Suchergebnisse

In the article international experience and domestic practice of customs-tariff regulation are researched. It is noted that the customs-tariff regulation of foreign economic activity is an economic method of regulation of international trade, which is used in Ukraine with the use of such instruments: customs tariff, classification of goods in accordance with the commodity nomenclature of foreign economic activity, determination of the country of origin of goods, its customs value, as well as application of the system customs privileges and preferences. It is noted that the implementation of tariff and customs regulation is a complex and systematic process involving not only the actors of the functioning of all branches of state power ‒ the legislative, executive and judicial, but also the direct participants of international economic relations ‒ the enterprise. It is stressed that the creation of optimal conditions for competition is possible only in the case of resolving the main contradiction of tariff and tariff regulation: on the one hand, it should contribute to the development of competition, the solution by importing the problem of monopolization of the market by monopoly enterprises, that is, the realization of an offensive function; on the other ‒ to ensure the protection of the national producer from excessive foreign competition, that is, the implementation of a protective function. The authors of the study noted that in practice the tariff method of regulating trade consists in the application of customs duties on goods imported or, at least, when exported from the country. In Ukraine, import and export duties, seasonal and special types of duties are applied. Special duties include special, anti-dumping, countervailing duty and additional import duty. Special types of duties (except for collection) are used according to the results of investigations and are aimed at protecting the national producer. The international practice of customs and tariff regulation is analyzed, namely, the bases of the current US trade policy, which is named «Donald Trump Tariff Policy», are generalized. It is noted that modern approaches to the regulation of trade should be based on compliance with international obligations and predictability of the trade policy of the state as a reliable trading partner. ; В статье исследовано международный опыт и отечественную практику таможенно-тарифного регулирования. Отмечено, что таможенно-тарифное регулирование внешнеэкономической деятельности является экономическим методом регулирования международной торговли, который применяется в Украине с использованием таких инструментов: таможенного тарифа, классификации товаров в соответствии с товарной номенклатурой внешнеэкономической деятельности, определение страны происхождения товара, его таможенной стоимости, а также применение системы таможенных льгот и преференций. Замечено, что осуществление таможенно-тарифного регулирования ‒ это сложный и системный процесс, в котором принимают участие не только субъекты функционирования всех ветвей государственной власти ‒ законодательной, исполнительной и судебной, но и непосредственные участники международных экономических отношений ‒ предприятия. Отмечено, что создание оптимальных условий для конкуренции возможно только в случае решения главной противоречия таможенно-тарифного регулирования: с одной стороны, оно должно способствовать развитию конкуренции, решению благодаря импорту проблемы монополизации рынка предприятиями-монополистами, то есть реализации наступательной функции; с другой ‒ обеспечить защиту национального товаропроизводителя от иностранной конкуренции, то есть выполнение защитной функции. Авторами исследования отмечено, что на практике тарифный метод регулирования торговли заключается в применении пошлины на товары при ввозе или, реже, при вывозе из страны. В Украине применяются ввозные и вывозные пошлины, сезонные и особые виды пошлины. К особым видам пошлины относятся специальная, антидемпинговая, компенсационная пошлины и дополнительный импортный сбор. Особые виды пошлины (кроме сбора) применяются по результатам расследований и направлены на защиту национального производителя. Проанализировано международную практику применения таможенно-тарифного регулирования, а именно, обобщенно основы современной торговой политики США, которая получила название «Тарифная политика Дональда Трампа». Отмечено, что современные подходы к регулированию торговли должны основываться на соблюдении международных обязательств и предсказуемости торговой политики государства как надежного торгового партнера. ; У статті досліджено міжнародний досвід та вітчизняну практику митно-тарифного регулювання. Зазначено, що митно-тарифне регулювання зовнішньоекономічної діяльності є економічним методом регулювання міжнародної торгівлі, який застосовується в Україні з використанням таких інструментів: митного тарифу, класифікації товарів відповідно до товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності, визначення країни походження товару, його митної вартості, а також застосування системи митних пільг та преференцій. Зауважено, що здійснення митно-тарифного регулювання – це складний і системний процес, у якому беруть участь не тільки суб'єкти функціонування усіх гілок державної влади – законодавчої, виконавчої і судової, але й безпосередні учасники міжнародних економічних відносин – підприємства. Наголошено, що створення оптимальних умов для конкуренції можливе тільки у разі вирішення головної суперечності митно-тарифного регулювання: з одного боку, воно повинно сприяти розвитку конкуренції, розв'язанню завдяки імпорту проблеми монополізації ринку підприємствами-монополістами, тобто реалізації наступальної функції; з іншого ‒ забезпечити захист національного товаровиробника від непосильної іноземної конкуренції, тобто виконання захисної функції. Авторами дослідження відмічено, що на практиці тарифний метод регулювання торгівлі полягає в застосуванні мита на товари при ввезенні або, рідше, при вивезенні з країни. В Україні застосовуються ввізне і вивізне мито, сезонне та особливі види мита. До особливих видів мита відносяться спеціальне, антидемпінгове, компенсаційне мита та додатковий імпортний збір. Особливі види мита (крім збору) застосовуються за результатами розслідувань і спрямовані на захист національного виробника. Проаналізовано міжнародну практику застування митно-тарифного регулювання, а саме, узагальнено основи сучасної торговельної політики США, яка отримала назву «Тарифна політика Дональда Трампа». Зазначено, що сучасні підходи до регулювання торгівлі мають ґрунтуватися на дотриманні міжнароднихзобов'язань і передбачуваності торгової політики держави як надійного торгового партнера.

Taking into account the nature of new threats to the economic security of the state in accordance with the provisions of international agreements and conventions, customs administrations are developing modern tools for detecting cases of violation of domestic customs legislation. One such tool is the implementation of post-customs control measures, which have become widespread in the world's leading countries. It is the introduction of elements of post-customs control in the domestic regulatory field that becomes especially relevant. Generalization of domestic practice of post-customs control procedures, as well as substantiation of expediency of making amendments to the Customs Code of Ukraine on introduction of post-customs control instruments into domestic customs legislation. This study is based on the concept of balancing the interests of the state and foreign economic activity to ensure national security and simplify customs control procedures. The following methods are the methodological basis of the study, namely: abstract and logical, synthesis and analysis, deduction and induction. One of the topical issues in the field of state customs in Ukraine is the approximation of customs legislation to the provisions of international conventions and agreements, as well as, in the context of further European integration aspirations, harmonization of domestic instruments of customs control with European. It should be noted that in 2016 a number of normative documents came into force in the European Union, which significantly changed the approaches to the implementation of customs control procedures and the procedure for providing simplifications to economic operators. In particular, the EU Customs Code provides for the active use of post-release control instruments, which is one of the components of the system of simplification for economic operators. In Ukraine, despite the regulatory framework for post-release controls, this form of customs control is not fully operational and the efficiency of the State Customs Service's customs audit units is low. The purpose of the study is to generalize the domestic practice of post-customs control procedures, as well as to justify the feasibility of amending the Customs Code of Ukraine to introduce post-customs control instruments in domestic customs legislation. The authors analyzed the EU normative documents, which provide for the use of customs control instruments after release in the context of amendments to the Customs Code of Ukraine. The authors noted that in order to further approximate the rules of domestic customs legislation to European, ensure proper control over economic entities with minimal interference in their foreign economic activity, it is advisable to adopt these amendments to the Customs Code of Ukraine in the context of post-customs control; also development of organizational and administrative measures on the possibility of its application by customs officials of the State Customs Service of Ukraine. ; В статье обобщена отечественная практика осуществления процедур пост- таможенного контроля, а также обоснована целесообразность внесения изменений в Таможенный кодекс Украины относительно внедрения инструментов пост- таможенного контроля в отечественное таможенное законодательство. В основу исследования положена концепция сбалансирования интересов государства и субъектов внешнеэкономической деятельности по обеспечению национальной безопасности и упрощения процедур таможенного контроля. Таможенный контроль после выпуска является составной частью системы предоставления упрощений, который позволяет обеспечить минимальное вмешательство таможенных органов во внешнеэкономическую деятельность бизнеса с высокой ступенью доверия. Одним из актуальных вопросов в сфере осуществления государственного таможенного дела в Украине является приближение таможенного законодательства к положениям международных конвенций и соглашений, а также в условиях реализации дальнейших евроинтеграционных стремлений гармонизация отечественного инструментария осуществления таможенного контроля с европейским. Отмечено, что в 2016 г. в Европейском Союзе вступил в силу ряд нормативных документов, которые существенно изменили подходы к осуществлению процедур таможенного контроля и порядок предоставления упрощений экономическим операторам. В частности, Таможенным кодексом ЕС предусмотрено активное использование инструментов таможенного контроля после выпуска (post-release control), который является одной из составных частей системы предоставления упрощений экономическим операторам. В Украине, несмотря на предусмотренное нормативное основание контроля после выпуска, эта форма таможенного контроля не работает в полную меру, а показатели эффективности подразделений таможенного аудита Гостаможслужбы являются низкими. Авторами проанализированы нормативные документы ЕС, предусматривающие использование инструментов таможенного контроля после выпуска в контексте внесения изменений в Таможенный кодекс Украины, и обобщены новации в отечественном таможенном законодательстве в соответствии с положениями таможенного законодательства ЕС. ; У статті узагальнено вітчизняну практику здійснення процедур постмитного контролю, а також обґрунтовано доцільність внесення змін до Митного кодексу України щодо запровадження інструментів постмитного контролю у вітчизняне митне законодавство. В основу дослідження покладено концепцію збалансування інтересів держави та суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності щодо забезпечення національної безпеки та спрощення процедур митного контролю. Митний контроль після випуску є складовою частиною системи надання спрощень, який дозволяє забезпечити мінімальне втручання митних органів в зовнішньоекономічну діяльність бізнесу з високим ступенем довіри. Одним з актуальних питань у сфері здійснення державної митної справи в Україні є наближення митного законодавства до положень міжнародних конвенцій та угод, а також в умовах реалізації подальших євроінтеграційних прагнень гармонізація вітчизняного інструментарію здійснення митного контролю із європейським. Зазначено, що 2016 р. в Європейському Союзі набув чинності ряд нормативних документів, які істотно змінили підходи до здійснення процедур митного контролю та порядок надання спрощень економічним операторам. Зокрема, Митним кодексом ЄС передбачено активне використання інструментів митного контролю після випуску (post-release control), який є одним із складових частин системи надання спрощень економічним операторам. В Україні, не зважаючи на передбачене нормативне підґрунтя контролю після випуску, ця форма митного контролю не працює повною мірою, а показники ефективності підрозділів митного аудиту Держмитслужби є низькими. Авторами проаналізовано нормативні документи ЄС, якими передбачено використання інструментів митного контролю після випуску в контексті внесення змін до Митного кодексу України, та узагальнено новації у вітчизняному митному законодавстві відповідно до положень митного законодавства ЄС.

У статті досліджено європейський досвід впровадження системи контролю імпорту (ІCS) та системи контролю експорту (ECS) ЄС відповідно до Рамкових стандартів ВМО. Узагальнено нормативно-правове забезпечення імплементації системи ICS/ECS. Проаналізовано порядок подання спрощеної ввізної декларації, вимоги до змісту та обсягу інформації, визначено терміни її надсилання з урахуванням специфіки виду транспорту, а також наведено перелік товарів, за якими її не потрібно подавати. The purpose of this writing is to study the European experience of introduction of prior notification by developing and implementing a monitoring system of import and export (ICS/ECS) under the Framework security standards and facilitate international trade WMO. In the article the European experience implementing the import control system (ICS) and the export control system (ECS) of EU under the Framework WMO standards. Overview Legal provisions for the implementation of the ICS / ECS. Simplified analysis procedure for filing the import declaration requirements to the content and volume of information defined terms sending it to the specific type of transport, as well as provides a list of goods for which it is not required to file. The results are aimed at ensuring the further development of the use of risk management in Ukraine by improving its information security in order to simultaneously simplify customs procedures and ensure an appropriate level of security of the state, business and society.

В статті проаналізовано етимологію категорій «процедура», «режим», «митна процедура» та «митний режим» та зв'язок між ними. Авторами запропоновано два підходи до тлумачення категорії «митна процедура»: законодавчий та науковий. В статті здійснено порівняльну характеристику митної термінології відповідно вітчизняного та зарубіжного законодавства. Запропоновано внести зміни до Митного кодексу України з метою узгодження категорії «митна процедура» з міжнародними нормами. The purpose of the article – the study of etymology categories of «procedure», «regime», «customs procedure», «customs regime» and identifying the relationship between them in both domestic and foreign laws. This paper analyzes the etymology of the categories of «procedure», «regime», «customs procedure» and «customs regime» and the relationship between them. The authors proposed two approaches to the interpretation of the category of «customs procedure»: legal and scientific. In the article the comparative characteristics of customs terms under domestic and international law. Proposed to amend the Customs Code of Ukraine to harmonize the category of «customs procedure» with international standards.