The article analyses the principle of "presumption of guilt" as a means of combating the phenomenon of corruption in general, and with the phenomenon of political corruption in particular, on the examples of the application of such a principle in some countries of the world. A complex analysis of political, legislative, and sociological factors, which make it impossible to legislate and apply this principle in the current Ukrainian realities, is carried out. The possibility of using the guilty presumption principle in Ukraine in the context of combating political corruption as a means of internal security provision is analysed. ; У статті проаналізовано принцип «презумпції вини» як засіб боротьби із явищем корупції в цілому, та із явищем політичної корупції зокрема, на прикладах застосування такого принципу в дея- ких країнах світу. Проведено комплексний аналіз політичних, законодавчих, соціологічних факторів, що унеможливлюють законодавче закріплення та застосування вказаного принципу в нинішніх укра- їнських реаліях. Проаналізовано можливість застосування принципу «презумпції вини» в Україні в контексті боротьби із політичною корупцією, як засобу забезпечення внутрішньодержавної безпеки.
Рассматриваются основы проблематики принципа демократизма. Анализируются доктринальные суждения и подходы, законодательные акты по вопросу. Формулируются общетеоретические закономерности реализации принципа демократизма. ; The article is devoted to the problem of the principle of democracy. Scientific judgements and approaches, acts on a question are analyzed. General-theoretical laws the principle of democracy are formulated.
Автор статьи подробно рассматривает принцип договорной справедливости в современном обязательственном праве, начиная рассуждения с определения понятия «справедливость». В статье идет речь о свободе заключения договора и ее видоизменениях, а также о том, в каких направлениях она подвергается корректировке (приоритетная защита интересов наиболее слабой с экономической точки зрения стороны в правоотношении, факт наличия переговоров как необходимого подготовительного этапа для заключения договора, прозрачное содержание договоров). Автор касается двух аспектов понимания договорной справедливости (процедурная справедливость и материальная справедливость), оценивает российское и болгарское законодательство с точки зрения наличия в нем договорной справедливости. По мнению автора статьи, принцип свободы заключения договора не может быть успешно заменен, и нет необходимости его замены принципом договорной справедливости. Эти принципы должны дополнять друг друга, а не противопоставляться. Называя и анализируя отдельные законодательные положения, автор статьи доказывает, что принцип договорной справедливости в болгарском праве существует. Однако его содержание необходимо определять, учитывая цель, поставленную законодателем и только в рамках, необходимых для достижения поставленной цели. Договорная справедливость не должна пониматься как объективная эквивалентность обязательств при возмездных договорах. ; The author examines in detail the contractual reasonableness principle in modern contractual law, starting with the reasoning on «reasonableness» concept definition. Talking about contract conclusion freedom and its modifications, as well as about the directions in which it undergoes adjustment (priority protection of interests of the economically notoriously weaker party in jural relations, the fact of existion of negotiations as a necessary preparatory stage for contract conclusion, transparent subject-matter of treaties), is in the article. The author regards contractual reasonableness' two aspects (procedural justice and material reasonableness) understanding, evaluates Russian and Bulgarian legislation in terms of availability of contractual reasonableness in it. According to the author, contract conclusion freedom principle can not be successfully substituted, and there is no need to replace it with contractual reasonableness principle. These principles should be complementary rather than opposed. Naming and analyzing individual legislative terms, the author proves, that contractual reasonableness principle does exist in the Bulgarian law. However, it is necessary to determine its content, taking into account the the goal set by the legislator, and only within the framework of those necessary to achieve this goal. Contractual reasonableness should not be understood as an objective equivalence of commitments at commutative contracts.
Tymchenko L. D., Selezen P. O. CONCEPT OF MENS REA IN TAX OFFENCES THROUGH THE PRISM OF COURT PRACTICE IN CANADA Successful and long experience of counteracting tax offences in Canada determines the need of its generalization and characterization with the purpose of best practices' implementation into the reality of Ukraine. The Tax Code of Ukraine has included the criterion of mens rea in the definition of tax offence starting from 01.01.2021 so there is no stable and long practice of application of the referred concept in disputes between the Ukrainian tax authorities and taxpayers that might have negative impact on guaranteeing balance between public and private interests in the area of taxation. Taking into consideration the existing circumstances, it is highly recommended to implement best practices of foreign states in interpretation and application of the concept of mens rea in tax offences but with the due respect to legal traditions and features of the Ukrainian legal order. The three court cases are in the focus of the article: 1) R. v. Porisky, 2019 BCCA 159, 30.04.2019; 2) R. v. Patry, 2018 BCSC 1524, 17.08.2018; 3) R. v. Klundert, 242 D.L.R. (4th) 644, 18.02.2004. Following the position of the domestic courts in Canada, the special interest is determined by description of two key elements for identification of willfulness (fault component) in the behavior of taxpayer, i.e. knowledge and purpose that are closely related to each other. A person who does not know that there is a tax imposed by the tax legislation cannot do something for the purpose of evading payment of the respective tax. At the same time, there might be situations in which the taxpayer may know about his/her legal duty to pay tax and do something that has the effect of evading the payment of that tax without necessary having done so for the purpose of evading the payment of the tax (mistaken belief). For example, a taxpayer may through arithmetic error misstate the amount of tax owing (factual errors), or a taxpayer may be unaware of the statutory definition of income (legal errors), or a taxpayer may have come to a mistaken conclusion as to the application of that definition in the existing circumstances (combination of factual and legal errors). ; Успішний тривалий досвід боротьби з податковими правопорушеннями в Канаді зумовлює доцільність його узагальнення та характеристики з метою впровадження кращих практик у вітчизняних умовах. Податковий кодекс України лише з 01.01.2021 р. безпосередньо передбачає вину як обов'язковий елемент податкового право порушення, а тому наразі відсутня тривала та стабільна практика встановлення наявності вини в податкових пра вопорушеннях, що може негативно впливати на забезпечення балансу публічного та приватного інтересу у сфері оподаткування. За таких умов очевидною є доцільність урахування передового досвіду інших держав у практиці тлумачення та застосування концепції вини в податкових правопорушеннях. У статті узагальнено та охарактеризовано висновки канадських судів у трьох показових справах: 1) R. v. Porisky, 2019 BCCA 159, 30.04.2019 р.; 2) R. v. Patry, 2018 BCSC 1524, 17.08.2018 р.; 3) R. v. Klundert, 242 D.L.R. (4th) 644, 18.02.2004 р. Особливий інтерес у цьому контексті становить виокремлення таких двох склад ників для встановлення наявності вини, як обізнаність про обов'язок сплати податку та наявність наміру уник нути чи здійснити спробу уникнути сплати такого податку, які є пов'язаними. Особа, яка не знає про обов'язок сплати податку, не може вчиняти діяння з метою ухилення від сплати такого податку. З іншого боку, канадські суди визнають, що особа може знати про існування податкового обов'язку і вчиняти діяння, що мають наслідком ухилення від сплати податку, але без наміру ухилення від сплати відповідного податку. Наприклад, наявність обізнаності чи мети може бути заперечена через помилкову впевненість. Зокрема, платник податків через арифме тичні помилки неправильно визначає суму належного податку (фактична помилка), не є обізнаним про норматив не визначення доходу (юридична помилка) або може дійти помилкового висновку стосовно застосування такого визначення до його випадку (поєднання фактичної та юридичної помилки).
Статья посвящена принципам отправления правосудия в России, и детально рассмотрен принцип транспарентности. Исследование основано на анализе научных трудов российских и зарубежных авторов, законодательства и правовых позициях Конституционного Суда России, также сравнении с конституциями стран Европейского Союза и СНГ.This article is devoted to the principles of justice in Russia and considered in detail one of the principles – transparency. The is based on an analysis of scientific works of Russian and foreign authors, legislation and legal position of the Constitutional Court of Russia, also a comparison with the constitutions of the European Union and the CIS.
Принцип образовательного партнерства рассматривается в публикации как интегрирующий принцип управления инновационными процессами в системе дополнительного профессионального образования. Автором доказывается, что использование данного принципа направлено на совершенствование практики управления процессами развития в системе повышения квалификации и профессиональной переподготовки на партисипативной основе, дополняет принципы демократизации и гуманитаризации управления. ; In the article the principle of educational partnership is considered as an integrant principle in the area of innovative process management in the system of extra-curriculum professional training. The author proves that using this principle aims to improve the practice of developing management process in the system of professional development on participating basis that expands the principles of management democratization and humanization.
Статья посвящена принципам отправления правосудия в России, и детально рассмотрен один из принципов неприкосновенность судей. Исследование основано на анализе научных трудов российских и зарубежных авторов, законодательства и правовых позициях Конституционного Суда России, также проведено сравнение с конституциями стран Европейского Союза и СНГ. ; This article is devoted to the principles of justice in Russia and considered in detail one of the principles the inviolability of judges. The study is based on an analysis of scientific works of Russian and foreign authors, legislation and legal position of the Constitutional Court of Russia, also a comparison with the constitutions of the European Union and the CIS.
In the article considered the need to rethink approaches to understanding and statutory consolidation of the principle of freedom of the labor contract based on libertarian-legal approach. The attention to the absence of regulatory consolidation of the principle of freedom of the labor contract in the national legislation and presented its conclusions on the need for legal regulation. ; В статье рассматривается необходимость переосмысления подходов к пониманию и нормативному закреплению принципа свободы трудового договора на основе либертарно-юридического подхода. Акцентировано внимание на отсутствии нормативного закрепления принципа свободы трудового договора в национальном законодательстве и представлены выводы о необходимости его правовой регламентации. ; У статті розглядається необхідність переосмислення підходів до розуміння та нормативного закріплення принципу свободи трудового договору на основі лібертарно-юридичного підходу. Акцентовано увагу на відсутності нормативного закріплення принципу свободи трудового договору в національному законодавстві та представлені висновки щодо необхідності його правової регламентації.
Целью статьи является сформулировать и обосновать принцип равенства национального права различных государств как отраслевой принцип международного частного права. Каждому государству присуща национальная система права со своими специфическими особенностями, отличающими её от систем права других государств. Все государства должны уважать правомочие любого другого государства свободно создавать свою правовую систему. Равенство правовых систем не может быть поставлено под сомнение в зависимости от исторических, культурных, религиозных различий между странами, равно как и от их политических или экономических отношений. Вывод: в основе принципа равенства национального права государств лежат следующие положения: - системы частного права разных государств равны отечественному праву; - системы частного права разных государств равны между собой. Соответственно, принцип равенства национального права государств является необходимой предпосылкой для применения иностранного права. ; The purpose of the article is to formulate and to justify the principle of national law systems equality as a general principle of international private law. Each state possesses its own system of law, which differs of that from other states. All the states must respect the right and freedom of another states to create its own system of law. The national law systems equality should not depend on historical, cultural, religious, economic, political differences between the states. Conclusion: The basis for the principle of national law systems equality are the following considerations: the foreign systems of private law are equal to the national system of private law; the foreign systems of private law are equal to one another. Thus, the principle of national law systems equality is the necessary condition for applying of foreign law.
The article deals with legal nature of the principle of secret ballot, defines its contents and peculiarities of main elements. It also analyzes history of establishment of this principle in different countries and modern concept of its implementation in national electoral legislation. ; В статье исследована правовая природа принципа тайного голосования, определено его содержание и особенности основных элементов. Проанализирована история становления этого принципа в разных странах мира и современная концепция его реализации в отечественном избирательном законодательстве. ; У статті досліджено правову природу принципу таємного голосування, визначено його зміст та характерні особливості основних елементів. Проаналізовано історію його започаткування в різних країнах світу та сучасну концепцію його реалізації у вітчизняному виборчому законодавстві.
The article is devoted to the consideration of the formation of the legal nature of the acquis communautaire principle. Special attention is paid to the usage of the acquis communautaire principle during the accession process of the Republic of Austria to the European Union. ; Статья посвящается исследованию становления природы принципа acquis communautaire. Особое внимание уделено применению принципа acquis communautaire при подготовке вступления Австрийской Республики в Европейский Союз. ; Стаття присвячена дослідженню становлення природи принципу acquis communautaire. Особливу увагу приділено застосуванню принципу acquis communautaire при підготовці вступу Австрійської Республіки до Європейського Союзу.
In the article considered the need to rethink approaches to understanding and statutory consolidation of the principle of freedom of the labor contract based on libertarian-legal approach. The attention to the absence of regulatory consolidation of the principle of freedom of the labor contract in the national legislation and presented its conclusions on the need for legal regulation. ; В статье рассматривается необходимость переосмысления подходов к пониманию и нормативному закреплению принципа свободы трудового договора на основе либертарно-юридического подхода. Акцентировано внимание на отсутствии нормативного закрепления принципа свободы трудового договора в национальном законодательстве и представлены выводы о необходимости его правовой регламентации. ; У статті розглядається необхідність переосмислення підходів до розуміння та нормативного закріплення принципу свободи трудового договору на основі лібертарно-юридичного підходу. Акцентовано увагу на відсутності нормативного закріплення принципу свободи трудового договору в національному законодавстві та представлені висновки щодо необхідності його правової регламентації.
Государство и его функции рассматриваются в статье в социальном аспекте, а именно как обязанности обеспечивать достойный уровень жизни, включая жилище. Выполнение социальных функций государством является критерием определения оценки достойного уровня жизни, включающего жилище. Каждое государство выбирает различные гражданско-правовые и организационно-структурные средства для реализации социальной функции. Рассматриваются дискуссионные вопросы относительно понятий «социальная политика» и «социальное государство». В статье определяется назначение социальной функции государства и ее частичная реализация через жилищную политику государства. Рассматривается принцип социальности жилищного права, становление которого обусловлено проводимой в России социальной жилищной политикой. Авторы изучают проблемы реализации принципа социальности жилищного права и предлагают пути развития жилищного законодательства в направлении усиления социализации жилищного права, а именно введение новой части Жилищного кодекса РФ, в которой будут классифицированы и разделены по субъектам жилищные права всех граждан, имеющих социальную поддержку государства. ; The state and its function are discussed in the given article in the social aspect, namely, the state should provide a decent standard of living, including housing. Implementation of the social functions of the state is the criterion for determining assessment decent standard of living, including housing. Each state chooses a variety of civil-legal, organizational and structural funds for the realization of social function. The author determines discussion questions about the concepts of "social policy" and "social state". The article defines the purpose of the social function of the state and its partial implementation due to the state housing policy. We consider the principles of housing law sociality, which formation is caused by social housing policy in Russian. The author defines the implementation problem of the social housing principle and proposes the housing legislation development in the direction of housing law socialization strengthening, namely the introduction of the new Russian Federation Housing Code, which will be classified and separated by regions of the housing rights of all citizens who have social support from the state.
Блоха Я. Є. Принцип справедливості в ісламі / Я. Є. Блоха // Філософські обрії. – 2016. – № 35. – С. 212–219. ; У статті розкрито трактування принципу справедливості в ісламі як релігії процвітання суспільства на основі соціальної рівності. Доведено, що уявлення про даний принцип в ісламі базується на основі узгодження своїх дій з вимогами природного стану речей, де під справедливістю розуміється порядок життєвих відносин, встановлений Богом; порядок, який випливає з природи людини, природи речей і природи відносин. Вимоги справедливості в ісламі полягають у необхідності повернення до початкового стану у випадку порушення даного порядку. Від мусульман вимагається лише дотримуватись цього порядку, у тому числі і шляхом соціального єднання в уммі (громаді), межі якої збігаються з межами всього ісламського світу. ; The article deals with the interpretation of the principle of justice in Islam as a religion of society's prosperity based on social justice. The author proves that the category of "justice" in Islam has several meanings: firstly, it is equally the same treatment of any person to anybody in the community; secondly, it is the equality between people; thirdly, these are actions corresponding to the generally accepted moral and legal standards; fourthly, these are conscience, accuracy, impartiality, faithfulness, certainty, correctness and truth; fifthly, it is justice; and finally, it is a kind of counterweight to tyranny injustice and evil. But the Islamic understanding of justice differs in interpretation of it not only as a personal virtue, but as a principle of organization of community of believers and political system. The use of different values of justice aims to fi ll the very meaning of justice by means of these terms. It includes equity, equality, sincerity and control. On the one hand, it is justice between creator and creation, when power of Allah consider above you own happiness, His prosperity above your own whims and desires, and also when follow His commandments and keep His prohibitions. On the other hand, justice is reflected in relationships between people and their own "I", when it rejects any destruction. Thirdly, there must be justice between among all Allah's creations for them to be guided by law, to help each other with advice and deed, but not to cheat and bring any harm, to endure insults patiently and always follow the middle path. It has been proved that the Muslim idea of justice is based on the principle of coordination of own actions according to the requirements of natural order of things, where the law refers to the God's established order of life relationships, derived from human nature, the nature of things and the nature of relationships. The requirements of justice in this order presuppose the need to return to its original state in case of violation of this order. Muslims are expected just to follow this order, including the way of social cohesion in mind (community), limits of which coincide with the limits of the Islamic world itself.
Emel'yanov V. P., Kharchenko V. B. Featurelegislative construction and determination of form ofguilt of criminal offences with derivative consequences. –Article.In the article the questions of determination ofcircle and essence of criminal offences are examinedwith derivative consequences, and also determinationof features of maintenance of psychical activity whichcharacterizes such unlawfully encroachments. It will bethat to the group of criminal offences with derivativeconsequences it follows to take such criminally legalnorms, in disposition of which a legislator does not markan act on basic (direct, direct) investigation, but specifiesexceptionally on a criminal result, which is a normativeobjective sign presence of which and stipulates the propercharacter and degree of public ununconcern perfect thatpunishability of such act. Acceding to impossibility ofdifferent psychical attitude toward a commit act and hisconsequences which form public dangerous encroachmentin the unity, grounded, that in most cases a penal lawspecifies not on consequences criminally unlawful act,but on the additional (secondary, mediated) consequencesof criminal offence, which are the certificate of the propercharacter and degree of public ununconcern perfect. Ifintention characterizes a psychical relation guilty to thecriminally unlawful act and basic investigation, and inrelation to derivative consequences psychical activityof person is assumed in both form intention and in formcarelessness, such criminal offence on the whole isacknowledged intentional. If accomplishing criminallyof unlawful act both intentional is assumed and from acarelessness, and psychical attitude of person towardderivative (certain in a penal law) consequences in onlyform carelessness – on the whole such criminal offenceis acknowledged careless. Taking of intentional heavybodily harm which entailed death of a victim belongsunder a doubt, on the whole to intentional criminaloffences. The author release of item is article 23 Criminalcode of Ukraine: «Guilt is psychical attitude of persontoward a perfect action or inactivity and its consequences,to foreseen this Code, expressed in form intention orcarelessness». ; Ємельянов В. П., Харченко В. Б. Особливості законодавчої конструкції та визначення форми вини кримінальних правопорушень з похідними наслідками. –Стаття.У статті розглядаються питання визначення колата сутності кримінальних правопорушень з похідниминаслідками, а також визначення особливостей зміступсихічної діяльності, що характеризує такі протиправні посягання. Доводиться, що до групи кримінальних правопорушень з похідними наслідками слід віднести й такі кримінально правові норми, у диспозиціїяких законодавець не зазначає на основний (прямий,безпосередній) наслідок діяння, а вказує виключнона злочинний результат, що є нормативною об'єктивною ознакою, наявність якої й обумовлює відповіднийхарактер і ступінь суспільної небезпечності вчиненогота караність такого діяння. Погоджуючись з неможливістю різного психічного ставлення до вчинюваногодіяння та його наслідків, які утворюють у своїй єдності суспільне небезпечне посягання, обґрунтовується,що у більшості випадків кримінальний закон вказуєне на наслідки кримінально протиправного діяння, ана додаткові (похідні, опосередковані) наслідки кримінального правопорушення, які й є свідченням відповідного характеру і ступеня суспільної небезпечності вчиненого. Обґрунтовується доцільність визнаннякримінальних правопорушень у цілому як умисних абонеобережних виходячи із всієї сукупності можливогопсихічного ставлення особи як до кримінально протиправного діяння і його наслідків, так і до об'єктивнихознак нормативного характеру, що у кінцевому підрахунку й обумовлюють підстави кримінальної відповідальності. Якщо умисел характеризує психічне ставлення винного до кримінально протиправного діяннята основного наслідку, а щодо похідних наслідківприпускається психічна діяльність особи як у форміумислу, так і у формі необережності, таке кримінальнеправопорушення у цілому визнається умисним. Якщоприпускається вчинення кримінально протиправногодіяння як умисно, так і з необережності, а психічнеставлення особи до похідних (визначених у кримінальному законі) наслідків тільки у формі необережності – у цілому таке кримінальне правопорушеннявизнається необережним. Ставиться під сумнів віднесення умисного тяжкого тілесного ушкодження, щоспричинило смерть потерпілого, у цілому до умиснихкримінальних правопорушень. Пропонується авторська редакція ст. 23 КК України: «Виною є психічнеставлення особи до вчинюваної дії чи бездіяльності таїї наслідків, передбачених цим Кодексом, виражене уформі умислу або необережності».
