Suchergebnisse

Постановка проблеми. Унаслідок розпочатого в Україні процесу оновлення цивільного законодавства постає нагальна потреба узгодити цивільно-правові норми згідно з вимогами їх ясності, однозначності й несуперечливості, а це напряму впливає на стабільність правового регулювання та передбачуваність правозастосовної практики. Враховуючи те, що цього досягти, як правило, досить складно, тому автор обґрунтовує необхідність посилити механізм цивільно-правового регулювання певними правовими гарантіями, які б сприяли усуненню правової невизначеності, а також забезпечували б стабільність і підвищували ефективність цивільно-правового регулювання. Такою правовою гарантією має стати принцип правової визначеності. Метою статті є з'ясування місця принципу правової визначеності в цивільному праві України. Методологічну основу статті становить діалектичний метод пізнання, що засновується на матеріалістичній діалектиці з використанням таких загальнонаукових методів, як аналіз, синтез, індукція, дедукція, абстрагування, конкретизація, аналогія, метод побудови гіпотез, та системно-структурний метод. У роботі також застосовано основи герменевтики як філософсько-методологічної теорії розуміння та тлумачення (інтерпретації) цивільно-правових норм. Результатом дослідження є виявлена система цивільно-правових норм, через які в цивільному праві України виявляється принцип правової визначеності. Практичне значення отриманих результатів полягає в пропозиціях оновлення ЦК України з метою посилення принципу правової визначеності та усунення певних проявів правової невизначеності в ЦК України. Висновки. Установлено, що принцип правової визначеності має бути визнано складником системи принципів цивільного права України, оскільки такий принцип закріплено в цивільно-правових нормах, його дія поширюється на весь механізм цивільно-правового регулювання та стосується усіх цивільних відносин. Problem statement. With the process of updating civil legislation initiated in Ukraine, there is an urgent need to bring civil law norms to the requirements of ...

At present, there are a lot of issues in Ukraine that are getting to grips with the pressing issues of the courts. Judgments sometimes raise complaints that may be due to a failure to comply with a number of important principles in their decision-making process. In this article, I would like to draw attention to the problem of adherence to the principles of justice, which have been repeatedly referred to in the judgments of the European Court of Human Rights. Often, this problem is that Ukraine's prolonged anti-democratic past has led to a lack of both a proper understanding of the substance and content of these principles and a lack of traditions in their application. These principles are relatively new to Ukraine, so it is difficult to overestimate the relevance of the study of their nature and content.One such principle is the principle of legal certainty. It is extremely important for the protection of the rights of both individuals and legal entities, including in the courts. However, in the context of the analysis of the case law of the European Court of Human Rights on the principle of legal certainty, the emphasis is on protecting the rights and freedoms of individuals.Іt should be noted that compliance with the principle of legal certainty is extremely important for the courts to protect the rights and freedoms of persons who apply to the courts. A number of judgments of the European Court of Human Rights indicate that the litigation reveals such elements of the principle as a clear statement of the reason on which a person is restricted or deprived of his liberty, the impossibility of reversing a final judgment, etc. At the same time, the emphasis on the judicial content of this principle often gives reasons to ignore the importance of its observance also by other branches of power – legislative, executive. Therefore, it is important to pay full attention to the content of the principle of legal certainty in the broad, not the narrow sense. A step forward in this direction was taken by the Constitutional Court of Ukraine in the motivating part of the decision in the case of the Verkhovna Rada of Ukraine Regulation No. 4-rp / 2008 of April 1, 2008. The prospect of further research in this area is to find the most effective ways of disseminating information on the content of the principle of legal certainty in the broadest sense. ; У статті наголошується, що дотримання принципу правової визначеності є надзвичайно важливим для захисту прав і свобод осіб, що звертаються до судів. Низка рішень Європейського суду з прав людини свідчить про те, що у судовому процесі розкриваються такі складові цього принципу, як-от чітке формулювання причини, на підставі якої особа обмежується у свободі чи позбавляється її, неможливість скасування остаточного судового рішення тощо. Водночас, акцент на судово-процесуальний зміст цього принципу часто надає підстави ігнорувати значущість його дотримання також і органами інших гілок влади – законодавчої, виконавчої. А тому потрібно звертати увагу на зміст принципу правової визначеності саме у широкому, а не у вузькому розумінні. Крок уперед у цьому напрямі було зроблено Конституційним Судом України у мотивувальній частині рішення у справі про Регламент Верховної Ради України від 1 квітня 2008 р. № 4-рп/2008.

The article examines some theoretical principles and practical application of the principle of legal certainty in administrative proceedings. It is stated that the principle of legal certainty generalizes to such general legal categories as "inviolability of rights", "quality and accuracy of law", "stability and finality of court decisions", "legitimate expectations", on which the case law of the European Court of Human Rights is based, as well as the practice of the Supreme Court. It is stated that predictability is the basis of one of the fundamental and fundamental for the implementation, protection of the rights and interests of every person - the principle of legal certainty, which, in turn, is one of the principles of the rule of law, and the guiding principle in responsibilities and powers. It was stated that our national justice is still on the way to the implementation of generally accepted European criteria of a fair trial. It is concluded that legal certainty is a universal legal principle, the effect of which extends to such important areas of legal relations between the state and the individual as the realization and protection of human and civil rights and freedoms, establishing legal responsibility, grounds and procedure for inadmissibility, inadmissibility , aimed at unjustified restriction of human rights and freedoms, establishing the proportionality of the restrictions applied to the person, the exercise of powers by public authorities within the limits set by the Constitution and laws of Ukraine. It is stated that the principle of legal certainty is one of the basic principles of European law and is often used in the case law of the Court of Justice and the European Court of Human Rights. In the status of a general principle of law, it must be perceived by the national legal system. Compliance with the requirements of the principle of legal certainty will bring Ukrainian legislation closer to European legal standards, will improve the mechanisms of lawmaking and law enforcement, will serve as an additional guarantee of human protection from arbitrariness of public authorities. ; У статті досліджено окремі теоретичні засади та практичне застосування принципу правової визначеності в адміністративному судочинстві. Вказано, що принцип правової визначеності охоплює такі загальноправові категорії, як «непорушність прав», «якість та точність закону», «стабільність та оста-точність судових рішень», «законні очікування», на які спирається практика Європейського суду з прав людини, як і практика Верховного Суду. Вказано, що саме передбачуваність є основою одного з фундаментальних, основоположних для реалізації захисту прав та інтересів кожної особи - принципу правової визначеності, який, у свою чергу, є однією зі складових частин принципу верховенства права, керівною засадою під час здійснення адміністративними органами своїх владних обов'язків та повноважень. Констатовано, що наше національне правосуддя ще перебуває на шляху до впровадження загальноприйнятних європейських критеріїв справедливого судочинства. Зроблено висновок, що правова визначеність є універсальним правовим началом, дія якого поширюється на такі важливі сфери правовідносини між державою й особою, як реалізація та забезпечення прав і свобод людини і громадянина, встановлення юридичної відповідальності, підстав та порядку притягнення до неї, недопустимість дій та бездіяльності, спрямованих на безпідставне обмеження прав і свобод людини, встановлення пропорційності застосованих до особи обмежень, здійснення повноважень органами державної влади в межах, визначених Конституцією і законами України. Констатовано, що принцип правової визначеності є одним з основних принципів європейського права і часто використовується у практиці Суду Європейського Союзу та Європейського суду з прав людини. У статусі загального принципу права він має сприйматися і національною правовою системою. Дотримання вимог принципу правової визначеності наблизить українське законодавство до європейських правових стандартів, сприятиме вдосконаленню механізмів правотворчості та правореалі-зації, слугуватиме додатковою гарантією захищеності людини від свавілля органів державної влади.

Purpose. The study is aimed at highlighting in the historical-comparative context the influence of anthropological teachings on the development and formation of such a legal phenomenon as "legal certainty", proving that the category of legal certainty appeared as a consequence of anthropocentric philosophical approach in law. Theoretical basis. In the article, using the system approach, the content of the term "legal certainty" was analyzed. The axiological approach allowed generalizing various manifestations of legal certainty within the limits of one va-lue concept and generalizing it by formulating and emphasizing the importance of the anthropophilosophical approach in the study of legal phenomena. The method of comparison, analysis, synthesis, generalization of philosophical concepts was used, in which the principle of legal certainty was expressed in different periods of historical development. Originality. This article supports a wide approach to understanding the principle of legal certainty, and the latter one relates to general theoretical legal principles. It is alleged that legal certainty consists of a number of requirements for lawmaking and law enforcement. In conducting a historical analysis for these requirements of legal certainty, it was established that they were historically originated and developed as a part of anthropological philosophical doctrine and subsequently embodied in law. The connection with anthropological teaching in jurisprudence is transformed into a relationship between the realization of the principle of legal certainty and human rights. Conclusions. Anthropological approaches in the study of legal phenomena allow providing value humanistic orientation to law. Human rights and freedoms as the most important social value require observance of them even when the legislation is imperfect, uncoordinated, contains gaps and uncertainties. The principle of legal certainty enables to overcome these difficulties, due to it the requirements of lawfulness and observance of human rights and freedoms are agreed upon. This principle is generally legal, and its content is revealed through a set of components – requirements. ; Целью статьи является исследование влияния антропологических учений на развитие и формирование правовой определенности как правового явления в сравнительном историческом контексте. Доказывается, что категория "правовая определенность" появилась вследствие развития антропоцентрического философского подхода в праве. Теоретический базис. В статье с использованием системного подхода было проанализировано содержательное наполнение термина "правовая определенность". Аксиологический подход был использован для объединения разных проявлений правовой определенности в рамках одного ценностно-ориентированного понятия, удалось обобщить эти проявления, сформулировав и определив важность антропофилософского подхода в исследовании правовых явлений. Использован также метод анализа, синтеза, обобщения философских концепций, в которых находил свое проявление принцип правовой определенности в различные периоды исторического развития. Научная новизна. В данной статье поддерживается широкий подход к пониманию принципа правовой определенности, а последний отнесен к общетеоретическим правовым принципам. Утверждается, что правовая определенность состоит из ряда требований к правотворчеству и правоприменению. При проведении исторического анализа этих требований правовой определенности установлено, что они исторически зарождались и развивались, как часть антропологического философского учения и после были применены в праве. Связь с антропологическим учением в праве трансформируется в зависимость между реализацией принципа правовой определенности и правами человека. Выводы. Антропологические подходы в исследовании правовых явлений дают возможность придать праву гуманистическую целенаправленность. Права и свободы человека требуют соблюдения даже в тех ситуациях, когда законодательство не является безупречным, согласованным, имеет изъяны и неопределенности. Принцип правовой определенности дает возможность справиться с этими трудностями, благодаря чему принципы законности и соблюдения прав и свобод человека взаимно согласовываются. Этот принцип является общеправовым, а его содержание раскрывается через совокупность требований. ; Мета. Дослідження спрямовано на висвітлення в історично-порівняльному контексті впливу антропологічних вчень на розвиток і формування такого правового явища як "правова визначеність", доведення того, що категорія правової визначеності з'явилась як наслідок антропоцентричного філософського підходу у праві. Теоретичний базис. У статті із застосуванням системного підходу було проаналізовано змістовне наповнення терміну "правова визначеність". Аксіологічний підхід дав змогу узагальнити різні прояви правової визначеності в межах одного ціннісного поняття й узагальнити його, сформулювавши та відзначивши важливість антропофілософського підходу в дослідженні правових явищ. Використано метод порівняння, аналізу, синтезу, узагальнення філософських концепцій, в яких знаходив свій вияв принцип правової визначеності в різні періоди історичного розвитку. Наукова новизна. У даній статті підтримується широкий підхід до розуміння принципу правової визначеності, а останній відноситься до загальнотеоретичних правових принципів. Стверджується, що правова визначеність складається з ряду вимог до правотворчості та правозастосування. При проведенні історичного аналізу цих вимог правової визначеності встановлено, що вони історично зароджувались і розвивались як частина антропологічного філософського вчення та згодом були втілені у праві. Зв'язок з антропологічним вченням у юриспруденції трансформується у залежність між реалізацією принципу правової визначеності та правами людини. Висновки. Антропологічні підходи до дослідження правових явищ дають змогу надати праву ціннісної гуманістичної орієнтації. Права і свободи людини як найважливіша соціальна цінність вимагають дотримання їх навіть тоді, коли законодавство є недосконалим, неузгодженим, містить прогалини і невизначеності. Принцип правової визначеності дає змогу подолати ці труднощі, завдяки йому узгоджуються вимоги законності та дотримання прав і свобод людини. Цей принци є загальноправовим, а його зміст розкривається через сукупність складових – вимог.

The article provides an outline of the principle of «legal certainty» in the practice of the European Court of Human Rights, shows its influence on the quality assurance of national criminal law and the principle of «rule of law» and «law» in judicial practice in criminal cases. It is noted that the category of «quality of the law on criminal responsibility» is closely connected with the principle of «legal certainty», includes a wide range of issues, the most important of which is the problem of the accuracy of criminal law. The content of this multifaceted category in terms of its various aspects: epistemological, logical, linguistic, pragmatic and on this basis are considered essential features and properties of the accuracy of criminal law, a necessary condition for ensuring the quality of the law on criminal responsibility. At the same time found out some shortcomings of the current penal legislation, proposals are being made to eliminate them. ; В статье рассматриваются основные положения принципа правовой определённости в практике Европейского суда по правам человека, показывается его влияние на обеспечение качества национального уголовного законодательства и соблюдение принципов верховенства права и законности в судебной практике по уголовным делам. Отмечается, что категория «качество закона об уголовной ответственности», тесно связанная с принципом правовой определенности, включает широкий спектр проблем, важнейшей из которых является проблема точности уголовно-правовых норм. Раскрывается содержание данной многогранной категории с точки зрения различных ее аспектов: гносеологического, логического, лингвистического, прагматического и на этой основе рассматриваются сущностные черты и свойства точности уголовно-правовых норм, выступающих необходимыми условиями обеспечения качества закона об уголовной ответственности. Одновременно выясняются отдельные недостатки действующего уголовного законодательства, вносятся предложения об их устранении. ; У статті розглядаються основні положення принципу правової визначеності у практиці Європейського суду з прав людини, з'ясовується його вплив на забезпечення якості національного кримінального законодавства та дотримання принципів верховенства права і законності в судовій практиці з кримінальних справ. Відзначається, що категорія «якість закону про кримінальну відповідальність», що тісно пов'язана з принципом правової визначеності, включає широкий спектр проблем, найважливішою з яких є проблема точності кримінально-правових норм. Розкривається зміст даної багатогранної категорії з точки зору різних її аспектів: гносеологічного, логічного, лінгвістичного, прагматичного і на цій основі розглядаються сутнісні риси і властивості точності кримінально-правових норм, що виступають необхідною умовою забезпечення якості закону про кримінальну відповідальність. Одночасно з'ясовуються окремі недоліки чинного кримінального законодавства, вносяться пропозиції щодо їх усунення.

У статті розглядаються основні положення принципу правової визначеності у практиці Європейського суду з прав людини, з'ясовується його вплив на забезпечення якості національного кримінального законодавства та дотримання принципів верховенства права і законності в судовій практиці з кримінальних справ. Відзначається, що категорія «якість закону про кримінальну відповідальність», що тісно пов'язана з принципом правової визначеності, включає широкий спектр проблем, найважливішою з яких є проблема точності кримінально-правових норм. Розкривається зміст даної багатогранної категорії з точки зору різних її аспектів: гносеологічного, логічного, лінгвістичного, прагматичного і на цій основі розглядаються сутнісні риси і властивості точності кримінально-правових норм, що виступають необхідною умовою забезпечення якості закону про кримінальну відповідальність. Одночасно з'ясовуються окремі недоліки чинного кримінального законодавства, вносяться пропозиції щодо їх усунення. ; В статье рассматриваются основные положения принципа правовой определённости в практике Европейского суда по правам человека, показывается его влияние на обеспечение качества национального уголовного законодательства и соблюдение принципов верховенства права и законности в судебной практике по уголовным делам. Отмечается, что категория «качество закона об уголовной ответственности», тесно связанная с принципом правовой определенности, включает широкий спектр проблем, важнейшей из которых является проблема точности уголовно-правовых норм. Раскрывается содержание данной многогранной категории с точки зрения различных ее аспектов: гносеологического, логического, лингвистического, прагматического и на этой основе рассматриваются сущностные черты и свойства точности уголовно-правовых норм, выступающих необходимыми условиями обеспечения качества закона об уголовной ответственности. Одновременно выясняются отдельные недостатки действующего уголовного законодательства, вносятся предложения об их устранении. ; The article provides an outline of the principle of «legal certainty» in the practice of the European Court of Human Rights, shows its influence on the quality assurance of national criminal law and the principle of «rule of law» and «law» in judicial practice in criminal cases. It is noted that the category of «quality of the law on criminal responsibility» is closely connected with the principle of «legal certainty», includes a wide range of issues, the most important of which is the problem of the accuracy of criminal law. The content of this multifaceted category in terms of its various aspects: epistemological, logical, linguistic, pragmatic and on this basis are considered essential features and properties of the accuracy of criminal law, a necessary condition for ensuring the quality of the law on criminal responsibility. At the same time found out some shortcomings of the current penal legislation, proposals are being made to eliminate them.

В статье анализируется законодательство о судоустройстве, которым определяются сроки давности привлечения судьи к дисциплинарной или конституционно-правовой ответственности. Обосновывается необходимость установления в Законе Украины «О Высшем совете юстиции» срока давности для увольнения судьи за нарушение присяги. Отсутствие последнего противоречит общеправовым принципам пропорциональности и правовой определенности, а также негативно отражается на обеспечении процессуальной независимости судей. ; The author analyzes legislation that determines the limitation period for bringing judges to disciplinary and constitutional liability. It is proved that the Law of Ukraine "On the High Council of Justice" must contain limitation period for discharging judges for violation of the judicial oath. The absence of such a rule contradicts the fundamental principles of proportionality and legal certainty, and has as a negative impact on the provision of procedural independence of the judiciary.

Метою статті є аналіз практики застосування принципу юридичної визначеності та з'ясування його співвідношення з верховенством права.
Новизна статті полягає в характеристиці юридичної визначеності як однієї з найважливіших, очевидно недостатньо досліджених і дискусійних правових категорій з точки зору загальнонаукових, філософських, теоретико-правових і практичних позицій.
З'ясовано, що юридична визначеність (legal certainty) – одна зі складових широко визнаного та закладеного в основу практики Європейського суду з прав людини принципу верховенства права (the rule of law), яка є базовою у розумінні верховенства права. Аргументовано, що юридична визначеність є ключовою у створенні правових методів, за допомогою яких приймається, тлумачиться та застосовується законодавчий акт.
Висновки. З метою подолання недоліків правового регулювання, Конституційний Суд України, викладаючи юридичні позиції, в своїх рішеннях звертається до суб'єктів законотворчої і правозастосовної діяльності для забезпечення однозначного розуміння і тлумачення норм права, однакового їх практичного застосування. Зміст поняття юридичної визначеності з позиції Конституційного Суду України розкривається через такі техніко-юридичні показники якості нормативно-правових актів, як чіткість, зрозумілість, однозначність норм права; право особи у своїх діях розраховувати на розумну стабільність чинного законодавства та можливість передбачати наслідки застосування норм права (легітимні очікування). Поняття «юридична визначеність» співвідноситься з поняттям «верховенство права» як частина його обсягу, однак не вичерпує його.

В статье рассматриваются основные положения принципа правовой определённости в практике Европейского суда по правам человека, показывается его влияние на обеспечение качества национального уголовного законодательства и соблюдение принципов верховенства права и законности в судебной практике по уголовным делам. Отмечается, что категория «качество закона об уголовной ответственности», тесно связанная с принципом правовой определенности, включает широкий спектр проблем, важнейшей из которых является проблема точности уголовно-правовых норм. Раскрывается содержание данной многогранной категории с точки зрения различных ее аспектов: гносеологического, логического, лингвистического, прагматического и на этой основе рассматриваются сущностные черты и свойства точности уголовно-правовых норм, выступающих необходимыми условиями обеспечения качества закона об уголовной ответственности. Одновременно выясняются отдельные недостатки действующего уголовного законодательства, вносятся предложения об их устранении. ; The article provides an outline of the principle of «legal certainty» in the practice of the European Court of Human Rights, shows its influence on the quality assurance of national criminal law and the principle of «rule of law» and «law» in judicial practice in criminal cases. It is noted that the category of «quality of the law on criminal responsibility» is closely connected with the principle of «legal cer-tainty», includes a wide range of issues, the most important of which is the problem of the accuracy of criminal law. The content of this multifaceted category in terms of its various aspects: epistemological, logical, linguistic, pragmatic and on this basis are considered essential features and properties of the accuracy of criminal law, a necessary condition for ensuring the quality of the law on criminal responsibility. At the same time found out some shortcomings of the current penal legislation, proposals are being made to eliminate them.

Legal certainty is the main idea for the entire legal system. The degree and manner it is included to positive law varies from system to system, but its implementation in a certain form is important for individual autonomy. Legal certainty has the key role in creating legal methods that form, recognize, and apply the law. At the same time, legal uncertainty cannot and does not have the same leading function as does the Legal certainty. When uncertainty is covered or expected, the rules set back in order of importance; i.e., if we cannot guarantee making the decision according to the law and legal rules, then we at least can guarantee it in accordance with the legal process. Thus, if legal certainty in the legal systems of common law is not ensured by clarity and accessibility of legal statements, it is achieved by applying the similar court decisions, as well as compliance with the rules of due process of law. These rules serve as procedural aspects and principles of court consideration.The Civil law is characterized by regulations and codification. The latter is a systematic and rational streamlining of laws into official codes. Thanks to this codification, the Civil law becomes reachable. It is clear and easy to understand, so any people, owners or consumers reading the codes can find out how the rules of law can be applied towards them. The law is also easily understood, as each rule is formulated with simple and general terms. This results in legal certainty, which is the main advantage for citizens, allowing them to predict the outcome of court proceedings and estimate financial risks in case of a court appeal. Thus, legal certainty in different legal families is provided in different ways; this creates the basis for the allocation of static and dynamic concepts of legal certainty. The static concept is provided by an effective system of codified legislation, which prescribes requirements to the content of the law – it must be fairly clear, understandable and accessible to ordinary people. On the other hand, dynamic concept is based on a flexible and more creative approach to resolving legal disputes and is ensured by the predictability of the judicial system and a significant law-forming role of judges in making decisions.Article received 23.11.2018 ; У статті продовжено порівняльний аналіз поняття правової визначеності у континентальній правовій сім'ї та сім'ї загального права, який було розпочато на сторінках цього журналу у попередніх публікаціях. Аргументи на користь невизначеності зазначених правових сімей дають можливість визначати статичний та динамічний підходи (концепції) розуміння правової визначеності.Матеріал надійшов 23.11.2018

Legal certainty is the main idea for the entire legal system. The degree and manner it is included to positive law varies from system to system, but its implementation in a certain form is important for individual autonomy. Legal certainty has the key role in creating legal methods that form, recognize, and apply the law. At the same time, legal uncertainty cannot and does not have the same leading function as does the Legal certainty. When uncertainty is covered or expected, the rules set back in order of importance; i.e., if we cannot guarantee making the decision according to the law and legal rules, then we at least can guarantee it in accordance with the legal process. Thus, if legal certainty in the legal systems of common law is not ensured by clarity and accessibility of legal statements, it is achieved by applying the similar court decisions, as well as compliance with the rules of due process of law. These rules serve as procedural aspects and principles of court consideration.The Civil law is characterized by regulations and codification. The latter is a systematic and rational streamlining of laws into official codes. Thanks to this codification, the Civil law becomes reachable. It is clear and easy to understand, so any people, owners or consumers reading the codes can find out how the rules of law can be applied towards them. The law is also easily understood, as each rule is formulated with simple and general terms. This results in legal certainty, which is the main advantage for citizens, allowing them to predict the outcome of court proceedings and estimate financial risks in case of a court appeal. Thus, legal certainty in different legal families is provided in different ways; this creates the basis for the allocation of static and dynamic concepts of legal certainty. The static concept is provided by an effective system of codified legislation, which prescribes requirements to the content of the law – it must be fairly clear, understandable and accessible to ordinary people. On the other hand, dynamic concept is based on a flexible and more creative approach to resolving legal disputes and is ensured by the predictability of the judicial system and a significant law-forming role of judges in making decisions.Article received 23.11.2018 ; У статті продовжено порівняльний аналіз поняття правової визначеності у континентальній правовій сім'ї та сім'ї загального права, який було розпочато на сторінках цього журналу у попередніх публікаціях. Аргументи на користь невизначеності зазначених правових сімей дають можливість визначати статичний та динамічний підходи (концепції) розуміння правової визначеності.Матеріал надійшов 23.11.2018

Legal certainty is the main idea for the entire legal system. The degree and manner it is included to positive law varies from system to system, but its implementation in a certain form is important for individual autonomy. Legal certainty has the key role in creating legal methods that form, recognize, and apply the law. At the same time, legal uncertainty cannot and does not have the same leading function as does the Legal certainty. When uncertainty is covered or expected, the rules set back in order of importance; i.e., if we cannot guarantee making the decision according to the law and legal rules, then we at least can guarantee it in accordance with the legal process. Thus, if legal certainty in the legal systems of common law is not ensured by clarity and accessibility of legal statements, it is achieved by applying the similar court decisions, as well as compliance with the rules of due process of law. These rules serve as procedural aspects and principles of court consideration.The Civil law is characterized by regulations and codification. The latter is a systematic and rational streamlining of laws into official codes. Thanks to this codification, the Civil law becomes reachable. It is clear and easy to understand, so any people, owners or consumers reading the codes can find out how the rules of law can be applied towards them. The law is also easily understood, as each rule is formulated with simple and general terms. This results in legal certainty, which is the main advantage for citizens, allowing them to predict the outcome of court proceedings and estimate financial risks in case of a court appeal. Thus, legal certainty in different legal families is provided in different ways; this creates the basis for the allocation of static and dynamic concepts of legal certainty. The static concept is provided by an effective system of codified legislation, which prescribes requirements to the content of the law – it must be fairly clear, understandable and accessible to ordinary people. On the other hand, dynamic concept is based on a flexible and more creative approach to resolving legal disputes and is ensured by the predictability of the judicial system and a significant law-forming role of judges in making decisions.Article received 23.11.2018 ; У статті продовжено порівняльний аналіз поняття правової визначеності у континентальній правовій сім'ї та сім'ї загального права, який було розпочато на сторінках цього журналу у попередніх публікаціях. Аргументи на користь невизначеності зазначених правових сімей дають можливість визначати статичний та динамічний підходи (концепції) розуміння правової визначеності.Матеріал надійшов 23.11.2018

In the article considered the need to rethink approaches to understanding and statutory consolidation of the principle of freedom of the labor contract based on libertarian-legal approach. The attention to the absence of regulatory consolidation of the principle of freedom of the labor contract in the national legislation and presented its conclusions on the need for legal regulation. ; В статье рассматривается необходимость переосмысления подходов к пониманию и нормативному закреплению принципа свободы трудового договора на основе либертарно-юридического подхода. Акцентировано внимание на отсутствии нормативного закрепления принципа свободы трудового договора в национальном законодательстве и представлены выводы о необходимости его правовой регламентации. ; У статті розглядається необхідність переосмислення підходів до розуміння та нормативного закріплення принципу свободи трудового договору на основі лібертарно-юридичного підходу. Акцентовано увагу на відсутності нормативного закріплення принципу свободи трудового договору в національному законодавстві та представлені висновки щодо необхідності його правової регламентації.

Цель работы – изучить содержание принципа автономии пациента, проблемы его правовой регламентации в соответствии с законодательством Украины, очертить пути их решения.Материалы и методы. Изучили нормативно-правовую базу Украины с использованием методов анализа, синтеза, сравнительно-правового метода.Результаты. Нормативно-правовыми актами Украины, в частности Законом Украины «Основы законодательства Украины о здравоохранении», Гражданским кодексом Украины закреплен принцип автономии пациента. Однако ряд норм являются коллизионными, поэтому они нуждаются в правовом усовершенствовании.Выводы. Структура принципа автономии пациента включает концепцию информированного согласия и такие базисные права пациента, как право выбора врача, методов лечения, учреждения здравоохранения. Качественных изменений требует законодательство, регулирующее вопросы предоставления согласия пациентов от 14 до 18 лет, отказа от медицинского вмешательства, предоставления полной информации о состоянии здоровья пациента, права выбора врача и учреждения здравоохранения, более четкой регламентации требует предоставление согласия родителей (или одного из родителей) ребенка на медицинское вмешательство. ; The purpose of the research: to study the content of the principle of patient autonomy, the problem of its legal regulation in accordance with the legislation of Ukraine, outline the ways of their solution.Materials and methods: the regulatory and legal framework of Ukraine, the method of analysis, the method of synthesis, the comparative legal method.Results: The normative legal acts of Ukraine, in particular the Law of Ukraine "Fundamentals of Ukrainian legislation on health care", the Civil Code of Ukraine, enshrined the principle of patient autonomy. However, a number of norms are conflict-related, so they need legal improvement.Conclusions: The structure of the patient's autonomy principle includes the concept of informed consent and such basic rights of the patient as the right to choose a doctor, methods of treatment, and health facilities. At present, legislation that regulates the issue of consent of patients between 14 and 18 years of age, the refusal of medical intervention, the provision of complete information on the patient's health status, the right to choose a doctor and a health care institution, requires more precise changes, requires more precise regulation of the consent of the parents (or one from the parents) of the child to medical intervention. ; Мета роботи – дослідити зміст принципу автономії пацієнта, проблеми його правової регламентації згідно з законодавством України, окреслити шляхи їх вирішення.Матеріали та методи. Вивчили нормативно-правову базу України, застосувавши методи аналізу, синтезу, а також порівняльно-правовий метод.Результати. Нормативно-правовими актами України, зокрема Законом України «Основи законодавства України про охорону здоров'я», Цивільним кодексом України закріплено принцип автономії пацієнта. Однак низка норм є колізійними, тому вони потребують правового удосконалення.Висновки. Структура принципу автономії пацієнта включає концепцію інформованої згоди й такі базисні права пацієнта, як право вибору лікаря, методів лікування, закладу охорони здоров'я. Якісних змін потребує законодавство, що регулює питання надання згоди пацієнтів від 14 до 18 років, відмови від медичного втручання, надання повної інформації про стан здоров'я пацієнта, права вибору лікаря та закладу охорони здоров'я, більш чіткої регламентації потребує надання згоди батьків (чи одного з батьків) дитини на медичне втручання.

In the article considered the need to rethink approaches to understanding and statutory consolidation of the principle of freedom of the labor contract based on libertarian-legal approach. The attention to the absence of regulatory consolidation of the principle of freedom of the labor contract in the national legislation and presented its conclusions on the need for legal regulation. ; В статье рассматривается необходимость переосмысления подходов к пониманию и нормативному закреплению принципа свободы трудового договора на основе либертарно-юридического подхода. Акцентировано внимание на отсутствии нормативного закрепления принципа свободы трудового договора в национальном законодательстве и представлены выводы о необходимости его правовой регламентации. ; У статті розглядається необхідність переосмислення підходів до розуміння та нормативного закріплення принципу свободи трудового договору на основі лібертарно-юридичного підходу. Акцентовано увагу на відсутності нормативного закріплення принципу свободи трудового договору в національному законодавстві та представлені висновки щодо необхідності його правової регламентації.