Suchergebnisse

Проведено дослідження існуючої та обґрунтування нової парадигми освітньої системи галузевого підпорядкування для промисловості України. Відзначено, що ключову роль у визначенні ідеології, напрямів діяльності та удосконалення освітньої системи відіграє її парадигма – інформаційний інтегратор системи. Проведено аналіз сучасного стану освітньої системи галузевого підпорядкування для промислового комплексу України. Відображено, що ведучим пріоритетом сучасної парадигми загальної освіти стає саморозвиток особистості у вільних формах діяльності. Відзначено, що особливості загальноосвітньої парадигми – спільні основні складові парадигми загальної освіти та освіти галузевого підпорядкування. Підкреслено, що сучасні навчальні заклади післядипломної освіти повинні стати «закладами творчості». Показано, що парадигма повинна бути оптимізована, виходячи з системно-кібернетичного підходу з врахуванням основних, допоміжних та управлінських функцій системи.Проведено исследование существующей и обоснование новой парадигмы образовательной системы отраслевого подчинения для промышленности Украины. Отмечено, что ключевую роль в определении идеологии, направлений деятельности и совершенствования образовательной системы играет ее парадигма – информационный интегратор системы. Проведен анализ современного состояния образовательной системы отраслевого подчинения для промышленного комплекса Украины. Отражено, что ведущим приоритетом современной парадигмы общего образования становится саморазвитие личности в свободных формах деятельности. Отмечено, что особенности общеобразовательной парадигмы – общие основные составляющие парадигмы общего образования и образования отраслевого подчинения. Подчеркнуто, что современные учебные заведения последипломного образования должны стать «заведениями творчества». Показано, что парадигма должна быть оптимизирована, исходя из системно-кибернетического подхода с учетом основных, вспомогательных и управленческих функций системы.The existing paradigm of educational system subordinate to manufacturing sectors and intended for industry of Ukraine is analyzed and the new paradigm is substantiated. The article proves that the relevance of the paradigm improvement is enhanced due to acceleration of scientific-technical progress, shortening of equipment life cycles and increase of variety of practically applied technologies. It is mentioned that the key role in determination of ideology, lines of activity and improvement of educational system is played by its paradigm – informational integrator of the system. The current state of educational system subordinate to manufacturing sectors and intended for industrial complex of Ukraine is analyzed. It is shown that selfevolution of a person by involvement in free types of activity becomes the top priority of the current paradigm of general education. It is mentioned that educational system subordinate to manufacturing sectors can be improved by system change of mechanisms of influence on trainees as well as use of capabilities of supersystem consisting of institutions, which employ the trained staff, norms of material and moral influence, legislative and ethic norms. It is mentioned that peculiarities of educational paradigm are the main integral parts common for general education and education subordinate to manufacturing sectors. It is emphasized that the modern post-graduate educational institutions should be 'institutions of creative work'. The article proves that the paradigm should be optimized on the basis of system-cybernetic approach considering the main, auxiliary and managerial functions of the system.

Проведено дослідження існуючої та обґрунтування нової парадигми освітньої системи галузевого підпорядкування для промисловості України. Відзначено, що ключову роль у визначенні ідеології, напрямів діяльності та удосконалення освітньої системи відіграє її парадигма – інформаційний інтегратор системи. Проведено аналіз сучасного стану освітньої системи галузевого підпорядкування для промислового комплексу України. Відображено, що ведучим пріоритетом сучасної парадигми загальної освіти стає саморозвиток особистості у вільних формах діяльності. Відзначено, що особливості загальноосвітньої парадигми – спільні основні складові парадигми загальної освіти та освіти галузевого підпорядкування. Підкреслено, що сучасні навчальні заклади післядипломної освіти повинні стати «закладами творчості». Показано, що парадигма повинна бути оптимізована, виходячи з системно-кібернетичного підходу з врахуванням основних, допоміжних та управлінських функцій системи.Проведено исследование существующей и обоснование новой парадигмы образовательной системы отраслевого подчинения для промышленности Украины. Отмечено, что ключевую роль в определении идеологии, направлений деятельности и совершенствования образовательной системы играет ее парадигма – информационный интегратор системы. Проведен анализ современного состояния образовательной системы отраслевого подчинения для промышленного комплекса Украины. Отражено, что ведущим приоритетом современной парадигмы общего образования становится саморазвитие личности в свободных формах деятельности. Отмечено, что особенности общеобразовательной парадигмы – общие основные составляющие парадигмы общего образования и образования отраслевого подчинения. Подчеркнуто, что современные учебные заведения последипломного образования должны стать «заведениями творчества». Показано, что парадигма должна быть оптимизирована, исходя из системно-кибернетического подхода с учетом основных, вспомогательных и управленческих функций системы.The existing paradigm of educational system subordinate to manufacturing sectors and intended for industry of Ukraine is analyzed and the new paradigm is substantiated. The article proves that the relevance of the paradigm improvement is enhanced due to acceleration of scientific-technical progress, shortening of equipment life cycles and increase of variety of practically applied technologies. It is mentioned that the key role in determination of ideology, lines of activity and improvement of educational system is played by its paradigm – informational integrator of the system. The current state of educational system subordinate to manufacturing sectors and intended for industrial complex of Ukraine is analyzed. It is shown that selfevolution of a person by involvement in free types of activity becomes the top priority of the current paradigm of general education. It is mentioned that educational system subordinate to manufacturing sectors can be improved by system change of mechanisms of influence on trainees as well as use of capabilities of supersystem consisting of institutions, which employ the trained staff, norms of material and moral influence, legislative and ethic norms. It is mentioned that peculiarities of educational paradigm are the main integral parts common for general education and education subordinate to manufacturing sectors. It is emphasized that the modern post-graduate educational institutions should be 'institutions of creative work'. The article proves that the paradigm should be optimized on the basis of system-cybernetic approach considering the main, auxiliary and managerial functions of the system.

In the article the author considers the main innovation of the new law «On Higher Education» and autonomy of universities. The author analyzes the main positives and benefits of this innovation and the experience of Western universities and justifies position on the need for radical change in management, developing new standards, plans and etc. Thus, at the first place of the list there are innovations related to changes in management. They, in turn, also form a hierarchy, where on the top there are educational policy proposals, and on the lowest stage are personnel changes in the management of an institution. The successful implementation of decentralization reforms or significant implications requires strong and durable and contemporary models of rational planning and implementation. In this sense, the author assesses the likely hazards and Ukrainian autonomy of Higher Education, the trends, which are the prospects for the unsuccessful implementation and have negative social consequences. Proving the idea that the first means of preventing negative tendencies is a gradual balance and account crisis of socio­economic situation in Ukraine, the author also emphasizes that efforts in this direction requires, above all, political support, because of such conversion should be wide access to the constant monitoring of the situation, statistical data on the state and trends of changes in higher education of the country. 1.07. In 2014, the Verkhovna Rada of Ukraine adopted the Law "On Higher Education" (No. 1187-2) in its second reading and in general. Presenting the bill, People's Deputy from the "Batkivshchyna", chairman of the Verkhovna Rada Committee on Science and Education Lilia Grinevich reminded that attempts to adopt this document lasted 5 years. His text received about a thousand suggestions from the public. One of the main innovations of the law is the autonomy of higher education, according to the Minister of Education S. Kvit, "the law is based on the idea of university autonomy in a broad sense. We understand university autonomy as an autonomous academic, financial and organizational, that is, the university itself will solve most issues without seeking permissions to the Ministry of Education. By this law, we give the universities some tools in their hands so that they can understand themselves. Together with autonomy and broad rights, we pass on the responsibility of universities for their quality ". Thus, according to the new Law, "autonomy of a higher educational establishment is independence, independence and responsibility of a higher educational institution in making decisions regarding the development of academic freedoms, organization of scientific research, educational process, internal management and finance, etc. The rights of a higher educational institution, which determine the content of its autonomy, are established by law and can not be restricted by other laws and regulations "[1]. At first glance, this version of the law is clear, balanced, comprehensible, and moreover - the long-awaited community of educators. But is everything so simple and easy to be implemented? How many "pitfalls" awaits especially at state universities, which trends can provoke this, since the transition to autonomy implies a radical change in the management system in education, the formation of new quality standards and independent accreditation centers. We will try to understand the main innovations that Ukrainian universities should be prepared for. ; У статті розглядається основна інновація нового закону «Про вищу освіту» – автономізація вищих навчальних закладів . Автор аналізує основні позитиви і переваги цього нововведення і на досвіді західноєвропейських вишів обґрунтовує позицію щодо потреби докорінної зміни менеджменту, формування нових стандартів, планів тощо. Таким чином, на першому місці у переліку інновацій, пов'язаних з автономізацією, завжди виявляються зміни в управлінні. Вони, у свою чергу, теж формують певну ієрархію – на вищому рівні знаходяться освітньо­політичні пропозиції, на найнижчому – персональні зміни у керівництві того чи іншого закладу. Тому успішне втілення реформ децентралізаційного чи іншого, значного за наслідками, плану вимагає потужних і довготривалих раціональних і сучасних моделей планування і втілення. В цьому сенсі автор оцінює і ймовірні небезпеки автономізації української вищої школи, ті тенденції, які за перспективи неуспішної реалізації матимуть негативні соціальні наслідки. Відстоюючи думку про те, що найперший засіб запобігання негативним тенденціям – це поступовість, зваженість і врахування кризової соціально­економічної ситуації в Україні, авторка також підкреслює, що зусилля в цьому напрямку вимагають, насамперед, політичної підтримки, оскільки для проведення подібного перетворення необхідно мати широкий доступ до постійного моніторингу ситуації, статистичних матеріалів стосовно стану і тенденцій змін у вищій школі країни. ; У статті розглядається основна інновація нового закону «Про вищу освіту» – автономізація вищих навчальних закладів . Автор аналізує основні позитиви і переваги цього нововведення і на досвіді західноєвропейських вишів обґрунтовує позицію щодо потреби докорінної зміни менеджменту, формування нових стандартів, планів тощо. Таким чином, на першому місці у переліку інновацій, пов'язаних з автономізацією, завжди виявляються зміни в управлінні. Вони, у свою чергу, теж формують певну ієрархію – на вищому рівні знаходяться освітньо­політичні пропозиції, на найнижчому – персональні зміни у керівництві того чи іншого закладу. Тому успішне втілення реформ децентралізаційного чи іншого, значного за наслідками, плану вимагає потужних і довготривалих раціональних і сучасних моделей планування і втілення. В цьому сенсі автор оцінює і ймовірні небезпеки автономізації української вищої школи, ті тенденції, які за перспективи неуспішної реалізації матимуть негативні соціальні наслідки. Відстоюючи думку про те, що найперший засіб запобігання негативним тенденціям – це поступовість, зваженість і врахування кризової соціально­економічної ситуації в Україні, авторка також підкреслює, що зусилля в цьому напрямку вимагають, насамперед, політичної підтримки, оскільки для проведення подібного перетворення необхідно мати широкий доступ до постійного моніторингу ситуації, статистичних матеріалів стосовно стану і тенденцій змін у вищій школі країни.

In the article, the role and importance of formal (theConstitution of Ukraine, international legal acts, international treaties and agreements, laws of Ukraine, by-laws, intradepartmental regulations) and informal institutions (moral norms, traditions, customs) for the development of the educational system of Ukraine are shown. It is concluded and substantiated that the most promising framework for investigating institutions of education in economic science is the new institutional economics – NIE, which opens possibilities for studying the educational system in all its complexity and diversity of its functions, directions, and organizational forms. The forms and methods of institutional analysis ofthe educational system of a society are considered and the possibility of their use inthe study of the institutional systems of transitional economies in general and the Ukrainian one in particular is analyzed. The role of credentials in the development of the education system is explained. The content and peculiarities of the main factors and obstacles to institutional development of the national education system are defined.

В статті звертається увага на явище економізації та маркетизації, а разом з тим експансії ринку освітніх послуг. Зазначається, що університети та науково­дослідні інститути, лікарні і школи, збройні сили і церкви, газети і телевізійні станції, музеї та оперні театри – всі ці зовсім різні види організацій, а також ряд інших протягом останніх десятиліть були піддані економізації. Увагу авторів привертають поняття комодифікації (перетворення продукту в товар) по відношенню до нетоварного виробництва, квазі­товарів, фіктивних товарів, реальних товарів і фіктивного капіталу. В цілому, аналізується розуміння ринкової економіки К. Поланьї, роль інформації, знань та інтелекту в постіндустріальній економіці. Стверд­жується, що в таких умовах знання набуває форму товару. Оскільки знання в сукупності виробляється і по суті не є дефіцитним (з економічної точки зору, це не є конкурентним), воно набуває товарну форму, будучи штучно дефіцитним. В статті зауважується, що ринковий тип мислення має глибокий вплив на систему освіти: тут від початкової до вищої школи мета навчання полягає в тому, щоб накопичити якомога більше інформації, головним чином, корисної для цілей ринку.

У статті звертається увага на сутність та особливості культуроцентричного, процесного, інституційного та організаційного підходів, формуючих суть освітніх процесів в цілому. Автор розглядає університет не тільки як освітній і науковий, а й духовний центр, що формує особистість фахівця нового типу. Зазначається, що як соціальне явище, процес і соціальний інститут освіта приймає соціальні зміни суспільства, а перехідний характер соціальних процесів, домінування ринкових відносин у свою чергу позначаються на інституті освіти. Втім, саме інституційний підхід дає можливість розглядати освітні процеси і на соціальному, і на особистісному рівнях. Зауважується, що інституціоналізація вищої освіти як окремого соціального інституту в рамках всього соціального інституту освіти сталася в другій половині двадцятого століття, що дозволило говорити про провідну роль університетів у культурі модерну. Автор підкреслює, що у теорії вищої освіти широко визнана теза, що має численну аргументацію: установи вищої освіти за своєю природою – національні інститути. Вони регулюються національним законодавством, спираються на національні фінанси, готують фахівців для національної економіки. В принципі, поява нових форм взаємозв'язків – позитивний соціальний процес, але мають місце і негативні наслідки. Їх передумовою, на думку деяких дослідників, стала глобалізація, тобто дія «ринкових сил», які сприяють розвитку «світу без кордонів».

Значення менеджментної парадигми управління визначається тим, що це є найбільш адекватна модель упровадження освітніх інновацій. Інноваційні підходи до управління, обгрунтовані в теорії менеджменту, відповідають потребам переорієнтації управління на потреби споживача освітніх послуг. Основна причина цього полягає у діяльнісному характері менеджменту, його орієнтації на управління освітою як соціокультурно детермінованим процесом в усьому багатстві соціальних, організаційних та особистісних взаємовідносин. В сучасних умовах найбільший вплив на інноваційні процеси в управлінні здійснює адміністративний менеджмент. Поширення системних нововведень в освітній сфері створює передумови для впливу на систему державного управління найбільш динамічного напряму менеджменту – інноваційного. Інноваційний менеджмент - це цілеспрямована система управління інноваційною діяльністю, її ресурсами, людьми, які беруть участь у розробці і впровадженні новацій з метою досягнення максимальної ефективності інновацій як найважливішого чинника розвитку системи управління. Фокусом інноваційного менеджменту в управлінні освітою є вироблення стратегії освітніх інновацій як у межах самої освітньої сфери, так і стосовно управління інноваційними процесами у її взаємодії з соціокультурним оточенням. Розробка і розповсюдження інновацій є пріоритетним напрямом стратегії управління освітою в сучасну епоху, оскільки визначає решту напрямів освітньої стратегії. ; Значення менеджментної парадигми управління визначається тим, що це є найбільш адекватна модель упровадження освітніх інновацій. Інноваційні підходи до управління, обгрунтовані в теорії менеджменту, відповідають потребам переорієнтації управління на потреби споживача освітніх послуг. Основна причина цього полягає у діяльнісному характері менеджменту, його орієнтації на управління освітою як соціокультурно детермінованим процесом в усьому багатстві соціальних, організаційних та особистісних взаємовідносин. В сучасних умовах найбільший вплив на інноваційні процеси в управлінні здійснює адміністративний менеджмент. Поширення системних нововведень в освітній сфері створює передумови для впливу на систему державного управління найбільш динамічного напряму менеджменту – інноваційного. Інноваційний менеджмент - це цілеспрямована система управління інноваційною діяльністю, її ресурсами, людьми, які беруть участь у розробці і впровадженні новацій з метою досягнення максимальної ефективності інновацій як найважливішого чинника розвитку системи управління. Фокусом інноваційного менеджменту в управлінні освітою є вироблення стратегії освітніх інновацій як у межах самої освітньої сфери, так і стосовно управління інноваційними процесами у її взаємодії з соціокультурним оточенням. Розробка і розповсюдження інновацій є пріоритетним напрямом стратегії управління освітою в сучасну епоху, оскільки визначає решту напрямів освітньої стратегії. ; Value of management paradigm management determined that it is the most adequate model of implementation of educational innovations. Innovative approaches to governance, grounded in management theory, the needs reorientation of government to the needs of the consumer education. The main reason for this is the nature of activity management, its focus on management education as a social and cultural process determined in all the richness of social, organizational and personal relationships. In modern terms the greatest impact on innovation processes in governance provides administrative management. Distribution system innovations in the field of education creates opportunities to influence the system of government most directly dynamic management - innovation. Innovation Management - a purposeful innovation management system, its resources, people involved in developing and implementing innovations in order to maximize the effectiveness of innovation as the most important factor of the control system. The focus of innovation management in the management of education is to develop strategies of educational innovation as from within the educational sector, and about the management of innovation processes in its interaction with socio-cultural environment. Development and dissemination of innovation is a priority strategy of education in modern times, as it defines the rest of educational strategies.

UK: Розглядаються рівні державного управління та повноваження Міністерства освіти та науки України. Досліджуються основні аспекти та проблеми трансформації освітньої мережі в сучасних умовах децентралізації. Вказується на нагальну необхідність перерозподілу обов'язків в управлінні освітою між центром та регіонами з наданням останнім самостійності у вирішенні фінансових, організаційних та управлінських питань на регіональному рівні. Зазначається, що розширення повноважень місцевих органів виконавчої влади в управлінні закладами освіти є основним завданням процесу децентралізації. Аналізується польський досвід децентралізації управління базовою освітою, згідно з яким в Україні рекомендується зобов'язати органи місцевого самоврядування реалізовувати освітню політику відповідно до локальних потреб і фінансування управління школами та постійно аналізувати якість освіти. Розглядаються результати пілотного проєкту «Децентралізація: реформування освіти на місцевому рівні». EN: The article considers the main aspects and problems of transforming an educational network in the current context of decentralization. Reference is made tothe urgent need of restructuring the responsibilities in education management between the center and regions providing the latter with independence in finances, organization and management at the regional level. It is emphasized that extending powers of the local executional bodies in management of educational institutions is the primary purpose of decentralization process. There was examined a pattern of decentralizing the basic education in Poland, according to which it was recommended to oblige the local self-government bodies to implement the education politics according to the local needs, finding the school administration and continually appraise the quality of education. It has been observed that currently the essential functions of state in education are assigned to the regional state administrations, regional and local educational departments. The local authorities are burdened with responsibilities of financing and providing the social security for children, defining the network of training institutions, maintaining their records and performing control over their activities. The author points out that at present the local and regional authorities duplicate the functions of the Ministry of Education and Science of Ukraine, which is non-effective. The author believes that the local government officials are able to perform political management well up to the officials of educational departments and administrations. However, prior to assignment of new obligations, it is necessary to develop and implement an effective retraining program for personnel and staff of the municipal structures. There have been reviewed the results of the pilot project: «Decentralization: education reforms at the local level», which experts had been analyzed the consistency of educational network. It pointed to the major areas of concern for the education reforms in local communities, namely a significant expense side of budget for education financing, low level of education in rural students according to the data obtained from the independent external assessment, and lack of subject oriented teachers. The author makes a conclusion that the purpose of decentralization in education should be an overall improvement of educational services and be based upon the following basic principles: students' right to have a free choice of educational institution, equal access to good-quality education services, decent conditions to develop their abilities, improving the quality and efficiency of the educational process, effective use of types of resources.

статья посвящена рассмотрению подходов к определению и анализу сущности термина по взаимодействию с органами государственной власти (government relations) ; его отличию от лоббизма.

Визначена та проаналізовано розгляду аналізу та сутність, зміст структури освітньої організації. Розглянуто навчальний заклад як об'єкт управління, а також концептуальні підходи до побудови організаційної струк- тури та структури управління навчальним закладом. Змодельовано організа- ційну структуру та структуру навчального закладу. Визначено, що управлін- ня сучасними навчальними закладами має ґрунтуватися на методологічних засадах як системі положень, в основі яких лежить чітке розуміння законів, закономірностей, принципів, на використанні різноманітних підходів як су- купності способів, прийомів розгляду управлінських проблем, які повніше забезпечують теоретичну основу управління. Обґрунтовано, що навчальний заклад — це організація, що на постійній і безперервній основі здійснює освіт- ній процес з метою навчання, виховання, розвитку і самовдосконалення осо- бистості. Навчальний заклад є ланкою системи освіти та інституційною ос- новою педагогіки. Доведено, що структура управління навчальним закладом обумовлена його структурою і є складною. Складність зумовлюється об'єк- тивними чинниками — розміром, об'єктом, диференційованими напрямами роботи тощо. Так, в організаційній структурі загальноосвітнього навчального закладу виділяються три рівні: директор, заступники директора, керівники методичних об'єднань, психологи, соціальні педагоги, організатори вихов- ної роботи. Деякі вчені виділяють четвертий рівень, до якого відносять ор- гани класного і шкільного самоврядування, щоб підкреслити суб'єкт-суб'єк- тні зв'язки. Але керівники методичних об'єднань працюють здебільшого на громадських засадах, а функції психологів, соціальних педагогів, організа- торів виховної роботи є тільки частково управлінськими, учнівське само- врядування скероване трьома попередніми рівнями. Тому фактично управ- лінська функція виконується директором і його заступниками з делегуванням повноважень іншим членам колективу. Такий тип управління називається лі- нійним, а директор і його заступники лінійними керівниками.

Цей стандарт визначає вимоги до системи енергоменеджменту (СЕнМ), дотримуючись яких організація повинна розробити і виконувати енергополітику, встановити цілі, завдання та плани дій, що враховують законодавчі вимоги та іншу інформацію, що відноситься до значимого використанню енергії. СЕнМ дозволяє організації досягати зобов'язань, закріплених в політиці, вживати необхідних дій для поліпшення рівня енергоефективності та демонструвати відповідність системи вимогам цього державного стандарту. ; В этой статье исследованы возможности внедрения международного стандарта ISO 50001:2011 в учреждениях бюджетной сферы на примере школы. ; The Real international standard determines power management system requirement of energymanagement (SEnM), following organization must develop and execute an energypolicy, set aims, tasks and Plans of actions, taking into account legislative requirements and other information, related to the meaningful use of energy. SEnM allows organization to get at obligations, fastened in a policy, undertake necessary actions for the improvement of level of energy efficiency and demonstrate conforming of the system, the requirements of the real international standard.

The Real international standard determines power management system requirement of energymanagement (SEnM), following organization must develop and execute an energypolicy, set aims, tasks and Plans of actions, taking into account legislative requirements and other information, related to the meaningful use of energy. SEnM allows organization to get at obligations, fastened in a policy, undertake necessary actions for the improvement of level of energy efficiency and demonstrate conforming of the system, the requirements of the real international standard. ; В этой статье исследованы возможности внедрения международного стандарта ISO 50001:2011 в учреждениях бюджетной сферы на примере школы. ; Цей стандарт визначає вимоги до системи енергоменеджменту (СЕнМ), дотримуючись яких організація повинна розробити і виконувати енергополітику, встановити цілі, завдання та плани дій, що враховують законодавчі вимоги та іншу інформацію, що відноситься до значимого використанню енергії. СЕнМ дозволяє організації досягати зобов'язань, закріплених в політиці, вживати необхідних дій для поліпшення рівня енергоефективності та демонструвати відповідність системи вимогам цього державного стандарту.

Цей стандарт визначає вимоги до системи енергоменеджменту (СЕнМ), дотримуючись яких організація повинна розробити і виконувати енергополітику, встановити цілі, завдання та плани дій, що враховують законодавчі вимоги та іншу інформацію, що відноситься до значимого використанню енергії. СЕнМ дозволяє організації досягати зобов'язань, закріплених в політиці, вживати необхідних дій для поліпшення рівня енергоефективності та демонструвати відповідність системи вимогам цього державного стандарту. ; The Real international standard determines power management system requirement of energymanagement (SEnM), following organization must develop and execute an energypolicy, set aims, tasks and Plans of actions, taking into account legislative requirements and other information, related to the meaningful use of energy. SEnM allows organization to get at obligations, fastened in a policy, undertake necessary actions for the improvement of level of energy efficiency and demonstrate conforming of the system, the requirements of the real international standard. ; В этой статье исследованы возможности внедрения международного стандарта ISO 50001:2011 в учреждениях бюджетной сферы на примере школы.

Мета статті. Визначення напрямів та інструментів здійснення реформування системи державного управління із запровадженням принципів сучасного менеджменту.
Наукова новизна пов'язана із подальшим розвитком розуміння того, в якому напряму та яким чином повинна розвиватися вітчизняна система державного управління в сучасних умовах швидко мінливого світу. Визначено основні напрями трансформації сучасного менеджменту та зв'язок з ним сфери публічного управління; систематизовано комплекс вимог до особистих якостей і компетенцій менеджера.
Висновки. Для того, щоб удосконалити механізм державного управління та перетворити його в те, що отримало назву New Public Management (новий публічний менеджмент), необхідно, по-перше, усвідомити та прийняти той факт, що зміни неминучі; по-друге, основою філософії перетворень повинна стати спрямованість на інтереси суспільства та кожного окремого громадянина з використанням підприємницьких та інноваційних видів управлінської діяльності, що характерні практиці управління в приватному секторі економіки; по-третє, визнати, що основною і найважливішою умовою формування сучасної ефективної системи публічного менеджменту є воля конкретних керівників.
Великої уваги потребує відбір, навчання і розвиток держслужбовців, формування у них таких спільних цінностей, як прихильність до своєї роботи та емпатія. Саме такий підхід дозволить забезпечити високу ефективність системи публічного управління.

Педагогический менеджмент является в настоящее время отдельным направлением подготовки в системе педагогического образования. Теория управления как система организованного знания насчитывает более ста лет и одновременно является интенсивно развивающейся отраслью знания, все более приобретающего характер междисциплинарного. Современный отечественный педагогический менеджмент, с одной стороны, базируется на зарубежных разработках, с другой стороны, будучи имманентно связанным с опытом и практикой современного российского образования, развивается как оригинальная теория.Историографический обзор данной области знания позволяет проследить изменения управленческих подходов от технократического, представлявшего трудовую деятельность как часть производственного процесса, к личностно обусловленной парадигме, интегрирующей психолого-педагогические закономерности.Западная теория управления включала в себя: «подход научного управления», теорию «человеческих взаимоотношений», теорию принятия управленческих решений, теорию стратегий, теорию устойчивого развития и глобального «менеджмента без границ». В отечественной науке и практике управления образованием в силу социально-политических условий 1930-х годов административный подход, реализованный в принципах школоведения, возобладал над педологической позицией, нацеленной на гибкий подход к управлению образованием на основе учёта личностных потребностей и социальных реалий.Современный взгляд, реализованный в «новой управленческой парадигме», сочетает в себе возврат к принципам организации педагогического процесса и новационные теории, наиболее ярко представленные в теме образовательной среды.