Suchergebnisse

У статті досліджено контури нової соціальної структури сучасного українського суспільства, охарактеризовано специфіку соціально-стратифікаційних процесів у західних розвинених країнах і в нинішній Україні. Вказуючи на залежність становлення й розвитку соціальної структури суспільства від радикальних суспільних перетворень в усіх сферах суспільного життя, насамперед в економічній, автор стверджує, що соціальне розмежування українського суспільства набуває критичної межі. Розглянуто поняття середнього класу, його основні характеристики та чинники, що впливають на його становлення. Обгґрунтовано необхідність формування в українському суспільстві чисельного та впливового середнього класу як соціальної бази демократії і запоруки його стабільності. ; В статье исследованы контуры новой социальной структуры современного украинского общества, охарактеризована специфика социально-стратификационных процессов в западных развитых странах и в современной Украине. Указывая на зависимость становления и развития социальной структуры общества от радикальных общественных преобразований во всех сферах общественной жизни, прежде всего в экономической, автор утверждает, что социальное расслоение украинского общества приобретает критической точки. Рассмотрены понятие среднего класса, его основные характеристики и факторы, влияющие на его становление. Обоснована необходимость формирования в украинском обществе массового и влиятельного среднего класса как социальной базы демократии и предпосылки его стабильности. ; The article studies the specificy of social stratification processes in Western developed countries and modern Ukrainian society. Market transformations, changes in social priorities, the abandonment of full employment and equalization in the distribution made significant changes in the social structure of society, in the composition and nature of relations between its main strata. Today, along with the previous sources of structuring, new mechanisms are created due to the introduction of private property, the capitalization of state-owned relations, urbanization, the restructuring of communications, the growth of national consciousness, and others. This all led to the emergence of entrepreneurial groups, farmers, large, medium and small owners, highly skilled managers, the diversification of ethno-cultural groups and lifestyles that are not confined to traditional classroom characteristics.The urgent need for modernization requires the emergence of new socio-professional groups that are actively involved in modernization and have an interest in this process as a source of intellectual and financial well-being (entrepreneurs, managers, professionals and highly skilled workers). It is about the active formation of the middle class, the components of which are highly skilled and highly motivated professionals, and which presents the guarantee of the stability of society and the agent of scientific, technical and social progress. It is noted that during the modernization of the technical-technological and social structures of Ukrainian society a collapse of many industries and industries is observed, which leads to the release of those groups of the employed population, whose level of vocational training is outdated, leads to an increase in general and structural unemployment, a decrease in the level covered by modernization layers and the need to develop adequate measures for social protection of those who provide not only the payment of material assistance, but also assistance in retraining, job search and labor adaptation.Pointing out the dependence of the formation and development of the social structure of society on radical social transformations in all spheres of social life, first of all in the economic, the author declares that the social division of Ukrainian society is becoming critical. The public dissatisfaction with the existence of the oligarchs highlights the need to introduce institutional safeguards for the influence of big business on the political sphere. Today, the problem of preventing its development on the path of formation of a bipolar closed society and the transition to an open society with a mass and influential middle class, which is considered as a social base of democracy and a pledge of stability, is being topical in Ukrainian society. The main task of social policy should be economic, legal and informational assistance to the development of various forms of social and innovation activities of different sectors of society in the field of technical, technological and social progress.

У статті досліджено контури нової соціальної структури сучасного українського суспільства, охарактеризовано специфіку соціально-стратифікаційних процесів у західних розвинених країнах і в нинішній Україні. Вказуючи на залежність становлення й розвитку соціальної структури суспільства від радикальних суспільних перетворень в усіх сферах суспільного життя, насамперед в економічній, автор стверджує, що соціальне розмежування українського суспільства набуває критичної межі. Розглянуто поняття середнього класу, його основні характеристики та чинники, що впливають на його становлення. Обгґрунтовано необхідність формування в українському суспільстві чисельного та впливового середнього класу як соціальної бази демократії і запоруки його стабільності. ; В статье исследованы контуры новой социальной структуры современного украинского общества, охарактеризована специфика социально-стратификационных процессов в западных развитых странах и в современной Украине. Указывая на зависимость становления и развития социальной структуры общества от радикальных общественных преобразований во всех сферах общественной жизни, прежде всего в экономической, автор утверждает, что социальное расслоение украинского общества приобретает критической точки. Рассмотрены понятие среднего класса, его основные характеристики и факторы, влияющие на его становление. Обоснована необходимость формирования в украинском обществе массового и влиятельного среднего класса как социальной базы демократии и предпосылки его стабильности. ; The article studies the specificy of social stratification processes in Western developed countries and modern Ukrainian society. Market transformations, changes in social priorities, the abandonment of full employment and equalization in the distribution made significant changes in the social structure of society, in the composition and nature of relations between its main strata. Today, along with the previous sources of structuring, new mechanisms are created due to the introduction of private property, the capitalization of state-owned relations, urbanization, the restructuring of communications, the growth of national consciousness, and others. This all led to the emergence of entrepreneurial groups, farmers, large, medium and small owners, highly skilled managers, the diversification of ethno-cultural groups and lifestyles that are not confined to traditional classroom characteristics.The urgent need for modernization requires the emergence of new socio-professional groups that are actively involved in modernization and have an interest in this process as a source of intellectual and financial well-being (entrepreneurs, managers, professionals and highly skilled workers). It is about the active formation of the middle class, the components of which are highly skilled and highly motivated professionals, and which presents the guarantee of the stability of society and the agent of scientific, technical and social progress. It is noted that during the modernization of the technical-technological and social structures of Ukrainian society a collapse of many industries and industries is observed, which leads to the release of those groups of the employed population, whose level of vocational training is outdated, leads to an increase in general and structural unemployment, a decrease in the level covered by modernization layers and the need to develop adequate measures for social protection of those who provide not only the payment of material assistance, but also assistance in retraining, job search and labor adaptation.Pointing out the dependence of the formation and development of the social structure of society on radical social transformations in all spheres of social life, first of all in the economic, the author declares that the social division of Ukrainian society is becoming critical. The public dissatisfaction with the existence of the oligarchs highlights the need to introduce institutional safeguards for the influence of big business on the political sphere. Today, the problem of preventing its development on the path of formation of a bipolar closed society and the transition to an open society with a mass and influential middle class, which is considered as a social base of democracy and a pledge of stability, is being topical in Ukrainian society. The main task of social policy should be economic, legal and informational assistance to the development of various forms of social and innovation activities of different sectors of society in the field of technical, technological and social progress.

Article considers social, cultural and managerial background of study of the politics public sphere. It examines the methodological controversy between the public sphere and the sphere of politics in general. The search for correlations to the public sphere in contemporary social reality has been done ; В статье рассматриваются социальные, культурные и управленческие предпосылки изучения публичной сферы политики. Анализируются методологические противоречия между публичной сферой и сферой политики в целом. Ведется поиск кореллятов публичной сферы в современной социальной реальности. ; У статті розглядаються соціальні, культурні і управлінські передумови вивчення публічної сфери політики. Аналізуються методологічні протиріччя між публічною сферою і сферою політики в цілому. Ведеться пошук корелятів публічної сфери у сучасній соціальній реальності

Summary. The purpose of the work is a holistic analysis of employment problems in the western regions of Ukraine in 1944‒1953, its professional structure outlining the factors that determined their dynamics, features of functioning in the period of radical transformation of the whole set of social institutions. The methodology of work is based on a set of modern tools and methods of scientific knowledge. The study is based on the use of structural-functional, historical-logical, value-normative, anthropological, behavioral, cognitive and phenomenological approaches. They have manifested themselves primarily in the growth of employment in industry, transport, construction, public and public administration, education, health care and other fields. At the same time, the means and methods of forming a new professional structure of the population had a forced nature. In such circumstances, the economic feasibility of building new enterprises, the development of certain sectors of the economy of the western Ukrainian region was rarely taken into account. By limiting the sphere of employment in the countryside to state-owned collective farms and state farms, and in the cities to state and cooperative enterprises, the Soviet regime formed a new professional structure of employment for the population in the western regions of Ukraine. As conclusions, it should be noted that the post-war disproportions in the development of socio-professional structure of the region's population (unreasonable increase in the number of people employed in industry due to the actual decline of agriculture, the mismatch between the number of people employed in material production and services and military-industrial complex) negatively affected the further socio-economic development of the region. ; Анотація. Мета роботи випливає із потреби цілісного аналізу проблем зайнятості населення західних областей України в 1944‒1953 рр., його професійної структури, окреслення чинників, що визначали їхню динаміку, особливості функціонування у період докорінної трансформації соціальних інститутів загалом. В основу методології роботи покладено сукупність сучасних засобів і методів наукового пізнання. Дослідження ґрунтується на використанні структурно-функціонального, історико-логічного, ціннісно-нормативного, антропологічного, біхевіористського, когнітивного та феноменологічний підходів. Наукова новизна дослідження представлення доведенням наукової гіпотези, що протягом другої половини 40-х – початку 50-х рр. відбулися значні зміни у сфері зайнятості населення та його професійної структури, що були зумовлені утвердженням радянської класової моделі суспільства. Вони проявилися насамперед у зростанні чисельності зайнятих у промисловості, транспорті, будівництві, органах державного та громадського управління, освіті, охороні здоров'я та інших галузях. При цьому засоби та методи формування нової професійної структури населення мали форсований характер. За таких обставин рідко враховувалася економічна доцільність будівництва нових підприємств, розвитку тих чи інших галузей економіки західноукраїнського регіону загалом. Обмеживши сферу зайнятості на селі одержавленими колгоспами та радгоспами, а в містах підприємствами державної і кооперативної форми власності, радянський режим сформував нову професійну структуру зайнятості населення західних областей України. У якості висновків варто наголосити, що закладені в повоєнні роки диспропорції у розвитку соціально-професійної структури населення регіону (необґрунтоване зростання чисельності зайнятих у промисловості за рахунок фактичного занепаду сільського господарства, невідповідність між кількістю зайнятих у галузі матеріального виробництва та сфері послуг, пріоритетний розвиток підприємств сировинного й військово-промислового комплексу) негативно вплинули на подальший соціально-економічний розвиток регіону.

Summary. The purpose of the work is a holistic analysis of employment problems in the western regions of Ukraine in 1944‒1953, its professional structure outlining the factors that determined their dynamics, features of functioning in the period of radical transformation of the whole set of social institutions. The methodology of work is based on a set of modern tools and methods of scientific knowledge. The study is based on the use of structural-functional, historical-logical, value-normative, anthropological, behavioral, cognitive and phenomenological approaches. They have manifested themselves primarily in the growth of employment in industry, transport, construction, public and public administration, education, health care and other fields. At the same time, the means and methods of forming a new professional structure of the population had a forced nature. In such circumstances, the economic feasibility of building new enterprises, the development of certain sectors of the economy of the western Ukrainian region was rarely taken into account. By limiting the sphere of employment in the countryside to state-owned collective farms and state farms, and in the cities to state and cooperative enterprises, the Soviet regime formed a new professional structure of employment for the population in the western regions of Ukraine. As conclusions, it should be noted that the post-war disproportions in the development of socio-professional structure of the region's population (unreasonable increase in the number of people employed in industry due to the actual decline of agriculture, the mismatch between the number of people employed in material production and services and military-industrial complex) negatively affected the further socio-economic development of the region. ; Анотація. Мета роботи випливає із потреби цілісного аналізу проблем зайнятості населення західних областей України в 1944‒1953 рр., його професійної структури, окреслення чинників, що визначали їхню динаміку, особливості функціонування у період докорінної трансформації соціальних інститутів загалом. В основу методології роботи покладено сукупність сучасних засобів і методів наукового пізнання. Дослідження ґрунтується на використанні структурно-функціонального, історико-логічного, ціннісно-нормативного, антропологічного, біхевіористського, когнітивного та феноменологічний підходів. Наукова новизна дослідження представлення доведенням наукової гіпотези, що протягом другої половини 40-х – початку 50-х рр. відбулися значні зміни у сфері зайнятості населення та його професійної структури, що були зумовлені утвердженням радянської класової моделі суспільства. Вони проявилися насамперед у зростанні чисельності зайнятих у промисловості, транспорті, будівництві, органах державного та громадського управління, освіті, охороні здоров'я та інших галузях. При цьому засоби та методи формування нової професійної структури населення мали форсований характер. За таких обставин рідко враховувалася економічна доцільність будівництва нових підприємств, розвитку тих чи інших галузей економіки західноукраїнського регіону загалом. Обмеживши сферу зайнятості на селі одержавленими колгоспами та радгоспами, а в містах підприємствами державної і кооперативної форми власності, радянський режим сформував нову професійну структуру зайнятості населення західних областей України. У якості висновків варто наголосити, що закладені в повоєнні роки диспропорції у розвитку соціально-професійної структури населення регіону (необґрунтоване зростання чисельності зайнятих у промисловості за рахунок фактичного занепаду сільського господарства, невідповідність між кількістю зайнятих у галузі матеріального виробництва та сфері послуг, пріоритетний розвиток підприємств сировинного й військово-промислового комплексу) негативно вплинули на подальший соціально-економічний розвиток регіону.

У статті автори намагаються представити аналіз різних підходів до визначення соціальної сутності та природи влади. Досліджується поліконцептуальність підходів, яка знаходить своє відображення у визначенні влади як невід'ємної частини соціальних та політичних відносин. Розглядається еволюція розуміння концептуальних уявлень про владу в історико-соціологічному процесі. Встановлено, що на кожному етапі історії соціологічної думки існують концептуальні уявлення про владу, в яких акцентується увага на необхідності поновлення соціальної влади, переходу від влади, що контролюється частиною суспільства, до демократії, тобто влади народу. Особливу увагу приділено ролі культури, соціальних норм, ціннісних орієнтацій та громадської думки у процесі функціонування владних відносин. Чим більше влада концентрується, тим більше обмежується свобода, втрачається соціальна сутність влади. ; In the article, the authors try to present an analysis of various approaches to the definition of the social nature and nature of power. The polyconceptality of approaches, which is reflected in the definition of power as an integral part of social and political relations, is explored. The evolution of understanding of conceptual ideas about power in the historical and sociological process is considered. It is set that on every stage of history of sociological idea there are conceptual ideas about power, in that attention is accented on the necessity of proceeding in social power, transition from power that is controlled by part of society, to democracy, id est power of people. Particular attention is paid to the role of culture, social norms, value orientations and public opinion in the process of functioning of power relations. The analysis of history of development of different societies testifies that imperious not relations in itself, but concentration of power creates terms for the different sort of abuses by her, manipulation of democracy, limitation of social freedom, principles and others like that. Than power is concentrated anymore, the freedom is anymore limited, social essence of power is lost.

Метою статті є теоретичне обґрунтування трирівневої структури громадянської ідентичності особистості.
Теоретико-методологічною основою дослідження стали положення і принципи теорії соціальної ідентичності та соціальної самокатегоризації (Г. Теджфел, Дж. Тернер), концепції організаційної ідентичності (С. Альберт, Б. Ешворт, Дж. Даттон) та рольові теорії (Е. Берн, Е. Гоффман).
Запропоновано розглядати громадянську ідентичність як різновид організаційної ідентичності, що функціонує на трьох рівнях: інституціональному («громадянин – держава»), спільнотному («громадянин – спільнота громадян») та індивідуальному («громадянин – Я»).
Обґрунтовано, що інституціональний рівень громадянської ідентичності передбачає включеність особистості в організаційне середовище держави: когнітивну (розуміння нормативного поля держави і реальної практики організаційної взаємодії в ньому), ціннісну (соціальна перцепція аксіологічного поля держави, термінальних цінностей державності загалом і конкретної держави зокрема), емоційну (переживання, пов'язані з відносинами з державою як організацією) та поведінкову (реалізація громадянської поведінки).
Громадянська ідентичність на спільнотному рівні передбачає афіліацію зі співгромадянами (фактичне прийняття їх як інгрупи, виробленого ними громадянського менталітету; схоже розуміння всіх подій та процесів організаційного середовища держави, що полегшує та інтенсифікує комунікацію між співгромадянами незалежно від їхньої етнічної належності).
Спільний досвід переживання типових проблем (від побутових до державно-політичних) сам по собі ще не гарантує згуртованості, взаємопідтримки чи позитивної оцінки співгромадян, але закладає основи громадянської солідарності завдяки спільній цінності та значущості цього досвіду.
Індивідуальний рівень громадянської ідентичності передбачає самоідентифікацію з роллю громадянина (у контексті ігрових та сценарних взаємодій з державними інституціями та співгромадянами).
Особистість може різною мірою ідентифікуватися зі своєю роллю громадянина, добре або погано «знати свою роль», але в кожному разі роль громадянина стає частиною її рольового репертуару.
Програвання ролі громадянина може зумовлювати як відкриті конструктивні стосунки з державою, так і (частіше) стосунки сурогатні, що виявляється в різноманітних психологічних іграх-маніпуляціях та деструктивних сценаріях.
Кожен зі згаданих рівнів громадянської ідентичності може бути розвинутим різною мірою.
Домінування одного з рівнів свідчить про певну типовість виявів громадянськості, отож перспективу подальших досліджень вбачаємо в розробленні типології громадянської ідентичності особистості та конструюванні відповідного дослідницького інструментарію.

Raghavan N. lyer was a Fellow and Lecturer in Politics at St. Antony's College, Oxford University, from 1956 to 1964. He was a member of the staff of the Center from 1964 to 1966, when he assumed a full-time teaching post in Political Theory at the University of California at Santa Barbara. He remains with the Center as a Consultant. His book, The Glass Curtain, was published by Oxford University Press, which will also publish his exhaustive study of the political and social thought of Gandhi. The central assumption of this paper is the possible provision of a guaranteed annual income (or its equivalent in goods and services) to every American citizen in the abundant economy of the foreseeable future. The main purpose of the paper will be to indicate some of the drastic implications of this proposal for social theory and contemporary values, and for a more daring vision of the future than is now commonly contemplated.

The social structure is one of the concepts that are often used in social studies, but relatively rarely discussed in social theory. The other hand, the current social transformation is usually associated with radical transformation of the social order that directly touches upon the issue of changes in the social structure itself. Social structure is usually understood as the configuration of relations between different social positions. A typical remarks about the social structure is that it seems to deny human freedom and initiativeby insisting on absolute determinism of the structural social behavior. Today we are witnessing a new round of discussions on the issue of (in)determination of social behavior and the role of the social structure in the process. The article deals with theory R.Bhaskar and M. Archer, who insist on the autonomy of social structures and the need to incorporate temporal characteristics of social processes. Processuality of social life and the presence of a change urge single out different phases and recognize the impact of various structural coercion on social actors. In this case, each social position as a sort of "crossroads" of social relationships (sex, age, family status, ethnic, civic, political, professional, regional, corporate, etc) should be considered from the perspective of temporal perspectives and retrospective. Contemporary social life is also very complex. Because processes that require active involvement of individuals in social interactions (economic, political, cultural, etc.) are becoming more important, the role of cognitive factors increases significantly. This induces to incorporation of individual perspectives in the study of social structures. ; В условиях кардинальных социокультурных трансформаций и дальнейшего усложненния социальной жизни проблематизируются классические категории социального анализа, вследствии чего возникает необходимость в их пересмотре и усовершенствовании. Данная статья посвящена исследованию такого фундаментального понятия социальных дисциплин, как «социальная структура». По мнению автора, актуальное развитие социальной теории делает необходимым уточнение содержания этого понятия, учитывая темпоральные и процессуальные характеристики. ; За умов кардинальних соціокультурних трансформацій та подальшого ускладнення соціального життя проблематизуються класичні категорії соціального аналізу, внаслідок чого виникає потреба в їх перегляді та удосконаленні. Дана стаття присвячена дослідженню такого фундаментального поняття соціальних дисциплін, як "соціальна структура". На думку автора, актуальний розвиток соціальної теорії спонукає до уточнення змісту цього поняття шляхом врахування темпоральних та процесуальних характеристик.

The theories of the middle class have been analized in the article, which makes it possible to distinguish it as a social group. Particular attention was paid to the concepts of the middle class in the aspect of statistical study of the socio-economic structure of society. It also defined the role of the middle class in the development of society, and its importance as an indicator of the socio-economic situation in the state. The main approaches of the stratified allocation of the middle class have been considered. Taking into account the multifaceted concept of the middle class, it is suggested that its identification be carried out by methods of analysis of the distribution of the population according to various criteria and features that take into account economic, social, political, psychological and other aspects. The following methods were used in this research: system approach, analysis and synthesis, comparison, systematization, classification. ; В статье проведен анализ теорий среднего класса, позволяет выделить его как социально группу. Особое внимание уделялось концепциям среднего класса в аспекте статистического изучения социально-экономической структуры общества. Было определено также роль среднего класса в развитии общества, и его значение как индикатора социально-экономического положения в государстве. Были рассмотрены основные подходы стратифицированного выделения среднего класса. Учитывая многогранность понятия среднего класса предложено его идентификацию проводить методами анализа распределения населения по различным критериям и признакам, которые бы учитывали экономические, социальные, политические, психологические и другие аспекты. При проведении исследования использовались такие методы исследования, как: системный подход, анализ и синтез, сравнение, систематизация, классификация. ; У статті проведено аналіз теорій середнього класу, що дозволяє виокремити його як соціально групу. Особлива увага приділялась концепціям середнього класу в аспекті статистичного вивчення соціально-економічної структури суспільства. Було визначено також роль середнього класу у розвитку суспільства, та його значення як індикатора соціально-економічного становища в державі. Були розглянуті основні підходи стратифікованого виділення середнього класу. Враховуючи багатогранність поняття середнього класу запропоновано його ідентифікацію проводити методами аналізу розподілу населення за різними критеріями та ознаками, які б враховували економічні, соціальні, політичні, психологічні та інші аспекти. При проведенні дослідження використовувались такі методи дослідження, як: системний підхід, аналіз та синтез, порівняння, систематизація, класифікація.

У статті розмова йде про перші спроби створення елітарних теорій на українському ґрунті, про вагомий внесок в становлення теорії елітизму в ХХ ст. М. Вебера, Х. Ортега-і-Гасета, Ч. Р. Міллса тощо. Центральне місце в дослідженні владної еліти займають питання її формування: від того, як воно здійснюється, залежить склад еліти, а тому і соціальний зміст системи управління, що здійснюється владною елітою. Процеси формування владної еліти в наукових працях розглядаються через систему понять та категорій, одним із центральних є поняття циркуляції еліти ; In clause conversation goes about the first attempts of creation of elite theories on the Ukrainian ground, about the powerful contribution to becoming the theory элитизма in XX century of M. Veber, Mills etc. The Central place in research of imperous elite is borrowed with questions of its formation: how it is carried out, the structure of elite that is why also the social maintenance of a control system, is carried out imperous ales-those depends. Processes of formation of imperous elite in scientific works I am considered-Ô through system of concepts and the categories, one of central is the concept of circulation of elite

The article is aimed at investigation of social effectiveness of business entities. Social aspect of business is becoming a necessary component of success, increase of profitability and competitiveness as well as minimization of risks. Social effectiveness is referred to as correspondence between economic activity and main social needs and aims of society, interests of the staff and interests of a certain person. Investigation of social effectiveness of business entities is suggested to analyze with the help of social factors. Social factors are characterized by variability of expectations, relations and interests of society, staff and individuals. We suggest generalized classification of factors which have an impact on social effectiveness of business, we single out external and internal factors. To external factors belong: income of the population, differentiation of population according to income, migration, level of salaries, level of legality of income of population, family status of population, employment rate, age structure of population etc. As for internal factors we single out the following: low level of basic professional training, use of unskilled workers, absence of conditions for creativity, imperfection of system of motivation of professional growth, absence of specialized centers for certification training etc. Quantity and quality analysis of the above mentioned factors will enable to determine the level of social effectiveness of business entities. For analyses of degree of influence of factors on effectiveness we worked out a questionnaire of expert assessment which is represented in the form of assessment scale. We conducted a questionnaire and analyzed expert results and determined degree of influence of factors on social effectiveness of business. Assessment of level of social effectiveness of business entities was carried out by expert method of certain factor and was represented by a formula. The scale of assessment of level of social effectiveness of business entities in percentage by separate factors: 100-90 – high level, 89-75 – middle level, 74-60 – satisfactory level, 39-40 – low level, 30-0 – absent level. In the article we calculated separately levels of social effectiveness of business entities for external and internal factors. We found out that both external and internal factors are on the middle level, between 79-85%. The given calculations demonstrate reserve for increase of social effectiveness of business entities. Main measures for increase of social effectiveness of business entities are logically united into the following groups: science and technology group; management and economic group; social and psychological group; foreign group. These provisions allow to minimize the social impact of reserve businesses, which, in turn, increase their efficiency and competitiveness, and reduce business risks. Thus growth of effectiveness reveals itself in maximization of social and economic effect and minimization of working hours. Social effect of business entities expresses itself in providing better conditions of life, preconditions are created for further development of the staff in general as well as individual. Mechanism of social effectiveness of business entities is the basis for development, transition from simple to complex needs, from materialistic to spiritual, from economic to political and thus to fully developed personality. Meanwhile higher needs should be considered as main wealth of the society, main factor of social and economic progress. Contradiction between endless growth of social and economic needs and limited resourses of additional time, which can be aimed at satisfaction of them at every certain period of time appears as a driving force of social and economic development. JEL:M 20 ; Стаття спрямована на дослідження соціальної результативності суб'єктів підприємницької діяльності. Соціальний аспект підприємництва стає необхідною компонентою ділового успіху, зростання прибутковості та конкурентоспроможності, а також мінімізації ризиків. Соціальна результативності представлена як відповідність розвитку господарської діяльності основним соціальним потребам і цілям суспільства, інтересам трудового колективу і окремої людини. Дослідження соціальної результативності суб'єктів підприємницької діяльності запропоновано аналізувати за допомогою соціальних факторів. Соціальні фактори характеризуються мінливістю очікувань, відносин та інтересам суспільства, колективу чи індивіда. Запропонована узагальнена класифікація факторів, що здійснюють вплив на соціальну результативність підприємницької діяльності, виділено зовнішні та внутрішні фактори. До зовнішніх факторів віднесли: рівень доходів населення; диференціація населення за доходами; міграційні процеси; рівень заробітної плати; рівень легалізованості доходів населення; сімейний статус населення; рівень зайнятості населення; вікова структура населення тощо. Стосовно внутрішніх факторів, то доцільно виділити наступні: низький рівень професійної базової підготовки, використання низько кваліфікованих працівників, відсутність умов для застосування креативних здібностей, недосконалість ефективної системи мотивації професійного зростання, відсутність спеціалізованих центрів для підвищення кваліфікації тощо. Кількісний та якісний аналіз вище зазначених факторів дасть змогу визначити рівень соціальної результативності суб'єктів підприємницької діяльності. Для аналізу ступеня впливу факторів на результативність діяльності розроблена анкета експертного оцінювання, яка представлена у вигляді оціночної шкали. Проведене анкетування та оброблення думок експертів і визначений ступінь впливу факторів на соціальну результативність підприємницької діяльності. Оцінка рівня соціальної результативності суб'єктів підприємницької діяльності експортним методом конкретного фактора і представлена формулою. Шкала оцінки рівня соціальної результативності суб'єктів підприємницької діяльності у відсотковому еквіваленті за окремими факторами: 100-90 – високий рівень; 89-75 – середній рівень; 74-60 – задовільний рівень; 59-40 – низький рівень; 30-0 – відсутній рівень. В статті окремо розраховані рівні соціальної результативності суб'єктів підприємницької діяльності для зовнішніх та внутрішніх факторів. Встановлено, що і зовнішні, і внутрішні фактори знаходяться на середньому рівні, тобто попадають в проміжок 89%-75%. Дані розрахунки демонструють резерв для підвищення соціальної результативності суб'єктів підприємницької діяльності. Основні заходи щодо підвищення соціальної результативності суб'єктів підприємницької діяльності доцільно об'єднати в наступні групи: науково-технічна група; організаційно-економічна група; соціально-психологічна група; зовнішньоекономічна група. Дані резерви дозволяють максимально скоротити резерв рівня соціальної результативності суб'єктів підприємницької діяльності, що, у свою чергу, підвищить їхню ефективність і конкурентоспроможність, а також знизить підприємницькі ризики. Отже, зростання результативності виявляється в максимізації соціального та економічного ефекту і мінімізації робочого часу. Соціальний результат суб'єктів підприємницької діяльності знаходить вираження у забезпеченні кращих умов життя створюються передумови для майбутнього розвитку як колективу, так і індивіда загалом. Механізм соціальної результативності суб'єктів підприємницької діяльності є основою розвитку, переходу від простих до складних потреб, від матеріальних до духовних, від економічних до політичних, отже, до всебічно розвиненої індивідуальності. При цьому вищі потреби повинні розглядатись як головне багатство суспільства, головний чинник його економічного і соціального прогресу. Суперечність між необмеженим зростанням соціальних і економічних потреб та обмеженими ресурсами додаткового часу, який може бути спрямований для задоволення їх в кожний певний момент, виступає рушійною силою соціально-економічного розвитку.

The article deals with the problem of the development of social and economic conceptualization of social institutions, which plays an important role in ensuring and maintaining the functionality of society as a social system. Society is formed from the system of social institutions and is a complex set of economic, political, legal, spiritual relations, ensuring its integrity as a social system.Institutional changes that are characterized by modern Ukrainian society influence processes and, accordingly, social transformation of politics, formation of new social groups, social stratification, etc. The genesis, the essence and function of social institutions require a comprehensive economic and scientific reflection in order to find fundamentally new ideas, approaches and directions aimed at opening new perspectives and mechanisms of institutional evolution of modern societies.The research is due to the necessity of theoretical and applied rationale for the new subjective structure and network interaction of social institutions. The scientific and practical significance of the research is to substantiate the formation and development of modern institutions and to establish a new format for their interaction within the framework of a new economy.The author analyzes the main approaches to understanding the essence and concept of social institutions and the history of their formation, briefly describes the main features inherent in social institutes as such. The problem of studying social institutes, which originates from the period of formation and institutionalization of sociology as a science, is investigated. The presence of conceptual problem issues in formulating the definition of the concept and functioning of social institutions is determined. ; Розглянуто проблему розвитку соціально-економічної концептуалізації соціальних інститутів, яким належить важлива роль у забезпеченні та підтримці функціональності суспільства як соціальної системи. Суспільство формується із системи соціальних інститутів і являє собою складну сукупність економічних, політичних, правових, духовних відносин, що забезпечують його цілісність як соціальної системи.Інституційні зміни, якими характеризується сучасне українське суспільство, впливають на процеси і, відповідно, соціальну трансформацію політики, формування нових соціальних груп, соціальної стратифікації тощо. Генезис, сутність і функціональність соціальних інститутів потребують усебічного економічного і наукового осмислення з метою пошуку принципово нових ідей, підходів і напрямів, орієнтованих на відкриття нових перспектив та механізмів інституційної еволюції сучасних суспільств. Дослідження обумовлене необхідністю теоретико-прикладного обґрунтування нового суб'єктного складу і мережевої взаємодії соціальних інститутів. Науково-практична значущість дослідження полягає в обґрунтуванні становлення і розвитку сучасних інститутів та утвердження нового формату їх взаємодії в рамках нової економіки.Проаналізовано основні підходи до розуміння сутності і поняття соціальних інститутів та історії їх формування, коротко надано характеристику основних рис, притаманних соціальним інститутам як таким. Досліджено проблему вивчення соціальних інститутів, яка бере свій початок іще з періоду становлення та інституціоналізації соціології як науки. Визначено наявність концептуальних проблемних питань у формулюванні визначення поняття та функціонування соціальних інститутів.

The article deals with the problem of the development of social and economic conceptualization of social institutions, which plays an important role in ensuring and maintaining the functionality of society as a social system. Society is formed from the system of social institutions and is a complex set of economic, political, legal, spiritual relations, ensuring its integrity as a social system.Institutional changes that are characterized by modern Ukrainian society influence processes and, accordingly, social transformation of politics, formation of new social groups, social stratification, etc. The genesis, the essence and function of social institutions require a comprehensive economic and scientific reflection in order to find fundamentally new ideas, approaches and directions aimed at opening new perspectives and mechanisms of institutional evolution of modern societies.The research is due to the necessity of theoretical and applied rationale for the new subjective structure and network interaction of social institutions. The scientific and practical significance of the research is to substantiate the formation and development of modern institutions and to establish a new format for their interaction within the framework of a new economy.The author analyzes the main approaches to understanding the essence and concept of social institutions and the history of their formation, briefly describes the main features inherent in social institutes as such. The problem of studying social institutes, which originates from the period of formation and institutionalization of sociology as a science, is investigated. The presence of conceptual problem issues in formulating the definition of the concept and functioning of social institutions is determined. ; Розглянуто проблему розвитку соціально-економічної концептуалізації соціальних інститутів, яким належить важлива роль у забезпеченні та підтримці функціональності суспільства як соціальної системи. Суспільство формується із системи соціальних інститутів і являє собою складну сукупність економічних, політичних, правових, духовних відносин, що забезпечують його цілісність як соціальної системи.Інституційні зміни, якими характеризується сучасне українське суспільство, впливають на процеси і, відповідно, соціальну трансформацію політики, формування нових соціальних груп, соціальної стратифікації тощо. Генезис, сутність і функціональність соціальних інститутів потребують усебічного економічного і наукового осмислення з метою пошуку принципово нових ідей, підходів і напрямів, орієнтованих на відкриття нових перспектив та механізмів інституційної еволюції сучасних суспільств. Дослідження обумовлене необхідністю теоретико-прикладного обґрунтування нового суб'єктного складу і мережевої взаємодії соціальних інститутів. Науково-практична значущість дослідження полягає в обґрунтуванні становлення і розвитку сучасних інститутів та утвердження нового формату їх взаємодії в рамках нової економіки.Проаналізовано основні підходи до розуміння сутності і поняття соціальних інститутів та історії їх формування, коротко надано характеристику основних рис, притаманних соціальним інститутам як таким. Досліджено проблему вивчення соціальних інститутів, яка бере свій початок іще з періоду становлення та інституціоналізації соціології як науки. Визначено наявність концептуальних проблемних питань у формулюванні визначення поняття та функціонування соціальних інститутів.

У статті розглянуті процеси зміни соціальної структури українського суспільстві, що формуються під впливом триваючого військово-політичного конфлікту на Донбасі. Автором досліджуються мотиви жителів окупованих територій при виборі ними стратегії дії в сучасних трансформаційних умовах. Також проаналізовані загальні соціально-економічні фактори, які в цілому негативно впливають на статус нової соціальної групи для українського суспільства - тимчасово переміщених осіб. Проблеми росту рівня безробіття й низький рівень доходів у масштабах України, є визначальними мотивами для тієї частини громадян, що на початку конфлікту змушена була виїхати з окупованих територій, але в результаті їхньої соціальної незахищеності на територіях підконтрольних українській владі, люди повернулися в окупацію. ; The article examines the processes of change in the social structure of Ukrainian society, shaped by the ongoing military-political conflict in the Donbass. The author examines the motives of the inhabitants of the occupied territories in the selection of strategies for the action in modern conditions of transformation. Also analyzed the overall socio-economic factors, which generally have a negative impact on the status of a new social group for the Ukrainian society - the displaced persons. Problems of growth in the unemployment rate and low income levels across the Ukraine, are determining motives for the part of the citizens, who at the beginning of the conflict was forced to leave the occupied territories, but as a result of their social insecurity in the territories controlled by the Ukrainian authorities, have returned to the occupation.