Suchergebnisse

The article is describes some aspects of concretization of the constitution in the legislation from the perspective of horizontal effect principles thereof and the principles of loyalty constitution when law-making process and law enforcement. ; В статье раскрываются отдельные аспекты конкретизации Конституции в законодательстве с точки зрения горизонтального эффекта ее принципов и основ верности Конституции при принятии законодательных актов и правоприменения. ; У статті розкриваються окремі аспекти конкретизації Конституції в законодавстві з погляду горизонтального ефекту її принципів і засад вірності Конституції під час ухвалення законодавчих актів і правозастосування.

У результаті аналізу наукових праць, пов'язаних із процесом упровадженням національної рамкової системи кваліфікацій в Україні, та перебігу законотворчого процесу його упровадження встановлено недостатній рівень розробленості аспекту практичної взаємодії науковців із роботодавцями для створення нових державних стандартів вищої освіти. На основі практичного досвіду описано трьохетапну структурно-логічну схему співпраці з роботодавцями, яку можна застосовувати як модель для конкретизації змісту освіти в межах державного стандарту вищої освіти для певного кваліфікаційного рівня. ; В результате анализа научных работ, связанных с процессом внедрения национальной рамочной системы квалификаций в Украине, и течения законотворческого процесса его внедрения, установлено, что уровень разработанности аспекта практического взаимодействия ученых с работодателями для создания новых государственных стандартов высшего образования является недостаточным. На основании практического опыта описана трехэтапная структурно-логическая схема сотрудничества с работодателями, которая может применяться как модель для конкретизации содержания образования в пределах государственного стандарта высшего образования для определенного квалификационного уровня. ; By analysing scientific papers related to the process of implementation of the national framework of qualifications in Ukraine and the course of the legislative process of its implementation, it is found that the aspect of practical interaction between scientists and employers in creating new state standards of higher education is insufficiently elaborated. Based on the practical experience of interaction with employers, the model of such cooperation aimed at the specifying the content of education within the state standard of higher education for a qualification level is revealed in the form of a three-tiered structural logical schema.

The article is devoted to fundamental freedoms such as the right to respect for human dignity and the right to health protection in the legal framework of the European Union.Respect for the human being as the unique bio-psychosocial value, recognition and ensuring his/her rights and freedoms, dignity and honor, in particular by providing an access to minimal social benefits which can enable an adequate living standard as well as guaranteeing by a government of its country the protection against encroachments on above mentioned legal categories, these are the unswerving standards on which is based the legal ideology of the developed European countries. The effectiveness of a certain inherent human right is defined by real results which can be achieved by the implementation of legal rules. A government should carry out legal and organizational arrangements in order to accomplish desirable results.Obviously, the democratic legal framework should protect human's right and freedoms, reproduce and implement the principles of the rule of law, ensure a «quality» of a law on the level of national law. All above mentioned should be done because a legal framework should implement legal provisions on the idea that a human is the highest social value.The quality of the European legal framework is in the protection of the values, common to whole mankind, cultural heritage, both at the level of primary and secondary legal rules as well as at the level of constitutional legislation.The major task of the legal framework is creation, implementation and realization of the clearly-defined and stable legal ground for the full range of social relationships and its dynamics ; Представленная статья посвящена рассмотрению основополагающих прав человека, в частности, уважение к его достоинству и охрана его здоровья, в правовой системе Европейского Союза.Уважение к человеку как уникальной биопсихосоциальной ценности, признание и обеспечение его прав и свобод, чести и достоинства, в частности, путем предоставления доступа к минимальным социальным благам, способных обеспечить ему достаточный и достойный уровень жизни, а также гарантирование со стороны государства защиты от посягательств на вишеобозначенные правовые категории, являются непоколебимыми стандартами, на которых основывается правовая идеология развитых европейских государств.Эффективность какого-либо неотъемлемого права человека определяется реальными результатами, которые могут быть достигнуты, исключительно вследствие реализации правовых норм. Для достижения необходимых результатов государство должно осуществлять мероприятия юридического и организационного направления.Разумеется, что демократическая правовая система должна действенно защищать права и свободы человека, воспроизводить и внедрять принципы верховенства права, обеспечивать «качество» правового закона на уровне национального законодательства, так как именно правовая система должна реализовывать положения о том, что человек является наивысшей социальной ценностью.Качество европейской правовой системы заключается в защите общечеловеческих ценностей, культурных и правокультурных достояний, как на уровне нормативно-правовых актов первичного и вторичного права, так и на уровне конституций и нормативно-правовых актов конституционного предназначения.Основное задание правовой системы – создавать, внедрять и реализовывать четко определенную, нормативную и стабильную основу для всего комплекса общественных отношений, в том числе и для их динамики ; Представлена стаття присвячена розгляду основних прав людини, зокрема- повага до її гідності та охорона її здоров'я, в правовій системі Європейського Союзу.Так, повага до людини як унікальної біопсихосоціальної цінності, визнання та забезпечення її прав і свобод, честі та гідності, зокрема шляхом надання доступу людині до мінімальних соціальних благ, здатних забезпечити їй достатній і гідний життєвий рівень, а також гарантування з боку держави захисту від посягань на вищевказані правові категорії є непорушними стандартами, на яких ґрунтується правова ідеологія розвинених європейських країн.Зокрема, ефективність будь-якого невід'ємного права людини визначають реальними результатами, які можуть бути досягнуті, виключно, внаслідок застосування норм. Для досягнення бажаних результатів держава повинна вживати заходів юридичного й організаційного спрямування.Зрозуміло, що демократична правова система повинна дієво захищати права і свободи людини, відтворювати і впроваджувати принцип верховенства права, забезпечувати «якість» правового закону на рівні національного законодавства, адже саме правова система повинна реалізувати положення про те, що людина є найвищою соціальною цінністю.Якість європейської правової системи полягає у захисті загальнолюдських цінностей, культурних та правокультурних надбань, як на рівні нормативно-правових актів первинного і вторинного права, так і на рівні Конституцій та нормативно-правових актів конституційного значення. Основне завдання правової системи – створювати, впроваджувати та реалізовувати чітко визначену, нормативну, стабільну основу для всього комплексу суспільних відносин, у тому числі і для їх динаміки

The article is devoted to fundamental freedoms such as the right to respect for human dignity and the right to health protection in the legal framework of the European Union.Respect for the human being as the unique bio-psychosocial value, recognition and ensuring his/her rights and freedoms, dignity and honor, in particular by providing an access to minimal social benefits which can enable an adequate living standard as well as guaranteeing by a government of its country the protection against encroachments on above mentioned legal categories, these are the unswerving standards on which is based the legal ideology of the developed European countries. The effectiveness of a certain inherent human right is defined by real results which can be achieved by the implementation of legal rules. A government should carry out legal and organizational arrangements in order to accomplish desirable results.Obviously, the democratic legal framework should protect human's right and freedoms, reproduce and implement the principles of the rule of law, ensure a «quality» of a law on the level of national law. All above mentioned should be done because a legal framework should implement legal provisions on the idea that a human is the highest social value.The quality of the European legal framework is in the protection of the values, common to whole mankind, cultural heritage, both at the level of primary and secondary legal rules as well as at the level of constitutional legislation.The major task of the legal framework is creation, implementation and realization of the clearly-defined and stable legal ground for the full range of social relationships and its dynamics ; Представленная статья посвящена рассмотрению основополагающих прав человека, в частности, уважение к его достоинству и охрана его здоровья, в правовой системе Европейского Союза.Уважение к человеку как уникальной биопсихосоциальной ценности, признание и обеспечение его прав и свобод, чести и достоинства, в частности, путем предоставления доступа к минимальным социальным благам, способных обеспечить ему достаточный и достойный уровень жизни, а также гарантирование со стороны государства защиты от посягательств на вишеобозначенные правовые категории, являются непоколебимыми стандартами, на которых основывается правовая идеология развитых европейских государств.Эффективность какого-либо неотъемлемого права человека определяется реальными результатами, которые могут быть достигнуты, исключительно вследствие реализации правовых норм. Для достижения необходимых результатов государство должно осуществлять мероприятия юридического и организационного направления.Разумеется, что демократическая правовая система должна действенно защищать права и свободы человека, воспроизводить и внедрять принципы верховенства права, обеспечивать «качество» правового закона на уровне национального законодательства, так как именно правовая система должна реализовывать положения о том, что человек является наивысшей социальной ценностью.Качество европейской правовой системы заключается в защите общечеловеческих ценностей, культурных и правокультурных достояний, как на уровне нормативно-правовых актов первичного и вторичного права, так и на уровне конституций и нормативно-правовых актов конституционного предназначения.Основное задание правовой системы – создавать, внедрять и реализовывать четко определенную, нормативную и стабильную основу для всего комплекса общественных отношений, в том числе и для их динамики ; Представлена стаття присвячена розгляду основних прав людини, зокрема- повага до її гідності та охорона її здоров'я, в правовій системі Європейського Союзу.Так, повага до людини як унікальної біопсихосоціальної цінності, визнання та забезпечення її прав і свобод, честі та гідності, зокрема шляхом надання доступу людині до мінімальних соціальних благ, здатних забезпечити їй достатній і гідний життєвий рівень, а також гарантування з боку держави захисту від посягань на вищевказані правові категорії є непорушними стандартами, на яких ґрунтується правова ідеологія розвинених європейських країн.Зокрема, ефективність будь-якого невід'ємного права людини визначають реальними результатами, які можуть бути досягнуті, виключно, внаслідок застосування норм. Для досягнення бажаних результатів держава повинна вживати заходів юридичного й організаційного спрямування.Зрозуміло, що демократична правова система повинна дієво захищати права і свободи людини, відтворювати і впроваджувати принцип верховенства права, забезпечувати «якість» правового закону на рівні національного законодавства, адже саме правова система повинна реалізувати положення про те, що людина є найвищою соціальною цінністю.Якість європейської правової системи полягає у захисті загальнолюдських цінностей, культурних та правокультурних надбань, як на рівні нормативно-правових актів первинного і вторинного права, так і на рівні Конституцій та нормативно-правових актів конституційного значення. Основне завдання правової системи – створювати, впроваджувати та реалізовувати чітко визначену, нормативну, стабільну основу для всього комплексу суспільних відносин, у тому числі і для їх динаміки

У статті за результатами дослідження визначено сучасну парадигму розвитку механізмів самовпорядкування в системі державного управління України, що наведена відповідною матрицею, стовбцями якої є вид та зміст представлення базових знань щодо розвитку механізмів самовпорядкування у системі державного управління, а строками-рівнями – конкретизація певного виду та змісту цих знань. Виділено вісім таких рівнів: сутність самовпорядкування; сутність розвитку механізмів самовпорядкування; види самовпорядкування; базові підходи до самовпорядкування; механізми самовпорядкування; принципи самовпорядкування; критерії самовпорядкування; пріоритетні напрями модернізації.

Проаналізовано наукові підходи до визначення сутності та сфер використання юридичної конкретизації. Сформульовано авторську дефініцію конкретизації норм права. Систематизовано засоби конкретизації норм права відповідно до основних правових форм діяльності держави. Проанализированы научные подходы к определению сущности и сфер использования юридической конкретизации. Сформулирована авторская дефиниция конкретизации норм права. Систематизированы средства конкретизации норм права в соответствии с основными правовыми формами деятельности государства. Concretization the rules of law is an important factor of improving the quality of legal regulation, ensuring its legality and effectiveness. Traditionally, legal concretization has been given considerable attention in domestic and foreign scientific literature, but the question of means of concretization of the norms of law has not been adequately developed. The object of the study is legal concretization. The subject of the study is the means of concretization the rules of law. The purpose of the article is to determine the means of concretization the rules of law and their systematization in accordance with the basic legal forms of state activity. The need to achieve the purpose of the study led to the use of so methods of cognition as formal-logical, systemic, critical and comparative. The article analyzes the scientific approaches to the definition of legal concretization. The author's definition of concretization the rules of law was formulated. The concretization of the legal norms is the activity of the subjects of law-making and application of law to eliminate or reduce uncertainty of regulatory requirements using special means of legal technique. It is proved that the most important law-making means of concretization the norms of law are specification, addition, detailing and differentiation of normative prescriptions. Examples of using these facilities in the national legislation of Ukraine are given. The main means of concretization used in the process of ...

Розглянуте правове регулювання транскордонного співробітництва України з країнами Європейського Союзу в контексті легітимації ЄС як основного геополітичного вектору української зовнішньої політики. Зроблені висновки про те, що основну правову основу з транскордонного співробітництва поміж Україною та ЄС складають міжнародно-правові акти, національне законодавство, двосторонні угоди різного змісту. Розвиток законодавства з транскордонного співробітництво пройшов основні три етапи: 1) встановлення основного термінологічного-понятійного апарату, визначення напрямків, прав та обов'язків сторін транскордонних відносин (1994-2015); 2) легітимація пріоритетів регіональної політики (2015-2019); 3) внесення конституційних змін щодо визначення ЄС в якості геополітичного пріоритету, конкретизація нормативно-правових норм із укладення та реєстрації угод щодо транскордонного співробітництва (2019-дотепер).

Мета дослідження – укладення робочого переліку механізмів конструювання соціальної пам'яті та окреслення пов'язаних з цим методологічних проблем. Доведено, що такі механізми слід відрізняти від фундаментальних форм пам'яті («пам'ятання» та «забування»), факторів, що впливають на неї (наприклад, динаміка поколінь) та спеціалізованих інституцій пам'яті (музеї, освітні установи тощо). За допомогою аналізу структури процесу взаємодії суб'єкта та об'єкта отримано критерії, які дозволяють уточнити зміст поняття «механізм» у застосуванні до конструювання соціальної пам'яті. На підставі критеріїв ідентифіковано понад двадцять інструментів, що використовуються владними інституціями для формування образу минулого в груповій та індивідуальній пам'яті. На прикладі детемпоралізації, урбанізації, фальсифікації та руйнування окреслено методологічні труднощі визначення конкретних механізмів у реальних умовах їхнього застосування суб'єктами влади. Цінність дослідження полягає в тому, що конкретизація способів, якими носії влади трансформують соціальну пам'ять, перетворює їх на емпіричні показники змін. Таким чином, у сприйнятті культурних агентів «конструювання соціальної пам'яті» перестає бути лише теоретичною моделлю дослідників, а стає реальним соціокультурним процесом зі значущими наслідками.

У найширшому сенсі мету статті можна позначити як розкриття певних аспектів теоретико-методологічного характеру у дослідженні процесу ідентифікації. Предметна конкретизація увиразнює дослідницький проєкт ідентичності: патріотизм. Структурно-смисловий каркас побудовано на висвітлені специфіки філософського підходу у дослідженні цього феномену. Методологічною основою є інтерпретаційні засновки герменевтичного підходу із структурним аналізом створених контекстів. Пропонується підхід, що характеризується перемежовуванням філософсько-дисциплінарних напрямів і сфер як певних платформ для розгляду досліджуваного феномену: онтологія, гносеологія, етика, політика. Це дало змогу визначити особливості філософського осмислення патріотизму у різних ракурсах та як цілісний феномен: диференціація як створення контекстів задля цілісного осмислення. Основні питання дослідження: «що таке патріотизм?», «як досліджувати патріотизм?», «у який спосіб реалізується патріотизм?». Висновуючи про важливість використання пропонованої дослідницької формули для патріотизму, автор звертає увагу на продуктивності застосування такого підходу в аналітиці процесів національної ідентифікації та проблем політичної ідентичності сьогодні. Тезою-висновком є міркування про актуальність та важливість розуміння здатності усвідомленого вияву своїх переконань, бажань і намірів закорінених у почутті патріотизму як окремих характеристик ідентичності. Методологічні положення статті напрацьовано та апробована в рамках колоквіуму «Культура пам'яті та патріотизм» стипендіатів Палати депутатів федеральної землі Берліну у 2020-2021 рр.

Дослідження української громади, конкретизація її ролі в суспільних перетвореннях зумовлені пошуком ефективних стратегій суспільного поступу нашої держави. Проаналізовано роль українських громад в різних біфуркаційних точках суспільної самоорганізації українського народу. Обґрунтовується думка про те, що перебуваючи між Сходом і Заходом, зазнаючи зовнішнього впливу, українські землі розвинули свої власні, специфічні світоорієнтації, що вплинуло на соціальні практики їх самоорганізації. Встановлено, що соціальна роль громади розкривається у впливі на процеси державотворення та культурно-цивілізаційної ідентифікації. ; Актуальность исследования украинского сообщества, конкретизация его роли в общественных преобразованиях обусловлены поиском эффективных стратегий общественного развития нашего государства. Проанализирована роль украинских сообществ в различных бифуркационных точках общественной самоорганизации украинского народа. Обосновывается мысль о том, что находясь между востоком и западом, претерпевая внешние воздействия, украинские земли развили свои собственные, специфические мироориентации, что повлияло на социальные практики их самоорганизации. Установлено, что социальная роль сообщества раскрывается во влиянии на процессы создания государства и культурно-цивилизационной идентификации. ; In authors' opinion, a significant methodological potential has a post-classical research paradigm in which the focus is on problems of imbalance and instability of a social organization. In particular, the realization of the goal set in the study is promoted by social constructivism, developed by American sociologists P. Berger and T. Luckmann.

Сьогодні смарт-спеціалізація є ключовим компонентом співпраці в рамках Європейської політики добросусідства щодо можливості використання в Україні європейських структурних та інвестиційних фондів.Отже, метою статті є дослідження на прикладі Запорізької області передумов і стратегічних пріоритетів смарт-спеціалізації регіонів України. Для цього проаналізовано такі показники, в тому числі й по Запорізькій області:• іноземний досвід та вітчизняні реалії впровадження концепції смарт-спеціалізації;• структуру економіки області за обсягами випуску продукції та послуг;• структуру зайнятості найманих працівників;• концентрацію основних видів економічної діяльності;• економічний потенціал видів економічної діяльності (ВЕД) області за інтегральним показником концентрації та часткою їх експорту в загальному обсязі експорту регіону.На основі вивчення статистичної та аналітичної інформації щодо науково-дослідної та інноваційної діяльності в регіоні у розрізі видів та підвидів економічної діяльності, а також урахування розвинутості необхідної інфраструктури, потенціалу суміжних галузей, інвестиційної привабливості тощо визначено перелік видів діяльності, які можуть сформувати основу для смарт-спеціалізації Запорізької області.Встановлено, що детермінантою стратегічного планування регіонального розвитку має стати адекватність системного законодавчого врегулювання зазначеного механізму на засадах інноваційної спрямованості. Відтак, актуальними вбачаються: конкретизація пріоритетів державної регіональної політики загальнодержавного, галузевого та регіонального рівнів; встановлення чіткого переліку пріоритетних напрямів інноваційної діяльності на 2021––2030 рр. на загальнодержавному, галузевому та регіональному рівнях;стимулювання впровадження та поширення практики стратегічного планування розвитку міст, селищ і сіл на засадах смарт-спеціалізації.Зазначене сприятиме системності стратегічного планування розвитку регіонів України, а також зростанню інноваційної активності та інвестиційної привабливості територій та країни в цілому.

Обґрунтовано актуальність питання щодо формування нових ідентичностей в особистості молодої людини епохи постмодерну (на прикла- ді студента/школяра за обміном). Для суспільства постмодерну характерні рухливість, ефективність, різноманітність, особиста активність. Найбільш рухливою й активною є студентська та шкільна молодь, зокрема, студенти/ школярі за обміном. Формування нових ідентичностей в умовах навчання в країнах, де вони не є громадянами, в умовах необхідності виявляти і роз- вивати у себе здатність долати міжнародні мовні та міждержавні бар'єри, оперативно встановлювати контакти, успішно адаптуватися до іншого ос- вітнього простору є можливим завдяки достатньо складним психологічним та поведінковим механізмам. У фокусі механізмів зміни ідентичності, як: успішність вирішення проблем, поведінка в ситуації вибору, особисті яко- сті. Проаналізувавши проведене опитування, виявилося, що 97,5 % учасни- кам довелося долати труднощі під час навчання/проживання за кордоном і 22,3 % зазначили, що не повністю їх подолали. Більшість (72,8 %) студентів під час вирішення проблем віддавали перевагу раціональному підходу. Про- те, конкретизація емоційних почуттів виявила їх повний спектр: підвищене занепокоєння, безпорадність, зниження самооцінки, агресія, сильне бажан- ня вирішити проблему якнайшвидше, страх звернутись за допомогою, апа- тія, азарт вирішити проблему, роздратування.
Результати опитування підтвердили необхідність цілеспрямованого фор- мування у студентів/школярів національної та власної гідності, потреби пізнавати світ, себе, мати сенс власного життя, уміння адаптуватися до змін та існувати в полікультурному просторі. Зрештою, зумовлюючи необхід- ність змін у вищій освіті, політики у сфері вищої освіти.

Висвітлено теоретичні засади та світовий досвід впливу адміністративно-фінансової децентралізації на процеси просторового розвитку, з'ясовано сучасні тенденції та особливості територіальної диференціації розвитку в Україні, які формуються в умовах децентралізації. Встановлено, що Україні не вдалось уникнути поглиблення територіальної соціально-економічної диференціації, а механізми прямого регулювання і непрямого впливу виявилися неспроможними врегулювати проблеми нерівномірності ендогенного потенціалу розвитку громад та різної ефективності його використання. Сучасний стан просторового розвитку в Україні характеризується такими тенденціями: зниженням рівня міжрегіональної диференціації; посиленням диференціації на рівні районів під впливом механізмів бюджетної децентралізації; зростанням рівня диференціації податкоспроможності територіальних громад, які мають прямі бюджетні відносини з державним бюджетом; посиленням концентрації економічної діяльності в «точках зростання», що продукує тенденцію до розширення ареалів депресивності; посиленням асиметрії між приміськими територіями та віддаленими від великих міст територіальними громадами; поглибленням розриву у фінансових можливостях у межах одного району між територіальними громадами, які увійшли і які не увійшли до об'єднаних територіальних громад.Визначено напрями нівелювання ризиків посилення внутрішньорегіональної диференціації розвитку територіальних громад у сучасних умовах:– підвищення ролі регіонального рівня управління та конкретизація його функцій в умовах децентралізації;– наділення обласного рівня управління фінансовим ресурсом, який буде направлений на підтримання реалізації проектів економічного розвитку регіону;– передання на базовий рівень фінансових ресурсів, які громада зможе використати для власного економічного розвитку, а не тільки на ремонт або розбудову соціальної інфраструктури чи її утримання;– поширення імпульсів розвитку від міст до прилеглих територій на основі їх перетворення на центри об'єднаних територіальних громад; – перегляд механізмів бюджетного вирівнювання шляхом включення в розрахунок податкоспроможності території доходів місцевих бюджетів від рентних платежів.

Як один з елементів комплексного соціокультурного дослідження викорстано критичний дискурс-аналіз (КДА), оскільки визначення специфічних факторів, що опосередковують взаємодію на рівні поколінних мереж, вимагає детального вивчення соціуму і культури часопростору.
Описано побудову процедури реалізації КДА на основі розроблених E. G. Guba, Y. S. Lincoln, J. A. Maxwell концепцій якості досліджень і тривимірної моделі N. Fairclough. Для досягнення цілісності інтерпретації даних запропоновано покрокову процедуру КДА: (1) формування кейсів проблемних сфер, що виникають у процесі взаємодії поколінь; (2) визначення в кейсах дискурсивних особливостей модальностей і модусів поколінь; (3) здійснення порівняльного аналізу та узагальнення цих кейсів.
Описано алгоритм конкретизації сфер-кейсів першого кроку КДА, необхідного для подальшого опрацювання дискурсивних матеріалів.
Обґрунтовано як доречний засіб опрацювання кейсів за допомогою системи лінгвістичного та інтертекстуального аналізу N. Fairclough на другому кроці.
Для виокремлення утворених поколіннями смислів лінгвістичну форму КДА доповнено соціолінгвістичним ресурсом – аналізом продуктів текст/контекстуальних зв'язків. За маркери дискурсивної мобільності (відмінностей у часі і просторі) у поколінних взаємодіях взято мовні індекси та порядки індексацій. Визначено, що артикуляція модальностей і модусів поколінь сприяє означенню соціально-психологічних особливостей перебігу взаємодій. Як третій крок КДА запропоновано конструювання особливостей взаємодії поколінь за допомогою порівняння дискурсивних шаблонів.
Означено умови узагальнення отриманих даних: 1) використання перехресного підтвердження даних «альтернативними джерелами»; 2) визначення міри частотності виокремлених дискурсивних конструкцій; 3) конкретизація тематичної специфіки їх контекстуального використання. Зроблено висновок, що опис процедури КДА сприяв оптимізації методології аналізу соціокультурного стилю життєдіяльності, що не обмежується лише часовим відрізком життєдіяльності конкретного покоління.

The article considers the issue of determining the promising areas of improving the state regulation of innovation in construction. The purpose of the study is to determine the functions and specify the most important levers of the innovative activity state regulation in construction. The levers of state regulation are characterized in accordance with the studied functions: forecasting and strategic planning, program-target, legislative and normative-legal, administrative-organizational, financial-investment, stimulating, fiscal, monetary, coordination, insurance, control. Objects of state regulation of innovation are identified. The state of implementation of the levers of state regulation of innovation, in particular in construction, was discussed. The analysis of the functions and levers of state regulation of innovation in construction allowed to determine the directions of its priority improvement.Key words: construction, innovative enterprise, direct state regulation, national innovation system, levers of the state regulation. ; У статті розглядається питання визначення пріоритетних напрями удосконалення державного регулювання інноваційної діяльності в будівництві. Метою нашого дослідження є визначення функцій та конкретизація найбільш вагомих важелів державного регулювання інноваційної діяльності в будівництві. Охарактеризовано важелі державного регулювання у відповідності до досліджуваних функцій: прогнозування та стратегічного планування, програмно-цільова, законодавча та нормативно-правова, адміністративно-організаційна, фінансово-інвестиційна, стимулююча, фіскальна, грошово-кредитна, координаційна, страхова, контрольна. Визначено об'єкти державного регулювання інноваційної діяльності. Обговорюється стан реалізації важелів державного регулювання інноваційної діяльності, зокрема в будівництві. Проведений аналіз функцій та важелів державного регулювання інноваційної діяльності в будівництві дозолив визначити напрями його пріоритетного удосконалення. Ключові слова: будівництво, інноваційне підприємство, пряме державне регулювання, національна інноваційна система, важелі державного регулювання.