Suchergebnisse

Забезпечення довгострокової стійкості державних фінансів України в умовах високого рівня державного боргу і значних виплат з його обслуговування вимагає формування передумов для зростання економіки та податкових доходів держави, необхідних для належного фінансування виконання її функцій. Досліджено проблемні аспекти податку на прибуток підприємств України. Акцентовано увагу на недоліках нормативно-правового регулювання визначення податкової бази, що зумовили істотне скорочення бюджетних надходжень від податку на прибуток підприємств, а також їх частки у загальній сумі доходів та обов'язкових платежів сектору загального державного управління (податкових доходів держави) у 2014–2017 рр.За результатами узагальнення досвіду Естонії з використання податку на виведений капітал зроблено висновок, що в умовах України, коли не ставки податків, а корупція та неефективна бюрократія стримують економічне зростання, запровадження цього податку є недоцільним. Адже головним наслідком такого реформування податку на прибуток підприємств буде зростання бюджетного дефіциту та державного боргу. Згідно з міжнародним досвідом, процеси зниження ставок корпоративного податку повинні супроводжуватися уніфікацією норм формування бази оподаткування прибутку з метою запобігання зловживанням і підвищення ефективності фінансового контролю. Визначено, що необхідними передумовами для забезпечення стійкості державних фінансів України є протидія ухиленню від сплати податку на прибуток підприємств шляхом встановлення законодавчих обмежень щодо врахування витрат при визначенні бази оподаткування для всіх платників податку, а також одночасне запровадження податкового стимулювання наукових досліджень, розробок та інноваційно-інвестиційної діяльності підприємств.

Для багатьох країн світу конкурентоспроможність податкової системи є складною проблемою, оскільки не тільки зменшує податкове навантаження на доходи підприємств, забезпечуючи активізацію факторів економічного розвитку, але й призводить до виникнення ризиків скорочення податкових надходжень і втрати стійкості державних фінансів. Податкова конкуренція вимагає знаходження компромісу між забезпеченням інвестиційних процесів і розширенням фіскального простору для вирішення актуальних соціально-економічних завдань в умовах нових глобальних викликів.Здійснено порівняльний аналіз результативності податкових реформ країн ЄС та України, спрямованих на зменшення податкового навантаження на бізнес та підвищення рівня конкурентоспроможності податкових систем. Попри успішність реформ у країнах ЄС, в Україні виявлено їх низьку результативність щодо впливу на інвестиційні процеси і створення умов для зменшення тіньової економіки. Визначено, що податкові реформи в Україні проводилися без урахування специфічних ефектів зміни умов оподаткування доходів підприємств, зокрема, впливу зниження ставок податків на рівень податкових надходжень у середньо- та довгостроковій перспективі, активізацію інноваційно-інвестиційної діяльності, динаміку інвестицій за межі країни, процеси детінізації економіки; тощо. Доведено, що пріоритетним напрямом підвищення міжнародної податкової конкурентоспроможності України має бути не зниження податкових ставок і скорочення податкових обмежень витрат при формування податкової бази з податку на прибуток підприємств, а вдосконалення амортизаційної політики в частині забезпечення прискорення відшкодування вартості основних засобів і нематеріальних активів, стимулювання капітальних інвестицій в оновлення виробництва на інноваційній основі. Обґрунтовано, що розвиток податкової системи України (інших країн з малою, відкритою економікою, з високим рівнем корупції та тіньової економіки) має відбуватися в рамках цілісної концепції сталого розвитку, з урахуванням можливих наслідків бюджетних рішень як для поточних, так і для довгострокових бюджетів, що стосуватимуться майбутніх поколінь.