Suchergebnisse

Проанализированы современное состояние и тенденции развития правового регулирования охоты в Украине с учетом соблюдения международно-правовых стандартов специального использования животного мира. Предложено рассматривать внедрение международно-правовых стандартов осуществления охоты как необходимую составляющую для обеспечения рационального использования, воспроизводства и охраны охотничьих ресурсов. Сделан вывод о необходимости дальнейшего реформирования национального законодательства в сфере охоты с целью приведения его в соответствие с базовыми принципами, на которых основывается система международно-правовых стандартов специального использования дикой фауны. ; The modern condition and development trends of hunting legal regulation in Ukraine were analyzed taking into account the compliance with international legal standards of special use of animal world.Suggested to consider the implementation of the international legal standards of hunting as necessary component for ensuring the rational use, reproduction and protection of hunting resources. It is concluded about the necessity of further reforming the national legislation in the sphere of hunting with the aim of bringing its state in compliance with the basic principles on which the system of international legal standards of special use of wild fauna is based.

Проаналізовано сучасний стан і тенденції розвитку правового регулювання мисливства в Україні с урахуванням дотримання міжнародно-правових стандартів спеціального використання тваринного світу. Запропоновано розглядати запровадження міжнародно-правових стандартів здійснення мисливства як необхідну складову для забезпечення раціонального використання, відтворення та охорони мисливських ресурсів. Зроблено висновок про необхідність подальшого реформування національного законодавства у галузі мисливства з метою приведення його у відповідність з базовими принципами, на яких базується система міжнародно-правових стандартів спеціального використання дикої фауни. ; Проанализированы современное состояние и тенденции развития правового регулирования охоты в Украине с учетом соблюдения международно-правовых стандартов специального использования животного мира. Предложено рассматривать внедрение международно-правовых стандартов осуществления охоты как необходимую составляющую для обеспечения рационального использования, воспроизводства и охраны охотничьих ресурсов. Сделан вывод о необходимости дальнейшего реформирования национального законодательства в сфере охоты с целью приведения его в соответствие с базовыми принципами, на которых основывается система международно-правовых стандартов специального использования дикой фауны. ; The modern condition and development trends of hunting legal regulation in Ukraine were analyzed taking into account the compliance with international legal standards of special use of animal world. Suggested to consider the implementation of the international legal standards of hunting as necessary component for ensuring the rational use, reproduction and protection of hunting resources. It is concluded about the necessity of further reforming the national legislation in the sphere of hunting with the aim of bringing its state in compliance with the basic principles on which the system of international legal standards of special use of wild fauna is based.

Проаналізовано сучасний стан і тенденції розвитку правового регулювання мисливства в Україні с урахуванням дотримання міжнародно-правових стандартів спеціального використання тваринного світу. Запропоновано розглядати запровадження міжнародно-правових стандартів здійснення мисливства як необхідну складову для забезпечення раціонального використання, відтворення та охорони мисливських ресурсів. Зроблено висновок про необхідність подальшого реформування національного законодавства у галузі мисливства з метою приведення його у відповідність з базовими принципами, на яких базується система міжнародно-правових стандартів спеціального використання дикої фауни. ; Проанализированы современное состояние и тенденции развития правового регулирования охоты в Украине с учетом соблюдения международно-правовых стандартов специального использования животного мира. Предложено рассматривать внедрение международно-правовых стандартов осуществления охоты как необходимую составляющую для обеспечения рационального использования, воспроизводства и охраны охотничьих ресурсов. Сделан вывод о необходимости дальнейшего реформирования национального законодательства в сфере охоты с целью приведения его в соответствие с базовыми принципами, на которых основывается система международно-правовых стандартов специального использования дикой фауны. ; The modern condition and development trends of hunting legal regulation in Ukraine were analyzed taking into account the compliance with international legal standards of special use of animal world. Suggested to consider the implementation of the international legal standards of hunting as necessary component for ensuring the rational use, reproduction and protection of hunting resources. It is concluded about the necessity of further reforming the national legislation in the sphere of hunting with the aim of bringing its state in compliance with the basic principles on which the system of international legal standards of special use of wild fauna is based.

Проаналізовано сучасний стан і тенденції розвитку правового регулювання мисливства в Україні с урахуванням дотримання міжнародно-правових стандартів спеціального використання тваринного світу. Запропоновано розглядати запровадження міжнародно-правових стандартів здійснення мисливства як необхідну складову для забезпечення раціонального використання, відтворення та охорони мисливських ресурсів. Зроблено висновок про необхідність подальшого реформування національного законодавства у галузі мисливства з метою приведення його у відповідність з базовими принципами, на яких базується система міжнародно-правових стандартів спеціального використання дикої фауни. ; Проанализированы современное состояние и тенденции развития правового регулирования охоты в Украине с учетом соблюдения международно-правовых стандартов специального использования животного мира. Предложено рассматривать внедрение международно-правовых стандартов осуществления охоты как необходимую составляющую для обеспечения рационального использования, воспроизводства и охраны охотничьих ресурсов. Сделан вывод о необходимости дальнейшего реформирования национального законодательства в сфере охоты с целью приведения его в соответствие с базовыми принципами, на которых основывается система международно-правовых стандартов специального использования дикой фауны. ; The modern condition and development trends of hunting legal regulation in Ukraine were analyzed taking into account the compliance with international legal standards of special use of animal world. Suggested to consider the implementation of the international legal standards of hunting as necessary component for ensuring the rational use, reproduction and protection of hunting resources. It is concluded about the necessity of further reforming the national legislation in the sphere of hunting with the aim of bringing its state in compliance with the basic principles on which the system of international legal standards of special use of wild fauna is based.

Peculiarities of legal regulation of legal relations in the field of conservation and sustainable use of biological diversity are considered. The provisions of national and international legislation in this area have been studied, as well as the meaning of the terms «biological diversity» and «sustainable use of biological diversity» from the point of view of law. From the standpoint of law, the program documents are analyzed, based on the provisions of which the state policy in the field of conservation and use of biodiversity is formed, as well as the place of norms on conservation and sustainable use of biodiversity in the environmental legislation of Ukraine. The necessity of developing a single categorical-conceptual apparatus in the field of regulation of relations on conservation and sustainable use of biological diversity is substantiated. It is established that the legal regulation of conservation and sustainable use of biological diversity is provided mainly by national programs, strategies and other policy documents, and ensuring the requirements of conservation and sustainable use of natural, spatial, species, population and coenotic diversity of biodiversity components. It is noted that the term «biological diversity» and its species (spatial, species, population and coenotic diversity (depending on the level of organization)) are used mainly in setting legal requirements for the protection, use and reproduction of certain natural resources. in order to uniformly apply the term «biodiversity» and understand its meaning, its definition should be introduced into national legislation at the level of natural resource laws. It is also considered necessary to include basic terms, including the concept of «biological diversity», in the future Environmental Code. At the same time, relations in the field of biodiversity (its components) should be considered in the context of its sustainable use as part of a more global concept of sustainable development, where the principle of rational use of natural ...

У статті висвітлено особливості використання аграрних ресурсів на регіональному рівні. Відмічено, що аграрний сектор економіки країни та її регіонів є пріоритетною сферою, що має можливості розширеного відтворення і перспективного зростання, передусім з виробництва органічної продукції, з подальшою реалізацією як на внутрішньому, так і зовнішньому аграрному ринку. В зазначеному контексті постає завдання стосовно формування дієвої системи управління у напрямі розроблення аграрних бренд-технологій, які сприятимуть створенню і поширенню позитивного іміджу суб'єкта аграрного господарювання. Крім цього, зумовлюється необхідність врахування регіональних особливостей розвитку аграрної сфери, оскільки будь-який регіон має специфічні властивості, що включають як географічне розташування, природно-кліматичні умови, так і прикордонність територій, які чітко окреслюються в досліджуваному Закарпатському регіоні. Зазначено вагомість інноваційної складової на основі впровадження сучасних аграрних технологій, що базуються на гармонійному поєднанні природної компоненти, зокрема з виробництва органічної (екологічно чистої) продукції. Водночас акцентовано увагу на тому, що розширене відтворення сфери аграр ного виробництва повинно базуватися на раціональному землекористуванні, науково-обґрунтованій територіальній організації сільського господарства, що є необхідним для формування циклів глибокої переробки сировини, забезпечен ня якості продовольчих товарів та їх безпеки, що є необхідним у контексті реалізації продукції на ринках Євросоюзу. Відмічено необхідність активізації підтримки з боку держави та регіональних органів влади діяльності Інституту аграрних ресурсів та регіонального розвитку (с. В. Бакта Берегівського району), де поряд з науковою діяльністю займаються аграрним господарюванням у напрямі виведення нових сортів сільськогосподарських культур. Пріоритетом визначено ведення біодинамічного землеробства як одного з напрямів органічного землеробства, що базується на агроекологічних принципах вирощування сільськогосподарських культур; ландшафтно-екологічну організацію території як основу формування системи землеробства; природоохоронну діяльність зі збереженням біотичного і ландшафтного різноманіття, невиснажливого використання лісових і рекреаційних ресурсів; розширення природно-заповідних територій із врахуванням басейнового принципу формування регіональної екомережі; антропоекологічну діяльність з формуванням сприятливих природних умов для проживання населення, з її середовищепідтримувальною та рекреаційною функціями.Ключові слова: регіональні особливості, використання аграрних ресурсів, ведення органічного землеробства, інноваційна складова, сільськогосподарські культури.

Описано структурно-функціональні особливості використання молоддю соціального капіталу в ході становлення її політичної культури. Визначено, що соціальний капітал як психологічний ресурс – це соціально-психологічні можливості соціального мікросередовища, використовуючи які особистість може досягати власних цілей, а також сприяти реалізації цілей групи, до якої вона належить. Зазначено, що політична культура – це система психологічних настановлень, які формують взаємодію особистості з політичним середовищем; певний рівень усвідомлення політичних процесів, довіри до соціально-політичних інститутів, поділяння цінностей свободи, толерантності, спроможності особистості активно долучатися до суспільно-політичних процесів. Виділено компоненти політичної культури (уявлення особистості про політику, політичні цінності особистості, політичні символи особистості, мотиви участі особистості в політичному житті, політична поведінка особистості) та компоненти соціального капіталу (ефективність соціальної взаємодії, соціальна згуртованість, соціальна ідентифікація, міжособова довіра, готовність до взаємодопомоги). Описано процес становлення політичної культури на основі соціального капіталу як психологічного ресурсу, в якому: ефективність соціальної взаємодії, що базується на навичках спілкування особи, її відчуженості від соціуму, впливає на становлення всіх компонентів політичної культури молодої особи і виконує функцію політичної комунікації; соціальна ідентифікація відображає роль відчуття належності до групи під час формування толерантності, яка є політичною цінністю, уявлень про політику і мотивів до участі в політиці, виконує функцію соціалізації та рекрутингу; соціальна згуртованість, базуючись на процесі гуртування та горизонтальних взаємодіях у соціумі, діє на всі компоненти політичної культури, виконує функцію формування інтересів; міжособова довіра формує мотиви політичної участі, виконує функцію накопичення інтересів.

У статті розглянуто порядок організації підвищення кваліфікації керівного складу та фахівців, діяльність яких пов'язана з організацією і здійсненням заходів з питань цивільного захисту (далі – функціональне навчання) центральних органів виконавчої влади (далі – ЦОВВ) та здійснено аналіз організації функціонального навчання з посадовими особами керівного складу органів управління цивільного захисту за дистанційною формою навчання. Детально проаналізований досвід щодо використання дистанційної форми навчання для підвищення кваліфікації з питань цивільного захисту із зазначеною категорією слухачів, визначені переваги та недоліки дистанційної форми навчання. Здійснений аналіз теоретичних та практичних аспектів реалізації дистанційної форми навчання в роботах вітчизняних учених. Розглянуто перелік компетентностей посадових осіб керівного складу органів управління цивільного захисту центральних органів виконавчої влади, які рекомендовано набувати за допомогою аудиторного навчання, компетентностей, які доцільно розвивати за допомогою самонавчання з використанням електронних ресурсів, а також компетентностей, які необхідно набувати за допомогою навчання на робочому місці. Проаналізовано практичний досвід кафедри організації заходів цивільного захисту щодо організації підвищення кваліфікації керівного складу та фахівців, діяльність яких пов'язана з організацією і здійсненням заходів з питань цивільного захисту ЦОВВ з виростанням дистанційної форми навчання в умовах запровадження на території держави карантину у зв'язку з вірусною хворобою COVID-19. Визначено, що основні зусилля науково-педагогічних працівників на кафедрі спрямовані на організацію інтерактивного навчання, на відпрацювання та реалізацію компонентів та методів інтерактивних технологій з використанням комп'ютерної підтримки, якісну розробку методичних матеріалів для проведення теоретичних і, особливо, практичних занять в режимі ONLINE. За результатами дослідження установлено значну ефективність інтерактивного навчання щодо засвоєння слухачами навчального матеріалу. Авторами статті запропоновано ефективну форму організації навчального процесу з функціонального навчання з використанням електронних ресурсів в умовах запровадження карантину у зв'язку з вірусною хворобою COVID-19, визначено напрями подальших досліджень за темою статті.

У статті досліджуються питання, пов'язані з особливостями правового регулювання використання сучасних біотехнологій в умовах глобалізації, визначаються проблемні аспекти формування термінологічного апарату чинного законодавства, що регулює відповідні суспільні відносини. Окрема увага приділяється проблематиці правового регулювання використання біомедичних технологій (допоміжних репродуктивних технологій, генної інженерії, трансплантації органів і тканин людини, клітинних технологій), а також проблемі виробництва і використання ГМО. ; The article is devoted to the analysis of issues related to the peculiarities of legal regulation of the use of modern biotechnologies in the condition of globalization. Particular attention is paid to the problem of inconsistent approach to the formation of terminology mechanism of the current legislation, regulating the relevant social relations.Special attention is paid to the legal regulation of the use of biomedical technologies (assisted reproductive technologies, genetic engineering, human organ and tissue transplantation, cellular technologies), as well as to the problem of the production and use of GMOs.

У статті досліджуються питання, пов'язані з особливостями правового регулювання використання сучасних біотехнологій в умовах глобалізації, визначаються проблемні аспекти формування термінологічного апарату чинного законодавства, що регулює відповідні суспільні відносини. Окрема увага приділяється проблематиці правового регулювання використання біомедичних технологій (допоміжних репродуктивних технологій, генної інженерії, трансплантації органів і тканин людини, клітинних технологій), а також проблемі виробництва і використання ГМО. ; The article is devoted to the analysis of issues related to the peculiarities of legal regulation of the use of modern biotechnologies in the condition of globalization. Particular attention is paid to the problem of inconsistent approach to the formation of terminology mechanism of the current legislation, regulating the relevant social relations.Special attention is paid to the legal regulation of the use of biomedical technologies (assisted reproductive technologies, genetic engineering, human organ and tissue transplantation, cellular technologies), as well as to the problem of the production and use of GMOs.

Interoperability is one of the key characteristics of the national geospatial data infrastructure (NSDI), on which depends the effectiveness of the interaction of holders, producers and users of geospatial data in the network of geoportals. The article substantiates the methods and means of achieving a high level of interoperability of the components of the Ukraine NSDI on the basis of ensuring the consistency of geospatial data supplied by different data producers, standardization of metadata and interfaces of geoinformation services. It is established that the bases of the legislative and organizational level of interoperability are defined in the Law of Ukraine "On the national geospatial data infrastructure " and in the "Procedure for the operation of NSDI". To ensure the interoperability of the components of the Ukraine NSDI at the semantic and technical levels, it is necessary to develop a set of technical regulations that define common requirements for: composition and structure of metadata, interfaces and functions of geographic information services, compatibility of geospatial data sets, classification systems, coding and unique identification of geospatial objects, open data exchange formats. These technical regulations should be based on the consistent and comprehensive implementation of the methodology of the basic international standards of the ISO 19100 Geographic Information / Geomatics series, the effectiveness of which has been confirmed by the successful implementation of NSDI in many countries of the world. ; Інтероперабельність належить до ключових характеристик національної інфраструктури геопросторових даних (НІГД), від якої залежить ефективність взаємодіє держателів, виробників та користувачів геопросторових даних в мережі геопорталів НІГД. В статті обґрунтовано методи та засоби досягнення високого рівня інтероперабельності компонентів НІГД України на основі забезпечення узгодженості геопросторових даних, що постачаються різними виробниками даних, стандартизації метаданих та інтерфейсів геоінформаційних сервісів. Встановлено, що основи законодавчого та організаційного рівнів інтероперабельності визначено в Законі Україні «Про національну інфраструктуру геопросторових даних» та в «Порядку функціонування НІГД». Для нормативного забезпечення інтероперабельності компонентів НІГД України на семантичному і технічному рівнях необхідно розробити комплекс технічних регламентів, в яких визначаються єдині вимоги щодо: складу та структури метаданих, інтерфейсів та функцій геоінформаційних сервісів, сумісності наборів геопросторових даних, систем класифікації, кодування та унікальної ідентифікації геопросторових об'єктів, відкритих форматів обміну даних. Ці технічні регламенти повинні ґрунтуватися на послідовному і комплексному запровадженні методології базових міжнародних стандартів серії ISO 19100 Географічна інформація/геоматика, ефективність використання яких підтверджено успішною реалізацією НІГД в багатьох країнах світу.

Interoperability is one of the key characteristics of the national geospatial data infrastructure (NSDI), on which depends the effectiveness of the interaction of holders, producers and users of geospatial data in the network of geoportals. The article substantiates the methods and means of achieving a high level of interoperability of the components of the Ukraine NSDI on the basis of ensuring the consistency of geospatial data supplied by different data producers, standardization of metadata and interfaces of geoinformation services. It is established that the bases of the legislative and organizational level of interoperability are defined in the Law of Ukraine "On the national geospatial data infrastructure " and in the "Procedure for the operation of NSDI". To ensure the interoperability of the components of the Ukraine NSDI at the semantic and technical levels, it is necessary to develop a set of technical regulations that define common requirements for: composition and structure of metadata, interfaces and functions of geographic information services, compatibility of geospatial data sets, classification systems, coding and unique identification of geospatial objects, open data exchange formats. These technical regulations should be based on the consistent and comprehensive implementation of the methodology of the basic international standards of the ISO 19100 Geographic Information / Geomatics series, the effectiveness of which has been confirmed by the successful implementation of NSDI in many countries of the world. ; Інтероперабельність належить до ключових характеристик національної інфраструктури геопросторових даних (НІГД), від якої залежить ефективність взаємодіє держателів, виробників та користувачів геопросторових даних в мережі геопорталів НІГД. В статті обґрунтовано методи та засоби досягнення високого рівня інтероперабельності компонентів НІГД України на основі забезпечення узгодженості геопросторових даних, що постачаються різними виробниками даних, стандартизації метаданих та інтерфейсів геоінформаційних сервісів. Встановлено, що основи законодавчого та організаційного рівнів інтероперабельності визначено в Законі Україні «Про національну інфраструктуру геопросторових даних» та в «Порядку функціонування НІГД». Для нормативного забезпечення інтероперабельності компонентів НІГД України на семантичному і технічному рівнях необхідно розробити комплекс технічних регламентів, в яких визначаються єдині вимоги щодо: складу та структури метаданих, інтерфейсів та функцій геоінформаційних сервісів, сумісності наборів геопросторових даних, систем класифікації, кодування та унікальної ідентифікації геопросторових об'єктів, відкритих форматів обміну даних. Ці технічні регламенти повинні ґрунтуватися на послідовному і комплексному запровадженні методології базових міжнародних стандартів серії ISO 19100 Географічна інформація/геоматика, ефективність використання яких підтверджено успішною реалізацією НІГД в багатьох країнах світу.

Interoperability is one of the key characteristics of the national geospatial data infrastructure (NSDI), on which depends the effectiveness of the interaction of holders, producers and users of geospatial data in the network of geoportals. The article substantiates the methods and means of achieving a high level of interoperability of the components of the Ukraine NSDI on the basis of ensuring the consistency of geospatial data supplied by different data producers, standardization of metadata and interfaces of geoinformation services. It is established that the bases of the legislative and organizational level of interoperability are defined in the Law of Ukraine "On the national geospatial data infrastructure " and in the "Procedure for the operation of NSDI". To ensure the interoperability of the components of the Ukraine NSDI at the semantic and technical levels, it is necessary to develop a set of technical regulations that define common requirements for: composition and structure of metadata, interfaces and functions of geographic information services, compatibility of geospatial data sets, classification systems, coding and unique identification of geospatial objects, open data exchange formats. These technical regulations should be based on the consistent and comprehensive implementation of the methodology of the basic international standards of the ISO 19100 Geographic Information / Geomatics series, the effectiveness of which has been confirmed by the successful implementation of NSDI in many countries of the world. ; Інтероперабельність належить до ключових характеристик національної інфраструктури геопросторових даних (НІГД), від якої залежить ефективність взаємодіє держателів, виробників та користувачів геопросторових даних в мережі геопорталів НІГД. В статті обґрунтовано методи та засоби досягнення високого рівня інтероперабельності компонентів НІГД України на основі забезпечення узгодженості геопросторових даних, що постачаються різними виробниками даних, стандартизації метаданих та інтерфейсів геоінформаційних сервісів. Встановлено, що основи законодавчого та організаційного рівнів інтероперабельності визначено в Законі Україні «Про національну інфраструктуру геопросторових даних» та в «Порядку функціонування НІГД». Для нормативного забезпечення інтероперабельності компонентів НІГД України на семантичному і технічному рівнях необхідно розробити комплекс технічних регламентів, в яких визначаються єдині вимоги щодо: складу та структури метаданих, інтерфейсів та функцій геоінформаційних сервісів, сумісності наборів геопросторових даних, систем класифікації, кодування та унікальної ідентифікації геопросторових об'єктів, відкритих форматів обміну даних. Ці технічні регламенти повинні ґрунтуватися на послідовному і комплексному запровадженні методології базових міжнародних стандартів серії ISO 19100 Географічна інформація/геоматика, ефективність використання яких підтверджено успішною реалізацією НІГД в багатьох країнах світу.

Демократизація суспільного життя та вплив процесів глобалізації на конкурентне бізнес-середовище вимагають сучасного розуміння та використання нових підходів до задоволення потреб споживачів як основної місії маркетингу. Усі підприємства протягом тривалого періоду часу вживали різноманітних заходів для просування своїх товарів та послуг. Грамотне просування товарів і послуг підприємства може забезпечити їх стабільне положення на ринку, фінансову стабільність і конкурентоспроможність у сучасному бізнес-середовищі. Проте сьогоднішні реалії змінили форму просування товарів і послуг, яка була загальновизнаною, недостатньо відтворюють факти економічної ефективності та економічного зростання суб'єктів господарювання, а, навпаки, свідчать про необхідність зміни парадигми розвитку економіки. сучасні засоби просування товарів і послуг. У зв'язку з цим сучасне розуміння потреб споживачів дозволяє трактувати маркетинг з позицій цифрових технологій, які спрямовані не на суспільство загалом і на кожну особу зокрема, а на природу їх єдності як рушійної сили задоволення потреб споживачів. потреб кожного через форми та засоби цифрового маркетингу. Метою статті є вивчення актуальних трендів просування товарів та послуг в Інтернет середовищі, порівняння традиційного та Інтернет-маркетингу, розробка принципів побудови ефективних digital-стратегій та розроблення рекомендацій щодо грамотного просування товарів та послуг в мережі Інтернет. У статті визначено особливості інтернет-маркетингу та його відмінності від традиційного маркетингу. Сучасні інформаційні технології створюють потенційні ефекти при застосуванні в маркетинговій діяльності. Наочність, швидкість повідомлень, а також надійність створюють абсолютно нові можливості для отримання та поширення інформації. Автором запропоновано етапи побудови ефективної цифрової стратегії та основні показники, за якими будується стратегія, а саме трафік за місяць, розподіл трафіку за каналами, бюджети, витрачені на канали, конверсія тощо. Доведено, що ефективність просування товарів і послуг суб'єктів господарювання сприяє задоволенню потреб споживачів, відповідно, прийняттю грамотних управлінських рішень під час формування маркетингового плану. ; The democratization of public life and the impact of globalization processes on the competitive business environment require modern understanding and use of new approaches to meeting consumer needs as the main mission of marketing. All businesses have taken various measures to promote their goods and services over a long period of time. Competent promotion of goods and services of the enterprise can ensure their stable position in the market, financial stability and competitiveness in today's business environment. However, today's realities have changed the form of promotion of goods and services, which was generally accepted, do not sufficiently reproduce the facts of economic efficiency and economic growth of economic entities, but, on the contrary, indicate the need to change the paradigm of modern means of promoting goods and services. In this regard, the modern understanding of consumer needs allows us to interpret marketing from the standpoint of digital technology, which is not aimed at society in general and each individual in particular, but at the nature of their unity as a driving force to meet the needs of each through forms and means of digital marketing. The aim of the article is to study current trends in the promotion of goods and services on the Internet, compare traditional and Internet marketing, develop principles for building effective digital strategies and develop recommendations for competent promotion of goods and services on the Internet. The article identifies the features of Internet marketing and its differences from traditional marketing. Modern information technologies create potential effects when applied in marketing activities. Visibility, speed of messages, as well as reliability create completely new opportunities for receiving and distributing information. The author proposes the stages of building an effective digital strategy and the main indicators on which the strategy is built, namely the traffic for the month, the distribution of traffic by channels, budgets spent on channels, conversion etc. It is proved that the effectiveness of the promotion of goods and services of economic entities contributes to meeting the needs of consumers, respectively, the adoption of competent management decisions during the formation of the marketing plan.

Elaboration and adoption of the "Concept for the conservation and sustainable use of forest genetic resources in Ukraine" were caused by the need to define the strategic goals and objectives, methodological, methodical, organizational principles and techniques for conservation of forest genetic resources in Ukraine on a nationwide scale. The development of the Concept aims at providing stable functioning of forest ecosystems today and in the future, preserving the potential of forests for producing of their unique set of economic, environmental and social benefits. The use of the document will serve as the basis for developing of new and improving the existing legislative, departmental and administrative regulations that provide different aspects of biodiversity conservation in forests – programs, regulations, guidelines, directives, recommendations, etc. In the Concept, which is developed in Ukraine for the first time, characterized are the topicality and the necessity for conservation of forest genetic resources, the classification of factors that endanger the genetic diversity of forest tree species is described, legal basis of the process for conserving forest genetic resources is analyzed, the methods and strategy of genetic variability of forest tree species conservation are reported, attention was paid to the benefits from sustainable use of forest genetic resources, also here were indicated the necessity of scientific support of this process and outlined ways of implementing this concept. ; Розроблення й прийняття Концепції зумовлена потребою розробки методів збереження та невиснажливого використання лісових генетичних ресурсів в Україні, визначення стратегічної мети й завдань, методологічних, методичних, організаційних принципів і прийомів діяльності зі збереження генетичної мінливості лісів. Вона покликана забезпечити стабільність функціонування лісових екосистем сьогодні та в майбутньому, зберегти потенціал лісів стосовно продукування ними комплексу унікальних економічних, екологічних й соціальних благ. Використання документу слугуватиме основою для розробки нових й удосконалення існуючих законодавчо-правових, нормативно-регулюючих і організаційно-розпорядчих актів, що забезпечують різні сторони збереження біорізноманіття в лісах – програм, положень, настанов, вказівок, інструкцій, рекомендацій тощо. У Концепції охарактеризована актуальність й необхідність збереження лісових генетичних ресурсів, приведена класифікація загроз зниження генетичного різноманіття лісових деревних порід, проаналізовані правові засади процесу збереження лісових генетичних ресурсів, розроблені методи й стратегії збереження генетичної мінливості лісових деревних видів, приділена увага сталому користуванню вигодами від збереження лісових генетичних ресурсів, вказано на науковий супровід цього процесу і віднайдено шляхи реалізації даної Концепції, яка в Україні розроблена вперше. ; Разработка и утверждение Концепции обусловлено необходимостью разработки методов сохранения и неистощимого использования лесных генетических ресурсов в Украине, определения стратегической цели и задач, методологических, методических, организационных принципов и приемов деятельности по сохранению генетической изменчивости лесов. Она предназначена обеспечить стабильность функционирования лесных экосистем сегодня и в будущем, сохранить потенциал лесов в сфере продуцирования ими комплекса уникальных экономических, экологических и социальных благ. Использование документа будет служить основой для разработки новых и усовершенствования существующих законодательно-правовых, нормативно-регулирующих и организационно-распорядительных актов, обеспечивающих различные стороны сохранения биоразнообразия в лесах – программ, положений, наставлений, указаний, инструкций, рекомендаций и т.п. В Концепции охарактеризована актуальность и необходимость сохранения лесных генетических ресурсов, приведена квалификация угроз снижения генетического разнообразия лесных древесных пород, проанализированы правовые основы процесса ее сохранности, разработаны методы и стратегии сбережения генетической изменчивости лесных древесных пород, уделено внимание постоянному использованию преимуществ от сохранения лесных генетических ресурсов, обращено внимание на научное сопровождение этого процесса и найдены пути реализации данной Концепции, которая в Украине разработана впервые.