There is analysed base approaches in political communication researches in article. Basic directions of political communication researches abroad are considered. The specific of political communication researches in Ukraine is outlined. The features of party communication researches are found out on the modern stage.Key words: political communication, party communication, mass medias, political party. ; Проаналізовано базові підходи в дослідженнях політичної комунікації та основні напрями досліджень політичної комунікації за кордоном. Окреслено специфіку досліджень політичної комунікації в Україні. З'ясовано особливості досліджень партійної комунікації на сучасному етапі.Ключові слова: політична комунікація, партійна комунікація, засоби масової інформації, політична партія.
Investigates the place and role of political communication in party leader image-making. The peculiarities of party communication as an important kind of political communication are uncovered. Analyzed types of party communication and gives the characteristic for changes in the context of the common society information. The results of investigation indicate a significant role and importance of party leader in political communications system. One of the most important direction of politics of party leaders are party communication. It is part of a larger concept - political communication. Political communication is a specific type of political relations and is seen as an inseparable element of the political domain of society. The main purpose of the party communication is creating conditions for public policy and public authority through the informational influence of political actors on each other and the social environment. The feature of party communication is that it provides the variety sort of messages and information that circulates within the party between its structural elements and members. Although this information basis on the initiative of the party can be given to the person, citizen, group, to the other party, political actor or political institutions. Understanding the theoretical foundations of party communication, their creative implementation in the development of party circles is the key to the success of the party leader's activity and authority increasing among the masses. ; Досліджується місце та роль політичної комунікації в іміджмейкерстві партійного лідера. Розкриті особливості партійної комунікації як важливого різновиду політичної комунікації. Проаналізовані види партійної комунікації й дано характеристику змінам у контексті загальної інформатизації суспільства. Результати дослідження свідчать про суттєву роль та значущість партійного лідера в системі політичних комунікацій. Одним із найважливіших напрямів політичної діяльності партійних лідерів є партійна комунікація. Вона є складовою більш широкого поняття - політичної комунікації. Політична комунікація натомість є специфічним видом політичних відносин і розглядається як невід'ємний елемент політичної сфери суспільства. Головним призначенням партійної комунікації є створення передумов для публічної політики та публічної влади через інформаційний вплив політичних акторів один на одного та навколишнє соціальне середовище. Особливість партійної комунікації полягає в тому, що вона передбачає різного роду повідомлення та інформацію, яка циркулює всередині партії між її структурними елементами та членами, або ж з ініціативи партії передається особі, громадянину, групі, іншій партії, політичному актору чи політичному інституту. Розуміння теоретичних засад партійної комунікації, їхнє творче застосу- вання у розвитку партійних кіл є запорукою успіху діяльності партійних лідерів і зростання авторитету серед мас. ; Досліджується місце та роль політичної комунікації в іміджмейкерстві партійного лідера. Розкриті особливості партійної комунікації як важливого різновиду політичної комунікації. Проаналізовані види партійної комунікації й дано характеристику змінам у контексті загальної інформатизації суспільства. Результати дослідження свідчать про суттєву роль та значущість партійного лідера в системі політичних комунікацій. Одним із найважливіших напрямів політичної діяльності партійних лідерів є партійна комунікація. Вона є складовою більш широкого поняття - політичної комунікації. Політична комунікація натомість є специфічним видом політичних відносин і розглядається як невід'ємний елемент політичної сфери суспільства. Головним призначенням партійної комунікації є створення передумов для публічної політики та публічної влади через інформаційний вплив політичних акторів один на одного та навколишнє соціальне середовище. Особливість партійної комунікації полягає в тому, що вона передбачає різного роду повідомлення та інформацію, яка циркулює всередині партії між її структурними елементами та членами, або ж з ініціативи партії передається особі, громадянину, групі, іншій партії, політичному актору чи політичному інституту. Розуміння теоретичних засад партійної комунікації, їхнє творче застосу- вання у розвитку партійних кіл є запорукою успіху діяльності партійних лідерів і зростання авторитету серед мас.
Досліджується місце та роль політичної комунікації в іміджмейкерстві партійного лідера. Розкриті особливості партійної комунікації як важливого різновиду політичної комунікації. Проаналізовані види партійної комунікації й дано характеристику змінам у контексті загальної інформатизації суспільства. Результати дослідження свідчать про суттєву роль та значущість партійного лідера в системі політичних комунікацій. Одним із найважливіших напрямів політичної діяльності партійних лідерів є партійна комунікація. Вона є складовою більш широкого поняття - політичної комунікації. Політична комунікація натомість є специфічним видом політичних відносин і розглядається як невід'ємний елемент політичної сфери суспільства. Головним призначенням партійної комунікації є створення передумов для публічної політики та публічної влади через інформаційний вплив політичних акторів один на одного та навколишнє соціальне середовище. Особливість партійної комунікації полягає в тому, що вона передбачає різного роду повідомлення та інформацію, яка циркулює всередині партії між її структурними елементами та членами, або ж з ініціативи партії передається особі, громадянину, групі, іншій партії, політичному актору чи політичному інституту. Розуміння теоретичних засад партійної комунікації, їхнє творче застосу- вання у розвитку партійних кіл є запорукою успіху діяльності партійних лідерів і зростання авторитету серед мас.
UK: Досліджується місце та роль політичної комунікації в іміджмейкерстві партійного лідера. Розкриті особливості партійної комунікації як важливого різновиду політичної комунікації. Проаналізовані види партійної комунікації й дано характеристику змінам у контексті загальної інформатизації суспільства. Результати дослідження свідчать про суттєву роль та значущість партійного лідера в системі політичних комунікацій. Одним із найважливіших напрямів політичної діяльності партійних лідерів є партійна комунікація. Вона є складовою більш широкого поняття - політичної комунікації. Політична комунікація натомість є специфічним видом політичних відносин і розглядається як невід'ємний елемент політичної сфери суспільства. Головним призначенням партійної комунікації є створення передумов для публічної політики та публічної влади через інформаційний вплив політичних акторів один на одного та навколишнє соціальне середовище. Особливість партійної комунікації полягає в тому, що вона передбачає різного роду повідомлення та інформацію, яка циркулює всередині партії між її структурними елементами та членами, або ж з ініціативи партії передається особі, громадянину, групі, іншій партії, політичному актору чи політичному інституту. Розуміння теоретичних засад партійної комунікації, їхнє творче застосування у розвитку партійних кіл є запорукою успіху діяльності партійних лідерів і зростання авторитету серед мас. EN: Investigates the place and role of political communication in party leader image-making. The peculiarities of party communication as an important kind of political communication are uncovered. Analyzed types of party communication and gives the characteristic for changes in the context of the common society information. The results of investigation indicate a significant role and importance of party leader in political communications system. One of the most important direction of politics of party leaders are party communication. It is part of a larger concept - political communication. Political communication is a specific type of political relations and is seen as an inseparable element of the political domain of society. The main purpose of the party communication is creating conditions for public policy and public authority through the informational influence of political actors on each other and the social environment. The feature of party communication is that it provides the variety sort of messages and information that circulates within the party between its structural elements and members. Although this information basis on the initiative of the party can be given to the person, citizen, group, to the other party, political actor or political institutions. Understanding the theoretical foundations of party communication, their creative implementation in the development of party circles is the key to the success of the party leader's activity and authority increasing among the masses
UK: Дослiджується та розкритi особливостi партiйної комунiкації, як важливого рiзновиду полiтичної комунiкацiї. Проаналiзованi види партiйної комунiкацiї й дана характеристика змiнам в контекстi загальної iнформатизацiї суспiльства. З метою вирiшення цих наукових завдань використано низку наукових методiв, серед яких основним є: iсторичний, структурно-функцiональниiй, порівняльний. Бiхевiорiстський метод застосовувався для дослiдження рiзноманiтної поведiнки партiйних лiдерiв, змiсту та форми процесу взаємодiї особистостей i полiтики. EN: The peculiarities of party communication as аn important form of political communication are explored and revealed. Analysed types of party communication and gives the characteristic for changes in the context of the common society information. In order to address these research objectives used а number of scientifsc metods, аmоng which are: the historical structural-functional, comparison. Behavioristic method was used to study the behavior of various party leaders, the content and form оf the process of interaction of personalities and politics.
У статті аналізуються специфіка горизонтальних та вертикальних зв'язків у політичній комунікації в Україні на тлі процесу партійного будівництва. Охарактеризовано політико-модернізаційну здатність українських політичних партій, яка полягала в тому, що лідери опозиційного політичного табору, замість реальних політичних змін політичної системи, пристосовувались до старої, кланово-олігархічної, а громадський сектор не зміг ні виділити зі свого середовища нових політичних лідерів, ні створити масовий рух, на основі його постала б нова організована політична сила. Встановлено, що у демократичному суспільстві комунікація є ефективною, якщо вона не тільки є технічно сучасною, інтерактивною, двосторонньою, але й відповідає іншим демократичним вимогам - таким, як правовий і моральний контроль суспільства над діяльністю ЗМІ, забезпечення справжнього плюралізму думок, прямий контакт між відправниками й одержувачами інформації, децентралізація інформаційних каналів, повага до свободи слова й конфіденційності приватного життя. Резюмовано, що політична комунікація в Україні має відійти від директивного мислення та забюрократизованої політичної свідомості. Інакше симуляція ефективної та результативної для країни і регіонів політичної комунікації може перетворитися на щоденний політичний, комунікаційний фарс у публічному просторі. ; The specifics of horizontal and vertical relations in Ukrainian political communication on the background of the party building's process has been analysed. Aims of this article are: 1) determination of the subjectivity of political communication; 2) disclosure of the main features of internal politics and communications; 3) setting the essential features of the political parties' status after peaceful protests in Ukraine 2013-2014 year; 4) explanation of the actual gap that has horizontal and party political communication in Ukraine. Political modernization, capacity of Ukrainian political parties has been characterized. It has been shown that Maidan didn't influenced tools of creating political parties and their typology greatly. Maidan as a political component was weak and did not respond to the challenges, which Ukrainian political system faced to. The weakness was in the fact that leaders of the oppositional political camp would rather keep old then implement real political change of the political system , which was adapted by the old oliharcial clan. Public sector was not able to identify their environment with new political leaders, nor with a mass movement, based on the creation of new organized political force. It has been found that in a democratic society communication is effective only if it is not only technically modern, interactive, two-way, but if it is consistent to other democratic demands, such as legal and moral control of society over the media, maintenance of basic pluralism, direct contact between senders and recipients of information, feeds decentralization, respect of freedom of expression and privat opinion. Summary of the political communication in Ukraine has to move away from thinking of policy and bureaucratic political consciousness. Otherwise, the simulation is effective and efficient for countries and regions where political communication can become a daily political farce communication in public space. ; В статье анализируются специфика горизонтальных и вертикальных связей в политической коммуникации в Украине на фоне процесса партийного строительства. Охарактеризовано политико-модернизационную способность украинских политических партий, которая заключалась в том, что лидеры оппозиционного политического лагеря, вместо реальных политических изменений политической системы приспосабливались к старой, кланово-олигархичной, а общественный сектор не смог ни выделить из своей среды новых политических лидеров, ни создать массовое движение, на основе его появилась бы новая организованная политическая сила. Установлено, что в демократическом обществе коммуникация является эффективной, если она не только технически современна, интерактивна, двусторонняя, но и отвечает другим демократическим требованиям – таким, как правовой и нравственный контроль общества над деятельностью СМИ, обеспечение подлинного плюрализма мнений, прямой контакт между отправителями и получателями информации, децентрализация информационных каналов, уважение к свободе слова и конфиденциальности частной жизни. Резюмированы, что политическая коммуникация в Украине должна отойти от директивного мышления и забюрократизированного политического сознания. Иначе симуляция эффективной и результативной для страны и регионов политической коммуникации может превратиться в ежедневный политический, коммуникационный фарс в публичном пространстве.
In modern developed democratic countries, the structure of a political party consists of a number of different interest groups and pressure. Despite combine their common ideological, social and political objectives and the interests of these groups within the political parties are trying to fight for the leadership and compete in the political decision-making. By and large dynamics of such a rotation of parties in political life due to various aspects, including the handicapped and function setting effective communication links within the political forces. In political science, they got the determination, as the internal party communication, in turn, are divided into horizontal and vertical to the type. The article in addition to the classic western accents and the latest domestic theoretical developments on allocated preconditions of formation of the Institute of party democracy as the best form of inner communication software. To them, the article author considers the professional selfsufficiency of its members, rather than a unilateral submission to the will of the majority - the party leadership. The alienation of the party and political populism. System work in the party cells in the direction of expansion of its institutional mobility and the ability to adjust its political tactics under the current policy challenges in the state and political power. ; В современных развитых демократических странах структура политической партии состоит из определенного количества различных групп интересов и давления. Несмотря на объединенность совместными идеологическим, социальным и политическими целями и интересами эти группы внутри политической партии пытаются бороться за лидерство и конкурируют в процессе принятия политических решений. По большому счету динамика такой ротации партий в политической жизни обусловлена различными аспектами, в том числе и недостатками настройка и функционирование эффективных коммуникационных связей внутри самой политической силы. В политической науке они получили определение, как внутренне партийные коммуникации, в свою очередь делятся на горизонтальный и вертикальный под тип. В статье кроме акцентов к классическим западным и новейшим отечественным теоретическим разработкам, по теме выделяется предпосылки становления института партийной демократии, как оптимальной формы обеспечения внутрипартийной коммуникации. К ним, автор статьи, относит профессиональную самодостаточность ее членов, а не одностороннее подчинения воле большинства - партийному руководству. Отчуждение от партийного и политического популизма. Системную работу в партийных ячейках в направлении расширения собственной институциональной мобильности и способности корректировать свою политическую тактику под актуальные политические вызовы в государстве и их политической силой. ; В сучасних розвинених демократичних країнах структура політичної партії складається з певної кількості різноманітних груп інтересів та тиску. Незважаючи на об'єднаність спільними ідеологічним, соціальними та політичними цілями і інтересами ці групи всередині політичної партії намагаються боротися за лідерство та конкурують в процесі прийняття політичних рішень. По великому рахунку динаміка такої ротації партій в політичному житті зумовлена різноманітними аспектами, втому числі і недоліками налагодження та функціонування ефективних комунікаційних зв'язків в середині самої політичної сили. В політичній науці вони отримали означення, як внутрішньо партійні комунікації, які в свою чергу поділяються на горизонтальний та вертикальний під тип. В статті крім акцентів до класичних західних та новітніх вітчизняних теоретичних розробок з теми виокремлюється передумови становлення інституту партійної демократії, як оптимальної форми забезпечення внутріпартійної комунікації. До них, автор статті, відносить професійну самодостатність її членів, а не одностороннє підкорення волі більшості - партійному керівництву; відчуження від партійного та політичного популізму; і системну роботу в партійних осередках в напрямі розширення власної інституційної мобільності та здатності коригувати свою політичну тактику під актуальні політичні виклики в державі та їх політичною силою.
In modern developed democratic countries, the structure of a political party consists of a number of different interest groups and pressure. Despite combine their common ideological, social and political objectives and the interests of these groups within the political parties are trying to fight for the leadership and compete in the political decision-making. By and large dynamics of such a rotation of parties in political life due to various aspects, including the handicapped and function setting effective communication links within the political forces. In political science, they got the determination, as the internal party communication, in turn, are divided into horizontal and vertical to the type. The article in addition to the classic western accents and the latest domestic theoretical developments on allocated preconditions of formation of the Institute of party democracy as the best form of inner communication software. To them, the article author considers the professional selfsufficiency of its members, rather than a unilateral submission to the will of the majority - the party leadership. The alienation of the party and political populism. System work in the party cells in the direction of expansion of its institutional mobility and the ability to adjust its political tactics under the current policy challenges in the state and political power. ; В современных развитых демократических странах структура политической партии состоит из определенного количества различных групп интересов и давления. Несмотря на объединенность совместными идеологическим, социальным и политическими целями и интересами эти группы внутри политической партии пытаются бороться за лидерство и конкурируют в процессе принятия политических решений. По большому счету динамика такой ротации партий в политической жизни обусловлена различными аспектами, в том числе и недостатками настройка и функционирование эффективных коммуникационных связей внутри самой политической силы. В политической науке они получили определение, как внутренне партийные коммуникации, в свою очередь делятся на горизонтальный и вертикальный под тип. В статье кроме акцентов к классическим западным и новейшим отечественным теоретическим разработкам, по теме выделяется предпосылки становления института партийной демократии, как оптимальной формы обеспечения внутрипартийной коммуникации. К ним, автор статьи, относит профессиональную самодостаточность ее членов, а не одностороннее подчинения воле большинства - партийному руководству. Отчуждение от партийного и политического популизма. Системную работу в партийных ячейках в направлении расширения собственной институциональной мобильности и способности корректировать свою политическую тактику под актуальные политические вызовы в государстве и их политической силой. ; В сучасних розвинених демократичних країнах структура політичної партії складається з певної кількості різноманітних груп інтересів та тиску. Незважаючи на об'єднаність спільними ідеологічним, соціальними та політичними цілями і інтересами ці групи всередині політичної партії намагаються боротися за лідерство та конкурують в процесі прийняття політичних рішень. По великому рахунку динаміка такої ротації партій в політичному житті зумовлена різноманітними аспектами, втому числі і недоліками налагодження та функціонування ефективних комунікаційних зв'язків в середині самої політичної сили. В політичній науці вони отримали означення, як внутрішньо партійні комунікації, які в свою чергу поділяються на горизонтальний та вертикальний під тип. В статті крім акцентів до класичних західних та новітніх вітчизняних теоретичних розробок з теми виокремлюється передумови становлення інституту партійної демократії, як оптимальної форми забезпечення внутріпартійної комунікації. До них, автор статті, відносить професійну самодостатність її членів, а не одностороннє підкорення волі більшості - партійному керівництву; відчуження від партійного та політичного популізму; і системну роботу в партійних осередках в напрямі розширення власної інституційної мобільності та здатності коригувати свою політичну тактику під актуальні політичні виклики в державі та їх політичною силою.
The purpose of the work is to confirm the key PR-technologies in party Internet communications and also to analyze the specifics of their usage as the variety of social-communicative technologies (SCT). The methodology of the research is based on the applying social-communicative and structural-functional approaches and also on general principles of scientific, objective, unity of logical and historical approaches during the research of social structure, political institutions, and processes. The scientific novelty consists in reasoning thesis as for the influence of "noo-politics" on definition essential characteristics of PRtechnologies in party communication as SCT which are based on the certain plan (program) and is the organized management activities in communicative process in the measures of party work and in reasoning need informing and support bilateral party communication based on interactive PR-practices in Internet space. Conclusions. The conducted analysis of PR-technologies which is used in party communication in the global Net confirms the significant dynamics of functional changes on the Internet from Web 1.0 till Web 2.0. from the creation of personal sites of politicians and political powers, Internet agencies, open Internet debates technologies, and media "information sponsorship" when on the first place comes blogging and social nets (Facebook, Twitter) begin actively use which stimulate the development of horizontal measures of party interactive communication. Key words: applied social-communicative technologies; Internet; PR-technologies; political parties; party communication; social Nets, blogging. ; Мета роботи. Визначити ключові pr-технології в партійних інтернет-комунікаціях, а також проаналізувати специфіку їх застосування як різновиду соціально-комунікаційних технологій (СКТ). Методологія дослідження ґрунтується на застосуванні соціально-комунікативного та структурно-функціонального підходів, а також на загальних принципах науковості, об'єктивності, єдності логічного та історичного підходів під час дослідження соціальної структури, політичних інститутів і процесів. Наукова новизна роботи полягає в обґрунтуванні тези про вплив «ноополітики» на визначення сутнісних характеристик PR-технологій у партійній комунікації як СКТ, які ґрунтуються на певному плані (програмі) та є цілеспрямованою організованою діяльністю з управління комунікативним процесом в межах роботи партії, а також в обґрунтуванні потреби у формуванні й підтримці двосторонньої партійної комунікації, заснованої на інтерактивних PRпрактиках у інтернет-просторі. Висновки. Проведений аналіз PR-технологій, що використовуються у партійній комунікації в глобальній мережі, засвідчує істотну динаміку функціональних змін в інтернеті від Web 1.0 до Web 2.0.: від створення особистих сайтів політичних діячів й політичних сил, інтернет-представництв, технології відкритих інтернет-дебатів й «інформаційного спонсорства» ЗМІ – до ситуації, коли на перше місце виходить блогінг й починають активно використовуватися соціальні мережі (Facebook й Twitter), що стимулюють розвиток горизонтальних мереж партійної інтерактивної комунікації. Ключові слова: прикладні соціально-комунікаційні технології; інтернет, pr-технології; політичні партії; партійна комунікація; соціальні мережі; блогінг.
The purpose of the work is to confirm the key PR-technologies in party Internet communications and also to analyze the specifics of their usage as the variety of social-communicative technologies (SCT). The methodology of the research is based on the applying social-communicative and structural-functional approaches and also on general principles of scientific, objective, unity of logical and historical approaches during the research of social structure, political institutions, and processes. The scientific novelty consists in reasoning thesis as for the influence of "noo-politics" on definition essential characteristics of PRtechnologies in party communication as SCT which are based on the certain plan (program) and is the organized management activities in communicative process in the measures of party work and in reasoning need informing and support bilateral party communication based on interactive PR-practices in Internet space. Conclusions. The conducted analysis of PR-technologies which is used in party communication in the global Net confirms the significant dynamics of functional changes on the Internet from Web 1.0 till Web 2.0. from the creation of personal sites of politicians and political powers, Internet agencies, open Internet debates technologies, and media "information sponsorship" when on the first place comes blogging and social nets (Facebook, Twitter) begin actively use which stimulate the development of horizontal measures of party interactive communication. Key words: applied social-communicative technologies; Internet; PR-technologies; political parties; party communication; social Nets, blogging. ; Мета роботи. Визначити ключові pr-технології в партійних інтернет-комунікаціях, а також проаналізувати специфіку їх застосування як різновиду соціально-комунікаційних технологій (СКТ). Методологія дослідження ґрунтується на застосуванні соціально-комунікативного та структурно-функціонального підходів, а також на загальних принципах науковості, об'єктивності, єдності логічного та історичного підходів під час дослідження соціальної структури, політичних інститутів і процесів. Наукова новизна роботи полягає в обґрунтуванні тези про вплив «ноополітики» на визначення сутнісних характеристик PR-технологій у партійній комунікації як СКТ, які ґрунтуються на певному плані (програмі) та є цілеспрямованою організованою діяльністю з управління комунікативним процесом в межах роботи партії, а також в обґрунтуванні потреби у формуванні й підтримці двосторонньої партійної комунікації, заснованої на інтерактивних PRпрактиках у інтернет-просторі. Висновки. Проведений аналіз PR-технологій, що використовуються у партійній комунікації в глобальній мережі, засвідчує істотну динаміку функціональних змін в інтернеті від Web 1.0 до Web 2.0.: від створення особистих сайтів політичних діячів й політичних сил, інтернет-представництв, технології відкритих інтернет-дебатів й «інформаційного спонсорства» ЗМІ – до ситуації, коли на перше місце виходить блогінг й починають активно використовуватися соціальні мережі (Facebook й Twitter), що стимулюють розвиток горизонтальних мереж партійної інтерактивної комунікації. Ключові слова: прикладні соціально-комунікаційні технології; інтернет, pr-технології; політичні партії; партійна комунікація; соціальні мережі; блогінг.
