Suchergebnisse

The article considers the concept and essence of the system of counteraction to crimes against public morality and morality in the context of consideration of the provisions of modern criminal policy, its purpose, and the characteristics of the anthropological approach to it. Public morality, more precisely the order of protection of relations for the protection of public morality, is considered by criminal law as a generic object of crime. From the point of view of the anthropological approach it is a question of morality as an element of individual development and public morality as an element of law and order. Research of criminal and legal protection of public morality is a difficult process of studying social preconditions of criminalization of actions encroaching on safety of moral relations. Criminal-legal protection of public morality and prospects for improving the legislation on criminal offenses in accordance with modern methodology of general theoretical jurisprudence. The purpose of criminal protection of public morality is to ensure the functioning of the statesystem of protection of moral principles, narratives and values aimed at economically, psychologically and socially healthy lifestyle. Issues of exemption from liability and application of other means of criminal law influence against offenders are considered separately. This is the modern anthropological approach. The anthropological dimension of crimes against public morality requires modern researchers to focus not only on the issues of dogmatic analysis of the norm (purely criminal law approach) or axiological assessment of the existence and existence of the norm (criminological or sociological approach), but also integrative dynamic analysis of the essence and existence of the norm. participants in criminal relations. Punitive measures for crimes against public morality throughout the history of human development, as a rule, were not systemic. But if the criminal law is not conditioned by social needs and internal necessity, it leads to a conflict between public consciousness (or attitudes of individuals) and criminal law prohibitions, mass anomie, self-judgment, legal nihilism, ineffectiveness of criminal law prohibition. It is concluded that the limits of state intervention in private life, the characteristics of responsibility for deviant behavior, guarantees of rights, freedoms, responsibilities, security of the individual, society and the state are determined by the prevailing moral values in society. Thus, a conservative approach to assessing the public danger of crimes such as gambling, distribution of certain materials promoting pornography, does not always meet the moral expectations of society. ; У статті розглянуто поняття і сутність системи протидії злочинам проти суспільної моралі та моральності у контексті розгляду положень сучасної криміналь- ної політики, її мети, та характеристик антрополо- гічного підходу до нього. Суспільна мораль, точніше порядок охорони відносин захисту суспільної моралі, розглядається кримінальним правом як родовий об'єкт злочину. З точки зору антропологічного підходу мова повинна йти про моральність як елемент індивідуального розвитку та суспільну мораль як елемент правопорядку.Дослідження кримінально-правової охорони суспільної моралі є складним процесом щодо вивчення соціальних передумов криміналізації діянь, які посягають на безпеку моральних відносин, особливостей формування сучасної концепції кримінально-правової охорони суспільної моралі та перспектив удосконалення норм законодавства про кримінальні правопорушення відповідно до сучасної методології загальнотеоретичної юриспруденції. Мета кримінально-правової охорони суспільної моралі полягає у забезпеченні функціонування державної системи захисту моральних засад, наративів та цінностей, спрямованих на економічно, психологічно та соціально здоровий спосіб життя. Окремо розглядаються питання звільнення від відповідальності та застосування інших засобів кримінально-правового впливу відносно правопорушників. У цьому полягає сучасний антрополо- гічний підхід. Антропологічний вимір злочинів проти суспільної моралі вимагає від сучасних дослідників зосередження не тільки на проблематиці догматичного аналізу норми (суто кримінально-правовий підхід) чи аксіологічної оцінки існування та буття норми (кри- мінологічний або соціологічний підхід), але й інтегра- тивного динамічного аналізу сутності та буття норми відносно різних учасників кримінальних правовідно- син. Каральні заходи за вчинення злочинів проти сус- пільної моралі протягом всієї історії розвитку людства, як правило, носили не системний характер. Але якщо кримінально-правова норма не обумовлена суспільни- ми потребами і внутрішньою необхідністю, то це при- зводить до конфлікту між суспільною свідомістю (або установками окремих індивідів) і кримінально-право- вими заборонами, масовій аномії, самосудам, право- вому нігілізму, неефективності кримінально-правової заборони. Зроблено висновок, що межі втручання держави в особисте життя, особливості відповідальності за девіантну поведінку, гарантії прав, свобод, обов'язків, безпеки особистості, соціуму та держави визначаються завдяки пануючим у суспільстві моральним цінностям. Отже, консервативний підхід до оцінки суспільної небезпеки таких злочинів, як втягнення в азартні ігри, розповсюдження окремих матеріалів, що пропагують порнографію, не завжди відповідає мо- ральним очікуванням суспільства.