The main aspects of realization of the principle of humanisn have been described and revealed in given scientific article. The essence of this category in the norms of main institutes of labour has been developed. The definition of the principle of humanism have been proposed The impact of realization of the principle of humanism into labour law norms, affirmance of human social value in his sense of justice, respect demonstration in legislation, observance of his rights, civil liberties and interests have been demonstrated. ; У науковій статті виявлені та визначені основні правові аспекти реалізації принципу гуманізму. Розкрита суть цієї категорії в нормах основних інститутів трудового права. Запропоноване поняття принципу гуманізму в трудовому праві. Також показано, як реалізація принципу гуманізму в норми трудового права впливає на ефективність цієї галузі, утвердження в правосвідомості людини його соціальної цінності, прояву в законодавстві поваги до нього, дотримання прав, свобод і інтересів.
Метою статті є вивчення комплексу проблем інтолерантності у соціально-політичному житті Литви та оцінка відповідності політики цієї держави Балтії взятим на себе зобов'язанням, як члена ЄС. Методологічною основою дослідження виступає аксіологічний та інституційний аналіз. За допомогою аксіологічного аналізу з'ясовано місце цінності толерантності в політико-правовій культурі населення Литви та відповідність характеристик цієї культури ціннісній парадигмі ЄС. На основі неоінституціоналізму вивчається протидія Литви широкому спектру проявів інтолерантності, а також дана оцінка відповідності національної політики з утвердження принципу толерантності стратегії ЄС. У статті розглянуто нормативно-правові особливості, характеристики політико-правової культури населення, які перешкоджають або ж сприяють інтолерантності в Литві. Проаналізовано інституційні реформи Литви, спрямовані на зміцнення цінності толерантності та запобігання деструктивним інтолерантним практикам. Теоретичне значення дослідження полягає в з'ясуванні основних загроз, зумовлених проблемами на ціннісному та інституційному рівні в «молодих» демократіях ЄС, які підривають стійкість ліберально-демократичних принципів, зокрема принципу толерантності. Дослідження значуще в частині оцінки відповідності Литви політиці ЄС зі зміцнення толерантності в різних сферах суспільно-політичного життя. Практична цінність дослідження полягає в можливостях подальшого порівняльного аналізу широкого комплексу проблем інтолерантності в Литві зі схожими проблемами та механізмами їх розв'язання в інших країнах пострадянського простору, зокрема й Україні. Дана стаття є першою в українській політичній науці спробою дослідження кейсу Литви на предмет проявів інтолерантності та оцінкою виконання Литвою вимог європейських інституцій щодо відповідності принципу толерантності. У статті окреслено основні прояви інтолерантності у формі різноманітних соціальних фобій (ксенофобія, ромофобія, ісламофобія, гомофобія, мігрантофобія), однак їх перелік нині є ширшим і кожна з них потребує подальшого поглибленого вивчення з прогнозом перспективи поглиблення або ж послаблення. Стаття має емпіричний характер.
The essence of freedom in Ukrainian political thought of the twentieth century. Followed that freedom as a fundamental social value requires significant coordination with other values, including equality, democracy, political stability, economic prosperity and so on. Overview peculiarities of methodological principles of analysis methods and forms of political freedoms in the scientific and theoretical constructs Ukrainian scientists. Proved that human freedom begins only from the time in the state where they live, are approved effective laws. Key words: freedom, liberalism, konstytutsializm, democracy, the rule of law. ; Досліджено сутність свободи в українській політичній думці ХХ ст. Прослідковано, що свобода як основоположна соціальна цінність потребує узгодження з іншими значущими цінностями, в тому числі рівністю, демократією, політичною стабільністю, економічним добробутом тощо. Узагальнено особливості визначення методологічних засад аналізу форм та способів здійснення політичних свобод у науково-теоретичних конструктах українських вчених. Обгрунтовано, що свобода людини починається лише з моменту, коли в державі де вона живе, стають дієвими схвалені закони. Ключові слова: свобода, лібералізм, конституціалізм, демократія, правова держава.
The aim of this paper is to analyze the current situation of social entrepreneurship in Ukraine and to define challenges and obstacles it faces during development. A multidimensional study of the phenomenon, the relevance of which is due to a change in the whole paradigm thinking about what business is, what responsibility they bear to society, and what impact they can have on the society around them.This article contributes to the literature on combining qualitative and quantitative methods of research on social business in Ukraine. The empirical part of the study was conducted through document analysis (a catalog of social enterprises), semistructured interviews, and a quantitative survey. The perception and understanding of phenomena by social entrepreneurs were clarified. The barriers to social business development were identified and typified by resource, financial, communicational, system, and the quarantine as specific challenges during COVID-19 time.There is no universal definition of "social enterprise", even among those involved in social business. However, there is a common idea of the image of a social entrepreneur, the emphasis being mainly on intrinsic motivation and outstanding personal characteristics. Resource barriers include rooms/building, land, and materials. Financial barriers are the startup capital, chances to get loans, taxes, and rent. Communication barriers are in interaction with government agencies, investors, and employees search and selection. System barriers are connected to lack of a specific status in legislation and the registration form for social business, also rejection and misunderstanding of the phenomenon by society. Quarantine was named as a specific challenge, because it threatened both social and traditional business during a coronavirus pandemic.The development of social business creates the demand for training programs and for the events where experiences and ideas can be shared. Considering the differences between social and traditional business models, there is a need to develop an appropriate system for monitoring and performance evaluation. ; Статтю присвячено дослідженню явища соціального підприємництва в Україні з метою визначення перешкод для його розвитку. Зміна парадигми мислення про те, що таке бізнес, відповідальність та можливий вплив на соціум зумовлюють актуальність багатовимірного дослідження. Емпіричну частину дослідження побудовано на поєднанні якісної та кількісної методологій, а саме аналізу документів, напівструктурованих інтерв'ю та анкетування. У роботі типізовано бар'єри розвитку соціального підприємства та об'єднано в категорії: ресурсні, фінансові, комунікаційні, системні та карантин.
The aim of this paper is to analyze the current situation of social entrepreneurship in Ukraine and to define challenges and obstacles it faces during development. A multidimensional study of the phenomenon, the relevance of which is due to a change in the whole paradigm thinking about what business is, what responsibility they bear to society, and what impact they can have on the society around them.This article contributes to the literature on combining qualitative and quantitative methods of research on social business in Ukraine. The empirical part of the study was conducted through document analysis (a catalog of social enterprises), semistructured interviews, and a quantitative survey. The perception and understanding of phenomena by social entrepreneurs were clarified. The barriers to social business development were identified and typified by resource, financial, communicational, system, and the quarantine as specific challenges during COVID-19 time.There is no universal definition of "social enterprise", even among those involved in social business. However, there is a common idea of the image of a social entrepreneur, the emphasis being mainly on intrinsic motivation and outstanding personal characteristics. Resource barriers include rooms/building, land, and materials. Financial barriers are the startup capital, chances to get loans, taxes, and rent. Communication barriers are in interaction with government agencies, investors, and employees search and selection. System barriers are connected to lack of a specific status in legislation and the registration form for social business, also rejection and misunderstanding of the phenomenon by society. Quarantine was named as a specific challenge, because it threatened both social and traditional business during a coronavirus pandemic.The development of social business creates the demand for training programs and for the events where experiences and ideas can be shared. Considering the differences between social and traditional business models, there is a need to develop an appropriate system for monitoring and performance evaluation. ; Статтю присвячено дослідженню явища соціального підприємництва в Україні з метою визначення перешкод для його розвитку. Зміна парадигми мислення про те, що таке бізнес, відповідальність та можливий вплив на соціум зумовлюють актуальність багатовимірного дослідження. Емпіричну частину дослідження побудовано на поєднанні якісної та кількісної методологій, а саме аналізу документів, напівструктурованих інтерв'ю та анкетування. У роботі типізовано бар'єри розвитку соціального підприємства та об'єднано в категорії: ресурсні, фінансові, комунікаційні, системні та карантин.
У статті розкривається пізнавальний потенціал соціального контролю в соціологічній концепції «Зміщення влади» Елвіна Тофлера шляхом аргументації теоретико-методологічних можливостей даної концепції в поясненні механізмів реалізації соціального контролю, обумовлених характером новітніх соціальних змін. Розкривається значення новітніх інформаційних технологій як інструментів соціального контролю в економічній, соціальній та політичній сферах суспільного життя. Ключові слова: соціальний контроль, влада, знання, соціальна цінність, інформаційне суспільство. В статье раскрывается познавательный потенциал социального контроля в социологической концепции «Смещения власти» Элвина Тоффлера путем аргументации теоретико-методологических возможностей данной концепции в объяснении механизмов реализации социального контроля, обусловленных характером новейших социальных изменений. Раскрывается значение новейших информационных технологий как инструментов социального контроля в экономической, социальной и политической сферах общественной жизни. Ключевые слова: социальный контроль, власть, знания, социальная ценность, информационное общество. The article reveals the cognitive potential of social control in the sociological concept of "Displacement of power" by Alvin Toffler through the argumentation of the theoretical and methodological possibilities of this concept in explaining the mechanisms for implementing social control, due to the nature of the latest social changes. The importance of the latest information technologies as tools of social control in the economic, social and political spheres of social life is revealed. Key words: social control, power, knowledge, social value, information society.
Мета статті – з'ясувати вплив процесу інтеграції жінок у Збройні сили України на еволюціонування престижу професії військовослужбовця. В дослідженні використовувався дискурс-аналіз як метод дослідження, який історично фокусуються на змістовних особливостях комунікації, обумовлених системою владних відносин та інститутів влади. Матеріалом цього дослідження стали 677 коментарів, які були розміщені в 2021 році в українському секторі соціальної мережі Фейсбук і які включають концепти «жінка» і «армія» як центральні ідеї дискурсу. Було доведено, що процес інтеграції жінок у Збройні сили України, з яким пов'язана зміна ґендерного складу на користь жінок, значно впливає на оцінку престижу професії військового.
З одного боку, це дає поштовх для створення в українському секторі соціальних мереж претензійного образу жінки-захисниці Батьківщини, який відрізняється неабиякою часткою нарцисизму, вірою у свою винятковість, перевагою над чоловіками, і є шкідливою та руйнівною силою відносно престижності професії військового, оскільки піддає сумніву морально-етичні норми, які визначають ціннісну орієнтацію світогляду офіцера і відображені у Кодексі честі офіцера Збройних сил України. З іншого боку, оцінка професійного престижу втілює культурні переконання та стереотипні образи, а також пов'язані з ними передсуди та упередження. Зображення жінок-військовослужбовців відображає патріархальні стереотипи і дискримінацію по відношенню до жінок. Такі ґендерні стереотипи, як обов'язковість силової витривалості в професіях, де домінують чоловіки; диспаритет чоловіків та жінок в інтелектуальному плані; наявність у жінки якостей, наприклад, легковажності та емоційності, які несумісні із професією військового; більша соціальна цінність чоловіка у порівнянні з жінкою, у період проведення політики інтеграції жінок до армії завдають шкоди престижності професії військового, оскільки вони піддають сумніву такі важливі для професійного престижу фактори, як кваліфікація, компетентність, професіоналізм, соціальна корисність всього особового складу України без винятку. Пряме сексуальне опредметнення жінок транслює ідею, що вона в армії – це лише ресурс для розваг і задоволення сексуальних потреб. За значного збільшення кількості жінок, які служать у Збройних Силах України, така ідея є згубною для престижності професії військового, її руйнівний ефект спрямований на підрив поваги, шанування, соціальної довіри як факторів професійного престижу. До таких же негативних наслідків щодо престижності професії військового призводять випадки, коли вступ жінок до лав ЗСУ мотивується такими факторами, як меркантильність та пошук матеріальної вигоди, що може прикриватися лицемірством та тактикою подвійних стандартів.
The purpose of the article is to study the complex of problems of intolerance in the social and political life of Lithuania and to assess the compliance of the policy of this Baltic State with its obligations as an EU member. The axiological and institutional analysis is the methodological basis of the study. The axiological analysis has revealed the place of values of tolerance in the political and legal culture of the Lithuanian population and the correspondence of the characteristics of this culture to the EU value paradigm. On the basis of new institutionalism, Lithuania examines the wide range of intolerance manifestations, as well as assesses the conformity of national policies with the principle of tolerance of the EU strategy. The article deals with the legal and legal features, characteristics of the political and legal culture of the population, which impede or promote intolerance in Lithuania. Institutional reforms of Lithuania, aimed at strengthening the value of tolerance and preventing destructive intolerant practices, are analyzed. The theoretical relevance of the study is to find out the major threats posed by value and institutional problems in the EU's "young" democracies, which undermine the sustainability of liberal democratic principles, in particular the principle of tolerance. The study is significant in terms of assessing Lithuania's compliance with EU policies to strengthen tolerance in various spheres of socio-political life. The practical value of the study lies in the possibility of further comparative analysis of a wide range of intolerance problems in Lithuania with similar problems and mechanisms for solving them in other post-Soviet countries, including Ukraine. This article is the first in Ukrainian political science to attempt to examine the Lithuanian case for manifestations of intolerance and to evaluate the fulfilment by Lithuania of the requirements of the European institutions for compliance with the principle of tolerance. The article outlines the main manifestations of intolerance in the form of various social phobias (xenophobia, romophobia, Islamophobia, homophobia, migrant phobia), but their list is now wider and each of them needs further in-depth study or deepening prospects. The article is empirical. ; Целью статьи является изучение комплекса проблем интолерантности в социально-политической жизни Литвы и оценка соответствия политики этого государства Балтии взятым на себя обязательствам, как члена ЕС. Методологической основой исследования выступает аксиологический и институциональный анализ. С помощью аксиологического анализа изучено место ценности толерантности в политико-правовой культуре населения Литвы и соответствие характеристик этой культуры ценностной парадигме ЕС. На основе неоинституционализма изучается противодействие Литвы широкому спектру проявлений интолерантности, а также дана оценка соответствия национальной политики по утверждению принципа толерантности стратегии ЕС. В статье рассмотрены нормативно-правовые особенности, характеристики политико-правовой культуры населения, которые препятствуют или способствуют интолерантности в Литве. Проанализированы институциональные реформы Литвы, направленные на укрепление ценности толерантности и предотвращение деструктивных интолерантных практик. Теоретическое значение исследования заключается в выяснении основных угроз, обусловленных проблемами на ценностном и институциональном уровне в «молодых» демократиях ЕС, которые подрывают устойчивость либерально-демократических принципов, в частности принципа толерантности. Исследование значимо в части оценки соответствия Литвы политике ЕС по укреплению толерантности в различных сферах общественно-политической жизни. Практическая ценность исследования заключается в возможностях дальнейшего сравнительного анализа широкого комплекса проблем интолерантности в Литве с близкими проблемами и механизмами их решения в других странах постсоветского пространства, в том числе и Украины. Данная статья является первой в украинской политической науке попыткой исследования кейса Литвы на предмет проявлений интолерантности и оценки выполнения Литвой требований европейских институтов относительно соответствия принципу толерантности. В статье обозначены основные проявления интолерантности в форме различных социальных фобий (ксенофобия, ромофобия, исламофобия, гомофобия, мигрантофобия и др.), однако их перечень в настоящее время расширяется, и каждая из них требует дальнейшего углубленного изучения прогнозу перспективы усиления или ослабления. Статья имеет эмпирический характер. ; Метою статті є вивчення комплексу проблем інтолерантності у соціально-політичному житті Литви та оцінка відповідності політики цієї держави Балтії взятим на себе зобов'язанням, як члена ЄС. Методологічною основою дослідження виступає аксіологічний та інституційний аналіз. За допомогою аксіологічного аналізу з'ясовано місце цінності толерантності в політико-правовій культурі населення Литви та відповідність характеристик цієї культури ціннісній парадигмі ЄС. На основі неоінституціоналізму вивчається протидія Литви широкому спектру проявів інтолерантності, а також дана оцінка відповідності національної політики з утвердження принципу толерантності стратегії ЄС. У статті розглянуто нормативно-правові особливості, характеристики політико-правової культури населення, які перешкоджають або ж сприяють інтолерантності в Литві. Проаналізовано інституційні реформи Литви, спрямовані на зміцнення цінності толерантності та запобігання деструктивним інтолерантним практикам. Теоретичне значення дослідження полягає в з'ясуванні основних загроз, зумовлених проблемами на ціннісному та інституційному рівні в «молодих» демократіях ЄС, які підривають стійкість ліберально-демократичних принципів, зокрема принципу толерантності. Дослідження значуще в частині оцінки відповідності Литви політиці ЄС зі зміцнення толерантності в різних сферах суспільно-політичного життя. Практична цінність дослідження полягає в можливостях подальшого порівняльного аналізу широкого комплексу проблем інтолерантності в Литві зі схожими проблемами та механізмами їх розв'язання в інших країнах пострадянського простору, зокрема й Україні. Дана стаття є першою в українській політичній науці спробою дослідження кейсу Литви на предмет проявів інтолерантності та оцінкою виконання Литвою вимог європейських інституцій щодо відповідності принципу толерантності. У статті окреслено основні прояви інтолерантності у формі різноманітних соціальних фобій (ксенофобія, ромофобія, ісламофобія, гомофобія, мігрантофобія), однак їх перелік нині є ширшим і кожна з них потребує подальшого поглибленого вивчення з прогнозом перспективи поглиблення або ж послаблення. Стаття має емпіричний характер.
The authors consider the social value of sport in terms of commercialization and marketing subjects particularly in physical education. The main factors that are subjective in nature and impede the practical implementation of social and cultural potential of sport. The basic functions of marketing sports organizations that provide social and cultural services in the field of physical culture and sports people. The conclusions on the need for immediate implementation of complex marketing processes especially in the public sector, physical education, because the rigidity of the sector provoked by government grants and subsidies is a threat of stagnation in the field of physical culture and sports in our country. The conclusions with respect to marketing as a modern form of social control, designed to meet the needs in the interests of all participants in market activity in the area in the post-industrial society. ; Рассматривается социальная ценность спорта в условиях коммерциализации и особенности субъекта маркетинга в сфере физической культуры. Определены основные факторы, имеющие субъективный характер и препятствующие практической реализации социокультурного потенциала спорта. Исследованы основные маркетинговые функции физкультурно-спортивных организаций, предоставляющих социально-культурные услуги в сфере физической культуры и спорта населению. Сделаны выводы относительно необходимости немедленного внедрения комплекса маркетинговых процедур, особенно в государственном секторе физической культуры, потому что ригидность этого сектора, спровоцированная государственными субсидиями и субвенциями, несет угрозу застоя в сфере физической культуры и спорта нашей стране. Сделаны выводы относительно маркетинга как современного вида социального управления, направленного на удовлетворение нужд при соблюдении интересов всех участников рыночной деятельности в сфере в постиндустриальном обществе. ; Розглядається соціальна цінність спорту в умовах комерціалізації та особливості суб'єкта маркетингу у сфері фізичної культури. Визначено головні фактори, що мають суб'єктивний характер та заважають практичній реалізації соціокультурного потенціалу спорту. Досліджено основні маркетингові функції фізкультурно-спортивних організацій, що надають соціально-культурні послуги у сфері фізичної культури та спорту населенню. Зроблено висновки стосовно необхідності негайного застосування системи маркетингу, особливо для державного сектору фізичної культури, тому що ригідність цього сектору, спровокована державними субсидіями та субвенціями, несе загрозу застою у сфері фізичної культури та спорту нашої країні. Зроблено висновки стосовно маркетингу як сучасного виду соціального управління, спрямованого на задоволення потреб при дотриманні інтересів усіх учасників ринкової діяльності у сфері в постіндустріальному суспільстві.
The article deals with the problem of the development of social and economic conceptualization of social institutions, which plays an important role in ensuring and maintaining the functionality of society as a social system. Society is formed from the system of social institutions and is a complex set of economic, political, legal, spiritual relations, ensuring its integrity as a social system.Institutional changes that are characterized by modern Ukrainian society influence processes and, accordingly, social transformation of politics, formation of new social groups, social stratification, etc. The genesis, the essence and function of social institutions require a comprehensive economic and scientific reflection in order to find fundamentally new ideas, approaches and directions aimed at opening new perspectives and mechanisms of institutional evolution of modern societies.The research is due to the necessity of theoretical and applied rationale for the new subjective structure and network interaction of social institutions. The scientific and practical significance of the research is to substantiate the formation and development of modern institutions and to establish a new format for their interaction within the framework of a new economy.The author analyzes the main approaches to understanding the essence and concept of social institutions and the history of their formation, briefly describes the main features inherent in social institutes as such. The problem of studying social institutes, which originates from the period of formation and institutionalization of sociology as a science, is investigated. The presence of conceptual problem issues in formulating the definition of the concept and functioning of social institutions is determined. ; Розглянуто проблему розвитку соціально-економічної концептуалізації соціальних інститутів, яким належить важлива роль у забезпеченні та підтримці функціональності суспільства як соціальної системи. Суспільство формується із системи соціальних інститутів і являє собою складну сукупність економічних, політичних, правових, духовних відносин, що забезпечують його цілісність як соціальної системи.Інституційні зміни, якими характеризується сучасне українське суспільство, впливають на процеси і, відповідно, соціальну трансформацію політики, формування нових соціальних груп, соціальної стратифікації тощо. Генезис, сутність і функціональність соціальних інститутів потребують усебічного економічного і наукового осмислення з метою пошуку принципово нових ідей, підходів і напрямів, орієнтованих на відкриття нових перспектив та механізмів інституційної еволюції сучасних суспільств. Дослідження обумовлене необхідністю теоретико-прикладного обґрунтування нового суб'єктного складу і мережевої взаємодії соціальних інститутів. Науково-практична значущість дослідження полягає в обґрунтуванні становлення і розвитку сучасних інститутів та утвердження нового формату їх взаємодії в рамках нової економіки.Проаналізовано основні підходи до розуміння сутності і поняття соціальних інститутів та історії їх формування, коротко надано характеристику основних рис, притаманних соціальним інститутам як таким. Досліджено проблему вивчення соціальних інститутів, яка бере свій початок іще з періоду становлення та інституціоналізації соціології як науки. Визначено наявність концептуальних проблемних питань у формулюванні визначення поняття та функціонування соціальних інститутів.
The article deals with the problem of the development of social and economic conceptualization of social institutions, which plays an important role in ensuring and maintaining the functionality of society as a social system. Society is formed from the system of social institutions and is a complex set of economic, political, legal, spiritual relations, ensuring its integrity as a social system.Institutional changes that are characterized by modern Ukrainian society influence processes and, accordingly, social transformation of politics, formation of new social groups, social stratification, etc. The genesis, the essence and function of social institutions require a comprehensive economic and scientific reflection in order to find fundamentally new ideas, approaches and directions aimed at opening new perspectives and mechanisms of institutional evolution of modern societies.The research is due to the necessity of theoretical and applied rationale for the new subjective structure and network interaction of social institutions. The scientific and practical significance of the research is to substantiate the formation and development of modern institutions and to establish a new format for their interaction within the framework of a new economy.The author analyzes the main approaches to understanding the essence and concept of social institutions and the history of their formation, briefly describes the main features inherent in social institutes as such. The problem of studying social institutes, which originates from the period of formation and institutionalization of sociology as a science, is investigated. The presence of conceptual problem issues in formulating the definition of the concept and functioning of social institutions is determined. ; Розглянуто проблему розвитку соціально-економічної концептуалізації соціальних інститутів, яким належить важлива роль у забезпеченні та підтримці функціональності суспільства як соціальної системи. Суспільство формується із системи соціальних інститутів і являє собою складну сукупність економічних, політичних, правових, духовних відносин, що забезпечують його цілісність як соціальної системи.Інституційні зміни, якими характеризується сучасне українське суспільство, впливають на процеси і, відповідно, соціальну трансформацію політики, формування нових соціальних груп, соціальної стратифікації тощо. Генезис, сутність і функціональність соціальних інститутів потребують усебічного економічного і наукового осмислення з метою пошуку принципово нових ідей, підходів і напрямів, орієнтованих на відкриття нових перспектив та механізмів інституційної еволюції сучасних суспільств. Дослідження обумовлене необхідністю теоретико-прикладного обґрунтування нового суб'єктного складу і мережевої взаємодії соціальних інститутів. Науково-практична значущість дослідження полягає в обґрунтуванні становлення і розвитку сучасних інститутів та утвердження нового формату їх взаємодії в рамках нової економіки.Проаналізовано основні підходи до розуміння сутності і поняття соціальних інститутів та історії їх формування, коротко надано характеристику основних рис, притаманних соціальним інститутам як таким. Досліджено проблему вивчення соціальних інститутів, яка бере свій початок іще з періоду становлення та інституціоналізації соціології як науки. Визначено наявність концептуальних проблемних питань у формулюванні визначення поняття та функціонування соціальних інститутів.
The purpose of the article is to substantiate the importance of the role of the librarian in the protection of intellectual freedom as an important component of a democratic society. The research methodology was based on the principles of historicism, objectivity and consistency. General historical and historical-sociological methods were also used, in particular, the historical-comparative, historical-retrospective, historical-typological, and statistical. Among the field-specific methods of research, methods of comparative library science were of particular importance. The scientific novelty of the work lies in the analysis of the professional ethics of librarianship as a set of specific requirements and norms of morality in the process of performing professional duties to provide service to consumers of information. Conclusions. Freedom of access to information, defined as the highest moral and ethical value in the professional activity of a librarian, needs clarification and discussion today in the scientific and professional library communities. Taking into account the dynamic socio-cultural changes in the information space, the imperative is scientific research into the problems of information ethics and educational support of the activity of librarians-practitioners (in any kinds and forms of educational activity). ; Цель работы – обосновать значимость роли библиотекаря в защите интеллектуальной свободы как важной составляющей демократического общества. Методологическая основа исследования – принципы историзма, объективности и системности. Применялись также общеисторические и историко-социологические методы, в частности, историко-сравнительный, историко-ретроспективный, историко-типологический, статистический. Среди специальных методов исследования особое значение имели методы сравнительного библиотековедения. Научную новизну составляет анализ профессиональной этики библиотекаря как совокупность специфических требований и норм нравственности при выполнении им профессиональных обязанностей по обслуживанию потребителей информации. Выводы. Свобода доступа к информации, сформулирована как высшая морально-этическая ценность в профессиональной деятельности библиотекаря сегодня нуждается в уточнении и дискуссии в научном сообществе и в среде профессиональной библиотечного сообщества. Принимая во внимание динамические социокультурные изменения в информационном пространстве императивом является научные исследования проблем информационной этики и образовательная поддержка (в любых видах и формах учебной деятельности) деятельности библиотекарей-практиков. ; Мета роботи – обґрунтувати значимість ролі бібліотекаря в захисті інтелектуальної свободи як важливого складника демократичного суспільства, та окреслити проблемне коло питання свободи доступу до інформації і етичних ситуацій у діяльності бібліотекаря, як інформаційного посередника, який надає до неї доступ. Методологічна основа дослідження – принципи історизму, об'єктивності та системності. Застосовувалися також загальноісторичні та історико-соціологічні методи, зокрема, історико-порівняльний, історико-ретроспективний, історико-типологічний, статистичний. Серед спеціальних методів дослідження особливе значення мали методи порівняльного бібліотекознавства. Наукову новизну становить аналіз професійної етики бібліотекаря як сукупність специфічних вимог і норм моральності при виконанні ним професійних обов'язків по обслуговуванню споживачів інформації. Висновки. Свобода доступу до інформації, сформульована як вища морально-етична цінність у професійній діяльності бібліотекаря сьогодні потребує уточнення і дискусії в науковому співтоваристві та в середовищі професійної бібліотечної спільноти. Беручи до уваги динамічні соціокультурні зміни в інформаційному просторі імперативом є наукові дослідження проблем інформаційної етики й освітня підтримка (у будь-яких формах навчальної діяльності) діяльності бібліотекарів-практиків.
The aim of the article is to analyze the impact of women's integration into the Ukrainian Armed Forces on the military prestige. The study used discourse analysis as a method of research, which historically have focused on the meaningful characteristics of communication caused by the system of power relations and institutions of power. 677 comments, which include the concepts "woman" and "military" as the central ideas of discourse and which were posted during 2021 in the Ukrainian sector of the social network Facebook were analyzed in this research. We argue that the process of women's integration into the Ukrainian Armed Forces, which is associated with a change in the gender composition in favor of women, has a significant impact on the prestige of the military profession. On the one hand, women's integration into the armed forces causes in the Ukrainian sector of social networks the forthcoming of pretentious image of a woman-defender of the Motherland. This image is characterized by a certain amount of narcissism, belief in her exclusivity, superiority over men and it is a harmful and destructive force against the prestige of the military profession, because it challenges the moral and ethical norms, which define the value orientation of the officer's outlook and which are incorporated into the Code of Conduct for members of the Armed Forces of Ukraine. On the other hand, assessments of professional prestige embody cultural beliefs, stereotypical images, prejudices and biases. The portrayal of servicewomen reflects deep-rooted stereotypes and discrimination against women. Such gender stereotypes as the requirement of physical strength for male-dominated professions; the disparity between male and female intellect; gender typicality for women to have personality traits incompatible with the military profession, for example, light-mindedness and emotionality; the higher social value of a man compared to a woman, impede women's integration into the Ukrainian Armed Forces and undermine the prestige of the military profession because they question such important components of professional prestige as qualification, competence, professionalism, social usefulness of all personnel of the Armed Forces of Ukraine without exception. The direct sexual objectification of women broadcasts the idea that women in the military are only a resource for entertainment and satisfying male sexual desire. With a significant increase in number of women serving in armed forces, such idea is detrimental to the prestige of the military profession, its destructive effect aimed to undermine respect, esteem, admiration, and social trust as factors of professional prestige. The same negative consequences for the prestige of the military profession are caused by cases where women join the armed forces motivated by such factors as mercantilism and the search for material benefits, which are covered by hypocrisy and double standards tactics. ; Мета статті – з'ясувати вплив процесу інтеграції жінок у Збройні сили України на еволюціонування престижу професії військовослужбовця. В дослідженні використовувався дискурс-аналіз як метод дослідження, який історично фокусуються на змістовних особливостях комунікації, обумовлених системою владних відносин та інститутів влади. Матеріалом цього дослідження стали 677 коментарів, які були розміщені в 2021 році в українському секторі соціальної мережі Фейсбук і які включають концепти «жінка» і «армія» як центральні ідеї дискурсу. Було доведено, що процес інтеграції жінок у Збройні сили України, з яким пов'язана зміна ґендерного складу на користь жінок, значно впливає на оцінку престижу професії військового. З одного боку, це дає поштовх для створення в українському секторі соціальних мереж претензійного образу жінки-захисниці Батьківщини, який відрізняється неабиякою часткою нарцисизму, вірою у свою винятковість, перевагою над чоловіками, і є шкідливою та руйнівною силою відносно престижності професії військового, оскільки піддає сумніву морально-етичні норми, які визначають ціннісну орієнтацію світогляду офіцера і відображені у Кодексі честі офіцера Збройних сил України. З іншого боку, оцінка професійного престижу втілює культурні переконання та стереотипні образи, а також пов'язані з ними передсуди та упередження. Зображення жінок-військовослужбовців відображає патріархальні стереотипи і дискримінацію по відношенню до жінок. Такі ґендерні стереотипи, як обов'язковість силової витривалості в професіях, де домінують чоловіки; диспаритет чоловіків та жінок в інтелектуальному плані; наявність у жінки якостей, наприклад, легковажності та емоційності, які несумісні із професією військового; більша соціальна цінність чоловіка у порівнянні з жінкою, у період проведення політики інтеграції жінок до армії завдають шкоди престижності професії військового, оскільки вони піддають сумніву такі важливі для професійного престижу фактори, як кваліфікація, компетентність, професіоналізм, соціальна корисність всього особового складу України без винятку. Пряме сексуальне опредметнення жінок транслює ідею, що вона в армії – це лише ресурс для розваг і задоволення сексуальних потреб. За значного збільшення кількості жінок, які служать у Збройних Силах України, така ідея є згубною для престижності професії військового, її руйнівний ефект спрямований на підрив поваги, шанування, соціальної довіри як факторів професійного престижу. До таких же негативних наслідків щодо престижності професії військового призводять випадки, коли вступ жінок до лав ЗСУ мотивується такими факторами, як меркантильність та пошук матеріальної вигоди, що може прикриватися лицемірством та тактикою подвійних стандартів. ; Мета статті – з'ясувати вплив процесу інтеграції жінок у Збройні сили України на еволюціонування престижу професії військовослужбовця. В дослідженні використовувався дискурс-аналіз як метод дослідження, який історично фокусуються на змістовних особливостях комунікації, обумовлених системою владних відносин та інститутів влади. Матеріалом цього дослідження стали 677 коментарів, які були розміщені в 2021 році в українському секторі соціальної мережі Фейсбук і які включають концепти «жінка» і «армія» як центральні ідеї дискурсу. Було доведено, що процес інтеграції жінок у Збройні сили України, з яким пов'язана зміна ґендерного складу на користь жінок, значно впливає на оцінку престижу професії військового. З одного боку, це дає поштовх для створення в українському секторі соціальних мереж претензійного образу жінки-захисниці Батьківщини, який відрізняється неабиякою часткою нарцисизму, вірою у свою винятковість, перевагою над чоловіками, і є шкідливою та руйнівною силою відносно престижності професії військового, оскільки піддає сумніву морально-етичні норми, які визначають ціннісну орієнтацію світогляду офіцера і відображені у Кодексі честі офіцера Збройних сил України. З іншого боку, оцінка професійного престижу втілює культурні переконання та стереотипні образи, а також пов'язані з ними передсуди та упередження. Зображення жінок-військовослужбовців відображає патріархальні стереотипи і дискримінацію по відношенню до жінок. Такі ґендерні стереотипи, як обов'язковість силової витривалості в професіях, де домінують чоловіки; диспаритет чоловіків та жінок в інтелектуальному плані; наявність у жінки якостей, наприклад, легковажності та емоційності, які несумісні із професією військового; більша соціальна цінність чоловіка у порівнянні з жінкою, у період проведення політики інтеграції жінок до армії завдають шкоди престижності професії військового, оскільки вони піддають сумніву такі важливі для професійного престижу фактори, як кваліфікація, компетентність, професіоналізм, соціальна корисність всього особового складу України без винятку. Пряме сексуальне опредметнення жінок транслює ідею, що вона в армії – це лише ресурс для розваг і задоволення сексуальних потреб. За значного збільшення кількості жінок, які служать у Збройних Силах України, така ідея є згубною для престижності професії військового, її руйнівний ефект спрямований на підрив поваги, шанування, соціальної довіри як факторів професійного престижу. До таких же негативних наслідків щодо престижності професії військового призводять випадки, коли вступ жінок до лав ЗСУ мотивується такими факторами, як меркантильність та пошук матеріальної вигоди, що може прикриватися лицемірством та тактикою подвійних стандартів.
In the article are regarding the social appeals of educational philosophy, which are constituted by present social and cultural contexts and addressed to . Is analyzed the dignity as an educational orientation sign and social value in the dimensions of negative and positive freedom. Are showed the perspectives of complementary coexistence of such philosophical disciplines, as philosophy of education, social and political philosophy for destination of strategy tasks of spiritual reviving, which are needing contemporary societies. Is explicated a potential hided in the philosophy of education needed for appearance of freedom culture as condition for development of democracy and its values. Is proved that philosophy of education in all its directions and branches is able to draw a methodological and outlook prohibition for anti-Humanism and destruction practices threating human being.Key words: philosophy of education, society, orientation, dignity, culture, freedom, democracy, values, politics, responsibility ; У статті розглядаються виклики, які адресовані філософії виховання і походять із сучасних соціокультурних контекстів. Аналізується гідність як виховний орієнтир та соціальна цінність у вимірах негативної та позитивної свободи. Розкриваються перспективи взаємодоповнення філософії освіти, соціальної філософії та філософії політики у визначенні стратегічних завдань духовного оновлення сучасних суспільств. Виявляється потенціал філософії освіти у становленні культури свободи, необхідної для розбудови демократії та ствердження демократичних цінностей. Обгрунтовується, що філософія освіти в усіх її напрямках і відгалуженнях накладає світоглядне і методологічну заборону на антигуманізм, на практики саморуйнації людини і самознищення людства.Ключові слова: філософія освіти, суспільство, орієнтація, гідність, культура, свобода, демократія, цінності, політика, відповідальністьВ статье рассматриваются вызовы, адресованные философии образования современными социокультурными контекстами. Анализируется человеческое достоинство как ориентир воспитания и социальная ценностьиы измерениях позитивной и негативной свободы. Раскрываются перспективы взаимодополняемости философии образования, социальной философии и философии политики в определении стратегических заданийдуховного обновления современных обществ. Пределяется потенциал философии образования во всех ее направлениях и ответвлениях налагает мировоззренческий и методологический запрет на антигуманизм и практики самоуничтожения человечества. Ключевые слова: философия образования, общество, ориентация, человеческое достоинство, культура, свобода, демократия, ценности, политика, ответственность.In the article are regarding the social appeals of educational philosophy, which are constituted by present social and cultural contexts and addressed to . Is analyzed the dignity as an educational orientation sign and social value in the dimensions of negative and positive freedom. Are showed the perspectives of complementary coexistence of such philosophical disciplines, as philosophy of education, social and political philosophy for destination of strategy tasks of spiritual reviving, which are needing contemporary societies. Is explicated a potential hided in the philosophy of education needed for appearance of freedom culture as condition for development of democracy and its values. Is proved that philosophy of education in all its directions and branches is able to draw a methodological and outlook prohibition for anti-Humanism and destruction practices threating human being.Key words: philosophy of education, society, orientation, dignity, culture, freedom, democracy, values, politics, responsibility
The article presents and solves the scientific problem of identifying the legal nature and content of social justice as an integral part of the principle of justice. The theoretical and normative basis of the study were scientific works of domestic and foreign scientists in the field of jurisprudence, philosophy, political science, sociology, history. They are devoted to the general problems of the essence of the principle of justice, its value and normative content, social and legal nature of the principle of justice, issues of legal certainty and stability of legal regulation, specific problems of implementation of the constitutional principle of justice. The problem of justice, namely social justice becomes especially relevant in the context of globalization. The practice of the Constitutional Court of Ukraine shows that the Constitution of Ukraine does not enshrine the principle of social justice in a direct form, but the entire legal system is based on the idea of justice. It is established that justice essentially reflects the realities of a society, the level of its cultural and legal maturity. It can manifest itself at different social levels, in different spatial and temporal dimensions. Thus, correlating the concepts of justice and law, justice can be considered as a legal standard with which the real socio-economic, political, financial, moral and ideological relations. Justice is not only a moral, philosophical category, but, first of all, a legal one. Justice is a legal phenomenon that relates to the very essence of law and is the distinguishing feature between law and the principles of law. In addition, it is a phenomenon of morality, because it is an idea that determines the moral principles of society. It should be noted that in some cases the application of the principle of justice is complicated, for example, when it conflicts with the principle of legality. Attention is drawn to the fact that in our state the principle of justice is not fully implemented. Social justice is the most important social value, a creative phenomenon that contributes to the reform of society on the basis of democ-racy and humanism. ; Стаття поставлена і вирішена наукова проблема виявлення юридичної природи та змісту соціальної справедливості як складова частина принципу справедливості. Теоретичну і нормативну основу дослі-дження склали научние праці вітчизняних і зарубіжних вчених в області юріспруденціі, філософії, політо-логії, соціології, історії. Вони присвячені загальним проблемам сутності принципу справедливості, його ціннісного і нормативного змісту, соціальної та юридичної природи принципа справедливості, питань правової визначеності та стабільності правового регулювання, специфічним проблемам реалізації консти-туційного принципу справедливості. Проблема справедливості, а саме соціальної справедливості набуває особливої актуальностіу контексті глобалізаційних процесів. Практика Конституційного Суду України свідчить, про те що у Конституції України принцип соціальної справедливості не закріплений у прямій формі, проте уся правова система ґрунтується на ідеї справедливості. Встановлено, що справедливість по суті відображає реалії того чи іншого суспільства, рівень його культурної та правової зрілості. Вона може проявлятися на різних громадських рівнях, в різних просторових і часових вимірах. Отже, співвід-носячи поняття справедливості та права, справедливість можна розглядати як правовий стандарт, з яким співвідносяться реальні соціально-економічні, політичні, фінансові, моральні та ідеологічні відносини. Справедливість – це не лише моральна, філософська категорія, а, насамперед, правова. Справедливість – це правове явище, що відноситься до самої сутності права та є відмежувальною ознакою між правом і принципами права. Крім того, є феноменом моралі, оскільки виступає ідеєю, яка визначає моральні засади суспільства. Слід зазначити, що в деяких випадках застосування принципу справедливості усклад-нюється, наприклад, тоді, коли він вступає в колізію з принципом законності. Звертається увагу на те, що в нашій державі принцип справедливості не реалізовується повною мірою. Соціальна справедливість є найважливішою соціальною цінністю, творчим феноменом, що сприяє реформуванню суспільства на засадах демократії та гуманізму.
