Suchergebnisse

Стаття розглядає проблеми поширення англійської мови в глобальному контексті в університетському навчанні Європейського Союзу. У статті аналізуються рушійні сили англоїзації Європейської вищої освіти та вплив англомовної освіти в Європі. Основою для аналізу є дослідження професора Дж А. Коулмана, який намагався виміряти ступінь англоїзації Європейської вищої освіти та дослідити його можливі майбутні тенденції. У статті наведені причини та сучасний стан англомовної освіти у різних частинах Європи.Статья рассматривает проблемы распространения английского языка в глобальном контексте в университетском обучении Европейского Союза. В статье анализируются движущие силы англоизации Европейского высшего образования и влияние англоязычного образования в Европе. Основой для анализа является исследование профессора Дж. А. Коулмана, который пытался измерить степень англоизации Европейского высшего образования и исследовать его возможные будущие тенденции. В статье приведены причины и современное состояние англоязычного образования в разных частях Европы.The use of English is widespread due to economic, political and strategic alliances, scientific, technological and cultural ties, masss-media, international corporations, improved conditions of communication, internationalization of professional and personal activities. This article considers the spread of English in the global context in the university education of the European Union. This article analyzes the driving forces of English-medium teaching in European higher education and the influence of English education in Europe. The basis for the analysis is the study of Professor James A. Coleman, who tried to measure the degree of the extent to which English is progressively becoming 'the language of higher education' in Europe, to assess the extent of this phenomenon and to examine its possible future trends. This article describes the global context within spread of English as a lingua franca and marketization of higher education. Here are given the reasons and the current state of Englishmedium in higher education institutions in different parts of Europe.

Стаття розглядає проблеми поширення англійської мови в глобальному контексті в університетському навчанні Європейського Союзу. У статті аналізуються рушійні сили англоїзації Європейської вищої освіти та вплив англомовної освіти в Європі. Основою для аналізу є дослідження професора Дж А. Коулмана, який намагався виміряти ступінь англоїзації Європейської вищої освіти та дослідити його можливі майбутні тенденції. У статті наведені причини та сучасний стан англомовної освіти у різних частинах Європи.Статья рассматривает проблемы распространения английского языка в глобальном контексте в университетском обучении Европейского Союза. В статье анализируются движущие силы англоизации Европейского высшего образования и влияние англоязычного образования в Европе. Основой для анализа является исследование профессора Дж. А. Коулмана, который пытался измерить степень англоизации Европейского высшего образования и исследовать его возможные будущие тенденции. В статье приведены причины и современное состояние англоязычного образования в разных частях Европы.The use of English is widespread due to economic, political and strategic alliances, scientific, technological and cultural ties, masss-media, international corporations, improved conditions of communication, internationalization of professional and personal activities. This article considers the spread of English in the global context in the university education of the European Union. This article analyzes the driving forces of English-medium teaching in European higher education and the influence of English education in Europe. The basis for the analysis is the study of Professor James A. Coleman, who tried to measure the degree of the extent to which English is progressively becoming 'the language of higher education' in Europe, to assess the extent of this phenomenon and to examine its possible future trends. This article describes the global context within spread of English as a lingua franca and marketization of higher education. Here are given the reasons and the current state of Englishmedium in higher education institutions in different parts of Europe.

Прискорений розвиток сучасного суспільства та його безліч проблем впливають і на сприйняття інформації, надлишок якої розпорошує увагу читача, усуваючи з культурного обрію фахову, спрямовану на виявлення однієї з важливих складових будь-якого суспільства — спеціальну освіту, за параметрами розвитку якої завжди можна скласти уяву про духовний рівень країни на кожному історичному етапі його розвитку, виявити важливі чинники, пов'язані з системою її організації, носіями, студентським складом тощо, а також звернути увагу на загальний стан вищої школи, оскільки саме в освіті відбиваються усі виміри суспільного життя країни. У цьому зв'язку слід звернути увагу на монографічно-довідкове видання «Вища культурологічна освіта в Україні: регіональний дискурс (крізь призму діяльності кафедри івент-індустрій, культурології та музеєзнавства Рівненського державного гуманітарного університету)» (Рівне, 2021), підготовлене доктором культурології, професором кафедри івент-індустрій, культурології та музеєзнавства Рівненського державного гуманітарного університету С. Виткаловим. Провідною метою видання є виявлення сутності та ролі професійної освіти у становленні молодого покоління, що надавалася й продовжує надаватися на кафедрі івент-індустрій, культурології та музеєзнавства РДГУ.

Актуальність. Пандемією коронавірусу COVID-19 зумовила перехід вищої освіти України на дистанційну форму навчання. Вимушений карантин на території України, та зокрема у сфері вищої освіти став не тільки викликом, а й певним досвідом як для викладачів, так і для студентів. ЗВО не маючи діючих механізмів проведення дистанційних занять та відповідних платформ, де можлива взаємодія викладача та студента. Дистанційне навчання являє собою впровадження у навчальний процес сучасних засобів комунікацій (наприклад, Google Сlassroom, Moodle, Zoom, вайбер, телеграм, інстаграм та інше). Мета – виявити виклики та загрози, з якими зіткнулася вища освіта України під час пандемії. За результатами SWOT-аналізу показати слабкі та сильні сторони, можливості та загрози технології дистанційної освіти. Результати. За результатами SWOT-аналізу показати слабкі та сильні сторони, можливості та загрози технології дистанційної освіти. Було використано вторинний аналіз емпіричних даних. Завдяки проаналізованому дослідженню ми виявили сильні та слабкі сторони, можливості та загрози технологій дистанційної форми навчання через SWOT-аналіз. Використання дистанційних технологій в процесі навчання має наступні плюси: навчання у вільний час, відсутність географічних кордонів, економічна ефективність та інше. Серед мінусів, можна зазначити наступне: відсутність живого спілкування між студентом та викладачем, відсутність мотивації, погане технічне обладнання ЗВО та інше. Висновки. Пандемія коронавірусу COVID-19 зумовила не тільки загрози вищій освіті України, а й дала нові виклики для росту: 1) для студентів – навчання самодисципліни та самоосвіти; 2) для викладачів – оволодіти новітніми технологіями та методами викладання дисциплін; 3) для державних інституцій – визначення чіткої стратегії впровадження та розвитку дистанційної освіти. Водночас проблеми щодо залучення в українські ЗВО електронних освітніх ресурсів як засобів дистанційного навчання залишаються, і вимагають більш глибокого дослідження.

У статті розглянуто національні особливості організації мистецької освіти на рівні МСКО 1 в країнах Європейського Союзу. Проаналізовано ключові політичні події та ініціативи початку ХХІ століття у галузі освіти і культури з боку ЄС. Окрема увага звертається на цілі мистецької освіти, її зміст, статус, моделі навчання. Схарактеризовано підходи до оцінювання навчальних досягнень молодших школярів у даній сфері, проблеми професійної підготовки і підтримки вчителів початкової школи. Визначено загальні тенденції розвитку мистецької освіти у початковій школі Євросоюзу.В статье рассмотрены национальные особенности организации художественного образования на уровне МСКО 1 в странах Европейского Союза. Проанализированы ключевые политические события и инициативы начала XXI века в области образования и культуры со стороны ЕС. Отдельное внимание уделяется целям художественного образования, его содержанию, статусу, моделям обучения. Охарактеризованы подходы к оцениванию учебных достижений младших школьников в данной сфере, проблемы профессиональной подготовки и поддержки учителей начальной школы. Определены общие тенденции развития художественного образования в начальной школе Евросоюза.The article describes the peculiarities of arts education organization at ISCED 1 in the European Union member-states. It analyzes the key policy developments and initiatives in the field of education and culture at the beginning of the XXI century on part of the EU. Special attention is given to the objectives of arts education, its content, status, and models.The role of liberal education, arts in particular, in forming the competencies of young people for life in the twenty-first century has been widely recognized at the European level. The main objectives of arts education declared in national curricular, such as the development of students' artistic skills and knowledge, critical assessment of cultural heritage, promotion of self-expression, understanding of personal identity and cultural diversity by encouraging creativity, are similar among all the countries of the European Union. However, the «art for life» goal is mentioned only in some programs.Arts education in primary school fulfils its functions by enlarging knowledge and skills in the classroom through arts disciplines, mastering the technique and method of implementation of creative ideas that enrich younger students' possibilities for artistic expression and sensuality, meeting art works of different cultures and eras, practising creativity that allows children to realize their cultural and artistic projects. Contents of arts education in most EU countries include visual arts and music programs with crafts, dance, drama, architecture, and media arts being less popular at primary stage.In about half of the EU states minimal time for studying arts subjects is ranging from 50 to 100 hours per year at ISCED 1. Criteria for evaluating students' achievements in arts education are usually determined by teachers at the school level. They are based on the curriculum objectives or educational authorities' instructions. Primary school most commonly practises verbal comments.Today at primary school in the EU countries the following trends in arts education are observed: arts education is a compulsory component of basic education programs; fine arts and music are dominating other aesthetic disciplines (e.g., drama and dance) in programs for primary school; two models of arts education are being realized at ISCED 1 – combining arts disciplines as a distinct area within the curriculum or teaching them as separate subjects without any conceptual link between them; integration of arts education into the content of other disciplines (history, literature, languages, physical education, etc.); the content of school arts education is being enriched by the study of the media, including cinema, photography and digital arts, and encourages students and teachers to use ICT in the creative process; as a result of modern demographic changes the intercultural aspect is becoming one of the basic principles of teaching arts subjects; arts education is being practically oriented; the potential of arts education is used to create a situation of success in teaching underachieving students; schools are encouraged to organize extra-curricular arts activities and collaborate with professional artists and cultural institutions; local cultural features are more often considered. The above-mentioned processes impose new demands on teachers and schools, and need guidance and support at the political level.

У статті розглянуто національні особливості організації мистецької освіти на рівні МСКО 1 в країнах Європейського Союзу. Проаналізовано ключові політичні події та ініціативи початку ХХІ століття у галузі освіти і культури з боку ЄС. Окрема увага звертається на цілі мистецької освіти, її зміст, статус, моделі навчання. Схарактеризовано підходи до оцінювання навчальних досягнень молодших школярів у даній сфері, проблеми професійної підготовки і підтримки вчителів початкової школи. Визначено загальні тенденції розвитку мистецької освіти у початковій школі Євросоюзу.В статье рассмотрены национальные особенности организации художественного образования на уровне МСКО 1 в странах Европейского Союза. Проанализированы ключевые политические события и инициативы начала XXI века в области образования и культуры со стороны ЕС. Отдельное внимание уделяется целям художественного образования, его содержанию, статусу, моделям обучения. Охарактеризованы подходы к оцениванию учебных достижений младших школьников в данной сфере, проблемы профессиональной подготовки и поддержки учителей начальной школы. Определены общие тенденции развития художественного образования в начальной школе Евросоюза.The article describes the peculiarities of arts education organization at ISCED 1 in the European Union member-states. It analyzes the key policy developments and initiatives in the field of education and culture at the beginning of the XXI century on part of the EU. Special attention is given to the objectives of arts education, its content, status, and models.The role of liberal education, arts in particular, in forming the competencies of young people for life in the twenty-first century has been widely recognized at the European level. The main objectives of arts education declared in national curricular, such as the development of students' artistic skills and knowledge, critical assessment of cultural heritage, promotion of self-expression, understanding of personal identity and cultural diversity by encouraging creativity, are similar among all the countries of the European Union. However, the «art for life» goal is mentioned only in some programs.Arts education in primary school fulfils its functions by enlarging knowledge and skills in the classroom through arts disciplines, mastering the technique and method of implementation of creative ideas that enrich younger students' possibilities for artistic expression and sensuality, meeting art works of different cultures and eras, practising creativity that allows children to realize their cultural and artistic projects. Contents of arts education in most EU countries include visual arts and music programs with crafts, dance, drama, architecture, and media arts being less popular at primary stage.In about half of the EU states minimal time for studying arts subjects is ranging from 50 to 100 hours per year at ISCED 1. Criteria for evaluating students' achievements in arts education are usually determined by teachers at the school level. They are based on the curriculum objectives or educational authorities' instructions. Primary school most commonly practises verbal comments.Today at primary school in the EU countries the following trends in arts education are observed: arts education is a compulsory component of basic education programs; fine arts and music are dominating other aesthetic disciplines (e.g., drama and dance) in programs for primary school; two models of arts education are being realized at ISCED 1 – combining arts disciplines as a distinct area within the curriculum or teaching them as separate subjects without any conceptual link between them; integration of arts education into the content of other disciplines (history, literature, languages, physical education, etc.); the content of school arts education is being enriched by the study of the media, including cinema, photography and digital arts, and encourages students and teachers to use ICT in the creative process; as a result of modern demographic changes the intercultural aspect is becoming one of the basic principles of teaching arts subjects; arts education is being practically oriented; the potential of arts education is used to create a situation of success in teaching underachieving students; schools are encouraged to organize extra-curricular arts activities and collaborate with professional artists and cultural institutions; local cultural features are more often considered. The above-mentioned processes impose new demands on teachers and schools, and need guidance and support at the political level.

В статті дана характеристика концептуальних засад соціологічного дослідження процесу накопичення культурного капіталу як ресурсної основи ефективного реформування системи вищої освіти України. Аргументовано, що система вищої освіти повинна бути спрямованою на формування та розвиток професійних компетенцій саме як культурного капіталу – тобто як набутого активу, здатного конвертуватись на ринку праці та зайнятості в економічний, соціальний, політичний та символічний капітали.Ключові слова: освіта, вища освіта, професійні компетенції, культурний капіталВ статье дана характеристика концептуальных оснований социологического исследования процесса накопления культурного капитала как ресурсной базы эффективного реформирования системы высшего образования Украины. Аргументировано, что система высшего образования должна бать нацелена на формирование и развитие профессиональных компетенций именно как культурного капитала – то есть как приобретенного актива, способного конвертироваться на рынке труда и занятости в экономический, социальный политический и символический капиталы.Ключевые слова: образование высшее образование вища освіта, профессиональные компетенции, культурный капиталThe conceptual foundations of sociological researches of the contemporary reforms in the Ukrainian higher education system are characterized. According to the author's position these reforms may be transform higher education system to the developing of professional competences as the cultural capital which on the labor market can be converted into economical, social, political and symbolic capitals.Keywords: education, higher education, professional competences, cultural capital

The present paper describes the background of the policy development of multicultural education in the Visegrad countries (Poland, Hungary, Czech Republic and Slovak Republic). Since 1990s, due to the steady democratization processes of these societies, the social diversity has been reemerged again in this region, gaining special significance at the time of the EU joining and integration. It is stated that changes in society are undoubtedly linked with changes in education. The purpose of this article is to present a context in which the multicultural education has become a domain of the public policies in the V4 with special attention paid to the needs of contemporary societies which are becoming more and more diversified due to the arrival of economic migrants. The author strives to answer the question: should multicultural aspects remain only a theoretical approach to the education or should they be within the domain of the public social cohesion policy ; The present paper describes the background of the policy development of multicultural education in the Visegrad countries (Poland, Hungary, Czech Republic and Slovak Republic). Since 1990s, due to the steady democratization processes of these societies, the social diversity has been reemerged again in this region, gaining special significance at the time of the EU joining and integration. It is stated that changes in society are undoubtedly linked with changes in education. The purpose of this article is to present a context in which the multicultural education has become a domain of the public policies in the V4 with special attention paid to the needs of contemporary societies which are becoming more and more diversified due to the arrival of economic migrants. The author strives to answer the question: should multicultural aspects remain only a theoretical approach to the education or should they be within the domain of the public social cohesion policy

У статті висвітлено погляди європейських освітян щодо необхідності наслідування досвіду США у сфері загальної гуманітарної підготовки студентів-бакалаврів. Використання елементів американської моделі загальної гуманітарної освіти на теренах Євросоюзу орієнтовано на розвиток моральних та естетичних цінностей студентів, їхніх високих суспільних ідеалів, переконань і способів поведінки, відповідних соціокультурним умовам сьогодення. Автор ставить за мету розгляд тенденцій впровадження загальної гуманітарної підготовки європейських студентів. Перспективою подальших розвідок у цьому напрямі є вивчення особливостей побудови куррикулумів на основі американської моделі загальної гуманітарної освіти у вищих навчальних закладах різних країн Євросоюзу. ; The paper highlights the causes of reemergence of humanitarian education in up-to-date European higher school on the background of the Bologna Process and the need for enhancement of the international dimension of higher education. Despite its antiquity, humanitarian education is assumed to be unique to the USA but with the roots in European traditions. Nowadays it is something of an educational industry in the United States as nowhere else in the world. Humanitarian education is tightly correlated with the values of American democracy, with American ideas of citizenship, and with American view of a life well lived. This type of undergraduate study has worked out the ideal of humanitarian educated student of the twenty-first century who is a lifelong learner, open-minded, tolerant, intellectually curious, self-actualizing with striving for personal growth, physical and mental health and spiritual well-being. As a learner and global citizen, the humanitarian educated person is actively engaged with the world in all of its complexity, diversity and dynamism. The paper aims to analyze why humanitarian education appears to be a relevant response to the needs for higher education reform in the European Union. The analysis is based on the views of European academics as for an insufficient level of differentiation and too-early over-specialization. In particular the lack of differentiation in the massified higher educational systems of the European Union in the terms of broader approaches to bachelor education in order to overcome the disadvantages of too-early over-specialisation, by reestablishing the balance between breadth and depth of the curriculum is described. As an observation it can be stated that a problematic tendency in most countries of the European Union is that the arts are only seen as humanitarian culture and citizenship education until the secondary level of education. In the discussions about the humanitarians in the universities these issues are more or less disregarded in favour of direct labour market relevance. With the view to coping with the problems mentioned European educators are implementing the elements of US model of humanitarian education. Humanitarian education in Europe is taught in English. The perspective of further research lies in researching curricula of European version of the humanitarian model with an emphasis on its meaning in the globalized higher education context of the 21-st century.

В статті розглядаються особливості становлення української системи освіти в умовах глобалізації та євроінтеграції. Навколо вищої освіти групується багато ключових питань глобалізації: стратегія інтернаціоналізації; транснаціональна освіта; забезпечення міжнародної якості; підприємницькі підходи до функціонування освіти; регіональна і міжрегіональна співпраця; інформаційна і комунікаційна технології та віртуальні навчальні заклади; поява нових освітніх посередників – провайдерів освіти, проблеми рівноправності та доступності освіти і таке інше. При цьому необхідно зазначити, що система вищої освіти здатна впливати на глобалізацію, формуючи лінію майбутньої політики держави і регіону. Саме в цьому контексті в статті аналізуються основні чинники формування ринку освітніх послуг в Україні, який повинен сприяти досягненню збалансованості між попитом і пропозицією на ринку праці. Розглядаються соціальні, економічні, психологічні особливості інтеграції української системи освіти до європейського освітнього простору, досліджуються напрями підвищення конкурентоздатності українських вузів, зокрема зазначається, що основним показником конкурентоздатності певного ВНЗ може слугувати зацікавленість потенційних роботодавців у випускниках саме цієї установи. Автор приходить до висновку, що формування ринку освітніх послуг в Україні можливе шляхом досягнення збалансованості між попитом і пропозицією на ринку праці. Важливим у цьому процесі є розуміння того, що ринок освітніх послуг – це комплексне утворення, яке не обмежується лише діяльністю ВНЗ.

Problem statement. The Bologna Process has initiated the formation of a single European Higher Education Area. Today's students, through academic mobility programmes, have a unique opportunity to obtain academic experience and professional competences developed during their studies at higher education institutions in other countries. In particular, master students from Prydniprovska State Academy of Civil Engineering and Architecture (PSACEA) under agreement with National Engineering School of Saint-Etienne (France), had the opportunity to access the educational process at French Higher Technical Education Institution and conduct a comparative analysis of the educational process within the study of the discipline "Methods of teaching in higher education institution". The purpose of the article is to conduct a comparative analysis of higher education systems in Ukraine and France on the basis of data from the State Statistics Service of Ukraine and Statistical Guidelines and reference materials of France and characterize the professional development methods of French teachers (on the example of the National Engineering School of Saint-Etienne). Conclusions. In today's globalised world, quality higher education has become a significant means of ensuring a high level of professional qualifications in all spheres of human activity. The increasing demand for higher education, as well as the increasing students number, add pressure to higher education and blur the boundaries between the economic and political sectors. Student exchanges and double degree programs provide opportunities for innovative student learning, as well as increasing the education effectiveness, which in turn leads to increased demand for this sector of public life. Despite the high cost of higher education, French universities are very popular among foreign students, including Ukrainian, as they contribute to the formation of relevant professional competencies for young people, providing greater opportunities in the further employment process. ...

У статті розкрито систему вищої освіти як соціального інституту, який специфічними методами реалізує процес соціалізації молодої людини до життя суспільства через навчання та виховання. Для молодої людини вища освіта є ресурсом соціальної мобільності, кар'єрного зростання, вона орієнтує молодь на засвоєння професійних знань, сприяє формуванню мрій, пов'язаних із досягненням життєвого успіху та соціального стану в суспільстві. Соціалізація особистості продовжується протягом усього життя, а тому важливу роль у цьому процесі відіграють люди, у безпосередній взаємодії з якими проходить її життя: батьки, родичі, однолітки, учителі, лідери молодіжних організацій, школа, університет, армія, ЗМІ, партії, церква. Молода людина – це особистість, а особистість – це результат соціального становлення особи, який проходить через подолання труднощів і накопичення власного життєвого досвіду. Вища освіта як соціальний інститут відповідає за своєчасну й адекватну підготовку молодої людини до повноцінного функціонування в суспільстві та виступає надзвичайно важливим чинником соціалізації молоді, бо, інвестуючи в особистість, сучасне українське суспільство забезпечує динамічність прогресивних змін в економіці й інших сферах суспільного життя, а значить, вища освіта стає важливим чинником соціальної стабільності та ефективного забезпечення зайнятості населення. Сприяючи економічному зростанню через вплив на продуктивність праці, університетська освіта забезпечує збільшення національного доходу, зменшення бідності, зростання рівня культури виробництва і споживання, підвищення якості життя людей, надає можливість молодій людині впевнено прямувати в майбутнє. ; The paper reveals the system of higher education as a social institution that implements specific methods for realization of socialization process of a young man to the life of the society by means of training and education. From the point of view of a young man, higher education is a resource of social mobility, career advancement, it encourages the youth to master professional knowledge, fosters the emergence of dreams, related to achieving life success and attaining social status in the society. Personality socialization continues throughout life, thus an important role in this process is played by people, with whom a person stays in close interaction during his whole life: parents, relatives, peers, teachers, the leaders of youth organizations, school, university, military, media, parties, church. A young man is a personality, and a personality is an outcome of social formation of a person who undergoes overcoming of difficulties and accumulation of his own life experiences. Higher education as a social institution is responsible for realization of an opportune and adequate training of a young man for his full functioning in the community and serves as an extremely important factor of youth socialization, since by investing in a personality. Modern Ukrainian society provides dynamic progressive changes in the economy and other spheres of public life and, thus, higher education becomes an important factor of social stability and effective maintenance of population employment. Promoting economic development through its impact on productivity, university education provides increase in national income, reduction of poverty, growth of production and consumption culture levels, improvement of people's life quality, gives an opportunity for a young man to face confidently the future. To sum it up, higher education is social institution which implements specific methods of socialization process of the young man to the life of society through factors such as training and education, motivation for career growth, accumulation body of knowledge, competencies, forms and develops the abilities and skills, leads to constant renewal knowledge, prepare for life in society and in shaping young people's ability to make independent, creative solutions to positively change ourselves and the society in which he lives.

У статті зроблено спробу узагальнення російського досвіду створення нової, на той період, форми вищої освіти - музично-педагогічної, що з'явилася на базі Московськоїта Ленінградської консерваторій у 20-х роках XX століття. На основі аналізу історичних документів висвітлено складний процес реформування вищої академічної спеціальної музичної освіти у відповідь на вимоги часу, в контексті політичних перетворень, що відбувалися в країні. ; The article is an attempt to summarize Russia's experience in creating a new form of higher education - music-educational - which appeared based on the Moscow and Leningrad Conservatories in the 1920s. The article analyses the historical documents that form the basis for understanding the complicated process of formation of higher academic special music education, which appeared as a response to the demands of time in the context of political reforms in the country.

У статті на основі теоретично аналізу наукових джерел виявлено особливості й окреслено змістові засади вищої військової освіти в Польщі, використовуючи такі методи, як порівняння, узагальнення, формалізація, аналіз і синтез. Вивчено історичний розвиток вищої військової освіти в Республіці Польща. Автором визначено низку переваг і недоліків вищої військової освіти в Республіці Польща. Проаналізовано програму реформування вищої військової освіти в Республіці Польща. Визначено основні вимоги до підготовки військових фахівців у Республіці Польща. ; Based on a theoretical analysis of scientific sources, the article identifies the features and outlines the content foundations of higher military education in Poland, using such methods as comparison, generalization, formalization, analysis and synthesis. The historical development of higher military education in the Republic of Poland has been studied. The author has identified a number of advantages and disadvantages of higher military education in the Republic of Poland. The program of reforming higher military education in the Republic of Poland is analyzed. The basic requirements for the training of military specialists in the Republic of Poland have been determined. A number of advantages of higher military education in Poland has been identified, namely: it allows to create significant personnel potential for the armed forces; provides needs in the field of training of servicemen for professional military service and improvement of professional training of officers; has significant scientific potential in the field of military equipment and national security; has significant material and technical potential (infrastructure, provision of laboratories); there is a possibility to obtain financial resources for the maintenance of military institutions of higher education outside the Ministry of Defense.

The national model of interaction between higher education and the labour market was formed under the influence of world processes (globalization, marketization, internationalization, Europeanization). In 2020, the national economy, having reached the frontier of its development, was struck by the COVID-19 pandemic, whose negative consequences require rigorous analysis and careful study. Since 2014, the negative trends in the interaction of higher education with the labour market have begun to grow. They manifested in a shortage of highly qualified workers, or inconsistency of qualifications with the requirements of the national labour market. These trends continue to escalate in recent years. At the legislative level, there was an attempt from the government to outline steps towards the interaction of higher education with the labour market but without defining specific mechanisms. The economic and financial crisis has required the government to transit to another form of financing higher education institutions and to restructure and even reduce their number. The current state of interaction between higher education and the labour market is defined as unbalanced. That has led to a mismatch between supply and demand in the national labour market; the high level of unemployment among graduates of higher educational institutions and professionals with higher education; increasing student and labour migration; distance learning and work remotely. Ukraine is gradually losing modern factors of economic growth – human capital. Prospective trends are considered in the transition to a circular economy; the inclusion of the "environmental" dimension of the circular economy in professionals training and education.The article analyses the interaction of higher education with the labour market in Ukraine over the past decade (2010-2020). The study focuses on an analysis of past, current and future trends in higher education, the labour market and national legislation from the perspective of sustainable economic development. ...