Бінарність політичної ідентичності: теоретико-методологічний аналіз
In: Hrani: naukovo-teoretyčnyj alʹmanach, Band 25, Heft 5, S. 18-22
ISSN: 2413-8738
В статті розкривається бінарний характер концепту «політична ідентичність» у топології сучасного політико-філософського дискурсу, а саме: «індивідуальне / колективне», «національне / наднаціональне», «ми / вони», «минуле / теперішнє». Виявлено, що бінарна опозиція «індивідуальне / колективне» відноситься до сфери сущого або онтологічного рівня політичної ідентичності і розкриває її в межах індивідуального носія, і тут задіяні психологічний напрямок, символічний інтеракціонізм, драматургічна концепція, й у межах колективного носія, і тут залучені концепція зіткнення цивілізацій С. Хантінгтона, конструктивізм А. Вендта, теорія уявного співтовариства Б. Андерсона, по-третє, у комплементарності та колективності.
Встановлено, що бінарна опозиція «норма / цінність» відноситься не до сфери сущого, а до сфери належної або дії, тобто розкриває практичну спрямованість політичної ідентичності. З'ясовано, що бінарна опозиція «національне / наднаціональне» відноситься до культурно-онтологічного рівня політичної ідентичності, й розкриває її як феномен епохи Модерну з його раціональністю, тотальністю секуляризації, атомізацією та омосадуванням суспільства, виникненням націй-держав.
Визначено, що бінарна опозиція «ми / вони» відноситься до маргінального або прикордонного рівня політичної ідентичності та характеризує сукупність та взаємозв'язок соціально-політичних, національних, релігійних процесів ототожнення та відмінності, а також символічних, екзистенційних, соціально-політичних проблем «іншого» та відчуження. Встановлено, що бінарна опозиція «минуле / теперішнє» відноситься до культурно-історичного рівня політичної ідентичності і містить у собі апологію історичного підходу, згідно з яким минуле, завдяки феномену культурної пам'яті, укоріненому в міфах, обрядах, традиціях, впливає на сьогодення та майбутнє, а також апологію антиісторичного підходу з його критикою історицизму та відстоюванням політичних (демократія), економічних (вільний ринок), інтелектуальних (влада розуму та критицизм) ідеалів «відкритого суспільства» на противагу традиціоналістському або закритому.