У статті розглядаються проблеми формування політичної ідентичності сучасного українського суспільства, впливу на цей процес різноманітних факторів: політичної культури, політичного режиму, рівня розвитку суспільства та економічної політики держави. Досліджуються причини сучасної кризи політичної ідентичності, а також результати останніх соціологічних досліджень, спрямованих на виявлення об'єктивних і суб'єктивних передумов формування політичної ідентичності студентської молоді Слобожанщини. Ключові слова: політична ідентичність, криза політичної ідентичності, формування політичної ідентичності. Л.А. Тихонова ПОЛИТИЧЕСКАЯ ИДЕНТИЧНОСТЬ СОВРЕМЕННОГО УКРАИНСКОГО ОБЩЕСТВА В статье рассматриваются проблемы формирования политической идентичности современного украинского общества, влияния на этот процесс разнообразных факторов: политической культуры, политического режима, уровня развития общества и экономической политики государства. Исследуются причины современного кризиса политической идентичности, а также результаты последних социологических исследований, направленных на выявление объективных и субъективных предпосылок формирования политической идентичности студенческой молодежи Слобожанщины. Ключевые слова: политическая идентичность, кризис политической идентичности, формирование политической идентичности. L. Tikhonova POLITICAL IDENTITY OF MODERN UKRAINIAN SOCIETY Problems of formation of political identity of modern Ukrainian society, the impact of this process a variety of factors: political culture, political regime, the level of social development and economic policy are discussed in the article. Causes of the current crisis of political identity, as well as the results of recent sociological studies aimed at identifying the objective and subjective prerequisites for the formation of political identity of students Slobozhanshchina investigated. Keywords: political identity, crisis of political identity, the formation of political identity.
Сучасна соціокультурна ситуація, вимагає від сучасної людини мобільності і адекватної відповіді на сучасні вимоги суспільства, ставлять її перед необхідністю перегляду традиційних цілей і орієнтирів. В статті автори показують, що не система знань, умінь і навиків сама по собі, а набір сучасних ключових компетенцій в інтелектуальній, соціальноправовій, комунікативній, інформаційній сферах повинні стати основним результатом процесу формування правосвідомості сучасної людини. У виявленні ідентифікації власної життєвої траєкторії, набутті досвіду самостійної діяльності та особистої відповідальності людини по праву сьогодні належить особливе місце. Автори підкреслюють, що позицією самого діючого, його ідентичністю визначаються ситуації в правовому просторі. Від його цілей, ціннісних установок, особистих уподобань залежить вибір того або іншого способу дії. Знайомство з правовими ситуаціями як ситуаціями вибору, аналіз позиції і дій людини, яка є їхнім суб'єктом, складає саме духовний зміст правосвідомості, що і створює умови для особистісного самовизначення – для пошуку відповіді на питання: «Хто я, чого я хочу?»
У статті представлено теоретичні аспекти вивчення феномену соціальної ідентичності як динамічного утворення, що формується в процесі соціальної взаємодії, соціального порівняння та міжгрупової конкуренції. У свідомості особистості соціальна ідентичність представлена різними ідентифікаційними характеристиками, які й визначають належність суб'єкта взаємодії до тих чи тих соціальних груп (спільнот), таких як етнічна, національна, гендерна, територіальна, вікова, сімейна, професійна. Визначено, що формування соціальної ідентичності особистості залежить і від соціокультурних змін, які відбуваються в суспільстві, і від індивідуальних особливостей суб'єкта, а саме його здатності здійснювати результативний соціальний вибір та конструктивно співвіднести нові знання з минулим досвідом. Загалом дослідження соціальної ідентичності в зарубіжній психології розпочалося в 70-х рр. минулого століття і було спрямовано на вивчення взаємодії осіб у малих групах (Г. Теджфела, Дж. Тернер), на взаємовідносини між соціальними система та індивідом (Е. Гідденс), на особли- вості когнітивного індивідуально-вікового розвитку особистості (С. Аміот, Р. Саблоннері, Д. Террі, Дж. Сміт). Тоді як зацікавленість цією проблематикою вітчизняних учених розпочалася на початку 90-х рр., а основною таких досліджень постала роль колишньої радянської людини, у системі стосунків новоствореної держави (Г.Андреєва, Н. Лебедєва). Сучасні дослідження соціальної ідентичності спрямовані на вивчення того, як сам індивід усвідомлює та переживає свою належність до різних соціальних груп (Н. Іванова, К. Коростеліна, В. Ядов та ін.). Схарактеризовано різні види ідентичності: залежно від прояву аспектів Я (соціальна, особистісна, персональна, можлива), типу соціальних груп (етнічна, національна, регіональна), виконання соціальних ролей (статева, етнічна, політична, професійна, організаційна), а також визначено структурні компоненти соціальної ідентичності (когнітивний, афективний, ціннісний), способи досягнення позитивної соціальної ідентичності (соціальна мобільність, креативність, конкурентність) та етапи розвитку (прекатегоризація, категоризація, ізольова- ність, інтеграція). Загалом соціальна ідентичність − соціально зумовлений компонент у структурі особистості, який здатний змінюватися, щоб суб'єкт взаємодії зміг не лише зорієнтуватися та визначитися в соціальному просторі, а й успішно соціалізуватися та саморозвиватися.Ключові слова: соціальна ідентичність, соціальна група, соціалізація, міжгрупова взаємодія, самокатегоризація, особистість.Barabashcnuk H. V. Social Identity of a Personality: Theoretical Analysis of the Issue. The paper presents theoretical aspects of the study of the social identity phenomenon as a dynamic entity, formed in the process of social interaction, social comparison and intergroup competition. In the mind an individual social identity is represented by different identifying characteristics which determine the belonging of an individual to a particular social group (community), such as ethnic, national, territorial, age, marital status, professional. It was found that the formation of social identity of an individual depends on both sociocultural changes in society and personal characteristics of an individual, namely their ability to implement effective social choice and constructively relate new knowledge with the past experience. Overall, the study of social identity in foreign psychology began in the 70s of the past century and was aimed at studying the interaction of individuals in small groups (H. Tajfel, J. C. Turner), the relationship between social structures and an individual (Е. Giddens), and age-specific peculiarities of individual cognitive development (C. Amiot, R. de la Sablonnière, D. Terry, J. Smith). The interest in the subject matter of national scientists began in the early 90s, and the role of a former Soviet Union citizen in the relationship system of a newly created state (H. Аndreyeva, N. Lеbe- dyeva). Contemporary studies of social identity aim at studying the phenomenon of individual experience of the belonging to different social groups (N. Іvanova, К. Коrostelina, V. Yadov). In this paper different types of identity were described: depending on the aspect of manifestation (social, personal, individual, possible), the type of social group (ethnic, national, regional), social role (gender, ethnic, political, professional, organizational). The structural components of social identity (cognitive, affective, evaluative), the ways of achieving positive social identity (social mobility, creativity, competitiveness) and the stages of development (pre-categorization, cate- gorization, isolation, integration) were determined. To sum up, social identity is a socially constructed component of personality structure that is able to change so that an individual can occupy a position in social space and socialize successfully.Keywords: social identity, social group, socialization, intergroup interaction, self-categorization, personality.Барабащук А. В. Социальная идентичность: теоретический анализ развития проблемы. В статье представлены теоретические аспекты изучения феномена социальной идентичности как динамического образования, которое формируется в процессе социального взаимодействия, социального сравнения и межгрупповой конкуренции. В сознании личности социальная идентичность представлена различными идентификационными характеристиками, которые и определяют принадлежность субъекта взаимодействия к тем или иных социальным группам (сообществ), к таким как этническая, национальная, гендерная, территориальная, возрастная, семейная, профессиональная. Определено, что формирование социальной идентичности личности зависит как от социокультурных изменений, которые происходят в обществе, так и от индивидуальных особенностей субъекта, а именно его способности осуществлять результативный социальный выбор и конструктивно соотнести новые знания с прошлым опытом. В целом исследование социальной идентичности в зарубежной психологии началось в 70-х гг. прошлого века и было направлено на изучение взаимодействия лиц в малых группах (Г. Теджфела, Дж.Тернер), на взаимоотношения между социальными системами и индивидом (Е. Гидденс), на особенности когнитивного индивидуально-возрастного развития личности (С. Амиот, Р.Саблоннери, Д. Терри, Дж. Смит). Тогда как заинтересованность данной проблематикой отечественными учеными началась в начале 90-х гг., а основной таких исследований стала роль бывшего советского человека, в системе отношений новообразованного государства (Г. Андреева, Н. Лебедева). Современные исследования социальной идентичности направлены на изучение того, как сам индивид осознает и переживает свою принадлежность к различным социальным группам (Н. Иванова, К. Коростелина, В. Ядов и др.). Охарактеризованы различные виды идентичности: в зависимости от проявления аспектов Я (социальная, личностная, персональная, возможная), типа социальных групп (этническая, национальная, региональная), выполнение социальных ролей (по- ловая, этническая, политическая, профессиональная, организационная), а также определены структурные компоненты социальной идентичности (когнитивный, аффективный, ценностный), способы достижения позитивной социальной идентичности (социальная мобильность, креативность, конкурентность) и этапы развития (прекатегоризация, категоризация, изолированность, интеграция). В целом социальная идентичность является социально обусловленным компо- нентом в структуре личности, который способен меняться, чтобы субъект взаимодействия смог не только сориентироваться и определиться в социальном пространстве, но и успешно социализироваться и развиваться.Ключевые слова: социальная идентичность, социальная группа, социализация, межгрупповое взаимодействие, самокатегоризация, личность.
In: Visnyk Nacionalʹnoi͏̈ akademii͏̈ kerivnych kadriv kulʹtury i mystectv: National Academy of Managerial Staff of Culture and Arts herald, Band 0, Heft 3
The influence of social general state on the level of legitimacy of political institutions, political identity of the Ukrainian citizens, forming of consolidated national political identity in Ukraine is analyzed. It is shown that the political identity of the Ukrainians is affected not only by social factors but by social class polarity of the Ukrainian society as well. It has been defined that a low level of social general state appears to be a serious obstacle in consolidation of citizens with regard to the targets of public development. ; Анализируется влияние социального самочувствия на уровень легитимности политических институтов, политической идентичности украинских граждан, формирование консолидированной национальной политической идентичности в Украине. Показано, что на политическую идентичность украинцев влияют не только социокультурные факторы, но и социально-классовая поляризация украинского общества. Определено, что низкий уровень социального самочувствия украинских граждан является серьёзным препятствием консолидации граждан по отношению к целям общественного развития. ; Аналізується вплив соціального самопочуття на рівень легітимності політичних інститутів, політичну ідентичність українських громадян, формування консолідованої національної політичної ідентичності в Україні. Показано, що на політичну ідентичність українців впливають не тільки соціокультурні фактори, а й соціально-класова поляризація українського суспільства. Визначено, що низький рівень соціального самопочуття українських громадян є серйозною перешкодою консолідації громадян стосовно цілей суспільного розвитку.
The article discusses the socio-cultural identity, its place and role in the implementation of government policy and the implementation of basic democratic principles of governance. Determined that the socio-cultural identity serves an important factor in improving the efficiency of public administration in modern conditions. ; Статья посвящена анализу социокультурной идентичности, ее места и роли в процессе внедрения государственной политики и реализации основных демократических принципов государственного управления. Определено, что социокультурная идентичность выступает весомым фактором повышения эффективности государственного управления в современных условиях. ; Статтю присвячено аналізу соціокультурної ідентичності, її місця та ролі у процесі впровадження державної політики та реалізації основних демократичних принципів державного управління. Визначено, що соціокультурна ідентичність виступає вагомим чинником підвищення ефективності державного управління в сучасних умовах.
Початок повномасштабного російського вторгнення в 2022 році викликав значні зміни в українській національній ідентичності. Соціологічні опитування демонструють трансформацію цінностей та повсякденних практик українців. Вони почали частіше вживати українську мову, змінили історичні та конфесійні вподобання. Необхідним є отримання об'єктивного соціологічного знання стосовно причин та наслідків цих змін. Передумовою цього є дослідження існуючих робіт по даній тематиці. Метою статті є систематизація та критичне узагальнення наукових праць по тематиці української національної ідентичності у вітчизняній науці. Автор розглядає роботи по цій темі, написані дослідниками в галузі різних наук: історії, філософії, політології, філології, соціології. Особливу увага приділяється огляду дисертацій. Узагальнюються основні ідеї праць, даються авторські висновки по можливості їх використання в майбутньому. Показується, що автори зачіпають широке коло питань, що стосуються національної ідентичності: її історична ґенеза, трансформації, фактори мови та історичної пам'яті, відображення ідентичності в мистецтві та медіа, вплив на неї глобалізації та російської агресії. Автор констатує, що дана проблематика поки що слабо розвинута в рамках соціологічної науки. У відкритому доступі відсутні значні теоретичні роботи, здебільшого соціологи займаються виключно емпіричними дослідженнями. Також відсутні теоретичні роботи, присвячені аналізу трансформацій національної ідентичності, що стались з початку повномасштабної російської агресії в лютому 2022 році. Це пояснюється недостатнім проміжком часу, що пройшов на даний момент. Також складності додає швидка зміна політичних та військових реалій. Враховуючи значну суспільну значимість, автор робить висновок про необхідність посилення соціологічного осмислення цієї тематики.
Development of modern civilization is marked by the tendency to multiculturalism coexistence of different nations, ethnic groups and cultures. Whereas international integration is high on the agenda, the world witnesses the necessity to preserve national and cultural diversity, authenticity of national and ethnic groups. The study raises a problem of ethnic identity in multicultural British society. The article aims to reveal the impact of ethnic stereotypes, national tolerance and xenophobia on intercultural interaction of the British with foreigners and ethnic minorities. Ethnic stereotypes are based on prejudiced biased perception of foreigners, which is caused by the realisation of cognitive opposition 'we – others'. In everyday individual consciousness there is a strong tendency to associate 'ourselves' with the neutral norm or evaluate 'ourselves positively'. The 'others' as representatives of different ethnic groups, however, are perceived in a negative way. Subsequently, xenophobia and prejudice lead to usage of unofficial ethnic names, offensive ethnophobisms and derogatory ethnic nicknames. Unofficial ethnic names are considered insulting and therefore unacceptable in intercultural communication. Thus, to follow the principle of 'political correctness' and national tolerance it is necessary to avoid using offensive, invective terms concerning foreigners or members of ethnic minorities. Names denoting ethnic groups in present-day English may be classified by the type of designation – internal and external ethnic names, and the sphere of usage – official and unofficial ethnic names, ethnophobisms and ethnic nicknames.
У статті розглянуто необхідність використання принципу методологічного плюралізму як дієвого засобу повного та неупередженого аналізу відтворення гендерної нерівності у різних соціокультурних дискурсах. З'ясовано, що протилежність підходів до проблеми гендерної ідентичності, неоднорідність розуміння її витоків у різних наукових школах, сприяли більш детальному і всебічному вивченню як проблеми гендерної дихотомії, так і проблеми відтворення гендерного домінування. Визначено, не існує якоїсь жорстко встановленої екзистенційно-справжньої, біологічно обумовленої, незмінної для усіх історичних та культурних періодів чоловічої чи жіночої соціально-культурної поведінки, засобів сигніфікації та презентації. Встановлено, що необхідність, обов'язковість вибору гендерної ідентичності, різний її зміст у різних соціально-культурних контекстах показує нестійкість та гнучкість її як категорії існування. Виявлено, що спроба зумовити наявність фіксованості, стабільності і, як наслідок, виключної легітимності будь-якої гендерної ідентичності, так само як і спроба довести перевагу однієї гендерної ідентичності над іншою при перформативній гнучкості сигніфікаціі гендерної ідентичності, служить обґрунтуванням наявності проблеми гендерної відмінності. Доведено, що гендерна ідентичність безпосередньо пов'язана з проблемами відмінності, домінування та влади і є тим базисом, вирішення проблем якого могло б допомогти вийти із соціально-економічної кризи заради збереження миру й стабільності всієї світової спільноти.
Identity is a constant sign of social groups in peace and stability, but it is problematic in times of crisis (war, revolution, civil conflict, social crisis, etc.) when community is aware not only who he is, but also rethinking who it wants or should be. Especially when an enemy appears, or at least «the image of theenemy». Identity is the birth of a political subjectivity in a community that is geopolitically considered anobject of international relations. In the literature, the cliché has already become a kind of statement about the fact that Ukraine is an object and not a subject of international relations, a change card in foreign geopolitical games. That is, the self-consciousness of the nation is worthless and does not affect anything. To refute this statement is the main purpose of this article. The objective of the article is to integrate, unbiased, objective analysis of the formation of the Ukrainian political nation, conducted from different points of view. In this regard, the article consists three parts, devoted to three different aspects of the problem: a purely geopolitical review of the works of the most well-known and influential scholars on the problem of Ukrainian-Russian relations after the revolutionary events in Ukraine and their futurological predictions; identity problems associated with the war on the Donbass; the influence of modern mass media into the formation of the ideology of the hybrid war and the hybrid world. The theoretical basis of the article is based, first of all, on the geopolitical postulates of freedom from ethical assessments and, on the contrary, the importance of geographical dates. The search and articulation of these data is the main scientific novelty of the article. In many respects, we relied on the methodology of geopolitical analysis introduced by John Friedman and Samuel Huntington, and tried to combine their positions into acoherent and holistic picture. The main conclusions of the work can be summarized in approximately these theses. Culture, not just politics and geography, matters. Identity is not a constant, it is a variable and super-complicated construct, aimed more for the future than the past. The ideology of nationalism can be both useful in the process of becoming a nation and state creation, and erroneous when it contradicts thepicture of the post-modern world of the XXI century and the principles of democracy. ; Идентичность представляет собой устоявшуюся самооценку социальной группы или общности в условиях мира и стабильности, но она проблематизируется в кризисных условиях (война, революция, социальный кризис и т. п.). Часто идентичность связана с появлением врага или хотя бы «образа врага». В рамках статьи идентичность рассматривается как рождение политической субъектности (политической нации) в обществе, которое многие геополитики считают объектом международных отношений. Мы стремимся опровергнуть это мнение. Задачей статьи является непредвзятый и объективный анализ становления украинской политической нации, проведенный в разных аспектах (геополитика, война, медиа). ; Ідентичність є сталою ознакою соціальних груп за умов миру та стабільності, але вона проблематизується в кризових умовах (війна, революція, громадянський конфлікт, соціальна криза тощо), коли людина усвідомлює не лише те, ким вона є, але й переосмислює те, ким вона хоче або має бути. Тоді, коли з'являється ворог, або хоча б «образ ворога». Ідентичність є народженням політичної суб'єктності в спільноті, яку геополітично вважають об'єктом міжнародних відносин. Улітературі вже стало своєрідним кліше висловлювання стосовно того, що Україна – об'єкт, а не суб'єкт міжнародних відносин, розмінна карта у чужих геополітичних іграх. Тобто самосвідомість нації нічого не варта й ні на що не впливає. Спростувати це твердження і є головною метою даної статті. Завдання статті полягає в цілісному, неупередженому, об'єктивному аналізі становлення української політичної нації, проведеному на ґрунті різних поглядів. У зв'язку з цим стаття складається з трьох частин, які присвячені трьом різним аспектам проблеми: суто геополітичний огляд робіт найбільш знаних і впливових науковців на проблему україно-російських відносин після революційних подій в Україні та їхні футурологічні прогнози; проблеми ідентичності, пов'язані з війною на Донбасі; вплив сучасних мас-медіа на формування ідеології гібридної війни та гібридного миру. Теоретичний базис статті ґрунтується передусім на геополітичних постулатах свободи від етичних оцінок та, натомість, важливості географічних даностей. Пошук і артикуляція цих даностей і складає головну наукову новизну статті. Багато в чому ми спиралися на методологію геополітичного аналізу, запровадженому Джоном Фрідманом та Самюелем Гантінгтоном, інамагалися поєднати їхні позиції у цілісну та несуперечливу картину. Основні висновки роботи можна підсумовувати приблизно у таких тезах. Культура, а не лише політика й географія, має значення. Ідентичність не є константою, вона є змінюваним і надскладним конструктом, націленим більше на майбутнє, ніж на минуле. Ідеологія націоналізму може бути як корисною в процесі становлення нації та державотворення, так і помилковою, коли вона суперечить картині світу пост-постмодерного світу XXI сторіччя та засадам демократії.
The features of political interpretation of the concept of «political identity»are analyzed, the principles of essentialistic and constructivistic approaсhes in the research of collective identities are defined, the possibilities of their synthesis are found out. The political identity as an element of social and political reality is considered as contextual and shift phenomenon which causes the constant search for the theoretical foundations of its research in the globalized world. Key words: identity, political identity, sameness, essentialism, promordialism, social constructivism. ; Проаналізовано особливості політологічної інтерпретації концепту «політична ідентичність», визначені принципи есенціалістського і конструктивістського підходів у дослідженні колективних ідентичностей, з'ясовані можливості їх синтезу. Політична ідентичність як елемент соціально-політичної реальності розглядається як явище контекстуальне, змінне, що зумовлює постійний пошук теоретичних засад його вивчення у глобалізованому світі. Ключові слова: ідентичність, політична ідентичність, тотожність, есенціалізм, промордіалізм, соціальний конструктивізм.
The article discusses interpretations of identity from a postmodern perspective. A three-level model of personality is used to represent the methodological framework for analyzing identity. From a postmodern perspective, personal identity is defined as a socio-cultural representation. Narrative identity is formed through dialogic interaction, which results in the integration and internalization of life experience
В даній статті висвітлений процес формування ідентичності української політичної еліти в період національно-визвольних змагань. Встановлено, що цей процес був спричинений комплексом факторів, які вплинули не тільки на формування, але й обумовили специфічні особливості, притаманні саме політичній еліті українських державних утворень початку ХХ століття. ; In this article is displayed the process of the formation identity of the Ukrainian political elite in the period of the national liberation struggle. It is proved that process was due to complex factors. They are influenced not only on the formation, but also caused specifically features the political elite of the Ukrainian state formations of the beginning of the twentieth century.
