Suchergebnisse

The purpose of research refers to comparison of Ukrainian and the USA standards of preparation and presentation of governmental entities financial reports with the aim of implementation of foreign experience regarding financial data disclosure of a governmental entity activity in domestic reporting system of budgetary resources disposers.In order to achieve the aim the author applied the following general methods of cognition: induction, deduction, analogy, comparison, and historical one. Special economic methods include grouping, tabular, graphical, information and logical analysis.The research resulted in detailed analysis of the standards of the USA governmental entities financial reports presentation and comparison of their statements with domestic governmental accounting standards. As a result of performed research, the key differences in the Ukrainian and the USA rules of presentation of governmental entities financial reports are considered. The author determined the dependence of structure and a public level of the financial reports on the character of the state political and economic systems. ; Мета дослідження полягає у порівнянні стандартів складання та подання фінансових звітів суб'єктами державного сектору України й США з метою впровадження зарубіжного досвіду розкриття фінансової інформації про діяльність державних органів у вітчизняну систему звітування розпорядників бюджетних коштів.Для досягнення поставленої мети з-поміж загальнонаукових методів пізнання в процесі дослідження використано методи індукції, дедукції, аналогії, порівняння, історичний метод. Серед спеціальних економічних методів дослідження застосовано метод групування, табличний метод, графічний метод, метод інформаційно-логічного аналізу.Результатом проведеного дослідження є ґрунтовний аналіз стандартів подання фінансової звітності суб'єктів державного сектору США, порівняння їх положень із вітчизняними стандартами бухгалтерського обліку в державному секторі.У результаті проведеного дослідження встановлено ключові відмінності в правилах подання фінансової звітності суб'єктами державного сектору України та США, визначено залежність структури і рівня публічності фінансових звітів від характеру політичної та економічної систем держави.

Petrishak I. V. Judicial authorities as subjects of state protection. - Article. The article is devoted to the issues related to the es­tablishment of the essential characteristics of the state protection of court employees by determining the admin­istrative and legal mechanism of their state protection. An analysis of normative legal acts regulating the legal status of judicial bodies as a subject of state protection has been carried out. It is determined that the administrative and legal mechanism of state protection of law enforcement officers and courts is a way of coordinated influence of govern­ment entities on public relations, which are related to cre­ating reliable conditions for judges and law enforcement agencies and guaranteeing their protection from danger. It is established that the legislation does not have a single approach to the definition of subjects subject to state protection. There are four groups of entities that have the right to state protection. The first group of sub­jects entitled to state protection includes judges of the Constitutional Court of Ukraine, judges and court staff. The second group of entities that have the right to state protection is proposed to include law enforcement of­ficers. entities that have the right to provide state pro­tection The fourth group of entities that have the right to provide state protection includes close relatives of per­sons who meet the characteristics of entities that are as­signed to 1-3 groups. It is determined that the ways to ensure the independ­ence of a judge are: 1) a special procedure for appoint­ment, prosecution, dismissal and termination of powers; 2) immunity and immunity of a judge; 3) the immutabili­ty of the judge; 4) the procedure for the administration of justice determined by the procedural law, the secrecy of a court decision; 5) prohibition of interference in the ad­ministration of justice; 6) liability for contempt of court or judge; 7) a separate procedure for financing and organ­izational support of the activity of courts established by law; 8) proper material and social security of the judge; functioning of judicial and self-government bodies; the means of ensuring the personal safety of a judge, members of his family, property, as well as other means of their legal protection determined by law; 11) the right of a judge to resign. ; Петрішак І. В. Судові органи як суб'єкти держав­ного захисту. - Стаття. Статтю присвячено висвітленню питань, пов'яза­них зі встановленням сутнісних характеристик дер­жавного захисту працівників суду шляхом визначен­ня адміністративно-правового механізму державного захисту. Здійснено аналіз нормативно-правових актів, якими врегульовано правовий статус судових органів як суб'єктів державного захисту. Визначено, що адмі­ністративно-правовим механізмом державного захисту працівників правоохоронних органів та суду є спосіб погодженого впливу суб'єктів управління на суспіль­ні відносини, пов'язані зі створенням надійних умов для функціонування суддів і правоохоронних органів та гарантування їх охорони від небезпеки. Встановлено, що в законодавстві немає єдино­го підходу до визначення суб'єктів, які підлягають державному захисту. Виокремлено чотири групи суб'єктів, які мають право на забезпечення держав­ного захисту. До першої групи суб'єктів, які мають право на забезпечення державного захисту, належать судді Конституційного Суду України, судді та праців­ники апаратів судів. До другої групи суб'єктів, які мають право на забезпечення державного захисту, запропоновано віднести працівників правоохоронних органів. Суб'єктів, які мають право на забезпечення державного захисту, віднесено до третьої групи. До четвертої групи належать суб'єкти, які мають право на забезпечення державного захисту щодо близьких родичів та осіб, які відповідають ознакам суб'єктів, яких віднесено до 1-3 групи. Визначено, що способами забезпечення незалеж­ності судді є: 1) особливий порядок призначення, при­тягнення до відповідальності, звільнення та припи­нення повноважень; 2) недоторканність та імунітетом судді; 3) незмінюваність судді; 4) порядок здійснення правосуддя, визначеним процесуальним законом, та­ємниця ухвалення судового рішення; 5) заборона втру­чання у здійснення правосуддя; 6) відповідальність за неповагу до суду чи судді; 7) окремий порядок фінан­сування та організаційного забезпечення діяльності судів, установленим законом; 8) належне матеріальне та соціальне забезпечення судді; 9) функціонування органів суддівського врядування та самоврядування; 10) визначені законом засоби забезпечення особистої безпеки судді, членів його сім'ї, майна, а також інші засоби їх правового захисту; 11) право судді на відставку.

У статті міститься наукове обґрунтування рекомендацій щодо методики й організації бухгалтерського обліку суб'єктів державного сектору економіки, як передумови створення державної інформаційної системи управління державними фінансовим ресурсами. У зв'язку з чим особливу увагу приділено обліковій політиці суб'єктів державного сектору. Відмічено її особливості та зміст, що визначаються в нещодавно прийнятій законодавчій базі. Проаналізовано основні норми, які мають бути зазначені при прийнятті розпорядчого документу про облікову політику розпорядника бюджетних коштів. Висвітлені випадки у яких може бути змінена облікова політика в бюджетній установі. ; In the article there is a scientific ground of recommendations in relation to a method and organization of record-keeping of subjects state the sector of economy, as pre-conditions of creation of state management information state financial resources. In this connection the special attention is spared the registration policy of subjects state a sector. Its features and maintenance are marked, that determined in the recently accepted legislative base. Basic norms which must be marked at acceptance are analysed .Its features and maintenance are marked, that determined in the recently accepted legislative base. Basic norms which must be marked at acceptance prescriptive a document about the registration policy of manager of budgetary facilities are analysed. Lighted up cases in which a registration policy can be changed in budgetary establishment.

В статі зазначено, що в аграрній політиці країн з розвиненою ринковою економікою однією з ключових завдань була і залишається підтримка сільських товаровиробників. Вона здійснюється різними способами, в тому числі: заходами прямої підтримки сільського господарства за допомогою цінової, кредитної, податкової, митної політики, що сприяють зростанню доходів селян і забезпечують їм ведення розширеного відтворення в умовах ринкових відносин. Визначено, що зовнішньоторговельна політика формує об'єктивні умови переваги вітчизняної продукції для споживачів. Разом з тим вона не повинна обмежувати можливості задоволення широкого споживчого попиту. Запропоновано до числа інструментів віднести виплати платежів натурою за кожен виведений з сільгоспобороту гектар невиробничої продукції комбіноване поєднання програм страхування та кредитування з квотуванням виробництва, фіксовані виплати в залежності від попередньої динаміки виробництва в обмін на поставлені умови щодо обмеження виробництва і дотримання вимог екології, обов'язкового страхування і надання щорічних звітів про свою діяльність. Важливу роль на цьому етапі грають заходи державного регулювання, що перешкоджають монополізації ринкової діяльності та сприяють рівноправності між дрібними і великими суб'єктами ринку.

Анотація. Мета роботи полягає у визначенні основних аспектів державного регулювання, які сприяють підтримці аграрного сектору та стимулюють впровадження інноваційних рішень у сільському господарстві. Особлива увага приділена аналізу економічних інструментів, законодавчих ініціатив та програм, що спрямовані на підвищення конкурентоспроможності аграрного сектора та впровадження інновацій у виробничі процеси. У статті розглянуто роль державного регулювання у підтримці аграрного сектору та стимулюванні інновацій у сфері сільського господарства. Дослідження актуалізує питання ефективного впливу державної політики на розвиток аграрного сектору в умовах глобальних економічних змін та технологічного прогресу. Аналізуються особливості підтримки аграрного сектору, а також способи стимулювання інноваційних технологій з боку держави через різні інструменти регулювання. Методологія дослідження ґрунтується на поєднанні системного підходу та теоретичного аналізу концепцій державного регулювання економіки. Використано інституційний підхід для вивчення ролі держави як регулятора та стимулятора інновацій в аграрному секторі. У роботі застосовано теорії державного втручання в економіку, інноваційної економіки та агроекономіки. Основою аналізу є теоретичне осмислення взаємодії між ринковими механізмами та державними регуляторними інструментами. Наукова новизна полягає у виявленні нових аспектів державного впливу на інноваційний розвиток аграрного сектора. Зокрема, визначено найбільш ефективні інструменти державної підтримки інновацій, такі як податкові пільги, дотації та гранти, спрямовані на стимулювання впровадження нових технологій у сільському господарстві. У висновках роботи підкреслено, що державне регулювання є важливим елементом підтримки аграрного сектора в умовах економічної нестабільності та глобальної конкуренції. Впровадження комплексних заходів державної підтримки сприяє розвитку інноваційної діяльності у сільському господарстві, що, зі свого боку, підвищує продуктивність та стійкість аграрного сектору в довгостроковій перспективі.

У статті визначено організаційний механізм державного регулювання сталого розвитку аграрного сектору економіки України, з урахуванням таких ключових елементів, як: об'єкт, предмет, суб'єкти, ціль, завдання, принципи, функції, результативність функціонування. Досліджено багатовекторність та комплексність елементів організаційного механізму державного регулювання сталого розвитку аграрного сектору економіки України, окреслено його цільову спрямованість, встановлено етапи та складові елементи проведення оцінки його результативності.
Обґрунтовано методичний підхід до оцінки результативності організаційного механізму державного регулювання сталого розвитку аграрного сектору економіки України, котрий передбачає проведення ґрунтовної оцінки в розрізі наступних складників: аналіз стану законодавчого забезпечення детермінант механізму державного регулювання: економічна політика, аграрний сектор, концепція сталого розвитку; оцінка взаємодії між суб'єктами та об'єктом механізму державного регулювання; аналіз результативності заходів державного регулювання сталого розвитку аграрного сектор; визначення та оцінка індикаторів якості діючого механізму державного регулювання сталого розвитку аграрного сектору в розрізі концептуальних складових: економічної, соціальної, екологічної. Перевагами методичного підходу є комплексний характер, котрий безпосередньо формується за умови проведення оцінки нормативно-правового механізму та фінансово-економічного механізму, дозволяє визначити коло проблемних питань та обґрунтувати заходи, котрі забезпечать підвищення результативності його функціонування.

У статті на базі аналізу чинного національного законодавства визначені можливості розвитку стратегічного аудиту в системі управління акціонерними товариствами державного сектору економіки України. З огляду на потреби удосконалення стратегічного управління у цих компаніях уточнені інструменти та засоби ефективного використання стратегічного аудиту як методу підтримки управлінських рішень.

The article gives the legal characteristic of state financial control as one of state organizational instruments on economic entities' activity of public sector of the economy. Problematic legal issues which arise by executing of such control were considered.According to the results of conducted research the propositions for improvement of legal support of state financial control on economic entities' activity of public sector of the economy were grounded, namely:clarification of provisions concerning the circle of economic organizations which are admitted by economic entities of public sector of the economy and whose activity is the subject to state financial control; renewal of operational audit on the biggest economic entities' activity of public sector of the economy and determination of such audit as a special form of state financial control which is different from state financial audit; formalization of the right of the body of state financial control to inspect the correspondence of actual income and expenses of economic entities of public sector of the economy to the indexes which are determined by annual financial plans of these entities; establishment of regulation according to which request in writing of the body of state financial control on rectifying violations of the legislation detected under state financial control, the measures which the subsidiary organization must take to rectify such violations should be mentioned;taking into account when conducting unified monitoring of the effectiveness of state property management of condition of response to entities of such management on the proposals and recommendations provided on the results of the implementation of state financial control.For implementation of given proposals, the introduction of appropriate changes to the Law of Ukraine "On the Basic Principles of Implementation of State Financial Control in Ukraine", Economic Code of Ukraine and other normative legal acts was grounded. ; У статті наведено правову характеристику державного фінансового контролю як одного із засобів організаційного впливу держави на діяльність суб'єктів господарювання державного сектору економіки. Розглянуто проблемні правові питання, що виникають при здійсненні такого контролю.За результатами проведеного дослідження обґрунтовано пропозиції з удосконалення правового забезпечення державного фінансового контролю щодо діяльності суб'єктів господарювання державного сектору економіки.

Стаття ставить проблему суб'єктів політичної пропаганди як сил, що виступають активним початком здійснення пропагандистської діяльності. Автор доводить, що суб'єкти пропаганди управляють процесом регулювання політичного сприйняття суспільства, в результаті чого стає можливим досягнення їх політико-владних інтересів. Процес пропаганди є взаємодією суб'єктів та об'єктів пропаганди з приводу розподілу владних потенціалів та можливості прийняття тих чи інших політичних рішень. Згідно з думкою автора, до суб'єктів доцільно відносити ті сили, які мають свої політико-владні інтереси та зацікавлені в їх реалізації. До об'єктів необхідно відносити соціальні сили, за рахунок впливу на які розширюються можливості та посилюється ефективність прийняття та реалізації політичних рішень. Суб'єкт пропаганди є активною, ініціюючою, керуючою та / або контролюючою стороною пропагандистських відносин. Суб'єкт пропаганди – це особа, група або інстанція, що управляє розповсюдженням пропагандистського знання, моделей сприйняття та реакцій, що нав'язуються об'єктам пропаганди як легітимні, найбільш виправдані та природні в умовах певної політичної реальності. Об'єктами пропаганди виступають суспільство в цілому, цільові аудиторії, соціальні сегменти та групи, що об'єднані економічні, культурними, релігійними та іншими інтересами, громадські та політичні організації, політичні лідери та чиновники.

Dmytrenko A.V. Reformation of Equity Capital Account of Government Sector Enterprises / A.V. Dmytrenko, V.M. Prokhorova // Економіка і регіон : наук. вісн. ПолтНТУ ім. Юрія Кондратюка / голов. ред. В.О. Онищенко. – Полтава : ПолтНТУ, 2018. – Вип. 1 (68). – С. 161-164. ; It is considered equity as one of the objects of accounting in the state enterprise. Different points of view of scientists regarding the characteristics of equity capital are presented. The basic tasks of accounting of own capital and necessity of creation of funds of budgetary institutions are revealed. It is presented the comparison of accounting of own capital in accounting accounts after reforming in the public sector. ; Розглянуто власний капітал, як один з об'єктів бухгалтерського обліку на державному підприємстві. Представлено різні точки зору науковців стосовно характеристик власного капіталу. Розкрито основні завдання обліку власного капіталу та необхідність утворення фондів бюджетних установ. Здійснено порівняння обліку власного капіталу на рахунках бухгалтерського обліку після реформування у державному секторі.

В статті охарактеризовано сучасне становище бюджетного дефіциту сектору загального державного управління в Україні за допомогою аналізу абсолютних та відносних показників. Розмежовані та розкритібезпосередні причинита супутні негативні факторибюджетного дефіциту. Запропоновано заходи зі зниження дефіциту сектору загального державного управлінняв Україні. ; The article reveals current situation of budget deficit of general government sector in Ukraine with the help of analysis of absolute measures and relative indices. Direct causes and attendant negative factors of formation of budget deficit are identified and disclosed. Measures of reductionof general government budget deficit in Ukraine are proposed.

Досліджена система суб'єктів кримінологічної безпеки, яка включає в себе широке коло суб'єктів як державної, так і недержавної приналежності, що породжує окремі, відомчі інтереси та взаємне суперництво. Показано, що їх діяльність повинна чітко вписуватися в русло єдиної, цілеспрямованої державної політики, і тому вона потребує координації. Исследована система субъектов криминологической безопасности, которая включает в себя широкий круг субъектов как государственной, так и негосударственной принадлежности, что порождает отдельные, ведомственные интересы и взаимное соперничество. Показано, что их деятельность должна четко вписывается в русло единой, целенаправленной государственной политики, и поэтому она нуждается в координации. The system of subjects of criminological safety, which includes a wide range of subjects of both state and non-state affiliation, which gives rise to separate, departmental interests and mutual rivalry, is explored. It is shown that their activities should be clearly in line with a single, targeted state policy, and therefore it needs coordination. The basis of the system of subjects of criminological safety by V.A. Pleshakov, which lists the seven levels of subjects that directly from the system of state bodies, departments, organizations, engaged within its competence with the problems of providing criminological security. Among them, the legislative authorities; executive bodies; judicial bodies and prosecutor's offices; police; bodies carrying out administrative, legal, financial and other regimes; system of state scientific centers; non-state security services (security services of various companies, banks, corporations, private security and detective enterprises, etc.), public organizations and citizens. The subjects of the provision of criminological security are conditionally divided into state and non-state, among which are the Verkhovna Rada of Ukraine, the President of Ukraine, the National Security and Defense Council of Ukraine, the Cabinet of Ministers of Ukraine, ...

У статті охарактеризовані передумови необхідності формування комплексного, адаптивного механізму державного управління екологічною безпекою аграрного виробництва в Україні. Розроблено модель механізму державного управління екологічною безпекою аграрного виробництва в Україні, охарактеризовані його основні компоненти: суб'єкти, об'єкти, функції, принципи, завдання, напрями державного регулювання в сфері екологічної безпеки аграрного сектору та ефект. Запропоновано державну програму в галузі охорони навколишнього середовища і забезпечення екологічної безпеки, яка передбачає використання двох основних взаємопов'язаних напрямів: скорочення споживання природних ресурсів і обсягів забруднень з одночасним підвищенням якості економічного зростання шляхом модернізації та вдосконалення технологій, впровадження маловідходних і ресурсозберігаючих виробництв, вторинне використання перероблених ресурсів і відходів тощо. На основі державної політики в галузі охорони навколишнього середовища і забезпечення екологічної безпеки запропоновано регіональну політику, яка базується на використання п'яти основних форм управління екологічною безпекою: плата за користування природними ресурсами, формування ефективної системи платежів за природні ресурси, екологічне страхування, екологічний аудит, економічна ефективність регіонального проекту.

The article provides a critical review of particular provisions of prospective and current legislation on management of economy entities' activity of public sector of the economy. Attention is focused on issues emerging in consequence of contradictions in legislation on providing tasks to a vote to State representatives at the general meetings of economic companies.As a result of the conducted research the following courses of improvement of legislation in this area are grounded:determination of tasks and courses of State policy on economic entities of public sector of the economy in one of the parts of particular policy document – Fundamentals of State policy in the area of state property management (for the medium term – five years) with its approval by an appropriate Act of Ukraine;providing clear division of powers between supervisory boards of economic entities of public sector of the economy and other authorities which participate in activity management of such economic entities;concretizing of provisions on participation in session of supervisory boards of mentioned economic entities of representatives of their labour collectives, as well as representatives of relevant bodies of local self-government;refinement of provisions on legal status of Internal Audit Service as control authorities over the financial and economic activity of the joint-stock company related to the public sector of the economy;clarification of the rules on providing by authorized entities of state property management of tasks to a vote to State representatives on general meeting of economic companies with state participation. ; У статті представлено критичний аналіз окремих положень перспективного і чинного законодавства стосовно управління діяльністю суб'єктів господарювання державного сектору економіки. Акцентовано увагу на проблемних питаннях, що виникають внаслідок протиріч у законодавстві щодо надання завдань на голосування представникам держави на загальних зборах господарських товариств.За підсумками дослідження обґрунтовано пропозиції щодо удосконалення законодавства у зазначеній сфері.

The article is devoted to systematisation of media industry subjects. Considering that the field of media is extensive and activity of media industry of each media branch is regulated by separate legal normative acts, tere are difficulties regarding unified understanding what subjects may be considered media industry subjects, what main functions they have, how the terms of media industry subjects correlate with each other, etc. The article aims to systematise subjects of media industry, whose activity is provided by the current legislation of Ukraine. The author addresses the key legal normative acts a field of media (the Law of Ukraine "On Information Agencies", the Law of Ukraine "On Television and Radio Broadcasting", the Law of Ukraine "On Advertising" and the Law of Ukraine "On Publishing"), analyses relevant provisions, and based on this determines the following subjects of media industry: information agencies, publishers (manufacturers), and distributors of information agency products (according to the Law of Ukraine "On Information Agencies"), subjects of information activity in television and radio broadcasting, particularly television and radio organisations and other subjects (a broadcaster, a multi-channel television network operator, a programme service provider and a production studio (independent producer)) in a form of legal entities, and other subjects (a broadcaster, a multi-channel television network operator, a programme service provider, and a production studio (independent producer)) as individual entrepreneurs (according to the Law of Ukraine "On Television and Radio Broadcasting"), advertising producers and disseminators (according to the Law of Ukraine "On Advertising"), publishers, producers and distributors of publishing products (according to the Law of Ukraine "On Publishing"). The article justifies a necessity of the harmonisation of norms determining media industry subjects while improving the legislation in media.