Suchergebnisse

Today, during the surgical intervention, it remains a problem that model of treatment of the stone of the distal ureter is optimal. Contact laser lithotripsy (CLL) has the advantage of extracorporeal shock wave lithotripsy (ECHL) as a method of choice in surgical treatment of distal ureteral stones. There are cases when CLL performed was ineffective, which required repeated fibro-ureteroscopy for extraction or lithotripsy of residual fragments of the stone. The objective: to evaluate the efficacy of salvage ECHL in patients after ineffective primary CLL. Patients and methods. From January 2007 to July 2017 in the Urology Clinic of the National Military Medical Clinical Center «GVCG» conducted 1756 EHCL with the help of the lithotripter Siemens Modularis Variostar. The results of treatment of 29 patients who underwent remote lithotripsy of the stones of the lower third of the ureter after ineffective CLL were retrospectively evaluated. Results. The average size of the stone in this group of patients was 7.3 mm. The average interval between CLL and ECHL was 14.1 days. The average number of strokes was 2712. All patients entered the ECHL session with the presence of a ureteral stent, which was installed immediately after the attempted CLL. In 24 (88.9%) patients, complete fragmentation of the stone was achieved after one ECHL session. Four other patients underwent additional surgical interventions. The conclusion. Contact laser lithotripsy (CLL) is an effective method of treating stones in the distal ureter. However, in case of inefficiency, it is necessary to consider the possibility of using salvage minimally invasive and traditional surgical interventions. Extracorporeal lithotripsy is just a minimally invasive method, has similar successful results compared to CLL. Salvage extracorporeal shock wave lithotripsy is an effective option in patients to whom the use of CLL has been unsuccessful. ; Сегодня при проведении хирургического вмешательства остается проблемой, какая именно модель лечения камня дистального отдела мочеточника является оптимальной. Контактная лазерная литотрипсия (КЛЛ) имеет преимущество относительно экстракорпоральной ударно-волновой литотрипсии (ЭУХЛ) в качестве метода выбора в хирургическом лечении камней дистального отдела мочеточника. Известны случаи, когда проведенная КЛЛ была неэффективна, что требовало повторной фиброуретероскопии с целью экстракции или литотрипсии остаточных фрагментов камня. Цель исследования: оценка эффективности сальважной ЭУХЛ у больных после безрезультатной первичной КЛЛ. Материалы и методы. С января 2007 по июль 2017 года в клинике урологии Национального военно-медицинского клинического центра «ГВКГ» проведено 1756 ЭУХЛ с помощью литотриптора Siemens Modularis Variostar. Ретроспективно оценены результаты лечения 29 пациентов, которым была проведена дистанционная литотрипсия камней нижней трети мочеточника после неэффективной КЛЛ. Результаты. Средний размер камня у данной группы пациентов составлял 7,3 мм. Средний интервал между проведением КЛЛ и ЭУХЛ – 14,1 дня. Среднее количество ударов составляло 2712. Все больные поступали на сеанс ЭУХЛ с наличием стента мочеточника, который устанавливали сразу после попытки проведения КЛЛ. У 24 (88,9%) пациентов была достигнута полная фрагментация камня после одного сеанса ЭУХЛ. Остальным четырем пациентам выполняли дополнительные хирургические вмешательства. Заключение. Контактная лазерная литотрипсия (КЛЛ) является эффективным методом лечения камней дистального отдела мочеточника. Однако в случае неэффективности необходимо рассматривать возможность применения сальважных малоинвазивных и традиционных оперативных вмешательств. Экстракорпоральная литотрипсия является именно малоинвазивным методом, имеет подобные успешные результаты по сравнению с КЛЛ. Сальважная экстракорпоральная ударно-волновая литотрипсия является эффективной опцией у больных, у которых применение КЛЛ было безуспешным. ; Сьогодні під час проведення хірургічного втручання залишається проблемою, яка саме модель лікування каменю дистального відділу сечоводу є оптимальною. Контактна лазерна літотрипсія (КЛЛ) має перевагу щодо екстракорпоральної ударно-хвильової літотрипсії (ЕУХЛ) в якості методу вибору у хірургічному лікуванні каменя дистального відділу сечоводу. Відомі випадки, коли проведена КЛЛ не є ефективною, що потребує повторної фіброуретероскопії з метою екстракції або літотрипсії залишкових фрагментів каменя. Мета дослідження: оцінювання ефективності сальважної ЕУХЛ у хворих після безрезультатної первинної КЛЛ. Матеріали та методи. З січня 2007 р. по липень 2017 р. у клініці урології Національного військово-медичного клінічного центру «ГВКГ» проведено 1756 ЕУХЛ за допомогою літотриптору Siemens Modularis Variostar. Були ретроспективно оцінені результати лікування 29 пацієнтів, яким проведена дистанційна літотрипсія каменів нижньої третини сечоводу після неефективної КЛЛ. Результати. Середній розмір каменя у наведеній групі пацієнтів становив 7,3 мм. Середній інтервал між проведенням КЛЛ та ЕУХЛ – 14,1 дні. Середня кількість ударів становила 2712. Усі хворі поступали на сеанс ЕУХЛ з наявністю стента сечоводу, який встановлювали одразу після спроби проведення КЛЛ. У 24 (88,9%) пацієнтів було досягнуто повну фрагментацію каменя після одного сеансу ЕУХЛ. Іншим чотирьом пацієнтам виконували додаткові хірургічні втручання. Заключення. Контактна лазерна літотрипсія (КЛЛ) є ефективним методом лікування каменів дистального відділу сечоводу. Проте у випадку неефективності необхідно розглядати можливість застосування сальважних малоінвазивних та традиційних оперативних втручань. Екстракорпоральна літотрипсія є малоінвазівним методом, що має подібні успішні результати порівняно з КЛЛ. Сальважна екстракорпоральна ударно-хвильова літотрипсія є ефективною опцією у хворих, у яких застосування КЛЛ було безуспішним.

Сьогодні під час проведення хірургічного втручання залишається проблемою, яка саме модель лікування каменю дистального відділу сечоводу є оптимальною. Контактна лазерна літотрипсія (КЛЛ) має перевагу щодо екстракорпоральної ударно-хвильової літотрипсії (ЕУХЛ) в якості методу вибору у хірургічному лікуванні каменя дистального відділу сечоводу. Відомі випадки, коли проведена КЛЛ не є ефективною, що потребує повторної фіброуретероскопії з метою екстракції або літотрипсії залишкових фрагментів каменя. Мета дослідження: оцінювання ефективності сальважної ЕУХЛ у хворих після безрезультатної первинної КЛЛ. Матеріали та методи. З січня 2007 р. по липень 2017 р. у клініці урології Національного військово-медичного клінічного центру «ГВКГ» проведено 1756 ЕУХЛ за допомогою літотриптору Siemens Modularis Variostar. Були ретроспективно оцінені результати лікування 29 пацієнтів, яким проведена дистанційна літотрипсія каменів нижньої третини сечоводу після неефективної КЛЛ. Результати. Середній розмір каменя у наведеній групі пацієнтів становив 7,3 мм. Середній інтервал між проведенням КЛЛ та ЕУХЛ – 14,1 дні. Середня кількість ударів становила 2712. Усі хворі поступали на сеанс ЕУХЛ з наявністю стента сечоводу, який встановлювали одразу після спроби проведення КЛЛ. У 24 (88,9%) пацієнтів було досягнуто повну фрагментацію каменя після одного сеансу ЕУХЛ. Іншим чотирьом пацієнтам виконували додаткові хірургічні втручання. Заключення. Контактна лазерна літотрипсія (КЛЛ) є ефективним методом лікування каменів дистального відділу сечоводу. Проте у випадку неефективності необхідно розглядати можливість застосування сальважних малоінвазивних та традиційних оперативних втручань. Екстракорпоральна літотрипсія є малоінвазівним методом, що має подібні успішні результати порівняно з КЛЛ. Сальважна екстракорпоральна ударно-хвильова літотрипсія є ефективною опцією у хворих, у яких застосування КЛЛ було безуспішним. ; Сегодня при проведении хирургического вмешательства остается проблемой, какая именно модель лечения камня дистального отдела мочеточника является оптимальной. Контактная лазерная литотрипсия (КЛЛ) имеет преимущество относительно экстракорпоральной ударно-волновой литотрипсии (ЭУХЛ) в качестве метода выбора в хирургическом лечении камней дистального отдела мочеточника. Известны случаи, когда проведенная КЛЛ была неэффективна, что требовало повторной фиброуретероскопии с целью экстракции или литотрипсии остаточных фрагментов камня. Цель исследования: оценка эффективности сальважной ЭУХЛ у больных после безрезультатной первичной КЛЛ. Материалы и методы. С января 2007 по июль 2017 года в клинике урологии Национального военно-медицинского клинического центра «ГВКГ» проведено 1756 ЭУХЛ с помощью литотриптора Siemens Modularis Variostar. Ретроспективно оценены результаты лечения 29 пациентов, которым была проведена дистанционная литотрипсия камней нижней трети мочеточника после неэффективной КЛЛ. Результаты. Средний размер камня у данной группы пациентов составлял 7,3 мм. Средний интервал между проведением КЛЛ и ЭУХЛ – 14,1 дня. Среднее количество ударов составляло 2712. Все больные поступали на сеанс ЭУХЛ с наличием стента мочеточника, который устанавливали сразу после попытки проведения КЛЛ. У 24 (88,9%) пациентов была достигнута полная фрагментация камня после одного сеанса ЭУХЛ. Остальным четырем пациентам выполняли дополнительные хирургические вмешательства. Заключение. Контактная лазерная литотрипсия (КЛЛ) является эффективным методом лечения камней дистального отдела мочеточника. Однако в случае неэффективности необходимо рассматривать возможность применения сальважных малоинвазивных и традиционных оперативных вмешательств. Экстракорпоральная литотрипсия является именно малоинвазивным методом, имеет подобные успешные результаты по сравнению с КЛЛ. Сальважная экстракорпоральная ударно-волновая литотрипсия является эффективной опцией у больных, у которых применение КЛЛ было безуспешным. ; Today, during the surgical intervention, it remains a problem that model of treatment of the stone of the distal ureter is optimal. Contact laser lithotripsy (CLL) has the advantage of extracorporeal shock wave lithotripsy (ECHL) as a method of choice in surgical treatment of distal ureteral stones. There are cases when CLL performed was ineffective, which required repeated fibro-ureteroscopy for extraction or lithotripsy of residual fragments of the stone. The objective: to evaluate the efficacy of salvage ECHL in patients after ineffective primary CLL. Patients and methods. From January 2007 to July 2017 in the Urology Clinic of the National Military Medical Clinical Center «GVCG» conducted 1756 EHCL with the help of the lithotripter Siemens Modularis Variostar. The results of treatment of 29 patients who underwent remote lithotripsy of the stones of the lower third of the ureter after ineffective CLL were retrospectively evaluated. Results. The average size of the stone in this group of patients was 7.3 mm. The average interval between CLL and ECHL was 14.1 days. The average number of strokes was 2712. All patients entered the ECHL session with the presence of a ureteral stent, which was installed immediately after the attempted CLL. In 24 (88.9%) patients, complete fragmentation of the stone was achieved after one ECHL session. Four other patients underwent additional surgical interventions. The conclusion. Contact laser lithotripsy (CLL) is an effective method of treating stones in the distal ureter. However, in case of inefficiency, it is necessary to consider the possibility of using salvage minimally invasive and traditional surgical interventions. Extracorporeal lithotripsy is just a minimally invasive method, has similar successful results compared to CLL. Salvage extracorporeal shock wave lithotripsy is an effective option in patients to whom the use of CLL has been unsuccessful.

Сьогодні під час проведення хірургічного втручання залишається проблемою, яка саме модель лікування каменю дистального відділу сечоводу є оптимальною. Контактна лазерна літотрипсія (КЛЛ) має перевагу щодо екстракорпоральної ударно-хвильової літотрипсії (ЕУХЛ) в якості методу вибору у хірургічному лікуванні каменя дистального відділу сечоводу. Відомі випадки, коли проведена КЛЛ не є ефективною, що потребує повторної фіброуретероскопії з метою екстракції або літотрипсії залишкових фрагментів каменя. Мета дослідження: оцінювання ефективності сальважної ЕУХЛ у хворих після безрезультатної первинної КЛЛ. Матеріали та методи. З січня 2007 р. по липень 2017 р. у клініці урології Національного військово-медичного клінічного центру «ГВКГ» проведено 1756 ЕУХЛ за допомогою літотриптору Siemens Modularis Variostar. Були ретроспективно оцінені результати лікування 29 пацієнтів, яким проведена дистанційна літотрипсія каменів нижньої третини сечоводу після неефективної КЛЛ. Результати. Середній розмір каменя у наведеній групі пацієнтів становив 7,3 мм. Середній інтервал між проведенням КЛЛ та ЕУХЛ – 14,1 дні. Середня кількість ударів становила 2712. Усі хворі поступали на сеанс ЕУХЛ з наявністю стента сечоводу, який встановлювали одразу після спроби проведення КЛЛ. У 24 (88,9%) пацієнтів було досягнуто повну фрагментацію каменя після одного сеансу ЕУХЛ. Іншим чотирьом пацієнтам виконували додаткові хірургічні втручання. Заключення. Контактна лазерна літотрипсія (КЛЛ) є ефективним методом лікування каменів дистального відділу сечоводу. Проте у випадку неефективності необхідно розглядати можливість застосування сальважних малоінвазивних та традиційних оперативних втручань. Екстракорпоральна літотрипсія є малоінвазівним методом, що має подібні успішні результати порівняно з КЛЛ. Сальважна екстракорпоральна ударно-хвильова літотрипсія є ефективною опцією у хворих, у яких застосування КЛЛ було безуспішним. ; Сегодня при проведении хирургического вмешательства остается проблемой, какая именно модель лечения камня дистального отдела мочеточника является оптимальной. Контактная лазерная литотрипсия (КЛЛ) имеет преимущество относительно экстракорпоральной ударно-волновой литотрипсии (ЭУХЛ) в качестве метода выбора в хирургическом лечении камней дистального отдела мочеточника. Известны случаи, когда проведенная КЛЛ была неэффективна, что требовало повторной фиброуретероскопии с целью экстракции или литотрипсии остаточных фрагментов камня. Цель исследования: оценка эффективности сальважной ЭУХЛ у больных после безрезультатной первичной КЛЛ. Материалы и методы. С января 2007 по июль 2017 года в клинике урологии Национального военно-медицинского клинического центра «ГВКГ» проведено 1756 ЭУХЛ с помощью литотриптора Siemens Modularis Variostar. Ретроспективно оценены результаты лечения 29 пациентов, которым была проведена дистанционная литотрипсия камней нижней трети мочеточника после неэффективной КЛЛ. Результаты. Средний размер камня у данной группы пациентов составлял 7,3 мм. Средний интервал между проведением КЛЛ и ЭУХЛ – 14,1 дня. Среднее количество ударов составляло 2712. Все больные поступали на сеанс ЭУХЛ с наличием стента мочеточника, который устанавливали сразу после попытки проведения КЛЛ. У 24 (88,9%) пациентов была достигнута полная фрагментация камня после одного сеанса ЭУХЛ. Остальным четырем пациентам выполняли дополнительные хирургические вмешательства. Заключение. Контактная лазерная литотрипсия (КЛЛ) является эффективным методом лечения камней дистального отдела мочеточника. Однако в случае неэффективности необходимо рассматривать возможность применения сальважных малоинвазивных и традиционных оперативных вмешательств. Экстракорпоральная литотрипсия является именно малоинвазивным методом, имеет подобные успешные результаты по сравнению с КЛЛ. Сальважная экстракорпоральная ударно-волновая литотрипсия является эффективной опцией у больных, у которых применение КЛЛ было безуспешным. ; Today, during the surgical intervention, it remains a problem that model of treatment of the stone of the distal ureter is optimal. Contact laser lithotripsy (CLL) has the advantage of extracorporeal shock wave lithotripsy (ECHL) as a method of choice in surgical treatment of distal ureteral stones. There are cases when CLL performed was ineffective, which required repeated fibro-ureteroscopy for extraction or lithotripsy of residual fragments of the stone. The objective: to evaluate the efficacy of salvage ECHL in patients after ineffective primary CLL. Patients and methods. From January 2007 to July 2017 in the Urology Clinic of the National Military Medical Clinical Center «GVCG» conducted 1756 EHCL with the help of the lithotripter Siemens Modularis Variostar. The results of treatment of 29 patients who underwent remote lithotripsy of the stones of the lower third of the ureter after ineffective CLL were retrospectively evaluated. Results. The average size of the stone in this group of patients was 7.3 mm. The average interval between CLL and ECHL was 14.1 days. The average number of strokes was 2712. All patients entered the ECHL session with the presence of a ureteral stent, which was installed immediately after the attempted CLL. In 24 (88.9%) patients, complete fragmentation of the stone was achieved after one ECHL session. Four other patients underwent additional surgical interventions. The conclusion. Contact laser lithotripsy (CLL) is an effective method of treating stones in the distal ureter. However, in case of inefficiency, it is necessary to consider the possibility of using salvage minimally invasive and traditional surgical interventions. Extracorporeal lithotripsy is just a minimally invasive method, has similar successful results compared to CLL. Salvage extracorporeal shock wave lithotripsy is an effective option in patients to whom the use of CLL has been unsuccessful.

Мочекаменная болезнь (МКБ) распространенное заболевание на Крайнем Севере и в Заполярье России и одна из главных причин изменения категории годности к службе у моряков Северного флота (СФ). Цель исследования ориентирована на улучшение результатов радикального лечения МКБ у военнослужащих СФ на основе применения контактной ударно-волновой литотрипсии (КЛТ). Щадящая доза ударно-волновой нагрузки на почечную ткань находится в пределах 2-3 сеансов КЛТ и ограничена 2 500 ударно-волновыми импульсами за сеанс при мощности в 16 КВ и продолжительности сеанса один час и абсолютно показана больным, у которых она может обеспечить полное разрушение камня. Относительным показанием к применению КЛТ являются такие характеристики камня, при которых данная доза нагрузки вызывает их частичное разрушение. КЛТ противопоказана при невозможности разрушить камень в щадящем режиме дробления. КЛТ в щадящем режиме дробления малотравматичный и эффективный метод радикального лечения МКБ, позволяющий быстрее, чем при оперативном лечении, восстановить функцию почек у моряков СФ и обеспечить им в последующем полноценное несение службы ; Urolithiasis is a widespread disease in the Far North and Polar region of Russia and one of the main reasons for changing of category of fitness for military service in the Northern Navy (NN). The goal of the study was to improve the results of urolithiasis radical treatment in NN servicemen on the basis of electrohydraulic lithotripsy (EHL) use. The sparing dose of shock-wave loading on kidney tissues is limited by two (rarely three) sessions of EHL and by 2500 shock-wave impulses with power 16 kW during one hour. The EHL has been recommended for patients in which the sparing dose of shock-wave loading can guarantee urolith complete destruction. Relative indication for radical treatment with the EHL use were urolith properties that guaranteed partial destruction under impact of the spare dose. The EHL was contra-indicated if the spare dose could not destroy uroliths. The EHL with the use of the spare dose is a low-traumatic and effective method of nephrolithiasis radical treatment allowing to rehabilitate the kidney function in Northern Navy servicemen quicker than during operative treatment and providing full-value service in the conditions of the Far North and the Polar region of Russia.