Suchergebnisse

Мета роботи – дослідити сутність понять «цифрова еконо- міка», «кіберпростір» та «кібербезпека» у контексті національної безпеки, виділити сучасні тренди економічних кіберзагроз та напрями удоскона- лення державного управління у сфері економічної кібербезпеки. Методологія. Безпека цифрової економіки у державній політиці потре- бує виокремлення проблемного поля у розрізі врахування загроз національ- ній безпеці та побудови відповідних механізмів їх протидії. Хоча державна політика у галузі кібербезпеки і має еволюційні тенденції, темпи її розвитку не відповідають сучасним вимогам. Отже, існує нагальна потреба в дослі- дженні напрямів покращення ситуації щодо питань кіберзахисту. У роботі визначені поняття «кіберпростір» та «кібербезпека» в економічній площині. Їх взаємозв'язок та роль у цифровізації економіки дали змогу відобразити модель системи національної безпеки у кіберекономічному розрізі. Високий рівень розвитку кіберпростору і організації кіберзагроз вка- зує на необхідність зміни парадигми стратегії кібербезпеки: вона повинна базуватися не на реагуванні за фактом, а бути побудованою за принципом прогнозування і планування захисту від майбутніх дій кіберзлочинців. Для цього потрібно постійно аналізувати сучасні тренди економічних кіберза- гроз. У роботі виділені найбільш актуальні з них на даний час. Наукова новизна. Акцентовано, що для успішного протистояння розгля- нутим викликам Україні потрібна нова кіберстратегія. Важливо, щоб шлях, яким рухається Україна у розбудові власної кібербезпеки, набув відповідних і невідкладних змін, а сам цей рух був доволі швидким. Виділено заходи, що мають знайти першочергове втілення у цьому напрямі. Висновки. Результати дослідження показують важливість усвідомлення серйозних проблем щодо забезпечення кібербезпеки, що вимагають роз- робки і впровадження більш ефективних механізмів функціонування і забез- печення роботи кіберпростору, підвищення надійності основних механізмів і компонентів глобальної інтернет-мережі та інших пристроїв ІКТ, враху- вання людського фактору, комплексного і системного підходу у визначенні методичних засад та інструментів формування державної політики з забез- печення кібербезпеки.

У статті розглянуто окремі пріоритетні напрями забезпечення кібербезпеки Державної прикордонної служби України в умовах сьогодення. Безпека інформації з огляду на розвиток інформаційного суспільства може розглядатися як стан захищеності існування й стимул розвитку певних відносин між особами, сукупностями груп і спільнот у соціумі, державами й глобальним суспільством, що здійснюються за посередництва комунікацій у світовому інформаційному вимірі. Захист інформації доцільно розуміти як сукупність організаційних і технічних заходів та правових норм, направлених на запобігання вчиненню шкоди інтересам власника інформаційних даних або автоматизованих систем, а також осіб, котрі користуються цією інформацією. При цьому порушення цілісності інформації в автоматизованій системі здійснюються через дії порушника інформаційної безпеки – фізичної чи юридичної особи, яка навмисно чи ненавмисно вдається до неправомірних дій по відношенню до автоматизованої системи та інформації у ній. Порушення роботи автоматизованої системи відбуваються унаслідок дії певних обставин, які спричиняють спотворення обробки інформаційних масивів (унаслідок дії порушників). Несанкціонованим доступом слід вважати доступ до відомостей, який здійснюється із порушенням реалізованих у рамках автоматизованих систем правил розмежування доступу. Витоком інформації слід вважати результат дій порушника, через які інформація перетворюється на таку, що стає відомою й доступною суб'єктам, які не володіють правом доступу до неї. На відміну від витоку, втратою інформації є дія, через яку інформація в автоматизованій системі припиняє існування для фізичних чи юридичних осіб, котрі мають право власності на цю інформацію у повному або обмеженому обсязі. Критерії захисту інформації необхідні: по-перше, для формування методологічної бази для виявлення вимог щодо захисту інформації в автоматизованих системах від несанкціонованого доступу; подруге, для створення захищених автоматизованих систем і засобів захисту від несанкціонованого доступу; по-третє, для оцінювання рівня захищеності інформаційних масивів в автоматизованих системах та їх можливості використання у ході обробки критичної інформації (інформаційних даних, які вимагають захисту).

Стаття присвячена аналізу особливостей кібербезпеки як важливої складової національної безпеки України, законодавчого і нормативно-правового забезпечення даної сфери, реалізації чисельних заходів державою під час боротьби з кібернападами на об'єкти критичної інфраструктури, об'єкти громадянського суспільства та діяльності спеціалізованих державних структур, які забезпечують кіберзахист країни в умовах протидії російській агресії, з використанням сучасних світових практик, зокрема країн НАТО та ЄС в означеній сфері. Розкрито особливості, стратегії та суб'єкти кібернападів на стратегічні об'єкти критичної інфраструктури України, приватні підприємства та ЗМІ. Проаналізовано закордонний досвід боротьби з кіберзлочинністю за допомогою комплексних, збалансованих стратегій управління кіберризиками. Результати дослідження досвіду України та світу у боротьбі з кіберзлочинністю доводять, що неможливо повністю позбутись ризиків у сфері кібербезпеки. Проте, на нашу думку, спільні зусилля світової спільноти щодо обміну досвідом, технологіями, здобутками фахівців у сфері кіберзахисту, взаємна фінансова підтримка, скоординована спільна системна відповідь країн на кіберзлочини, запровадження нових світових стандартів з кібербезпеки та інформаційної безпеки, оновлення національних та міжнародних стратегій, законодавства, які б відповідали новим кібервикликам, є запорукою подолання спільними зусиллями нових сучасних викликів. Також авторами розглянуто нагальність розробки окремої комплексної державної програми для освітніх закладів, державних установ, програми співпраці з підприємцями, громадськими організаціями, з метою охопити всі категорії населення та навчити елементарним заходам кібербезпеки, інформаційної безпеки, ознайомлення їх з кіберризиками під час здійснення діяльності в кіберпросторі, інформування про спеціалізовані державні підрозділи, які можуть надати кваліфіковану допомогу у випадку нападів з боку кіберзлочинців.

The article title is 'Cybersecurity of Ukraine: scientific and practical dimensions of modernity'. The article discusses the problems of cybersecurity in Ukraine. Attention is drawn to the scientific understanding of the terms 'cyberspace' and 'cybersecurity' by domestic and foreign researchers of this subject. It is noted that there is still no clear definition of these terms and this complicates the scientific comprehension as well as further practical overcoming of the problems and challenges that arise in cyberspace.Nowadays cyberspace is seen as an important security imperative, since on its implementation depend economic, military, social and other spheres of state activity. The article discusses the issue of cyber-power of the state. It is noted that essentially the same, yet modernized, approaches that were for- mulated by the classics of geopolitics can be applied for cyberspace.The article also describes the main threats to the cyber security of Ukraine in the context of Rus- sian aggression in cyberspace. With the beginning Russian hybrid war, where cyber warfare is one of its prominent components, Ukraine needs to search the ways and mechanisms to ensure cyber security from the current threats that are emerging. Attention is drawn to the issue of patriotic volunteer projects with the goal to confront the Russian cyberattacks. It is indicated that in modern conditions, public associations, as an integral part of civil society, are a full-fledged participant in the process of ensuring information security of Ukraine.The article draw attention to the fact, that with the beginning of the Russian invasion to Ukraine, the transformation of legislation concerning the information, including on cybersecurity has begun. It is analyses the main legal acts in Ukraine that have been adopted since 2014, which regulate the sphere of cybersecurity. ; У статті розкриваються проблеми кібербезпеки України. Звертається увага на наукове осмис- лення термінів «кіберпростір», «кібербезпека» як вітчизняними, так і зарубіжними дослідниками цього питання. Вказано, що дотепер ще не існує чітко визначеного змісту зазначених термінів, що ускладнює наукове осмислення та подальше практичне подолання тих проблем і викликів, які поста- ють у кіберпросторі. Актуалізується питання кібермогутності держави. Відзначається, що для кібер- простору можуть застосовуватися модернізовані, проте за суттю ті ж самі підходи, які були сформу- льовані класиками геополітики. Описано основні загрози кібербезпеці України в контексті російської інформаційної- та кіберагресії. В колі уваги – питання реалізації патріотичних волонтерських проектів метою яких є протистояння російським кібератакам. Вказано, що з початком російської військової агресії проти України розпочалася трансформація національного інформаційного законодавства, в тому числі щодо кібербезпеки. У статті проаналізовано основні нормативно-правові акти України, які були прийняті з 2014 року та регулюють сферу кібербезпеки.

Given the rapid growth of cyber-risks and cyber-threats, monitoring the current state of our country's cybersecurity, highlighting the main problems of building a national cyber defense system and identifying ways to solve them are important. It requires both an analysis of steps already implemented to protect computer and telecommunication networks against cyberattacks, as well as the identification of the necessary steps to create conditions for the safe functioning of cyberspace. The study shows significant political, economic and social efforts to enhance cyber-resilience that the state is making to develop national cybersecurity capabilities. Effective cybersecurity needs to be addressed comprehensively and requires coordinated actions at national, regional, and international levels to prevent, prepare for, respond to and recover from incidents by government, the private sector, and civil society. Political, scientific, technical, organizational and educational issues are identified. It is necessary to solve them in the framework of complex counteraction to cyber threats in order to respond quickly to the dynamic changes occurring in cyberspace. More efforts should be made to establish publicprivate partnerships, to develop and implement a mechanism for the exchange of information between public authorities, the private sector and citizens regarding threats to the critical information infrastructure. Ukraine should step up its participation in the organization of joint international cyber-capacity building projects in order to coordinate actions and find new ways in strengthening cybersecurity and protection of critical information infrastructures in response to new trends in the global movement towards the digital economy and information society. ; В условиях стремительного роста киберрисков и киберугроз важно мониторить состояние кибербезопасности нашей страны, выявление проблем национальной системы киберзащиты и определение направлений их решения. Для этого необходим как анализ уже реализованных ...

The coronavirus pandemic has created an unprecedented global emergency related to risks, including cyber-risks, which threaten cybersecurity at both local and global levels. An analysis of the information carried out by the US and EU special institutions confirms that with the appearance of COVID-19 (coronavirus) as a result of a pandemic serious risky economic and political problems are expected with a high percentage of probability. Additional problems are created by the unprecedented transition to online work, when continuous activity during a pandemic occurs mainly using remote operations. Definitions of specific risks are contained in many standards of various sectors of the economy and equipment. However, there is an international standard ISO 31000, which is used for general risk assessment. To implement the risk management process in the current conditions in cybersecurity, it must be integrated with the components of risk management in particular and in general, including the exchange of information and consulting; establishing the context (environment); general risk assessment (its identification, analysis and evaluation); processing and summarizing the results of the selected type of risk; monitoring and critical analysis, as well as dealing with unforeseen threats. It is shown that in the context of a fundamental increase in teleconferences (during the pandemic), the number of cyber risks significantly increases. It is noted that risks are consistent interrelated procedures that are included in the management process and require a more planned systematic approach, given that risk assessment involves studying the state, situation (scenarios) with existing signs of danger, uncertainty and/or randomness. An effective method of its implementation is to provide a legal basis and multi-factor design or forecasting. However, in the first part, the legislative decision almost always comes late. Previously, at the stage of technical risk assessment, a risk management strategy is formed, and since it is impossible to completely avoid risks in most cases, it is important to solve the issue of admissibility (acceptability, justification) of risk, which requires further research and justification. Risk assessment used in technical systems is considered as a process of identifying information resources of the system and threats to these resources, as well as possible losses, based on an assessment of the frequency of events and the amount of damage. Risk analysis is revealed as the process of identifying risks, determining their magnitude, and identifying areas that require protection. Consequently, the COVID-19 pandemic has created and continues to create social and technical problems that are expressed in the emergence of new risks, new cyber risks. Risks become even more consistent and interconnected processes, inherently entering the management system. In this case it becomes more appropriate to make periodical checks of key premises to identify the use of technical means of hidden information retrieval and periodically conduct online seminars with security officers. ; Стаття покликана стимулювати інтерес до проявів ризиків у кібербезпеці в умовах COVID-19 (коронавірусу). Зокрема, проаналізовано та надано оцінку проявам кіберризиків у контексті кібербезпеки як нової проблеми, пов'язаної з появою COVID-19, а також з'ясовано її стан та генезу. Запропоновано вирішити проблему управління різними видами ризиків шляхом інституційного розуміння забезпечення юридичного підґрунтя та багатофакторного проєктування або прогнозування, а також запропоновано основний метод посилення захисту – технічний, що використовує, перш за все, алгоритмічні методи, а в окремих випадках – можливість використання сил «Червоної команди» захисної структури. Показано, що в умовах принципового збільшення телеконференцій (у період пандемії) суттєво збільшується кількість кіберризиків. Зазначено основні заходи безпеки, потрібні для захисту інформаційно-комунікативної інфраструктури в умовах дії пандемії по COVID-19 (коронавірусу). Авторами доведено, що, оскільки ризики все більше стають послідовними та взаємопов'язаними процесами як невід'ємні складники системи управління, то в цьому випадку більш доречними стають періодичні перевірки офісних приміщень на виявлення використання технічних засобів скритого зняття інформації та періодичне проведення онлайн семінарів зі співробітниками з питань безпеки.

The coronavirus pandemic has created an unprecedented global emergency related to risks, including cyber-risks, which threaten cybersecurity at both local and global levels. An analysis of the information carried out by the US and EU special institutions confirms that with the appearance of COVID-19 (coronavirus) as a result of a pandemic serious risky economic and political problems are expected with a high percentage of probability. Additional problems are created by the unprecedented transition to online work, when continuous activity during a pandemic occurs mainly using remote operations. Definitions of specific risks are contained in many standards of various sectors of the economy and equipment. However, there is an international standard ISO 31000, which is used for general risk assessment. To implement the risk management process in the current conditions in cybersecurity, it must be integrated with the components of risk management in particular and in general, including the exchange of information and consulting; establishing the context (environment); general risk assessment (its identification, analysis and evaluation); processing and summarizing the results of the selected type of risk; monitoring and critical analysis, as well as dealing with unforeseen threats. It is shown that in the context of a fundamental increase in teleconferences (during the pandemic), the number of cyber risks significantly increases. It is noted that risks are consistent interrelated procedures that are included in the management process and require a more planned systematic approach, given that risk assessment involves studying the state, situation (scenarios) with existing signs of danger, uncertainty and/or randomness. An effective method of its implementation is to provide a legal basis and multi-factor design or forecasting. However, in the first part, the legislative decision almost always comes late. Previously, at the stage of technical risk assessment, a risk management strategy is formed, and since it is impossible to completely avoid risks in most cases, it is important to solve the issue of admissibility (acceptability, justification) of risk, which requires further research and justification. Risk assessment used in technical systems is considered as a process of identifying information resources of the system and threats to these resources, as well as possible losses, based on an assessment of the frequency of events and the amount of damage. Risk analysis is revealed as the process of identifying risks, determining their magnitude, and identifying areas that require protection. Consequently, the COVID-19 pandemic has created and continues to create social and technical problems that are expressed in the emergence of new risks, new cyber risks. Risks become even more consistent and interconnected processes, inherently entering the management system. In this case it becomes more appropriate to make periodical checks of key premises to identify the use of technical means of hidden information retrieval and periodically conduct online seminars with security officers. ; Стаття покликана стимулювати інтерес до проявів ризиків у кібербезпеці в умовах COVID-19 (коронавірусу). Зокрема, проаналізовано та надано оцінку проявам кіберризиків у контексті кібербезпеки як нової проблеми, пов'язаної з появою COVID-19, а також з'ясовано її стан та генезу. Запропоновано вирішити проблему управління різними видами ризиків шляхом інституційного розуміння забезпечення юридичного підґрунтя та багатофакторного проєктування або прогнозування, а також запропоновано основний метод посилення захисту – технічний, що використовує, перш за все, алгоритмічні методи, а в окремих випадках – можливість використання сил «Червоної команди» захисної структури. Показано, що в умовах принципового збільшення телеконференцій (у період пандемії) суттєво збільшується кількість кіберризиків. Зазначено основні заходи безпеки, потрібні для захисту інформаційно-комунікативної інфраструктури в умовах дії пандемії по COVID-19 (коронавірусу). Авторами доведено, що, оскільки ризики все більше стають послідовними та взаємопов'язаними процесами як невід'ємні складники системи управління, то в цьому випадку більш доречними стають періодичні перевірки офісних приміщень на виявлення використання технічних засобів скритого зняття інформації та періодичне проведення онлайн семінарів зі співробітниками з питань безпеки.

Статтю присвячено визначенню особливостей впровадження та удосконалення поняття «кібербезпека» в сучасній юридичній науці, проаналізовано систему джерел національного та міжнародного законодавства, яка регулює правовідносини в кіберпросторі. Проаналізовано різні підходи до поняття «кібербезпека», а також досліджено визначення безпеки як філософської категорії і розкрито її сутність. ; Статья посвящена определению особенностей внедрения и усовершенствования понятия «кибербезопасность» в современной юридической науке, проанализирована система источников национального и международного законодательства, регулирующая правоотношения в киберпространстве. Проанализированы различные подходы к понятию «кибербезопасность», а также исследованы определения безопасности как философской категории и раскрыта ее сущность. ; The article is devoted to the definition of the peculiarities of the introduction and improvement of the concept of «cyber security» in modern legal science, analyzed the system of sources of national and international legislation regulating legal relations in cyberspace. Different approaches to the concept of «cybersecurity» are analyzed, and the definition of security as a philosophical category is investigated and its essence is revealed.

Статтю присвячено визначенню особливостей впровадження та удосконалення поняття «кібербезпека» в сучасній юридичній науці, проаналізовано систему джерел національного та міжнародного законодавства, яка регулює правовідносини в кіберпросторі. Проаналізовано різні підходи до поняття «кібербезпека», а також досліджено визначення безпеки як філософської категорії і розкрито її сутність. ; Статья посвящена определению особенностей внедрения и усовершенствования понятия «кибербезопасность» в современной юридической науке, проанализирована система источников национального и международного законодательства, регулирующая правоотношения в киберпространстве. Проанализированы различные подходы к понятию «кибербезопасность», а также исследованы определения безопасности как философской категории и раскрыта ее сущность. ; The article is devoted to the definition of the peculiarities of the introduction and improvement of the concept of «cyber security» in modern legal science, analyzed the system of sources of national and international legislation regulating legal relations in cyberspace. Different approaches to the concept of «cybersecurity» are analyzed, and the definition of security as a philosophical category is investigated and its essence is revealed.

The article argues for the necessity of working out the notion «cyber security of the State Border Guard Service of Ukraine». It is given statistics on the number of cyber-attack attempts on Ukrainian business and government agencies. The need to increase efforts in the field of border cyber security is being updated. The state, structure and purpose of the information and telecommunication system of the State Border Guard Service of Ukraine «Hart» are investigated. There are such types of information that must be protected in the State Border Guard Service of Ukraine: open, confidential, official, secret information and information protection requirements of which set by law. It is substantiated that the virtual space within which information processed using the information and telecommunication system of the State Border Guard Service of Ukraine "Hart" is circulated is a cybernetic space (cyberspace) of the State Border Guard Service of Ukraine. The security of cyberspace of the border agency is carried out in accordance with the norms of international law, the Constitution of Ukraine, laws and subordinate legal acts of national legislation. The lack of regulatory definition of the «cybersecurity of the State Border Guard Service of Ukraine» has caused the need for its study on a scientific level. As the result of the research, the definition of the notion «cyber security of the State Border Guard Service of Ukraine» is formulated, it is the complex of legal, organizational and technical measures aimed at ensuring the security of the functioning of the information and telecommunication systems of the State Border Guard Service of Ukraine, by timely detection, prevention and neutralization of real and potential threats in the cybernetic space of the State Border Guard Service of Ukraine. ; У статті аргументується потреба визначення поняття «кібербезпека Державної прикордонної служби України». Наводяться статистичні дані щодо кількості спроб кібернетичних атак на підприємства та державні установи України. Актуалізується питання необхідності нарощування зусиль у сфері забезпечення кібернетичної безпеки прикордонного відомства. Досліджується стан, структура та призначення інформаційно-телекомунікаційної системи Державної прикордонної служби України «Гарт». Визначено види інформації, що підлягають обов'язковому захисту у прикордонній інформаційно-телекомунікаційній системі: відкрита, конфіденційна, службова, інформація, яка становить державну, або іншу, передбачену законом таємницю, інформація, вимога щодо захисту якої встановлена законом. Обґрунтовано, що віртуальний простір, у межах якого циркулює інформація, що обробляється з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи Державної прикордонної служби України «Гарт» являє собою кібернетичний простір (кіберпростір) Державної прикордонної служби України. Забезпечення безпеки кіберпростору прикордонного відомства здійснюється у відповідності до норм міжнародного права, Конституції України, законів та підзаконних актів національного законодавства. Відсутність нормативного визначення поняття «кібербезпека Державної прикордонної служби України» обумовила необхідність його обґрунтування на науковому рівні. За результатами дослідження сформульовано визначення поняття «кібербезпека Державної прикордонної служби України» – це комплекс правових, організаційних та технічних заходів, спрямованих на забезпечення безпеки функціонування інформаційно-телекомунікаційних систем Державної прикордонної служби України, шляхом своєчасного виявлення, запобігання та нейтралізації реальних і потенційних загроз у кібернетичному просторі Державної прикордонної служби України.

Trends in the development of higher professional education in the conditions of the information society confirm its transformation in accordance with the expansion of the spheres of professional activity and education related to the significant dynamics of the development of the information component of human life and society. The state of the development of the information society and information infrastructure of Ukraine determines the professional requirements of public and private structures for the training of specialists in the field of information security and information-psychological confrontation of technical, humanitarian and economic specializations. These areas of professional activity have been developing significantly in the last three decades, and the sphere of cyber security since the 2000 (with the notion of the national system of cyber security in Ukraine legally determined only in 2016). The content of the concept of cybersecurity covers not only technology, but above all human resource. Today, the majority of representatives of agencies involved in the national system of cyber security of Ukraine, note the urgency and the need for proper staffing by professionals of the relevant specialization. Theoretical analysis, generalization and definition of the role of cyber security in modern society and training of future specialists of the branch in higher educational institutions, tendencies of modernization for organization of educational processes on the basis of competence approach, system analysis of legislative, normative and regulatory basis, pedagogical experience of professional training of future cybersecurity specialists in higher education institutions. The scientific and technological revolution has caused deep system transformations around the world. First of all, due to the improvement of achievements in the field of the latest information technologies with the assets that arose on the basis of the rapid development of information and telecommunication systems, fundamentally new comprehensive issues – the information society, as well as informational and cybernetic spaces, which today cover virtually unlimited potential and play a leading role, have been formed, role in the economic and social development of each country in the world ; В статті розкрито тенденції модернізації професійної підготовки майбутніх фахівців із кібербезпеки на засадах компетентнісного підходу: створення нових технологій відповідно світового рівня розвитку ІТ-технологій, нових сфер, спеціалізацій професійної діяльності та забезпечуються технологічним, управлінським рівнями професійної діяльності із забезпечення кібербезпеки у суспільстві, державі та для її громадян, міжнародного співробітництва і співпраці у галузі для ІТ-підтримки та безпеки електронного документообігу з використанням локальних і глобальних мереж, належного захисту інформації у сучасному соціумі, підготовку компетентних фахівців у галузі кібербезпеки відповідно до освітніх стандартів. Встановлено, що основоположною для професійного розвитку фахівців галузі є неперервна освіта із застосуванням інноваційної педагогіки, розробки й упровадження ефективних методів і методик навчання впродовж життя. Доведено, що організацію професійної підготовки майбутніх фахівців з кібербезпеки доцільно розглядати в концепції ступеневої неперервної освіти та в рамках соціального партнерства між вищими навчальними закладами, державою, бізнесом, вітчизняними та міжнародними громадськими організаціями.

Some problems cybernetic intervention and cyber security of Ukraine and the prospects for overcoming them. Are given priority principles of state policy in the field of cyber security of Ukraine in conditions of war with Russia. Based on the analysis of the legal sources of the ways of developing the foundations of a modern state policy in the field of cyber security in Ukraine. Refine major threats and areas of destructive activities of the Russian Federation in the information space of Ukraine at the expense of national interests. The expediency of development of organizational, legal and methodological bases to ensure the cyber security of Ukraine in conditions of war with Russia, as well as the construction of a national cyber security system. ; Рассмотрены некоторые проблемы киберинтервенции и кибербезопасности Украины, а также перспективы их преодоления. Приведены приоритетные принципы государственной политики в сфере обеспечения кибербезопасности Украины в условиях проведения войны с Россией. На основании анализа правовых источников определены пути формирования основ современной государственной политики в сфере обеспечения кибербезопасности Украины. Детализированы основные угрозы и направления деструктивной деятельности Российской Федерации в информационном пространстве Украины в ущерб национальным интересам государства. Обоснована целесообразность разработки организационно-правовых и методологических основ по обеспечению кибербезопасности Украины в условиях ведения войны с Россией, а также построения национальной системы кибербезопасности. ; Розглянуто деякі проблеми кіберінтервенції та кібербезпеки України, а також перспективи їх подолання. Наведено пріоритетні засади державної політики у сфері забезпечення кібернетичної безпеки України в умовах проведення військових дій з Росією. На підставі аналізу правових джерел визначено шляхи формування засад сучасної державної політики у сфері забезпечення кібернетичної безпеки України. Деталізовано основні загрози та напрями деструктивної діяльності Російської Федерації в інформаційному просторі України на шкоду національним інтересам держави. Обґрунтовано доцільність розроблення організаційно-правових та методологічних засад щодо забезпечення кібернетичної безпеки України в умовах ведення війни з Росією, а також побудови національної системи кібербезпеки.

The scientific and technological revolution of the early 21st century has caused profound systemic transformations around the world. First of all, due to the combination of advances in the field of advanced information and communication technologies (ICT) with the acquisitions that have emerged from the rapid development of information and telecommunications systems (ITS), fundamentally new global substances have emerged - the information society, as well as the information and cybernetic spaces they have almost unlimited potential and play a leading role in the economic and social development of every country in the world. However, due to the unprecedented proliferation of ICTs and ITSs, the world community has received not only numerous benefits, but also a number of problems caused by the growing vulnerability of the info sphere to third-party cybernetic influences. Therefore, it is only natural for the need to control and further regulate appropriate relationships, and therefore for the immediate creation of a robust cyber security system. Instead, the absence of such a system could lead to the loss of political independence of any state in the world, since it would involve the actual loss of competition by non-military means and the subordination of its national interests to the interests of the opposing party. As these circumstances play an important role in the geopolitical competition of most countries in the world recently, ensuring cybersecurity and harmony in cyberspace has become a major challenge in our information age. The article is devoted to the study of cybercrime trends, which is a threat to the information security of our country. The place and role of cyber security in the nationalist security system of the state are highlighted. The situation of the cyber defense system in the advanced countries of the world, such as the United States of America and the United Kingdom, was detailed. The main shortcomings and prospects of installing cyberspace protection have been identified. The use of modern information technologies in the state structures, as well as in the society as a whole, makes solving the problems of information security one of the main ones. ; Науково-технічна революція початку ХХІ сторіччя спричинила в усьому світі глибокні системнні перетвнорення. Передунсім завдякни поєднаннню досягннень у сфері новітнніх інформнаційно-комунікаційних технолногій (ІКТ) із надбанннями, що постални на базі стрімкного розвитнку інформнаційно-телекомунікаційних систем (ІТC), сформунвалися принцинпово нові глобалньні субстаннції — інформнаційне суспілньство, а також інформнаційний та кіберннетичний простонри, які мають нині практинчно необменжений потенцніал і відігрнають провіднну роль в економнічному та соціалньному розвитнку кожної країни світу. Проте через небаченне досі поширенння ІКТ та ІТC світовна спільннота отриманла не лише численнні переванги, а й цілу низку пробленм, зумовлнених дедалі більшоню вразлинвістю інфосфнери щодо сторонннього кіберннетичного впливу. Тому цілком природнно постална необхіндність контронлю та подальншого врегулнювання відповнідних взаємонвідносин, а отже, і невідкнладного створенння надійнної системни кіберннетичної безпекни. Натомінсть відсутнність такої системни може призвенсти до втрати політинчної незаленжності будь-якої державни світу, бо йтиметнься про фактичнний програнш нею змаганння невійсньковими засобанми та підпорнядкування її націоннальних інтеренсів інтеренсам протибнорчої сторонни. Оскільнки саме ці обставнини відігрнають останннім часом важливну роль у геополнітичній конкурненції більшонсті країн світу, то забезпнечення кібербнезпеки та злагодни в кіберпнросторі стає головнним завданнням нашої інформнаційної епохи. Стаття посвячнена досліднженням тенденнцій кіберннетичної злочиннності, що є загрозною інформнаційній безпецні нашої державни. Виділенно місце та роль кіберннетичної безпекни в системні націонналістичної безпекни державни. Було деталінзовано становнище системни оборонни від кіберннетичних атак в передонвих державнах світу, таких як Сполучнені Штати Америкни та Велика Британнія. Виявленно головнні недолінки та перспенктиви встанонвлення захистну кіберннетичного простонру. Викоринстання сучаснних інформнаційних технолногій у державнних структнурах, а також у суспілньстві в цілому, висуванє вирішенння пробленм інформнаційної безпекни в число основнних.

У презентації представлено сучасний стан нормативно-правового регулювання кібербезпеки в України, напрямів його удосконалення та вдосконалення Національної системи кібербезпеки

To date, the problem of cybersecurity is topical. Every day, each of us is faced with the need to use information technology, beginning with the placement of personal information on the Internet, to the use of ATMs, bank accounts, etc. Hence the question arises whether this problem is controlled by national legislation and whether our information is well protected.