The article is devoted the analysis of xenophobia in relation to migrants that pass into victims from the side of population of countries. As the example of such state is take Ukraine and its population. Attention is accented on that migrants by virtue of the difficult situation in a stranger country fall under the displays of negative relation of population from the row of social, political and economic reasons. ; Статья посвящена анализу проявлений ксенофобии относительно мигрантов, которые становятся виктимными, т.е. жертвами со стороны местного населения. В качестве примера такого государства взята Украина и ее население. Акцентируется внимание на том, что мигранты в силу своего сложного положения в чужой стране подпадают под проявления негативного отношения населения из-за ряда социальных, политических и экономических причин. ; Стаття присвячена аналізу ксенофобних проявів щодо мігрантів, які стають віктимними, тобто перетворюються на жертв з боку населення країн. Прикладом такої держави взято Україну та її населення. Акцентується увага на тому, що мігранти в силу свого складного положення, в чужій країні підпадають під прояви негативного ставлення населення внаслідок ряду соціальних, політичних та економічних причин.
Процес глобалізації, утворення конфліктів, посилення міграції та зростання кількості біженців сприяє залученню до міжкультурної комунікації величезних мас людей, що належать до різних географічних і культурних ареалів, соціальних, національних і конфесійних груп. Досвід останніх десятиліть продемонстрував неспроможність багатьох етнонаціональних концепцій, що грунтуються на неминучості стирання етнічних відмінностей і зниженні міжнаціональної напруженості під впливом глобалізації, індустріалізації й урбанізації. Навпаки, збільшення можливостей вільного волевиявлення народів і демократизація суспільства лише загострюють етнічну самосвідомість. Інтеграційним та асиміляційним процесам, тісно пов'язаним з глобалізацією, протистоїть дезінтеграційна сила етнічної і конфесійної нетерпимості, яка в умовах міграційних криз 2015-2016 і 2021 років та глобальної пандемії ще гостріше проявилася. Тому формування позитивних реалій сучасного демократичного суспільства можливе тільки на основі досягнення толерантних стосунків, передусім у посттоталітарних країнах. Для глибшого розуміння явища міжетнічної ксенофобії, причин і умов його проявів, вивчення досвіду профілактики цього глобального «захворювання» на планеті у статті здійснено аналіз цієї проблеми у 15 країнах і трьох великих регіонах, окреслено кращі практики запобігання поширенню міжетнічної ксенофобії в країнах Євросоюзу, Україні та Російській Федерації.
Ключові слова: ксенофобія, Євросоюз, Україна, Росія, конфлікти.
The main features of xenophobia expansion in political and media discourse are analyzed. The legal mechanisms of combating xenophobia manifestations are studied, their drawbacks are detected. It has been proved, that the current level of xenophobia resistance in Ukraine doesn't allow neutralizing this ethnopolitical safety challenge. ; The main features of xenophobia expansion in political and media discourse are analyzed. The legal mechanisms of combating xenophobia manifestations are studied, their drawbacks are detected. It has been proved, that the current level of xenophobia resistance in Ukraine doesn't allow neutralizing this ethnopolitical safety challenge.
Period during the late ХХ century – the beginning of the ХХІ century is marked by high number of social and political conflicts all over the world. Obviously, natural and environmental disasters, a wave of post-Soviet revolutions, endless wars, and terrorist actions led to the spread of ethnic conflicts. Consequently, the attention of progressive members of the scientific world, politicians, and educators focused on the problem of xenophobia as a new phenomenon for the beginning of the third millennium. This notion is associated with the unfriendly attitude to all foreign, strange and unfamiliar which at the same time is a sign of cultural limitations of a modern person. In turn it encouraged foreign and native scientists to develop and introduce new ways of tolerant coexistence of different nations and nationalities, both within one state, and on a global scale. We consider organization of educational work in this direction to be one of the best ways to overcome the ethnic conflicts.
The article on the material M. Kropivnitskiy letters to his childhood friend E.Myachikov highlights some relevance to the middle of the XIX century. socio-political issues, which were later reflected in his dramaturgical work. Among them – the problems associated with the formation of peasant cooperatives in Ukraine, local authorities, Ukrainians discrimination on national origin, and more. ; В статье на материале писем М. Кропивницкого к его другу детства Е.Мячикову освещается ряд актуальных для середины XIX в. общественно-политических вопросов, которые в последствии нашли отражение в его драматургическом творчестве. Среди них – проблемы, связанные с образованием в Украине крестьянских кооперативов, местного самоуправления, дискриминации украинцев по национальному происхождению и прочее. ; У статті на матеріалі листів М. Кропивницького до його друга дитинства Є.Мячикова висвітлюється низка актуальних для середини ХІХ ст. суспільно-політичних питань, що згодом знайшли відображення у його драматургічній творчості. Серед них – проблеми, пов'язані із заснуванням в Україні селянських кооперативів, місцевого самоуправління, дискримінації українців за національним походженням тощо.
В даній роботі розглядається проблема ксенофобії в історико-філософському дискурсі. Автори наголошують, що останнім часом досить актуальним питанням, яке потребує нагального вирішення, є проблема ксенофобії. Певні явища, а саме: нетерпимість, дискримінація, ворожість, інтолерантність, що є проявами ксенофобії, зараз є досить поширеними у суспільстві. Автори також не залишились байдужими до цієї проблеми, бо це є деструктивним проявом діяльності суспільства, певних груп, людини тощо. Основною метою дослідження постало здійснення аналізу осмислення проблеми ксенофобії та її складових у античній та середньовічній філософській спадщині. Автори наголошують, що в структурі категорій «ксенофобія» та «толерантність» лежить бінарна опозиційна система розрізнення «свій-чужий». Дослідники прийшли до висновку, що єдиного визначення поняття «ксенофобія» у сучасній науці не існує. Виходячи з сучасних трактувань даного явища, згідно з його ознаками, автори скорелювали категорії проблеми ксенофобії з феноменом «чужого», проблемою феноменології, яка стала предметом роздумів багатьох філософів. Проаналізувавши певний етап історії людства, зазначили, що проблема відношення до «іншого», «чужого» турбувала людей завжди. У роботі розглянуто формування та сутність цієї опозиції на прикладі середньовічної філософії та філософії епохи Відродження. Зроблено висновок, що поняття ксенофобії є достатньо складним, багаторівневим та не має уніфікованого підходу в сучасному науковому дискурсі щодо його визначення. Крім того, питання ксенофобії, її критерії та способи подолання дійсно є проблемою не лише у науковому дискурсі, але й постає як загроза у соціокультурному бутті сучасної людини. Толерантність, інтолерантність, терпимість – це ті дефініції, які зараз вживаються разом з поняттям ксенофобії у сучасній науці. Важливим результатом дослідження є те, що зазначена проблема в античній та середньовічній філософії є латентною, та має вигляд трактування відношення та співіснування категорій «я» – «інший» або «свій» – «чужий», запровадження «міри», як межі дотичності системи поглядів, цінностей тощо. Ґенеза осмислення проблеми ксенофобії сягає й далі та має перспективи подальших досліджень.
The article deals with phenomenological analysis of semantic structures of ur-fascism as a phenomenon of the totalitarian mind. The main methodological guidelines of intentional analysis of ur-fascism are the categories: archetype, symbol, world view, mentality and identity. In the article the basic principles of Eternal Fascism in postmodern aesthetics are given with the current of contemporary cultural context (monism, populist elitism, militarism, leaderism, traditionalism, xenophobia). Author of article stresses the principle of fear of Alien as an enemy, mechanisms of simulation of image of which in modern media are the simulation and reduction. The mechanisms of spread of ur-fascism are classified by the playing of variable groups (abc bcd cde def), which singled out four models of identity inUkrainenow (liberal, conservative, conservative radical, modern).The long process of deideologization in today's multicultural world, which called postmodern, has led to a complete identity crisis. The process of simulation, virtualization rise to alienation, loss of faith, the decline of moral values and a giant existential hiatus. Abyss of life and death is offset, the devaluation of the ethical meaning of culture is being continued. The moral and ontological lack serves as a bifurcation point in the socio-cultural system, all possible fluctuations may choose as the recipe rescue "new Middle Ages" when the revival take place in the form of renaissance of moral and ideology. This process risks result in the triumph of the so-called "eternal" (primary) fascism (ur-fascism) as archetypal symbolic structures found in the deepest layers of the collective unconscious. All said is relevant to the Slavic societies especiallyUkraineandRussia, due to the war situation and accelerated national traditions.Objectives of the study are: to expand based features of ur-fascism in postmodern aesthetics given the current cultural context$ emphasize the role of xenophobia in ur-fascism through phenomenology of Alien (based on the categories of "fear", "simulation", "reduction")$ to demonstrare the mechanism of ur-fascism spread through variable groups (abc bcd cde def), which distinguish four basic models of identity in contemporary Ukraine (liberal, conservative bureaucratic, conservative radical, modern).Research methods are: phenomenological (an objective description), comparative (comparison of patterns of identity and principles of the studied phenomenon), game (opening of mechanisms of the phenomenon), hermeneutic (penetration into the meanings of texts) semiotic (decoding symbols), deconstructivistic (search marginal values in texts senses and consciousness), psychoanalytic (probing archetypes ur-fascism).Characteristic features of ur-fascism that does not lose its relevance for totalitarian cultures of our time are: the creation of a single world view based on scientific or philosophical voluntarism, perceived as the "solidarity" of the faithful; demagogy chosen group of people, leading to an imaginary society of "salvation" through the real "fight"; the idea of "war for war", supported intimidation fictional "attacking", "treason" and "conspiracy" contempt for pacifism as signs of "fraternizing with the enemy", the cult of the charismatic leader of Persons as an expression of hope collectivist militant masses; Indirect-notion of intellectual knowledge as a source of danger existing order and appeal to the mythological origins of culture (Golden Age), idealization of folk, romantic ethnographism with constant rotation to quasi-religious archetypes, xenophobia and nationalism in extreme forms - racism, game of attraction and repulsion of Alien, cult of nation, class, religious or civilizational community as a benefit group over the individual, and of other groups, domination, violence - as a result of monistic universe, dually breaks for the archetypal pattern of "we - they" or "my - Alien"" and assumes the character of irreconcilable binary opposition of Chaos - Cosmos. ; Статья посвящена феноменологическому анализу смысловых структур ур-фашизма как феномена тоталитарного сознания. Основными методологическими ориентирами интенционального анализа ур-фашизма является категории: архетип, символ, картина мира, ментальность, идентичность. Раскрыты основные принципы Eternal Fascism в постмодернистской эстетике, учитывая современный культурный контекст (монизм, популистский элитаризм, милитаризм, вождизм, традиционализм, ксенофобия) с акцентированием принципа страха перед Чужим как врагом, механизмами моделирования образа которого в современных медиа являются симуляция и редукция. Раскрыты механизмы распространения ур-фашизма через вариативную игру группировок (abc bcd cde def), по которым выделено четыре модели идентичности в современной Украине (либеральная, консервативная, консервативная радикальная, современная). ; Стаття присвячена феноменологічному аналізу смислових структур ур-фашизму як феномена тоталітарної свідомості. Основними методологічними орієнтирами інтенціонального аналізу ур-фашизму є категорії: архетип, символ, картина світу, ментальність, ідентичність. Розкрито основні принципи Eternal Fascism у постмодерній естетиці з огляду на сучасний культурний контекст (монізм, популістський елітаризм, мілітаризм, вождизм, традиціоналізм, ксенофобія) з акцентуванням принципу страху перед Чужим як ворогом, механізмами моделювання образу якого в сучасних медіа є симуляція та редукція. Розкрито механізми поширення ур-фашизму через варіативну гру угруповань (abc bcd cde def), за якими виокремлено чотири моделі ідентичності в сучасній Україні (ліберальна, консервативна, консервативна радикальна, модерна).
The article deals with phenomenological analysis of semantic structures of ur-fascism as a phenomenon of the totalitarian mind. The main methodological guidelines of intentional analysis of ur-fascism are the categories: archetype, symbol, world view, mentality and identity. In the article the basic principles of Eternal Fascism in postmodern aesthetics are given with the current of contemporary cultural context (monism, populist elitism, militarism, leaderism, traditionalism, xenophobia). Author of article stresses the principle of fear of Alien as an enemy, mechanisms of simulation of image of which in modern media are the simulation and reduction. The mechanisms of spread of ur-fascism are classified by the playing of variable groups (abc bcd cde def), which singled out four models of identity inUkrainenow (liberal, conservative, conservative radical, modern).The long process of deideologization in today's multicultural world, which called postmodern, has led to a complete identity crisis. The process of simulation, virtualization rise to alienation, loss of faith, the decline of moral values and a giant existential hiatus. Abyss of life and death is offset, the devaluation of the ethical meaning of culture is being continued. The moral and ontological lack serves as a bifurcation point in the socio-cultural system, all possible fluctuations may choose as the recipe rescue "new Middle Ages" when the revival take place in the form of renaissance of moral and ideology. This process risks result in the triumph of the so-called "eternal" (primary) fascism (ur-fascism) as archetypal symbolic structures found in the deepest layers of the collective unconscious. All said is relevant to the Slavic societies especiallyUkraineandRussia, due to the war situation and accelerated national traditions.Objectives of the study are: to expand based features of ur-fascism in postmodern aesthetics given the current cultural context$ emphasize the role of xenophobia in ur-fascism through phenomenology of Alien (based on the categories of "fear", "simulation", "reduction")$ to demonstrare the mechanism of ur-fascism spread through variable groups (abc bcd cde def), which distinguish four basic models of identity in contemporary Ukraine (liberal, conservative bureaucratic, conservative radical, modern).Research methods are: phenomenological (an objective description), comparative (comparison of patterns of identity and principles of the studied phenomenon), game (opening of mechanisms of the phenomenon), hermeneutic (penetration into the meanings of texts) semiotic (decoding symbols), deconstructivistic (search marginal values in texts senses and consciousness), psychoanalytic (probing archetypes ur-fascism).Characteristic features of ur-fascism that does not lose its relevance for totalitarian cultures of our time are: the creation of a single world view based on scientific or philosophical voluntarism, perceived as the "solidarity" of the faithful; demagogy chosen group of people, leading to an imaginary society of "salvation" through the real "fight"; the idea of "war for war", supported intimidation fictional "attacking", "treason" and "conspiracy" contempt for pacifism as signs of "fraternizing with the enemy", the cult of the charismatic leader of Persons as an expression of hope collectivist militant masses; Indirect-notion of intellectual knowledge as a source of danger existing order and appeal to the mythological origins of culture (Golden Age), idealization of folk, romantic ethnographism with constant rotation to quasi-religious archetypes, xenophobia and nationalism in extreme forms - racism, game of attraction and repulsion of Alien, cult of nation, class, religious or civilizational community as a benefit group over the individual, and of other groups, domination, violence - as a result of monistic universe, dually breaks for the archetypal pattern of "we - they" or "my - Alien"" and assumes the character of irreconcilable binary opposition of Chaos - Cosmos. ; Статья посвящена феноменологическому анализу смысловых структур ур-фашизма как феномена тоталитарного сознания. Основными методологическими ориентирами интенционального анализа ур-фашизма является категории: архетип, символ, картина мира, ментальность, идентичность. Раскрыты основные принципы Eternal Fascism в постмодернистской эстетике, учитывая современный культурный контекст (монизм, популистский элитаризм, милитаризм, вождизм, традиционализм, ксенофобия) с акцентированием принципа страха перед Чужим как врагом, механизмами моделирования образа которого в современных медиа являются симуляция и редукция. Раскрыты механизмы распространения ур-фашизма через вариативную игру группировок (abc bcd cde def), по которым выделено четыре модели идентичности в современной Украине (либеральная, консервативная, консервативная радикальная, современная). ; Стаття присвячена феноменологічному аналізу смислових структур ур-фашизму як феномена тоталітарної свідомості. Основними методологічними орієнтирами інтенціонального аналізу ур-фашизму є категорії: архетип, символ, картина світу, ментальність, ідентичність. Розкрито основні принципи Eternal Fascism у постмодерній естетиці з огляду на сучасний культурний контекст (монізм, популістський елітаризм, мілітаризм, вождизм, традиціоналізм, ксенофобія) з акцентуванням принципу страху перед Чужим як ворогом, механізмами моделювання образу якого в сучасних медіа є симуляція та редукція. Розкрито механізми поширення ур-фашизму через варіативну гру угруповань (abc bcd cde def), за якими виокремлено чотири моделі ідентичності в сучасній Україні (ліберальна, консервативна, консервативна радикальна, модерна).
Сьогодні мережа Інтернет не має дієвих засобів захисту для різнорідних верств населення у випадках розповсюдження певних стереотипних думок щодо расового, національного, релігійного, політичного або етнічного походження населення.Інтернет є підґрунтям при створенні злочинних угрупувань, розповсюдженні дискримінаційного характеру повідомлень, у тому числі, расистського, шовіністичного,антиісламістського направлення. З погляду на це, метою роботи є формування уявлення, щодо поняття дискримінації в загальному вигляді та надати можливі практичні рекомендації, стосовно усунення проявів дискримінації у суспільстві в цілому, зокрема у мережі Інтернет, а також виявити джерела розповсюдження дискримінації в окремих сферах людського життя. У результаті проведеної роботи було встановлена відмінність між близькими за змістом поняттями – «дискримінація», «ксенофобія» та «шовінізм». Також було проведено соціологічне дослідження, у результаті якого, на основі відповідей респондентівна поставлені запитання, були отримані пропозиції та рекомендації щодо можливих дій для боротьби з дискримінацією за національними ознаками в мережі Інтернет. Встановлено, що 74,3% опитуваних вважають, що держава може проводити антидискримінаційну політику в Інтернеті; на думку 71,6% респондентів ігнорування проблем, пов'язаних з проявами дискримінації на державному рівні, сприяє розвитку загрози безпеки держави в цілому; 68,9% опитуваних вважає, що існуючий контент в Інтернеті може створювати загрозу і впливати на прояви і розповсюдження дискримінації.Результати даної роботи можуть бути використані при формуванні антидискримінаційної політики в державі – створення нових законодавчих актів, прийняття нових стратегій при боротьбі із проявами дискримінації у країні, проведення міжнародних конференцій, присвячених антидикскримінаційним діям. ; Сегодня сеть Интернет не имеет действенных средств защиты разнородных слоев населения в случаях распространения определенных стереотипных мнений относительно расового, национального, религиозного, политического или этнического происхождения населения. Интернет является основой при создании преступных группировок, распространении сообщений дискриминационного характера, в том числе, расистского, шовинистического, анти-исламистского направлений. Целью данной работы является формирование представления о понятии дискриминации в общем виде, а также предоставление практических рекомендаций относительно устранения проявлений дискриминации в обществе в целом, и в частности в сети Интернет, а также выявление источников распространения информации, содержащей проявления дискриминации и нетерпимости, в отдельных сферах человеческой жизни. В результате проведенной работы было установлено различие между близкими по смыслу понятиями - «дискриминация», «ксенофобия» и «шовинизм». Также было проведено социологическое исследование, в результате которого, на основе полученных ответов от респондентов, былиопределены возможные действия по борьбе с проявлениями дискриминации по национальному признаку в сети Интернет. Кроме того, из полученных данных следует, что 74,3% опрошенных считают, что государство может благодаря Интернету проводить антидискриминационную политику; а по мнению 71,6% респондентов игнорирование проблем, связанных с проявлениями дискриминации на государственном уровне способствует развитию угрозы безопасности государства в целом. 68,9% опрошенных считает, что существующий контент в Интернете может создавать угрозу и влиять на проявления и распространение дискриминации в целом и по национальному признаку в частности. Результаты данной работы могут быть использованы при формировании антидискриминационной политики в государстве – создании новых законодательных актов и принятии новых стратегий по борьбе с проявлениями дискриминации в стране. ; Today, the Internet has no effective means of protecting disparate strata of the population in cases where certain stereotypical opinions are spread regarding racial, national, religious, political, or ethnic origin of the population. The Internet is the basis for the creation of criminal gangs, the dissemination of messages of a discriminatory nature, including racist, chauvinistic, anti-Islamist movements. The aim of the work is to form an understanding of the concept of discrimination in general, as well as to provide practical recommendations on how to eliminate discrimination in society as a whole, and in particular on the Internet, as well as to identify sources of dissemination of information containing manifestations of discrimination and intolerance in certain areas of human life. As a result of the work carried out, a distinction was made between similar concepts - "discrimination", "xenophobia" and "chauvinism". A sociological survey was also conducted, as a result of which, on the basis of the responses received from respondents, possible actions were taken to combat manifestations of discrimination based on nationality on the Internet. In addition, from the data obtained, it follows that 74.3% of respondents believe that the state can, through the Internet, pursue an anti-discrimination policy; according to 71.6% of respondents, ignoring problems related to discrimination at the state level contributes to the development of a threat to the security of the state as a whole. 68.9% of respondents believe that existing content on the Internet can pose a threat and influence the manifestations and spread of discrimination in general and on a national basis in particular. The results of this work can be used in the formation of state anti-discrimination policies – the creation of new legislation and the adoption of new strategies to prevent and combat discrimination in the country.
Метою статті є вивчення комплексу проблем інтолерантності у соціально-політичному житті Литви та оцінка відповідності політики цієї держави Балтії взятим на себе зобов'язанням, як члена ЄС. Методологічною основою дослідження виступає аксіологічний та інституційний аналіз. За допомогою аксіологічного аналізу з'ясовано місце цінності толерантності в політико-правовій культурі населення Литви та відповідність характеристик цієї культури ціннісній парадигмі ЄС. На основі неоінституціоналізму вивчається протидія Литви широкому спектру проявів інтолерантності, а також дана оцінка відповідності національної політики з утвердження принципу толерантності стратегії ЄС. У статті розглянуто нормативно-правові особливості, характеристики політико-правової культури населення, які перешкоджають або ж сприяють інтолерантності в Литві. Проаналізовано інституційні реформи Литви, спрямовані на зміцнення цінності толерантності та запобігання деструктивним інтолерантним практикам. Теоретичне значення дослідження полягає в з'ясуванні основних загроз, зумовлених проблемами на ціннісному та інституційному рівні в «молодих» демократіях ЄС, які підривають стійкість ліберально-демократичних принципів, зокрема принципу толерантності. Дослідження значуще в частині оцінки відповідності Литви політиці ЄС зі зміцнення толерантності в різних сферах суспільно-політичного життя. Практична цінність дослідження полягає в можливостях подальшого порівняльного аналізу широкого комплексу проблем інтолерантності в Литві зі схожими проблемами та механізмами їх розв'язання в інших країнах пострадянського простору, зокрема й Україні. Дана стаття є першою в українській політичній науці спробою дослідження кейсу Литви на предмет проявів інтолерантності та оцінкою виконання Литвою вимог європейських інституцій щодо відповідності принципу толерантності. У статті окреслено основні прояви інтолерантності у формі різноманітних соціальних фобій (ксенофобія, ромофобія, ісламофобія, гомофобія, мігрантофобія), однак їх перелік нині є ширшим і кожна з них потребує подальшого поглибленого вивчення з прогнозом перспективи поглиблення або ж послаблення. Стаття має емпіричний характер.
The culture of tolerance is the subject of post-classical knowledge of conscious phenomena that influence the processes being a person and its ethno-national identity. There is a formation of a political nation that meets the requirements of European society and the spirit of ethno-social shifts, resulting in the formation of the corresponding meanings of network culture and global identity. The civilized spirit of freedom is the property of the content of the history philosophers and the realities of socio-cultural changes of being. The formation of a discursive space of tolerance establishes the contemporary meaning and meaning of a particular socio-cultural life, when the culture of tolerance was shaped by Europe at an early age of its civilization, and, through this, a combination of external structures with its internal world is achieved. Without the «philosophy of hope» there is no optimization of the reliability of the specialists training. In this context, the priority of the humanitarian aspect of the educational space is overcoming - and fragmentation of the reform process, also as the education and upbringing that embraced the makers of the product intelligence. Understand that all the priorities of educational reform have not only authoritative policies, but a positive meaning emerges only when the regions is headed by authoritative bearers of the patriotic-professional direction. And they find common actions with the Ministry of Education and Science, the intellect-environment, students, etc. Only through the achievement of a European level of academic freedoms, one can touch on the «pragmatics of the educational noosphere» the community will help the formation of reformers-officials to conduct dialogue in the sense of what this word has as a «difficult transitional state», after which there appears «civil enlightenment», the ability to find an understanding with society, in spite of the violent ignorance of radicals from the East or the West.The feeling of future specialists before the exit of the «crisis society» from the state of «permanent rebellion» is born despite the «hybridization of humanitarian situation». ; Культура толерантности является предметом постнекласического познания сознательных явлений, которые влияют на процессы становления личности и ее этнонациональную идентичность. Происходит формирование политической нации, которая соответствует требованиям европейского общества и духа этносоциальных сдвигов, в результате формируются соответствующие смыслы сетевой культуры и глобальная идентичность. Цивилизованный дух свободы есть свойство содержания философем истории и реалии социокультурных изменений бытия. Становление дискурсивного пространства толерантности устанавливает современные значения и смыслы конкретной социокультурной жизни, когда культуру толерантности формировала Европа в период раннего времени своей цивилизации, и благодаря этому достигается сочетание внешних структур со своим внутренним миром. Без «философии надежды» нет оптимизации надежности подготовки специалистов. В этом смысл приоритета гуманитарного аспекта образовательного пространства, преодоления и фрагментарности процесса реформирования, обучения и воспитания, охватившего создателей интеллект-продукта. Понять все приоритеты реформы образования могут не только авторитетные политики, положительный смысл появляется только тогда, когда в регионах отрасль возглавляют авторитетные носители патриотически профессионального направления. И находят общие действия с Министерством образования и науки, интеллект средой, студенчеством и тому подобное. Только через достижение европейского уровня академических свобод можно коснуться «прагматики образовательной ноосферы», община поможет становлению реформаторов чиновников, чтобы вести диалог в том значении, которое это слово имеет как «тяжелое переходное состояние», после которого появляется «гражданское прозрение», умение найти взаимопонимание с социумом, несмотря на воинственное невежество радикалов с Востока или Запада. Ощущение будущих специалистов к выходу «кризисного социума» из состояния «перманентного бунта» рождается, несмотря на «гибридизацию гуманитарной ситуативности». ; Культура толерантності є предметом постнекласичного пізнання свідомих явищ, котрі впливають на процеси становлення особистості та її етнонаціональну ідентичність. Відбувається формування політичної нації, яка відповідає вимогам європейського суспільства і духу етносоціальних зрушень, в результаті формуються відповідні сенси мережевої культури і глобальна ідентичність. Цивілізований дух свободи є властивість змісту філософем історії та реалії соціокультурних змін буття. Становлення дискурсивного простору толерантності встановлює сучасні значення і сенсу конкретного соціокультурного життя, коли культуру толерантності формувала Європа під час раннього часу своєї цивілізації, і завдяки цьому досягається поєднання зовнішніх структур зі своїм внутрішнім світом. Без «філософії надії» немає оптимізації надійності підготовки спеціалістів. В цьому зміст пріоритету гуманітарного аспекту освітнього простору, подолання і фрагментарності процесу реформування, навчання та виховання, що охопило творців інтелект-продукту. Зрозуміти всі пріоритети реформи освіти мають не тільки авторитетні політики. Позитивний сенс з'являється лише тоді, коли в регіонах галузь очолюють авторитетні носії патріотично-професійного напряму. І знаходять спільні дії із Міністерством освіти і науки, інтелект-середовищем, студентством тощо. Тільки через досягнення європейського рівня академічних свобод можна торкнутися «прагматики освітньої ноосфери», громада допоможе становленню реформаторів-чиновників, щоб вести діалог у тому значенні, яке це слово має як «тяжкий перехідний стан», після якого з'являється «громадянське прозріння», вміння знайти порозуміння з соціумом, попри войовниче невігластво радикалів зі Сходу чи Заходу.Відчуття майбутніх фахівців до виходу «кризового соціуму» із стану «перманентного бунту» народжується попри «гібридизацію гуманітарної ситуативності».
The article deals with the origins and essence of the specific European model of multiculturalism, its integral link with the social economic development of post-war Europe and its immigration policy in the second half of the 20th and beginning of the 21st century. The concept of multiculturalism is interpreted as a sociocultural reality and as a set of political practices aimed at managing cultural diversity. There are some differences in the policies of Britain, France and Germany regarding the ways of adapting Muslim minorities. The dynamics of the growth of negative symptoms in the European multicultural space, their transformation into the tragic consequences of terrorist acts committed on the basis of radical Islamism are outlined. According to statistics, from March, 2004 to August 2017, as a result of terrorist acts committed by radical Islamists, 604 people were murdered in European countries.The article shows the relationship between the spread of sentiments of radical Islamism and the intensification of xenophobic prejudices among non-Muslim populations in Europe. The role of the migration crisis 2015–2016 is revealed. The aggravation of the political situation in Europe, its influence on the results of the presidential (France) and parliamentary (Germany, Austria) elections of 2017 is accentuated. The significance of the cultural component in the aggravation of the problems of European multiculturalism is emphasized. The given examples include situations related to the status of religion, as well as gender practices and norms of behavior having evolved in European and Muslim societies. It is stressed that the perspectives as for the harmonization of Western secular and Muslim religious mentality remain problematic. The attention is focused on the necessity to perform the systematic study of the culturological aspect of the problem viewing the improvement of political management practices. ; В статье раскрываются истоки и сущность специфически-европейской транскрипции мультикультурализма, его неразрывная связь с социально-экономическим развитием послевоенной Европы и ее иммиграционной политикой второй половины ХХ – начала ХХI в. Прослеживается динамика нарастания негативных симптомов в европейском мультикультурном пространстве, их трансформация в достаточно трагические последствия террористических актов, совершѐнных на почве радикального исламизма. Показана взаимосвязь между распространением настроений радикального исламизма и усилением ксенофобских предубеждений среди немусульманского населения Европы. Подчеркивается значение культурной составляющей в обострении проблем европейского мультикультурализма. Акцентируется внимание на необходимости системного исследования этого аспекта с целью усовершенствования культурно-политических управленческих практик. ; В статті розкриваються витоки й сутність специфічно-європейської транскрипції мультикультуралізму, його нерозривний зв'язок з соціально-економічним розвитком повоєнної Європи та її імміграційною політикою другої половини ХХ – початку ХХІ ст. Прослідковується динаміка наростання негативних симптомів в європейському мультикультурному просторі, їхня трансформація в досить трагічні наслідки терористичних актів, здійснених на ґрунті радикального ісламізму. Показано взаємозв'язок між поширенням настроїв радикального ісламізму та посиленням ксенофобських упереджень серед немусульманського населення Європи. Наголошується на значенні власне культурного складника у загостренні проблем європейського мультикультуралізму. Акцентується увага на необхідності системного дослідження цього аспекту задля удосконалення культурнополітичних управлінських практик.
The article deals with the origins and essence of the specific European model of multiculturalism, its integral link with the social economic development of post-war Europe and its immigration policy in the second half of the 20th and beginning of the 21st century. The concept of multiculturalism is interpreted as a sociocultural reality and as a set of political practices aimed at managing cultural diversity. There are some differences in the policies of Britain, France and Germany regarding the ways of adapting Muslim minorities. The dynamics of the growth of negative symptoms in the European multicultural space, their transformation into the tragic consequences of terrorist acts committed on the basis of radical Islamism are outlined. According to statistics, from March, 2004 to August 2017, as a result of terrorist acts committed by radical Islamists, 604 people were murdered in European countries.The article shows the relationship between the spread of sentiments of radical Islamism and the intensification of xenophobic prejudices among non-Muslim populations in Europe. The role of the migration crisis 2015–2016 is revealed. The aggravation of the political situation in Europe, its influence on the results of the presidential (France) and parliamentary (Germany, Austria) elections of 2017 is accentuated. The significance of the cultural component in the aggravation of the problems of European multiculturalism is emphasized. The given examples include situations related to the status of religion, as well as gender practices and norms of behavior having evolved in European and Muslim societies. It is stressed that the perspectives as for the harmonization of Western secular and Muslim religious mentality remain problematic. The attention is focused on the necessity to perform the systematic study of the culturological aspect of the problem viewing the improvement of political management practices. ; В статье раскрываются истоки и сущность специфически-европейской транскрипции мультикультурализма, его неразрывная связь с социально-экономическим развитием послевоенной Европы и ее иммиграционной политикой второй половины ХХ – начала ХХI в. Прослеживается динамика нарастания негативных симптомов в европейском мультикультурном пространстве, их трансформация в достаточно трагические последствия террористических актов, совершѐнных на почве радикального исламизма. Показана взаимосвязь между распространением настроений радикального исламизма и усилением ксенофобских предубеждений среди немусульманского населения Европы. Подчеркивается значение культурной составляющей в обострении проблем европейского мультикультурализма. Акцентируется внимание на необходимости системного исследования этого аспекта с целью усовершенствования культурно-политических управленческих практик. ; В статті розкриваються витоки й сутність специфічно-європейської транскрипції мультикультуралізму, його нерозривний зв'язок з соціально-економічним розвитком повоєнної Європи та її імміграційною політикою другої половини ХХ – початку ХХІ ст. Прослідковується динаміка наростання негативних симптомів в європейському мультикультурному просторі, їхня трансформація в досить трагічні наслідки терористичних актів, здійснених на ґрунті радикального ісламізму. Показано взаємозв'язок між поширенням настроїв радикального ісламізму та посиленням ксенофобських упереджень серед немусульманського населення Європи. Наголошується на значенні власне культурного складника у загостренні проблем європейського мультикультуралізму. Акцентується увага на необхідності системного дослідження цього аспекту задля удосконалення культурнополітичних управлінських практик.
In the article, the authors review the main directions of cooperation between Ukraine and the Republic of Poland, highlighting the issues and prospects for further development of bilateral relations of these countries in the future. The reasons of exacerb ; У статті авторами розглянуто основні напрями співпраці України та Республіки Польща, висвітлені проблемні моменти та перспективи подальшого розвитку двосторонніх відносин цих держав у майбутньому. Чітко окреслено причини загострення міжнародних відносин д ; У статті авторами розглянуто основні напрями співпраці України та Республіки Польща, висвітлені проблемні моменти та перспективи подальшого розвитку двосторонніх відносин цих держав у майбутньому. Чітко окреслено причини загострення міжнародних відносин д
One World democracy and the European tradition consider civil and socio-political identity as the main national and state-forming factor. The unity of the nation is only possible in a civil society that is guided by democratic principles. The nation is primarily a political community, United by common political values, norms and culture, preservation of national unity in accordance with these principles is a combination of public policy underlying the civil-democratic values of freedom, justice, solidarity. Different social layers of the Ukrainian society for many centuries in their aspirations and activities focused on those or other foreign countries, effectively identifying their own narrow corporate, social class or regional interests with a policy of external patrons. Attempts to establish national unity solely on the basis of anthropological, linguistic and emotional identity in the case of the Ukrainian people stumble upon a number of objections. Only joint internal economic-political and social and civic development trends, combined with active relationships between people provide for this phenomenon the term spread. Public and political activity needs to focus not on the emancipation of the rights and interests of some certain groups of Ukrainian society, and the nation as a whole, a unity which must be bonded to the state-a political entity that could represent the interests of all groups and would encourage them to cooperate for the common good. This national and state elite is primarily a spiritual factor that voluntarily takes on himself the burden of responsibility for social welfare, so that every member of society, regardless of regional and social origin primarily saw themselves as belonging primarily to the national political community, and not to a particular class. These values have the same fundamental importance and is inextricably linked. According to the concept of civilian democracy, the nation as a political whole is finally formed only under condition of effective functioning of democracy, as it is in all its varieties (both political and industrial) is a necessary basis for the establishment and development of civil society, forming a wide system of socio-political relationships, cement national unity ; Мировая демократия и европейская традиция рассматривают гражданскую и социально-политическую идентичность в качестве основного национального и государствообразующего фактора. Единство нации возможна только в гражданском обществе, которое руководствуется демократическими принципами. Нация рассматривается прежде всего как политическая общность, объединенная общими политическими ценностями, нормами и культурой, сохранением национального единства согласно этих принципов является сочетание в государственной политике базовых гражданско-демократических ценностей свободы, справедливости, солидарности. Эти ценности имеют одинаковое фундаментальное значение и неразрывно взаимосвязаны. Согласно концепции гражданской демократии, нация, как политическое целое окончательно формируется лишь при условии эффективного функционирования демократии, поскольку именно она во всех своих разновидностях (как политических так и производственных) является необходимой основой создания и развития гражданского общества, формирования в нем широкой системы социально-политических взаимосвязей, цементируют национальное единство ; Світова демократія і європейська традиція розглядають громадянську і соціально-політичну ідентичність в якості основного національного та державотворчого фактору. Єдність нації можлива лише у громадянському суспільстві, яке керується демократичними принципами. Нація розглядається перш за все як політична спільнота, об'єднана спільними політичними цінностями, нормами та культурою, збереженням національної єдності згідно цих принципів є поєднання у державній політиці базових громадянсько-демократичних цінностей свободи, справедливості, солідарності. Ці цінності мають однакове фундаментальне значення і нерозривно взаємопов'язані. Згідно концепції громадянської демократії, нація, як політичне ціле остаточно формується лише при умові ефективного функціонування демократії, оскільки саме вона у всіх своїх різновидах (як політичних так і виробничих) є необхідною основою створення і розвитку громадянського суспільства, формування в ньому широкої системи соціально-політичних взаємозв'язків, що цементують національну єдність
