The article analyzes and discusses modern scientific approaches to the study of post-traumatic stress disorder (PTSD), the conditions of its occurrence and features of its manifestation in persons who participated in hostilities. It is determined that military events in Ukraine have become stress, an important psycho-traumatic factor that negatively affects the health of the population: living in a war zone, direct participation in military events, battles, injuries; loss of relatives, homes and jobs; the uncertainty of the situation with the inability to predict their future and the future of their family. The definition of post-traumatic stress disorder as an appropriate response to excessive emotional stimuli, to the actual stressful situation that has occurred and goes beyond ordinary human experience. situation that has occurred and goes beyond ordinary human experience is generalized. The main psycho-traumatic factors of hostilities and their psychological consequences for servicemen are described. Syndromes and symptoms of post-traumatic stress disorder are systematized. The influence of adaptation mechanisms on the psyche of servicemen who took part in hostilities is determined. Emphasis is placed on the need to use an integrated approach based on psychological, social and biological processes. All this is necessary to create an effective psycho-correctional program that takes into account all levels of the traumatic personality. Models explaining the origin of post-traumatic stress stress are analyzed: reactive (behavioral concept: B. Kolodzin's theory, neuropsychological theory of L. Kolb); dispositional (experimental theory of F. Vasshizh); interactive (neuropsychological theory of Erickson hypnosis); personal-ecological approach (J. Wilson) at the crossroads of several concepts. In the absence of a single concept of etiology and mechanisms of post-traumatic stress disorder, general theoretical models are considered: psychological and biological. The dynamics of development of post-traumatic stress ...
Background. In connection with the challenges of modernity, PTSD is a serious problem of general and especially military psychiatry. The diagnosis of "PTSD" is, in the first place, etiologically determined, but both "developmental and clinical assessment of this condition" have such "non-medical" factors as social and family-associated ones. Method. The research material is modern publications devoted to the study of socio-psychological, family and social factors that play a role in shaping PTSD and influence the use of this diagnosis when inspecting. The research method is bibliographic-analytical. Results. According to North American authors, the number of firefighters who received disabilities due to PTSD increased from 1999 to 2004 by 79.5%, while the disability due to other diseases among them grew by only 12 2%. Social disability policy encourages military personnel to receive psychiatric diagnoses, primarily PTSD. In society, the diagnosis of PTSD is often used to justify criminal behavior. Another problem lies in the fact that another part of the military personnel, on the contrary, hide the symptoms of PTSD, fearing the everyday stigmatization of the "mentally ill" and undermining their careers. In addition to societal factors affecting the use of the PTSD diagnosis, important non-medical factors are family aspects of military personnel. The development of PTSD and its transition to the prolonged form are negatively affected by the absence of military personnel at home for more than six months, the impossibility of remote communication with loved ones during the hostilities, the absence of a family, and family-like, ironically, the presence of children in the family. Conclusion. Due to the influence of socially-associated factors, there are certain parts of military personnel involved in the hostilities, one of which is prone to simulating or aggravating the symptoms of PTSD, and the second, on the contrary, is prone to dissimulation of post-stress psychopathological symptoms. Among family factors that should be considered as opportunistic, special attention should be paid to the lack of the possibility of remote communication with relatives during stay in the combat zone, the absence of military personnel at home for more than six months, and the presence of military personnel in their families. To improve the quality of diagnostic and rehabilitation work, it is necessary to conduct a scientifically grounded adaptation of modern foreign psychological tests aimed at diagnosing PTSD and developing specific domestic techniques as soon as possible. ; Актуальність. У зв'язку з викликами сьогодення ПТСР є серйозною проблемою загальної і, особливо, військової психіатрії. Діагноз «ПТСР» є, в першу чергу, етіологічно обумовленим, але також значний вплив, як на розвиток, так і на клінічне оцінювання цього стану, мають такі «немедичні» чинники, як суспільні та сімейно-побутові. Методи й матеріали. Матеріал дослідження – сучасні публікації, присвячені вивченню соціально-психологічних, сімейних та суспільно-громадських чинників, які відіграють роль у формуванні ПТСР та впливають на використання зазначеного діагнозу при огляді посткомбатантів. Метод дослідження – бібліографічно-аналітичний. Результати. Згідно з даними північноамериканських авторів, кількість ветеранів, які отримали інвалідність у зв'язку з ПТСР, з 1999 р. по 2004 р. зросла на 79,5%, при тому, що інвалідність з приводу інших захворювань серед них зросла лише на 12,2%. Соціальна політика інвалідності заохочує ветеранів до отримання психіатричних діагнозів, в першу чергу – ПТСР. У суспільстві діагноз «ПТСР» часто використовується для виправдання кримінальної поведінки військовослужбовців та посткомбатантів. Ще одна проблема лежить в тому, що інша частина посткомбатантів, навпаки, приховують симптоми ПТСР, боячись побутової стигматизації «психічно хворого» та зіпсування своєї кар'єри. Крім громадських чинників, які впливають на використання діагнозу «ПТСР», важливими «немедичними» факторами є сімейні аспекти життя посткомбатантів. На розвиток ПТСР та його перехід у проланговану форму негативно впливає відсутність військовослужбовіців вдома більш шести місяців, неможливість дистанційного спілкування з близькими під час участі в бойових діях, відсутність сім'ї, а у одружених, як це не парадоксально, присутність у складі сім'ї дітей. Висновки. Внаслідок впливу соціально-асоційованих чинників існують певні частини посткомбатантів, одна з яких схильна до симуляції або агравації симптомів ПТСР, а друга, навпаки, схильна до дисимуляції постстресової психопатологічної симптоматики. Серед сімейних чинників, які слід вважати в якості умовно-патогенних, особливу увагу треба приділяти відсутності можливості спілкування з близькими під час ведення бойових дій, відсутність їх вдома протягом більш шести місяців та присутність в родинах військовослужбовців дітей. Для вдосконалення якості діагностичної та реабілітаційної роботи необхідно найскоріше проведення науково- огрунтованої адаптації сучасних закордонних психологічних тестів, спрямованих на діагностику ПТСР та розробка специфічних вітчизняних методик.
У статті розглядається актуальне питання сучасної психології – посттравматичні стресові розлади у військових умовах. Автор вказує на походження та визначення поняття «стрес». Проблема стресу також пов'язана з напругою, емоційними переживаннями, неспецифічної реакцією організму. Стрес визначається як стан тривоги, напруги, як подія або стан у фізичному чи соціальному середовищі, що призводить до прийняття заходів щодо уникнення, агресії, рішення щодо усунення та зменшення загрозливих умов.
Відзначено велике значення праць Г. Сельє щодо загального адаптаційного синдрому. Розглянуто різні підходи до цієї проблеми. Проаналізовано твердження Н. В. Тарабріної про те, що історично дослідження в області посттравматичного стресу розвивалися незалежно від дослідження стресу. Відзначено той факт, що до стресу в першу чергу відноситься емоційний апарат, афективні реакції. Вчені також відзначають неоднозначність терміна «стрес», його різноманітні трактування.
Крім того, зазначається, що посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) є непсихотичною відстроченою реакцією на травматичний стрес. Вчені пишуть, що ПТСР виникає у людей, які пережили надзвичайно сильний психологічний і/або фізичний шок, який вони сприймають як особливо болісно. Автори підкреслюють ідею тяжких наслідків сучасних війн, психологічної травми учасників бойових дій. Особливо зазначається, що вперше ПТСР у військовослужбовців досліджували американські вчені. При цьому виділяється наукова діяльність американського лікаря Б. Колодзіна, який описав величезний досвід роботи з американськими військовослужбовцями під час війни у В'єтнамі. Американська психіатрична асоціація перераховує такі ознаки ПТСР у військовослужбовців: загроза життю; важке поранення; перебування очевидцем на місці трагічних подій, що викликає відчуття сильного страху та безпорадності; нав'язливі картини минулого; повторювані спогади та емоції; сни, кошмари, ілюзії, галюцинації, пов'язані з травматичними подіями, пам'ять про які часто витісняється зі свідомості.
У статті характеризується сучасний стан проблеми психокорекції посттравматичного стресового розладу в учасників бойових дій. Розглядаються імагінативні техніки як ефективні інструменти допомоги при психологічній травмі та її наслідках. Аналізуються чинники впливу імагінативних технік на психіку в різних психотерапевтичних підходах. ; Anti-terrorist operation in eastern Ukraine has created a major challenge for the Ukrainian psychology concerning the problem of rehabilitation of military-combatants. Psychological consequences of participation in wars are known in psychological science for a long time. Thus, in the United States during the Civil War soldier symptoms such as shortness of breath, sleeplessness, palpitations called "irritable heart". To correct the symptoms of PTSD are used as pharmacotherapy and various psychotherapeutic approaches. In our article the factors efficiency imagination techniques when dealing with PTSD. Empirical studies show high efficacy imagination techniques in correction PTSD, including combatants PTSD. Imagination is a dynamic, physiological process by which a person thinks, feels and experiencing internal reality in the absence of external stimulation. Therapeutic significance of imagination is based on a corresponding emotional, behavioral or psychophysiological activity without real-stimulus event. Thus, images of the imagination can be used to change physiological processes, mental states, self-esteem, performance and behavior. At the psychophysiological level imagination helps to lower the level of activation of the hypothalamic-pituitary-adrenal axis, which can lead to lower levels of glucocorticoids and catecholamines and increase endorphins; is overwriting memory traces in the brain areas responsible for anxiety reaction. At the psychological level imagery imagination provides the context by which the patient can relive trauma, while helping the therapist is to encourage the patient to use internal resources.
The core concept of the current review was a description and a discussion of the current situation of treating PTSD among military service members and veterans.This paper is focused solely on combat-related PTSD. It explores guideline recommended interventions for such PTSD, its implication, and efficacy based on the examination of the variety of researches being done around the world. ; Основна концепція огляду - проаналізувати поточну ситуацію у лікуванні ПТСР серед військовослужбовців і ветеранів. Ця стаття орієнтована саме на посттравматичний стресовий розлад, пов'язаний із перебування в зоні бойових дій. В ній досліджуються орієнтовні заходи, рекомендовані для використання при цьому стані, наслідки ПТСР і ефективність різних підходів щодо лікування згідно із міжнародними рекомендаціями щодо доказової медицини.
The war in Eastern Ukraine has been happening for more than five years. Many veterans of this conflict are suffering from PTSD (post-traumatic stress disorder). Despite the existence of effective PTSD treatment, they do not seek help. The main reason for not seeking help is stigma. The most common view is that the main reason for stigma is the military culture. The military culture is recognized as a discourse in this article. One of the important ways of studying discourses is media analysis. The method of dispositive analysis by Siegfried Jäger and Florentine Maier, which is a type of critical discourse analysis, was used to examine discourses about PTSD among veterans of the Anti-Terrorist Operation (ATO) and Joint Forces Operation (JFO) on the news website Censor.net. A thematic analysis of 46 articles from this website, which contain at least one mention of the word 'PTSD', was conducted. This examination was enhanced by a rhetoric review of the articles which were typical for the most frequent themes emerged in the data. The results suggest that there are at least three ways of understanding PTSD in Ukrainian society. PTSD as a way of understanding and explaining all the war and postwar experience among veterans; PTSD as a way how volunteers and other people who help veterans treat veterans; and as a complex phenomenon as it is understood by foreign and Ukrainian mental health professionals. All these attempts to understand the essence of PTSD may define how it will be treated in Ukrainian society. For veterans, PTSD is a state of mind and a way how they feel about the political situation in Ukraine. With such a mindset, they will unlikely seek help. For volunteers, it is a condition of all veterans who return from war. From this point of view, all veterans must pass rehabilitation. For mental health professionals, PTSD is a unique war experience, and this view also differs from the way how veterans feel about and experience PTSD. Manuscript received 29.02.2020 ; Незважаючи на існування ефективних методів лікування посттравматичного стресового розладу (ПТСР), багато ветеранів АТО та ООС не звертаються по допомогу через стигму ПТСР, наявну в українському суспільстві. Метод критичного дискурс-аналізу було застосовано для з'ясування того, які дискурси про ПТСР наявні в українських медіа. Було виявлено, що дискурси, поширені серед різних учасників надання допомоги ветеранам, по-різному визначають те, чим прийнято вважати ПТСР у ветеранів АТО та ООС в Україні. Матеріал надійшов 29.02.2020
The war in Eastern Ukraine has been happening for more than five years. Many veterans of this conflict are suffering from PTSD (post-traumatic stress disorder). Despite the existence of effective PTSD treatment, they do not seek help. The main reason for not seeking help is stigma. The most common view is that the main reason for stigma is the military culture. The military culture is recognized as a discourse in this article. One of the important ways of studying discourses is media analysis. The method of dispositive analysis by Siegfried Jäger and Florentine Maier, which is a type of critical discourse analysis, was used to examine discourses about PTSD among veterans of the Anti-Terrorist Operation (ATO) and Joint Forces Operation (JFO) on the news website Censor.net. A thematic analysis of 46 articles from this website, which contain at least one mention of the word 'PTSD', was conducted. This examination was enhanced by a rhetoric review of the articles which were typical for the most frequent themes emerged in the data. The results suggest that there are at least three ways of understanding PTSD in Ukrainian society. PTSD as a way of understanding and explaining all the war and postwar experience among veterans; PTSD as a way how volunteers and other people who help veterans treat veterans; and as a complex phenomenon as it is understood by foreign and Ukrainian mental health professionals. All these attempts to understand the essence of PTSD may define how it will be treated in Ukrainian society. For veterans, PTSD is a state of mind and a way how they feel about the political situation in Ukraine. With such a mindset, they will unlikely seek help. For volunteers, it is a condition of all veterans who return from war. From this point of view, all veterans must pass rehabilitation. For mental health professionals, PTSD is a unique war experience, and this view also differs from the way how veterans feel about and experience PTSD. Manuscript received 29.02.2020 ; Незважаючи на існування ефективних методів лікування посттравматичного стресового розладу (ПТСР), багато ветеранів АТО та ООС не звертаються по допомогу через стигму ПТСР, наявну в українському суспільстві. Метод критичного дискурс-аналізу було застосовано для з'ясування того, які дискурси про ПТСР наявні в українських медіа. Було виявлено, що дискурси, поширені серед різних учасників надання допомоги ветеранам, по-різному визначають те, чим прийнято вважати ПТСР у ветеранів АТО та ООС в Україні. Матеріал надійшов 29.02.2020
The war in Eastern Ukraine has been happening for more than five years. Many veterans of this conflict are suffering from PTSD (post-traumatic stress disorder). Despite the existence of effective PTSD treatment, they do not seek help. The main reason for not seeking help is stigma. The most common view is that the main reason for stigma is the military culture. The military culture is recognized as a discourse in this article. One of the important ways of studying discourses is media analysis. The method of dispositive analysis by Siegfried Jäger and Florentine Maier, which is a type of critical discourse analysis, was used to examine discourses about PTSD among veterans of the Anti-Terrorist Operation (ATO) and Joint Forces Operation (JFO) on the news website Censor.net. A thematic analysis of 46 articles from this website, which contain at least one mention of the word 'PTSD', was conducted. This examination was enhanced by a rhetoric review of the articles which were typical for the most frequent themes emerged in the data. The results suggest that there are at least three ways of understanding PTSD in Ukrainian society. PTSD as a way of understanding and explaining all the war and postwar experience among veterans; PTSD as a way how volunteers and other people who help veterans treat veterans; and as a complex phenomenon as it is understood by foreign and Ukrainian mental health professionals. All these attempts to understand the essence of PTSD may define how it will be treated in Ukrainian society. For veterans, PTSD is a state of mind and a way how they feel about the political situation in Ukraine. With such a mindset, they will unlikely seek help. For volunteers, it is a condition of all veterans who return from war. From this point of view, all veterans must pass rehabilitation. For mental health professionals, PTSD is a unique war experience, and this view also differs from the way how veterans feel about and experience PTSD. Manuscript received 29.02.2020 ; Незважаючи на існування ефективних методів лікування посттравматичного стресового розладу (ПТСР), багато ветеранів АТО та ООС не звертаються по допомогу через стигму ПТСР, наявну в українському суспільстві. Метод критичного дискурс-аналізу було застосовано для з'ясування того, які дискурси про ПТСР наявні в українських медіа. Було виявлено, що дискурси, поширені серед різних учасників надання допомоги ветеранам, по-різному визначають те, чим прийнято вважати ПТСР у ветеранів АТО та ООС в Україні. Матеріал надійшов 29.02.2020
Anti-terrorist operation in eastern Ukraine has created a major challenge for the Ukrainian psychology concerning the problem of rehabilitation of military-combatants. Psychological consequences of participation in wars are known in psychological science for a long time. Thus, in the United States during the Civil War soldier symptoms such as shortness of breath, sleeplessness, palpitations called «irritable heart». To correct the symptoms of PTSD are used as pharmacotherapy and various psychotherapeutic approaches. In our article the factors efficiency imagination techniques when dealing with PTSD. Empirical studies show high efficacy imagination techniques in correction PTSD, including combatants PTSD. Imagination is a dynamic, physiological process by which a person thinks, feels and experiencing internal reality in the absence of external stimulation. Therapeutic significance of imagination is based on a corresponding emotional, behavioral or psychophysiological activity without real-stimulus event. Thus, images of the imagination can be used to change physiological processes, mental states, self-esteem, performance and behavior. At the psychophysiological level imagination helps to lower the level of activation of the hypothalamic-pituitary-adrenal axis, which can lead to lower levels of glucocorticoids and catecholamines and increase endorphins; is overwriting memory traces in the brain areas responsible for anxiety reaction. At the psychological level imagery imagination provides the context by which the patient can relive trauma, while helping the therapist is to encourage the patient to use internal resources. ; У статті характеризується сучасний стан проблеми психокорекції посттравматичного стресового розладу в учасників бойових дій. Розглядаються імагінативні техніки як ефективні інструменти допомоги при психологічній травмі та її наслідках. Аналізуються чинники впливу імагінативних технік на психіку в різних психотерапевтичних підходах.
Anti-terrorist operation in eastern Ukraine has created a major challenge for the Ukrainian psychology concerning the problem of rehabilitation of military-combatants. Psychological consequences of participation in wars are known in psychological science for a long time. Thus, in the United States during the Civil War soldier symptoms such as shortness of breath, sleeplessness, palpitations called «irritable heart». To correct the symptoms of PTSD are used as pharmacotherapy and various psychotherapeutic approaches. In our article the factors efficiency imagination techniques when dealing with PTSD. Empirical studies show high efficacy imagination techniques in correction PTSD, including combatants PTSD. Imagination is a dynamic, physiological process by which a person thinks, feels and experiencing internal reality in the absence of external stimulation. Therapeutic significance of imagination is based on a corresponding emotional, behavioral or psychophysiological activity without real-stimulus event. Thus, images of the imagination can be used to change physiological processes, mental states, self-esteem, performance and behavior. At the psychophysiological level imagination helps to lower the level of activation of the hypothalamic-pituitary-adrenal axis, which can lead to lower levels of glucocorticoids and catecholamines and increase endorphins; is overwriting memory traces in the brain areas responsible for anxiety reaction. At the psychological level imagery imagination provides the context by which the patient can relive trauma, while helping the therapist is to encourage the patient to use internal resources. ; У статті характеризується сучасний стан проблеми психокорекції посттравматичного стресового розладу в учасників бойових дій. Розглядаються імагінативні техніки як ефективні інструменти допомоги при психологічній травмі та її наслідках. Аналізуються чинники впливу імагінативних технік на психіку в різних психотерапевтичних підходах.
The introduction of the new concept of complex post-traumatic stress disorder (cPTSD) in the International Classification of Diseases of the 11th Edition deserves attention in a country where active fighting is taking place. The increase in the number of PTSD sufferers among military personnel and civilians on the territory of hostilities increases the likelihood of PTSD occurring among the contingent. At present, we have no experience in the diagnosis of cPTSD. The objective of our study, along with the diagnosis of PTSD symptoms, is to use a quality of life questionnaire to evaluate the symptoms of cPTSD. The result revealed that the level of community and service support was below average, indicating the need to improve community social support. The self-realization of the combatants has a low average level, which further influences the level of adaptation after the end of the service. Physical and psychological well-being are also low, and this indicator to the need for psychological and physical rehabilitation of demobilized soldiers. At the same time, communication with friends and family, performance were at a high enough level, and these are positive factors that influence the adaptation to civilian life. Summarizing the research, we suggest that in order to organize the help of the combatants more effectively, it is necessary to evaluate, along with a purely psychiatric diagnosis of PTSD, the level of social and physical adaptation of patients with PTSD. ; Введение нового понятия, как комплексный посттравматическое стрессовое расстройство (кПТСР) в Международной классификации болезней 11-го пересмотра заслуживает внимания в стране, где проходят активные боевые действия. Увеличение количества страдающих ПТСР среди военнослужащих и гражданского населения находящихся на территории боевых действий, повышает вероятность возникновения кПТСР среди данного контингента. На сегодняшний день, мы не имеем опыта диагностики кПТСР. Задачей нашего исследования наряду с диагностикой симптомов ПТСР применять опросник оценки качества жизни, для оценки симптомов кПТСР. Результатом работы выявлено - уровень общественной и служебной поддержки был ниже среднего уровня, что указывает на необходимость улучшать социальную поддержку общины. Самореализация бывших участников боевых действий имеет низкий средний уровень, в дальнейшем негативно влияет на уровень адаптации после окончания службы. Физическое и психологическое благополучие также имеют низкий уровень, а это уже говорит о необходимости психологической и физической реабилитации демобилизованных воинов. В то же время, общение с друзьями и в семье, работоспособность были на достаточно высоком уровне, а это положительные факторы, влияющие на адаптацию к гражданской жизни. Предлагаем для более эффективной организации помощи, бывшим участникам боевых действий необходимо, наряду с определением чисто психиатрического диагноза ПТСР, оценивать уровень социальной, физической адаптации пациентов с ПТСР. ; Введення нового поняття, як комплексний посттравматичний стресовий розлад (кПТСР) у Міжнародній класифікації хвороб 11-го перегляду заслуговує на увагу в країні, де проходять активні бойові дії. Збільшення кількості страждаючих на ПТСР серед військовослужбовців та цивільного населення що знаходяться на території бойових дій, підвищує вірогідність виникнення кПТСР серед даного контингенту. На сьогодні, ми не маємо досвіду діагностики кПТСР. Задачею нашого пілотного дослідження поряд з діагностикою симптомів ПТСР застосовувати опитувальник оцінки якості життя, для оцінки симптомів кПТСР. Група пацієнтів – 26 чоловік, колишніх учасників бойових дій (КУБД) чоловічої статі, які мали виражені симптоми ПТСР включили у дослідження. Середній вік хворих складав 41,3 роки, середня тривалість перебування у армії - 19,4 місяці (максимальний строк служби складав 48 місяців, мінімальний - 8 міс), тривалість перебування у зоні бойових дій - 8,2 міс. Переважали хворі зі середньо спеціальною освітою - 18 чоловіків (69,3%), безробітні - 16 чоловік (61,6%) та не перебували у шлюбі 17 чол. (65,4%). У 12 (662%) не було дітей, а кількість КУБД з однією або двома дітьми була однаковою – по 7 осіб (26,9%). Тільки 7 чоловіків, а це становить 26,9%, мешкали зі своєю сім'єю, решта – 9 осіб. (34,6%) мешкали самостійно, 10 чоловік (48,5%) мешкали з батьками. Рівень свого матеріальне забезпечення досліджувані оцінювали як низький рівень 15 осіб. (57,7%) , або середній рівень 11 осіб. (42,3%). Фіксувалось відсутність обтяження спадковості психічними розладами у 23 осіб. (88,5%), у решти хворих – 3 осіб. (11,5%) серед родичів були психічні розлади. У 11 осіб (42,3%) в анамнезі психологічна травма дитинства. Левова більшість мали досвід строкової військової служби перед участю у бойових діях (18 хворих - 69,3%). Результатом роботи виявлено - рівень громадської та службової підтримки був нижче середнього рівня, що вказує на необхідність покращувати соціальну підтримку громади. Самореалізація колишнього учасника бойових дій має низький рівень, що в подальшому впливає на рівень адаптації після закінчення служби. Фізичне та психологічне благополуччя також мають низький рівень, а це вже говорить про потребу психологічної та фізичної реабілітації демобілізованих воїнів. У той же час, спілкування з друзями та у сім'ї, працездатність були на достатньо високому рівні, а це позитивні фактори, що впливають на адаптацію до цивільного життя. Підсумовуючи дослідження, пропонуємо для більш ефективної організації допомоги колишнім учасникам бойових дій необхідно, поряд з суто психіатричним діагнозом ПТСР, оцінювати рівень соціальної, фізичної адаптації пацієнтів з ПТСР.
Objective. Veterans' mental health has been the subject of extensive research in many parts of the world. Particular attention is paid to PTSD, including in combination with trauma. Such comorbid conditions have a significant negative psychosocial impact, reducing the possibility of successful adaptation and resocialization of veterans. Certain features of socio-demographic and medical-anamnestic characteristics of veterans with PTSD, comorbid with TBI, as well as their problematic perception of certain areas of their lives may affect the formation of mental disorders, the course, and prognosis, success of therapy and rehabilitation, as well as recovery and quality of life. Thus, there is a need to study the characteristics of socio-demographic and medical-anamnestic characteristics of veterans with PTSD, especially in combination with CHD, to optimize pharmacological treatment and psychosocial therapy. Purpose: to investigate the socio-demographic, medical, and anamnestic characteristics of veterans with PTSD and CHD. Methods and materials. 329 combatants (members of the Armed Forces, the National Guard, and "volunteer battalions") in Eastern Ukraine who suffered from PTSD and LCHMT were examined. The socio-demographic and medical-anamnestic examination was performed using the Unified map of patient research developed by us. Results. Analysis of the socio-demographic characteristics of patients with PTSD and TBI shows that about a third of those surveyed gained primary adult life experience in a military conflict. Stay in the combat zone affected the work history: before entering the service in the ATO, most of the surveyed persons worked full time in the civilian sphere, and after being in the ATO, these figures decreased by more than 3 times due to redistribution in the category of those who continued to serve. The large number of people who continued to serve despite receiving PTSD, TBI, or a combination of these can be partly explained by the desire to maintain "fraternal unity" as a surrogate family. Most of the subjects were premorbidly psychosomatically healthy despite periodic alcohol consumption; somatic vulnerability was unique to TBI individuals. Conclusions. The socio-demographic, medical, and anamnestic features of veterans with PTSD and LCHMT identified by us were further used to form targets for psychosocial therapy and optimize pharmacological treatment. ; Актуальність. Психічне здоров'я ветеранів є предметом ґрунтовних наукових досліджень в багатьох країнах світу. Особлива увага приділяється ПТСР, в тому числі у поєднанні з ЧМТ. Такі коморбідні стани чинять значний негативний психосоціальний вплив, знижуючи можливість успішної адаптації та ресоціалізації ветеранів. Певні особливості соціально-демографічних та медико-анамнестичних характеристик ветеранів з ПТСР, коморбідним з ЛЧМТ, а також проблемне сприйняття ними окремих сфер свого життя можуть впливати на формування психічних порушень, перебіг та прогноз хвороби, успішність терапії та реабілітації, а також на відновлення функціонування та якість життя. Таким чином, існує потреба у дослідженні особливостей соціально-демографічних та медико-анамнестичних характеристик ветеранів з ПТСР, особливо в поєднанні з ЛЧМТ, з метою оптимізації фармакологічного лікування та психосоціальної терапії. Мета: дослідити соціально-демографічні, медико-анамнестичні особливості ветеранів з ПТСР та ЛЧМТ. Методи і матеріали. Обстежено 329 учасників бойових дій (службовців Збройних сил, Національної гвардії та «добровольчих батальйонів») на Сході України, які страждали на ПТСР та ЛЧМТ. Соціально-демографічне та медико-анамнестичне обстеження проводилось за допомогою розробленої нами Уніфікованої карти дослідження пацієнта. Результати. Аналіз соціально-демографічних характеристик пацієнтів з ПТСР та ЛЧМТ свідчать про те, що близько третини обстежених осіб набували первинного дорослого життєвого досвіду в умовах військового конфлікту. Перебування в зоні бойових дій впливало на трудовий анамнез: до потрапляння на службу в АТО більшість обстежених осіб працювали в режимі повної зайнятості в цивільній сфері, а після перебування в АТО ці показники зменшились в понад 3 рази за рахунок перерозподілу в категорію тих, хто продовжив служити. Велика кількість осіб, що продовжувала служити попри отримання ПТСР, ЧМТ або їх сполучення, частково може бути пояснена прагненням збереження «братерської єдності» як сурогатної родини. Більшість обстежених осіб преморбідно були психосоматично здоровими попри періодичне вживання алкоголю; соматична уразливість була притаманна тільки особам з групи ЧМТ. Висновки. Визначені нами соціально-демографічні, медико-анамнестичні особливості ветеранів з ПТСР та ЛЧМТ надалі були використані для формування мішеней психосоціальної терапії та оптимізації фармакологічного лікування.
Introduction Combat mental traumas can have a long-term negative impact on the psyche of servicemen, which contributes to the deformation of the personality of soldiers, and also become a significant obstacle to adaptation to military service and peaceful, everyday, normal life. Signs of combat mental trauma can persist for a long time in the form of post-traumatic stress disorder.Purpose The purpose of the article is to clarify and specify the effects of combat stress on the personality of servicemen.Research methods. To achieve the goal of the study, theoretical analysis and generalization of literature sources, including the study of empirical data on specific issues, were used.Originality revealed that combat mental trauma is the result of a soldier's strong experience of the stress factors of the combat situation, which causes a temporary mental disorder that leads to partial and sometimes complete loss of combat capability. Also, it was clarified that post-traumatic stress disorder as a consequence of the impact of combat stress on the psyche of soldiers significantly affects the deformation of their personality. The objective and subjective factors that cause mental disorders, as well as the procedure for determining the level of combat psychological stress. Accordingly, it is established that combat stress mobilizes bodily and mobilization resources to ensure the successful functioning of the psyche in three environments: combat external, social external group and internal individual-personal. This process is carried out in conditions of intense, long and powerful stressors. The impact on servicemen of emotional and informational components of psychological stress encourages their adaptation to the combat environment at appropriate (low, medium, high) levels of stress, corresponding to the constructive, negative and traumatic impact of combat stress on the personality of servicemen.This allows to improve the organization of primary psychological care for servicemen, as well as more productive use of psychodiagnostic tools, which will contribute to its systematic study, improvement, expansion.Conclusions According to the results of the study we can reasonably conclude that the action of stressors causes not only a temporary psychological reaction, but also the emergence of a mental state that ensures the functioning of the psyche of servicemen in combat (activity) external, social external group and internal individual. This process can be carried out under conditions of intense, prolonged and powerful exposure to stress factors during the stages of adaptation to combat activities (alarm, resistance and depletion). The constructive, negative and traumatic impact of combat stress on servicemen at low, medium and high levels of stress, respectively, has been determined. ; В статье освещены современные взгляды относительно последствий воздействия боевого стресса на военнослужащих. По результатам исследования выявлено что боевая психическая травма является следствием сильного переживания воином стресс-факторов боевой обстановки, который вызывает временное расстройство психики, что приводит к частичной, а иногда и к полной потере боеспособности. А также, уточнено, что посттравматическое стрессовое расстройство в последствии боевого стресса на психику бойцов очень влияет на деформацию их личности.Направление дальнейших исследований состоит в совершенствовании существующих методов диагностики проявлений боевого стресса и повышении качества оказания психологической помощи участникам боевых действий. ; У статті висвітлені сучасні погляди щодо наслідків впливу бойового стресу на військовослужбовців. За результатами дослідження виявлено що бойова психічна травма є наслідком сильного переживання воїном стрес-факторів бойової обстановки, що викликає тимчасовий розлад психіки, що призводить до часткової, а іноді і до повної втрати боєздатності. А також, уточнено, що посттравматичний стресовий розлад як наслідок впливу бойового стресу на психіку бійців суттєво впливає на деформацію їх особистості. Напрямок подальших досліджень полягає в удосконаленні існуючих методів діагностики проявів бойового стресу та підвищенні якості надання психологічної допомоги учасникам бойових дій.
Introduction Combat mental traumas can have a long-term negative impact on the psyche of servicemen, which contributes to the deformation of the personality of soldiers, and also become a significant obstacle to adaptation to military service and peaceful, everyday, normal life. Signs of combat mental trauma can persist for a long time in the form of post-traumatic stress disorder.Purpose The purpose of the article is to clarify and specify the effects of combat stress on the personality of servicemen.Research methods. To achieve the goal of the study, theoretical analysis and generalization of literature sources, including the study of empirical data on specific issues, were used.Originality revealed that combat mental trauma is the result of a soldier's strong experience of the stress factors of the combat situation, which causes a temporary mental disorder that leads to partial and sometimes complete loss of combat capability. Also, it was clarified that post-traumatic stress disorder as a consequence of the impact of combat stress on the psyche of soldiers significantly affects the deformation of their personality. The objective and subjective factors that cause mental disorders, as well as the procedure for determining the level of combat psychological stress. Accordingly, it is established that combat stress mobilizes bodily and mobilization resources to ensure the successful functioning of the psyche in three environments: combat external, social external group and internal individual-personal. This process is carried out in conditions of intense, long and powerful stressors. The impact on servicemen of emotional and informational components of psychological stress encourages their adaptation to the combat environment at appropriate (low, medium, high) levels of stress, corresponding to the constructive, negative and traumatic impact of combat stress on the personality of servicemen.This allows to improve the organization of primary psychological care for servicemen, as well as more productive use of psychodiagnostic tools, which will contribute to its systematic study, improvement, expansion.Conclusions According to the results of the study we can reasonably conclude that the action of stressors causes not only a temporary psychological reaction, but also the emergence of a mental state that ensures the functioning of the psyche of servicemen in combat (activity) external, social external group and internal individual. This process can be carried out under conditions of intense, prolonged and powerful exposure to stress factors during the stages of adaptation to combat activities (alarm, resistance and depletion). The constructive, negative and traumatic impact of combat stress on servicemen at low, medium and high levels of stress, respectively, has been determined. ; В статье освещены современные взгляды относительно последствий воздействия боевого стресса на военнослужащих. По результатам исследования выявлено что боевая психическая травма является следствием сильного переживания воином стресс-факторов боевой обстановки, который вызывает временное расстройство психики, что приводит к частичной, а иногда и к полной потере боеспособности. А также, уточнено, что посттравматическое стрессовое расстройство в последствии боевого стресса на психику бойцов очень влияет на деформацию их личности.Направление дальнейших исследований состоит в совершенствовании существующих методов диагностики проявлений боевого стресса и повышении качества оказания психологической помощи участникам боевых действий. ; У статті висвітлені сучасні погляди щодо наслідків впливу бойового стресу на військовослужбовців. За результатами дослідження виявлено що бойова психічна травма є наслідком сильного переживання воїном стрес-факторів бойової обстановки, що викликає тимчасовий розлад психіки, що призводить до часткової, а іноді і до повної втрати боєздатності. А також, уточнено, що посттравматичний стресовий розлад як наслідок впливу бойового стресу на психіку бійців суттєво впливає на деформацію їх особистості. Напрямок подальших досліджень полягає в удосконаленні існуючих методів діагностики проявів бойового стресу та підвищенні якості надання психологічної допомоги учасникам бойових дій.
Кваліфікаційна магістерська робота присвячена вивченню особливостей поведінки військовослужбовців з посттравматичним стресовим розладом (ПТСР). Здійснено емпіричне дослідження щодо виявлення відхилень у поведінці означеної категорії військовослужбовців, проаналізовано та інтерпретовано його результати. Обґрунтовано та складено психологічні рекомендації практичним психологам в розташуванні військових частин і в реабілітаційних центрах для подолання негативних проявів поведінки та порушень емоційно-вольової сфери у військовослужбовців з ПТСР. ; Qualification master project is devoted to the study of the behavior of military personnel with post-traumatic stress disorder (PTSD). Eempirical study has been conducted to detect of deviations in the behavior of this category of military personnel, its results have been analyzed and interpreted. Psychological recommendations to overcome the negative manifestations of behavior and emotional and volitional disorders in servicemen with PTSD for practical psychologists in the location of military units and in rehabilitation centers have been substantiated.
