To the discussion on the content of the category administrative process (administrative judicial procedure)
The article, based on a generalized analysis of various scientific approaches, formulates the author's idea of the administrative process and its relationship with some related categories. It is noted that the author denies the so-called broad concept of administrative process, and especially its managerial aspect of understanding, because the administrative process should not be associated with public administration (public administration), because the form of the latter is purely administrative procedure. In addition, the author finds erroneous the thesis that the courts are subjects of public administration as it follows from the principles of a broad interpretation of the administrative process and its structure. Support is expressed for the idea that at the present stage of state-building processes and the development of the doctrine of administrative law it is necessary to abandon the idea of administrative process as regulated by administrative-procedural norms of public administration aimed at implementing the relevant substantive branches of law in considering and resolving individual specific cases. It is seen that such a view of the administrative process not only does not meet the principles of adaptation of domestic administrative legislation to European standards, inhibits domestic administrative doctrine on its way to modernize, but also significantly confuses the essence of administrative law and administrative proceedings as mechanisms for implementation and protection of individual rights in the public sphere. It is indicated that administrative proceedings (administrative proceedings) are regulated by the norms of the CAP of Ukraine law enforcement activities of administrative courts to consider and resolve administrative disputes. ; У статті, на підставі узагальненого аналізу різноманітних наукових підходів, сформульовано авторське уявлення про адміністративний процес та його співвідношення з деякими суміжними категоріями. Зауважено, що автор заперечує так звану широку концепцію адміністративного процесу, а особливо її управлінський аспект розуміння, оскільки адміністративний процес не повинен асоціюватися із публічним адмініструванням (державним управлінням), адже формою функціонування останнього є виключно адміністративна процедура. Окрім того, автору видається хибною теза про те, що суди є суб'єктами публічного адміністрування як це витікає із засад широкого трактування адміністративного процесу та його структури. Висловлено підтримку думки про те, що варто остаточно відмовитися на сучасному етапі державотворчих процесів та розвитку доктрини адміністративного права від уявлення про адміністративний процес як врегульованої адміністративно-процесуальними нормами діяльності публічної адміністрації, спрямованої на реалізацію норм відповідних матеріальних галузей права в ході розгляду і вирішення індивідуально-конкретних справ. Вбачається, що такий погляд на адміністративний процес не тільки не відповідає засадам адаптації вітчизняного адміністративного законодавства до європейських стандартів, гальмує вітчизняну адміністративно-правову доктрину на шляху її осучаснення, але й суттєво заплутує уявлення про суть на призначення адміністративного права та адміністративного судочинства як механізмів реалізації та захисту прав особи у публічній сфері. Вказано, що адміністративне судочинство (адміністративний процес) є регламентованою нормами КАС України правозастосовчою діяльністю адміністративних судів щодо розгляду та вирішення адміністративних спорів.