The article considers and covers the approaches of the development of palliative and hospice care in Ukraine, namely the departments of palliative and hospice medical institutions have extremely limited resources and are not able to provide patients with even the most necessary . An important problem is the creation of a system of personnel training in Ukraine that is involved in providing the service of palliative and hospice care. The duty of the state to ensure access to palliative care for all patients, regardless of age, the nosological category of the disease, social status, nationality, religious and political beliefs, place of residence, etc. ; У статті розглянуто та висвітлено питання, повязані з розвитком паліативної та хоспісної допомоги в Україні, а саме, відділення паліативного та хоспісних лікувально-профілактичних закладів є вкрай обмежені ресурси та не мають можливості забезпечити хворих навіть найнеобхіднішим. Важливою проблемою є створення в Україні системи підготовки кадрів, які беруть участь у наданні послуг паліативної та хоспісної допомоги. Обов'язок держави забезпечити доступ до паліативної допомоги всім пацієнтам, незалежно від віку, нозологічної категорії захворювання, соціального статусу, національності, релігійних та політичних переконань, місця перебування тощо. Якщо суспільство вважає себе цивілізованим, то неодмінно зобов'язане подбати про те, щоб невиліковно хворі отримали якісний і належний догляд. Байдуже суспільство немає майбутнього!
The article considers and covers the approaches of the development of palliative and hospice care in Ukraine, namely the departments of palliative and hospice medical institutions have extremely limited resources and are not able to provide patients with even the most necessary . An important problem is the creation of a system of personnel training in Ukraine that is involved in providing the service of palliative and hospice care. The duty of the state to ensure access to palliative care for all patients, regardless of age, the nosological category of the disease, social status, nationality, religious and political beliefs, place of residence, etc. ; У статті розглянуто та висвітлено питання, повязані з розвитком паліативної та хоспісної допомоги в Україні, а саме, відділення паліативного та хоспісних лікувально-профілактичних закладів є вкрай обмежені ресурси та не мають можливості забезпечити хворих навіть найнеобхіднішим. Важливою проблемою є створення в Україні системи підготовки кадрів, які беруть участь у наданні послуг паліативної та хоспісної допомоги. Обов'язок держави забезпечити доступ до паліативної допомоги всім пацієнтам, незалежно від віку, нозологічної категорії захворювання, соціального статусу, національності, релігійних та політичних переконань, місця перебування тощо. Якщо суспільство вважає себе цивілізованим, то неодмінно зобов'язане подбати про те, щоб невиліковно хворі отримали якісний і належний догляд. Байдуже суспільство немає майбутнього!
Baskground. The analysis of medical and statistical data сoncerning the development of a medical and demographic situation in the world and in Ukraine, scientific literature, normative legal documents of Ukraine and authoritative international organizations shows the rapid aging of population, the spread of morbidity and mortality from chronic non-infectious and infectious diseases, low availability of palliative and hospice care (PHC) for the population in Ukraine. Objective: to determine the best models for the PHC in Ukraine based on a medical and social analysis of current international definitions, approaches and standards of palliative care. Materials and methods. The legal documents of international organizations and Ukraine, informational and analytical materials of activities of palliative and hospice care institutions, statistic data and scientific literature were used. Common methods were used. Results. A comparative analysis of the normative legal documents of Ukraine and authoritative international organizations shows that the definition of palliative care in the Ukrainian legislation is somewhat inconsistent with modern international practice; in accordance with the legal and regulatory framework of Ukraine, the definition of palliative care is a kind of medical care and relates only to terminally ill patients with predicted (limited) longevity and their family members, while World Health Organization (WHO) defines palliative care as an approach that improves the quality of life of patients and their families facing the problem associated with life-threatening illness. Of course, such approach greatly expands the cohort of patients and increases the need for PHC. Medico-statistical data testify to the rapid aging of the population in Ukraine and in the world, the spread of mortality from life-threatening and incurable diseases, in particular from cancer and chronic non-infectious and infectious diseases, low availability of palliative care for the population. The article substantiates multidisciplinary and intersectoral model of the palliative care in in-patient and out-patient settings, including home care, the conditions for the creation and implementation of affordable, high-quality and efficient palliative care system in Ukraine. The authors demonstrate the importance and implications of a strategy of PHC development in Ukraine based on internationally recognized definitions, and discuss possible models and levels of PHC integration in health care practice. Conclusions. According to the WHO definition, palliative care is an approach that can improve the quality of life of patients (children and adults) and their families facing with life-threatening illnesses that significantly expands the cohort of patients and increases the need for PHC. Now, PHC is a modern multidisciplinary patient-family-oriented approach that most adequately provides the needs and quality of life of palliative patients and their families, promotes the protection of rights and the preservation of the human dignity of the severely ill persons, including incurable patients with limited life expectancy. A comparative analysis of the normative legal documents of Ukraine and authoritative international organizations shows that the definition of palliative care in Ukrainian legislation is not entirely consistent with current international practice, because in Ukraine, palliative care is a kind of medical care and applies only to incurable patients with a limited prognosis of a life length and members of their families. The government officials, politicians, PHC specialists, human rights defenders and public organizations representatives should take responsibility for the creation and implementation of an innovative approach — an affordable, high-quality, and efficient PHC system for the population and optimization of regulatory documents in accordance with international approaches and standards in the context of reforming the public health system in Ukraine. PHC service, based on international standards and approaches, should become an integral part of the health care system and social protection for Ukraine population. ; Актуальность. Анализ медико-статистических данных по развитию медико-демографической ситуации в мире и Украине, научной литературы, нормативно-правовых документов Украины и авторитетных международных организаций свидетельствует о быстром старении населения, распространении заболеваемости и смертности от хронических неинфекционных и инфекционных заболеваний, низкой доступности паллиативной и хосписной помощи (ПХП) для населения Украины. Цель. На основании медико-социального анализа современных международных определений, подходов и стандартов паллиативной помощи определить оптимальные модели оказания ПХП в Украине. Материалы и методы. При выполнении работы были использованы нормативно-правовые документы международных организаций и Украины, информационно-аналитические материалы деятельности учреждений паллиативной и хосписной медицины, данные отраслевой статистики, научная литература. При обработке использовались общепринятые методы. Результаты. Сравнительный медико-социальный анализ отечественного законодательства, нормативно-правовых документов Украины и авторитетных международных организаций свидетельствует, что определение «паллиативная помощь» в украинском законодательстве не совсем соответствует современной международной практике, поскольку в соответствии с нормативно-правовой базой Украины, понятие «паллиативная помощь» является видом медицинской помощи и применяется только в отношении инкурабельных пациентов с прогнозируемой (ограниченной) продолжительностью жизни и членов их семей, в то время как Всемирная организация здравоохранения (ВОЗ) определяет паллиативную помощь как подход, позволяющий улучшить качество жизни пациентов (детей, взрослых) и их семей, столкнувшихся с проблемами, связанными с угрожающими жизни заболеваниями. Безусловно, такой подход значительно расширяет контингент пациентов, увеличивает потребность в ПХП. Обосновывается мультидисциплинарная и межсекторальная модель оказания паллиативной помощи в стационарных и амбулаторных условиях, в том числе на дому, условия создания и внедрения доступной, качественной и эффективной системы паллиативной помощи в Украине. Авторы показывают важность и значение разработки стратегии создания и развития системы ПХП в Украине, основанной на международно признанных определениях, а также обсуждают возможные модели и уровни интеграции ПХП населению в практику здравоохранения. Выводы. Согласно определению ВОЗ, паллиативная помощь является подходом, позволяющим улучшить качество жизни пациентов (детей, взрослых) и их семей, столкнувшихся с проблемами, связанными с угрожающим (опасным) для жизни заболеванием, что значительно расширяет контингент пациентов, увеличивает потребность в ПХП. Сегодня ПХП является современным мультидисциплинарным пациент-семья-ориентированным подходом, который наиболее адекватно обеспечивает потребности и надлежащее качество жизни паллиативных пациентов и членов их семей, способствует обеспечению прав, сохранению человеческого достоинства тяжелобольных, в том числе инкурабельных пациентов с ограниченным прогнозом продолжительности жизни. Сравнительный анализ нормативно-правовых документов Украины и авторитетных международных организаций свидетельствует, что определение «паллиативная помощь» в украинском законодательстве не совсем соответствует современной международной практике, поскольку в Украине паллиативная помощь является видом медицинской помощи и применяется только в отношении инкурабельных пациентов с ограниченным прогнозом продолжительности жизни и членов их семей. В условиях реформирования системы общественного здравоохранения в Украине чиновники, политики, специалисты по ПХП, правозащитники, представители общественных организаций должны взять на себя ответственность за создание и внедрение инновационного подхода — доступной, качественной и эффективной системы ПХП населению, что требует усовершенствования и оптимизации нормативно-правовых документов в соответствии с международными подходами и стандартами. Служба ПХП, основанная на международных стандартах и подходах, должна стать неотъемлемой интегрированной составляющей системы здравоохранения и социальной защиты населения Украины, что будет свидетельством европейского выбора нашего государства. ; Актуальність. Аналіз медико-статистичних даних щодо розвитку медико-демографічної ситуації у світі і в Україні, наукової літератури, нормативно-правових документів України і авторитетних міжнародних організацій свідчить про швидке постаріння населення, поширення захворюваності та смертності від хронічних неінфекційних та інфекційних захворювань, низьку доступність паліативної та хоспісної допомоги (ПХД) для населення в Україні. Мета. На підставі медико-соціального аналізу сучасних міжнародних визначень, підходів і стандартів паліативної допомоги визначити оптимальні моделі надання ПХД в Україні. Матеріали та методи. Під час проведення роботи були використані нормативно-правові документи міжнародних організацій і України, інформаційно-аналітичні матеріали діяльності закладів паліативної та хоспісної медицини, дані галузевої статистики, наукова література. При обробці матеріалів використовувались загальноприйняті методи. Результати. Порівняльний медико-соціальний аналіз вітчизняного законодавства, нормативно-правових документів України та авторитетних міжнародних організацій свідчить, що визначення «паліативна допомога» в українському законодавстві не зовсім відповідає сучасній міжнародній практиці, оскільки відповідно до нормативно-правової бази України, поняття «паліативна допомога» є видом медичної допомоги та застосовується тільки стосовно інкурабельних пацієнтів із прогнозованою (обмеженою) тривалістю життя і членів їх сімей, у той час як Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) визначає паліативну допомогу як підхід, що дозволяє поліпшити якість життя пацієнтів (дітей, дорослих) і їх сімей, які зіштовхнулися з проблемами, пов'язаними із загрозливими для життя захворюваннями. Безумовно, такий підхід значно розширює контингент пацієнтів, збільшує потребу у ПХД. Обґрунтовується мультидисциплінарна та міжсекторальна модель надання паліативної допомоги у стаціонарних і амбулаторних умовах, зокрема вдома, умови створення та впровадження доступної, якісної й ефективної системи паліативної допомоги в Україні. Автори показують важливість і значення розробки стратегії створення та розвитку системи ПХД в Україні, заснованої на міжнародно визнаних визначеннях, а також обговорюють можливі моделі й рівні інтеграції ПХД населенню в практику охорони здоров'я. Висновки. Відповідно до визначення ВООЗ, паліативна допомога є підходом, що надає можливість поліпшити якість життя пацієнтів (дітей, дорослих) і їх сімей, які зіштовхнулися з проблемами, пов'язаними із загрозливим (небезпечним) для життя захворюванням, що значно розширює контингент пацієнтів, збільшує потребу у ПХД. Сьогодні ПХД є сучасним мультидисциплінарним пацієнт-сім'я-орієнтованим підходом, який найбільш адекватно забезпечує потреби та належну якість життя паліативних пацієнтів і членів їх сімей, сприяє забезпеченню прав, збереженню людської гідності тяжкохворих, зокрема інкурабельних пацієнтів з обмеженим прогнозом тривалості життя. Порівняльний аналіз нормативно-правових документів України й авторитетних міжнародних організацій свідчить, що визначення «паліативна допомога» в українському законодавстві не зовсім відповідає сучасній міжнародній практиці, оскільки в Україні паліативна допомога є видом медичної допомоги і застосовується тільки стосовно інкурабельних пацієнтів з обмеженим прогнозом тривалості життя і членів їх сімей. В умовах реформування системи громадської охорони здоров'я в Україні урядовці, політики, фахівці з ПХД, правозахисники, представники громадських організацій повинні взяти на себе відповідальність за створення та впровадження інноваційного підходу — доступної, якісної та ефективної системи ПХД населенню, що вимагає удосконалення, оптимізації нормативно-правових документів відповідно до міжнародних підходів та стандартів. Служба ПХД, яка базується на міжнародних стандартах і підходах, повинна стати невід'ємною інтегрованою складовою системи охорони здоров'я та соціального захисту населення України, що буде свідченням європейського вибору нашої держави.
Purpose: to analyze the organization of palliative and hospice care at different levels of medical care for the population of Ukraine at the current stage of healthcare reform in Ukraine and at the regional level. Materials and methods: the scientific work uses current regulations and guidelines of the Ministry of Health of Ukraine on the organization of palliative and hospice care in the healthcare system of Ukraine. Scientific methods were used for data processing: analytical, bibliosemantic and systematic approach. Results: Palliative care, as a separate type of medical care, has been legislated in Ukraine since 2011. But before the introduction of the program of medical guarantees and the signing of contracts with the National Health Service of Ukraine for packages of medical services in the direction of palliative and hospice care, such assistance in our country was provided only by a few dozen medical institutions. The introduction of a separate package in the program of medical guarantees became an incentive for the development of a network of institutions providing palliative care. Conclusions: Development and improvement of the quality of palliative care in accordance with world standards is one of the priority tasks of the health care system and public health of Ukraine, because palliative and hospice care is a complex of medical, social, psychological measures aimed at improving the quality of life of patients with incurable diseases and limited life prognosis. To create a highly effective palliative care system in Ukraine, it is also necessary to overcome the barriers identified by WHO experts. The reduction of pain, physical and mental suffering, elimination or reduction of disorders of life and other severe manifestations of diseases, professional care, psychological, social and spiritual support for patients and their families should be considered as the main objectives of palliative and hospice care. ; Мета: провести аналіз організації паліативної та хоспісної допомоги на різних рівнях надання медичної допомоги населенню України на сучасному етапі реформування галузі охорони здоров'я в Україні та на регіональних рівнях. Матеріали і методи. У науковій роботі використано чинні нормативно-правові акти та керівні документи МОЗУкраїни щодо організації паліативної та хоспісної допомоги в системі охорони здоров'я України. Для обробки даних застосовано наукові методи: аналітичний, бібліосемантичний та системного підходу. Результати. Паліативна медична допомога, як окремий вид медичної допомоги, в Україні закріплена законодавчо з 2011 р. Але до введення в дію програми медичних гарантій та підписання контрактів із Національною службою здоров'я України на пакети медичних послуг у напрямку паліативної та хоспісної допомоги – таку допомогу в нашій країні надавали лише кілька десятків медичних закладів. Запровадження окремого пакета у програмі медичних гарантій дало поштовх розвитку мережі закладів, які надають паліативну допомогу. Висновки. Розвиток та покращення якості надання паліативної допомоги відповідно до світових стандартів є одним із пріоритетних завдань системи охорони здоров'я та громадського здоров'я України, адже паліативна та хоспісна допомога є комплексом медичних, соціальних, психологічних заходів, спрямованих на покращення якості життя пацієнтів із невиліковними хворобами та обмеженим прогнозом життя. Для створення високоефективної системи паліативної допомоги в Україні також необхідно подолати бар'єри, які виділені експертами ВООЗ. Серед основних завдань паліативної та хоспісної допомоги потрібно розглядати максимально можливе зменшення болю, фізичних та психічних страждань, усунення або зменшення розладів життєдіяльності та інших тяжких проявів захворювань, професійний догляд, психологічну, соціальну та духовну підтримку пацієнтів та членів їхніх сімей.
Background. The unfavorable medical and demographic situation in Ukraine requires an affordable, high-quality and efficient Palliative and Hospice Care (PHC) System substantiation, creation and development that requiring of Primary Health Care (PMC) providers (GPs) and health specialists involvement in PHC, such as Health Facilities (HF) of various Ministries and Departments, different forms of ownership Health Facilities (HF) work coordination. The purpose was to substantiate the optimal PHC System in Ukraine at the PMC level the modern conceptual model. Materials and methods. Medical statistics data, national and international literary sources, results of sociological research, bibliosemantic, statistical and sociological research methods, methods of systemic and structural-functional analysis were used in this work. Results. The optimal PHC System in Ukraine at the PMC level conceptual model is substantiated, in particular, the PHC involved institutions are substantiated: 1) PMC HF; 2) Multi-disciplinary PHC teams; 3) Licensed Pharmacy Facilities; 4) Social Care Facilities. At the PMC level it provides: 1) Identification, organization of status determination and registration of palliative patients (PP); 2) Providing palliative medical care, organization of PP hospitalization to stationary PHC HF, according to testimony; 3) PP and their families members of psychological, social and religious/spiritual support organization; 4) PP and their families members counseling, information and education; 5) Co-ordination and cooperation with a PHC multi-disciplinary team, or PHC HF stationary, health specialist according to the PP's nosology, social care institutions, NGOs, charitable foundations, volunteers. Conclusions. The medical and social analysis of demographic indicators, morbidity and mortality in Ukraine indicates a rapid decline in population and population aging, a high mortality rate from malignant neoplasms and chronic non-communicable diseases (HNCD) severe complications, which determine the high need of the population in PHC and require the affordable, high-quality, and efficient PHC System creation and development. The existing stationary PHC HF network and capacity is extremely inadequate, which results in a significant need for PHC at the PMC level with the PMC HF specialists involvement. The PHC System conceptual model that based on a patient-family-oriented, multidisciplinary, inter-departmental and multisectoral approach at all health care levels, with an emphasis on PMC, which is consistent with modern international standards and norms, in order to integrate PHC into the Health Care System is substantiated. The proposed optimal PHC System conceptual model is a highly professional component of Health Care System that requires modern high-tech equipment and effective medicines, personnel special training and motivation, a relevant regulatory framework and, of course, adequate the Government of Ukraine, regional and local authorities financial and political support and the interest and support of the whole society. ; Актуальность. Неблагоприятная медико-демографическая ситуация в Украине определяет необходимость обоснования, создания и развития доступной, качественной и эффективной системы паллиативной и хосписной помощи (ПХП), что требует привлечения к оказанию ПХП медицинских работников учреждений здравоохранения (УЗ) первичной медицинской помощи (ПМП) и специализированных УЗ, координации работы учреждений, подчиненных различным министерствам и ведомствам, различных форм собственности. Цель работы: обосновать современную концептуальную модель оптимальной системы оказания ПХП населению Украины на уровне ПМП. Материалы и методы. В работе были использованы данные медицинской статистики, национальные и международные литературные источники, результаты социологического исследования, библиосемантические, статистические и социологические методы исследования, методы системного и структурно-функционального анализа. Результаты. Обоснована концептуальная модель оптимальной системы оказания ПХП на уровне ПМП, в частности, определены учреждения, которых привлекают к оказанию ПХП: 1) УЗ ПМП; 2) Выездные мультидисциплинарные бригады ПХП; 3) Лицензированные аптечные учреждения; 4) Учреждения социальной защиты населения. На уровне ПТП обеспечивается: 1) Выявление, организация определения статуса и учет паллиативных пациентов (ПП); 2) Оказание паллиативной медицинской помощи, организация госпитализации ПП в стационарные УЗ ПХП, по показаниям; 3) Организация психологической, социальной и религиозной/духовной поддержки и сопровождения ПП и членов их семей; 4) Консультирование, информирование и обучение ПП и членов их семей; 5) Координация и сотрудничество с выездной мультидисциплинарной бригадой ПХП или стационарными УЗ ПХП, врачами-специалистами, соответственно нозологии ПП, учреждениями социальной защиты населения, НПО, благотворительными фондами, волонтерами. Выводы. Медико-социальный анализ демографических показателей, заболеваемости и смертности в Украине свидетельствует о быстром сокращении численности и старении населения, высоком уровне смертности от злокачественных новообразований (ЗН) и тяжелых осложнений хронических неинфекционных заболеваний (ХНИЗ), определяющих высокую потребность населения в ПХП и требуют создания и развития доступной, качественной и эффективной системы ПХП. Существующая сеть и мощность стационарных УЗ ПХП – крайне недостаточна, что обусловливает значительную потребность оказания ПХП и паллиативного ухода на уровне ПМП с привлечением медицинских работников УЗ ПМП. Обоснована, разработана и апробирована на уровне отдельных инновационных составляющих концептуальная модель системы ПХП, основой которой является пациент-семья-ориентированный, мультидисциплинарный, межведомственный и межсекторальный подход на всех уровнях оказания медицинской помощи, с акцентом на ПМП, что соответствует современным международным стандартам и нормам, с целью интеграции ПХП в систему здравоохранения, которая обеспечит ее непрерывность и преемственность и обратную связь. Предложенная концептуальная модель оптимальной системы ПХП представляет собой высокопрофессиональную составляющую здравоохранения, требует современного высокотехнологичного оборудования и эффективных лекарственных средств, специальной профессиональной подготовки и мотивации кадров, соответствующей нормативно-правовой базы и, безусловно, надлежащего финансового обеспечения и политической поддержке Правительства Украина, региональных и местных органов власти, заинтересованности и поддержки всего общества. ; Актуальність. Несприятлива медико-демографічна ситуація в Україні вимагає обґрунтування, створення і розвитку доступної, якісної і ефективної системи паліативної та хоспісної допомоги (ПХД), що потребує залучення до надання ПХД медичних працівників закладів охорони здоров'я (ЗОЗ) первинної медичної допомоги (ПМД) і спеціалізованих ЗОЗ, координації роботи закладів і установ, підпорядкованих різним міністерствам і відомствам, різних форм власності. Мета роботи: обґрунтувати сучасну концептуальну модель оптимальної системи надання ПХД населенню України на рівні ПМД. Матеріали та методи. У роботі були використані дані медичної статистики, національні та міжнародні літературні джерела, результати соціологічного дослідження, бібліосемантичні, статистичні і соціологічні методи дослідження, методи системного та структурно-функціонального аналізу. Результати. Обґрунтована концептуальна модель оптимальної системи надання ПХД на рівні ПМД, зокрема визначені заклади, що залучаються до надання ПХД: 1) ЗОЗ ПМД; 2) Виїзні мультидисциплінарні бригади ПХД; 3) Ліцензовані аптечні заклади; 4) Заклади соціального захисту населення. На рівні ПМД забезпечується: 1) Виявлення, організація визначення статусу та облік паліативних пацієнтів (ПП); 2) Надання паліативної медичної допомоги, організація госпіталізації ПП до стаціонарних ЗОЗ ПХД, за показаннями; 3) Організація психологічної, соціальної і релігійної/духовної підтримки і супроводу ПП і членів його сім'ї; 4) Консультування, інформування та навчання ПП і членів його сім'ї; 5) Координація та співпраця з виїзною мультидисциплінарною бригадою ПХД або стаціонарним ЗОЗ ПХД, лікарями-спеціалістами відповідно нозології ПП, закладами соціального захисту населення, НДО, благодійними фондами, волонтерами. Висновки. Медико-соціальний аналіз демографічних показників, захворюваності і смертності в Україні свідчить про швидке скорочення чисельності та постаріння населення, високий рівень смертності від злоякісних новоутворень (ЗН) і тяжких ускладнень хронічних неінфекційних захворювання (ХНІЗ), що визначають високу потребу населення у ПХД та вимагають створення і розвитку доступної, якісної і ефективної системи ПХД. Існуюча мережа та потужність стаціонарних ЗОЗ ПХД – вкрай недостатня, що зумовлює значну потребу надання ПХД та паліативного догляду на рівні ПМД із залученням медичних працівників ЗОЗ ПМД. Обґрунтовано, розроблено та апробовано на рівні окремих інноваційних складових концептуальну модель системи ПХД, основою якої є пацієнт-сім'я-орієнтований, мультидисциплінарний, міжвідомчий і міжсекторальний підхід на усіх рівнях надання медичної допомоги, з акцентом на ПМД, що відповідає сучасним міжнародним стандартам і нормам, з метою інтеграції ПХД в систему охорони здоров'я, що забезпечить безперервність та наступність її надання і зворотний зв'язок. Запропонована концептуальна модель оптимальної системи ПХД являє собою високопрофесійну складову охорони здоров'я, що потребує сучасного високотехнологічного обладнання та ефективних лікарських засобів, спеціальної професійної підготовки і мотивації кадрів, відповідної нормативно-правової бази і, безумовно, належного фінансового забезпечення і політичної підтримки Уряду України, регіональних і місцевих органів влади та зацікавленості і підтримки усього суспільства.
Актуальность. Неблагоприятная медико-демографическая ситуация в Украине определяет необходимость обоснования, создания и развития доступной, качественной и эффективной системы паллиативной и хосписной помощи (ПХП), что требует привлечения к оказанию ПХП медицинских работников учреждений здравоохранения (УЗ) первичной медицинской помощи (ПМП) и специализированных УЗ, координации работы учреждений, подчиненных различным министерствам и ведомствам, различных форм собственности. Цель работы: обосновать современную концептуальную модель оптимальной системы оказания ПХП населению Украины на уровне ПМП. Материалы и методы. В работе были использованы данные медицинской статистики, национальные и международные литературные источники, результаты социологического исследования, библиосемантические, статистические и социологические методы исследования, методы системного и структурно-функционального анализа. Результаты. Обоснована концептуальная модель оптимальной системы оказания ПХП на уровне ПМП, в частности, определены учреждения, которых привлекают к оказанию ПХП: 1) УЗ ПМП; 2) Выездные мультидисциплинарные бригады ПХП; 3) Лицензированные аптечные учреждения; 4) Учреждения социальной защиты населения. На уровне ПТП обеспечивается: 1) Выявление, организация определения статуса и учет паллиативных пациентов (ПП); 2) Оказание паллиативной медицинской помощи, организация госпитализации ПП в стационарные УЗ ПХП, по показаниям; 3) Организация психологической, социальной и религиозной/духовной поддержки и сопровождения ПП и членов их семей; 4) Консультирование, информирование и обучение ПП и членов их семей; 5) Координация и сотрудничество с выездной мультидисциплинарной бригадой ПХП или стационарными УЗ ПХП, врачами-специалистами, соответственно нозологии ПП, учреждениями социальной защиты населения, НПО, благотворительными фондами, волонтерами. Выводы. Медико-социальный анализ демографических показателей, заболеваемости и смертности в Украине свидетельствует о быстром сокращении численности и старении населения, высоком уровне смертности от злокачественных новообразований (ЗН) и тяжелых осложнений хронических неинфекционных заболеваний (ХНИЗ), определяющих высокую потребность населения в ПХП и требуют создания и развития доступной, качественной и эффективной системы ПХП. Существующая сеть и мощность стационарных УЗ ПХП – крайне недостаточна, что обусловливает значительную потребность оказания ПХП и паллиативного ухода на уровне ПМП с привлечением медицинских работников УЗ ПМП. Обоснована, разработана и апробирована на уровне отдельных инновационных составляющих концептуальная модель системы ПХП, основой которой является пациент-семья-ориентированный, мультидисциплинарный, межведомственный и межсекторальный подход на всех уровнях оказания медицинской помощи, с акцентом на ПМП, что соответствует современным международным стандартам и нормам, с целью интеграции ПХП в систему здравоохранения, которая обеспечит ее непрерывность и преемственность и обратную связь. Предложенная концептуальная модель оптимальной системы ПХП представляет собой высокопрофессиональную составляющую здравоохранения, требует современного высокотехнологичного оборудования и эффективных лекарственных средств, специальной профессиональной подготовки и мотивации кадров, соответствующей нормативно-правовой базы и, безусловно, надлежащего финансового обеспечения и политической поддержке Правительства Украина, региональных и местных органов власти, заинтересованности и поддержки всего общества. ; Background. The unfavorable medical and demographic situation in Ukraine requires an affordable, high-quality and efficient Palliative and Hospice Care (PHC) System substantiation, creation and development that requiring of Primary Health Care (PMC) providers (GPs) and health specialists involvement in PHC, such as Health Facilities (HF) of various Ministries and Departments, different forms of ownership Health Facilities (HF) work coordination. The purpose was to substantiate the optimal PHC System in Ukraine at the PMC level the modern conceptual model. Materials and methods. Medical statistics data, national and international literary sources, results of sociological research, bibliosemantic, statistical and sociological research methods, methods of systemic and structural-functional analysis were used in this work. Results. The optimal PHC System in Ukraine at the PMC level conceptual model is substantiated, in particular, the PHC involved institutions are substantiated: 1) PMC HF; 2) Multi-disciplinary PHC teams; 3) Licensed Pharmacy Facilities; 4) Social Care Facilities. At the PMC level it provides: 1) Identification, organization of status determination and registration of palliative patients (PP); 2) Providing palliative medical care, organization of PP hospitalization to stationary PHC HF, according to testimony; 3) PP and their families members of psychological, social and religious/spiritual support organization; 4) PP and their families members counseling, information and education; 5) Co-ordination and cooperation with a PHC multi-disciplinary team, or PHC HF stationary, health specialist according to the PP's nosology, social care institutions, NGOs, charitable foundations, volunteers. Conclusions. The medical and social analysis of demographic indicators, morbidity and mortality in Ukraine indicates a rapid decline in population and population aging, a high mortality rate from malignant neoplasms and chronic non-communicable diseases (HNCD) severe complications, which determine the high need of the population in PHC and require the affordable, high-quality, and efficient PHC System creation and development. The existing stationary PHC HF network and capacity is extremely inadequate, which results in a significant need for PHC at the PMC level with the PMC HF specialists involvement. The PHC System conceptual model that based on a patient-family-oriented, multidisciplinary, inter-departmental and multisectoral approach at all health care levels, with an emphasis on PMC, which is consistent with modern international standards and norms, in order to integrate PHC into the Health Care System is substantiated. The proposed optimal PHC System conceptual model is a highly professional component of Health Care System that requires modern high-tech equipment and effective medicines, personnel special training and motivation, a relevant regulatory framework and, of course, adequate the Government of Ukraine, regional and local authorities financial and political support and the interest and support of the whole society. ; Актуальність. Несприятлива медико-демографічна ситуація в Україні вимагає обґрунтування, створення і розвитку доступної, якісної і ефективної системи паліативної та хоспісної допомоги (ПХД), що потребує залучення до надання ПХД медичних працівників закладів охорони здоров'я (ЗОЗ) первинної медичної допомоги (ПМД) і спеціалізованих ЗОЗ, координації роботи закладів і установ, підпорядкованих різним міністерствам і відомствам, різних форм власності. Мета роботи: обґрунтувати сучасну концептуальну модель оптимальної системи надання ПХД населенню України на рівні ПМД. Матеріали та методи. У роботі були використані дані медичної статистики, національні та міжнародні літературні джерела, результати соціологічного дослідження, бібліосемантичні, статистичні і соціологічні методи дослідження, методи системного та структурно-функціонального аналізу. Результати. Обґрунтована концептуальна модель оптимальної системи надання ПХД на рівні ПМД, зокрема визначені заклади, що залучаються до надання ПХД: 1) ЗОЗ ПМД; 2) Виїзні мультидисциплінарні бригади ПХД; 3) Ліцензовані аптечні заклади; 4) Заклади соціального захисту населення. На рівні ПМД забезпечується: 1) Виявлення, організація визначення статусу та облік паліативних пацієнтів (ПП); 2) Надання паліативної медичної допомоги, організація госпіталізації ПП до стаціонарних ЗОЗ ПХД, за показаннями; 3) Організація психологічної, соціальної і релігійної/духовної підтримки і супроводу ПП і членів його сім'ї; 4) Консультування, інформування та навчання ПП і членів його сім'ї; 5) Координація та співпраця з виїзною мультидисциплінарною бригадою ПХД або стаціонарним ЗОЗ ПХД, лікарями-спеціалістами відповідно нозології ПП, закладами соціального захисту населення, НДО, благодійними фондами, волонтерами. Висновки. Медико-соціальний аналіз демографічних показників, захворюваності і смертності в Україні свідчить про швидке скорочення чисельності та постаріння населення, високий рівень смертності від злоякісних новоутворень (ЗН) і тяжких ускладнень хронічних неінфекційних захворювання (ХНІЗ), що визначають високу потребу населення у ПХД та вимагають створення і розвитку доступної, якісної і ефективної системи ПХД. Існуюча мережа та потужність стаціонарних ЗОЗ ПХД – вкрай недостатня, що зумовлює значну потребу надання ПХД та паліативного догляду на рівні ПМД із залученням медичних працівників ЗОЗ ПМД. Обґрунтовано, розроблено та апробовано на рівні окремих інноваційних складових концептуальну модель системи ПХД, основою якої є пацієнт-сім'я-орієнтований, мультидисциплінарний, міжвідомчий і міжсекторальний підхід на усіх рівнях надання медичної допомоги, з акцентом на ПМД, що відповідає сучасним міжнародним стандартам і нормам, з метою інтеграції ПХД в систему охорони здоров'я, що забезпечить безперервність та наступність її надання і зворотний зв'язок. Запропонована концептуальна модель оптимальної системи ПХД являє собою високопрофесійну складову охорони здоров'я, що потребує сучасного високотехнологічного обладнання та ефективних лікарських засобів, спеціальної професійної підготовки і мотивації кадрів, відповідної нормативно-правової бази і, безумовно, належного фінансового забезпечення і політичної підтримки Уряду України, регіональних і місцевих органів влади та зацікавленості і підтримки усього суспільства.
Актуальность. Неблагоприятная медико-демографическая ситуация в Украине определяет необходимость обоснования, создания и развития доступной, качественной и эффективной системы паллиативной и хосписной помощи (ПХП), что требует привлечения к оказанию ПХП медицинских работников учреждений здравоохранения (УЗ) первичной медицинской помощи (ПМП) и специализированных УЗ, координации работы учреждений, подчиненных различным министерствам и ведомствам, различных форм собственности. Цель работы: обосновать современную концептуальную модель оптимальной системы оказания ПХП населению Украины на уровне ПМП. Материалы и методы. В работе были использованы данные медицинской статистики, национальные и международные литературные источники, результаты социологического исследования, библиосемантические, статистические и социологические методы исследования, методы системного и структурно-функционального анализа. Результаты. Обоснована концептуальная модель оптимальной системы оказания ПХП на уровне ПМП, в частности, определены учреждения, которых привлекают к оказанию ПХП: 1) УЗ ПМП; 2) Выездные мультидисциплинарные бригады ПХП; 3) Лицензированные аптечные учреждения; 4) Учреждения социальной защиты населения. На уровне ПТП обеспечивается: 1) Выявление, организация определения статуса и учет паллиативных пациентов (ПП); 2) Оказание паллиативной медицинской помощи, организация госпитализации ПП в стационарные УЗ ПХП, по показаниям; 3) Организация психологической, социальной и религиозной/духовной поддержки и сопровождения ПП и членов их семей; 4) Консультирование, информирование и обучение ПП и членов их семей; 5) Координация и сотрудничество с выездной мультидисциплинарной бригадой ПХП или стационарными УЗ ПХП, врачами-специалистами, соответственно нозологии ПП, учреждениями социальной защиты населения, НПО, благотворительными фондами, волонтерами. Выводы. Медико-социальный анализ демографических показателей, заболеваемости и смертности в Украине свидетельствует о быстром сокращении численности и старении населения, высоком уровне смертности от злокачественных новообразований (ЗН) и тяжелых осложнений хронических неинфекционных заболеваний (ХНИЗ), определяющих высокую потребность населения в ПХП и требуют создания и развития доступной, качественной и эффективной системы ПХП. Существующая сеть и мощность стационарных УЗ ПХП – крайне недостаточна, что обусловливает значительную потребность оказания ПХП и паллиативного ухода на уровне ПМП с привлечением медицинских работников УЗ ПМП. Обоснована, разработана и апробирована на уровне отдельных инновационных составляющих концептуальная модель системы ПХП, основой которой является пациент-семья-ориентированный, мультидисциплинарный, межведомственный и межсекторальный подход на всех уровнях оказания медицинской помощи, с акцентом на ПМП, что соответствует современным международным стандартам и нормам, с целью интеграции ПХП в систему здравоохранения, которая обеспечит ее непрерывность и преемственность и обратную связь. Предложенная концептуальная модель оптимальной системы ПХП представляет собой высокопрофессиональную составляющую здравоохранения, требует современного высокотехнологичного оборудования и эффективных лекарственных средств, специальной профессиональной подготовки и мотивации кадров, соответствующей нормативно-правовой базы и, безусловно, надлежащего финансового обеспечения и политической поддержке Правительства Украина, региональных и местных органов власти, заинтересованности и поддержки всего общества. ; Background. The unfavorable medical and demographic situation in Ukraine requires an affordable, high-quality and efficient Palliative and Hospice Care (PHC) System substantiation, creation and development that requiring of Primary Health Care (PMC) providers (GPs) and health specialists involvement in PHC, such as Health Facilities (HF) of various Ministries and Departments, different forms of ownership Health Facilities (HF) work coordination. The purpose was to substantiate the optimal PHC System in Ukraine at the PMC level the modern conceptual model. Materials and methods. Medical statistics data, national and international literary sources, results of sociological research, bibliosemantic, statistical and sociological research methods, methods of systemic and structural-functional analysis were used in this work. Results. The optimal PHC System in Ukraine at the PMC level conceptual model is substantiated, in particular, the PHC involved institutions are substantiated: 1) PMC HF; 2) Multi-disciplinary PHC teams; 3) Licensed Pharmacy Facilities; 4) Social Care Facilities. At the PMC level it provides: 1) Identification, organization of status determination and registration of palliative patients (PP); 2) Providing palliative medical care, organization of PP hospitalization to stationary PHC HF, according to testimony; 3) PP and their families members of psychological, social and religious/spiritual support organization; 4) PP and their families members counseling, information and education; 5) Co-ordination and cooperation with a PHC multi-disciplinary team, or PHC HF stationary, health specialist according to the PP's nosology, social care institutions, NGOs, charitable foundations, volunteers. Conclusions. The medical and social analysis of demographic indicators, morbidity and mortality in Ukraine indicates a rapid decline in population and population aging, a high mortality rate from malignant neoplasms and chronic non-communicable diseases (HNCD) severe complications, which determine the high need of the population in PHC and require the affordable, high-quality, and efficient PHC System creation and development. The existing stationary PHC HF network and capacity is extremely inadequate, which results in a significant need for PHC at the PMC level with the PMC HF specialists involvement. The PHC System conceptual model that based on a patient-family-oriented, multidisciplinary, inter-departmental and multisectoral approach at all health care levels, with an emphasis on PMC, which is consistent with modern international standards and norms, in order to integrate PHC into the Health Care System is substantiated. The proposed optimal PHC System conceptual model is a highly professional component of Health Care System that requires modern high-tech equipment and effective medicines, personnel special training and motivation, a relevant regulatory framework and, of course, adequate the Government of Ukraine, regional and local authorities financial and political support and the interest and support of the whole society. ; Актуальність. Несприятлива медико-демографічна ситуація в Україні вимагає обґрунтування, створення і розвитку доступної, якісної і ефективної системи паліативної та хоспісної допомоги (ПХД), що потребує залучення до надання ПХД медичних працівників закладів охорони здоров'я (ЗОЗ) первинної медичної допомоги (ПМД) і спеціалізованих ЗОЗ, координації роботи закладів і установ, підпорядкованих різним міністерствам і відомствам, різних форм власності. Мета роботи: обґрунтувати сучасну концептуальну модель оптимальної системи надання ПХД населенню України на рівні ПМД. Матеріали та методи. У роботі були використані дані медичної статистики, національні та міжнародні літературні джерела, результати соціологічного дослідження, бібліосемантичні, статистичні і соціологічні методи дослідження, методи системного та структурно-функціонального аналізу. Результати. Обґрунтована концептуальна модель оптимальної системи надання ПХД на рівні ПМД, зокрема визначені заклади, що залучаються до надання ПХД: 1) ЗОЗ ПМД; 2) Виїзні мультидисциплінарні бригади ПХД; 3) Ліцензовані аптечні заклади; 4) Заклади соціального захисту населення. На рівні ПМД забезпечується: 1) Виявлення, організація визначення статусу та облік паліативних пацієнтів (ПП); 2) Надання паліативної медичної допомоги, організація госпіталізації ПП до стаціонарних ЗОЗ ПХД, за показаннями; 3) Організація психологічної, соціальної і релігійної/духовної підтримки і супроводу ПП і членів його сім'ї; 4) Консультування, інформування та навчання ПП і членів його сім'ї; 5) Координація та співпраця з виїзною мультидисциплінарною бригадою ПХД або стаціонарним ЗОЗ ПХД, лікарями-спеціалістами відповідно нозології ПП, закладами соціального захисту населення, НДО, благодійними фондами, волонтерами. Висновки. Медико-соціальний аналіз демографічних показників, захворюваності і смертності в Україні свідчить про швидке скорочення чисельності та постаріння населення, високий рівень смертності від злоякісних новоутворень (ЗН) і тяжких ускладнень хронічних неінфекційних захворювання (ХНІЗ), що визначають високу потребу населення у ПХД та вимагають створення і розвитку доступної, якісної і ефективної системи ПХД. Існуюча мережа та потужність стаціонарних ЗОЗ ПХД – вкрай недостатня, що зумовлює значну потребу надання ПХД та паліативного догляду на рівні ПМД із залученням медичних працівників ЗОЗ ПМД. Обґрунтовано, розроблено та апробовано на рівні окремих інноваційних складових концептуальну модель системи ПХД, основою якої є пацієнт-сім'я-орієнтований, мультидисциплінарний, міжвідомчий і міжсекторальний підхід на усіх рівнях надання медичної допомоги, з акцентом на ПМД, що відповідає сучасним міжнародним стандартам і нормам, з метою інтеграції ПХД в систему охорони здоров'я, що забезпечить безперервність та наступність її надання і зворотний зв'язок. Запропонована концептуальна модель оптимальної системи ПХД являє собою високопрофесійну складову охорони здоров'я, що потребує сучасного високотехнологічного обладнання та ефективних лікарських засобів, спеціальної професійної підготовки і мотивації кадрів, відповідної нормативно-правової бази і, безумовно, належного фінансового забезпечення і політичної підтримки Уряду України, регіональних і місцевих органів влади та зацікавленості і підтримки усього суспільства.
Background. Today, an incidence and a mortality of incurable chronic diseases is increasing in the world, growing the relevance of Palliative and Hospice Care (PHC) systems and services creating and developing. The unfavorable medical and demographic situation in Ukraine requires a substantiation and implementation of an affordable, high-quality and effective PHC System that requires of health care providers of all levels involving, interagency and intersectoral coordination and cooperation in the PHC delivery. The purpose was to substantiate the optimal functional and organizational model of specialized PHC providing to the population in Ukraine. Materials and methods. Medical statistics, national and international scientific literature, results of sociological research were used in the work; methods of systematic and structural-functional analysis, medical cartography, biblio-semantic, statistical and sociological methods of research were applied in the work. Results. The optimum functional and organizational model of specialized PHC providing to the population in Ukraine is substantiated, in particular the health care providers involved in specialized PHC providing and their tasks were defined. Conclusions. 1. A medical and social analysis of morbidity and mortality rates and medical and demographic data shows high mortality rate from malignant neoplasms and severe complications of chronic noncommunicable diseases, rapid aging of the population in Ukraine, which determine the high need of the population in PHC. This requires the substantiation and development of an accessible, high-quality and efficient PHC System based on innovative multidisciplinary, interagency and intersectoral approaches, which requires the coordination of the work of institutions that subordinated to different ministries and departments, involvement in PHC providing and social care for palliative patients of health care providers of all levels and social care institutions. 2. A systematic analysis of the PHC worldwide experience in many countries around the world, the recommendations of WHO, the European Association for Palliative Care (EAPC) and other reputable international professional organizations, allows us to propose a three-levels model of PHC System in Ukraine: 1) Palliative care approach or primary PHC; 2) General palliative care; 3) Specialized PHC (hospice or end-of-life care). This was the basis of the developed of the PHC System delivery to the population in Ukraine concept. 3. It is grounded, developed and tested at the level of the innovative components of the functional and organizational model of specialized PHC that based on a patient-family-oriented paradigm, a multidisciplinary, interagency and intersectoral approach at all levels of health care delivery that meets current international standards and norms, to integrate PHC into the Health Care System, the continuity of its delivery, and feedback through the involvement and cooperation of health care providers and social care institutions, public and charitable organizations, patients and their families. 4. The functional and organizational model of specialized PHC providing to the population in Ukraine is a high-tech, highly professional component of the Healthcare System, which requires modern high-tech equipment and effective medicines, special professional training and continuous professional development and motivation of the staff, appropriate legal framework and, of course, proper financial and political support of the Government of Ukraine, regional and local authorities and the interest and support of the whole society. ; Актуальность. Сегодня в мире растет распространенность и смертность населения от инкурабельные хронических заболеваний, что увеличивает актуальность создания и развития систем и служб оказания паллиативной и хосписной помощи (ПХП) населению. Неблагоприятная медико-демографическая ситуация в Украине требует обоснования и внедрения системы доступной, качественной и эффективной ПХП, что требует привлечения к оказанию ПХП медицинских работников учреждений здравоохранения (УЗ) всех уровней медицинской помощи, межведомственной и межсекторальной координации и сотрудничества. Цель работы: обосновать оптимальную функционально-организационная модель оказания специализированной ПХП населению в Украине. Материалы и методы. В работе были использованы данные медицинской статистики, национальная и международная научная литература, результаты социологического исследования; применены методы системного и структурно-функционального анализа, медицинской картографии, библиосемантический, статистический и социологический методы исследования. Результаты. Обоснована оптимальная функционально-организационная модель оказания специализированной ПХП населению в Украине, в частности определены учреждения, которые привлекаются к оказанию специализированной ПХП, и их задачи. Выводы. 1. Медико-социальный анализ показателей заболеваемости, смертности и медико-демографических данных свидетельствует о высоком уровне смертности от злокачественных новообразований (ЗН) и тяжелых осложнений хронических неинфекционных заболеваний (ХНИЗ), быстрое постарение населения в Украине, определяющих высокую потребность населения в ПХП. Указанное требует создания и развития системы доступной, качественной и эффективной ПХП, основанной на инновационных мультидисциплинарных, межведомственных и межсекторальных подходах, что требует координации работы учреждений, подчиненных различным министерствам и ведомствам, привлечения к оказанию ПХП и социальной услуги по паллиативному уходу (СУПУ) медицинских работников УЗ всех уровней медицинской помощи и работников учреждений социальной защиты населения. 2. Системный анализ мирового опыта внедрения ПХП во многих странах мира, рекомендаций ВОЗ, Европейской Ассоциации паллиативной помощи (ЕАРС) и других авторитетных международных профессиональных организаций позволяет предложить внедрить в Украине трехуровневую модель системы оказания ПХП: 1) Паллиативный подход или первичная ПХП; 2) Общая паллиативная помощь; 3) Специализированная ПХП (хосписная помощь или «помощь в конце жизни» - «end of life care». Отмеченное выше было положено в основу разработанной концепции системы оказания ПХП населению в Украине. 3. Обоснована, разработана и апробирована на уровне отдельных инновационных составляющих функционально-организационная модель специализированной ПХП, основой которой является пациент-семья-ориентированная парадигма, мультидисциплинарный, межведомственный и межсекторальный подход на всех уровнях оказания медицинской помощи, которая соответствует современным международным стандартам и нормам. Это обеспечит интеграцию ПХП в систему здравоохранения, непрерывность и преемственность ее оказания и обратная связь путем привлечения и сотрудничества учреждений здравоохранения и учреждений социальной защиты населения, общественных и благотворительных организаций, пациентов и их семей. 4. Предложенная функционально-организационная модель специализированной ПХП представляет собой наукоемкую высокопрофессиональную составляющую здравоохранения, требует современного высокотехнологичного оборудования и эффективных лекарственных средств, специальной профессиональной подготовки, безпрерывого профессионального развития и мотивации кадров, соответствующей нормативно-правовой базы и, безусловно, надлежащего финансового обеспечения и политической поддержки Правительства Украины, региональных и местных органов власти, заинтересованности и поддержки всего общества. ; Актуальність. Сьогодні у світі зростає поширеність і смертність населення від інкурабельних хронічних захворювань, що збільшує актуальність створення і розвитку систем і служб надання паліативної і хоспісної допомоги (ПХД) населенню. Несприятлива медико-демографічна ситуація в Україні вимагає обґрунтування і впровадження системи доступної, якісної і ефективної ПХД, що потребує залучення до надання ПХД медичних працівників закладів охорони здоров'я (ЗОЗ) усіх рівнів медичної допомоги, міжвідомчої та міжсекторальної координації і співпраці. Мета роботи: обґрунтувати оптимальну функціонально-організаційну модель надання спеціалізованої ПХД населенню в Україні. Матеріали та методи. У роботі були використані дані медичної статистики, національна та міжнародна наукова література, результати соціологічного дослідження; застосовані методи системного та структурно-функціонального аналізу, медичної картографії, бібліосемантичний, статистичний і соціологічний методи дослідження. Результати. Обґрунтована оптимальна функціонально-організаційна модель надання спеціалізованої ПХД населенню в Україні, зокрема визначені заклади, що залучаються до надання спеціалізованої ПХД, та їх завдання. Висновки. 1. Медико-соціальний аналіз показників захворюваності і смертності та медико-демографічних даних свідчить про високий рівень смертності від злоякісних новоутворень (ЗН) і тяжких ускладнень хронічних неінфекційних захворювань (ХНІЗ), швидке постаріння населення в Україні, що визначають високу потребу населення у ПХД. Зазначене вимагає створення і розвитку системи доступної, якісної і ефективної ПХД, заснованої на інноваційних мультидисциплінарних, міжвідомчих та міжсекторальних підходах, що потребує координації роботи закладів, підпорядкованих різним міністерствам і відомствам, залучення до надання ПХД та соціальної послуги з паліативного догляду (СППД) медичних працівників ЗОЗ усіх рівнів медичної допомоги та працівників закладів соціального захисту населення. 2. Системний аналіз світового досвіду впровадження ПХД у багатьох країнах світу, рекомендацій ВООЗ, Європейської Асоціації паліативної допомоги (ЕАРС) та інших авторитетних міжнародних фахових організацій дозволяє пропонувати впроваджувати в Україні трирівневу модель системи надання ПХД: 1) Паліативний підхід або первинна ПХД; 2) Загальна паліативна допомога; 3) Спеціалізована ПХД (хоспісна допомога або «допомога наприкiнцi життя» – «end of life care». Зазначене було покладено в основу розробленої концепції системи надання ПХД населенню в Україні. 3. Обґрунтовано, розроблено та апробовано на рівні окремих інноваційних складових функціонально-організаційну модель спеціалізованої ПХД, основою якої є пацієнт-сім'я-орієнтована парадигма, мультидисциплінарний, міжвідомчий і міжсекторальний підхід на усіх рівнях надання медичної допомоги, що відповідає сучасним міжнародним стандартам і нормам. Це забезпечить інтеграцію ПХД в систему охорони здоров'я, безперервність та наступність її надання і зворотний зв'язок шляхом залучення і співпраці закладів охорони здоров'я і установ соціального захисту населення, громадських і благодійних організацій, пацієнтів і їх родин. 4. Запропонована функціонально-організаційна модель спеціалізованої ПХД являє собою наукоємну високопрофесійну складову охорони здоров'я, що потребує сучасного високотехнологічного обладнання та ефективних лікарських засобів, спеціальної професійної підготовки, безперервного професійного розвитку і мотивації кадрів, відповідної нормативно-правової бази і, безумовно, належного фінансового забезпечення і політичної підтримки Уряду України, регіональних і місцевих органів влади та зацікавленості і підтримки усього суспільства.
Background. Today, an incidence and a mortality of incurable chronic diseases is increasing in the world, growing the relevance of Palliative and Hospice Care (PHC) systems and services creating and developing. The unfavorable medical and demographic situation in Ukraine requires a substantiation and implementation of an affordable, high-quality and effective PHC System that requires of health care providers of all levels involving, interagency and intersectoral coordination and cooperation in the PHC delivery. The purpose was to substantiate the optimal functional and organizational model of specialized PHC providing to the population in Ukraine. Materials and methods. Medical statistics, national and international scientific literature, results of sociological research were used in the work; methods of systematic and structural-functional analysis, medical cartography, biblio-semantic, statistical and sociological methods of research were applied in the work. Results. The optimum functional and organizational model of specialized PHC providing to the population in Ukraine is substantiated, in particular the health care providers involved in specialized PHC providing and their tasks were defined. Conclusions. 1. A medical and social analysis of morbidity and mortality rates and medical and demographic data shows high mortality rate from malignant neoplasms and severe complications of chronic noncommunicable diseases, rapid aging of the population in Ukraine, which determine the high need of the population in PHC. This requires the substantiation and development of an accessible, high-quality and efficient PHC System based on innovative multidisciplinary, interagency and intersectoral approaches, which requires the coordination of the work of institutions that subordinated to different ministries and departments, involvement in PHC providing and social care for palliative patients of health care providers of all levels and social care institutions. 2. A systematic analysis of the PHC worldwide experience in many countries around the world, the recommendations of WHO, the European Association for Palliative Care (EAPC) and other reputable international professional organizations, allows us to propose a three-levels model of PHC System in Ukraine: 1) Palliative care approach or primary PHC; 2) General palliative care; 3) Specialized PHC (hospice or end-of-life care). This was the basis of the developed of the PHC System delivery to the population in Ukraine concept. 3. It is grounded, developed and tested at the level of the innovative components of the functional and organizational model of specialized PHC that based on a patient-family-oriented paradigm, a multidisciplinary, interagency and intersectoral approach at all levels of health care delivery that meets current international standards and norms, to integrate PHC into the Health Care System, the continuity of its delivery, and feedback through the involvement and cooperation of health care providers and social care institutions, public and charitable organizations, patients and their families. 4. The functional and organizational model of specialized PHC providing to the population in Ukraine is a high-tech, highly professional component of the Healthcare System, which requires modern high-tech equipment and effective medicines, special professional training and continuous professional development and motivation of the staff, appropriate legal framework and, of course, proper financial and political support of the Government of Ukraine, regional and local authorities and the interest and support of the whole society. ; Актуальность. Сегодня в мире растет распространенность и смертность населения от инкурабельные хронических заболеваний, что увеличивает актуальность создания и развития систем и служб оказания паллиативной и хосписной помощи (ПХП) населению. Неблагоприятная медико-демографическая ситуация в Украине требует обоснования и внедрения системы доступной, качественной и эффективной ПХП, что требует привлечения к оказанию ПХП медицинских работников учреждений здравоохранения (УЗ) всех уровней медицинской помощи, межведомственной и межсекторальной координации и сотрудничества. Цель работы: обосновать оптимальную функционально-организационная модель оказания специализированной ПХП населению в Украине. Материалы и методы. В работе были использованы данные медицинской статистики, национальная и международная научная литература, результаты социологического исследования; применены методы системного и структурно-функционального анализа, медицинской картографии, библиосемантический, статистический и социологический методы исследования. Результаты. Обоснована оптимальная функционально-организационная модель оказания специализированной ПХП населению в Украине, в частности определены учреждения, которые привлекаются к оказанию специализированной ПХП, и их задачи. Выводы. 1. Медико-социальный анализ показателей заболеваемости, смертности и медико-демографических данных свидетельствует о высоком уровне смертности от злокачественных новообразований (ЗН) и тяжелых осложнений хронических неинфекционных заболеваний (ХНИЗ), быстрое постарение населения в Украине, определяющих высокую потребность населения в ПХП. Указанное требует создания и развития системы доступной, качественной и эффективной ПХП, основанной на инновационных мультидисциплинарных, межведомственных и межсекторальных подходах, что требует координации работы учреждений, подчиненных различным министерствам и ведомствам, привлечения к оказанию ПХП и социальной услуги по паллиативному уходу (СУПУ) медицинских работников УЗ всех уровней медицинской помощи и работников учреждений социальной защиты населения. 2. Системный анализ мирового опыта внедрения ПХП во многих странах мира, рекомендаций ВОЗ, Европейской Ассоциации паллиативной помощи (ЕАРС) и других авторитетных международных профессиональных организаций позволяет предложить внедрить в Украине трехуровневую модель системы оказания ПХП: 1) Паллиативный подход или первичная ПХП; 2) Общая паллиативная помощь; 3) Специализированная ПХП (хосписная помощь или «помощь в конце жизни» - «end of life care». Отмеченное выше было положено в основу разработанной концепции системы оказания ПХП населению в Украине. 3. Обоснована, разработана и апробирована на уровне отдельных инновационных составляющих функционально-организационная модель специализированной ПХП, основой которой является пациент-семья-ориентированная парадигма, мультидисциплинарный, межведомственный и межсекторальный подход на всех уровнях оказания медицинской помощи, которая соответствует современным международным стандартам и нормам. Это обеспечит интеграцию ПХП в систему здравоохранения, непрерывность и преемственность ее оказания и обратная связь путем привлечения и сотрудничества учреждений здравоохранения и учреждений социальной защиты населения, общественных и благотворительных организаций, пациентов и их семей. 4. Предложенная функционально-организационная модель специализированной ПХП представляет собой наукоемкую высокопрофессиональную составляющую здравоохранения, требует современного высокотехнологичного оборудования и эффективных лекарственных средств, специальной профессиональной подготовки, безпрерывого профессионального развития и мотивации кадров, соответствующей нормативно-правовой базы и, безусловно, надлежащего финансового обеспечения и политической поддержки Правительства Украины, региональных и местных органов власти, заинтересованности и поддержки всего общества. ; Актуальність. Сьогодні у світі зростає поширеність і смертність населення від інкурабельних хронічних захворювань, що збільшує актуальність створення і розвитку систем і служб надання паліативної і хоспісної допомоги (ПХД) населенню. Несприятлива медико-демографічна ситуація в Україні вимагає обґрунтування і впровадження системи доступної, якісної і ефективної ПХД, що потребує залучення до надання ПХД медичних працівників закладів охорони здоров'я (ЗОЗ) усіх рівнів медичної допомоги, міжвідомчої та міжсекторальної координації і співпраці. Мета роботи: обґрунтувати оптимальну функціонально-організаційну модель надання спеціалізованої ПХД населенню в Україні. Матеріали та методи. У роботі були використані дані медичної статистики, національна та міжнародна наукова література, результати соціологічного дослідження; застосовані методи системного та структурно-функціонального аналізу, медичної картографії, бібліосемантичний, статистичний і соціологічний методи дослідження. Результати. Обґрунтована оптимальна функціонально-організаційна модель надання спеціалізованої ПХД населенню в Україні, зокрема визначені заклади, що залучаються до надання спеціалізованої ПХД, та їх завдання. Висновки. 1. Медико-соціальний аналіз показників захворюваності і смертності та медико-демографічних даних свідчить про високий рівень смертності від злоякісних новоутворень (ЗН) і тяжких ускладнень хронічних неінфекційних захворювань (ХНІЗ), швидке постаріння населення в Україні, що визначають високу потребу населення у ПХД. Зазначене вимагає створення і розвитку системи доступної, якісної і ефективної ПХД, заснованої на інноваційних мультидисциплінарних, міжвідомчих та міжсекторальних підходах, що потребує координації роботи закладів, підпорядкованих різним міністерствам і відомствам, залучення до надання ПХД та соціальної послуги з паліативного догляду (СППД) медичних працівників ЗОЗ усіх рівнів медичної допомоги та працівників закладів соціального захисту населення. 2. Системний аналіз світового досвіду впровадження ПХД у багатьох країнах світу, рекомендацій ВООЗ, Європейської Асоціації паліативної допомоги (ЕАРС) та інших авторитетних міжнародних фахових організацій дозволяє пропонувати впроваджувати в Україні трирівневу модель системи надання ПХД: 1) Паліативний підхід або первинна ПХД; 2) Загальна паліативна допомога; 3) Спеціалізована ПХД (хоспісна допомога або «допомога наприкiнцi життя» – «end of life care». Зазначене було покладено в основу розробленої концепції системи надання ПХД населенню в Україні. 3. Обґрунтовано, розроблено та апробовано на рівні окремих інноваційних складових функціонально-організаційну модель спеціалізованої ПХД, основою якої є пацієнт-сім'я-орієнтована парадигма, мультидисциплінарний, міжвідомчий і міжсекторальний підхід на усіх рівнях надання медичної допомоги, що відповідає сучасним міжнародним стандартам і нормам. Це забезпечить інтеграцію ПХД в систему охорони здоров'я, безперервність та наступність її надання і зворотний зв'язок шляхом залучення і співпраці закладів охорони здоров'я і установ соціального захисту населення, громадських і благодійних організацій, пацієнтів і їх родин. 4. Запропонована функціонально-організаційна модель спеціалізованої ПХД являє собою наукоємну високопрофесійну складову охорони здоров'я, що потребує сучасного високотехнологічного обладнання та ефективних лікарських засобів, спеціальної професійної підготовки, безперервного професійного розвитку і мотивації кадрів, відповідної нормативно-правової бази і, безумовно, належного фінансового забезпечення і політичної підтримки Уряду України, регіональних і місцевих органів влади та зацікавленості і підтримки усього суспільства.
Background. Today, an incidence and a mortality of incurable chronic diseases is increasing in the world, growing the relevance of Palliative and Hospice Care (PHC) systems and services creating and developing. The unfavorable medical and demographic situation in Ukraine requires a substantiation and implementation of an affordable, high-quality and effective PHC System that requires of health care providers of all levels involving, interagency and intersectoral coordination and cooperation in the PHC delivery. The purpose was to substantiate the optimal functional and organizational model of specialized PHC providing to the population in Ukraine. Materials and methods. Medical statistics, national and international scientific literature, results of sociological research were used in the work; methods of systematic and structural-functional analysis, medical cartography, biblio-semantic, statistical and sociological methods of research were applied in the work. Results. The optimum functional and organizational model of specialized PHC providing to the population in Ukraine is substantiated, in particular the health care providers involved in specialized PHC providing and their tasks were defined. Conclusions. 1. A medical and social analysis of morbidity and mortality rates and medical and demographic data shows high mortality rate from malignant neoplasms and severe complications of chronic noncommunicable diseases, rapid aging of the population in Ukraine, which determine the high need of the population in PHC. This requires the substantiation and development of an accessible, high-quality and efficient PHC System based on innovative multidisciplinary, interagency and intersectoral approaches, which requires the coordination of the work of institutions that subordinated to different ministries and departments, involvement in PHC providing and social care for palliative patients of health care providers of all levels and social care institutions. 2. A systematic analysis of the PHC worldwide experience in many countries around the world, the recommendations of WHO, the European Association for Palliative Care (EAPC) and other reputable international professional organizations, allows us to propose a three-levels model of PHC System in Ukraine: 1) Palliative care approach or primary PHC; 2) General palliative care; 3) Specialized PHC (hospice or end-of-life care). This was the basis of the developed of the PHC System delivery to the population in Ukraine concept. 3. It is grounded, developed and tested at the level of the innovative components of the functional and organizational model of specialized PHC that based on a patient-family-oriented paradigm, a multidisciplinary, interagency and intersectoral approach at all levels of health care delivery that meets current international standards and norms, to integrate PHC into the Health Care System, the continuity of its delivery, and feedback through the involvement and cooperation of health care providers and social care institutions, public and charitable organizations, patients and their families. 4. The functional and organizational model of specialized PHC providing to the population in Ukraine is a high-tech, highly professional component of the Healthcare System, which requires modern high-tech equipment and effective medicines, special professional training and continuous professional development and motivation of the staff, appropriate legal framework and, of course, proper financial and political support of the Government of Ukraine, regional and local authorities and the interest and support of the whole society. ; Актуальность. Сегодня в мире растет распространенность и смертность населения от инкурабельные хронических заболеваний, что увеличивает актуальность создания и развития систем и служб оказания паллиативной и хосписной помощи (ПХП) населению. Неблагоприятная медико-демографическая ситуация в Украине требует обоснования и внедрения системы доступной, качественной и эффективной ПХП, что требует привлечения к оказанию ПХП медицинских работников учреждений здравоохранения (УЗ) всех уровней медицинской помощи, межведомственной и межсекторальной координации и сотрудничества. Цель работы: обосновать оптимальную функционально-организационная модель оказания специализированной ПХП населению в Украине. Материалы и методы. В работе были использованы данные медицинской статистики, национальная и международная научная литература, результаты социологического исследования; применены методы системного и структурно-функционального анализа, медицинской картографии, библиосемантический, статистический и социологический методы исследования. Результаты. Обоснована оптимальная функционально-организационная модель оказания специализированной ПХП населению в Украине, в частности определены учреждения, которые привлекаются к оказанию специализированной ПХП, и их задачи. Выводы. 1. Медико-социальный анализ показателей заболеваемости, смертности и медико-демографических данных свидетельствует о высоком уровне смертности от злокачественных новообразований (ЗН) и тяжелых осложнений хронических неинфекционных заболеваний (ХНИЗ), быстрое постарение населения в Украине, определяющих высокую потребность населения в ПХП. Указанное требует создания и развития системы доступной, качественной и эффективной ПХП, основанной на инновационных мультидисциплинарных, межведомственных и межсекторальных подходах, что требует координации работы учреждений, подчиненных различным министерствам и ведомствам, привлечения к оказанию ПХП и социальной услуги по паллиативному уходу (СУПУ) медицинских работников УЗ всех уровней медицинской помощи и работников учреждений социальной защиты населения. 2. Системный анализ мирового опыта внедрения ПХП во многих странах мира, рекомендаций ВОЗ, Европейской Ассоциации паллиативной помощи (ЕАРС) и других авторитетных международных профессиональных организаций позволяет предложить внедрить в Украине трехуровневую модель системы оказания ПХП: 1) Паллиативный подход или первичная ПХП; 2) Общая паллиативная помощь; 3) Специализированная ПХП (хосписная помощь или «помощь в конце жизни» - «end of life care». Отмеченное выше было положено в основу разработанной концепции системы оказания ПХП населению в Украине. 3. Обоснована, разработана и апробирована на уровне отдельных инновационных составляющих функционально-организационная модель специализированной ПХП, основой которой является пациент-семья-ориентированная парадигма, мультидисциплинарный, межведомственный и межсекторальный подход на всех уровнях оказания медицинской помощи, которая соответствует современным международным стандартам и нормам. Это обеспечит интеграцию ПХП в систему здравоохранения, непрерывность и преемственность ее оказания и обратная связь путем привлечения и сотрудничества учреждений здравоохранения и учреждений социальной защиты населения, общественных и благотворительных организаций, пациентов и их семей. 4. Предложенная функционально-организационная модель специализированной ПХП представляет собой наукоемкую высокопрофессиональную составляющую здравоохранения, требует современного высокотехнологичного оборудования и эффективных лекарственных средств, специальной профессиональной подготовки, безпрерывого профессионального развития и мотивации кадров, соответствующей нормативно-правовой базы и, безусловно, надлежащего финансового обеспечения и политической поддержки Правительства Украины, региональных и местных органов власти, заинтересованности и поддержки всего общества. ; Актуальність. Сьогодні у світі зростає поширеність і смертність населення від інкурабельних хронічних захворювань, що збільшує актуальність створення і розвитку систем і служб надання паліативної і хоспісної допомоги (ПХД) населенню. Несприятлива медико-демографічна ситуація в Україні вимагає обґрунтування і впровадження системи доступної, якісної і ефективної ПХД, що потребує залучення до надання ПХД медичних працівників закладів охорони здоров'я (ЗОЗ) усіх рівнів медичної допомоги, міжвідомчої та міжсекторальної координації і співпраці. Мета роботи: обґрунтувати оптимальну функціонально-організаційну модель надання спеціалізованої ПХД населенню в Україні. Матеріали та методи. У роботі були використані дані медичної статистики, національна та міжнародна наукова література, результати соціологічного дослідження; застосовані методи системного та структурно-функціонального аналізу, медичної картографії, бібліосемантичний, статистичний і соціологічний методи дослідження. Результати. Обґрунтована оптимальна функціонально-організаційна модель надання спеціалізованої ПХД населенню в Україні, зокрема визначені заклади, що залучаються до надання спеціалізованої ПХД, та їх завдання. Висновки. 1. Медико-соціальний аналіз показників захворюваності і смертності та медико-демографічних даних свідчить про високий рівень смертності від злоякісних новоутворень (ЗН) і тяжких ускладнень хронічних неінфекційних захворювань (ХНІЗ), швидке постаріння населення в Україні, що визначають високу потребу населення у ПХД. Зазначене вимагає створення і розвитку системи доступної, якісної і ефективної ПХД, заснованої на інноваційних мультидисциплінарних, міжвідомчих та міжсекторальних підходах, що потребує координації роботи закладів, підпорядкованих різним міністерствам і відомствам, залучення до надання ПХД та соціальної послуги з паліативного догляду (СППД) медичних працівників ЗОЗ усіх рівнів медичної допомоги та працівників закладів соціального захисту населення. 2. Системний аналіз світового досвіду впровадження ПХД у багатьох країнах світу, рекомендацій ВООЗ, Європейської Асоціації паліативної допомоги (ЕАРС) та інших авторитетних міжнародних фахових організацій дозволяє пропонувати впроваджувати в Україні трирівневу модель системи надання ПХД: 1) Паліативний підхід або первинна ПХД; 2) Загальна паліативна допомога; 3) Спеціалізована ПХД (хоспісна допомога або «допомога наприкiнцi життя» – «end of life care». Зазначене було покладено в основу розробленої концепції системи надання ПХД населенню в Україні. 3. Обґрунтовано, розроблено та апробовано на рівні окремих інноваційних складових функціонально-організаційну модель спеціалізованої ПХД, основою якої є пацієнт-сім'я-орієнтована парадигма, мультидисциплінарний, міжвідомчий і міжсекторальний підхід на усіх рівнях надання медичної допомоги, що відповідає сучасним міжнародним стандартам і нормам. Це забезпечить інтеграцію ПХД в систему охорони здоров'я, безперервність та наступність її надання і зворотний зв'язок шляхом залучення і співпраці закладів охорони здоров'я і установ соціального захисту населення, громадських і благодійних організацій, пацієнтів і їх родин. 4. Запропонована функціонально-організаційна модель спеціалізованої ПХД являє собою наукоємну високопрофесійну складову охорони здоров'я, що потребує сучасного високотехнологічного обладнання та ефективних лікарських засобів, спеціальної професійної підготовки, безперервного професійного розвитку і мотивації кадрів, відповідної нормативно-правової бази і, безумовно, належного фінансового забезпечення і політичної підтримки Уряду України, регіональних і місцевих органів влади та зацікавленості і підтримки усього суспільства.
Метою дослідження, результати якого наведено у статті, стало здійснення аналізу сучасного стану нормативно-правового регулювання паліативної допомоги в Україні.У роботі використано методи наукового аналізу, зокрема, системно-аналітичний, контент-аналіз, прийоми узагальнення та групування.Результати дослідження. Аналіз сучасних нормативних документів ВООЗ, який здійснено у роботі, дозволив визначити стратегічні напрями розвитку паліативної та хоспісної допомоги на національному та міжнародному рівнях. Сформульовано позитивні аспекти чинного вітчизняного законодавства з питань надання паліативної допомоги. До них належать визначення паліативної допомоги як окремого виду медичної допомоги, законодавче закріплення термінів «паліативна допомога», «паліативне лікування», «паліативний пацієнт», застосування мультидисциплінарного підходу в наданні паліативної допомоги хворим на ВІЛ-інфекцію, включення до складу восьмого випуску Державного формуляру лікарських засобів (додаток 8), лікарські препарати для надання паліативної й хоспісної допомоги.Визначено недоліки законодавчих та нормативно-правових актів, що регламентують паліативну допомогу в Україні, зокрема фрагментарність регулюючих норм, відсутність переліку нозологій для паліативної допомоги, відповідно до них затверджених протоколів лікування, методики розрахунку потреби у лікарських засобах, реєстру паліативних хворих, тощо. Запропоновано першочергові заходи з удосконалення вітчизняного законодавства в аспекті надання паліативної допомоги в Україні за організаційним, медико-фармацевтичним, соціально-фармацевтичним та освітянським напрямом.Висновки. Першочерговим завданням зі впровадження ефективної моделі паліативної допомоги в Україні є формування адекватної нормативно-правової бази з урахуванням мультидисциплінарного підходу, рекомендацій ВООЗ та досвіду провідних країн світу. Основою зазначених перетворень є, зокрема, прийняття «профільного» закону із чітким визначенням класифікації паліативної допомоги, медичної, фармацевтичної, соціальної складової паліативної допомоги, джерел, механізмів та обсягів її фінансування ; The aim of the study, resulting in the article, was to analyze the current state of legal regulation of palliative care in Ukraine.The scientific analysis methods, in particular, system analytical, content analysis, methods of generalization and grouping, were used in the present research.Results. The analyzed current WHO regulations during the research, allowed defining the strategic directions of development of palliative and hospice care at both national and international levels. Positive aspects of the current national legislation concerning palliative care were formulated. They include the definition of palliative care as a separate type of care, legislative confirmation of the terms "palliative care", "palliative treatment", "palliative patient", the use of a multidisciplinary approach to provide palliative care to HIV patients, implementation to the eighth issue of the State Drug Formulary (Appendix 8), and remedies for palliative and hospice care.The shortcomings of legislative acts regulating palliative care in Ukraine, in particular regulatory norms fragmentation, the absence of nosologies list for palliative care, in accordance with approved protocols of treatment, methods for calculating the need for medicines, the register of palliative patients, etc., were determined. The priority measures to improve the national legislation in the aspect of palliative care in Ukraine for the organizational, medical and pharmaceutical, social and pharmaceutical, as well as educational directions were offered.Conclusion. The prior purpose concerning the implementation of an effective model of palliative care in Ukraine is to form an adequate legal and regulatory framework, considering the multidisciplinary approach, WHO recommendations and the experience of the leading countries of the world. The "profile" law adoption with a clear definition of palliative care classification, medical, pharmaceutical, and social components of palliative care, sources, mechanisms and the amount of its financing is the basis of the mentioned changes
Метою дослідження, результати якого наведено у статті, стало здійснення аналізу сучасного стану нормативно-правового регулювання паліативної допомоги в Україні.У роботі використано методи наукового аналізу, зокрема, системно-аналітичний, контент-аналіз, прийоми узагальнення та групування.Результати дослідження. Аналіз сучасних нормативних документів ВООЗ, який здійснено у роботі, дозволив визначити стратегічні напрями розвитку паліативної та хоспісної допомоги на національному та міжнародному рівнях. Сформульовано позитивні аспекти чинного вітчизняного законодавства з питань надання паліативної допомоги. До них належать визначення паліативної допомоги як окремого виду медичної допомоги, законодавче закріплення термінів «паліативна допомога», «паліативне лікування», «паліативний пацієнт», застосування мультидисциплінарного підходу в наданні паліативної допомоги хворим на ВІЛ-інфекцію, включення до складу восьмого випуску Державного формуляру лікарських засобів (додаток 8), лікарські препарати для надання паліативної й хоспісної допомоги.Визначено недоліки законодавчих та нормативно-правових актів, що регламентують паліативну допомогу в Україні, зокрема фрагментарність регулюючих норм, відсутність переліку нозологій для паліативної допомоги, відповідно до них затверджених протоколів лікування, методики розрахунку потреби у лікарських засобах, реєстру паліативних хворих, тощо. Запропоновано першочергові заходи з удосконалення вітчизняного законодавства в аспекті надання паліативної допомоги в Україні за організаційним, медико-фармацевтичним, соціально-фармацевтичним та освітянським напрямом.Висновки. Першочерговим завданням зі впровадження ефективної моделі паліативної допомоги в Україні є формування адекватної нормативно-правової бази з урахуванням мультидисциплінарного підходу, рекомендацій ВООЗ та досвіду провідних країн світу. Основою зазначених перетворень є, зокрема, прийняття «профільного» закону із чітким визначенням класифікації паліативної допомоги, медичної, фармацевтичної, соціальної складової паліативної допомоги, джерел, механізмів та обсягів її фінансування ; The aim of the study, resulting in the article, was to analyze the current state of legal regulation of palliative care in Ukraine.The scientific analysis methods, in particular, system analytical, content analysis, methods of generalization and grouping, were used in the present research.Results. The analyzed current WHO regulations during the research, allowed defining the strategic directions of development of palliative and hospice care at both national and international levels. Positive aspects of the current national legislation concerning palliative care were formulated. They include the definition of palliative care as a separate type of care, legislative confirmation of the terms "palliative care", "palliative treatment", "palliative patient", the use of a multidisciplinary approach to provide palliative care to HIV patients, implementation to the eighth issue of the State Drug Formulary (Appendix 8), and remedies for palliative and hospice care.The shortcomings of legislative acts regulating palliative care in Ukraine, in particular regulatory norms fragmentation, the absence of nosologies list for palliative care, in accordance with approved protocols of treatment, methods for calculating the need for medicines, the register of palliative patients, etc., were determined. The priority measures to improve the national legislation in the aspect of palliative care in Ukraine for the organizational, medical and pharmaceutical, social and pharmaceutical, as well as educational directions were offered.Conclusion. The prior purpose concerning the implementation of an effective model of palliative care in Ukraine is to form an adequate legal and regulatory framework, considering the multidisciplinary approach, WHO recommendations and the experience of the leading countries of the world. The "profile" law adoption with a clear definition of palliative care classification, medical, pharmaceutical, and social components of palliative care, sources, mechanisms and the amount of its financing is the basis of the mentioned changes
Purpose: medical-social analysis and determination of organizational aspects of the current state and priority directions of development of palliative and hospice care (PHC) system in Ternopil region in the conditions of reforming the health care system of Ukraine. Materials and Methods. In order to achieve this goal, common scientific methods of analysis, synthesis and generalization were used. Results. The unfavorable medical and demographic situation in Ukraine requires the justification, creation and development of an affordable, high-quality and effective PHC system, which requires the involvement of medical workers of health care facilities (HCF) of primary health care specialized HCF in coordinating the work of institutions, subordinating to different ministries and government departments, different forms of ownership. Today in the Ternopil region medical sector reforms are being continued in order to bring accessibility and improve the quality of service to the population, expand the range of medical services to patients in need of PHC by involving general practitioners-family doctors in outpatient palliative care at home as well. Conclusions. The medical-social analysis of demographics, morbidity and mortality indicates a rapid decline in population and aging, a high mortality rate from malignant neoplasms and severe complications of chronic noncommunicable diseases that determine the high need for PHC. Based on the assessment of the development of palliative and hospice care and its compliance with world standards, we understand that the system needs further development. ; Мета: провести медико-соціальний аналіз і визначити організаційні аспекти сучасного стану та пріоритетні напрямки розвитку системи паліативної та хоспісної допомоги (ПХД) на Тернопільщині за умов реформування системи охорони здоров'я України. Матеріали і методи. Для досягнення поставленої мети у роботі використано загальнонаукові методи аналізу, синтезу та узагальнення. Результати. Несприятлива медико-демографічна ситуація в Україні вимагає обґрунтування, створення і розвитку доступної, якісної та ефективної системи ПХД, що потребує залучення до надання паліативної та хоспісної допомоги медичних працівників закладів охорони здоров'я (ЗОЗ) первинної медичної допомоги і спеціалізованих ЗОЗ, координації роботи закладів та установ, підпорядкованих різним міністерствам та відомствам, різних форм власності. На сьогодні в Тернопільській області продовжуються реформи медичної галузі з метою наближення доступності та покращення якості обслуговування населення, розширення спектра надання медичних послуг пацієнтам, які потребують паліативної та хоспісної допомоги шляхом залучення лікарів загальної практики – сімейної медицини до надання амбулаторної паліативної допомоги пацієнтам, у тому числі вдома. Висновки. Медико-соціальний аналіз демографічних показників, захворюваності і смертності свідчить про швидке скорочення чисельності та постаріння населення, високий рівень смертності від злоякісних новоутворень і тяжких ускладнень хронічних неінфекційних захворювань, що визначають високу потребу населення у ПХД. На основі оцінки розвитку паліативної та хоспісної допомоги та відповідності її світовим стандартам розуміємо, що система потребує подальшого розвитку.
Purpose: medical-social analysis and determination of organizational aspects of the current state and priority directions of development of palliative and hospice care (PHC) system in Ternopil region in the conditions of reforming the health care system of Ukraine. Materials and Methods. In order to achieve this goal, common scientific methods of analysis, synthesis and generalization were used. Results. The unfavorable medical and demographic situation in Ukraine requires the justification, creation and development of an affordable, high-quality and effective PHC system, which requires the involvement of medical workers of health care facilities (HCF) of primary health care specialized HCF in coordinating the work of institutions, subordinating to different ministries and government departments, different forms of ownership. Today in the Ternopil region medical sector reforms are being continued in order to bring accessibility and improve the quality of service to the population, expand the range of medical services to patients in need of PHC by involving general practitioners-family doctors in outpatient palliative care at home as well. Conclusions. The medical-social analysis of demographics, morbidity and mortality indicates a rapid decline in population and aging, a high mortality rate from malignant neoplasms and severe complications of chronic noncommunicable diseases that determine the high need for PHC. Based on the assessment of the development of palliative and hospice care and its compliance with world standards, we understand that the system needs further development. ; Мета: провести медико-соціальний аналіз і визначити організаційні аспекти сучасного стану та пріоритетні напрямки розвитку системи паліативної та хоспісної допомоги (ПХД) на Тернопільщині за умов реформування системи охорони здоров'я України. Матеріали і методи. Для досягнення поставленої мети у роботі використано загальнонаукові методи аналізу, синтезу та узагальнення. Результати. Несприятлива медико-демографічна ситуація в Україні вимагає обґрунтування, створення і розвитку доступної, якісної та ефективної системи ПХД, що потребує залучення до надання паліативної та хоспісної допомоги медичних працівників закладів охорони здоров'я (ЗОЗ) первинної медичної допомоги і спеціалізованих ЗОЗ, координації роботи закладів та установ, підпорядкованих різним міністерствам та відомствам, різних форм власності. На сьогодні в Тернопільській області продовжуються реформи медичної галузі з метою наближення доступності та покращення якості обслуговування населення, розширення спектра надання медичних послуг пацієнтам, які потребують паліативної та хоспісної допомоги шляхом залучення лікарів загальної практики – сімейної медицини до надання амбулаторної паліативної допомоги пацієнтам, у тому числі вдома. Висновки. Медико-соціальний аналіз демографічних показників, захворюваності і смертності свідчить про швидке скорочення чисельності та постаріння населення, високий рівень смертності від злоякісних новоутворень і тяжких ускладнень хронічних неінфекційних захворювань, що визначають високу потребу населення у ПХД. На основі оцінки розвитку паліативної та хоспісної допомоги та відповідності її світовим стандартам розуміємо, що система потребує подальшого розвитку.
In: Visnyk Donec'koho nacional'noho universytetu imeni Vasylja Stusa: naukovyj žurnal = Bulletin of the Vasyl' Stus Donetsk National University. Serija Polityc̆ni nauky = Series Political sciences, Heft 4, S. 73-78
