Suchergebnisse

The paper reviews the current foreign policy of the Russian Federation. Some facts of the reduced geopolitical presence of Russia in the world are presented. Scientific viewpoints of Russian researchers of Eurasian and Neo-Eurasian issues, their commitment to the idea of exceptionality of the Russians are demonstrated. Two alternative forecasts by Western researchers of further geopolitical situation and development of Russia are given. It is pointed out that the RF pursues an aggressive foreign policy underpinned by economic, political and military pressures both in Europe and the post-Soviet space. The author compares statistical economic indicators of the USA, the EU and China with those of the present-day Russia, which are convincingly indicative of the losing Russian position in the struggle for global leadership. It is concluded that the RF has neo-imperialist ambitions as to the former Soviet Republics; has lost its international authority as a guarantor of security; makes an aggressive use of natural power resources for exerting pressure on EU countries; is incapable of implementing effective reforms in its economy, society and armed forces; has lost strategic relations with the USA, NATO and EU; has a backward and authoritarian political system, which generally threatens both the world and Russia itself. ; На основании анализа мировых событий после "холодной воны", а также геополитических изменений на постсоветском пространстве сформулированы основные направления внешней политики Российской Федерации. Акцентировано внимание на взаимоотношениях с Европейским Союзом, США и Китаем. Сопоставлены их экономические показатели в динамике. ; На основі аналізу світових подій після завершення "холодної війни", а також геополітичних змін на пострадянському просторі сформульовано основні вектори зовнішньої політики Російської Федерації. Особливу увагу приділено відносинам Росії з Європейським Союзом, США та Китаєм. Зіставлені їхні економічні показники в динаміці.

The study of historical sources and factors and the occurrence of geopolitical events is a prerequisite for understanding the political reality in Ukraine. It is noted that the formation of Ukrainian political thought of the late XIX - early XX century. geopolitical situation on Ukrainian lands affected by political and geographical location on the border of Ukrainian territory civilizational borders between Western and Eastern Christian religious regions of the world. Established that A. Sheptytsky geopolitical views shaped by certain political realities.Metropolitan was familiar with the then European construction projects – «median Europe» and «New Europe». His own views can be considered a combination of Western and Central European areas that existed in the Ukrainian political thought. A. Sheptytsky was inherent to national Christian type geopolitical consciousness – seeing the world as a combination of related religious people. Ukraine he viewed primarily as a Christian country in the Christian community of states.The key elements of Ukrainian history consider the metropolitan of Christianity and the conclusion of Brest. These two acts allowed Ukrainian unite the Christian world, gave impetus to the culture, and the ability to maintain identity in a hostile environment. A factor that determined the current situation of the Ukrainian lands were geographical location between two culturally and religiously distinct spaces – Western and Eastern. Ukrainian Religious differences were the result of different foreign policy goals and in turn led to different geopolitical orientation. A factor which provides one people over another advantage is its high level of culture based on education and science.A characteristic feature of the geopolitical views A. Sheptytsky was focused on such intangible factors as geopolitical religion, culture, strengthening the thesis of the right of peoples to selfdetermination, building relationships based on recognition of equality, establish state borders based on ethnographic principle. Noted Western European orientation clear foreign policy orientation A. Sheptytsky, which showed his diplomatic activity, classifying and Ukraine as the only political body.A. Sheptytsky undertook practical measures to acquaint the international community with the Ukrainian problem in 1921-1923. Interwar period showed a Metropolitan attention to international developments, especially those related to Ukrainian lands: the fall of Czechoslovakia in 1939 and the Polish-German conflct. The beginning of the German occupation once again confimed Ukraine A. Sheptytsky vision in the circle of European nations in its democratic dimension. This metropolitan disassociated himself from any manifestation of chauvinism in international and interstate relations ; На основе анализа творческого наследия митрополита Шептицкого показано его видение предпосылок и перспектив развития украинских земель в современном ему геополитическом пространстве. Установлено, что геополитические взгляды митрополита А. Шептицкого были реакцией на внешнеполитические реалии и были ориентированы на выявлении происхождения и преодоления факторов, которые препятствовали государственно-национальной самореализации украинских земель и идентификации как европейского государства ; На основі аналізу творчої спадщини митрополита А.Шептицького показано його бачення передумов та перспектив розвитку українських земель у сучасному йому геополітичному просторі. Встановлено, що геополітичні погляди митрополита А. Шептицького були реакцією на зовнішньополітичні реалії і були орієнтовані на виявленні походження та подолання факторів, що перешкоджали державно-національній самореалізації українських земель та ідентифікації як європейської держави.

The analysis of geopolitical situation of modern Georgia, which was folded after the war with Russian Federation of 2008, is carried out in the article. The conclusion is that for Georgia the fiveday war not only didn't reach the intended goal of becoming independent from the Russian Federation but also resulted in a military defeat. However, the five-day war did not affect the policy of the Georgian authorities and their pro-Western stance, and participation in energy projects. ; В статье проведен анализ геополитического положения современной Грузии, сложившегося после войны с Российской федерацией 2008 г. Сделан вывод о том, что для Грузии пятидневная война не только не достигла намеченной цели стать независимой от Российской Федерации, но и привела к военному поражению. Тем не менее, пятидневная война не повлияет на политику грузинских властей и их прозападную позицию и участие в энергетических проектах. ; В статті здійснюється аналіз геополітичної ситуації сучасної Грузії, яка склалася після війни з Російською Федерацією 2008 року. Зроблено висновок про те, що для Грузії п'ятиденна війна не тільки не досягла поставленої мети стати незалежною від Російської Федерації, а й призвела до військової поразки. Проте зауважено, що п'ятиденна війна не вплине на політику грузинської влади і їх прозахідну позицію і участь в енергетичних проектах.

The analysis of geopolitical situation of modern Georgia, which was folded after the war with Russian Federation of 2008, is carried out in the article. The conclusion is that for Georgia the fiveday war not only didn't reach the intended goal of becoming independent from the Russian Federation but also resulted in a military defeat. However, the five-day war did not affect the policy of the Georgian authorities and their pro-Western stance, and participation in energy projects. ; В статье проведен анализ геополитического положения современной Грузии, сложившегося после войны с Российской федерацией 2008 г. Сделан вывод о том, что для Грузии пятидневная война не только не достигла намеченной цели стать независимой от Российской Федерации, но и привела к военному поражению. Тем не менее, пятидневная война не повлияет на политику грузинских властей и их прозападную позицию и участие в энергетических проектах. ; В статті здійснюється аналіз геополітичної ситуації сучасної Грузії, яка склалася після війни з Російською Федерацією 2008 року. Зроблено висновок про те, що для Грузії п'ятиденна війна не тільки не досягла поставленої мети стати незалежною від Російської Федерації, а й призвела до військової поразки. Проте зауважено, що п'ятиденна війна не вплине на політику грузинської влади і їх прозахідну позицію і участь в енергетичних проектах.

The analysis attempts to justify a new concept of Ukraine's place in the international security system. According to the results of the study, there was carried out an analysis of the historical preconditions for overcoming the postcolonial factors of the Ukrainian elite. The authors emphasized on the exclusive role of Crimea for the dominant state of the Black Sea region and hypothesized about assigning such a role to Ukraine. The use of the comparative method made it possible to distinguish the mental and behavioral principles of the European, Asian, and African archetype. Ukrainian advantages establish a transition to limiting one's own needs, conscious passionate philanthropy. The normative-value method was used to clarify the historical determinants of Russia's common good. The passionate abilities of the Ukrainian elites were confirmed on the basis of historical regularities, for which the activity method was used. It is recommended to take into account the exceptional importance of the Circumpontian community/civilization, which will eliminate Russia's ambitions within the Black Sea. The regional aspirations of the Russian Federation have faced strong opposition from Turkey and Ukraine in recent years. The European Union's position on Turkey has been described as controversial. Getting rid of a toxic partner competitor of the Russian Federation for the EU will create a new geopolitical reality in which priority will be given to respect for international law. Russia's occupation administrations are pursuing a policy of depletion and destruction in states seeking to break out of its orbit of influence. These were the pro-Russian enclaves of the Black Sea region – Abkhazia, South Ossetia, Donbass, Crimea, Transnistria or Pridnestrian region. The builders of the "Russian world" are planning and implementing a plan for the disintegration of the European community, to which A. Merkel drew attention. It is proposed to change the priorities in relation to the modern system of ineffective security system and identify the components of Ukrainian advantages. ; В исследовании предпринята попытка обосновать новую концепцию места Украины в международной системе безопасности. По результатам исследования проведен анализ исторических предпосылок преодоления постколониальных факторов украинской элиты. Авторы отметили исключительную роль Крыма для государства-доминанта Черноморского региона и выдвинули гипотезу об отводе такой роли для Украины. Использование сравнительного метода позволило выделить ментально-поведенческие принципы европейского, азиатского, африканского начал. Украинскими преимуществами установлено переход к ограничению собственных нужд, осознанной пассионарной филантропии. Нормативно-ценностный метод использован для выяснения исторических определителей общего блага России. Пассионарные способности украинских элит подтверждено на основании исторических закономерностей, для чего использовано деятельностный метод. Рекомендуется учесть исключительную значимость Циркумпонтийского сообщества/цивилизации, что позволит устранить российские амбиции в акватории Черного моря. Региональные аспирации Российской Федерации в последние годы столкнулись с весомым сопротивлением со стороны Турции и Украины. Позицию Европейского Союза в отношении Турции определено как противоречивую. Избавление от токсического партнера-конкурента Российской Федерации для ЕС создаст новую геополитическую реальность, в которой приоритет будет предоставляться уважением к международному праву. Российские оккупационные администрации в государствах, которые стремятся выйти из ее орбиты влияния осуществляют политику истощения и разрушения. Ими стали пророссийские анклавы Черноморского региона – Абхазия, Южная Осетия, Донбасс, Крым, Приднестровье. Строители «русского мира» планируют и реализуют план дезинтеграции европейского сообщества, на который обратила внимание А. Меркель. Предложено изменить приоритеты в отношении к современной системе недейственной системы безопасности, и определены составляющие украинских преимуществ. ; У дослідженні зроблено спробу обґрунтувати нову концепцію місця України в міжнародній системі безпеки. За результатами дослідження здійснено аналіз історичних передумов подолання постколоніальних чинників української еліти. Автори наголосили на винятковій ролі Криму для держави-домінанта Чорноморського регіону та висунули гіпотезу про відведення такої ролі для України. Використання порівняльного методу дозволило виокремити ментально-поведінкові засади європейського, азійського, африканського первнів. Українськими перевагами встановлено перехід до обмеження власних потреб, усвідомленої пасіонарної філантропії. Нормативно-ціннісний метод використано для з'ясування історичних визначників загального блага Росії. Пасіонарні здібності українських еліт підтверджено на підставі історичних закономірностей, для чого використано діяльнісний метод. Рекомендовано врахувати виняткову значущість Циркумпонтійської спільноти/цивілізації, що дозволить усунути російські амбіції в акваторії Чорного моря. Регіональні аспірації Російської Федерації останніми роками зіткнулися із вагомим спротивом з боку Туреччини та України. Позицію Європейського Союзу щодо Туреччини позначено як контроверсійну. Позбавлення від токсичного партнера-конкурента Російської Федерації для ЄС створить нову геополітичну реальність, в якій пріоритет надаватиметься повазі до міжнародного права. Російські окупаційні адміністрації в державах, які прагнуть вийти з її орбіти впливу, здійснюють політику виснаження та руйнування. Ними стали проросійські анклави Чорноморського регіону – Абхазія, Південна Осетія, Донбас, Крим, Придністров'я. Будівничі «русского мира» планують і реалізовують план дезінтеграції євроспільноти, на який звернула увагу А. Меркель. Запропоновано змінити пріоритети у ставленні до сучасної системи недієвої системи безпеки та визначено складові українських переваг.

The analysis attempts to justify a new concept of Ukraine's place in the international security system. According to the results of the study, there was carried out an analysis of the historical preconditions for overcoming the postcolonial factors of the Ukrainian elite. The authors emphasized on the exclusive role of Crimea for the dominant state of the Black Sea region and hypothesized about assigning such a role to Ukraine. The use of the comparative method made it possible to distinguish the mental and behavioral principles of the European, Asian, and African archetype. Ukrainian advantages establish a transition to limiting one's own needs, conscious passionate philanthropy. The normative-value method was used to clarify the historical determinants of Russia's common good. The passionate abilities of the Ukrainian elites were confirmed on the basis of historical regularities, for which the activity method was used. It is recommended to take into account the exceptional importance of the Circumpontian community/civilization, which will eliminate Russia's ambitions within the Black Sea. The regional aspirations of the Russian Federation have faced strong opposition from Turkey and Ukraine in recent years. The European Union's position on Turkey has been described as controversial. Getting rid of a toxic partner competitor of the Russian Federation for the EU will create a new geopolitical reality in which priority will be given to respect for international law. Russia's occupation administrations are pursuing a policy of depletion and destruction in states seeking to break out of its orbit of influence. These were the pro-Russian enclaves of the Black Sea region – Abkhazia, South Ossetia, Donbass, Crimea, Transnistria or Pridnestrian region. The builders of the "Russian world" are planning and implementing a plan for the disintegration of the European community, to which A. Merkel drew attention. It is proposed to change the priorities in relation to the modern system of ineffective security system and identify the components of Ukrainian advantages. ; В исследовании предпринята попытка обосновать новую концепцию места Украины в международной системе безопасности. По результатам исследования проведен анализ исторических предпосылок преодоления постколониальных факторов украинской элиты. Авторы отметили исключительную роль Крыма для государства-доминанта Черноморского региона и выдвинули гипотезу об отводе такой роли для Украины. Использование сравнительного метода позволило выделить ментально-поведенческие принципы европейского, азиатского, африканского начал. Украинскими преимуществами установлено переход к ограничению собственных нужд, осознанной пассионарной филантропии. Нормативно-ценностный метод использован для выяснения исторических определителей общего блага России. Пассионарные способности украинских элит подтверждено на основании исторических закономерностей, для чего использовано деятельностный метод. Рекомендуется учесть исключительную значимость Циркумпонтийского сообщества/цивилизации, что позволит устранить российские амбиции в акватории Черного моря. Региональные аспирации Российской Федерации в последние годы столкнулись с весомым сопротивлением со стороны Турции и Украины. Позицию Европейского Союза в отношении Турции определено как противоречивую. Избавление от токсического партнера-конкурента Российской Федерации для ЕС создаст новую геополитическую реальность, в которой приоритет будет предоставляться уважением к международному праву. Российские оккупационные администрации в государствах, которые стремятся выйти из ее орбиты влияния осуществляют политику истощения и разрушения. Ими стали пророссийские анклавы Черноморского региона – Абхазия, Южная Осетия, Донбасс, Крым, Приднестровье. Строители «русского мира» планируют и реализуют план дезинтеграции европейского сообщества, на который обратила внимание А. Меркель. Предложено изменить приоритеты в отношении к современной системе недейственной системы безопасности, и определены составляющие украинских преимуществ. ; У дослідженні зроблено спробу обґрунтувати нову концепцію місця України в міжнародній системі безпеки. За результатами дослідження здійснено аналіз історичних передумов подолання постколоніальних чинників української еліти. Автори наголосили на винятковій ролі Криму для держави-домінанта Чорноморського регіону та висунули гіпотезу про відведення такої ролі для України. Використання порівняльного методу дозволило виокремити ментально-поведінкові засади європейського, азійського, африканського первнів. Українськими перевагами встановлено перехід до обмеження власних потреб, усвідомленої пасіонарної філантропії. Нормативно-ціннісний метод використано для з'ясування історичних визначників загального блага Росії. Пасіонарні здібності українських еліт підтверджено на підставі історичних закономірностей, для чого використано діяльнісний метод. Рекомендовано врахувати виняткову значущість Циркумпонтійської спільноти/цивілізації, що дозволить усунути російські амбіції в акваторії Чорного моря. Регіональні аспірації Російської Федерації останніми роками зіткнулися із вагомим спротивом з боку Туреччини та України. Позицію Європейського Союзу щодо Туреччини позначено як контроверсійну. Позбавлення від токсичного партнера-конкурента Російської Федерації для ЄС створить нову геополітичну реальність, в якій пріоритет надаватиметься повазі до міжнародного права. Російські окупаційні адміністрації в державах, які прагнуть вийти з її орбіти впливу, здійснюють політику виснаження та руйнування. Ними стали проросійські анклави Чорноморського регіону – Абхазія, Південна Осетія, Донбас, Крим, Придністров'я. Будівничі «русского мира» планують і реалізовують план дезінтеграції євроспільноти, на який звернула увагу А. Меркель. Запропоновано змінити пріоритети у ставленні до сучасної системи недієвої системи безпеки та визначено складові українських переваг.

The analysis attempts to justify a new concept of Ukraine's place in the international security system. According to the results of the study, there was carried out an analysis of the historical preconditions for overcoming the postcolonial factors of the Ukrainian elite. The authors emphasized on the exclusive role of Crimea for the dominant state of the Black Sea region and hypothesized about assigning such a role to Ukraine. The use of the comparative method made it possible to distinguish the mental and behavioral principles of the European, Asian, and African archetype. Ukrainian advantages establish a transition to limiting one's own needs, conscious passionate philanthropy. The normative-value method was used to clarify the historical determinants of Russia's common good. The passionate abilities of the Ukrainian elites were confirmed on the basis of historical regularities, for which the activity method was used. It is recommended to take into account the exceptional importance of the Circumpontian community/civilization, which will eliminate Russia's ambitions within the Black Sea. The regional aspirations of the Russian Federation have faced strong opposition from Turkey and Ukraine in recent years. The European Union's position on Turkey has been described as controversial. Getting rid of a toxic partner competitor of the Russian Federation for the EU will create a new geopolitical reality in which priority will be given to respect for international law. Russia's occupation administrations are pursuing a policy of depletion and destruction in states seeking to break out of its orbit of influence. These were the pro-Russian enclaves of the Black Sea region – Abkhazia, South Ossetia, Donbass, Crimea, Transnistria or Pridnestrian region. The builders of the "Russian world" are planning and implementing a plan for the disintegration of the European community, to which A. Merkel drew attention. It is proposed to change the priorities in relation to the modern system of ineffective security system and identify the components of Ukrainian advantages. ; В исследовании предпринята попытка обосновать новую концепцию места Украины в международной системе безопасности. По результатам исследования проведен анализ исторических предпосылок преодоления постколониальных факторов украинской элиты. Авторы отметили исключительную роль Крыма для государства-доминанта Черноморского региона и выдвинули гипотезу об отводе такой роли для Украины. Использование сравнительного метода позволило выделить ментально-поведенческие принципы европейского, азиатского, африканского начал. Украинскими преимуществами установлено переход к ограничению собственных нужд, осознанной пассионарной филантропии. Нормативно-ценностный метод использован для выяснения исторических определителей общего блага России. Пассионарные способности украинских элит подтверждено на основании исторических закономерностей, для чего использовано деятельностный метод. Рекомендуется учесть исключительную значимость Циркумпонтийского сообщества/цивилизации, что позволит устранить российские амбиции в акватории Черного моря. Региональные аспирации Российской Федерации в последние годы столкнулись с весомым сопротивлением со стороны Турции и Украины. Позицию Европейского Союза в отношении Турции определено как противоречивую. Избавление от токсического партнера-конкурента Российской Федерации для ЕС создаст новую геополитическую реальность, в которой приоритет будет предоставляться уважением к международному праву. Российские оккупационные администрации в государствах, которые стремятся выйти из ее орбиты влияния осуществляют политику истощения и разрушения. Ими стали пророссийские анклавы Черноморского региона – Абхазия, Южная Осетия, Донбасс, Крым, Приднестровье. Строители «русского мира» планируют и реализуют план дезинтеграции европейского сообщества, на который обратила внимание А. Меркель. Предложено изменить приоритеты в отношении к современной системе недейственной системы безопасности, и определены составляющие украинских преимуществ. ; У дослідженні зроблено спробу обґрунтувати нову концепцію місця України в міжнародній системі безпеки. За результатами дослідження здійснено аналіз історичних передумов подолання постколоніальних чинників української еліти. Автори наголосили на винятковій ролі Криму для держави-домінанта Чорноморського регіону та висунули гіпотезу про відведення такої ролі для України. Використання порівняльного методу дозволило виокремити ментально-поведінкові засади європейського, азійського, африканського первнів. Українськими перевагами встановлено перехід до обмеження власних потреб, усвідомленої пасіонарної філантропії. Нормативно-ціннісний метод використано для з'ясування історичних визначників загального блага Росії. Пасіонарні здібності українських еліт підтверджено на підставі історичних закономірностей, для чого використано діяльнісний метод. Рекомендовано врахувати виняткову значущість Циркумпонтійської спільноти/цивілізації, що дозволить усунути російські амбіції в акваторії Чорного моря. Регіональні аспірації Російської Федерації останніми роками зіткнулися із вагомим спротивом з боку Туреччини та України. Позицію Європейського Союзу щодо Туреччини позначено як контроверсійну. Позбавлення від токсичного партнера-конкурента Російської Федерації для ЄС створить нову геополітичну реальність, в якій пріоритет надаватиметься повазі до міжнародного права. Російські окупаційні адміністрації в державах, які прагнуть вийти з її орбіти впливу, здійснюють політику виснаження та руйнування. Ними стали проросійські анклави Чорноморського регіону – Абхазія, Південна Осетія, Донбас, Крим, Придністров'я. Будівничі «русского мира» планують і реалізовують план дезінтеграції євроспільноти, на який звернула увагу А. Меркель. Запропоновано змінити пріоритети у ставленні до сучасної системи недієвої системи безпеки та визначено складові українських переваг.

In her article, the researcher presents possible variants of the 'Ukrainian crisis' settlement with regard to current geopolitical position of Russian Federation being a result of Vladimir Putin's politics of 'neoisolationism'. The author believes that the first - and the least plausible - option, taken broad Ukrainian opposition into account, is preservation of current de facto Crimean status and federalization and neutrality of Ukraine. This will allow Russia to change geopolitical situation on its Western borders. The second option is a unitary Ukraine with its straightforward orientation on European and Euro-Atlantic values. This is a goal to become the result of current struggle unfolding in Ukraine, being at present unachievable. In this case, Russia itself can become a buffer zone between the West and China being forced to choose its political priorities. The third option implies Ukraine collapsing into two parts like post-World War Two Germany. Artificially created 'Novorossia' becomes a 'buffer' between pro-Western Ukraine and Russia with the last one basically controlling this quasi-state and shielding it from any Western influences. The author concludes that all the abovementioned options stimulate farther implementation of Russian politics of 'neoisolationism'. ; В статье обозначены возможные варианты разрешения "украинского кризиса", с учетом того, что современное геополитическое положение России стало результатом политики "неоизоляционизма" В. В. Путина. Прослежены глобальные последствия "украинского кризиса", которые, по мнению автора, определят новое соотношение силовых полей в современном миропорядке. ; У статті окреслено можливі варіанти вирішення "української кризи" з огляду на сучасне геополітичне становище Росії, що стало результатом політики "неоізоляціонізму" В. В. Путіна. Простежено глобальні наслідки "української кризи", які, на думку автора, визначать нове співвідношення силових полів у сучасному світопорядку.

The paper examines a concept of the Balto-Black Sea Union, which ideas were translated into reality during the Kievan Rus and Grand Duchy of Lithuania period. In the 10th-11th centuries the road from the North to the South, from the East-country to the Black Sea ran through the territory of Ukraine. The way 'from the Varangians to the Greeks' integrated two regions, the Baltic and the Black Sea, and was to the advantage of all those involved. This conceptual idea was again looked into by Ukrainian politicians and researchers in the early 20th century, it was explored and proposed by Mykhailo Grushevskyi, Yuriy Lypa and Stepan Rudnytskyi.The idea of the 'inter-sea area' became a subject for active discussion in Polish, Ukrainian, Belorussian and Lithuanian political quarters in the late 1980s. This plot deserves attention of contemporary Ukrainian politicians in the current dynamic geopolitical context as an efficient and timely anti-Russian international project which will underpin the security of Ukraine. This idea was partially implemented in the form of the GU(U)AM, the Black Sea Organization for Economic Cooperation and the Community of Democratic Choice.The natural vector 'North - South' of communicative and transit transport flows is not used in full measure by Ukraine. The Balto-Black Sea Union offers a significant security component which is of interest to the USA and the European Union.The emergence of such new world economic centers as the USA, the EU and China imparts a new focus to foreign policy priorities of Ukraine. ; В статье проанализирована концепция Балто-Черноморского союза, обоснована ее актуальность в современных условиях. На исторических примерах прошлого и новейшей истории автор убеждает в привлекательности Балто-Черноморского региона как естественной транзитно-транспортной и оборонной территории между Западом и Востоком, между Россией и Европой. Названы исторические личности, предлагавшие для Украины преимущества Балто-Черноморского союза как перспективы будущего регионального лидерства. Автор приходит к выводу, что современная геополитическая ситуация требует кооперации в вопросах безопасности для обеспечения национальных интересов Украины на мегарегиональном уровне. ; У статті проаналізовано концепцію Балто-Чорноморського союзу, обґрунтовано її актуальність у сучасних умовах. Автор на історичних прикладах минулого й сьогодення переконує в привабливості Балто-Чорноморського регіону як природної транзитно-транспортної та оборонної території між Сходом і Заходом, між Росією та Європою. Названі історичні постаті, які пропонували для України вигоду Балто-Чорноморського союзу як перспективу майбутнього регіонального лідерства. Автор доходить висновку, що сучасна геополітична ситуація вимагає безпекової кооперації для забезпечення національних інтересів України на мегарегіональному рівні.

The article presents an overview of the current state of organized crime activity in the field of drug trafficking. The geopolitical position of Ukraine is due to the fact that the state as become an intermediate link in the chain of drug traffickers. Earlier drug trafficking was organized primarily through West Africa and the Balkan Peninsula. But in recent years, Europe has begun to intensify the fight against drug trafficking and has taken serious measures to stop the smuggling of drug channels from West Africa and the Balkans used by the Albanian mafia. So Colombian drug cartels and Afghan opium kings began to seek new ways of supplying dumpling to Europe. For this purpose, they actively use the Black Sea Basin, including the following three ports: Bulgarian Varna, Romanian Constanta, and Ukrainian Odesa and Illichivsk. The traditional heroin route through Turkey and the Caucasus region now also runs through the Black Sea ports. The development of technologies and the rapid growth of the number of Internet users, especially minors, and extreme mobility and Internet access make drug traffickers a new wave of opportunities for drug products with minimal risk. Official statistics on counteraction to drug trafficking and the results of law enforcement activities in this area are provided. According to the practice of applying anti-drug and drug trafficking legislation in Ukraine and other countries, low thresholds for small amounts of narcotic drugs and psychotropic substances contribute to increasing the latency of drug use, increasing the number of convicted persons for the storage and use of drugs and, at the same time, expanding the illicit drug market. Thus, the decrease in small sizes of certain narcotic drugs in 2010, contributed to the prosecution of not so much drug dealers as drug users. Of particular concern is the fact that, due to the development of technologies and the rapid increase in the number of Internet users, especially minors, and extreme mobility and access to the Internet, drug traffickers receive a new wave of opportunities for the sale of narcotics with minimal risk to themselves. On the increase in the number of drug addicts, the lack of targeted government programs and mechanisms aimed at reducing the activity of drug trafficking in Ukraine is obvious. It is concluded that drug trafficking in Ukraine remains one of the most widespread areas of organized crime. Opposition to this kind of organized crime activity should be more effective and timely, and punishment – inadvertent. ; У статті представлено огляд сучасного стану активності організованої злочинності у сфері обігу наркотиків. Сфера незаконного обігу наркотиків характеризується високою прибутковістю операцій, що проводяться за мінімальних витрат. Постійно зростаючий попит на наркотики приносить чималі прибутки організованій злочинності у всьому світі. Стрімкий технологічний та інформаційний розвиток надає організованій злочинності нові можливості у забезпеченні незаконного обігу наркотиків. Геополітичне розміщення України зумовлює її постійне використання організованою злочинністю на різних етапах наркообігу. Автором надано характеристику наркоторгівлі в Україні. Геополітичне становище України зумовлює той факт, що держава стала проміжною ланкою в ланцюжку наркоторговців. Раніше наркотрафік організовувався насамперед через Західну Африку і Балканський півострів. Але останніми роками Європа почала посилювати боротьбу з обігом наркотиків і вжила серйозних заходів щодо перекриття контрабандних каналів наркотиків із Західної Африки і Балкан, що використовувалися албанською мафією. Тож колумбійські наркокартелі й афганські опійні королі почали шукати нові шляхи поставок дурману до Європи. З цією метою вони активно використовують басейн Чорного моря, зокрема й такі три порти: бол-гарську Варну, румунську Констанцу та українські Одесу та Іллічівськ. Традиційний героїновий шлях через Туреччину і Кавказький регіон тепер також пролягає через чорноморські порти. Розвиток технологій і стрімке зростання числа Інтернет-користувачів, особливо серед неповнолітніх, надзвичайна мобільність і доступність до системи Інтернет створює наркоторгівцям нову хвилю можливостей у реалізації наркотовару з мінімальним ризиком. Наведено офіційні статистичні дані щодо протидії обігу наркотиків і результатів діяльності правоохоронних органів у цьому напрямі. Зроблено висновок, що наркоторгівля в Україні залишається одним із найпоширеніших напрямів діяльності організованої злочинності. Протидія цьому виду діяльності організованої злочинності повинна бути більш ефективною та своєчасною, а покарання – невідворотним.

The article analyzes the process of conceptualization of the scientific category "national interests" in international relations theory. It is noted that the conceptualization of the national interests means the procedure of theoretical organization of their scientific knowledge in order to build an appropriate theoretical and methodological model of research, highlight the essential characteristics of the phenomenon and develop its conceptual apparatus. The main hypothesis of the study is the assumption that the state of national interests can act as a universal generalizing criterion of national security. The formation of this criterion is based on the following basic characteristics of the state: socio-political system, indicators of economic development, international division of labor, geopolitical situation, as well as national and cultural traditions. The use of comparative-historical and activity method of scientific research made it possible to trace the evolution of scientific knowledge of national interests and the process of their conceptualization into an independent scientific direction, which became the American school of modern realism. It has been proven that the main scientific debates took place earlier and continue today due to the unresolved issue of the objectivity of national interests. The author argues that national interests are an objective category, differences in their understanding and assessment are due to different perceptions of threats and opportunities to prevent them, as well as different assessments of the acceptable price of a political decision. The peculiarities of constructing the national interest on the basis of two key elements are highlighted: the first is a constant value of the state; the second is a variable that depends on a specific historical epoch. The main functional purpose of the first key element is to preserve the physical, political and cultural identity of the state, and the second depends on events and trends at a certain point in the development of the state. ; У статті проаналізовано процес концептуалізації наукової категорії національних інтересів у теорії міжнародних відносин. Зазначається, що концептуалізація національних інтересів означає процедуру теоретичної організації їх наукового пізнання з метою побудови відповідної теоретико-методологічної моделі дослідження і виділення сутнісних характеристик феномену та вироблення його понятійного апарату. В якості основної гіпотези дослідження приймається припущення, що стан національних інтересів може виступати універсальним узагальнюючим критерієм національної безпеки. В основу формування цього критерію покладено такі базові характеристики держави: соціально-політичний лад, показники економічного розвитку, міжнародний розподіл праці, геополітичне становище, а також національні та культурні традиції. Використання порівняльно-історичного та діяльнісного методу наукового дослідження дало можливість прослідкувати еволюцію наукового пізнання національних інтересів та процес їх концептуалізації в самостійний науковий напрямок, яким стала американська школа сучасного реалізму. Доведено, що основні наукові дебати відбувалися раніше і продовжуються сьогодні у зв'язку з невирішеністю питання щодо об'єктивності національних інтересів. Автором відстоюється позиція, що національні інтереси є категорією об'єктивною, розбіжності в їх розумінні та оцінці обумовлюється різним сприйняттям загроз та можливостей їх попередження, а також різними оцінками допустимої ціни того чи іншого політичного рішення. Висвітлено особливості побудови національного інтересу на основі двох ключових елементів: перший - це постійна величина, якою виступає держава; другий - змінна величина, що залежить від конкретної історичної епохи. Основним функціональним призначенням першого є збереження фізичної, політичної і культурної самобутності держави, а другий залежить від подій і тенденцій у визначений момент розвитку держави.

This article is intended to describe and evaluate two completely different drug policies, which are exists in Europe. First drug policy which I want to analyze is Netherland's drug policy because of its permissive character. Second one will be the Swedish drug policy because of its restrictive character. The main reason to write this article was fact that two different way to deal with drug problems are creating similar effects. In this article I want to analyze how could it be that two European societies are dealing with the same problem, with two completely different policies. To get an answer for this question, first of all I want to analyze historical and cultural conditioning of their society. Another important thing is the geopolitical location of those countries. The last thing which I want to research is how those countries are dealing with addicted people problems and how are they the dealing with criminals. To gain an answer for this questions I also want to analyze their political system, especially which Ministries are responsible for creating drug policy. After analyze both examples, we can see that Swedish and Dutch drug policies are succeed because those countries have been creating their drug policy with the participation of their society. While creating drug policy, every country in the world should follow Sweden and the Netherlands' examples because it is almost impossible to create one kind of drug policy that can be introduced all over the world. ; Эта статья призвана описать и оценить две совершенно разные политики в отношении наркотиков, которые существуют в Европе. Первая политика в разрешительная политика Нидерландов. Вторая политика – шведская политика ограничительного характера. Основной причиной написания этой статьи был факт, что два разных способа решения проблемы наркотиков создают аналогичные эффекты. В этой статье я хочу проанализировать, как может быть, что два европейских общества имеют дело с одной и той же проблемой, с двумя совершенно разными политиками. Чтобы получить ответ на этот вопрос, прежде всего, я хочу проанализировать историческую и культурную обусловленность этих обществ. Важное значение имеет также геополитическое положение этих стран. Последнее, что я хочу исследовать, – это то, как эти страны решают проблемы наркозависимых людей и как они решают проблемы преступности. Чтобы получить ответ на эти вопросы, я также хочу проанализировать их политическую систему, особенно те министерства, которые отвечают за разработку политики в отношении наркотиков. После анализа обоих примеров мы видим, что и шведская и голландская политика в отношении наркотиков являются успешными, поскольку эти страны создают свою политику в отношении наркотиков с участием своего общества. При разработке политики в отношении наркотиков каждая страна в мире должна следовать примерам Швеции и Нидерландов, потому что практически невозможно создать один вид наркополитики, который может быть внедрен во всем мире. ; Ця стаття покликана описати й оцінити дві абсолютно різні політики щодо наркотиків, які існують в Європі. Перша політика – політика Нідерландів з її дозвільним характером. Друга – шведська політика щодо наркотиків обмежувальногом характеру. Основною причиною написання цієї статті був факт, що два різні способи вирішення проблем наркотиків створюють аналогічні ефекти. У цій статті я хочу проаналізувати, як може бути, що два європейських суспільства мають справу з однією і тією ж проблемою, з двома абсолютно різними політиками. Щоб отримати відповідь на це питання, перш за все, я хочу проаналізувати історичну і культурну обумовленість цих суспільств. Інше важливе значення має геополітичне становище цих країн. Останнє, що я хочу дослідити, – це те, як ці країни діють з проблемами наркозалежних людей і як вони діють зі злочинцями. Щоб отримати відповідь на ці питання, я також хочу проаналізувати їх політичну систему, особливо ті міністерства, які відповідають за розробку політики щодо наркотиків. Після аналізу обох прикладів ми можемо побачити, що шведська і голландська політика щодо наркотиків є успішною тому, що ці країни створюють свою політику щодо наркотиків за участю свого суспільства. При розробці політики щодо наркотиків кожна країна в світі має наслідувати зразкам Швеції і Нідерландів, тому що практично неможливо створити один вид наркополітики, який може бути впроваджений у всьому світі.

This article is intended to describe and evaluate two completely different drug policies, which are exists in Europe. First drug policy which I want to analyze is Netherland's drug policy because of its permissive character. Second one will be the Swedish drug policy because of its restrictive character. The main reason to write this article was fact that two different way to deal with drug problems are creating similar effects. In this article I want to analyze how could it be that two European societies are dealing with the same problem, with two completely different policies. To get an answer for this question, first of all I want to analyze historical and cultural conditioning of their society. Another important thing is the geopolitical location of those countries. The last thing which I want to research is how those countries are dealing with addicted people problems and how are they the dealing with criminals. To gain an answer for this questions I also want to analyze their political system, especially which Ministries are responsible for creating drug policy. After analyze both examples, we can see that Swedish and Dutch drug policies are succeed because those countries have been creating their drug policy with the participation of their society. While creating drug policy, every country in the world should follow Sweden and the Netherlands' examples because it is almost impossible to create one kind of drug policy that can be introduced all over the world. ; Эта статья призвана описать и оценить две совершенно разные политики в отношении наркотиков, которые существуют в Европе. Первая политика в разрешительная политика Нидерландов. Вторая политика – шведская политика ограничительного характера. Основной причиной написания этой статьи был факт, что два разных способа решения проблемы наркотиков создают аналогичные эффекты. В этой статье я хочу проанализировать, как может быть, что два европейских общества имеют дело с одной и той же проблемой, с двумя совершенно разными политиками. Чтобы получить ответ на этот вопрос, прежде всего, я хочу проанализировать историческую и культурную обусловленность этих обществ. Важное значение имеет также геополитическое положение этих стран. Последнее, что я хочу исследовать, – это то, как эти страны решают проблемы наркозависимых людей и как они решают проблемы преступности. Чтобы получить ответ на эти вопросы, я также хочу проанализировать их политическую систему, особенно те министерства, которые отвечают за разработку политики в отношении наркотиков. После анализа обоих примеров мы видим, что и шведская и голландская политика в отношении наркотиков являются успешными, поскольку эти страны создают свою политику в отношении наркотиков с участием своего общества. При разработке политики в отношении наркотиков каждая страна в мире должна следовать примерам Швеции и Нидерландов, потому что практически невозможно создать один вид наркополитики, который может быть внедрен во всем мире. ; Ця стаття покликана описати й оцінити дві абсолютно різні політики щодо наркотиків, які існують в Європі. Перша політика – політика Нідерландів з її дозвільним характером. Друга – шведська політика щодо наркотиків обмежувальногом характеру. Основною причиною написання цієї статті був факт, що два різні способи вирішення проблем наркотиків створюють аналогічні ефекти. У цій статті я хочу проаналізувати, як може бути, що два європейських суспільства мають справу з однією і тією ж проблемою, з двома абсолютно різними політиками. Щоб отримати відповідь на це питання, перш за все, я хочу проаналізувати історичну і культурну обумовленість цих суспільств. Інше важливе значення має геополітичне становище цих країн. Останнє, що я хочу дослідити, – це те, як ці країни діють з проблемами наркозалежних людей і як вони діють зі злочинцями. Щоб отримати відповідь на ці питання, я також хочу проаналізувати їх політичну систему, особливо ті міністерства, які відповідають за розробку політики щодо наркотиків. Після аналізу обох прикладів ми можемо побачити, що шведська і голландська політика щодо наркотиків є успішною тому, що ці країни створюють свою політику щодо наркотиків за участю свого суспільства. При розробці політики щодо наркотиків кожна країна в світі має наслідувати зразкам Швеції і Нідерландів, тому що практично неможливо створити один вид наркополітики, який може бути впроваджений у всьому світі.

The current geopolitical situation forcesUkraineto develop rules of relations in foreign regional politics. Independence of Ukraine causes an urgent need for geopolitical research with the involvement of modern theoretical and methodological foundations of geopolitics. Given the features of the modern international system, the geopolitical position ofUkraine, they would contribute to the implementation of priority areas of our state's foreign policy.The purpose of the article is to clarify the components and definition of the term "geopolitics", as well as to identify factors that influence the assessment of aggressiveness.The term "geopolitics" was first coined by Rudolf Chellen in 1899. According to Chellin, geopolitics – is the doctrine of the state as a geographic organism or phenomenon in space, that is, the doctrine of the state as a country, territory or region.Geopolitics (from the Greek. geo – Earth; politike – the art of government) is the science of the geographical conditionality of various political processes. The very combination of the words "geo" and "politics" indicates a significant relationship between geographic space and state policy.The analysis allows us to identify the main characteristics that can be used to describe, analyze and implement geopolitics: geographical, demographical, economical, climate, religious, historical, political, informational, military, ethnic, cultural.Thus, the geopolitical characteristic is such a factor, a sign, regarding which the state can be considered as a single organism and, at the same time, as a political space, relative to (around) of which certain actions take place. That is, these are the factors that can be used to describe, analyze and implement geopolitics, those signs, the widespread and systemic impact on which can determine the geopolitics of states.The analysis allows us to conclude that with a deeper study of geopolitical characteristics, we can most adequately forecast the military-political situation and further investigate the aggressiveness of states with greater accuracy. Therefore, further research on the problems of the formation and development of the geopolitics of states will become the basis for the development of the geopolitical strategy of Ukraine taking into account global threats and challenges. ; Современное геополитическое положение заставляет Украину вырабатывать во внешней региональной политике правила отношений. Независимость Украины обусловливает острую потребность геополитических исследований с привлечением современных теоретико-методологических основ геополитики. Учитывая особенности современной международной системы, геополитическое положение Украины, они способствовали бы реализации приоритетных направлений внешней политики нашего государства.Целью статьи является выяснение составляющих и определение термина "геополитика", а также выявление факторов, влияющих на оценку агрессивности.Впервые термин "геополитика" был введен Рудольфом Челленом в 1899 году. По определению Челлена, геополитика ‑ это учение о государстве, как географический организм или явление в пространстве, то есть учение о государстве, как стране, территории или области.Геополитика (от греч. Geo ‑ Земля, politike ‑ искусство управления государством) ‑ наука о географической обусловленности различных политических процессов. Само объединение слов "гео" и "политика" указывает на существенную связь между географическим пространством и политикой государства.Проведенный анализ позволяет выделить основные характеристики, которые можно использовать для описания, анализа и реализации геополитики: географические, демографические, экономические, климатические, религиозные, исторические, политические, информационные, военные, этнические, культурные.Проведенный анализ позволяет сделать вывод о том, что с помощью более глубокого изучения геополитических характеристик, мы можем наиболее адекватно осуществить прогноз военно-политической обстановки и в дальнейшем с большей точностью исследовать агрессивность государств. Поэтому дальнейшие исследования по проблемам формирования и развития геополитики государств станут основой для разработки геополитической стратегии Украины с учетом глобальных угроз и вызовов.Таким образом, геополитическая характеристика ‑ это такой фактор, признак, относительно которого можно рассматривать государство как единый организм и, вместе с тем, как политическое пространство, относительно (вокруг) которого происходят определенные действия. То есть, это те факторы, которые можно использовать для описания, анализа и реализации геополитики, те признаки, широкомасштабным и системным воздействием на которые можно обуславливать геополитику государств. ; Сучасне геополітичне становище змушує Україну виробляти у зовнішній регіональній політиці правила відношень. Незалежність України зумовлює гостру потребу геополітичних досліджень із залученням сучасних теоретико-методологічних засад геополітики. Враховуючи особливості сучасної міжнародної системи, геополітичне положення України, вони сприяли б реалізації пріоритетних напрямків зовнішньої політики нашої держави.Метою статті є з'ясування складових та визначення терміну "геополітика", а також виявлення факторів, які впливають на оцінку агресивності.Вперше термін "геополітика" був введений Рудольфом Челленом у 1899 році. За визначенням Челлена, геополітика – це вчення про державу, як географічний організм, або явище в просторі, тобто вчення про державу, як країну, територію або область.Геополітика (від грец. geo – Земля, politike – мистецтво управління державою) – наука про географічну зумовленість різних політичних процесів. Само об'єднання слів "гео" і "політика" вказує на істотний зв'язок між географічним простором і політикою держави.Проведений аналіз дозволяє виділити основні характеристики, які можливо використовувати для опису, аналізу та реалізації геополітики: географічні, демографічні, економічні, кліматичні, релігійні, історичні, політичні, інформаційні, воєнні, етнічно-культурні.Тобто, геополітична характеристика – це такий чинник, ознака, відносно якої можливо розглядати державу, як єдиний організм і, разом з тим, як політичний простір, відносно (навколо) якого відбуваються певні дії. Тобто, це ті чинники, які можливо використовувати для опису, аналізу та реалізації геополітики, ті ознаки, широкомасштабним та системним впливом на які можливо обумовлювати геополітику держав.Проведений аналіз дає змогу зробити висновок, що за допомогою більш глибинного вивчення геополітичних характеристик, ми можемо найбільш адекватно здійснити прогноз воєнно-політичної обстановки та в подальшому з більшою точністю дослідити агресивність держав. Тому подальші дослідження з проблем формування і розвитку геополітики держав стануть основою для розробки геополітичної стратегії України з урахуванням глобальних загроз і викликів.

The current geopolitical situation forcesUkraineto develop rules of relations in foreign regional politics. Independence of Ukraine causes an urgent need for geopolitical research with the involvement of modern theoretical and methodological foundations of geopolitics. Given the features of the modern international system, the geopolitical position ofUkraine, they would contribute to the implementation of priority areas of our state's foreign policy.The purpose of the article is to clarify the components and definition of the term "geopolitics", as well as to identify factors that influence the assessment of aggressiveness.The term "geopolitics" was first coined by Rudolf Chellen in 1899. According to Chellin, geopolitics – is the doctrine of the state as a geographic organism or phenomenon in space, that is, the doctrine of the state as a country, territory or region.Geopolitics (from the Greek. geo – Earth; politike – the art of government) is the science of the geographical conditionality of various political processes. The very combination of the words "geo" and "politics" indicates a significant relationship between geographic space and state policy.The analysis allows us to identify the main characteristics that can be used to describe, analyze and implement geopolitics: geographical, demographical, economical, climate, religious, historical, political, informational, military, ethnic, cultural.Thus, the geopolitical characteristic is such a factor, a sign, regarding which the state can be considered as a single organism and, at the same time, as a political space, relative to (around) of which certain actions take place. That is, these are the factors that can be used to describe, analyze and implement geopolitics, those signs, the widespread and systemic impact on which can determine the geopolitics of states.The analysis allows us to conclude that with a deeper study of geopolitical characteristics, we can most adequately forecast the military-political situation and further investigate the aggressiveness of states with greater accuracy. Therefore, further research on the problems of the formation and development of the geopolitics of states will become the basis for the development of the geopolitical strategy of Ukraine taking into account global threats and challenges. ; Современное геополитическое положение заставляет Украину вырабатывать во внешней региональной политике правила отношений. Независимость Украины обусловливает острую потребность геополитических исследований с привлечением современных теоретико-методологических основ геополитики. Учитывая особенности современной международной системы, геополитическое положение Украины, они способствовали бы реализации приоритетных направлений внешней политики нашего государства.Целью статьи является выяснение составляющих и определение термина "геополитика", а также выявление факторов, влияющих на оценку агрессивности.Впервые термин "геополитика" был введен Рудольфом Челленом в 1899 году. По определению Челлена, геополитика ‑ это учение о государстве, как географический организм или явление в пространстве, то есть учение о государстве, как стране, территории или области.Геополитика (от греч. Geo ‑ Земля, politike ‑ искусство управления государством) ‑ наука о географической обусловленности различных политических процессов. Само объединение слов "гео" и "политика" указывает на существенную связь между географическим пространством и политикой государства.Проведенный анализ позволяет выделить основные характеристики, которые можно использовать для описания, анализа и реализации геополитики: географические, демографические, экономические, климатические, религиозные, исторические, политические, информационные, военные, этнические, культурные.Проведенный анализ позволяет сделать вывод о том, что с помощью более глубокого изучения геополитических характеристик, мы можем наиболее адекватно осуществить прогноз военно-политической обстановки и в дальнейшем с большей точностью исследовать агрессивность государств. Поэтому дальнейшие исследования по проблемам формирования и развития геополитики государств станут основой для разработки геополитической стратегии Украины с учетом глобальных угроз и вызовов.Таким образом, геополитическая характеристика ‑ это такой фактор, признак, относительно которого можно рассматривать государство как единый организм и, вместе с тем, как политическое пространство, относительно (вокруг) которого происходят определенные действия. То есть, это те факторы, которые можно использовать для описания, анализа и реализации геополитики, те признаки, широкомасштабным и системным воздействием на которые можно обуславливать геополитику государств. ; Сучасне геополітичне становище змушує Україну виробляти у зовнішній регіональній політиці правила відношень. Незалежність України зумовлює гостру потребу геополітичних досліджень із залученням сучасних теоретико-методологічних засад геополітики. Враховуючи особливості сучасної міжнародної системи, геополітичне положення України, вони сприяли б реалізації пріоритетних напрямків зовнішньої політики нашої держави.Метою статті є з'ясування складових та визначення терміну "геополітика", а також виявлення факторів, які впливають на оцінку агресивності.Вперше термін "геополітика" був введений Рудольфом Челленом у 1899 році. За визначенням Челлена, геополітика – це вчення про державу, як географічний організм, або явище в просторі, тобто вчення про державу, як країну, територію або область.Геополітика (від грец. geo – Земля, politike – мистецтво управління державою) – наука про географічну зумовленість різних політичних процесів. Само об'єднання слів "гео" і "політика" вказує на істотний зв'язок між географічним простором і політикою держави.Проведений аналіз дозволяє виділити основні характеристики, які можливо використовувати для опису, аналізу та реалізації геополітики: географічні, демографічні, економічні, кліматичні, релігійні, історичні, політичні, інформаційні, воєнні, етнічно-культурні.Тобто, геополітична характеристика – це такий чинник, ознака, відносно якої можливо розглядати державу, як єдиний організм і, разом з тим, як політичний простір, відносно (навколо) якого відбуваються певні дії. Тобто, це ті чинники, які можливо використовувати для опису, аналізу та реалізації геополітики, ті ознаки, широкомасштабним та системним впливом на які можливо обумовлювати геополітику держав.Проведений аналіз дає змогу зробити висновок, що за допомогою більш глибинного вивчення геополітичних характеристик, ми можемо найбільш адекватно здійснити прогноз воєнно-політичної обстановки та в подальшому з більшою точністю дослідити агресивність держав. Тому подальші дослідження з проблем формування і розвитку геополітики держав стануть основою для розробки геополітичної стратегії України з урахуванням глобальних загроз і викликів.