of the attached lands to the rules and cultural traditions that the Russian Empire lived; at the same time, legal regulations and mechanisms of power and governance, including public self-governance, were adequate to local conditions. In the 30's of the 19th century on the Right Bank, in general, the end of the process of unification of the ...

The analysis of the evolution of the policies of Russian autocracy during the time of the emperors Paul I, Alexander I and Nicholas I as to the role of the Polish factor in the system of administrative-territorial management and nobility self-government in the Volyn province has been carried out. The purpose of the article is to analyze the evolution of nobility self-government in Volyn from the Polish political and legal tradition, to the full implementation of Russian norms into the practice of non-government civilian rule on the territories attached from the lands of the Polish-Lithuanian Commonwealth. The nobility provincial assemblies were established in connection with the formation of the Volyn province in accordance with the Charter of the rights and freedoms of nobility in 1785. Adult male hereditary noblemen in each province formed a noble community whose members enjoyed the right to participate in meetings for discussing public needs and elections for public administration and the leaders of the nobility. Provincial and county marshal (marshalok) − is an analogue of the provincial and district leaders of the nobility. This institution was an important link of the local government of the Polish-Lithuanian Commonwealth, which was preserved on the attached territories due to the policies of Paul I and Alexander I, where the efforts to unify the system of governance within the empire were organically combined with local traditions. The focus is on the organization and order of elections to the nobility meetings, including the election of the leaders of the nobility. Since the formation of the Southwest Territory there has been a gradual but steady process of adaptation of the attached lands to the rules and cultural traditions that the Russian Empire lived; at the same time, legal regulations and mechanisms of power and governance, including public self-governance, were adequate to local conditions. In the 30's of the 19th century on the Right Bank, in general, the end of the process of unification of the rules and procedures of organizing aristocratic self-government after the Russian model − the order of the organization of nobility self-government, the remnants of which existed on the lands attached from the Polish-Lithuanian Commonwealth, ceased to exist. Keywords: Russian empire, Volyn province, nobility self-government, elections, provincial/county marshalok, leader of the nobility. ; Проаналізовано еволюціюполітики російського самодержавства за часів імператорів Павла І, Олександра І та Миколи І щодо ролі польського дворянства, польських політико-правових норм і традицій у системі адміністративно-територіального управління й дворянського самоврядування на теренах Волинської губ. Акцентовано увагу на організації та порядку виборів у дворянські зібрання, включно й вибори предводителів дворянства. Ключові слова: Російська імперія, Волинська губ., дворянське самоврядування, вибори, губернський/повітовий маршалок, предводитель дворянства.