Suchergebnisse

E-democracy development in Ukraine at the local level has been actively pursued over the last decade and has many positive advances that relate to both individual local solutions, and also those that interact with national products and tools, such as electronic petitions. The expanded transformation of electronic democracy into the digital age requires the adoption of system legal documents that would define key priorities in addition to the establishment of sustainable institutions and processes for the implementation of the latest digital instruments. Digital democracy, as opposed to electronic democracy, at the local level has a broader practical dimension in order to increase citizens' confidence in the government. This is especially true in the inter-election period, at the level of the mayor, city council, individual deputies and other institutions of the amalgamated communities. Regional or municipal (local) Concepts of Digital Democracy (hereinafter referred to as the Concepts) become such legal acts that would define clear mechanisms of digital participation for citizens, business representatives, in particular start-up companies. The phenomenon of emerging digital participation is associated with the actualization of citizens' participation and their initiative in forming and implementing state policy, development of public administration and local government, which involves the interactive cooperation of subjects of decision-making processes with the use of digital technologies in cyberspace in accordance with the established rules of digital hygiene. The purpose of the article is to provide an analysis of trends in the participatory transformations development at the local level from electronic to digital democracy.It has been proved that the development of municipal (local) Concepts of Digital Democracy and Concepts of Digital Participation for the amalgamated territorial communities determine priority activities for each separate region or settlement on the basis of the current state of implementation of e-democracy and e-participation analysis. It is substantiated that the formation and implementation of the policy of digital participation at the local level is a new approach to the implementation of citizens' participation in the management and functioning of the amalgamated territorial communities.This approach contributes the prompt response to the global and local challenges that exist in society, as well as to preserve the individuality of the territory in accordance with the state and peculiarities of their development. It has been established that the usage of digital democracy tools (as opposed to e-democracy) at the regional or local levels require taking into account not only the existing state of democratic processes, trust in existing power institutions and the achievements of information of government bodies, but also readiness for interaction between authorities and citizens, provided in case of properly digital participation, digital transformation, digital technology implementation and the availability of appropriate digital competencies. ; У статті здійснено аналіз тенденцій розвитку партисипативних трансформацій на місцевому рівні від електронної до цифрової демократії. Доведено, що розробка місцевих (локальних) Концепцій цифрової демократії та Концепцій цифрової партисипації об'єднаних територіальних громад дає змогу на основі аналізу існуючого стану реалізації електронної демократії та електронної участі визначити пріоритетні заходи для кожного окремого регіону або населеного пункту. Обґрунтовано, що формування та реалізація політики цифрової партисипації на місцевому рівні є новим підходом до реалізації участі громадян в управлінні та функціонуванні об'єднаних територіальних громад. Такий підхід сприяє оперативному реагуванню на глобальні та локальні виклики, які існують в суспільстві, а також зберігати індивідуальність території відповідно до стану та особливостей її розвитку. Встановлено, що використання інструментів цифрової демократії (на відміну від електронної демократії) на регіональному чи місцевому рівнях потребує врахування не тільки існуючого стану демократичних процесів, довіри до існуючих владних інституцій та досягнень інформатизації органів влади, а й готовності до взаємодії влади та громадян за умови належної цифрової партисипації, цифрових трансформацій, впровадження цифрових технологій та наявності належних цифрових компетенцій.

E-democracy development in Ukraine at the local level has been actively pursued over the last decade and has many positive advances that relate to both individual local solutions, and also those that interact with national products and tools, such as electronic petitions. The expanded transformation of electronic democracy into the digital age requires the adoption of system legal documents that would define key priorities in addition to the establishment of sustainable institutions and processes for the implementation of the latest digital instruments. Digital democracy, as opposed to electronic democracy, at the local level has a broader practical dimension in order to increase citizens' confidence in the government. This is especially true in the inter-election period, at the level of the mayor, city council, individual deputies and other institutions of the amalgamated communities. Regional or municipal (local) Concepts of Digital Democracy (hereinafter referred to as the Concepts) become such legal acts that would define clear mechanisms of digital participation for citizens, business representatives, in particular start-up companies. The phenomenon of emerging digital participation is associated with the actualization of citizens' participation and their initiative in forming and implementing state policy, development of public administration and local government, which involves the interactive cooperation of subjects of decision-making processes with the use of digital technologies in cyberspace in accordance with the established rules of digital hygiene. The purpose of the article is to provide an analysis of trends in the participatory transformations development at the local level from electronic to digital democracy.It has been proved that the development of municipal (local) Concepts of Digital Democracy and Concepts of Digital Participation for the amalgamated territorial communities determine priority activities for each separate region or settlement on the basis of the current state of implementation of e-democracy and e-participation analysis. It is substantiated that the formation and implementation of the policy of digital participation at the local level is a new approach to the implementation of citizens' participation in the management and functioning of the amalgamated territorial communities.This approach contributes the prompt response to the global and local challenges that exist in society, as well as to preserve the individuality of the territory in accordance with the state and peculiarities of their development. It has been established that the usage of digital democracy tools (as opposed to e-democracy) at the regional or local levels require taking into account not only the existing state of democratic processes, trust in existing power institutions and the achievements of information of government bodies, but also readiness for interaction between authorities and citizens, provided in case of properly digital participation, digital transformation, digital technology implementation and the availability of appropriate digital competencies. ; У статті здійснено аналіз тенденцій розвитку партисипативних трансформацій на місцевому рівні від електронної до цифрової демократії. Доведено, що розробка місцевих (локальних) Концепцій цифрової демократії та Концепцій цифрової партисипації об'єднаних територіальних громад дає змогу на основі аналізу існуючого стану реалізації електронної демократії та електронної участі визначити пріоритетні заходи для кожного окремого регіону або населеного пункту. Обґрунтовано, що формування та реалізація політики цифрової партисипації на місцевому рівні є новим підходом до реалізації участі громадян в управлінні та функціонуванні об'єднаних територіальних громад. Такий підхід сприяє оперативному реагуванню на глобальні та локальні виклики, які існують в суспільстві, а також зберігати індивідуальність території відповідно до стану та особливостей її розвитку. Встановлено, що використання інструментів цифрової демократії (на відміну від електронної демократії) на регіональному чи місцевому рівнях потребує врахування не тільки існуючого стану демократичних процесів, довіри до існуючих владних інституцій та досягнень інформатизації органів влади, а й готовності до взаємодії влади та громадян за умови належної цифрової партисипації, цифрових трансформацій, впровадження цифрових технологій та наявності належних цифрових компетенцій.

This article is devoted to the conceptual foundations of electronic democracy. The authorpays attention to e-democracy models used in politics. They contain new opportunities for interaction and communication tools. Using data tools, the state gets new ways to interact with its citizens who have opportunities to influence the political system as a whole. It is emphasized that there is a direct connection between democratization of the country and application of modern technologies. ; Статья посвящена анализу концептуальных основ электронной демократии.Автор обращает внимание на формы э-демократии, которые нашли применение в политике. В их основе лежат новые возможности взаимодействия и инструменты обмена информацией. Используя данные инструменты, государство формирует новые пути взаимодействия с гражданами, перед которыми, в свою очередь, открываются перспективы влияния на политическую систему вцелом. Определено, что между уровнем демократизации государства и уровнем использования современных технологий существует непосредственная связь ; Статтю присвячено аналізу концептуальних засад електронної демократії. Авторзвертає увагу на форми е-демократії, що знайшли своє застосування у політиці.Виявлено, що в їх основі лежать нові можливості взаємодії та інструменти обмінуінформацією. Використовуючи дані інструменти, держава отримує нові шляхи взаємодії зі своїми громадянами, перед якими, у свою чергу, відкриваються перспективи впливу на політичну систему в цілому. Підкреслюється, що між рівнем демократизації країни та рівнем використання сучасних технологій існує прямий зв'язок

The government of the former Prime-Minister of Ukraine Olexiy Honcharuk named itself "the government of technocrats". This shows that the concept of technocracy becomes attractive in Ukraine. Technocracy is the form of government, which attempts to distance itself from political representation or affiliation with a particular ideology. Technocrats derive their legitimacy from their skills and expertise, and focus primarily on problem-solving and optimizing the society's useful functions. Technocracy has always been a promising political concept. The Republic by Plato can be regarded as the first attempt to substantiate a technocratic society, in which power proceeds from the expertise of its dominant elite. Technocracy was very appealing in the industrial age, when scientific management of factories inspired the idea that society at large could be governed by similar methods. Today, digital technologies and Big Data reinvigorate the technocratic project. In this article it has been shown that technocracy, if taken too far, can be antithetical to liberal democracy and its core value – political freedom. Technocratic society resembles a corporation run by the board of directors rather than a republic of citizens. We have pointed out the factors, which make it appealing in the modern world. We then have analyzed the ideas of Howard Scott, the founder of the movement Technocracy Inc., who advocated this political model in the industrial age, and Parag Khanna, who has made similar claims about the benefits of technocracy in the digital age. It has been proven that both these thinkers share the same illiberal mindset including the common faith in the applicability of scientific methods of social management without regard for popular votes and opinions, admiration of autocratic powers of the day, and disregard for democratic procedures, which they see as hurdles on the path toward economic well-being and political domination. Finally, we asked the question: if the challenge to political freedom in Ukraine proceeds from technocracy, will it be defended in the same way as during the three Ukrainian Maidans (1990, 2004, 2014)? We deliberately leave this question unanswered, hoping that the answer will be investigated in future publications. ; Правительство бывшего премьер-министра Украины Алексея Гончарука назвал себя «правительством технократов». Это указывает на то, что концепция технократии становится все более привлекательной в Украине. Технократия - это тип правления, пытается дистанцироваться от политического представительства или принадлежности к определенной идеологии. Легитимность технократов обусловлена, прежде всего, их навыками, а свое внимание они сосредотачивают прежде всего на решении проблем и оптимизации полезных функций общества.Технократия была привлекательной в разные исторические эпохи. «Государство» Платона можно считать первой попыткой обосновать технократическое общество, в котором власть основывается на навыках и знаниях его руководящей слои. Также, технократию считали удивительно перспективной в промышленную эпоху, когда научный менеджмент предприятий вдохновил идею, что обществом в целом можно управлять похожими методами. Сегодня технократия получает новый стимул от стремительного развития компьютерных технологий и «больших данных».В статье утверждается, что технократический проект может противоречить либеральной демократии и ее ключевой ценности - политической свободе. Технократическое общество напоминает скорее корпорацию, которой руководит совет директоров, чем республику граждан. Было указано на факторы, которые лежат в основе привлекательности технократии в современном мире. Также, были проанализированы идеи Говарда Скотта, основателя движения Technocracy Inc. в 1930-х гг. в США, который отстаивал технократию в промышленную эпоху, и Параґа Ханны, который обосновывает ее преимущества над демократией в цифровую эпоху. Оба автора имеют четко выраженную антилиберальными позицию, которая включает убеждение, что обществом нужно управлять на основе «научных методов», а не демократических голосов; захват авторитарными государствами соответствующих исторических эпох, а также трактовка демократических норм и процедур как препятствий на пути к экономическому процветанию и политической мощи. В конце был задан вопрос: если основной вызов для политической свободы в Украине будет происходить от технократии, или защищать ее так же, как это происходило во время трех украинских Майданов (1990, 2004, 2014)? Мы оставляем этот вопрос без ответа, надеясь, что оно будет исследовано в будущих публикациях. ; Уряд колишнього прем'єр-міністра України Олексія Гончарука назвав себе «урядом технократів». Це вказує на те, що концепція технократії стає дедалі привабливішою в Україні. Технократія – це тип правління, що намагається дистанціюватися від політичного представництва чи приналежності до певної ідеології. Легітимність технократів обумовлена, передусім, їхніми навичками, а свою увагу вони зосереджують, передусім, на вирішенні проблем та оптимізації корисних функцій суспільства. Технократія була привабливою у різні історичні епохи. «Державу» Платона можна вважати першою спробою обґрунтувати технократичне суспільство, в якому влада ґрунтується на навиках та знаннях його керівної верстви. Також, технократію вважали напрочуд перспективною у промислову епоху, коли науковий менеджмент підприємств надихнув ідею, що суспільством загалом можна керувати схожими методами. Сьогодні технократія отримує новий стимул від стрімкого розвитку комп'ютерних технологій і «великих даних». У статті стверджується, що технократичний проект може суперечити ліберальній демократії та її ключовій цінності – політичній свободі. Технократичне суспільство нагадує радше корпорацію, якою керує рада директорів, аніж республіку громадян. Було вказано на фактори, які лежать в основі привабливості технократії у сучасному світі. Також, було проаналізовано ідеї Говарда Скотта, засновника руху Technocracy Inc. у 1930-х рр. у США, який відстоював технократію у промислову епоху, та Параґа Ханни, який обґрунтовує її переваги над демократією у цифрову епоху. Обидва автори мають чітко виражену антиліберальну позицію, яка включає переконання, що суспільством потрібно керувати на основі «наукових методів», а не демократичних голосів; захоплення авторитарними державами відповідних історичних епох, а також трактування демократичних норм і процедур як перепон на шляху до економічного процвітання та політичної могутності. Наприкінці було поставлено питання: якщо основний виклик для політичної свободи в Україні походитиме від технократії, чи захищатимуть її так само, як це відбувалося під час трьох українських Майданів (1990, 2004, 2014 рр.)? Ми залишаємо це запитання без відповіді, сподіваючись, що воно буде досліджено у майбутніх публікаціях.

The conference of the British Association of Slavic and Eastern European Studies (BASEES) in 2019 was dedicated to the 30th anniversary of the fall of the Berlin Wall, the event that marked democracy triumph and liberation of communist authoritarianism. The focus was made on the factors of this victory, in particular on the role played in it by intellectuals of that time. The problem of scholars' public activity was brought to the forefront by the thesis that achievements of science and education are not only theoretical developments and their successful assimilation in the form of knowledge, but also the level of influence science and education have in the society. Transition from instrumental rationality to rationality of values enhances practical importance of intellectual activity. Addressing this issue is particularly important in the context of crisis in the values of liberal democracy and increasing distrust of rational knowledge and culture. Modern technologies of manipulating consciousness contribute to the strengthening of authoritarian regimes. Therefore, the experience of intellectuals under communist authoritarianism must teach contemporary scholars to uphold the values of freedom and democracy and maintain social optimism. The discussion on the fall of the Berlin Wall proved that the scholars' civic and academic positions reinforce each other, thereby forming a powerful defence against authoritarianism. However, the reincarnation of authoritarian sentiment nowadays provides grounds for accusing intellectuals of their inability to face up the challenges of the present. Among those challenges, we should mention forgetting the horribleness of old walls and illusions on benefits of constructing new ones. ; Конференцію Британської асоціації слов'янських і східноєвропейських студій (BASEES) 2019 року було присвячено тридцятій річниці падіння Берлінського муру– події, котра ознаменувала тріумфальну перемогу цінностей демократії та свободи над комуністичним авторитаризмом. Головну увагу було зосереджено на причинах цієї перемоги, зокрема ролі інтелектуалів. Теза про те, що здобутки науки та освіти– це не лише теоретичні досягнення та їх успішне засвоєння у вигляді знань, але й рівень впливу на суспільство, актуалізує проблему публічної активності науковців. Перехід від інструментальної раціональності до ціннісної посилює практичну значущість інтелектуальної активності. Це питання набуває особливого значення у зв'язку з кризою цінностей ліберальної демократії та зростанням недовіри до раціональних знань і культури. Сучасні технології маніпулювання людською свідомістю сприяють посиленню позицій авторитарних режимів. А тому досвід інтелектуалів в умовах комуністичного авторитаризму має навчити сучасних науковців відстоювати цінності свободи й демократії та зберігати соціальний оптимізм. Дискусія про падіння Берлінського муру доводить, що громадянська та академічна позиції науковця лише посилюють одна одну, тим самим утворюючи потужний захист проти авторитаризму. Проте реінкарнація авторитарних настроїв у сучасну добу живить популярні звинувачення інтелектуалів у неспроможності протистояти викликам сучасності. Один із таких викликів– забування про жахи старих стін та ілюзії щодо спорудження нових.

The article explores the issues of introducing of i-democracy, which requires modernization, in particular, the system of public administration, effective administrative reform. The imperfection of the procedures for providing and receiving administrative services through the use of ICT, the slowness of information democracy due to the lack of opportunities for everyone through ICT to participate in the formulation and implementation of state and local policies are analyzed; insufficiently effective interaction of executive authorities, local self-government bodies and non-governmental public organizations. Among the destructive elements that slow the introduction of e-democracy, the low level of awareness, motivation and training of civil servants, representatives of non-governmental public organizations, business and population, and the like is called. ; У статті досліджено питання упровадження і-демократії, що вимагає модернізації, зокрема системи державного управління, проведення ефективної адміністративної реформи. Проаналізовано недосконалість процедур надання та отримання адміністративних послуг шляхом використання ІКТ; повільність становлення інформаційної демократії у зв'язку з відсутністю можливості кожного через ІКТ взяти участь у формуванні й реалізації державної та місцевої політики; недостатньо ефективна взаємодія органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування й недержавних громадських організацій. Серед деструктивних елементів, які уповільнюють впровадження і-демократії названо низький рівень поінформованості, мотивації та навчання державних службовців, представників недержавних громадських організацій, бізнесу та населення тощо.

The article explores the issues of introducing of i-democracy, which requires modernization, in particular, the system of public administration, effective administrative reform. The imperfection of the procedures for providing and receiving administrative services through the use of ICT, the slowness of information democracy due to the lack of opportunities for everyone through ICT to participate in the formulation and implementation of state and local policies are analyzed; insufficiently effective interaction of executive authorities, local self-government bodies and non-governmental public organizations. Among the destructive elements that slow the introduction of e-democracy, the low level of awareness, motivation and training of civil servants, representatives of non-governmental public organizations, business and population, and the like is called. ; У статті досліджено питання упровадження і-демократії, що вимагає модернізації, зокрема системи державного управління, проведення ефективної адміністративної реформи. Проаналізовано недосконалість процедур надання та отримання адміністративних послуг шляхом використання ІКТ; повільність становлення інформаційної демократії у зв'язку з відсутністю можливості кожного через ІКТ взяти участь у формуванні й реалізації державної та місцевої політики; недостатньо ефективна взаємодія органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування й недержавних громадських організацій. Серед деструктивних елементів, які уповільнюють впровадження і-демократії названо низький рівень поінформованості, мотивації та навчання державних службовців, представників недержавних громадських організацій, бізнесу та населення тощо.

The article reviews the trends in the development of digital network communications and converged media during the Covid-19 pandemic aiming at determining their impact on the legitimization of political institutions and the formation of a new world order. The conclusions are based on the analysis of the new forms and channels of communication in digital networks, including messengers and Tik Tok. The author assumes that the further digitalization of communication networks is accompanied by a simultaneous decrease in public confidence in the communicative action due to infodemic and intentional exclusion of certain groups of people. The article reviews the "swipe culture" of information consumption and its influence on the formation of discourses. There is a trend of restricting freedom of communication through artificial intelligence and social network algorithms. As a result, users seek more privacy and switch to secure channels of communication, which does not promote search for public consensus and legitimization of political institutions. The concept of "digital anomie" is proposed, which is a prerequisite for the intensification of protest movements around the world. The peculiarities of the use of digital networks during such protests in 2020-2021 and the attempts of national governments to control digital communication are analyzed. The author concludes that no subject, including national governments, digital technology giants, individual actors or audiences are able to control relations of power in digital networks. This reduces the strategic potential of political institutions as major players in the world order, further weakening their influence on key issues of world politics to the point of losing the subjectivity of politics as such. The search for the legitimization ways of political institutions within the above trends is the subject of the further scientific research of the author. ; У статті розглянуті тренди розвитку мережевих цифрових комунікацій та конвергентних медіа у період пандемії Covid-19 для визначення їх впливу на легітимність політичних інститутів та формування нового світопорядку. Висновки базуються на проведеному аналізі нових форм та каналів комунікації у цифрових мережах, в тому числі у месенджерах та Tik Tok. Автор припускає, що подальша цифровізація комунікаційних мереж супроводжується одночасним зниженням довіри громадян до самої комунікативної дії через інфодемію та цілеспрямоване виключення з комунікації окремих груп. У статті розглянута «свайпова культура» споживання інформації та її влив на формування дискурсів. Відзначено тренд до обмеження свободи комунікації через штучний інтелект та алгоритми соціальних мереж. Як результат, користувачі прагнуть більшої приватності та переходять до спілкування у закритих каналах, що в меншій мірі сприяє пошуку суспільного консенсусу та легітимації політичних інститутів. Запропоноване поняття «цифрова аномія», що є передумовою інтенсифікації протестних рухів в усьому світі. Проаналізовані особливості використання цифрових мереж під час таких протестів протягом 2020-2021 рр. та спроби національних урядів контролювати цифрову комунікацію. Автор доходить висновку, що жоден суб'єкт, в т.ч. національні уряди, цифрові технологічні гіганти, окремі актори чи аудиторія, не здатен контролювати владні відносини у цифрових мережах. Це знижує стратегічний потенціал політичних інститутів як основних акторів світопорядку, сприяючи подальшому послабленню їх впливу на ключові питання світової політики до втрати суб'єктності політики як такоі. Пошук шляхів легітимації політичних інститутів в межах означених вище трендів є предметом подальшого наукового пошуку автора.

The article reviews the trends in the development of digital network communications and converged media during the Covid-19 pandemic aiming at determining their impact on the legitimization of political institutions and the formation of a new world order. The conclusions are based on the analysis of the new forms and channels of communication in digital networks, including messengers and Tik Tok. The author assumes that the further digitalization of communication networks is accompanied by a simultaneous decrease in public confidence in the communicative action due to infodemic and intentional exclusion of certain groups of people. The article reviews the "swipe culture" of information consumption and its influence on the formation of discourses. There is a trend of restricting freedom of communication through artificial intelligence and social network algorithms. As a result, users seek more privacy and switch to secure channels of communication, which does not promote search for public consensus and legitimization of political institutions. The concept of "digital anomie" is proposed, which is a prerequisite for the intensification of protest movements around the world. The peculiarities of the use of digital networks during such protests in 2020-2021 and the attempts of national governments to control digital communication are analyzed. The author concludes that no subject, including national governments, digital technology giants, individual actors or audiences are able to control relations of power in digital networks. This reduces the strategic potential of political institutions as major players in the world order, further weakening their influence on key issues of world politics to the point of losing the subjectivity of politics as such. The search for the legitimization ways of political institutions within the above trends is the subject of the further scientific research of the author. ; У статті розглянуті тренди розвитку мережевих цифрових комунікацій та конвергентних медіа у період пандемії Covid-19 для визначення їх впливу на легітимність політичних інститутів та формування нового світопорядку. Висновки базуються на проведеному аналізі нових форм та каналів комунікації у цифрових мережах, в тому числі у месенджерах та Tik Tok. Автор припускає, що подальша цифровізація комунікаційних мереж супроводжується одночасним зниженням довіри громадян до самої комунікативної дії через інфодемію та цілеспрямоване виключення з комунікації окремих груп. У статті розглянута «свайпова культура» споживання інформації та її влив на формування дискурсів. Відзначено тренд до обмеження свободи комунікації через штучний інтелект та алгоритми соціальних мереж. Як результат, користувачі прагнуть більшої приватності та переходять до спілкування у закритих каналах, що в меншій мірі сприяє пошуку суспільного консенсусу та легітимації політичних інститутів. Запропоноване поняття «цифрова аномія», що є передумовою інтенсифікації протестних рухів в усьому світі. Проаналізовані особливості використання цифрових мереж під час таких протестів протягом 2020-2021 рр. та спроби національних урядів контролювати цифрову комунікацію. Автор доходить висновку, що жоден суб'єкт, в т.ч. національні уряди, цифрові технологічні гіганти, окремі актори чи аудиторія, не здатен контролювати владні відносини у цифрових мережах. Це знижує стратегічний потенціал політичних інститутів як основних акторів світопорядку, сприяючи подальшому послабленню їх впливу на ключові питання світової політики до втрати суб'єктності політики як такоі. Пошук шляхів легітимації політичних інститутів в межах означених вище трендів є предметом подальшого наукового пошуку автора.

The feasibility of scientific and legislative support for promoting e-development of communities and managing their resources based on data and ICT has been substantiated using a multidisciplinary approach. The article makes the case for introducing the concept of e-development of communities and using it in the suggested narrow and broad meaning; its components are defined. The purpose of such development is to strengthen the decentralization and to achieve the balance between social, economic and ecological indicators of development of communities in Ukraine. E-development is a system-forming category for existing concepts, methodologies, digital and next-generation capabilities to use data in all life areas of communities to identify and achieve key development goals. Key factors that hinder the implementation of data-driven governance and best practices of data governance for local self-governance have been identified. Promising directions for the implementation of the data-driven governance principle as well as the expected results from the increase in the efficiency of evaluation and analysis of such data are outlined. In the context of the application of the principle of data-driven governance, the importance and tasks of monitoring and evaluating e-development of communities have been described, including the development of laws and regulations, introduction of necessary organizational and administrative mechanisms, conducting awareness-raising activities, promotion of data and its social importance with regard to addressing local issues, etc. The article also focuses on the development of human capital for the data-driven governance, namely the importance of applying a professional approach to data governance is underlined incl. the introduction of the role of CDO at the level of both the centralized platform and data administrators - i.e. local self-governance bodies. ; На основе применения междисциплинарного подхода обоснована целесообразность научного и законодательного обеспечения стимулирования ...

The following article presents the relevance of term "civil Internet behavior" in the sociological discourse. It is emphasized that the necessity to study this term is connected with the penetration of modern Internet technologies into the socio-political sphere of Ukrainian society. It is noted that today few Ukrainian and foreign sociologists study this concept and a new phenomenon in the society. The paper focuses on fact that in the Ukrainian scientific language such concepts as "civil online activity", "virtual activity", and "digital activity" are used. These terms do not fully describe the nature of this concept and reveal only one aspect of it. Based on the analysis of sociological works, an attempt to interpret the "civil Internet behavior" concept was made. The civil Internet behavior is considered to be a specific type of social practices used to assist in socio-political problems resolution. There are special Internet technologies for citizens to express their Internet behavior. They are united into the institute of electronic democracy. It is emphasized that e-democracy in Ukraine, due to a wide range of difficulties, is not yet a well developed institute. That is why there are many challengers for the implementation of civil Internet behavior. The conducted secondary analysis of the available sociological materials provided the types of civil Internet behavior. Based on the criteria of citizens activity level, Internet behavior was divided into three types, such as active, passive and slacktivism. The proposed theoretical classification was tested in the process of author's sociological research on the example of civil Internet behavior of Lviv student youth. Quantitative data on the experience of civil Internet behavior of Lviv students are presented, on the basis of which their characteristic type of behavior was determined. ; У статті представлено актуальність впровадження в соціологічний дискурс терміна «громадянська інтернет-поведінка». Підкреслюється, що необхідність вивчення цього поняття виникає у зв'язку з проникненням сучасних інтернет-технологій у суспільно-політичну сферу життя українського суспільства. Зазначається, що дослідженням такого поняття та нового явища в суспільстві натепер займається невелика кількість як українських, так і зарубіжних соціологів. Акцентується увага на тому, що в українській науковій мові використовуються такі поняття, як «громадянська онлайн-активність», «віртуальна активність», «цифрова активність», які повністю не описують характер зазначеного концепту, а лише відкривають один із його аспектів. Відповідно до цього на основі аналізу соціологічних праць здійснена спроба трактування поняття «громадянська інтернет-поведінка», яке розглядається як специфічний вид соціальних практик, що відіграє певну роль у вирішенні проблем соціально-політичного характеру. Зазначено, що для здійснення громадянами такого роду поведінки є спеціальні інтернет-технології, які об'єднуються в інституті електронної демократії. Підкреслюється, що електронна демократія в Україні у зв'язку з наявним широким спектром труднощів поки що не є розвиненим інститутом, тому виникають проблеми у здійсненні громадянами необхідної для розвитку суспільства інтернет-поведінки. Відповідно до вторинного аналізу наявних соціологічних матеріалів здійснено спробу типологізації громадянської інтернет-поведінки. Беручи за основу критерій рівня активності громадян, інтернет-поведінку було розділено на три типи: активну, пасивну та слактивізм. За допомогою проведеного авторського соціологічного дослідження на прикладі громадянської інтернет-поведінки львівської студентської молоді перевірено запропоновану теоретичну класифі- кацію. Подано кількісні дані щодо досвіду громадянської інтернет-поведінки львівської студентської молоді, на основі чого було визначено її характерний тип поведінки.

The following article presents the relevance of term "civil Internet behavior" in the sociological discourse. It is emphasized that the necessity to study this term is connected with the penetration of modern Internet technologies into the socio-political sphere of Ukrainian society. It is noted that today few Ukrainian and foreign sociologists study this concept and a new phenomenon in the society. The paper focuses on fact that in the Ukrainian scientific language such concepts as "civil online activity", "virtual activity", and "digital activity" are used. These terms do not fully describe the nature of this concept and reveal only one aspect of it. Based on the analysis of sociological works, an attempt to interpret the "civil Internet behavior" concept was made. The civil Internet behavior is considered to be a specific type of social practices used to assist in socio-political problems resolution. There are special Internet technologies for citizens to express their Internet behavior. They are united into the institute of electronic democracy. It is emphasized that e-democracy in Ukraine, due to a wide range of difficulties, is not yet a well developed institute. That is why there are many challengers for the implementation of civil Internet behavior. The conducted secondary analysis of the available sociological materials provided the types of civil Internet behavior. Based on the criteria of citizens activity level, Internet behavior was divided into three types, such as active, passive and slacktivism. The proposed theoretical classification was tested in the process of author's sociological research on the example of civil Internet behavior of Lviv student youth. Quantitative data on the experience of civil Internet behavior of Lviv students are presented, on the basis of which their characteristic type of behavior was determined. ; У статті представлено актуальність впровадження в соціологічний дискурс терміна «громадянська інтернет-поведінка». Підкреслюється, що необхідність вивчення цього поняття виникає у зв'язку з проникненням сучасних інтернет-технологій у суспільно-політичну сферу життя українського суспільства. Зазначається, що дослідженням такого поняття та нового явища в суспільстві натепер займається невелика кількість як українських, так і зарубіжних соціологів. Акцентується увага на тому, що в українській науковій мові використовуються такі поняття, як «громадянська онлайн-активність», «віртуальна активність», «цифрова активність», які повністю не описують характер зазначеного концепту, а лише відкривають один із його аспектів. Відповідно до цього на основі аналізу соціологічних праць здійснена спроба трактування поняття «громадянська інтернет-поведінка», яке розглядається як специфічний вид соціальних практик, що відіграє певну роль у вирішенні проблем соціально-політичного характеру. Зазначено, що для здійснення громадянами такого роду поведінки є спеціальні інтернет-технології, які об'єднуються в інституті електронної демократії. Підкреслюється, що електронна демократія в Україні у зв'язку з наявним широким спектром труднощів поки що не є розвиненим інститутом, тому виникають проблеми у здійсненні громадянами необхідної для розвитку суспільства інтернет-поведінки. Відповідно до вторинного аналізу наявних соціологічних матеріалів здійснено спробу типологізації громадянської інтернет-поведінки. Беручи за основу критерій рівня активності громадян, інтернет-поведінку було розділено на три типи: активну, пасивну та слактивізм. За допомогою проведеного авторського соціологічного дослідження на прикладі громадянської інтернет-поведінки львівської студентської молоді перевірено запропоновану теоретичну класифі- кацію. Подано кількісні дані щодо досвіду громадянської інтернет-поведінки львівської студентської молоді, на основі чого було визначено її характерний тип поведінки.

Статтю присвячено ключовим точкам змін у праві під впливом технологій. Вони відображаються у правах людини, як у вигляді формування новітніх прав, так і змісті та обсязі визнаних. Демонструють, як загострюється глобальна суперечність між свободою та безпекою. Показують відсутність етичних та правових обмежень у певних сферах діяльності, кидають виклик ключовим поняттям і цінностям. Як поняття, так і нормативні межі набувають змін у праві, а економічні моделі, що використовують інформацію, довіру та увагу як ресурси змушують виробляти гнучкі й ефективні регулятивні режими. Зростає роль автономізації, застосування креативних комбінацій інструментів.Інформаційні технології супроводжують такі явища, як демократія та правосуддя, здійснюють неочікуваний вплив, який може бути конче небезпечним. Серйозними викликами стають юрисдикційні проблеми, транскордонна діяльність та екстериторіальні наслідки. Сценарії їх розв'язання мають включати залежність від спільних ресурсів і зусиль, глобальної структури та повсюдного характеру кіберпростору. Відбуваються зміни у таких аспектах, як правовий статус і склад суб'єктів права, особливо щодо віртуальних осіб, прав та обов'язків, розподілу приватного та публічного.Право у технологічному світі трансформується як концептуально, так і у конкретних формах його втілення. У подальших перетвореннях слід врахувати тенденції до стирання граней між фізичною, цифровою та біологічною сферами, перенесення комунікацій та діяльності до віртуального середовища. ; Статья посвящена ключевым точкам изменений в праве под влиянием технологий. Они отражаются в правах человека, как в виде формирования новых прав, так и на содержании и объеме признанных. Демонстрируют, как обостряется глобальное противоречие между свободой и безопасностью. Показывают отсутствие этических и правовых ограничений в определенных сферах деятельности, бросают вызов ключевым понятиям и ценностям. Как понятия, так и нормативные пределы изменяются в праве, а экономические модели, использующие информацию, доверие и внимание как ресурсы заставляют вырабатывать гибкие и эффективные регулятивные режимы. Возрастает роль автономизации в праве, применения креативных комбинаций инструментов.Информационные технологии сопровождают такие явления, как демократия и правосудие, осуществляя неожиданное влияние, которое может быть очень опасным. Серьезными вызовами становятся юрисдикционные проблемы, трансграничная деятельность и экстерриториальные последствия. Сценарии их разрешения должны включать зависимость от общих ресурсов и усилий, глобальную структуру и повсеместный характер киберпространства. Происходят изменения в таких аспектах, как правовой статус и состав субъектов права, особенно в отношении виртуальных лиц, прав и обязанностей, разделения частного и публичного.Право в технологическом мире трансформируется как концептуально, так и в конкретных формах его воплощения. В дальнейших преобразованиях следует учесть тенденции к стиранию граней между физической, цифровой и биологической сферами, перенос коммуникаций и деятельности в виртуальную среду. ; The article focuses on the key points of law changing under the influence of technologies. They are reflected in human rights, both in terms of the formation of the newest rights and the content and scope of those recognized. These changes demonstrate how the global conflict between freedom and security is exacerbated. They show the absence of ethical and legal constraints in certain areas of activity, and challenge the key concepts and values that we refer to in ethical thinking. Key concepts and regulatory boundaries are changing in law, and economic models that use information, trust, and attention as resources force regulatory regimes to be more flexible and effective. The role of law autonomy, the use of creative combinations of instruments, is growing.Information technologies inseparably accompany such phenomena as democracy and justice, and have an unexpected impact that can be extremely dangerous. Many digital influencers, new forms of activity and communication fall out of the realm of regulation, traditions and customs. Jurisdictional issues, cross-border activities and extraterritorial consequences become serious challenges. Scenarios of their solving should include dependency on shared resources and efforts, global structure and ubiquitous cyberspace. Changes are taking place in such aspects as the legal status and entities, especially in relation to virtual persons, rights and obligations, the distribution of private and public.Law in the technological world is transformed both conceptually and in concrete forms of its incarnation. In addition, future transformations should take into account the tendency to blur the boundaries between the physical, digital and biological spheres, transferring communications and activities to the virtuality.

Статтю присвячено ключовим точкам змін у праві під впливом технологій. Вони відображаються у правах людини, як у вигляді формування новітніх прав, так і змісті та обсязі визнаних. Демонструють, як загострюється глобальна суперечність між свободою та безпекою. Показують відсутність етичних та правових обмежень у певних сферах діяльності, кидають виклик ключовим поняттям і цінностям. Як поняття, так і нормативні межі набувають змін у праві, а економічні моделі, що використовують інформацію, довіру та увагу як ресурси змушують виробляти гнучкі й ефективні регулятивні режими. Зростає роль автономізації, застосування креативних комбінацій інструментів.Інформаційні технології супроводжують такі явища, як демократія та правосуддя, здійснюють неочікуваний вплив, який може бути конче небезпечним. Серйозними викликами стають юрисдикційні проблеми, транскордонна діяльність та екстериторіальні наслідки. Сценарії їх розв'язання мають включати залежність від спільних ресурсів і зусиль, глобальної структури та повсюдного характеру кіберпростору. Відбуваються зміни у таких аспектах, як правовий статус і склад суб'єктів права, особливо щодо віртуальних осіб, прав та обов'язків, розподілу приватного та публічного.Право у технологічному світі трансформується як концептуально, так і у конкретних формах його втілення. У подальших перетвореннях слід врахувати тенденції до стирання граней між фізичною, цифровою та біологічною сферами, перенесення комунікацій та діяльності до віртуального середовища. ; Статья посвящена ключевым точкам изменений в праве под влиянием технологий. Они отражаются в правах человека, как в виде формирования новых прав, так и на содержании и объеме признанных. Демонстрируют, как обостряется глобальное противоречие между свободой и безопасностью. Показывают отсутствие этических и правовых ограничений в определенных сферах деятельности, бросают вызов ключевым понятиям и ценностям. Как понятия, так и нормативные пределы изменяются в праве, а экономические модели, использующие информацию, доверие и внимание как ресурсы заставляют вырабатывать гибкие и эффективные регулятивные режимы. Возрастает роль автономизации в праве, применения креативных комбинаций инструментов.Информационные технологии сопровождают такие явления, как демократия и правосудие, осуществляя неожиданное влияние, которое может быть очень опасным. Серьезными вызовами становятся юрисдикционные проблемы, трансграничная деятельность и экстерриториальные последствия. Сценарии их разрешения должны включать зависимость от общих ресурсов и усилий, глобальную структуру и повсеместный характер киберпространства. Происходят изменения в таких аспектах, как правовой статус и состав субъектов права, особенно в отношении виртуальных лиц, прав и обязанностей, разделения частного и публичного.Право в технологическом мире трансформируется как концептуально, так и в конкретных формах его воплощения. В дальнейших преобразованиях следует учесть тенденции к стиранию граней между физической, цифровой и биологической сферами, перенос коммуникаций и деятельности в виртуальную среду. ; The article focuses on the key points of law changing under the influence of technologies. They are reflected in human rights, both in terms of the formation of the newest rights and the content and scope of those recognized. These changes demonstrate how the global conflict between freedom and security is exacerbated. They show the absence of ethical and legal constraints in certain areas of activity, and challenge the key concepts and values that we refer to in ethical thinking. Key concepts and regulatory boundaries are changing in law, and economic models that use information, trust, and attention as resources force regulatory regimes to be more flexible and effective. The role of law autonomy, the use of creative combinations of instruments, is growing.Information technologies inseparably accompany such phenomena as democracy and justice, and have an unexpected impact that can be extremely dangerous. Many digital influencers, new forms of activity and communication fall out of the realm of regulation, traditions and customs. Jurisdictional issues, cross-border activities and extraterritorial consequences become serious challenges. Scenarios of their solving should include dependency on shared resources and efforts, global structure and ubiquitous cyberspace. Changes are taking place in such aspects as the legal status and entities, especially in relation to virtual persons, rights and obligations, the distribution of private and public.Law in the technological world is transformed both conceptually and in concrete forms of its incarnation. In addition, future transformations should take into account the tendency to blur the boundaries between the physical, digital and biological spheres, transferring communications and activities to the virtuality.