Suchergebnisse

Problem setting. Extremely low trust of Ukrainian citizens in state bodies (bureaucracy) testifies the crisis state of society, the unresolved contradictions in public life, which impede the socio-economic and political development of Ukraine and its national security. Researching ethical ways of providing trustful relations between public servants and citizens in the circumstances of rapid and contradictory socio-political changes is an actual scientific and practical task. The results of such research can contribute to the successful reform of public service in Ukraine, the growth of its prestige and authority among the population.Recent research and publications analysis. Modern Ukrainian researchers have intensified research about relations between public servants and citizens in Ukraine. First of all, the essence of the phenomenon of trust to the power and ways of improving the positive image of public servants through the modernization of the system of public administration is being conceived. Somewhat less attention is paid to the social and valuable principles of establishing constructive relations between public servants and civil society actors. It is important to study T. Vasylevska and M. Rudakevych, who comprehend personal and socio-group dimensions of moral relations between citizens and public servants, consider trust as the fundamental principle of cooperation between them as social partners.Highlighting previously unsettled parts of the general problem. It is necessary to investigate the factors that led to the biased attitude of Ukrainian citizens to the representatives of power. It is also necessary to study the ethical tools for changing the quality of public service, which will ensure its effectiveness and enhance the authority of individuals, who serve in state and local government. The aim of the article is to analyze the genesis of distrust between citizens and public servants in Ukraine, to outline the ethical ways of eliminating ideological and psychological obstacles to establishing an effective model of interaction between the actors of the management process.Paper main body. Low level of trust of Ukrainian citizens to public servants scatters the important social capital, weakens Ukraine as a national organism. The current unfriendly relationships between citizens and officials remains a reflection of the historical confrontation between these social actors in Ukraine. Serious moral-valuable and psychological differences were laid in the nineteenth century and were conditioned by the indifference of most officials to the interests and needs of citizens, serving the interests of foreign states, party or narrow-social groups, and personal needs. As a result, there is a non-initiative, impolite, insensitive bureaucracy, on the one hand, and passive, disappointed, susceptible population on the other. Thus, the axiological conflict between a social institution (state) and a social subject (people) was formed in the Ukrainian socio-historical consciousness, which impedes the accumulation of social capital of trust. To change the relationships between officials and citizens, legal and moral texts and the responsibility to change the world-view and axiological discourse, which will convince public servants to be honest, professionally responsible and decent in the performance of their duties, is necessary. This will be facilitated by the grouping of the principles of professional conduct of the official around the normative concepts "Legality" (legal component), "Efficiency" (praxeological component), "Decency" (ethical component). On the basis of them, specific rules and methods of cooperation of a public servant with citizens should be developed. Establishing trust can be achieved by reducing the negative experience of communication on each side when the format of "bureaucratic clashes" will be leveled up by the establishment of partnerships in the style of business communication in a moral atmosphere. Such a strategy of interaction will correspond to the principles of implementing administrative policy in a democratic world.Conclusions of the research and prospects for further studies. The acute crisis of trust on public service in Ukraine is caused by a complex of modern causes and contradictions of the past. The negative image of an official who has been formed in the minds of Ukrainian citizens can be gradually changed due to a new world-view and axiological discourse, which will promote the adoption of rules of law, efficiency and decency in relations between public servants and citizens. A prerequisite for increasing public trust in public service of Ukraine is its ethization. The authority of the state and local administrations will be able to raise morally-minded public servants who will combine "rational" and "sensory" management during communication with citizens. ; Оцінено довіру між громадянами і публічними службовцями як важливий соціальний капітал, який належно не функціонує в українському суспільстві. З'ясовано історично-психологічні причини формування в українській суспільній свідомості упередженого ставлення до представників влади. Акцентовано на важливості перебудови морально-ціннісних засад і стилю взаємин між чиновниками і громадянами. Етизацію публічної служби України розглянуто як шлях налагодження довірливих відносин між громадянами та публічними службовцями, що сприятиме консолідації українського суспільства.

Problem setting. Extremely low trust of Ukrainian citizens in state bodies (bureaucracy) testifies the crisis state of society, the unresolved contradictions in public life, which impede the socio-economic and political development of Ukraine and its national security. Researching ethical ways of providing trustful relations between public servants and citizens in the circumstances of rapid and contradictory socio-political changes is an actual scientific and practical task. The results of such research can contribute to the successful reform of public service in Ukraine, the growth of its prestige and authority among the population.Recent research and publications analysis. Modern Ukrainian researchers have intensified research about relations between public servants and citizens in Ukraine. First of all, the essence of the phenomenon of trust to the power and ways of improving the positive image of public servants through the modernization of the system of public administration is being conceived. Somewhat less attention is paid to the social and valuable principles of establishing constructive relations between public servants and civil society actors. It is important to study T. Vasylevska and M. Rudakevych, who comprehend personal and socio-group dimensions of moral relations between citizens and public servants, consider trust as the fundamental principle of cooperation between them as social partners.Highlighting previously unsettled parts of the general problem. It is necessary to investigate the factors that led to the biased attitude of Ukrainian citizens to the representatives of power. It is also necessary to study the ethical tools for changing the quality of public service, which will ensure its effectiveness and enhance the authority of individuals, who serve in state and local government. The aim of the article is to analyze the genesis of distrust between citizens and public servants in Ukraine, to outline the ethical ways of eliminating ideological and psychological obstacles to establishing an effective model of interaction between the actors of the management process.Paper main body. Low level of trust of Ukrainian citizens to public servants scatters the important social capital, weakens Ukraine as a national organism. The current unfriendly relationships between citizens and officials remains a reflection of the historical confrontation between these social actors in Ukraine. Serious moral-valuable and psychological differences were laid in the nineteenth century and were conditioned by the indifference of most officials to the interests and needs of citizens, serving the interests of foreign states, party or narrow-social groups, and personal needs. As a result, there is a non-initiative, impolite, insensitive bureaucracy, on the one hand, and passive, disappointed, susceptible population on the other. Thus, the axiological conflict between a social institution (state) and a social subject (people) was formed in the Ukrainian socio-historical consciousness, which impedes the accumulation of social capital of trust. To change the relationships between officials and citizens, legal and moral texts and the responsibility to change the world-view and axiological discourse, which will convince public servants to be honest, professionally responsible and decent in the performance of their duties, is necessary. This will be facilitated by the grouping of the principles of professional conduct of the official around the normative concepts "Legality" (legal component), "Efficiency" (praxeological component), "Decency" (ethical component). On the basis of them, specific rules and methods of cooperation of a public servant with citizens should be developed. Establishing trust can be achieved by reducing the negative experience of communication on each side when the format of "bureaucratic clashes" will be leveled up by the establishment of partnerships in the style of business communication in a moral atmosphere. Such a strategy of interaction will correspond to the principles of implementing administrative policy in a democratic world.Conclusions of the research and prospects for further studies. The acute crisis of trust on public service in Ukraine is caused by a complex of modern causes and contradictions of the past. The negative image of an official who has been formed in the minds of Ukrainian citizens can be gradually changed due to a new world-view and axiological discourse, which will promote the adoption of rules of law, efficiency and decency in relations between public servants and citizens. A prerequisite for increasing public trust in public service of Ukraine is its ethization. The authority of the state and local administrations will be able to raise morally-minded public servants who will combine "rational" and "sensory" management during communication with citizens. ; Оцінено довіру між громадянами і публічними службовцями як важливий соціальний капітал, який належно не функціонує в українському суспільстві. З'ясовано історично-психологічні причини формування в українській суспільній свідомості упередженого ставлення до представників влади. Акцентовано на важливості перебудови морально-ціннісних засад і стилю взаємин між чиновниками і громадянами. Етизацію публічної служби України розглянуто як шлях налагодження довірливих відносин між громадянами та публічними службовцями, що сприятиме консолідації українського суспільства.

In the article the state of trust of citizens is investigated to the representative organs of the state, employers and hired workers which form sociallabour relations and, on character of which steady development of being in charge subjects and social safety depends in society. It is set that the problem of trust to the representative organs of subjects of sociallabour relations does not create a condition, in relation to achievement of the protracted socio-economic stability and brakes the process of development of production democracy. ; У статті досліджується стан довіри громадян до представницьких органів держави, роботодавців та найманих працівників, які формують соціально-трудові відносини й від характеру яких залежить сталий розвиток господарюючих суб'єктів та соціальна безпека в суспільстві. Установлено, що проблема довіри до представницьких органів суб'єктів со­ціально-трудових відносин не створює умов для досягнення тривалої соціально-економічної стабільності та гальмує процес розвитку виробничої демократії.

The article presents an analysis of the risk concepts of N. Luhmann, U. Beck, E. Giddens in the context of deep research of modern societies from the standpoint of systemic and culturological paradigms. Objective and subjective dimensions of risks are considered in conjunction with the transformations of society in the global era. In an objective measurement is going strong universalization of risk in connection with the emergence of new varieties of global catastrophes; globalization of risk (expansion of risk areas for large segments of mankind); institutionalization of risk through the creation of various organizations (investment markets, stock exchanges, insurance, etc.); risk susceptibility: the emergence or intensification of risk as a by-product of human activity. In subjective measurement among individuals have been observed stable increase of the fear of risks (risks as a great test for humanity) caused by the societal complication and development of science and technology. Globalization is also a multidimensional phenomenon, in particular, there are distinguished objective, subjective, communicative and other dimensions. Among the main characteristics of this phenomenon are: territoriality and timelessness; the dialectic of global and local; hybridization and fragmentation. If, at the beginning, globalization was associated with internationalization, then, at the present stage, one of the most important tendencies of globalization is transnationalization, which leads to the emergence of transnational spaces. Transnational power should be understood primarily as a virtual space that provides strategic prospects in the national space. But, along with this, transnational power spheres interfere practically in all nationalstate power spheres. Transnationalization, uncertainty of the political system in a global society are factors that lead to growth of riskiness in a living space, while a trust becomes a means of overcoming uncertainty and reducing this risk. Globalization is a multiplier of risks generated by the transformation processes within the country; the balance of trust / distrust in a society determines the country's competitiveness in a global space. ; У статті аналізуються концепції ризику Н.Лумана, У.Бека, Е.Гіденса у контексті дослідження модерних суспільств з позицій системної та культурологічної парадигм. Об'єктивний та суб'єктивний виміри ризиків розглядаються у взаємозв'язку з трансформаціями суспільства у глобальну добу. В об'єктивному вимірі відбувається універсалізація ризику у зв'язку із виникненням нових різновидів глобальних катастроф; глобалізація ризику (розширення сфер ризику на великі сегменти людства); інституціоналізація ризику через створення різних організацій (інвестиційні ринки, біржі, страхування тощо); зростання схильності до ризику: поява чи інтенсифікація ризику як побічного результату людської діяльності У суб'єктивному вимірі спостерігається зростання остраху перед ризиками серед індивідів (ризики як великий іспит для людства) внаслідок ускладнення суспільства та розвитку науки та технологій. Глобалізація також є багатовимірним явищем, зокрема виділяють об'єктивний, суб'єктний, комунікативний та інші виміри. Серед основних характеристик цього феномену називають: детериторіальність та позачасність; діалектика глобального та локального; гібридизація та фрагментація. Якщо на початку глобалізація була пов'язана з інтернаціоналізацією, то на сучасному етапі однією з найсуттєвіших тенденцій глобалізації є транснаціоналізація, що призводить до виникнення транснаціональних просторів. Транснаціональний владний простір слід розуміти насамперед як віртуальний простір, що надає стратегічні перспективии у національному просторі. Але, разом з цим, транснаціональні владні сфери втручаються практично у всі національно-державні простори влади. Транснаціоналізація, невизначеність політичної системи глобального суспільства є чинниками, що призводять до зростання ризикогенності життєвого середовища, а довіра – засобом протидії невпевненості та зменшення його ризикогенності. Глобалізація є мультиплікатором ризиків, породжуваних трансформаційними процесами усередині країни; баланс довіри/недовіри у суспільстві визначає конкурентоспроможність країни у глобальному просторі.

The article presents an analysis of the risk concepts of N. Luhmann, U. Beck, E. Giddens in the context of deep research of modern societies from the standpoint of systemic and culturological paradigms. Objective and subjective dimensions of risks are considered in conjunction with the transformations of society in the global era. In an objective measurement is going strong universalization of risk in connection with the emergence of new varieties of global catastrophes; globalization of risk (expansion of risk areas for large segments of mankind); institutionalization of risk through the creation of various organizations (investment markets, stock exchanges, insurance, etc.); risk susceptibility: the emergence or intensification of risk as a by-product of human activity. In subjective measurement among individuals have been observed stable increase of the fear of risks (risks as a great test for humanity) caused by the societal complication and development of science and technology. Globalization is also a multidimensional phenomenon, in particular, there are distinguished objective, subjective, communicative and other dimensions. Among the main characteristics of this phenomenon are: territoriality and timelessness; the dialectic of global and local; hybridization and fragmentation. If, at the beginning, globalization was associated with internationalization, then, at the present stage, one of the most important tendencies of globalization is transnationalization, which leads to the emergence of transnational spaces. Transnational power should be understood primarily as a virtual space that provides strategic prospects in the national space. But, along with this, transnational power spheres interfere practically in all nationalstate power spheres. Transnationalization, uncertainty of the political system in a global society are factors that lead to growth of riskiness in a living space, while a trust becomes a means of overcoming uncertainty and reducing this risk. Globalization is a multiplier of risks generated by the transformation processes within the country; the balance of trust / distrust in a society determines the country's competitiveness in a global space. ; У статті аналізуються концепції ризику Н.Лумана, У.Бека, Е.Гіденса у контексті дослідження модерних суспільств з позицій системної та культурологічної парадигм. Об'єктивний та суб'єктивний виміри ризиків розглядаються у взаємозв'язку з трансформаціями суспільства у глобальну добу. В об'єктивному вимірі відбувається універсалізація ризику у зв'язку із виникненням нових різновидів глобальних катастроф; глобалізація ризику (розширення сфер ризику на великі сегменти людства); інституціоналізація ризику через створення різних організацій (інвестиційні ринки, біржі, страхування тощо); зростання схильності до ризику: поява чи інтенсифікація ризику як побічного результату людської діяльності У суб'єктивному вимірі спостерігається зростання остраху перед ризиками серед індивідів (ризики як великий іспит для людства) внаслідок ускладнення суспільства та розвитку науки та технологій. Глобалізація також є багатовимірним явищем, зокрема виділяють об'єктивний, суб'єктний, комунікативний та інші виміри. Серед основних характеристик цього феномену називають: детериторіальність та позачасність; діалектика глобального та локального; гібридизація та фрагментація. Якщо на початку глобалізація була пов'язана з інтернаціоналізацією, то на сучасному етапі однією з найсуттєвіших тенденцій глобалізації є транснаціоналізація, що призводить до виникнення транснаціональних просторів. Транснаціональний владний простір слід розуміти насамперед як віртуальний простір, що надає стратегічні перспективии у національному просторі. Але, разом з цим, транснаціональні владні сфери втручаються практично у всі національно-державні простори влади. Транснаціоналізація, невизначеність політичної системи глобального суспільства є чинниками, що призводять до зростання ризикогенності життєвого середовища, а довіра – засобом протидії невпевненості та зменшення його ризикогенності. Глобалізація є мультиплікатором ризиків, породжуваних трансформаційними процесами усередині країни; баланс довіри/недовіри у суспільстві визначає конкурентоспроможність країни у глобальному просторі.

Стаття присвячена виявленню взаємовпливу між ерозією довіри громадян до інклюзивних інститутів та формуванням невизнаних територій в Україні. На основі міждисциплінарного підходу, доведено, що низький рівень вертикальної взаємодії між громадянами та владою сприяють делегітимації трансформованих старих та новостворених інклюзивних інститутів, а в кризовий період (революції, перевороти), недовіра сприяє розвитку сецесіоністських рухів у найбільш нестійких регіонах. Тривалий період неефективності та центроорієнтованості екстрактивних інститутів держави сформував «суспільство втраченої довіри», яке дозволило розглядати Україну як унікальний об'єкт дослідження в Східній Європі, де легально-раціональні механізми боротьби з розвитком сецесіонізму є мало результативними й потребують асиметричних та недискримінаційних підходів в роботі з невизнаними й самопроголошеними територіями.

In the article is performed the analysis of the formation of the concept of political trust as a basis of the value of social interaction in the context of the problems of democratic legitimacy. Is emphasized the necessity of an interdisciplinary approach to the conceptualization of trust as a source of moral and normative democratic legitimacy, paying attention to the legal, strategic and value-normative dimension of legitimacy. The correlation between the concepts of political trust and legitimacy are examined in terms of degree of institutional stability, situational threats of risk and danger, and analysis of processes of reasonable recognition, social coordination and moral support, applying the methodological basis of the theory of system, discourse ethics, theories of social changes, deliberation democracy. Given the normative and pragmatic varieties of legitimacy in the modern world, are investigated the reasons of the need of activation of political participation and involvement of citizens into the process of strengthening the effectiveness of the political system, promoting the institutionalization of the liberal distrust as organized social control. As a distinctive feature of the legitimacy of a new type is defined the conditionality by need of permanent creation of value-normative grounds of public recognition, where trust turns to be inner moral resource of its grounding, appearing not only as a mechanism of delegation of authority to exercise power, but also as a mechanism of participation in democracy and way of control over its implementation. Active political trust is conceptualized as an effective factor of legitimization of power by the creation of values and stimulation of their implementation, identifying the practical significance of reasonable recognition in ensuring the stability of the political system as a value-normative base of social support. ; В статье осуществлен анализ становления концепта политического доверия как ценностного основания социального взаимодействия в контексте проблематики легитимности. Акцентируется внимание на необходимости междисциплинарного подхода к концептуализации доверия как нормативного и нравственного источника демократической легитимности. Соотношение концептов политического доверия и легитимности рассмотрено в аспекте анализа процессов обоснованного признания, социальной согласованности и моральной поддержки, применяя методологические принципы системной теории, дискурсивной этики, теории социальных изменений. ; В статті здійснено аналіз становлення концепту політичної довіри як ціннісної основи соціальної взаємодії в контексті проблематики демократичної леґітимності. Наголошується на необхідності міждисциплінарного підходу до концептуалізації довіри як нормативного та моральнісного джерела демократичної леґітимності. Співвідношення концептів політичної довіри та леґітимності розглянуто в аспекті аналізу процесів обґрунтованого визнання, соціального узгодження та моральної підтримки, застосовуючи методологічні засади системної теорії, дискурсивної етики, теорії соціальних змін, деліберативної демократії.

In the article is performed the analysis of the formation of the concept of political trust as a basis of the value of social interaction in the context of the problems of democratic legitimacy. Is emphasized the necessity of an interdisciplinary approach to the conceptualization of trust as a source of moral and normative democratic legitimacy, paying attention to the legal, strategic and value-normative dimension of legitimacy. The correlation between the concepts of political trust and legitimacy are examined in terms of degree of institutional stability, situational threats of risk and danger, and analysis of processes of reasonable recognition, social coordination and moral support, applying the methodological basis of the theory of system, discourse ethics, theories of social changes, deliberation democracy. Given the normative and pragmatic varieties of legitimacy in the modern world, are investigated the reasons of the need of activation of political participation and involvement of citizens into the process of strengthening the effectiveness of the political system, promoting the institutionalization of the liberal distrust as organized social control. As a distinctive feature of the legitimacy of a new type is defined the conditionality by need of permanent creation of value-normative grounds of public recognition, where trust turns to be inner moral resource of its grounding, appearing not only as a mechanism of delegation of authority to exercise power, but also as a mechanism of participation in democracy and way of control over its implementation. Active political trust is conceptualized as an effective factor of legitimization of power by the creation of values and stimulation of their implementation, identifying the practical significance of reasonable recognition in ensuring the stability of the political system as a value-normative base of social support. ; В статье осуществлен анализ становления концепта политического доверия как ценностного основания социального взаимодействия в контексте проблематики легитимности. Акцентируется внимание на необходимости междисциплинарного подхода к концептуализации доверия как нормативного и нравственного источника демократической легитимности. Соотношение концептов политического доверия и легитимности рассмотрено в аспекте анализа процессов обоснованного признания, социальной согласованности и моральной поддержки, применяя методологические принципы системной теории, дискурсивной этики, теории социальных изменений. ; В статті здійснено аналіз становлення концепту політичної довіри як ціннісної основи соціальної взаємодії в контексті проблематики демократичної леґітимності. Наголошується на необхідності міждисциплінарного підходу до концептуалізації довіри як нормативного та моральнісного джерела демократичної леґітимності. Співвідношення концептів політичної довіри та леґітимності розглянуто в аспекті аналізу процесів обґрунтованого визнання, соціального узгодження та моральної підтримки, застосовуючи методологічні засади системної теорії, дискурсивної етики, теорії соціальних змін, деліберативної демократії.

Проблема довіри як гнучкого соціального феномену постає особливо актуальною у час стрімких, непередбачуваних та радикальних трансформацій у різних сферах сучасного суспільного життя. Суспільно-політичні події та процеси в Україні, зокрема, Революція Гідності, перманентна політична криза, а також анексія Криму та військові дії на Сході України, спровоковані агресією сусідньої держави, супроводжуються загостренням проблеми довіри як на індивідуальному, так і на суспільному рівнях. Досліджено роль соціальної довіри/недовіри у трансформаційних процесах, що відбуваються у сучасному українському суспільстві. ; Theproblemoftrustasaflexiblesocialdeterminantisespeciallyrelevantatthetimeofrapid, unpredictableandradicaltransformationsinvariousareasofmodernpubliclife. Recent social and political events and processes in Ukraine, inparticular, the Revolution of Dignity, permanent political crisis, and the annexation of the Crimea and hostilities in the East of Ukraine provoked by the aggression of aneigh boringstate are accompanied by the deterioration of trust at both individual and social levels. The goal of the paper is to investigate the role and functions of social trust/distrust in transformational processes taking place in modern Ukrainian society. ; Проблема доверия как гибкого социального феномена становится особенно актуальной во время стремительных, непредсказуемых и радикальных трансформаций в различных сферах современной общественной жизни. Общественно-политические события и процессы в Украине, в частности, Революция Достоинства, перманентный политический кризис, а также аннексия Крыма и военные действия на Востоке Украины, спровоцированные агрессией соседнего государства, сопровождаются обострением проблемы доверия как на индивидуальном, так и на общественном уровнях. Исследована роль социального доверия/недоверия в трансформационных процессах, происходящих в современном украинском обществе.

Confidence in Ukrainian society as an example of post­Soviet societies are influenced by a number of specific conditions. In particular, the transition to a market democracy led to the formation of trust relationships that are limited to family and inner circle person. After the results of the annual monitoring of the Institute of Sociology of NAS of Ukraine show that most respondents trust to reveal themselves and their families. In such circumstances is understandable tendency to form defensive identity with family and close circle, when there is a desire to develop local microstructure, ensuring inclusion. In other words, values and norms that dominate today in Ukrainian society focused on strengthening interpersonal trust within the family and family circle more than on the development of trusting relationships­family type. In this article the theoretical interpretation of the phenomenon of «trust» to a comprehensive study of the concept and a clear statement on social trust. Signs of social trust can be considered in future studies as indicators of social phenomenon of trust and fixed in empirical social research. ; Довіра українського суспільства як прикладу пострадянського типу суспільств формуються під впливом низки специфічних умов. Зокрема, перехід до ринкової демократії спричинив формування довірчих відносин, які обмежуються сім'єю та найближчим оточенням особи. Адже результати щорічного моніторингу Інституту соціології НАН України засвідчують, що найбільшу довіру респонденти виявляють до себе та своєї сім'ї. У таких умовах зрозумілою є тенденція до формування захисної ідентичності із родиною та найближчим оточенням, коли виникає бажання розвивати локальні мікроструктури, що забезпечують включення у суспільство. Розуміння останнього звужується до «своїх». Іншими словами, цінності та норми, які домінують сьогодні в українському суспільстві, орієнтовані на посилення міжособистої довіри у рамках родинно­сімейного кола більшою мірою, аніж на розвиток довірчих відносин позасімейного типу. У даній статті здійснюється теоретична інтерпретація феномена «довіра» з метою комплексного вивчення даного концепту та чіткого формулювання ознак соціальної довіри. Ознаки соціальної довіри можуть розглядатися в подальших соціологічних дослідженнях як індикатори феномена довіри та фіксуватися в емпіричних соціологічних дослідженнях. ; Довіра українського суспільства як прикладу пострадянського типу суспільств формуються під впливом низки специфічних умов. Зокрема, перехід до ринкової демократії спричинив формування довірчих відносин, які обмежуються сім'єю та найближчим оточенням особи. Адже результати щорічного моніторингу Інституту соціології НАН України засвідчують, що найбільшу довіру респонденти виявляють до себе та своєї сім'ї. У таких умовах зрозумілою є тенденція до формування захисної ідентичності із родиною та найближчим оточенням, коли виникає бажання розвивати локальні мікроструктури, що забезпечують включення у суспільство. Розуміння останнього звужується до «своїх». Іншими словами, цінності та норми, які домінують сьогодні в українському суспільстві, орієнтовані на посилення міжособистої довіри у рамках родинно­сімейного кола більшою мірою, аніж на розвиток довірчих відносин позасімейного типу. У даній статті здійснюється теоретична інтерпретація феномена «довіра» з метою комплексного вивчення даного концепту та чіткого формулювання ознак соціальної довіри. Ознаки соціальної довіри можуть розглядатися в подальших соціологічних дослідженнях як індикатори феномена довіри та фіксуватися в емпіричних соціологічних дослідженнях.

Автором розкрито заходи Директорії Української Народної Республіки (УНР) щодо розбудови національної судової системи в Західній Волині; проаналізовано формування судового законодавства загалом, організаційна структура, компетенція судових установ як загальної, так і місцевої юрисдикції означеного регіону. Визначено, що функціонуванню судів заважали неспокійна суспільно-політична ситуація у краї й недовіра до них волинян. Автором раскрыты действия Директории Украинской Народной Республіки (УНР) относительно развития национальной судебной системы в Западной Волыни; проанализировано формирование судебного законодательства в целом, организационная структура, компетенция судебных учреждений как общей, так и местной юрисдикции отмеченного региона. Определенно, что функционированию судов мешали беспокойная общественно-политическая ситуация в крае и недоверие к ним волынян. An author is expose the measures of Directory Ukrainian's People's Republic(UPR) in relation to development of the national judicial system in Western Volyn'; forming of judicial legislation is analysed on the whole, organizational structure, competense of judicial establishments of both general and local jurisdiction of the marked region. Certainly, that functioning of courts an uneasy social and political situation in an edge and mistrust to them of Volyn' interfered with.

Представлено результати емпіричного дослідження кола довіри громадян різним сферам соціальної дійсності. Проаналізовано рівні довіри громадян до працівників органів внутрішніх справ. Визначено динаміку довіри громадян в умовах зміни політичної ситуації. Визначено, що групі досліджуваних громадян характерна низька узагальнена довіра до інших і прагнення обмежувати прояви довіри вузьким «родинно-дружнім колом». Проаналізовано критерії довіри громадян іншим людям. ; The results of empirical research of circle of trust of citizens to the different spheres of social reality are presented. The levels of trust of citizens to the workers of organs of internal affairs are analyzed. The dynamics of trust of citizens is certain in the conditions of change of political situation. The group of investigated citizensdisplays trust to the narrow "domestically-friendly circle". The criteria of trust of citizens to other people are analyzed. It was found out that a man lines up his behavior in the world depending on what measure of trust he/she feels to certain part of this world. Thus, the selection of such parameters of trust, as selectivity and dosage gives an opportunity to establish, that the exposure of certain measure or "amount" of trust each time is addressed to the different categories of people and besides has substantial differences on maintenance.Circle of trust represents trust to the certain persons that a man knows personally. An important role the circle of trust to the relatives and friends is played by the previous personal experience of cooperation with a certain man. A trust to the acquainted and unfamiliar people is formed in the circumstances of a limit experience of cooperation and characterizes the insufficient volume of information and role-play vagueness. Circle of indefinite trust and third circle of mistrust represent the generalized trust that is interpreted as a willingness or unavailability to examine other people as part of the spiritual association. The symmetric criteria of trust and mistrust to the unknown man are distinguished. These indices are tidiness-untidiness; impulsiveness; personal utility; hidden; difference of interests; other religion. They can be related to the phenomenon of in-group favoritism.

Представлено результати емпіричного дослідження кола довіри громадян різним сферам соціальної дійсності. Проаналізовано рівні довіри громадян до працівників органів внутрішніх справ. Визначено динаміку довіри громадян в умовах зміни політичної ситуації. Визначено, що групі досліджуваних громадян характерна низька узагальнена довіра до інших і прагнення обмежувати прояви довіри вузьким «родинно-дружнім колом». Проаналізовано критерії довіри громадян іншим людям. ; The results of empirical research of circle of trust of citizens to the different spheres of social reality are presented. The levels of trust of citizens to the workers of organs of internal affairs are analyzed. The dynamics of trust of citizens is certain in the conditions of change of political situation. The group of investigated citizensdisplays trust to the narrow "domestically-friendly circle". The criteria of trust of citizens to other people are analyzed. It was found out that a man lines up his behavior in the world depending on what measure of trust he/she feels to certain part of this world. Thus, the selection of such parameters of trust, as selectivity and dosage gives an opportunity to establish, that the exposure of certain measure or "amount" of trust each time is addressed to the different categories of people and besides has substantial differences on maintenance.Circle of trust represents trust to the certain persons that a man knows personally. An important role the circle of trust to the relatives and friends is played by the previous personal experience of cooperation with a certain man. A trust to the acquainted and unfamiliar people is formed in the circumstances of a limit experience of cooperation and characterizes the insufficient volume of information and role-play vagueness. Circle of indefinite trust and third circle of mistrust represent the generalized trust that is interpreted as a willingness or unavailability to examine other people as part of the spiritual association. The symmetric criteria of trust and mistrust to the unknown man are distinguished. These indices are tidiness-untidiness; impulsiveness; personal utility; hidden; difference of interests; other religion. They can be related to the phenomenon of in-group favoritism.

It is proved that the virtualization of the state creates not only new opportunities to improve the principles of political organization and self-development and human identification and creates the following risks: violation of the adequacy of perception of reality, media dependence, increased opportunities for deception and , use of information weapons, etc. It is revealed that with the development of network relations the traditional feedback mechanisms lose their effectiveness, there is a general depoliticization of the population, growing distrust in state institutions; there is a need to overcome the growing negative trends, and the actions of civil society actors in the information (virtual) space can be a crucial means of democratizing public life. ; Доведено, що віртуалізація держави створює не тільки нові можливості для удосконалення принципів організації політичного устрою та саморозвитку й ідентифікації людини та породжує такі ризики: порушення адекватності сприйняття реальності, формування медіазалежності, збільшення можливостей для обману і маніпуляції свідомістю, поширення негативного медіаконтента, деструктивні дії в кіберпросторі, застосування інформаційної зброї тощо. Розкрито, що з розвитком мережевих відносин втрачають ефективність традиційні механізми зворотного зв'язку, спостерігається загальна деполітизація населення, зростає недовіра до державних інститутів; з'являється необхідність подолання зростаючих негативних тенденцій, і дії акторів громадянського суспільства в інформаційному (віртуальному) просторі можуть виступати вирішальним засобом демократизації суспільного життя.