Работа посвящена изучению канцерогенной опасности, формирующейся в условиях воздействия факторов территории, относящейся к военному типу техногенеза. По характеру преобразования ландшафтов территории арсенала хранения и уничтожения химического оружия относятся к территории военного типа техногенеза. Известно, что территории военного техногенеза наиболее неблагоприятны по популяционному канцерогенному риску. Средний уровень онкозаболеваемости за двадцатилетний период составил 239,2, показатель болезненности – 1273,2, смертности – 153,0 на 100 тыс. населения. Проанализированы показатели стандартизованного онкологического риска, формирующегося в условиях военного типа техногенеза. Наибольшие значения рассчитаны для лейкемий (стандартизированный онкологический риск (СОР) 5,2), злокачественные новообразования тела матки (СОР 4,9), ЗН трахеи, бронхов, легких (СОР 4,2), ЗН молочной железы (СОР 4,1). Для каждой нозологии рассчитан СОР по возрасту и полу, что позволило определить приоритетную половозрастную группу. Наибольший риск развития новообразований определен по лейкемиям среди мужчин 30-39 лет. ; By the nature of landscapes' transformation, the territory of the arsenal storage and destruction of chemical weapons belongs to the territory of the military technogenesis. It is known that the territory of military technogenesis is most unfavorable with the reference to population carcinogenic risk. The average cancer morbidity rates within twenty-year period amounted to 239.2, the rate of incidence is 1273.2, mortality rate is 153.0 per 100 thousand of population correspondingtly. The following has been analyzed the indicators standardized cancer risk(SCR) developed in military technogenesis. The highest rates were calculated for leukemia (SCR 5.2), malignant neoplasms of uterine (SCR 4.9), malignant neoplasmsof trachea, bronchi, lungs (SCR 4.2), malignant neoplasms of breast (SCR 4.1). For each nosology SCR has been calculated concerning age and sex, that allowed to determine the prior gender and age group. The greatest risk of developing tumors is defined for leukemia in men 30-39 years of age.
В статье обсуждаются вопросы состояния здоровья, заболеваемости военнослужащих срочной службы, а также призывников, структура заболеваемости по нозологии, факторы, оказывающие влияния на адап-тивные процессы военнослужащих. Показано, что условия жизни и профессиональной деятельности во-еннослужащих предъявляют серьезные требования к функциональным возможностям организма. Дли-тельное воздействие военно-производственных факторов может привести к развитию у военнослужащих синдрома хронического эколого-профессионального перенапряжения. Исследования последних лет сви-детельствуют о снижении уровня здоровья молодого поколения Вооруженных сил. По данным социоло-гических исследований, у 60% военнослужащих, проходящих службу по призыву, нарушена психическая адаптация к условиям военной части. Однако не все следует связывать с влиянием военно-профессиональной деятельности. Немаловажную роль играет и своевременное выявление заболеваний при постановке граждан на воинский учет, оздоровление их до призыва. ; The article discusses the state of health, disease of military servicemen and recruits, and the structure of morbidity on nosology, factors that influence the adaptive processes of the military servicemen. It is shown that the con-ditions of life and professional activity of military personnel make serious requirements to the functionality of the body. Prolonged exposure to the military-training factors may lead to the development of military syndrome of chronic ecological and occupational stress. Recent studies show a decrease in the level of health of the young generation of the Armed Forces. According to the sociological survey, 60% of servicemen, serving on an appeal, impaired mental adaptation to the conditions of a military unit. However, not all should be associated with the influence of the military professional activity. Not unimportant role played by the timely detection of the disease in the formulation of citizens for military service, to the improvement of their upto appeal.
The article considers the problem of training future specialists in physical training and sports to work with servicemen with disabilities. It has been found that physical activity plays a crucial role in the rehabilitation of servicemen with special needs. However, the analysis of scientific and methodological literature and military practice showed that not enough attention was paid to the issue of their preparation.The analysis of the bachelor's program in the discipline "Physical Rehabilitation and Adaptive Physical Education", which was developed in accordance with the standard of higher education in "Physical Culture and Sports" and takes into account psychological and pedagogical differences in the activities of professionals in adaptive physical culture. This program consists of three blocks: theoretical, methodological and practical and allows to properly prepare future specialists in physical training and sports to work with servicemen with disabilities.Practical training of future specialists in physical training and sports is carried out during the solution of problematic practical tasks for assessment and analysis of health and physical development of persons of different nosological groups, development of motor activity programs based on the basic laws of physical development. qualities of adaptive physical education, the dependence of the development of physical abilities on motor modes and the stage of development of physical qualities. Also determine the amount of motor skills and testing during various nosologies, develop guidelines for adaptive physical education for people in this category. ; В статье рассмотрена проблема подготовки будущих специалистов физической подготовки и спорта к работе с военнослужащими с ограниченными физическими возможностями. Выяснено, что решающую роль для реабилитации военнослужащих с особыми потребностями играет двигательная активность. Однако, анализ научно-методической литературы и военной практики показал, что вопросу их подготовки не уделено достаточного внимания.Осуществлен анализ программы подготовки бакалавров по дисциплине "Физическая реабилитация и адаптивное физическое воспитание", которая разработана в соответствии со стандартом высшего образования по специальности "Физическая культура и спорт" и учитывает психолого-педагогические различия в деятельности профессионала в области адаптивной физической культуры. Указанная программа состоит из трех блоков: теоретического, методического и практического и позволяет на должном уровне подготовить будущих специалистов физической подготовки и спорта к работе с военнослужащими с ограниченными физическими возможностями. ; В статті розглянуто проблему підготовки майбутніх фахівців фізичної підготовки і спорту до роботи з військовослужбовцями з обмеженими фізичними можливостями. З'ясовано, що вирішальну роль для реабілітації військовослужбовців з особливими потребами відіграє рухова активність. Однак, аналіз науково-методичної літератури та військової практики засвідчив, що питанню їх підготовки не приділено достатньої уваги.Здійснено аналіз програми підготовки бакалаврів з дисципліни "Фізична реабілітація та адаптивне фізичне виховання", яка розроблена відповідно до стандарту вищої освіти за спеціальністю "Фізична культура і спорт" та враховує психолого-педагогічні відмінності у діяльності професіонала в галузі адаптивної фізичної культури. Зазначена програма складається з трьох блоків: теоретичного, методичного та практичного та дозволяє на належному рівні підготувати майбутніх фахівців фізичної підготовки і спорту до роботи з військовослужбовцями з обмеженими фізичними можливостями.
The article considers the problem of training future specialists in physical training and sports to work with servicemen with disabilities. It has been found that physical activity plays a crucial role in the rehabilitation of servicemen with special needs. However, the analysis of scientific and methodological literature and military practice showed that not enough attention was paid to the issue of their preparation.The analysis of the bachelor's program in the discipline "Physical Rehabilitation and Adaptive Physical Education", which was developed in accordance with the standard of higher education in "Physical Culture and Sports" and takes into account psychological and pedagogical differences in the activities of professionals in adaptive physical culture. This program consists of three blocks: theoretical, methodological and practical and allows to properly prepare future specialists in physical training and sports to work with servicemen with disabilities.Practical training of future specialists in physical training and sports is carried out during the solution of problematic practical tasks for assessment and analysis of health and physical development of persons of different nosological groups, development of motor activity programs based on the basic laws of physical development. qualities of adaptive physical education, the dependence of the development of physical abilities on motor modes and the stage of development of physical qualities. Also determine the amount of motor skills and testing during various nosologies, develop guidelines for adaptive physical education for people in this category. ; В статье рассмотрена проблема подготовки будущих специалистов физической подготовки и спорта к работе с военнослужащими с ограниченными физическими возможностями. Выяснено, что решающую роль для реабилитации военнослужащих с особыми потребностями играет двигательная активность. Однако, анализ научно-методической литературы и военной практики показал, что вопросу их подготовки не уделено достаточного внимания.Осуществлен анализ программы подготовки бакалавров по дисциплине "Физическая реабилитация и адаптивное физическое воспитание", которая разработана в соответствии со стандартом высшего образования по специальности "Физическая культура и спорт" и учитывает психолого-педагогические различия в деятельности профессионала в области адаптивной физической культуры. Указанная программа состоит из трех блоков: теоретического, методического и практического и позволяет на должном уровне подготовить будущих специалистов физической подготовки и спорта к работе с военнослужащими с ограниченными физическими возможностями. ; В статті розглянуто проблему підготовки майбутніх фахівців фізичної підготовки і спорту до роботи з військовослужбовцями з обмеженими фізичними можливостями. З'ясовано, що вирішальну роль для реабілітації військовослужбовців з особливими потребами відіграє рухова активність. Однак, аналіз науково-методичної літератури та військової практики засвідчив, що питанню їх підготовки не приділено достатньої уваги.Здійснено аналіз програми підготовки бакалаврів з дисципліни "Фізична реабілітація та адаптивне фізичне виховання", яка розроблена відповідно до стандарту вищої освіти за спеціальністю "Фізична культура і спорт" та враховує психолого-педагогічні відмінності у діяльності професіонала в галузі адаптивної фізичної культури. Зазначена програма складається з трьох блоків: теоретичного, методичного та практичного та дозволяє на належному рівні підготувати майбутніх фахівців фізичної підготовки і спорту до роботи з військовослужбовцями з обмеженими фізичними можливостями.
Orphan diseases are life-threatening, chronic, progressive and leading to a reduction in life expectancy or disability conditions. Patients with rare diseases are one of the vulnerable population groups, which is caused by several factors, such as insufficient awareness of practitioners about such diseases, complicated and lengthy diagnosis, and imperfection of legal environment in the area of pharmacological support of orphan diseases, when only 24 orphan diseases (List-24) are determined, which are treated at the expense of the RF subjects.Imperfection of federal orphan diseases legislation is shown on the example of providing patients with PAH-specific therapy: only idiopathic form of pulmonary hypertension is included in the federal List-24, there is no well-established mechanism of pharmacological support for patients with chronic thromboembolic pulmonary hypertension (CTEPH) that is not included in the List-24. The article describes the successful experience in providing patients with orphan diseases, regardless of the inclusion of nosology in List-24 in Moscow, through the creation and implementation of the transparent medical and pharmacological support regulation for patients with orthopaedic diseases, which settled the timely process of provision of patients with the necessary therapy. As a result, patients with CTEPH also have access to existing pathogenetic treatment that can prolong life and improve the quality of life of such patients. ; Орфанные заболевания являются жизнеугрожающими, хроническими прогрессирующими и приводящими к сокращению жизни или инвалидизации. Пациенты с редкими заболеваниями являются одной из незащищенных групп населения, что обусловлено сразу несколькими факторами: недостаточной осведомленностью практикующих врачей о таких заболеваниях, сложной и длительной диагностикой, а также несовершенством нормативно-правового регулирования в области лекарственного обеспечения орфанных заболеваний, когда определены только 24 орфанных заболевания («ПЕРЕЧЕНЬ 24»), лечение которых производится за счет средств субъектов РФ.Несовершенство федерального законодательства в области орфанных заболеваний продемонстрировано на примере обеспечения пациентов ЛАГ-специфической терапией: только идиопатическая форма легочной гипертензии включена в федеральный «ПЕРЕЧЕНЬ 24», для пациентов с хронической тромбоэмболической легочной гипертензией (ХТЭЛГ), не входящей в «ПЕРЕЧЕНЬ 24», отсутствует отлаженный механизм лекарственного обеспечения.В статье описан успешный опыт обеспечения пациентов с орфанными заболеваниями вне зависимости от включения нозологии в «ПЕРЕЧЕНЬ 24» в г. Москве за счет создания и внедрения прозрачного регламента медицинского и лекарственного обеспечения пациентов с орфанными заболеваниями, урегулировавшего процесс своевременного обеспечения пациентов необходимой терапией. В результате пациенты с ХТЭЛГ также имеют доступ к существующему патогенетическому лечению, которое способно продлить жизнь и повысить качество жизни таких пациентов.
Damage to the central nervous system among participants in military operations in the east of Ukraine ranks second after bullet and fragmentation wounds to the trunk and extremities. Damages caused by the blast wave, according to pathogenesis and clinical and morphological manifestations, differ significantly from the usual mechanical closed craniocerebral injuries. It is quite obvious that this problem of remote consequences,, their diagnosis, adequate clinico-pathophysiological evaluation, treatment, rehabilitation in general, have an important general medical and socio-economic significance. The aim – to study the long-term consequences of a military brain injury for the further validity of the choice of therapy and rehabilitation methods. Material and Methods. There were examined 97 military men with this nosology. The pathogenesis of damage to the nervous system in traumatic brain disease is mainly due to metabolic, toxic, vascular and reflex disorders. The shift of homeostasis, as an internal stress factor, triggers a cascade of pathological mechanisms. Results and Discussion. An analysis of the dynamics of pathological processes showed that not all of its links are equivalent. Individual links of pathogenesis are crucial for the further development of pathological processes. In the dynamics of the disease, the role of individual links, even the main pathological process, often changes, and so the main link is not always constant throughout the illness. At each stage of the development of the disease, its main their own links in pathogenesis are possible. Conclusions. Anticipating the structural and functional rearrangements of the structure of the brain, it is possible to provide the possibility of controlling vital processes. The efficacy and effectiveness of neuropsychological and physiotherapeutic measures of rehabilitation of patients were tested and proved. ; Повреждения центральной нервной системы у участников боевых действий на Востоке Украины занимают второе место после пулевых и осколочных ранений туловища и конечностей. Повреждения, вызванные взрывной волной, по патогенезу и клинико-морфологическим проявлениям существенно отличаются от обычных механических закрытых черепно-мозговых травм. Совершенно очевидно, что проблема отдаленных последствий, их диагностики, адекватной клинико-патофизиологической оценки, лечения, реабилитации в целом имеет важное общемедицинское и социально-экономическое значение. Цель – изучение отдаленных последствий боевой черепно-мозговой травмы для дальнейшей обоснованности выбора методов терапии и реабилитации. Материал и методы. Обследовано 97 военных по данной нозологии. Патогенез поражения нервной системы при травматической болезни головного мозга обусловлен, главным образом, обменными, токсичными, сосудистыми и рефлекторными расстройствами. Сдвиг гомеостаза, как внутренний стресс-фактор, запускает каскад патологических механизмов. Результаты. Анализ динамики патологического процесса показал, что не все его звенья равнозначны. Отдельные звенья являются определяющими для дальнейшего развития патологических процессов. В динамике болезни роль отдельных звеньев, даже основного патологического процесса, часто меняется, а значит, и основное звено не всегда является постоянным на протяжении болезни. На каждом из этапов развития болезни возможны свои основные звенья патогенеза. Выводы. Предвидя структурно-функциональные перестройки структур мозга, можно обеспечивать возможность управления процессами жизнедеятельности. Апробирована и доказана результативность и эффективность нейропсихологических и физиотерапевтических мероприятий реабилитации больных. ; Пошкодження центральної нервової системи в учасників бойових дій на Сході України займають друге місце після кульових і осколкових поранень тулуба та кінцівок. Вибухові пошкодження за патогенезом та клініко-морфологічними проявами істотно відрізняються від звичайних механічних закритих черепно-мозкових травм. Цілком очевидно, що проблема віддалених наслідків, їх діагностики, адекватної клініко-патофізіологічної оцінки, лікування, реабілітації в цілому має важливе загальномедичне та соціально-економічне значення. Мета – вивчення віддалених наслідків бойової черепно-мозкової травми для подальшої обґрунтованості вибору методів терапії та реабілітації. Матеріал і методи. Обстежено 97 військових із даною нозологією. Патогенез ураження нервової системи при травматичній хворобі головного мозку зумовлений, головним чином, обмінними, токсичними, судинними і рефлекторними розладами. Зсув гомеостазу, як внутрішній стрес-чинник, запускає каскад патологічних механізмів. Результати. Аналіз динаміки патологічного процесу показав, що не всі його ланки рівнозначні. Окремі ланки є визначальними для подальшого розвитку патологічних процесів. У динаміці хвороби роль окремих ланок, навіть основного патологічного процесу, часто змінюється, а значить, і основна ланка не завжди є постійною впродовж захворювання. На кожному з етапів розвитку хвороби можливі свої основні ланки патогенезу. Висновки. Передбачаючи структурно-функціональні перебудови структур мозку, можна забезпечувати можливість керування процесами життєдіяльності. Апробовано й доведено результативність і ефективність нейропсихологічних та фізіотерапевтичних заходів реабілітації хворих.
Damage to the central nervous system among participants in military operations in the east of Ukraine ranks second after bullet and fragmentation wounds to the trunk and extremities. Damages caused by the blast wave, according to pathogenesis and clinical and morphological manifestations, differ significantly from the usual mechanical closed craniocerebral injuries. It is quite obvious that this problem of remote consequences,, their diagnosis, adequate clinico-pathophysiological evaluation, treatment, rehabilitation in general, have an important general medical and socio-economic significance. The aim – to study the long-term consequences of a military brain injury for the further validity of the choice of therapy and rehabilitation methods. Material and Methods. There were examined 97 military men with this nosology. The pathogenesis of damage to the nervous system in traumatic brain disease is mainly due to metabolic, toxic, vascular and reflex disorders. The shift of homeostasis, as an internal stress factor, triggers a cascade of pathological mechanisms. Results and Discussion. An analysis of the dynamics of pathological processes showed that not all of its links are equivalent. Individual links of pathogenesis are crucial for the further development of pathological processes. In the dynamics of the disease, the role of individual links, even the main pathological process, often changes, and so the main link is not always constant throughout the illness. At each stage of the development of the disease, its main their own links in pathogenesis are possible. Conclusions. Anticipating the structural and functional rearrangements of the structure of the brain, it is possible to provide the possibility of controlling vital processes. The efficacy and effectiveness of neuropsychological and physiotherapeutic measures of rehabilitation of patients were tested and proved. ; Повреждения центральной нервной системы у участников боевых действий на Востоке Украины занимают второе место после пулевых и осколочных ранений туловища и конечностей. Повреждения, вызванные взрывной волной, по патогенезу и клинико-морфологическим проявлениям существенно отличаются от обычных механических закрытых черепно-мозговых травм. Совершенно очевидно, что проблема отдаленных последствий, их диагностики, адекватной клинико-патофизиологической оценки, лечения, реабилитации в целом имеет важное общемедицинское и социально-экономическое значение. Цель – изучение отдаленных последствий боевой черепно-мозговой травмы для дальнейшей обоснованности выбора методов терапии и реабилитации. Материал и методы. Обследовано 97 военных по данной нозологии. Патогенез поражения нервной системы при травматической болезни головного мозга обусловлен, главным образом, обменными, токсичными, сосудистыми и рефлекторными расстройствами. Сдвиг гомеостаза, как внутренний стресс-фактор, запускает каскад патологических механизмов. Результаты. Анализ динамики патологического процесса показал, что не все его звенья равнозначны. Отдельные звенья являются определяющими для дальнейшего развития патологических процессов. В динамике болезни роль отдельных звеньев, даже основного патологического процесса, часто меняется, а значит, и основное звено не всегда является постоянным на протяжении болезни. На каждом из этапов развития болезни возможны свои основные звенья патогенеза. Выводы. Предвидя структурно-функциональные перестройки структур мозга, можно обеспечивать возможность управления процессами жизнедеятельности. Апробирована и доказана результативность и эффективность нейропсихологических и физиотерапевтических мероприятий реабилитации больных. ; Пошкодження центральної нервової системи в учасників бойових дій на Сході України займають друге місце після кульових і осколкових поранень тулуба та кінцівок. Вибухові пошкодження за патогенезом та клініко-морфологічними проявами істотно відрізняються від звичайних механічних закритих черепно-мозкових травм. Цілком очевидно, що проблема віддалених наслідків, їх діагностики, адекватної клініко-патофізіологічної оцінки, лікування, реабілітації в цілому має важливе загальномедичне та соціально-економічне значення. Мета – вивчення віддалених наслідків бойової черепно-мозкової травми для подальшої обґрунтованості вибору методів терапії та реабілітації. Матеріал і методи. Обстежено 97 військових із даною нозологією. Патогенез ураження нервової системи при травматичній хворобі головного мозку зумовлений, головним чином, обмінними, токсичними, судинними і рефлекторними розладами. Зсув гомеостазу, як внутрішній стрес-чинник, запускає каскад патологічних механізмів. Результати. Аналіз динаміки патологічного процесу показав, що не всі його ланки рівнозначні. Окремі ланки є визначальними для подальшого розвитку патологічних процесів. У динаміці хвороби роль окремих ланок, навіть основного патологічного процесу, часто змінюється, а значить, і основна ланка не завжди є постійною впродовж захворювання. На кожному з етапів розвитку хвороби можливі свої основні ланки патогенезу. Висновки. Передбачаючи структурно-функціональні перебудови структур мозку, можна забезпечувати можливість керування процесами життєдіяльності. Апробовано й доведено результативність і ефективність нейропсихологічних та фізіотерапевтичних заходів реабілітації хворих.
Розсіяний склероз (РС) актуальна проблема сучасної неврології через високу захворюваність, широку поширеність, значну інвалідизацію пацієнтів переважно молодого (працездатного) віку. В останні десятиліття захворюваність та поширеність зазначеної нозології зростає і в нашій країні. Сучасна концепція лікування РС включає три компоненти: лікування загострення (атаки); терапія, модифікуюча перебіг захворювання; симптоматичне лікування. Нині до препаратів першої лінії лікування РС в Європі відносять інтерферони в і глатирамеру ацетат. Новою ерою в дослідженнях і лікуванні РС стало використання монокло-нальних антитіл. Враховуючи темпи розвитку неврології за останні два десятиліття, ймовірно, в недалекому майбутньому РС перестане бути настільки грізним захворюванням, а пацієнти знайдуть можливість жити повноцінним життям.Рассеянный склероз (РС) актуальная проблема современной неврологии, которая сопровождается высокой заболеваемостью, широкой распространенностью и значительной инвалидизацией пациентов преимущественно молодого (трудоспособного) возраста. В последние десятилетия заболеваемость и распространенность указанной нозологии растет и в нашей стране. Современная концепция лечения РС включает три компонента: лечение обострения (атаки); терапия, модифицирующая течение заболевания; симптоматическое лечение. Сейчас к препаратам первой линии лечения РС в Европе относят интерфероны в и глатирамера ацетат. Новой эрой в исследованиях и лечении РС стало использование моноклональных антител. Учитывая темпы развития неврологии за последние два десятилетия, вероятно, в недалеком будущем РС перестанет быть столь грозным заболеванием, а пациенты найдут возможность жить полноценной жизнью.Multiple sclerosis (MS) the actual problem of modern neuroscience because of the high morbidity, high prevalence, significant disability patients predominantly young (working-age) children. In recent decades, the incidence and prevalence of specified nosology is increasing in our country. The modern concept of treatment of MS includes three components: treatment of exacerbation (attack); therapy, modifying the disease; symptomatic treatment. For the treatment of exacerbations today in most developed countries use as methylprednisolone pulse therapy. The primary treatment of MS should consider modifying therapy. The first drug to treat this type was introduced in 1993 interferon 1в. From this time picture of the PC changed dramatically this disease is no longer a sentence and the number of study drugs for the treatment of MS began to increase exponentially According to modern concepts, are modifying treatment is reduced to suppress the autoimmune process underlying the pathogenesis of MS. Several clinical studies demonstrated the high efficiency of this type of treatment in the early stages, which reduces the occurrence of secondary phase progression. This is due to the decrease inflammation (autoimmune nature) during the disease on the one hand, and the growth processes of neurodegeneration the other. Now to the first-line treatment of MS in Europe include interferon в and hlatyramer acetate. The mechanism of action of interferon в is still not fully understood. The use of this group of drugs began in an era when the PC was associated with a viral etiology. Despite the large number of studies since their mechanism of action is not well understood. Interferons belong to the в spectrum immunomodulator through their actions effects on antigen presentation, T cell proliferation, expression of cytokines and chemokines. Interferons в in the European Union approved for use in clinically isolated syndrome, relapsing-remitting and secondary-progressive MS. For drugs as the first line refers hlatyramer acetate, which is used daily subcutaneously. In preparation included a pool of four amino acids tyrosine, glutamate, alanine, lysine. Initially the drug was synthesized to mimic the properties entsefality myelin basic protein. At the same time, a number of experimental studies have shown that hlatyramer acetate affects the differentiation of T cells. This drug is approved for treatment of relapsing-remitting MS, clinically isolated syndrome. Вісник проблем біології і медицини 2014 Вип. 4, Том 1 (113) 29 ЛЕКЦІЇ A new era in the study and treatment of MS is the use of monoclonal antibodies. The first drug of this group, approved in Western Europe and the United States, was natalizumab. The action is aimed at the blockade of the antigen VLA 4, resulting in inhibition of lymphocyte migration through the blood-brain barrier into the CNS. Given the safety profile natalizumab, it is prescribed in patients with highly active relapsing-remitting MS, the use of basic treatment which proved ineffective. By the second-line drugs also include mitoxantrone a drug that was designed as an antitumor agent. The first oral treatment for MS became finholimod a drug that is used for the treatment of relapsing-remitting MS. In the near future we expect completion of clinical studies on the efficacy and safety teriflu-nomid, lakvinimod, daklizumab for the treatment of relapsing remitting MS. In the near future we expect completion of clinical studies on the efficacy and safety teriflunomid, lakvinimod, daklizumab for the treatment of relapsing remitting MS. Thus, the concept now clearly formed the treatment of MS. Unfortunately, not all drugs are available to patients in Ukraine, and their cost limits their use. Given the pace of neuroscience over the past two decades, probably in the near future, the PC will cease to be so terrible disease, and patients will find a way to live a full life.
A rare (orphan) disease is a disease that threatens a person's life or chronically progresses; it leads to a reduction in life expectancy or disability, which prevalence among the population is not more than 1 : 2000 in Ukraine and not more than 1 : 5000-8000 in other countries. Aim. To analyze the current legal framework on pharmaceutical provision of orphan patients in Ukraine. Materials and methods. The current regulatory framework on pharmaceutical provision of orphan patients in Ukraine was analyzed by constructing and studying the hierarchy of legislative acts regulating the issues of management of orphan (rare) diseases in the world and in Ukraine. Results and discussion. The article describes the main stages of the legislation formation, starting from the USA in 1983 to the EU and Ukraine in 2021. The practical value of the article consists in the current list of normative acts regulating the provision of patients with orphan diseases. The scientific significance is in the use of the results of previous studies of others domestic researchers (2016). The analysis of the legislation and the main issues of providing orphan patients allowed us to formulate the basic problems of the national healthcare system listed in the article. Conclusions. The current state of the legal regulation of orphan patients in Ukraine has been studied. It has been found that the legislative regulation of the issue under study has been actively carried out over the past 7 years by implementing the adopted Law of Ukraine, resolutions of the Cabinet of Ministers and orders of the Ministry ofHealth. The results of the study of international experience in introducing the basic concepts of orphan diseases and orphan patients into the healthcare system in the United States (since 1983), EU countries (since 1999), Japan (since 1993), etc., have been summarized. It has been found that 275 nosologies of orphan diseases have been approved in Ukraine; they are grouped by 11 nosological categories, there are 104 nosologies (+40 %) more than in 2016. A positive trend towards intensification of the process of improving the provision of orphan patients in Ukraine has been revealed. ; Редкое (орфанное) заболевание – болезнь, которая угрожает жизни человека или хронически прогрессирует, приводит к сокращению продолжительности жизни или инвалидности и распространенность которой среди населения составляет не более 1 : 2000 в Украине и не более 1 : 5000-8000 в других странах.Целью исследования был анализ действующей законодательной базы по вопросам фармацевтического обеспечения орфанных пациентов в Украине. Материалы и методы. Проанализирована действующая нормативная база относительно фармацевтического обеспечения орфанных пациентов в Украине путем построения и изучения иерархии законодательных актов,регулирующих вопросы руководства орфанными (редкими) заболеваниями в мире и в Украине.Результаты и их обсуждение. В статье описаны основные этапы формирования законодательства, начиная от США в 1983 г. до ЕС и Украины в 2021 г. Практическая ценность статьи состоит в приведенном перечне действующих нормативных актов, регулирующих обеспечение пациентов с орфанными заболеваниями. Проведенный анализ законодательства и основных вопросов обеспечения орфанных пациентов позволил сформулировать основные проблемы отечественной системы здравоохранения. Выводы. Исследовано современное состояние правового регулирования орфанных пациентов в Украине. Установлено, что законодательное регулирование исследуемого вопроса активно осуществляется в течение последних 7 лет путем выполнения принятого Закона Украины, постановлений Кабинета Министров и приказов МЗ. В статье обобщены результаты изучения международного опыта по внедрению в систему здравоохранения основных понятий по орфанным заболеваниям и пациентам в США (с 1983 г.), странах ЕС (с 1999 г.), Японии (с 1993 г.) и проч. Установлено, что в Украине утверждено 275 нозологий орфанных заболеваний, которые сгруппированы по 11 нозологическим категориям, что на 104 нозологии (+40 %) больше, чем было утверждено в 2016 году. Авторами указано на положительную тенденцию к активизации процесса улучшения обеспечения орфанных больных в Украине. ; Рідкісне (орфанне) захворювання – хвороба, що загрожує життю людини або хронічно прогресує, призводить до скорочення тривалості життя чи інвалідності й поширеність якої серед населення становить не більше 1 : 2000 в Україні та не більше 1 : 5000-8000 в інших країнах. Метою дослідження був аналіз чинної законодавчої бази з питань фармацевтичного забезпечення орфанних пацієнтів в Україні. Матеріали та методи. Проаналізовано чинну нормативну базу щодо фармацевтичного забезпечення орфанних пацієнтів в Україні шляхом побудови та вивчення ієрархії законодавчих актів, що регулюють питання керу-вання орфанними (рідкісними) захворюваннями у світі та в Україні. Результати та їх обговорення. У статті описано основні етапи формування законодавства, починаючи від США в 1983 р. до ЄС та України в 2021 р. Практична цінність статті полягає в наведеному переліку чинних нормативних актів, що регулюють забезпечення хворих на орфанні захворювання. Проведений аналіз законодавства та основних питань забезпечення орфанних пацієнтів дозволив сформулювати головні проблеми вітчизняної системи охорони здоров'я. Висновки. Розглянуто сучасний стан правового регулювання орфанних пацієнтів в Україні. З'ясовано, що законодавче регулювання зазначеного питання активно здійснюється протягом останніх 7 років шляхом виконання затвердженого Закону України, постанов Кабінету Міністрів та наказів МОЗ. У статті узагальнено результати вивчення міжнародного досвіду щодо впровадження в систему охорони здоров'я основних понять, що стосуються орфанних захворювань і пацієнтів у США (з 1983 р.), країнах ЄС (з 1999 р.), Японії (з 1993 р.) та інших. З'ясовано, що в Україні визнано 275 нозологій орфанних захворювань і згруповано їх за 11 нозологічними категоріями. Це на 104 нозології (+40 %) більше, ніж у 2016 році. Виявлено позитивну тенденцію до активізації процесу покращення забезпечення орфанних хворих в Україні.
Background. The unfavorable medical and demographic situation in Ukraine requires an affordable, high-quality and efficient Palliative and Hospice Care (PHC) System substantiation, creation and development that requiring of Primary Health Care (PMC) providers (GPs) and health specialists involvement in PHC, such as Health Facilities (HF) of various Ministries and Departments, different forms of ownership Health Facilities (HF) work coordination. The purpose was to substantiate the optimal PHC System in Ukraine at the PMC level the modern conceptual model. Materials and methods. Medical statistics data, national and international literary sources, results of sociological research, bibliosemantic, statistical and sociological research methods, methods of systemic and structural-functional analysis were used in this work. Results. The optimal PHC System in Ukraine at the PMC level conceptual model is substantiated, in particular, the PHC involved institutions are substantiated: 1) PMC HF; 2) Multi-disciplinary PHC teams; 3) Licensed Pharmacy Facilities; 4) Social Care Facilities. At the PMC level it provides: 1) Identification, organization of status determination and registration of palliative patients (PP); 2) Providing palliative medical care, organization of PP hospitalization to stationary PHC HF, according to testimony; 3) PP and their families members of psychological, social and religious/spiritual support organization; 4) PP and their families members counseling, information and education; 5) Co-ordination and cooperation with a PHC multi-disciplinary team, or PHC HF stationary, health specialist according to the PP's nosology, social care institutions, NGOs, charitable foundations, volunteers. Conclusions. The medical and social analysis of demographic indicators, morbidity and mortality in Ukraine indicates a rapid decline in population and population aging, a high mortality rate from malignant neoplasms and chronic non-communicable diseases (HNCD) severe complications, which determine the high need of the population in PHC and require the affordable, high-quality, and efficient PHC System creation and development. The existing stationary PHC HF network and capacity is extremely inadequate, which results in a significant need for PHC at the PMC level with the PMC HF specialists involvement. The PHC System conceptual model that based on a patient-family-oriented, multidisciplinary, inter-departmental and multisectoral approach at all health care levels, with an emphasis on PMC, which is consistent with modern international standards and norms, in order to integrate PHC into the Health Care System is substantiated. The proposed optimal PHC System conceptual model is a highly professional component of Health Care System that requires modern high-tech equipment and effective medicines, personnel special training and motivation, a relevant regulatory framework and, of course, adequate the Government of Ukraine, regional and local authorities financial and political support and the interest and support of the whole society. ; Актуальность. Неблагоприятная медико-демографическая ситуация в Украине определяет необходимость обоснования, создания и развития доступной, качественной и эффективной системы паллиативной и хосписной помощи (ПХП), что требует привлечения к оказанию ПХП медицинских работников учреждений здравоохранения (УЗ) первичной медицинской помощи (ПМП) и специализированных УЗ, координации работы учреждений, подчиненных различным министерствам и ведомствам, различных форм собственности. Цель работы: обосновать современную концептуальную модель оптимальной системы оказания ПХП населению Украины на уровне ПМП. Материалы и методы. В работе были использованы данные медицинской статистики, национальные и международные литературные источники, результаты социологического исследования, библиосемантические, статистические и социологические методы исследования, методы системного и структурно-функционального анализа. Результаты. Обоснована концептуальная модель оптимальной системы оказания ПХП на уровне ПМП, в частности, определены учреждения, которых привлекают к оказанию ПХП: 1) УЗ ПМП; 2) Выездные мультидисциплинарные бригады ПХП; 3) Лицензированные аптечные учреждения; 4) Учреждения социальной защиты населения. На уровне ПТП обеспечивается: 1) Выявление, организация определения статуса и учет паллиативных пациентов (ПП); 2) Оказание паллиативной медицинской помощи, организация госпитализации ПП в стационарные УЗ ПХП, по показаниям; 3) Организация психологической, социальной и религиозной/духовной поддержки и сопровождения ПП и членов их семей; 4) Консультирование, информирование и обучение ПП и членов их семей; 5) Координация и сотрудничество с выездной мультидисциплинарной бригадой ПХП или стационарными УЗ ПХП, врачами-специалистами, соответственно нозологии ПП, учреждениями социальной защиты населения, НПО, благотворительными фондами, волонтерами. Выводы. Медико-социальный анализ демографических показателей, заболеваемости и смертности в Украине свидетельствует о быстром сокращении численности и старении населения, высоком уровне смертности от злокачественных новообразований (ЗН) и тяжелых осложнений хронических неинфекционных заболеваний (ХНИЗ), определяющих высокую потребность населения в ПХП и требуют создания и развития доступной, качественной и эффективной системы ПХП. Существующая сеть и мощность стационарных УЗ ПХП – крайне недостаточна, что обусловливает значительную потребность оказания ПХП и паллиативного ухода на уровне ПМП с привлечением медицинских работников УЗ ПМП. Обоснована, разработана и апробирована на уровне отдельных инновационных составляющих концептуальная модель системы ПХП, основой которой является пациент-семья-ориентированный, мультидисциплинарный, межведомственный и межсекторальный подход на всех уровнях оказания медицинской помощи, с акцентом на ПМП, что соответствует современным международным стандартам и нормам, с целью интеграции ПХП в систему здравоохранения, которая обеспечит ее непрерывность и преемственность и обратную связь. Предложенная концептуальная модель оптимальной системы ПХП представляет собой высокопрофессиональную составляющую здравоохранения, требует современного высокотехнологичного оборудования и эффективных лекарственных средств, специальной профессиональной подготовки и мотивации кадров, соответствующей нормативно-правовой базы и, безусловно, надлежащего финансового обеспечения и политической поддержке Правительства Украина, региональных и местных органов власти, заинтересованности и поддержки всего общества. ; Актуальність. Несприятлива медико-демографічна ситуація в Україні вимагає обґрунтування, створення і розвитку доступної, якісної і ефективної системи паліативної та хоспісної допомоги (ПХД), що потребує залучення до надання ПХД медичних працівників закладів охорони здоров'я (ЗОЗ) первинної медичної допомоги (ПМД) і спеціалізованих ЗОЗ, координації роботи закладів і установ, підпорядкованих різним міністерствам і відомствам, різних форм власності. Мета роботи: обґрунтувати сучасну концептуальну модель оптимальної системи надання ПХД населенню України на рівні ПМД. Матеріали та методи. У роботі були використані дані медичної статистики, національні та міжнародні літературні джерела, результати соціологічного дослідження, бібліосемантичні, статистичні і соціологічні методи дослідження, методи системного та структурно-функціонального аналізу. Результати. Обґрунтована концептуальна модель оптимальної системи надання ПХД на рівні ПМД, зокрема визначені заклади, що залучаються до надання ПХД: 1) ЗОЗ ПМД; 2) Виїзні мультидисциплінарні бригади ПХД; 3) Ліцензовані аптечні заклади; 4) Заклади соціального захисту населення. На рівні ПМД забезпечується: 1) Виявлення, організація визначення статусу та облік паліативних пацієнтів (ПП); 2) Надання паліативної медичної допомоги, організація госпіталізації ПП до стаціонарних ЗОЗ ПХД, за показаннями; 3) Організація психологічної, соціальної і релігійної/духовної підтримки і супроводу ПП і членів його сім'ї; 4) Консультування, інформування та навчання ПП і членів його сім'ї; 5) Координація та співпраця з виїзною мультидисциплінарною бригадою ПХД або стаціонарним ЗОЗ ПХД, лікарями-спеціалістами відповідно нозології ПП, закладами соціального захисту населення, НДО, благодійними фондами, волонтерами. Висновки. Медико-соціальний аналіз демографічних показників, захворюваності і смертності в Україні свідчить про швидке скорочення чисельності та постаріння населення, високий рівень смертності від злоякісних новоутворень (ЗН) і тяжких ускладнень хронічних неінфекційних захворювання (ХНІЗ), що визначають високу потребу населення у ПХД та вимагають створення і розвитку доступної, якісної і ефективної системи ПХД. Існуюча мережа та потужність стаціонарних ЗОЗ ПХД – вкрай недостатня, що зумовлює значну потребу надання ПХД та паліативного догляду на рівні ПМД із залученням медичних працівників ЗОЗ ПМД. Обґрунтовано, розроблено та апробовано на рівні окремих інноваційних складових концептуальну модель системи ПХД, основою якої є пацієнт-сім'я-орієнтований, мультидисциплінарний, міжвідомчий і міжсекторальний підхід на усіх рівнях надання медичної допомоги, з акцентом на ПМД, що відповідає сучасним міжнародним стандартам і нормам, з метою інтеграції ПХД в систему охорони здоров'я, що забезпечить безперервність та наступність її надання і зворотний зв'язок. Запропонована концептуальна модель оптимальної системи ПХД являє собою високопрофесійну складову охорони здоров'я, що потребує сучасного високотехнологічного обладнання та ефективних лікарських засобів, спеціальної професійної підготовки і мотивації кадрів, відповідної нормативно-правової бази і, безумовно, належного фінансового забезпечення і політичної підтримки Уряду України, регіональних і місцевих органів влади та зацікавленості і підтримки усього суспільства.
Актуальность. Неблагоприятная медико-демографическая ситуация в Украине определяет необходимость обоснования, создания и развития доступной, качественной и эффективной системы паллиативной и хосписной помощи (ПХП), что требует привлечения к оказанию ПХП медицинских работников учреждений здравоохранения (УЗ) первичной медицинской помощи (ПМП) и специализированных УЗ, координации работы учреждений, подчиненных различным министерствам и ведомствам, различных форм собственности. Цель работы: обосновать современную концептуальную модель оптимальной системы оказания ПХП населению Украины на уровне ПМП. Материалы и методы. В работе были использованы данные медицинской статистики, национальные и международные литературные источники, результаты социологического исследования, библиосемантические, статистические и социологические методы исследования, методы системного и структурно-функционального анализа. Результаты. Обоснована концептуальная модель оптимальной системы оказания ПХП на уровне ПМП, в частности, определены учреждения, которых привлекают к оказанию ПХП: 1) УЗ ПМП; 2) Выездные мультидисциплинарные бригады ПХП; 3) Лицензированные аптечные учреждения; 4) Учреждения социальной защиты населения. На уровне ПТП обеспечивается: 1) Выявление, организация определения статуса и учет паллиативных пациентов (ПП); 2) Оказание паллиативной медицинской помощи, организация госпитализации ПП в стационарные УЗ ПХП, по показаниям; 3) Организация психологической, социальной и религиозной/духовной поддержки и сопровождения ПП и членов их семей; 4) Консультирование, информирование и обучение ПП и членов их семей; 5) Координация и сотрудничество с выездной мультидисциплинарной бригадой ПХП или стационарными УЗ ПХП, врачами-специалистами, соответственно нозологии ПП, учреждениями социальной защиты населения, НПО, благотворительными фондами, волонтерами. Выводы. Медико-социальный анализ демографических показателей, заболеваемости и смертности в Украине свидетельствует о быстром сокращении численности и старении населения, высоком уровне смертности от злокачественных новообразований (ЗН) и тяжелых осложнений хронических неинфекционных заболеваний (ХНИЗ), определяющих высокую потребность населения в ПХП и требуют создания и развития доступной, качественной и эффективной системы ПХП. Существующая сеть и мощность стационарных УЗ ПХП – крайне недостаточна, что обусловливает значительную потребность оказания ПХП и паллиативного ухода на уровне ПМП с привлечением медицинских работников УЗ ПМП. Обоснована, разработана и апробирована на уровне отдельных инновационных составляющих концептуальная модель системы ПХП, основой которой является пациент-семья-ориентированный, мультидисциплинарный, межведомственный и межсекторальный подход на всех уровнях оказания медицинской помощи, с акцентом на ПМП, что соответствует современным международным стандартам и нормам, с целью интеграции ПХП в систему здравоохранения, которая обеспечит ее непрерывность и преемственность и обратную связь. Предложенная концептуальная модель оптимальной системы ПХП представляет собой высокопрофессиональную составляющую здравоохранения, требует современного высокотехнологичного оборудования и эффективных лекарственных средств, специальной профессиональной подготовки и мотивации кадров, соответствующей нормативно-правовой базы и, безусловно, надлежащего финансового обеспечения и политической поддержке Правительства Украина, региональных и местных органов власти, заинтересованности и поддержки всего общества. ; Background. The unfavorable medical and demographic situation in Ukraine requires an affordable, high-quality and efficient Palliative and Hospice Care (PHC) System substantiation, creation and development that requiring of Primary Health Care (PMC) providers (GPs) and health specialists involvement in PHC, such as Health Facilities (HF) of various Ministries and Departments, different forms of ownership Health Facilities (HF) work coordination. The purpose was to substantiate the optimal PHC System in Ukraine at the PMC level the modern conceptual model. Materials and methods. Medical statistics data, national and international literary sources, results of sociological research, bibliosemantic, statistical and sociological research methods, methods of systemic and structural-functional analysis were used in this work. Results. The optimal PHC System in Ukraine at the PMC level conceptual model is substantiated, in particular, the PHC involved institutions are substantiated: 1) PMC HF; 2) Multi-disciplinary PHC teams; 3) Licensed Pharmacy Facilities; 4) Social Care Facilities. At the PMC level it provides: 1) Identification, organization of status determination and registration of palliative patients (PP); 2) Providing palliative medical care, organization of PP hospitalization to stationary PHC HF, according to testimony; 3) PP and their families members of psychological, social and religious/spiritual support organization; 4) PP and their families members counseling, information and education; 5) Co-ordination and cooperation with a PHC multi-disciplinary team, or PHC HF stationary, health specialist according to the PP's nosology, social care institutions, NGOs, charitable foundations, volunteers. Conclusions. The medical and social analysis of demographic indicators, morbidity and mortality in Ukraine indicates a rapid decline in population and population aging, a high mortality rate from malignant neoplasms and chronic non-communicable diseases (HNCD) severe complications, which determine the high need of the population in PHC and require the affordable, high-quality, and efficient PHC System creation and development. The existing stationary PHC HF network and capacity is extremely inadequate, which results in a significant need for PHC at the PMC level with the PMC HF specialists involvement. The PHC System conceptual model that based on a patient-family-oriented, multidisciplinary, inter-departmental and multisectoral approach at all health care levels, with an emphasis on PMC, which is consistent with modern international standards and norms, in order to integrate PHC into the Health Care System is substantiated. The proposed optimal PHC System conceptual model is a highly professional component of Health Care System that requires modern high-tech equipment and effective medicines, personnel special training and motivation, a relevant regulatory framework and, of course, adequate the Government of Ukraine, regional and local authorities financial and political support and the interest and support of the whole society. ; Актуальність. Несприятлива медико-демографічна ситуація в Україні вимагає обґрунтування, створення і розвитку доступної, якісної і ефективної системи паліативної та хоспісної допомоги (ПХД), що потребує залучення до надання ПХД медичних працівників закладів охорони здоров'я (ЗОЗ) первинної медичної допомоги (ПМД) і спеціалізованих ЗОЗ, координації роботи закладів і установ, підпорядкованих різним міністерствам і відомствам, різних форм власності. Мета роботи: обґрунтувати сучасну концептуальну модель оптимальної системи надання ПХД населенню України на рівні ПМД. Матеріали та методи. У роботі були використані дані медичної статистики, національні та міжнародні літературні джерела, результати соціологічного дослідження, бібліосемантичні, статистичні і соціологічні методи дослідження, методи системного та структурно-функціонального аналізу. Результати. Обґрунтована концептуальна модель оптимальної системи надання ПХД на рівні ПМД, зокрема визначені заклади, що залучаються до надання ПХД: 1) ЗОЗ ПМД; 2) Виїзні мультидисциплінарні бригади ПХД; 3) Ліцензовані аптечні заклади; 4) Заклади соціального захисту населення. На рівні ПМД забезпечується: 1) Виявлення, організація визначення статусу та облік паліативних пацієнтів (ПП); 2) Надання паліативної медичної допомоги, організація госпіталізації ПП до стаціонарних ЗОЗ ПХД, за показаннями; 3) Організація психологічної, соціальної і релігійної/духовної підтримки і супроводу ПП і членів його сім'ї; 4) Консультування, інформування та навчання ПП і членів його сім'ї; 5) Координація та співпраця з виїзною мультидисциплінарною бригадою ПХД або стаціонарним ЗОЗ ПХД, лікарями-спеціалістами відповідно нозології ПП, закладами соціального захисту населення, НДО, благодійними фондами, волонтерами. Висновки. Медико-соціальний аналіз демографічних показників, захворюваності і смертності в Україні свідчить про швидке скорочення чисельності та постаріння населення, високий рівень смертності від злоякісних новоутворень (ЗН) і тяжких ускладнень хронічних неінфекційних захворювання (ХНІЗ), що визначають високу потребу населення у ПХД та вимагають створення і розвитку доступної, якісної і ефективної системи ПХД. Існуюча мережа та потужність стаціонарних ЗОЗ ПХД – вкрай недостатня, що зумовлює значну потребу надання ПХД та паліативного догляду на рівні ПМД із залученням медичних працівників ЗОЗ ПМД. Обґрунтовано, розроблено та апробовано на рівні окремих інноваційних складових концептуальну модель системи ПХД, основою якої є пацієнт-сім'я-орієнтований, мультидисциплінарний, міжвідомчий і міжсекторальний підхід на усіх рівнях надання медичної допомоги, з акцентом на ПМД, що відповідає сучасним міжнародним стандартам і нормам, з метою інтеграції ПХД в систему охорони здоров'я, що забезпечить безперервність та наступність її надання і зворотний зв'язок. Запропонована концептуальна модель оптимальної системи ПХД являє собою високопрофесійну складову охорони здоров'я, що потребує сучасного високотехнологічного обладнання та ефективних лікарських засобів, спеціальної професійної підготовки і мотивації кадрів, відповідної нормативно-правової бази і, безумовно, належного фінансового забезпечення і політичної підтримки Уряду України, регіональних і місцевих органів влади та зацікавленості і підтримки усього суспільства.
Актуальность. Неблагоприятная медико-демографическая ситуация в Украине определяет необходимость обоснования, создания и развития доступной, качественной и эффективной системы паллиативной и хосписной помощи (ПХП), что требует привлечения к оказанию ПХП медицинских работников учреждений здравоохранения (УЗ) первичной медицинской помощи (ПМП) и специализированных УЗ, координации работы учреждений, подчиненных различным министерствам и ведомствам, различных форм собственности. Цель работы: обосновать современную концептуальную модель оптимальной системы оказания ПХП населению Украины на уровне ПМП. Материалы и методы. В работе были использованы данные медицинской статистики, национальные и международные литературные источники, результаты социологического исследования, библиосемантические, статистические и социологические методы исследования, методы системного и структурно-функционального анализа. Результаты. Обоснована концептуальная модель оптимальной системы оказания ПХП на уровне ПМП, в частности, определены учреждения, которых привлекают к оказанию ПХП: 1) УЗ ПМП; 2) Выездные мультидисциплинарные бригады ПХП; 3) Лицензированные аптечные учреждения; 4) Учреждения социальной защиты населения. На уровне ПТП обеспечивается: 1) Выявление, организация определения статуса и учет паллиативных пациентов (ПП); 2) Оказание паллиативной медицинской помощи, организация госпитализации ПП в стационарные УЗ ПХП, по показаниям; 3) Организация психологической, социальной и религиозной/духовной поддержки и сопровождения ПП и членов их семей; 4) Консультирование, информирование и обучение ПП и членов их семей; 5) Координация и сотрудничество с выездной мультидисциплинарной бригадой ПХП или стационарными УЗ ПХП, врачами-специалистами, соответственно нозологии ПП, учреждениями социальной защиты населения, НПО, благотворительными фондами, волонтерами. Выводы. Медико-социальный анализ демографических показателей, заболеваемости и смертности в Украине свидетельствует о быстром сокращении численности и старении населения, высоком уровне смертности от злокачественных новообразований (ЗН) и тяжелых осложнений хронических неинфекционных заболеваний (ХНИЗ), определяющих высокую потребность населения в ПХП и требуют создания и развития доступной, качественной и эффективной системы ПХП. Существующая сеть и мощность стационарных УЗ ПХП – крайне недостаточна, что обусловливает значительную потребность оказания ПХП и паллиативного ухода на уровне ПМП с привлечением медицинских работников УЗ ПМП. Обоснована, разработана и апробирована на уровне отдельных инновационных составляющих концептуальная модель системы ПХП, основой которой является пациент-семья-ориентированный, мультидисциплинарный, межведомственный и межсекторальный подход на всех уровнях оказания медицинской помощи, с акцентом на ПМП, что соответствует современным международным стандартам и нормам, с целью интеграции ПХП в систему здравоохранения, которая обеспечит ее непрерывность и преемственность и обратную связь. Предложенная концептуальная модель оптимальной системы ПХП представляет собой высокопрофессиональную составляющую здравоохранения, требует современного высокотехнологичного оборудования и эффективных лекарственных средств, специальной профессиональной подготовки и мотивации кадров, соответствующей нормативно-правовой базы и, безусловно, надлежащего финансового обеспечения и политической поддержке Правительства Украина, региональных и местных органов власти, заинтересованности и поддержки всего общества. ; Background. The unfavorable medical and demographic situation in Ukraine requires an affordable, high-quality and efficient Palliative and Hospice Care (PHC) System substantiation, creation and development that requiring of Primary Health Care (PMC) providers (GPs) and health specialists involvement in PHC, such as Health Facilities (HF) of various Ministries and Departments, different forms of ownership Health Facilities (HF) work coordination. The purpose was to substantiate the optimal PHC System in Ukraine at the PMC level the modern conceptual model. Materials and methods. Medical statistics data, national and international literary sources, results of sociological research, bibliosemantic, statistical and sociological research methods, methods of systemic and structural-functional analysis were used in this work. Results. The optimal PHC System in Ukraine at the PMC level conceptual model is substantiated, in particular, the PHC involved institutions are substantiated: 1) PMC HF; 2) Multi-disciplinary PHC teams; 3) Licensed Pharmacy Facilities; 4) Social Care Facilities. At the PMC level it provides: 1) Identification, organization of status determination and registration of palliative patients (PP); 2) Providing palliative medical care, organization of PP hospitalization to stationary PHC HF, according to testimony; 3) PP and their families members of psychological, social and religious/spiritual support organization; 4) PP and their families members counseling, information and education; 5) Co-ordination and cooperation with a PHC multi-disciplinary team, or PHC HF stationary, health specialist according to the PP's nosology, social care institutions, NGOs, charitable foundations, volunteers. Conclusions. The medical and social analysis of demographic indicators, morbidity and mortality in Ukraine indicates a rapid decline in population and population aging, a high mortality rate from malignant neoplasms and chronic non-communicable diseases (HNCD) severe complications, which determine the high need of the population in PHC and require the affordable, high-quality, and efficient PHC System creation and development. The existing stationary PHC HF network and capacity is extremely inadequate, which results in a significant need for PHC at the PMC level with the PMC HF specialists involvement. The PHC System conceptual model that based on a patient-family-oriented, multidisciplinary, inter-departmental and multisectoral approach at all health care levels, with an emphasis on PMC, which is consistent with modern international standards and norms, in order to integrate PHC into the Health Care System is substantiated. The proposed optimal PHC System conceptual model is a highly professional component of Health Care System that requires modern high-tech equipment and effective medicines, personnel special training and motivation, a relevant regulatory framework and, of course, adequate the Government of Ukraine, regional and local authorities financial and political support and the interest and support of the whole society. ; Актуальність. Несприятлива медико-демографічна ситуація в Україні вимагає обґрунтування, створення і розвитку доступної, якісної і ефективної системи паліативної та хоспісної допомоги (ПХД), що потребує залучення до надання ПХД медичних працівників закладів охорони здоров'я (ЗОЗ) первинної медичної допомоги (ПМД) і спеціалізованих ЗОЗ, координації роботи закладів і установ, підпорядкованих різним міністерствам і відомствам, різних форм власності. Мета роботи: обґрунтувати сучасну концептуальну модель оптимальної системи надання ПХД населенню України на рівні ПМД. Матеріали та методи. У роботі були використані дані медичної статистики, національні та міжнародні літературні джерела, результати соціологічного дослідження, бібліосемантичні, статистичні і соціологічні методи дослідження, методи системного та структурно-функціонального аналізу. Результати. Обґрунтована концептуальна модель оптимальної системи надання ПХД на рівні ПМД, зокрема визначені заклади, що залучаються до надання ПХД: 1) ЗОЗ ПМД; 2) Виїзні мультидисциплінарні бригади ПХД; 3) Ліцензовані аптечні заклади; 4) Заклади соціального захисту населення. На рівні ПМД забезпечується: 1) Виявлення, організація визначення статусу та облік паліативних пацієнтів (ПП); 2) Надання паліативної медичної допомоги, організація госпіталізації ПП до стаціонарних ЗОЗ ПХД, за показаннями; 3) Організація психологічної, соціальної і релігійної/духовної підтримки і супроводу ПП і членів його сім'ї; 4) Консультування, інформування та навчання ПП і членів його сім'ї; 5) Координація та співпраця з виїзною мультидисциплінарною бригадою ПХД або стаціонарним ЗОЗ ПХД, лікарями-спеціалістами відповідно нозології ПП, закладами соціального захисту населення, НДО, благодійними фондами, волонтерами. Висновки. Медико-соціальний аналіз демографічних показників, захворюваності і смертності в Україні свідчить про швидке скорочення чисельності та постаріння населення, високий рівень смертності від злоякісних новоутворень (ЗН) і тяжких ускладнень хронічних неінфекційних захворювання (ХНІЗ), що визначають високу потребу населення у ПХД та вимагають створення і розвитку доступної, якісної і ефективної системи ПХД. Існуюча мережа та потужність стаціонарних ЗОЗ ПХД – вкрай недостатня, що зумовлює значну потребу надання ПХД та паліативного догляду на рівні ПМД із залученням медичних працівників ЗОЗ ПМД. Обґрунтовано, розроблено та апробовано на рівні окремих інноваційних складових концептуальну модель системи ПХД, основою якої є пацієнт-сім'я-орієнтований, мультидисциплінарний, міжвідомчий і міжсекторальний підхід на усіх рівнях надання медичної допомоги, з акцентом на ПМД, що відповідає сучасним міжнародним стандартам і нормам, з метою інтеграції ПХД в систему охорони здоров'я, що забезпечить безперервність та наступність її надання і зворотний зв'язок. Запропонована концептуальна модель оптимальної системи ПХД являє собою високопрофесійну складову охорони здоров'я, що потребує сучасного високотехнологічного обладнання та ефективних лікарських засобів, спеціальної професійної підготовки і мотивації кадрів, відповідної нормативно-правової бази і, безумовно, належного фінансового забезпечення і політичної підтримки Уряду України, регіональних і місцевих органів влади та зацікавленості і підтримки усього суспільства.
