The article deals with various approaches to definition of the term «legitimacy» and its understanding in relation to modern national legislation. Considerable attention is paid to the main characteristics, types of legitimacy and its relation with the term «legality». ; Статья посвящена раскрытию различных подходов к определению сущности термина «легитимность» и его понимания относительно современного отечественного законодательства. Значительное внимание уделено освещению характерных черт, типов легитимности и ее соотношению с термином «легальность». ; Стаття присвячена висвітленню різних підходів до визначення сутності терміну «легітимність» та його розуміння відносно сучасного вітчизняного законодавства. Значна увага приділена висвітленню характерних рис, типів легітимності та її співвідношенню з терміном «легальність».
Стаття присвячена дослідженню особливостей змін, які відбулися протягом останніх десятиліть та були спровоковані процесом глобалізації, руйнуванням довіри щодо домінування демократичної доцільності в розвитку державних інститутів влади, послабленням ролі глобальних організацій вирішувати кризи і конфлікти між акторами міжнародних відносин тощо. Зокрема, анексія Криму та війна в Україні 2022– 2023 років як прецедент переформатування кордонів у регіоні одним із засновників ООН – Росією. Відповідно, відбулося послаблення легітимності універсальних принципів і правил співжиття націй світу. Це викликало усвідомлення занепаду світового порядку, сформованого після Другої світової війни, що закріплювалось діяльністю ООН та її спеціальних установ. Головним предметом дослідження є пошук контурів майбутнього світового порядку, що змушує Україну корегувати свою зовнішню політику, не лише закріплюючи західний геополітичний вектор, а й враховуючи настрої та очікування громадян щодо майбутніх перспектив. Для цього був використаний системний метод у дослідженні сучасного світового порядку, який окреслив зазначені недоліки впорядкованості світу через втрату легітимності правил співжиття і зміну балансу сил між головними міжнародними гравцями; статистичний – для окреслення динаміки зміни настроїв громадян щодо зовнішньої політики України. Результатами здійсненого дослідження є виокремлення обрисів майбутнього світового порядку, а саме: боротьба цивілізацій Західного світу на чолі зі США і Глобального Півдня під проводом Китаю; втрата Росією статусу геополітичного гравця у Євразії та світі; вироблення нових легітимних принципів і правил взаємодії націй з урахуванням попередньо узгоджених регіональних устроїв; вироблення нового балансу інтересів та сил для подолання конфронтацій і фокусуванні на конкуренції. Водночас Україна враховує чинні тренди та здійснює зовнішню політику у період війни в таких напрямках: двосторонньої співпраці зі стратегічними партнерами, ситуативними партнерами, країнами-опонентами; посилення участі в міжнародних організаціях регіонального рівня; переформатування стратегії євроатлантичної інтеграції та впровадження гарантій безпеки.
Reviewed in historical prospect development and incipience legitimacy of political power in primitive and modern societies. Special emphasis put on a transformation of democratic ideas and legitimacy of power typical for them: from beginning to modern crisis of electoral democracy. The origin and significance of modern concepts and reasons legitimacy crisis in electoral democracy are found out. The new democratic institutes representing non-classical type of power legitimacy are considered, the key concepts of modern political rhetoric and practice are investigated. The key ways of development of modern democracy, the main problems which arise on its path, risks and prospects are investigated.Key words: legitimacy, idea of democracy, proximity, crisis of legitimacy, postdemocracy. ; Розглянуто в історичній перспективі розвиток і становлення типів легітимації політичної влади – від премодерних суспільств до сучасності. Особливо наголошено на трансформації демократичної ідеї та притаманних їй типів легітимації влади – від появи до сучасної кризи системи виборчо-представницької демократії. З'ясовано походження та сучасне значення поняття легітимності та причини теперішньої кризи системи представницько-виборчої демократії. Досліджено становлення нових демократичних інститутів, які репрезентують некласичні типи легітимації влади, розглянуто ключові поняття сучасної політичної риторики і практики. З'ясовано головні напрямки розвитку сучасної демократії, основні проблеми, які виникають на її шляху, ризики та перспективи.Ключові слова: легітимність, демократія, наближеність, криза легітимації, постдемократія.
The article analyses connection between effectiveness of bureaucracy as a component of power and legitimacy of power. The data collected from the sociological monitoring of the Institute of Sociology of the National Academy of Sciences of Ukraine "Ukrainian society1992-2013" and Worldwide Governance Indicators (WGI) were used in this investigation. WGI for Ukraine have been compared with WGI for Poland. We have pointed out that number of bureaucrats has been increased during last eight years and they have become more influent. By the way, it was happen when Party of Region had come to the ruling position under conditions of decline of confidence in political and state institutions and deepening of crisis of legitimacy. These sequences are appropriate because society evaluates legitimacy of political regime not according its attributes but according quality of governance and Worldwide Governance Indicators for Ukraine demonstrated regressive tendency in comparison with WGI for Poland. Results of both countries which have been reflected in world rates emphasize that Ukrainian bureaucracy has become the factor of delegitimation of power. In Ukrainian situation level of trust in government and its policy and support from ordinary people and businessmen fell dawn but in Poland level of trust in political and state institutions grew even at the crises time as result of considered and responsible economic policy and clearness prediction actions. Ukrainian government bureaucracy viewed the way of change as reducing the number of public servants but not set of functions that were redistributed and remained the same with old laws and rules. Therefore bureaucrats considering themselves as ruling class restricted opportunities for people and business activity. During the past twenty years as result of this situation data from the sociological monitoring of the Institute of Sociology showed that society demonstrated the lowest indicator of trust in government, prosecutors, courts and local government in 2013. Obviously that only legitimate power with bureaucracy as its important component might achieve growing of trust and support from people. In contemporary conditions legitimacy of power could be analyse not as a defined state but as a process of current creation and achievement through openness and quality of state governance and public services with affective institutions that supported by citizens. ; У статті досліджується взаємозв'язок між ефективністю бюрократії та легітимністю влади, компонентом якої вона є. Задля цього використовуються дані соціологічного моніторингу Інституту соціології НАН України «Українське суспільство 1992-2013 рр.» та індикатори ефективності вітчизняних державних владних інституцій (WGI: Worldwide Governance Indicators), показники яких співставлені з аналогами в Польщі.
The article reviews the trends in the development of digital network communications and converged media during the Covid-19 pandemic aiming at determining their impact on the legitimization of political institutions and the formation of a new world order. The conclusions are based on the analysis of the new forms and channels of communication in digital networks, including messengers and Tik Tok. The author assumes that the further digitalization of communication networks is accompanied by a simultaneous decrease in public confidence in the communicative action due to infodemic and intentional exclusion of certain groups of people. The article reviews the "swipe culture" of information consumption and its influence on the formation of discourses. There is a trend of restricting freedom of communication through artificial intelligence and social network algorithms. As a result, users seek more privacy and switch to secure channels of communication, which does not promote search for public consensus and legitimization of political institutions. The concept of "digital anomie" is proposed, which is a prerequisite for the intensification of protest movements around the world. The peculiarities of the use of digital networks during such protests in 2020-2021 and the attempts of national governments to control digital communication are analyzed. The author concludes that no subject, including national governments, digital technology giants, individual actors or audiences are able to control relations of power in digital networks. This reduces the strategic potential of political institutions as major players in the world order, further weakening their influence on key issues of world politics to the point of losing the subjectivity of politics as such. The search for the legitimization ways of political institutions within the above trends is the subject of the further scientific research of the author. ; У статті розглянуті тренди розвитку мережевих цифрових комунікацій та конвергентних медіа у період пандемії Covid-19 для визначення їх впливу на легітимність політичних інститутів та формування нового світопорядку. Висновки базуються на проведеному аналізі нових форм та каналів комунікації у цифрових мережах, в тому числі у месенджерах та Tik Tok. Автор припускає, що подальша цифровізація комунікаційних мереж супроводжується одночасним зниженням довіри громадян до самої комунікативної дії через інфодемію та цілеспрямоване виключення з комунікації окремих груп. У статті розглянута «свайпова культура» споживання інформації та її влив на формування дискурсів. Відзначено тренд до обмеження свободи комунікації через штучний інтелект та алгоритми соціальних мереж. Як результат, користувачі прагнуть більшої приватності та переходять до спілкування у закритих каналах, що в меншій мірі сприяє пошуку суспільного консенсусу та легітимації політичних інститутів. Запропоноване поняття «цифрова аномія», що є передумовою інтенсифікації протестних рухів в усьому світі. Проаналізовані особливості використання цифрових мереж під час таких протестів протягом 2020-2021 рр. та спроби національних урядів контролювати цифрову комунікацію. Автор доходить висновку, що жоден суб'єкт, в т.ч. національні уряди, цифрові технологічні гіганти, окремі актори чи аудиторія, не здатен контролювати владні відносини у цифрових мережах. Це знижує стратегічний потенціал політичних інститутів як основних акторів світопорядку, сприяючи подальшому послабленню їх впливу на ключові питання світової політики до втрати суб'єктності політики як такоі. Пошук шляхів легітимації політичних інститутів в межах означених вище трендів є предметом подальшого наукового пошуку автора.
The article reviews the trends in the development of digital network communications and converged media during the Covid-19 pandemic aiming at determining their impact on the legitimization of political institutions and the formation of a new world order. The conclusions are based on the analysis of the new forms and channels of communication in digital networks, including messengers and Tik Tok. The author assumes that the further digitalization of communication networks is accompanied by a simultaneous decrease in public confidence in the communicative action due to infodemic and intentional exclusion of certain groups of people. The article reviews the "swipe culture" of information consumption and its influence on the formation of discourses. There is a trend of restricting freedom of communication through artificial intelligence and social network algorithms. As a result, users seek more privacy and switch to secure channels of communication, which does not promote search for public consensus and legitimization of political institutions. The concept of "digital anomie" is proposed, which is a prerequisite for the intensification of protest movements around the world. The peculiarities of the use of digital networks during such protests in 2020-2021 and the attempts of national governments to control digital communication are analyzed. The author concludes that no subject, including national governments, digital technology giants, individual actors or audiences are able to control relations of power in digital networks. This reduces the strategic potential of political institutions as major players in the world order, further weakening their influence on key issues of world politics to the point of losing the subjectivity of politics as such. The search for the legitimization ways of political institutions within the above trends is the subject of the further scientific research of the author. ; У статті розглянуті тренди розвитку мережевих цифрових комунікацій та конвергентних медіа у період пандемії Covid-19 для визначення їх впливу на легітимність політичних інститутів та формування нового світопорядку. Висновки базуються на проведеному аналізі нових форм та каналів комунікації у цифрових мережах, в тому числі у месенджерах та Tik Tok. Автор припускає, що подальша цифровізація комунікаційних мереж супроводжується одночасним зниженням довіри громадян до самої комунікативної дії через інфодемію та цілеспрямоване виключення з комунікації окремих груп. У статті розглянута «свайпова культура» споживання інформації та її влив на формування дискурсів. Відзначено тренд до обмеження свободи комунікації через штучний інтелект та алгоритми соціальних мереж. Як результат, користувачі прагнуть більшої приватності та переходять до спілкування у закритих каналах, що в меншій мірі сприяє пошуку суспільного консенсусу та легітимації політичних інститутів. Запропоноване поняття «цифрова аномія», що є передумовою інтенсифікації протестних рухів в усьому світі. Проаналізовані особливості використання цифрових мереж під час таких протестів протягом 2020-2021 рр. та спроби національних урядів контролювати цифрову комунікацію. Автор доходить висновку, що жоден суб'єкт, в т.ч. національні уряди, цифрові технологічні гіганти, окремі актори чи аудиторія, не здатен контролювати владні відносини у цифрових мережах. Це знижує стратегічний потенціал політичних інститутів як основних акторів світопорядку, сприяючи подальшому послабленню їх впливу на ключові питання світової політики до втрати суб'єктності політики як такоі. Пошук шляхів легітимації політичних інститутів в межах означених вище трендів є предметом подальшого наукового пошуку автора.
The article is devoted to the study of the legitimacy of power and control over violence in a transitional society. It is noted that the problem of violence in a transitional society has a special political weight and, therefore, a scientific relevance. The solution to this problem is directly related to the ability of the political class to ensure the legitimacy of power. In classical concepts of legitimacy, it is stated that only the state has a monopoly on violence. However, in transitional societies, individual groups and political organizations can also resort to violence to preserve power and property. According to the noninstitutional theory, this situation is a hallmark of limited access orders. ; Статтю присвячено дослідженню легітимності влади та контролю над насильством у перехідному суспільстві. Зазначено, що в умовах перехідного суспільства особливої політичної ваги, а відтак і наукової актуальності набуває проблема насильства. Її вирішення пов'язується зі здатністю класу забезпечити легітимність влади. У класичних концепціях легітимності наголошується, що лише держава має монополію на насильство. Проте у перехідному суспільстві до насильства можуть вдаватись і окремі групи та політичні організації з метою збереження влади та власності. Відповідно до неоінституційної теорії така ситуація є характерною ознакою суспільства обмеженого доступу.
The article is devoted to the analysis of the system of implementation democratic legitimacy in the context of the civil society formation in Ukraine. The relationship between the categories of democracy, civil society, and the legitimacy of political power have been covered and revealed. The matter of the functional purpose of civil society in the focus of integration of the Ukrainian political system to modern models of European democracies have been addressed. Essential characteristics and applied principles of the mechanism of democratic legitimacy in the terms of the post-modern political process have been studied. ; Проанализорована система реализации механизма демократической легитимности в контексте становления гражданского общества в Украине. Освещена и раскрыта взаимосвязь между категориями демократии, гражданского общества и легитимности политической власти. Рассматривается вопрос определения функционального назначения гражданского общества в фокусе адаптации украинской политической системы к современным моделям европейских демократий. Исследованы сущностные характеристики и прикладные принципы действия механизма демократической легитимности в условиях постмодерного политического процесса. ; Проаналізовано систему реалізації механізму демократичної легітимності в контексті становлення громадянського суспільства в Україні. Висвітлено та розкрито взаємозв'язок між категоріями демократії, громадянського суспільства та легітимності політичної влади. Розглядається питання визначення функціонального призначення громадянського суспільства у фокусі адаптації української політичної системи до сучасних моделей європейських демократій. Досліджено сутнісні характеристики та прикладні принципи дії механізму демократичної легітимності в умовах постмодерного політичного процесу.
The article is devoted to the analysis of the system of implementation democratic legitimacy in the context of the civil society formation in Ukraine. The relationship between the categories of democracy, civil society, and the legitimacy of political power have been covered and revealed. The matter of the functional purpose of civil society in the focus of integration of the Ukrainian political system to modern models of European democracies have been addressed. Essential characteristics and applied principles of the mechanism of democratic legitimacy in the terms of the post-modern political process have been studied. ; Проанализорована система реализации механизма демократической легитимности в контексте становления гражданского общества в Украине. Освещена и раскрыта взаимосвязь между категориями демократии, гражданского общества и легитимности политической власти. Рассматривается вопрос определения функционального назначения гражданского общества в фокусе адаптации украинской политической системы к современным моделям европейских демократий. Исследованы сущностные характеристики и прикладные принципы действия механизма демократической легитимности в условиях постмодерного политического процесса. ; Проаналізовано систему реалізації механізму демократичної легітимності в контексті становлення громадянського суспільства в Україні. Висвітлено та розкрито взаємозв'язок між категоріями демократії, громадянського суспільства та легітимності політичної влади. Розглядається питання визначення функціонального призначення громадянського суспільства у фокусі адаптації української політичної системи до сучасних моделей європейських демократій. Досліджено сутнісні характеристики та прикладні принципи дії механізму демократичної легітимності в умовах постмодерного політичного процесу.
Was investigated the legitimacy of state power in post-imperial (post-colonial) society. Based on the analysis of both Ukrainian and other post-imperial societies was made the conclusion that Ukraine worked its way up similar for most of these cases of taking the foreign set of values, which allowed legitimizing its own state power. ; Исследована легитимность государственной власти в постимперском (постколониальном) обществе. На основе анализа развития как украинского, так и других постимперских обществ сделан вывод о том, что Украина прошла типичный для большинства таких обществ путь принятия внешней системы ценностей, что позволило легитимизировать собственную государственную власть. ; Досліджено легітимність державної влади у постімперському (постколоніальному) суспільстві. На підставі аналізу розвитку як українського, так і інших постімперських суспільств зроблено висновок, що Україна пройшла типовий для більшості таких суспільств шлях прийняття зовнішньої системи цінностей, що дозволило легітимізувати власну державну владу.
Декілька років тому було створено Національний реєстр електронних інформаційних ресурсів, в якому редакції та редактори можуть добровільно реєструвати електронні видання з власної ініціативи. Таким чином електронні журнали можуть зрівнятися з друкованими в їх правовому статусі. Оскільки електронні журнали більш вигідні з фінансової точки зору, уряду необхідно стимулювати видавців використовувати цю модель замість / паралельно з друкованою. Щоб цей перехід був можливий, бібліотеки повинні бути забезпечені відповідним обладнанням та персоналом. ; Несколько лет назад был создан Национальный реестр электронных информационных ресурсов, в котором редакции и редакторы могут добровольно регистрировать электронные издания по собственной инициативе. Таким образом электронные журналы могут уравняться с печатными в их правовом статусе. Поскольку электронные журналы более выгодны с финансовой точки зрения, правительству необходимо стимулировать издателей использовать эту модель вместо / параллельно с печатной. Чтобы этот переход был возможен, библиотеки должны быть снабжены соответствующим оборудованием и персоналом. ; Electronic media become more and more popular throughout the world, especially in the field of science. Numerous benefits of electronic scientific journals comparing with the printing ones make them more attractive for readers and libraries. Despite the world tendency in shifting from print to electronic-only scientific journals, Ukrainian legal system restricts possibilities of e-journals in publishing results of scientific works. Concerning possible reasons of such restrictions we revealed that the only unresolved problem is the absence of proper legal regulation of the process of state registration. The National Register of electronic information resources was created several years ago, but the requirement to register scientific periodical e-journals on this site is absent. Meanwhile editorial board and editors can voluntary register electronic issues by their own initiative. In this way electronic journals will equalize with the print ones in their legal status, so the mentioned restrictions in their rights need to be removed. To improve confidence in the long-term preservation of materials published in electronic journals editors need to be encouraged to subscribe their issues in the system of digital object identifier. As e-only journals are more financially profitable, government need to stimulate publishers to use this model instead of/in parallel with the print one. To make this transition possible, libraries should be supplied with proper equipment and personnel.
This article deals with the problem of justification of external legitimacy of the state which is closely linked with the principles applied in assessing the internal policy of other subjects. Here it comes as human rights, the violation of which leads to a deficiency of internal legitimacy of the state and to respect the principles of foreign policy. Often external legitimacy of the state is determined by the presence or absence of international recognition, which may entail certain political consequences, such as immersion of the state in political isolation or neglect in the «political oblivion» and vice versa. ; В этой статье идет речь о проблеме обоснования внешней легитимности государства, которая тесно связана с принципами, применяемыми в оценке внутренней политики государства со стороны других субъектов. Здесь речь идет как о соблюдении прав человека, нарушение которых приводит к дефициту внутренней легитимности государства, так и об уважении принципов внешнеполитической деятельности. Часто внешняя легитимность государства обусловливается наличием или отсутствием международного признания, что может повлечь за собой определенные политические последствия, такие как погружение государства в политическую изоляцию, или забвение в «политическом небытии», и наоборот. ; У цій статті йде мова про проблему обґрунтування зовнішньої легітимності держави, яка тісно пов'язана із принципами, що застосовуються в оцінці внутрішньої політики держави з боку інших суб'єктів. Тут йдеться як про дотримання прав людини, порушення яких призводить до дефіциту внутрішньої легітимності держави, так і про повагу до принципів зовнішньополітичної діяльності. Часто зовнішня легітимність держави обумовлюється наявністю або відсутністю міжнародного визнання, що може тягнути за собою певні політичні наслідки, такі як занурення держави в політичну ізоляцію або забуття у «політичному небутті», та навпаки.
The article offers a presentation of the concept of cognitive strategies of legitimacy of political power in the context of the axiological (value-normative) approach. The author made an attempt to identify the determinants of value and normative legitimacy of political power. Key words: legitimation, legitimacy of power, value legitimation. ; У статті запропоновані презентації пізнавальних стратегій концепту легітимності політичної влади в контексті аксіологічного (ціннісно-нормативного) підходу. Автором робиться спроба визначити ціннісно-нормативні детермінанти легітимності політичної влади. Ключові слова: легітимність, легітимність влади, ціннісна легітимація.
Теорія легітимації виникла внаслідок вивчення західних демократій. Найбільший потенціал легітимності властивий демократії. Демократична влада через її відкритість, підконтрольність і мінливість виробляє в собі здатність до самоконтролю, підтримки правопорядку і загальноприйнятої моралі, завдяки чому вона формує схильність до стриманості, толерантності, до пошуку компромісів.Але легітимність особливо важлива для систем, здійснюючих перехід від тоталітарних і авторитарних до демократичних. ; Теорія легітимації виникла внаслідок вивчення західних демократій. Найбільший потенціал легітимності властивий демократії. Демократична влада через її відкритість, підконтрольність і мінливість виробляє в собі здатність до самоконтролю, підтримки правопорядку і загальноприйнятої моралі, завдяки чому вона формує схильність до стриманості, толерантності, до пошуку компромісів.Але легітимність особливо важлива для систем, здійснюючих перехід від тоталітарних і авторитарних до демократичних. ; Теорія легітимації виникла внаслідок вивчення західних демократій. Найбільший потенціал легітимності властивий демократії. Демократична влада через її відкритість, підконтрольність і мінливість виробляє в собі здатність до самоконтролю, підтримки правопорядку і загальноприйнятої моралі, завдяки чому вона формує схильність до стриманості, толерантності, до пошуку компромісів.Але легітимність особливо важлива для систем, здійснюючих перехід від тоталітарних і авторитарних до демократичних.
