Suchergebnisse

Важливим наслідком цифровізації економіки стала кардинальна перебудова інституційного ландшафту господарської діяльності людини. Її ключовим елементом є швидке поширення платформенної бізнес-моделі, яке досягається завдяки конкурентним перевагам порівняно з традиційними ієрархічними структурами. У нових умовах трансформація їх джерел та інструментарію конкурентної боротьби актуалізує завдання перегляду засад конкурентної політики держави.Визначено специфіку інформаційних (цифрових) платформ як об'єкта регулюючого впливу, окреслено засади регулювання в цифровій економіці, зазначено роль ІП як регуляторних посередників, виокремлено особливості конкурентної політики держави в економіці ІП. Розглянуто напрями ринкового позиціонування, джерела конкурентних переваг цифрових платформ та їх вплив на трансформацію регуляторної політики. Акцентовано увагу на особливостях поєднання жорстких правил і загальних принципів, розсіяного моніторингу й алгоритмічного управління, необхідності врахування відмінностей B2B, B2C і P2P у процесі регулювання діяльності платформ. Представлено інструменти їх регулювання. Визначено регулюючі функції цифрових платформ і обґрунтовано ключову роль репутаційних інструментів як засобу регулювання. Проаналізовано передумови і механізми використання цифрових платформ як регуляторних посередників. Наведено приклади регуляторного посередництва.До напрямів конкурентної політики віднесено підтримку розвитку цифрових платформ, захист конкуренції та обмеження монополізації формованих платформами ринків, захист конкуренції у екосистемах платформ. Увагу зосереджено на ролі даних як специфічного фактора виробництва і ресурсу отримання конкурентних переваг на ринках платформ. Представлено інструменти заборон і зобов'язань, що можуть використовуватися для обмеження антиконкурентної поведінки. Проаналізовано передумови появи і засоби антиконкурентних дій структуроутворюючих (домінантних) платформ. Злиття і поглинання досліджено як об'єкт регулювання антиконкурентних дій у платформенній економіці. Розглянуто вплив платформізації на перспективи розвитку національної конкурентної політики.

One of the top priorities of the state in conducting economic policy should be to limit monopoly in economic activity. After all, monopolies are the main obstacles to competition. Legal support in the field of economy should be directed, as a rule, not against oligarchs or large monopolies in general, but against their monopolistic capture of the market of a certain product, the sale of services. This provision should also solve the problems of monopoly conspiracy, price monopoly, the problem of monopolists absorbing weaker competitors. Legal support for the restriction of monopoly must be systematized, sufficient and internally consistent. The purpose of determining the monopoly (dominant) position of economic entities in the market is to obtain the necessary information to make decisions on the development and protection of economic competition, in particular, demonopolization of the economy, antitrust regulation, control over concerted actions, concentration; control over observance of the legislation on protection of economic competition; protection of the interests of economic entities, groups of economic entities and consumers from its violations. The mechanism of legal support for the restriction of monopoly includes the relevant legal acts that create the so-called regulatory model. An essential component is the definition of legal responsibility for the relevant acts. In addition to the normative model of monopoly restriction, this mechanism should include a model of the process of determining the monopoly position. The mechanism of legal support for the restriction of monopoly should also include organizational and structural means of implementing the above regulatory model. Consideration of these components of the mechanism of legal support for the restriction of monopoly allows them not only to systematize, but also to identify the adequacy of legal regulation of their activities, to link the provisions of relevant regulations in order to increase their consistency and therefore effectiveness. ; Одним з найприоритетніших напрямків роботи держави щодо провадження економічної політики має стати обмеження монополізму в господарській діяльності. Адже монополії є головними перепонами для конкуренції. Правове забезпечення в сфері економіки має бути спрямоване, як правило, не проти олігархів чи великих монополій взагалі, а проти монопольного захоплення ними ринку певного товару, реалізації послуг. Це забезпечення повинне також вирішувати проблеми монопольної змови, монополії цін, проблеми поглинання монополістами слабших конкурентів. Правове забезпечення обмеження монополізму має бути систематизованим, достатнім та внутрішньо узгодженим. Метою визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку є отримання необхідної інформації для прийняття рішень з питань розвитку і захисту економічної конкуренції, зокрема, демонополізації економіки, антимонопольного регулювання, контролю за узгодженими діями, концентрацією; контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції; захисту інтересів суб'єктів господарювання, груп суб'єктів господарювання та споживачів від його порушень. Механізм правового забезпечення обмеження монополізму включає відповідні правові акти, які створюють так звану нормативну модель. Неодмінною її складовою є визначення юридичної відповідальності за відповідні діяння. Окрім нормативної моделі обмеження монополізму згаданий механізм має включати модель процесу визначення монопольного становища. Механізм правового забезпечення обмеження монополізму повинен включати також і організаційно-структурні засоби реалізації вищезгаданої нормативної моделі. Розгляд зазначених складових механізму правового забезпечення обмеження монополізму дозволяє їх не тільки систематизувати, а й виявити достатність правового регулювання їх діяльності, пов'язати положення відповідних нормативноправових актів з метою підвищення рівня їх узгодженості, а отже і ефективності.

Розглянуто спеціальні норми конкурентного європейського та антимонопольно-конкурентного національного законодавства щодо правомірності надання державної допомоги суб'єктам господарювання. Наводяться відомості про вітчизняні та зарубіжні наукові надбання у сфері диференціації державної допомоги. Розкрито недостатність законодавчого врегулювання та відсутність послідовності і внутрішньої структурованості законодавчих приписів, які стосуються понятійного апарату в цій сфері. Запропоновано новий підхід з позиції правомірності надання державної допомоги суб'єктам господарювання шляхом розподілу її на рівні. Зазначено, що імплементація європейських норм в національне законодавство в сфері державної допомоги призводить до прискореної трансформації інституту державної допомоги. Зроблено висновок, що слід заповнювати прогалини стосовно правомірності державної допомоги суб'єктам господарювання у національному законодавстві з урахуванням європейського досвіду. Problem statement. With the adoption of a special law in the field of state aid to economic entities, the issues of its legal filling, first of all, the development of secondary legislation, as well as the practical operation of the introduced legislative regulations, was actualized. In view of its international obligations, Ukraine seeks to implement European standards and create the institutional, legal and organizational framework for the functioning of the State aid system. However, effective legal regulation of relations in this area requires categorical certainty; harmonization of the principle of prohibition with its permission, established by the legislator; the clarity of the mechanisms of state aid legalization. Therefore, the question of the legality of state aid to economic undertakings often raises questions. This is due to the lack of legislative regulation and the lack of consistency and internal structure of the legislative provisions, which entails irreversible consequences concerning the conceptual apparatus in this area, in particular, the ...

The article regards the problematic and undetermined issues and the principles of state regulation in the aviation industry. The article proved the necessity of the regulation system improvement concerning the activity of natural monopolies subjects in the aviation industry. The work conclusion is the following: the world practice testifies that in different countries the problem of airports' adjustment and management is variously settled, and any economically developed country has its own strategy regarding the development of ground handling, which is reflected in legislative and normatively legal adjusting, but there are also some general tendencies.It is accented that in some countries in the part of airports' ground handling, normatively legal adjusting is assumed by the grant of undiscriminatory access to fuel-filling services of the airports' complex. In part of other ground handling types, the access restriction is not regulated, the development of competition is normatively not stimulated.Article received 12.04.2017 ; У статті розглянуто проблемні питання і принципи державного регулювання в авіаційній галузі. Доведено необхідність удосконалення системи регулювання діяльності суб'єктів природних монополій в аеропортах. Зроблено висновок, що світова практика свідчить про те, що в різних країнах проблема регулювання та управління аеропортами вирішується по-різному і в будь-якої економічно розвиненої держави є своя стратегія щодо розвитку ринку наземного обслуговування, яка відбивається в законодавчому і нормативно-правовому регулюванні, але є і деякі загальні тенденції.Наголошено, що в деяких країнах у частині наземного обслуговування в аеропортах нормативно-правове регулювання припускає надання недискримінаційного доступу до послуг паливно-заправного комплексу аеропортів. У частині інших видів наземного обслуговування обмеження доступу не регулюється, розвиток конкуренції нормативно не стимулюється; відбувається тільки вирішення питань конкуренції за фактом порушення антимонопольного законодавства.Матеріал надійшов 12.04.2017

The article regards the problematic and undetermined issues and the principles of state regulation in the aviation industry. The article proved the necessity of the regulation system improvement concerning the activity of natural monopolies subjects in the aviation industry. The work conclusion is the following: the world practice testifies that in different countries the problem of airports' adjustment and management is variously settled, and any economically developed country has its own strategy regarding the development of ground handling, which is reflected in legislative and normatively legal adjusting, but there are also some general tendencies.It is accented that in some countries in the part of airports' ground handling, normatively legal adjusting is assumed by the grant of undiscriminatory access to fuel-filling services of the airports' complex. In part of other ground handling types, the access restriction is not regulated, the development of competition is normatively not stimulated.Article received 12.04.2017 ; У статті розглянуто проблемні питання і принципи державного регулювання в авіаційній галузі. Доведено необхідність удосконалення системи регулювання діяльності суб'єктів природних монополій в аеропортах. Зроблено висновок, що світова практика свідчить про те, що в різних країнах проблема регулювання та управління аеропортами вирішується по-різному і в будь-якої економічно розвиненої держави є своя стратегія щодо розвитку ринку наземного обслуговування, яка відбивається в законодавчому і нормативно-правовому регулюванні, але є і деякі загальні тенденції.Наголошено, що в деяких країнах у частині наземного обслуговування в аеропортах нормативно-правове регулювання припускає надання недискримінаційного доступу до послуг паливно-заправного комплексу аеропортів. У частині інших видів наземного обслуговування обмеження доступу не регулюється, розвиток конкуренції нормативно не стимулюється; відбувається тільки вирішення питань конкуренції за фактом порушення антимонопольного законодавства.Матеріал надійшов 12.04.2017

The article regards the problematic and undetermined issues and the principles of state regulation in the aviation industry. The article proved the necessity of the regulation system improvement concerning the activity of natural monopolies subjects in the aviation industry. The work conclusion is the following: the world practice testifies that in different countries the problem of airports' adjustment and management is variously settled, and any economically developed country has its own strategy regarding the development of ground handling, which is reflected in legislative and normatively legal adjusting, but there are also some general tendencies.It is accented that in some countries in the part of airports' ground handling, normatively legal adjusting is assumed by the grant of undiscriminatory access to fuel-filling services of the airports' complex. In part of other ground handling types, the access restriction is not regulated, the development of competition is normatively not stimulated.Article received 12.04.2017 ; У статті розглянуто проблемні питання і принципи державного регулювання в авіаційній галузі. Доведено необхідність удосконалення системи регулювання діяльності суб'єктів природних монополій в аеропортах. Зроблено висновок, що світова практика свідчить про те, що в різних країнах проблема регулювання та управління аеропортами вирішується по-різному і в будь-якої економічно розвиненої держави є своя стратегія щодо розвитку ринку наземного обслуговування, яка відбивається в законодавчому і нормативно-правовому регулюванні, але є і деякі загальні тенденції.Наголошено, що в деяких країнах у частині наземного обслуговування в аеропортах нормативно-правове регулювання припускає надання недискримінаційного доступу до послуг паливно-заправного комплексу аеропортів. У частині інших видів наземного обслуговування обмеження доступу не регулюється, розвиток конкуренції нормативно не стимулюється; відбувається тільки вирішення питань конкуренції за фактом порушення антимонопольного законодавства.Матеріал надійшов 12.04.2017

The article deals with the basic tenets of the Law of Ukraine "On the principles of prevention and countering corruption", the content and compositions of corrupt administrative offences and crimes under the current legal basis of Ukraine and European countries where patronage, illegal weapon trade, abuse of honours, restriction of tender and bid competition, buying and selling of positions are regarded as corrupt crimes, and there are specialized anticorruption departments in the Ministry of Internal Affairs, the Office of Public Prosecutor, the Custom House and Fiscal Administration. Studied is the impact of corruption on territorial reform, the display of corruption in executive bodies an local self-government with regard to land issues.Analysed are the features of the anti-corruption legislation and measures taken in European countries (the UK, France, Germany, Finland and Denmark). These measures will enable to efficiently prevent corruption among Ukrainian officials. Among the types of responsibility determined are: criminal, administrative, civil and disciplinary. These measures must be taken regardless the motives of a bribe-taker and the fact that they did not commit a corrupt activities act. ; В статье рассмотрены основные положения Закона Украины «Об основах предупреждения и противодействия коррупции», содержание и составы коррупционных административных правонарушений и преступлений в соответствии с действующей правовой базой в Украине и европейских странах, где в состав коррупционных преступлений включены покровительство, нелегальная торговля оружием, злоупотребление наградами, ограничение конкуренции во время тендеров и конкурсов, продажа и покупка должности и есть специальные подразделения борьбы с коррупцией в МВД, прокуратуре, таможенной службе, налоговой администрации. Выявлено влияние коррупции на проведение территориальной реформы; проявления коррупции в органах исполнительной власти и местного самоуправления в земельных вопросах.Проанализированы особенности антикоррупционного законодательства и мероприятия по борьбе с коррупцией в европейских странах (Великобритании, Франции, Германии, Финляндии, Дании). Их внедрение позволит эффективно упреждать совершение коррупционных действий должностными лицами в Украине. Среди видов ответственности выделены уголовная, административная, гражданская, дисциплинарная, даже в случае, когда взяточник не совершил деяний, за которые получил взутку и независимо от мотивов. ; У статті розглянуто основні положення Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», зміст і склади корупційних адміністративних правопорушень і злочинів за чинною правовою базою в Україні та європейських країнах, де до складу корупційних злочинів належать заступництво, нелегальна торгівля зброєю, зловживання нагородами, обмеження конкуренції під час тендерів та конкурсів, продаж і купівля посади і є спеціальні підрозділи протидії корупції у МВС, прокуратури, митної служби, податкової адміністрації. Виявлено вплив корупції на проведення територіальної реформи; прояви корупції в органах виконавчої влади і місцевого самоврядування при вирішенні земельних питань.Проаналізовано особливості антикорупційного законодавства і заходи протидії корупції в європейських країнах (Великобританії, Франції, Німеччині, Фінляндії, Данії). Їх запровадження дозволятиме ефективно запобігати вчиненню корупційних дій посадовими особами в Україні. Серед видів відповідальності виділено кримінальну, адміністративну, цивільну, дисциплінарну, навіть у випадку, коли хабарник не здійснив діянь, за які отримав хабар, і незалежно від мотивів.

Мета роботи: В епоху цифрової трансформації компанії все частіше використовують соціальні медіа для покращення динаміки бізнесу. Це дослідження вивчає сприйняття працівників покоління Z щодо інтеграції соціальних медіа-платформ на робочому місці. та поведінкових намірів на поведінку використання, а також сприйнятого ризику на фінансовий ризик, ризик продуктивності та ризик для приватності. Дизайн / Метод / Підхід дослідження: Кількісний підхід, реалізований шляхом проведення комплексного онлайн-опитування за участю 152 фахівців. Результати дослідження: Результати показують, що працівники покоління Z вважають контакт з громадськістю найбільш значущою перевагою соціальних мереж, за якою слідує потенціал швидкої та ефективної комунікації зі споживачами, в той час як широкий доступ до інформації має відносно невелике значення. Серед негативних аспектів називають посилення конкуренції в певних галузях, більшу залежність від інтернету та надлишок реклами. Респонденти також визначили основні цілі компаній, пов'язані з впровадженням соціальних медіа, підкресливши важливість популяризації компанії та бренду, розширення клієнтської бази, сприяння зростанню бізнесу та покращення робочих відносин. Теоретична цінність дослідження: До негативних аспектів можна віднести посилення конкуренції в певних секторах, зростання залежності від інтернету та надмірної реклами. Практична цінність дослідження: Респонденти також визначили основні цілі компаній, пов'язані з впровадженням соціальних медіа, підкресливши важливість популяризації компанії та бренду, розширення клієнтської бази, сприяння зростанню бізнесу та покращення трудових відносин. Оригінальність / Цінність дослідження: Новий підхід до покоління Z щодо сприйняття працівниками використання соціальних мереж на робочому місці. Обмеження дослідження / Майбутні дослідження: Більша вибірка була б репрезентативною для Португалії, що дійсно важливо. Тип статті: Емпіричний JEL Classification: F61, F66, M14

Досліджено особливості, ключові риси і принципи антимонопольного законодавства Європейського Союзу та основні шляхи адаптації до нього українського законодавства в контексті підписання Угоди про асоціацію України та ЄС у 2014 р. Основну увагу зосереджено на досягненнях України у процесі адаптації європейського законодавства та ефектах від неї (підтримка конкуренції, захист малого та середнього бізнесу; обмеження неконтрольованої державної фінансової допомоги окремим підприємствам; контроль за діяльністю монополій та обмеження їх антиконкурентної діяльності; відкриття нових ринків збуту; зменшення потреби взаємодії з антимонопольними органами). ; Peculiarities, key features and principles of the European Union antitrust laws are researched. The main ways of the Ukrainian legislation adaptation to it in the context of the Association Agreement signing in 2014 between Ukraine and the EU are investigated. The achievements of Ukraine in the process of adaptation and the effects of it (supporting of competition, protection of SMEs, limiting of uncontrolled state financial aid for individual enterprises, monitoring of monopolies and limiting their anti-competitive activities, opening new markets, reducing the necessity of cooperation with competition authorities) are the main focuses of the research. ; Исследованы особенности, ключевые черты и принципы антимонопольного законодательства Европейского Союза и основные пути адаптации к нему украинского законодательства в контексте подписания Соглашения об ассоциации Украины и ЕС в 2014 г. Основное внимание сосредоточенно на достижениях Украины в процессе адаптации европейского законодательства и эффектах от нее (поддержка конкуренции, защита малого и среднего бизнеса; ограничение неконтролируемой государственной финансовой помощи отдельным предприятиям; контроль за деятельностью монополий и ограничения их антиконкурентной деятельности; открытие новых рынков сбыта; уменьшение необходимости взаимодействия с антимонопольными органами).

Метою статті був аналіз конкурентоспроможності як організаційного і особистісного феномену для визначення базових соціально-психологічних елементів цього явища.
Методологічною основою дослідження стало вчення про психологію організацій і дослідження конкурентоспроможності персоналу організації. Конкурентоспроможність постає в дискурсі соціальної психології як організаційний феномен, здебільшого властивість персоналу організації. Поряд із цим вона може бути досліджена і як організаційно-особистісний феномен – як у контексті командної конкурентної взаємодії з іншими організаціями, так і індивідуальної – з іншими працівниками. Професіогенез є важливим, але недостатнім чинником формування конкурентоспроможності, оскільки забезпечує лише її інструментальну складову. Конкурентоспроможність працівника формується в процесі конкуренції. Її розвиток є максимальним, якщо в індивідуальному досвіді особистості часто траплялося суперництво з подібними їй за рівнем кваліфікації професіоналами. Якщо такого досвіду не було, конкурентоспроможність може не сформуватися зовсім, навіть якщо рівень професіоналізму особи є високим. Конкурентоспроможність – це ціннісна, мотиваційна та інструментальна (професійна) готовність працівника організації до реалізації конкурентної поведінки, результатом якої є виграш у конкурентній боротьбі.
Обмеження дослідження пов'язані з його теоретичним характером. Видаються доцільними подальші емпіричні дослідження структурних елементів конкурентоспроможності (інструментальної, мотиваційної, ціннісної) як психологічної готовності працівника організації до успішної конкурентної поведінки.
Практичне значення дослідження полягає в можливості застосування знань про структуру конкурентоспроможності в управлінській діяльності топменеджменту організацій щодо регулювання конкурентної поведінки працівників.

Актуальність. Майбутня взаємодія людини та ЗШІ це один із потенційно небезпечних процесів. «Екосистема» взаємодії людини зі штучними інтелектами, що розвинеться після їх створення, може зіткнутися з кризою, вираженою у різкому зростанні чисельності ЗШІ. Але прогнозування подібної кризи потребує опису факторів, які можуть визначати кількість ЗШІ, а також визначити структурні рівні взаємодії людини та ЗШІ.
Мета. Розкриття базових протиріч, що визначають кількість загальних штучних інтелектів (ЗШІ, AGI) у техносфері, виділення основних кордонів розвитку ЗШІ, які можуть обмежувати їхню різноманітність.
Результати. Показано, що однією з конкурентних переваг ЗШІ по відношенню до людини може бути їхнє існування на кількох структурних рівнях техносфери. Показано основні межі різноманітності ЗШІ: межу стабільності, межу швидкості розвитку, межу симбіотичної взаємодії, межу конкуренції.
З'ясовано, основним обмеженням для зростання чисельності ЗШІ буде межа мініатюризації, пов'язана з тим, що обов'язковий для техногенного суб'єкта набір функцій (незалежний цикл «абстрагування-конкретизації») неможливо втілити в носії програмного забезпечення занадто малих розмірів. І це обмеження буде збережено, якщо не буде створено якісно нові носії програмного забезпечення.
Показано, що достатньою умовою для існування автономного ЗШІ є перевага локалізованого ЗШІ в управлінні джерелом ресурсів у порівнянні з глобалізованим ЗШІ, коли ця перевага дозволяє накопичити ресурси, необхідні для збереження себе від поглинання;
Наведено оцінки мінімальної та максимальної кількості ЗШІ в техносфері, пов'язані як з монополізацією та централізацією ЗШІ, так і з їх граничною різноманітністю. Показано межі використання біологічних аналогій в описі скорочення та збільшення чисельності ЗШІ, але ці коливання можливо бути описувати за допомогою законів «необхідної різноманітності» та «ієрархічної компенсації».
Висновки. Показано основні протиріччя, що обмежують різноманітність ЗШІ, а також деякі межі його розвитку. Проведено оцінку мінімальної та максимальної чисельності ЗШІ у техносфері.

Introduction. Market transformations in certain sectors of the national economy require improvement of the practice of applying the legislation and substantiating the changes in the regulatory environment and assessing the effectiveness of its influence to reduce unreasonable costs for all market participants. Therefore, there is a problem of improving state regulation of the economy, as well as the state of application of the regulatory policy mechanism by state authorities. Aim and tasks. The aim of the article is to study trends improving implementation of regulatory policy in the sphere of economic activity on the basis of the institute regulatory impact assessment. Research results. The results of the analysis. The article discloses the need to improve the quality of regulation of economic activity within the institutional obligations of the state in order to facilitate the obtaining of the maximum possible benefits of business entities. This involves minimizing public participation, and most importantly, the evaluation of regulatory instruments that affect the business sector or restrict its competition. The substantiation of the tool for ensuring the quality of regulation of economic activity in a market economy is based on the analysis (evaluation) of regulatory influence. The barriers of economic activity and sources of subjective nature, which are connected with excessive regulatory pressure, are revealed. The correlation of the principles of state regulatory policy and the analysis of regulatory influence in the field of economic activity are carried out. The directions of development of the Institute for the assessment of regulatory influence in the field of competition are proposed in order to ensure sustainable business development: application of a complex of interrelated criteria with the assessment of procedures and implementation of regulatory quality standards; the phased introduction of elements of the analysis of regulatory influence on competition; improvement of the institutional basis for the analysis (assessment) of regulatory influence. The difference between the analysis of regulatory influence on competition as an element of regulatory influence analysis, which serves as a tool of state regulation, is proved and it allows to improve the state policy in the field of development of competition on the basis of substantiating restrictive competition of regulatory norms. Conclusion. The analysis of regulatory influence as part of a systematic approach to the development of the institutional environment serves as an instrument for improving state policy in the field of competition development. The importance of introducing the practice of proving the necessity of interfering with economic processes or institutional constraints provided that market competition is reduced as a component of the regulatory influence analysis is proved. ; Проблема. Ринкові трансформації в окремих галузях національного господарства потребують вдосконалення практики застосування законодавства та обґрунтування зміни регуляторного середовища й оцінки ефективності його впливу для зменшення необґрунтованих витрат для всіх учасників ринку. Тому постає проблема удосконалення державного регулювання економікою, а також стан застосування механізму регуляторної політики органами державної влади. Мета та завдання. Метою статті є обґрунтування напрямів удосконалення реалізації регуляторної політики у сфері господарської діяльності на основі розвитку інституту оцінки регуляторного впливу. Результати. В статті розкрито необхідність підвищення якості регулювання господарської діяльності в межах інституціональних зобов'язань держави для сприяння отримання максимально можливих переваг суб'єктів підприємництва. Проведено обґрунтування інструменту забезпечення якості регулювання господарської діяльності у ринковій економіці на основі аналізу (оцінки) регулятивного впливу. Виявлено бар'єри економічної діяльності та джерела суб'єктивного характеру, що пов'язано із надлишковим регуляторним тиском. Здійснено співвіднесення принципів державної регуляторної політики та аналізу регулятивного впливу у сфері господарської діяльності. Запропоновано етапи імплементації та напрями розвитку інституту оцінки регуляторного впливу в сфері конкуренції з метою забезпечення стійкого підприємницького розвитку: застосування комплексу взаємопов'язаних критеріїв із оцінкою процедур й впровадженням стандартів якості регулювання; поетапне впровадження елементів аналізу регуляторного впливу на конкуренцію; удосконалення інституціональних основ аналізу (оцінки) регуляторного впливу. Доведено відмінність аналізу регуляторного впливу на конкуренцію, як елементу аналізу регуляторного впливу, що виступає інструментарієм державного регулювання та дозволяє удосконалити державну політику у сфері розвитку конкуренції на основі обґрунтування обмежуючих конкуренцію регулюючих норм. Висновки. Аналіз регуляторного впливу як частина системного підходу розвитку інституціонального середовища виступає інструментом вдосконалення державної політики в сфері розвитку конкуренції. Доведено важливість впровадження практики доказу необхідності втручання в економічні процеси чи інституціонального обмеження за умови зниження ринкової конкуренції як складової аналізу регуляторного впливу.

Мета. Обґрунтувати одну з можливих меж антропоморфності у створенні людиноподібних роботів.Актуальність. Виявлення потенційних протиріч у розвитку робототехніки та уточнення загроз, які можуть нести. Формування уявлень про міру антропоморфності роботів, коли вони зможуть заміщати людину у соціумі.Результати. Уявлення про роботи та ШІ, як про інструменти, засноване на інструментальному розумінні техніки взагалі, а також на осмислення роботів як виконавців. Опонують такому підходу переважно філософські та художні точки зору, які часто профанують проблему або розглядають її як віддалену перспективу.Робота, в процесі його наближення до людини (тобто створення повної біологічної та психічної копії людини штучного походження), необхідно розглядати як об'єкт, який набуває якостей суб'єкта.Якщо робот залишається об'єктом, то асимптотичне наближення до антропоморфності перетворює його на «ляльку», на маріонетку, тому що свобода вибору несумісна зі статусом об'єкта. Якщо робот набуває суб'єктності, то для конкуренції з іншими техногенними суб'єктами, йому необхідно усунути обмеження людської форми. Якщо такий суб'єкт якимось чином зберігає контроль над антропоморфною машиною, то для нього це не вмістилище свідомості, а лише інструмент для впливу на специфічне середовище, створене для людини, а також для соціального спілкування з людиною. Тобто для повноцінного техногенного суб'єкту, для загального ШІ ідеальна подоба людини — це лише специфічний антропоморфний орган почуття.Цей процес багато в чому визначений тим, що людина в рамках технічного прогресу перебуває в перманентному протиріччі: люди прагнуть бути метою, а не засобом, але революції в техніці дозволяють відчужувати окремі якості та вміння людей, замінюючи людину механізмом. Ідеальна штучна подоба людини – створює можливість повного відчуження продуктів будь-якої людської діяльності.Для оцінки можливості створення антропоморфного робота за існуючого рівня розвитку техніки використано діалектичний метод, історичний підхід, метод уявного експерименту, критерії автономності та цілепокладання.Висновки. Однією з меж антропоморфності у створенні роботів можливо вважати досягнення ними суб'єктності. Для техногенного суб'єкта сама антропоморфність втрачає сенс як суттєва конкурентна перевага, тому що виникнуть більш досконалі носії психіки.

У статті наводиться аналіз розбіжностей при визначенні поняття ефективності залізничного транспорту. Такі обмеження як довжина вантажного потягу, впровадження новітніх технологій також є центральним фактором ефективності залізничного транспорту, а сучасна інформаційна технологія дозволяє поліпшити і більш ефективно обслуговувати транспорту інфраструктуру, удосконалити процес комунікації з клієнтами та автоматизувати процес управління. Загалом, причини розбіжностей, стосовно визначення ефективності залізничного транспорту у різних країн, залежать від конкретних факторів даного регіону. Подальші важелі впливу на ефективність залізничних систем, які можуть бути реалізовані урядом і регулюючими органами, включають: відкриття ринку транспортних послуг для конкуренції; забезпечення сталого, надійного фінансування для поліпшення залізничної інфраструктури; заходи підвищення мобільності громадян і якість обслуговування населення; зменшення впливу на оточуюче середовище. Також важливо, щоб уряд та керівні органи залізниці чітко визначили, як головну мету підтримку суспільних пріоритетів (мобільність, екологічну та соціальну значимість). ; The article presents an analysis of the differences in the definition of the efficiency of rail transport. Such restrictions as the length of freight trains, the introduction of new technologies as a central factor in the efficiency of rail transport and modern information technology can improve and better serve transport infrastructure to improve the communication process with customers and automate the management process. In general, the reasons for differences in respect of determining the effectiveness of rail transport in different countries, depending on the specific factors of the region. Further leverage the efficiency of rail systems that can be implemented by the government and regulatory bodies include: the opening of the transport market to competition; sustainable, reliable funding to improve railway infrastructure; measures increasing mobility of citizens and the quality of services; reduce the impact on the environment. It is also important that the government and the governing bodies of the railway clearly identified as the main goal to support social priorities (mobility, environmental and social value).

Today, most of the developed countries of the world have implemented the competitive policy; it is said that the control of the state over the development of the competitive environment is important in order to perform the economic growth. Periodization of the history of the development of the competition policy, as well as factors which cause the start of the next episode are vital in the matter of implementing socio-economic and political institutions in the economics of Ukraine, for the stable innovational growth of the state. The objective of this article is analyzing the world experience about implementing the competitive policy with regard of various factors in the history of economics. The Author has identified 7 periods of development of the competition law throughout the world; for example, the first restrictions and limitations towards monopoly on the market are mentioned in English laws far back in the 15th century which were related to the development of market economy. Further transformations of antimonopoly policy in different periods of time were caused by such factors as industrialization, rapid production growth and the limitless power of trusts, demilitarization after World War II, liberalism, the split of the USSR, globalization of economics, rapid scientific progress and computer networking innovations. Such periodization implies that in the world, centralized ruling is being pushed back by the usage of networks in solving the economic problems in general and the protection of the competition in particular. ; На сьогоднішній день конкурентну політику впроваджено майже у всіх розвинених державах світу, що свідчить про важливість контролю держави за розвитком конкурентного середовища для досягнення стійкого економічного зростання. Періодизація історії розвитку конкурентної політики, і особливо чинники, які зумовлюють початок того чи іншого етапу, відіграють значну роль у контексті впровадження соціально-економічних та політичних інститутів в українську економіку для сталого інноваційного розвитку держави. Метою дослідження є аналіз світового досвіду реалізації конкурентної політики з урахуванням різних чинників із економічної історії. Автором сформульовано 7 етапів розвитку конкурентного законодавства у світі. Йдеться про те, що перші прецеденти обмеження монополізму на ринках знайшли своє відображення в англійському праві ще у XV ст., що пов'язано з розвитком ринкової економіки. Наступні трансформації антимонопольної політики, у різні часові періоди, спричиняли такі чинники: індустріалізація, бурхливий розвиток виробництва та свавілля трестів, демілітаризація після Другої світової війни, об'єднання Європи, лібералізм, розпад СРСР, глобалізація економіки, стрімкий розвиток досягнень НТП та інновації у сфері комп'ютерних мереж. Така періодизація дає змогу зрозуміти, що наразі у світі можна спостерігати тенденцію до заміни централізованого управління та переходу до використання мереж у вирішенні економічних проблем, зокрема у сфері захисту конкуренції.