Suchergebnisse

У статті, яка базується на дослідженні діяльності періодичних видань, створених українською діаспорою протягом ХХ століття, аналізуються політичні дискусії, що виникли в еміграційній спільноті. Зокрема, мова йде про поділ ОУН на напрямки ОУН (б), ОУН (м) та ОУН (УГВР) та його вплив на суперечки між представниками тих середовищ, чиї політичні погляди були політично розділені. Описані факти з історії діаспорних журналів та газет, які характеризують окремі дискусії, пов'язані з виходом самвидаву, контактами з українцями СРСР та змаганням між представниками еміграційних ЗМІ. Архівні матеріали використовувались для уточнення та формулювання основних положень статті. Про­аналізовано серію публікацій таких видань, як журнал «Сучасність» (Німеччина), «Українське слово» (Франція), видавництво «Смолоскип», інформаційний бюлетень «Облога» (США).На підставі публікацій в пресі та архівах дискусія, яка виникла у зв'язку з еміграційним виданням мемуарів Данила Шумука, детально обговорюється. Також у статті висвітлюється змагання між американським центром українців «Смолоскип» та німецьким «Прологом» — «Сучасністю», зокрема, у питанні про первинність публікацій самвидаву, які українці отримали з-за кордону з СРСР. Ця дискусія призвела до виникнення ряду негативних відгуків в українських виданнях, зокрема, про еміграційне видання поезії Ліни Костенко та двомовному альбомі «Непереможний Дух».У статті йдеться про те, що, незважаючи на внутрішні дискусії та конкуренцію між собою, українці за кордоном у другій половині ХХ століття мали одну спільну рису: вони розкривали злочини радянської влади і були опонентами офіційної більшовицької ідеології на міжнародному рівні, випускали періодичні видання та публікації, заборонені в СРСР, і опублікували справжню інформацію про тоталітарний радянський режим. ; In the article, based on the activity of periodicals created by the Ukrainian diaspora during the twentieth century, the political discussions that arose in the emigration community are analyzed. In particular, it goes about the division of the OUN into the directions of the OUN (b), the OUN (m) and the OUN (UHVR) and its influence on disputes among representatives of those environments whose political views were politically divided. The facts from the history of diaspora journals and newspapers are described, which characterize separate discussions related to the release of samizdat, contacts with Ukrainians of the USSR and the competition among representatives of the emigration media. Archival materials have been used to help clarify and articulate the main provisions of the article. A series of publications of such editions as "Suchasnist" magazine (Germany), "Ukrainske slovo" (France), "Smoloskyp" publishing house, "Obloga" newsletter (USA) are analyzed.On the basis of publications in the press and archives materials, the discussion that arose in connection with the emigration edition of the memoirs of Danylo Shumuk is conversed in detail. Also, the article outlines the competition between the American center of Ukrainians "Smoloskyp" and the German "Prolog" – "Suchasnist", in particular, in the issue of the primacy of publications of samizdat, which Ukrainians in diaspora received from the USSR. This discussion led to the appearance of a number of negative reviews on Ukrainian editions, in particular, on the emigration edition of Lina Kostenko's poetry and the bilingual album "The Invincible Spirit".The article focuses on the fact that, despite internal discussions and competition between each other, Ukrainians abroad in the second half of the twentieth century did one thing in common: they exposed the crimes of Soviet power and were opponents of the official Bolshevik ideology at the international level, produced periodicals and publications banned in the USSR, and published true information about the totalitarian Soviet regime.

У статті, яка базується на дослідженні діяльності періодичних видань, створених українською діаспорою протягом ХХ століття, аналізуються політичні дискусії, що виникли в еміграційній спільноті. Зокрема, мова йде про поділ ОУН на напрямки ОУН (б), ОУН (м) та ОУН (УГВР) та його вплив на суперечки між представниками тих середовищ, чиї політичні погляди були політично розділені. Описані факти з історії діаспорних журналів та газет, які характеризують окремі дискусії, пов'язані з виходом самвидаву, контактами з українцями СРСР та змаганням між представниками еміграційних ЗМІ. Архівні матеріали використовувались для уточнення та формулювання основних положень статті. Про­аналізовано серію публікацій таких видань, як журнал «Сучасність» (Німеччина), «Українське слово» (Франція), видавництво «Смолоскип», інформаційний бюлетень «Облога» (США).На підставі публікацій в пресі та архівах дискусія, яка виникла у зв'язку з еміграційним виданням мемуарів Данила Шумука, детально обговорюється. Також у статті висвітлюється змагання між американським центром українців «Смолоскип» та німецьким «Прологом» — «Сучасністю», зокрема, у питанні про первинність публікацій самвидаву, які українці отримали з-за кордону з СРСР. Ця дискусія призвела до виникнення ряду негативних відгуків в українських виданнях, зокрема, про еміграційне видання поезії Ліни Костенко та двомовному альбомі «Непереможний Дух».У статті йдеться про те, що, незважаючи на внутрішні дискусії та конкуренцію між собою, українці за кордоном у другій половині ХХ століття мали одну спільну рису: вони розкривали злочини радянської влади і були опонентами офіційної більшовицької ідеології на міжнародному рівні, випускали періодичні видання та публікації, заборонені в СРСР, і опублікували справжню інформацію про тоталітарний радянський режим. ; In the article, based on the activity of periodicals created by the Ukrainian diaspora during the twentieth century, the political discussions that arose in the emigration community are analyzed. In particular, it goes about the division of the OUN into the directions of the OUN (b), the OUN (m) and the OUN (UHVR) and its influence on disputes among representatives of those environments whose political views were politically divided. The facts from the history of diaspora journals and newspapers are described, which characterize separate discussions related to the release of samizdat, contacts with Ukrainians of the USSR and the competition among representatives of the emigration media. Archival materials have been used to help clarify and articulate the main provisions of the article. A series of publications of such editions as "Suchasnist" magazine (Germany), "Ukrainske slovo" (France), "Smoloskyp" publishing house, "Obloga" newsletter (USA) are analyzed.On the basis of publications in the press and archives materials, the discussion that arose in connection with the emigration edition of the memoirs of Danylo Shumuk is conversed in detail. Also, the article outlines the competition between the American center of Ukrainians "Smoloskyp" and the German "Prolog" – "Suchasnist", in particular, in the issue of the primacy of publications of samizdat, which Ukrainians in diaspora received from the USSR. This discussion led to the appearance of a number of negative reviews on Ukrainian editions, in particular, on the emigration edition of Lina Kostenko's poetry and the bilingual album "The Invincible Spirit".The article focuses on the fact that, despite internal discussions and competition between each other, Ukrainians abroad in the second half of the twentieth century did one thing in common: they exposed the crimes of Soviet power and were opponents of the official Bolshevik ideology at the international level, produced periodicals and publications banned in the USSR, and published true information about the totalitarian Soviet regime.

In the article, based on the activity of periodicals created by the Ukrainian diaspora during the twentieth century, the political discussions that arose in the emigration community are analyzed. In particular, it goes about the division of the OUN into the directions of the OUN (b), the OUN (m) and the OUN (UHVR) and its influence on disputes among representatives of those environments whose political views were politically divided. The facts from the history of diaspora journals and newspapers are described, which characterize separate discussions related to the release of samizdat, contacts with Ukrainians of the USSR and the competition among representatives of the emigration media. Archival materials have been used to help clarify and articulate the main provisions of the article. A series of publications of such editions as "Suchasnist" magazine (Germany), "Ukrainske slovo" (France), "Smoloskyp" publishing house, "Obloga" newsletter (USA) are analyzed.On the basis of publications in the press and archives materials, the discussion that arose in connection with the emigration edition of the memoirs of Danylo Shumuk is conversed in detail. Also, the article outlines the competition between the American center of Ukrainians "Smoloskyp" and the German "Prolog" – "Suchasnist", in particular, in the issue of the primacy of publications of samizdat, which Ukrainians in diaspora received from the USSR. This discussion led to the appearance of a number of negative reviews on Ukrainian editions, in particular, on the emigration edition of Lina Kostenko's poetry and the bilingual album "The Invincible Spirit".The article focuses on the fact that, despite internal discussions and competition between each other, Ukrainians abroad in the second half of the twentieth century did one thing in common: they exposed the crimes of Soviet power and were opponents of the official Bolshevik ideology at the international level, produced periodicals and publications banned in the USSR, and published true information about the totalitarian Soviet regime. ; У статті, яка базується на дослідженні діяльності періодичних видань, створених українською діаспорою протягом ХХ століття, аналізуються політичні дискусії, що виникли в еміграційній спільноті. Зокрема, мова йде про поділ ОУН на напрямки ОУН (б), ОУН (м) та ОУН (УГВР) та його вплив на суперечки між представниками тих середовищ, чиї політичні погляди були політично розділені. Описані факти з історії діаспорних журналів та газет, які характеризують окремі дискусії, пов'язані з виходом самвидаву, контактами з українцями СРСР та змаганням між представниками еміграційних ЗМІ. Архівні матеріали використовувались для уточнення та формулювання основних положень статті. Про­аналізовано серію публікацій таких видань, як журнал «Сучасність» (Німеччина), «Українське слово» (Франція), видавництво «Смолоскип», інформаційний бюлетень «Облога» (США).На підставі публікацій в пресі та архівах дискусія, яка виникла у зв'язку з еміграційним виданням мемуарів Данила Шумука, детально обговорюється. Також у статті висвітлюється змагання між американським центром українців «Смолоскип» та німецьким «Прологом» — «Сучасністю», зокрема, у питанні про первинність публікацій самвидаву, які українці отримали з-за кордону з СРСР. Ця дискусія призвела до виникнення ряду негативних відгуків в українських виданнях, зокрема, про еміграційне видання поезії Ліни Костенко та двомовному альбомі «Непереможний Дух».У статті йдеться про те, що, незважаючи на внутрішні дискусії та конкуренцію між собою, українці за кордоном у другій половині ХХ століття мали одну спільну рису: вони розкривали злочини радянської влади і були опонентами офіційної більшовицької ідеології на міжнародному рівні, випускали періодичні видання та публікації, заборонені в СРСР, і опублікували справжню інформацію про тоталітарний радянський режим.

Для ефективного ухвалення стратегічних рішень найбільш важливими є потреба в усвідомленні та практичному освоєнні інформації як стратегічного ресурсу суспільства і розуміння необхідності та можливості її використання у публічному управлінні чи управлінні організацією. Не останню роль у цьому відіграє вміння використовувати інформацію як засіб впливу на розвиток і формування інформаційних потреб, а також створення інтелектуальних інформаційних систем інформаційного супроводу стратегій. Для вибору зі стратегічних альтернатив використовується інформація, на основі якої аналізується відповідність обраної стратегії життєвим реаліям та очікуванням соціуму, перспективи розвитку та становища організації через певний проміжок часу, тобто передбачення, прогнозування. У процесі реалізації стратегії отримані внаслідок стратегічного інформаційного моніторингу дані можуть стати причиною зміни тактичних заходів, що стає показником оцінки співвідношення результатів стратегічної діяльності і потреб зовнішнього середовища. Визначено інформаційний аспект стратегічного управлінського рішення та поняття стратегічної інформації як одного із ресурсів ухвалення стратегічних управлінських рішень. З'ясовано, що вироблення та реалізація стратегічного плану являє собою інкрементальний процес, який базується на певній сукупності послідовних інтеракцій, що призводять до позитивного розвитку ситуації та, зрештою, до досягнення генеральної цілі стратегії.

Summary. The purpose of this study is to analyze the information content of the circular, highlighting the main thematic parts. Research methodology is based on the use of analytical and synthetic critique of the sources. To establish the objectivity of information, in the absence of the original letter, its information in comparison with other handwritten copies and old printed copies which we found. The scientific novelty is that Proto-hegumen Vasyl Rogovskyj's circular has been introduced into wide circulation for the first time. Conclusions. The author determines the circumstances (holding of the Zhydychyn General and Provincial Chapters) and the purpose (informing about innovations in the Basilian legislation) of writing a district letter and presents a biographical review of the authors of the correspondence (Proto-hegumen Vasyl Rogovsky, Provincial Secretary Adrian Shubovych). The structural thematic points of the letter are analyzed: definition of provincial taxes; material support of student monks; sale of things of the dead monasticism; regulation of funeral services; focus on the exemplary behavior of the leaders of the Order; increase in payments for monks-teachers; setting requirements for preachers; preservation of unanimity in liturgical rites; involvement of the studio houses of the Order for diocesan needs; reduction of religious duties; streamlining of financial and property documentation; overcoming obstacles to spiritual growth; on obedience and respect for the authority of the Order and the Church. The importance of the content of the letter is evidenced by the fact that its copy was included in the input documentation of the act books of the Lubar Monastery Chancellery. ; Анотація. Мета дослідження – проаналізувати інформаційний зміст окружного листа, виокремивши основні тематичні частини. Методологія дослідження базується на використанні аналітичної та синтетичної критики джерел. Для встановлення об'єктивності інформації, за умов відсутності оригіналу листа, його відомості порівняно з іншими віднайденими нами рукописними копіями і стародрукованими примірниками. Наукова новизна вбачається у запровадженні вперше до широкого обігу окружного листа протоігумена Василя Роговського. Висновки. Визначено обставини (проведення Жидичинської генеральної й провінційної капітул) та мету (інформування про нововведення у василіанському законодавстві) укладення окружного листа. Представлено біографічний огляд авторів листування (протоігумена Василя Роговського, провінційного секретаря Адріана Шубовича). Проаналізовано структурні тематичні пункти листа: визначення провінційних податків; матеріальне забезпечення ченців-студентів; продаж речей померлого чернецтва; регламентація заупокійних богослужінь; орієнтація на зразкову поведінку діячів Чину; збільшення виплат для монахів-педагогів; встановлення вимог до проповідників; збереження одностайності у богослужбових обрядах; залучення студійних домів Чину для єпархіальних потреб; скорочення богослужбових обов'язків; упорядкування фінансово-майнової документації; подолання перешкод у духовному зростанні; про дотримання послуху та поваги до влади Чину і Церкви. Про вагоме значення змісту листа свідчить факт внесення його копії до вхідної документації актових книг Любарської монастирської канцелярії.

Summary. The purpose of this study is to analyze the information content of the circular, highlighting the main thematic parts. Research methodology is based on the use of analytical and synthetic critique of the sources. To establish the objectivity of information, in the absence of the original letter, its information in comparison with other handwritten copies and old printed copies which we found. The scientific novelty is that Proto-hegumen Vasyl Rogovskyj's circular has been introduced into wide circulation for the first time. Conclusions. The author determines the circumstances (holding of the Zhydychyn General and Provincial Chapters) and the purpose (informing about innovations in the Basilian legislation) of writing a district letter and presents a biographical review of the authors of the correspondence (Proto-hegumen Vasyl Rogovsky, Provincial Secretary Adrian Shubovych). The structural thematic points of the letter are analyzed: definition of provincial taxes; material support of student monks; sale of things of the dead monasticism; regulation of funeral services; focus on the exemplary behavior of the leaders of the Order; increase in payments for monks-teachers; setting requirements for preachers; preservation of unanimity in liturgical rites; involvement of the studio houses of the Order for diocesan needs; reduction of religious duties; streamlining of financial and property documentation; overcoming obstacles to spiritual growth; on obedience and respect for the authority of the Order and the Church. The importance of the content of the letter is evidenced by the fact that its copy was included in the input documentation of the act books of the Lubar Monastery Chancellery. ; Анотація. Мета дослідження – проаналізувати інформаційний зміст окружного листа, виокремивши основні тематичні частини. Методологія дослідження базується на використанні аналітичної та синтетичної критики джерел. Для встановлення об'єктивності інформації, за умов відсутності оригіналу листа, його відомості порівняно з іншими віднайденими нами рукописними копіями і стародрукованими примірниками. Наукова новизна вбачається у запровадженні вперше до широкого обігу окружного листа протоігумена Василя Роговського. Висновки. Визначено обставини (проведення Жидичинської генеральної й провінційної капітул) та мету (інформування про нововведення у василіанському законодавстві) укладення окружного листа. Представлено біографічний огляд авторів листування (протоігумена Василя Роговського, провінційного секретаря Адріана Шубовича). Проаналізовано структурні тематичні пункти листа: визначення провінційних податків; матеріальне забезпечення ченців-студентів; продаж речей померлого чернецтва; регламентація заупокійних богослужінь; орієнтація на зразкову поведінку діячів Чину; збільшення виплат для монахів-педагогів; встановлення вимог до проповідників; збереження одностайності у богослужбових обрядах; залучення студійних домів Чину для єпархіальних потреб; скорочення богослужбових обов'язків; упорядкування фінансово-майнової документації; подолання перешкод у духовному зростанні; про дотримання послуху та поваги до влади Чину і Церкви. Про вагоме значення змісту листа свідчить факт внесення його копії до вхідної документації актових книг Любарської монастирської канцелярії.

Постмодерне суспільство – це період інтенсивного розвитку інформаційного простору. Однак цей процес носить нерівномірний характер, в цей час коли в сучасному суспільстві стає домінуючим соціальна мережа, Інтернет, які позитивно впливають на людину, збагачуючи її інформацією, але паралельно можна також і побачити негативні їх наслідки – перетворення життя в гру, людина стає «гравцем» життя, де втрачає реальність буття, що пов'язано з віртуальною реальністю. Під соціалізацією особистості мають на увазі процес входження людини в соціальне середовище через засвоєння соціального досвіду. В широкому розумінні – це включення індивіда в суспільні процеси, процес становлення особистості. Метою статті є висвітлення впливу сучасного інформаційного простору на соціалізацію найважливішої когорти нашого суспільства – молоді. Відображено авторський аналіз та основні шляхи дослідження впливу масової культури на сучасну людину. Стверджується, що масова культура, яка стала панівною в суспільстві, не має життєздатної альтернативи. Уніфікація масової культури робить людину збіднілою в культурному плані. Масова культура сучасної епохи йде по суті всупереч її основним настановам відносно пріоритетності індивідуальної самореалізації кожної людини. Вона замінює сприйняття людини як індивідуальності, вона ідентифікується з суспільством, уподібнюється даними стереотипами, які диктує мода, яка дуже мінлива.Автор спробував дослідити ще одну атрибутивну ознаку постмодерну і показати її вплив на людину – віртуальну реальність як соціокультурного феномену і середовища соціалізації молоді. За допомогою неї людина здобула свободу у всьому, але одночасно набула небаченого розмаху загроза для підростаючого покоління стати рабами віртуального простору. Узагальнюючи результати дослідження автор доходить до висновку, що в цілому інформаційний простір дуже впливає на людину, особливо на молодь, яка тільки починає формувати своєю особистість. Соціокультурні зміни в суспільстві, які проходять в нас на очах показують, що ми знаходимся на порозі переходу в якісно нову стадію сучасного розвитку, де імперативами в соціокультурній сфері є самоцінність особи, толерантність, плюралізм тощо.

У статті висвітлюється питання теоретичної концептуалізації поняття інформаційного капіталу на основі концепції П. Бурд'є. Логіка аналізу розгортається від загального контексту інформаційного суспільства, цифрової нерівності до конкретного, – опису інформаційного капіталу за трьома класичними формами капіталів. Описано структуру інформаційного капіталу, що окреслена на основі розробок інформаційного суспільства і теоретичних розробок концепції П. Бурд'є. Запропоновано структуру інформаційного капіталу, яка представлена порівняльній перспективі між різними видами капіталів і включає інкорпорований, об'єктивований та інституціалізований стани. Здійснено теоретичний нарис можливостей конвертації інформаційного капіталу в інші види капіталів. Акцентується увага на ролі інформаційних технологій, інформації як ресурсів, що здатні надавати своїм володарям виключну компетенцію, блага та переваги в інформаційному суспільстві. Наголошується на тому, що інформаційний капітал втілює прояви відносин власності на інформаційний продукт, що в умовах інформаційного суспільства є основою для його ліквідності в контексті конвертації в інші види капіталів. Розглянуто обмеження емпіричного аналізу інформаційного капіталу і запропоновано орієнтири його дослідницької стратегії на прикладі конкретних тем і рівнів соціологічного дослідження.

The article examines the forms in which modern information terrorism manifests itself, and is basically cyberterrorism and media-terrorism. It is proved that these forms arise, first of all, due to lack of knowledge of the population and the reluctance to analyze the information received from the media, the environment or authorities; in the second, because of the desire of the leadership of the state or a specific person to control the social and political behavior of citizens. At the same time, it is noted that the confrontation with information terrorism and conformism faces problems, including: digital inequality in access to information and communication facilities of different sections of the population; insufficient legal regulation; information gap of the Third World countries from developed countries; control of information space on the part of state institutions through censorship, gatekeeping; protection of information space from unauthorized interference and hacker attacks, etc. The world community and individual countries are successfully taking steps to protect their information space from psychological (through soft power) and cyber-attacks; appropriate structures are being created, specialized training is provided to overcome informational abysses and digital divide – phenomena that characterize asymmetry in access to information sources in different subjects. The digital divide is one of the main problems of the development of information space and information society. It is stressed that the state can overcome the information gap and digital inequality, making new technologies more accessible to less well-off sections of society, and organize computer literacy training, especially for young people and the elderly. ; У статті розглянуто форми, у яких проявляється сучасний інформаційний тероризм. В основному це кібертероризм та медіа-тероризм. Доведено, що ці форми виникають, в першу чергу, через необізнаність населення та небажання аналізувати отриману інформацію від масмедіа, оточення або органів влади; в другу, через бажання керівництва держави чи конкретної особи контролювати соціальну та політичні поведінку громадян. Водночас зазначено, що протистояння з інформаційним тероризмом та конформізмом стикається з проблемами, серед яких: цифрова нерівність у доступі до інформаційно-комунікаційних засобів різних верств населення; недостатнє правове регулювання; інформаційне відставання країн «третього світу» від розвинених країн; контроль інформаційного простору зі сторони державних установ через цензуру, гейткіпінг; захист інформаційного простору від несанкціонованих втручань та хакерських атак тощо. Світове співтовариство та окремо взяті країни успішно здійснюють заходи по убезпеченню свого інформаційного простору від психологічних (за допомогою «м'якої сили) та кібератак; створюються відповідні структури , проводять спеціалізовані навчання з подолання інформаційних прірв та цифрового розриву – явищ, які характеризують асиметричність у доступі до інформаційних джерел у різних суб'єктів. Цифровий розрив є однією з основних проблем розвитку інформаційного простору та інформаційного суспільства. Наголошено, що подолати інформаційне відставання та цифрову нерівність держава може зробивши нові технології доступнішими для менш забезпечених прошарків суспільства, а також організувати навчання комп'ютерної грамотності, особливо молоді та людей похилого віку.

The article examines the forms in which modern information terrorism manifests itself, and is basically cyberterrorism and media-terrorism. It is proved that these forms arise, first of all, due to lack of knowledge of the population and the reluctance to analyze the information received from the media, the environment or authorities; in the second, because of the desire of the leadership of the state or a specific person to control the social and political behavior of citizens. At the same time, it is noted that the confrontation with information terrorism and conformism faces problems, including: digital inequality in access to information and communication facilities of different sections of the population; insufficient legal regulation; information gap of the Third World countries from developed countries; control of information space on the part of state institutions through censorship, gatekeeping; protection of information space from unauthorized interference and hacker attacks, etc. The world community and individual countries are successfully taking steps to protect their information space from psychological (through soft power) and cyber-attacks; appropriate structures are being created, specialized training is provided to overcome informational abysses and digital divide – phenomena that characterize asymmetry in access to information sources in different subjects. The digital divide is one of the main problems of the development of information space and information society. It is stressed that the state can overcome the information gap and digital inequality, making new technologies more accessible to less well-off sections of society, and organize computer literacy training, especially for young people and the elderly. ; У статті розглянуто форми, у яких проявляється сучасний інформаційний тероризм. В основному це кібертероризм та медіа-тероризм. Доведено, що ці форми виникають, в першу чергу, через необізнаність населення та небажання аналізувати отриману інформацію від масмедіа, оточення або органів влади; в другу, через бажання керівництва держави чи конкретної особи контролювати соціальну та політичні поведінку громадян. Водночас зазначено, що протистояння з інформаційним тероризмом та конформізмом стикається з проблемами, серед яких: цифрова нерівність у доступі до інформаційно-комунікаційних засобів різних верств населення; недостатнє правове регулювання; інформаційне відставання країн «третього світу» від розвинених країн; контроль інформаційного простору зі сторони державних установ через цензуру, гейткіпінг; захист інформаційного простору від несанкціонованих втручань та хакерських атак тощо. Світове співтовариство та окремо взяті країни успішно здійснюють заходи по убезпеченню свого інформаційного простору від психологічних (за допомогою «м'якої сили) та кібератак; створюються відповідні структури , проводять спеціалізовані навчання з подолання інформаційних прірв та цифрового розриву – явищ, які характеризують асиметричність у доступі до інформаційних джерел у різних суб'єктів. Цифровий розрив є однією з основних проблем розвитку інформаційного простору та інформаційного суспільства. Наголошено, що подолати інформаційне відставання та цифрову нерівність держава може зробивши нові технології доступнішими для менш забезпечених прошарків суспільства, а також організувати навчання комп'ютерної грамотності, особливо молоді та людей похилого віку.