Suchergebnisse

Розглянуто поняття "бойова здатність військової автомобільної техніки", її місце і роль серед інших категорій воєнного мистецтва, вироблено єдине розуміння в питаннях, що відповідають інтересам як подальшого розвитку військової науки, так і вирішенню практичних завдань, що стоять перед військами. Вивчено поняття бойової здатності як однієї з бойових якостей військової автомобільної техніки, виявлено її взаємозв'язки і взаємозалежності з бойовими та експлуатаційними властивостями військової автомобільної техніки, що дозволяє створити математичний апарат її оцінки і прогнозування. Проведено аналіз наукових досліджень та публікацій, пов'язаних з методологічними основами розробки моделей оцінки очікуваної ефективності виконання службово-бойових завдань військовими частинами і підрозділами Національної гвардії України; ефективністю логістичного управління перевезеннями вантажів в умовах взаємодії різних видів транспорту; методикою визначення ефективності використання автобронетанкової техніки підрозділами Національної гвардії України для охорони громадського порядку в мирний час. Однак запропоновані показники та наведені методики, які застосовуються для оцінки ефективності використання автомобільного транспорту при перевезеннях в народному господарстві та в моделях оцінки очікуваної ефективності виконання службово-бойових завдань військовими частинами і підрозділами Національної гвардії України, не в змозі врахувати бойову здатність військової автомобільної техніки під час виконання завдань за призначенням в організації перевезень. Це дає можливість будувати математичну модель майбутнього бою (операції), яка буде максимально відповідати реальним процесам збройної боротьби. Отримано залежність, яка дає змогу оцінювати бойову здатність машин комплексним показником – узагальненим коефіцієнтом боєздатності військової автомобільної техніки.

Особливості ведення війн та збройних конфліктів вказують на те, що для забезпечення живучості військових формувань, які приймають участь в операціях (бойових діях), одним із пріоритетів є своєчасне повернення до строю пошкоджених зразків озброєння та військової техніки. Успіх виконання завдань під час ведення збройного протистояння в значній мірі буде залежати не тільки від вогневих і ударних можливостей угруповань військ (сил), але і від того, як швидко вони зможуть відновити свою боєздатність в умовах впливу сучасних засобів ураження. Завдання щодо своєчасного відновлення озброєння та військової техніки, в ході ведення операцій (бойових дій) покладається на ремонтно-відновлювальні органи від яких залежить рівень укомплектованості військ (сил) справними зразками озброєння та військової техніки.
В статті проведено аналіз умов та факторів, які впливали на систему відновлення озброєння та військової техніки в широкомасштабних операціях у Другій Світовій Війні та в локальних війнах в Афганістані, в операції російських військ в Першій Чеченській кампанії. Розкриті основні проблеми з якими стикались ремонтно-відновлювальні підрозділи та частини під час відновлення озброєння та військової техніки в цих війнах та локальних збройних конфліктах з метою визначення характерних проблемних питань, що призводять до зниження рівня боєздатності військ.

У статті визначено, що аналіз застосування підрозділів та військових частин в ході ведення бойових дій на території Донецької та Луганської областей виявив, що ремонтно-відновлювальні частини (підрозділи) стикнулись з великою кількість ремонтного фонду зразків озброєння і військової техніки, які отримували пошкодження через низький рівень захищеності. Найбільшу частку пошкоджень зразки озброєння та військової техніки отримали від вибухонебезпечних предметів та від засобі ураження кінетичної дії. Тому, для вирішення даної проблеми в статті досліджено напрямки розвитку озброєння та військової техніки з підвищеним рівнем захищеності від засобів ураження.
Сутністю даної статті є проведення аналізу тенденцій розвитку озброєння і військової техніки Сухопутних військ, а саме шляхи підвищення їх захищеності від засобів ураження.
У статті розглянуто напрямки розвитку та основні конструктивні особливості бойових броньованих машин типу MRAP щодо забезпечення захисту від засобів ураження. Визначено класифікацію бойових броньованих машин типу MRAP за масо-габаритними показниками та особливості підходів щодо підвищення їх рівня захищеності. Розглянуто досвід ряду провідних країн світу та оборонного-промислового комплексу України щодо розроблення бойових броньованих машин з підвищеним рівнем захищеності. Основною особливістю розроблених бойових броньованих машин є те, що днище їх корпусу виконано V-подібної форми. Крім того, розглянуто інші науково-технічні підходи щодо підвищенні рівня захищеності бойових броньованих машин, особливу увагу з яких заслуговують використання додаткового бронювання багатошаровою бронзою та встановлення броньованої капсули всередині корпусу бойової броньованої машини. При цьому, розглянуті підходи щодо підвищення рівня захищеності озброєння і військової техніки, у першу чергу, визначаються вимогами щодо захисту екіпажу (десанту) і лише у другу – вимогами по збереженню працездатності машини, а збереження життя і здоров'я екіпажу може бути забезпечене при виконанні ряду певних умов, що наведені у висновках даної статті.

У статті проведено аналіз розвитку рухомих засобів технічного обслуговування та ремонту військової автомобільної техніки. Проведений аналіз та порівняння сучасного парку рухомих засобів технічного обслуговування та ремонту військової автомобільної техніки, які знаходяться на озброєнні Збройних Сил України, країнах ближнього і дальнього зарубіжжя. За результатами аналізу встановлено, що тактико-технічні характеристики рухомих засобів технічного обслуговування та ремонту Збройних Сил України не забезпечують в сучасних умовах ефективне відновлення військової автомобільної техніки в повному обсязі. На думку автора це пов'язано із збільшенням номенклатури зразків військової автомобільної техніки, яка прийняті на озброєння у Збройних Сил України, моральним та фізичним старінням рухомих засобів технічного обслуговування та ремонту. Крім того, існуючі на озброєнні рухомі засоби ремонту та технічного обслуговування не забезпечують повноцінне виконання завдань щодо відновлення військової автомобільної техніки в польових умовах та під час ведення бойових дій. Наявне технологічне і виробниче обладнання рухомих засобів технічного обслуговування та ремонту не відповідає новітнім зразкам сучасної військової автомобільної техніки. Виходячи із зазначеного, виникає необхідність у розробленні рекомендації щодо покращення тактико-технічних характеристик рухомих засобів відновлення військової автомобільної техніки які б забезпечили їх застосування у різних формах та способах бойових дій, що в свою чергу забезпечить повноцінне виконання завдань щодо відновлення військової автомобільної техніки Збройних Сил України в польових умовах та під час ведення бойових дій.

Підвищення ефективності виробництва і якості зразків озброєння та військової техніки не можливе без досягнення необхідної достовірності кількісної інформації про значення параметрів, які характеризують зразки озброєння, що розробляються, створюються та експлуатуються. Джерелами такої інформації є вимірювання. Результати вимірювань будуть об'єктивними та достовірними тільки при правильній організації отримання вимірювальної інформації. Цього неможливо досягти без належного метрологічного забезпечення.
В статті викладені загальні принципи метрологічного забезпечення як складової системи контролю якості зразків озброєння, описаний процес метрологічного забезпечення зразків озброєння та військової техніки на різних стадіях їх життєвого циклу, визначені основні цілі та завдання метрологічного забезпечення.
Важливість метрологічного забезпечення не обмежується його роллю щодо підвищення якості озброєння та військової техніки. Вимірювання лежать в основі процесів обліку витрат та раціонального використання матеріальних ресурсів, методів технічної діагностики та моніторингу процесу експлуатації озброєння та військової техніки.

У статті розглянуто методичні основи дослідження ефективності експлуатації та ремонту військової автомобільної техніки. Розглянуто проведення комплексу робіт з можливості та доцільності проведення робіт з продовження строку служби, освоєння та проведення ремонту, модернізації за участю вітчизняних підприємств та науково-дослідних установ держави. Проведено аналіз існуючого наукового методичного апарату вирішення завдань обґрунтування вимог до ефективності ремонту. Розглянуто залежність вартісних витрат і технічної досконалості техніки спеціального призначення. Показано, що удосконалення існуючого наукового методичного апарату на основі розробки комплексної методики оцінки, може надати можливість визначити доцільність проведення ремонту, обґрунтування з точки зору працездатності та умов експлуатації, економічних витрат, граничного строку служби, подальшої перспективності військової автомобільної техніки та виробничих можливостей держави.

Під час планування загальновійськового бою (операції) органами управління визначаються можливості системи відновлення озброєння та військової техніки, яка є складовою загальної системи забезпечення військ (сил). Саме від ефективності функціонування системи відновлення озброєння та військової техніки залежить рівень укомплектованості військових частин (підрозділів) справними зразками озброєння та військової техніки, що визначає рівень їх боєздатності.
Досвід виконання завдань військовими частинами (підрозділами) на території Донецької та Луганської областей вказує на те, що система відновлення озброєння та військової техніки не в повній мірі забезпечує виконання завдань щодо своєчасного відновлення пошкоджених зразків озброєння та військової техніки.
Основні завдання системи відновлення озброєння та військової техніки в ході бойових дій (операції), полягають у технічній розвідці, евакуації, ремонті та технічному обслуговуванні ОВТ. Відповідно на ієрархічному рівні основні завдання для тактичної ланки полягають у підтриманні бойового потенціалу військових частин (підрозділів) шляхом відновлення усього ремонтного фонду за рахунок проведення поточних ремонтів, а оперативному у періодичному поповненні військових частин (підрозділів) озброєнням та військовою технікою за рахунок проведення середніх ремонтів.
Критерієм досягнення системою поставленої мети визначено задану кількість справного озброєння та військової техніки в строю на кінець операції, а критерієм виконання завдань за рівнями ієрархії визначено ефективність відновлення озброєння та військової техніки. У статті визначено, що якщо система відновлення тактичного рівня не буде охоплювати увесь ремонтний фонд то він буде передаватись в оперативний рівень, що призведе до зниження ефективності системи відновлення оперативної ланки.

Основними джерелами забезпечення військ (сил) озброєнням та військовою технікою (ОВТ) в ході ведення бойових дій є: виробництво (закупівля) ОВТ; відновлення пошкодженого ОВТ; використання завчасно створеного резерву (непорушних запасів) ОВТ. Додатковими джерелами забезпечення військ ОВТ у особливий період можуть бути: техніка, що постачається з національної економіки; надходження ОВТ в рамках допомоги від країн-партнерів; трофейне ОВТ. Але, як свідчить досвід ведення бойових дій під час проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей, безпосередньо під час проведення операції (бойових дій) забезпечення військ ОВТ здійснюється, головним чином, за рахунок відновлення ОВТ, яке вийшло з ладу через бойові чи експлуатаційні причини. Це пов'язано з фінансово-економічними можливостями держави, перевищенням термінів експлуатації ОВТ, потребою у швидкому постачанні справного ОВТ для підтримання необхідного рівня бойової готовності підрозділів до виконання поставлених завдань та рядом інших чинників, що впливають на наявність та стан ОВТ в підрозділах та військових частинах. Виконання завдання щодо вчасного відновлення пошкодженого озброєння в ході бою покладається на систему відновлення озброєння та військової техніки, яка являє собою складну (велику) систему, що містить підсистему управління та виконавчу підсистему, основою якої є сили і засоби системи відновлення ОВТ. У загальному випадку під силами і засобами системи відновлення ОВТ потрібно розуміти особовий склад ремонтно-відновлювальних органів та засоби технічної розвідки, евакуації, ремонту ОВТ, що використовуються для їх вчасного виявлення, проведення навантажувально-розвантажувальних та транспортувальних робіт, ремонту та підготовки до бойового використання тощо. Для ефективної роботи всіх складових цієї складної системи необхідне завчасне планування та попереднє прогнозування щодо виробничих можливостей цих підрозділів. Тому в статті пропонуються шляхи удосконалення науково-методичного апарату щодо оцінювання системи відновлення та військової техніки.

Інтенсивний розвиток військової автомобільної техніки висуває підвищені вимоги до рухомих засобів технічного обслуговування та ремонту військової автомобільної техніки під час їх застосування за призначенням. Необхідно розуміти, що закупівля однієї номенклатури військової автомобільної техніки тягне за собою потребу у створенні в Збройних Сил України ремонтних комплектів для ремонтно-відновлювальних підрозділів (військових частин) різного рівня ієрархії, які будуть застосовуватись для обслуговування та ремонту даних зразків військової автомобільної техніки. Крім того необхідно враховувати, що існуючі на озброєні рухомі засоби технічного обслуговування та ремонту військової автомобільної техніки не в повній мірі пристосовані до виконання робіт на нових зразках через відсутність технологічного обладнання. Отже, на даний час виникають протиріччя між можливостями ремонтних підрозділів на озброєнні, яких знаходяться морально та фізично застарілі рухомі засоби технічного обслуговування та ремонту, і потребами у технічному обслуговуванні та ремонті нових зразків військової автомобільної техніки, прийнятих на озброєння за останні роки, в яких завершився гарантійний термін експлуатації. Застаріле обладнання існуючих рухомих засобів технічного обслуговування та ремонту, відсутність засобів діагностики, сучасних засобів зв'язку, інструменту та спеціальних приладів, які призначені для ремонту прийнятих на озброєння нових зразків військової автомобільної техніки, знижують виробничі можливості ремонтних підрозділів (військових частин), а інколи взагалі унеможливлюють повернути до строю військової автомобільної техніки, яка потребує технічного обслуговування або ремонту.
Тому, в статті на основі порівняльного аналізу можливостей рухомих засобів технічного обслуговування та ремонту і потреби в технічному обслуговуванні і ремонті нових зразків військової автомобільної техніки, характеру бойових та експлуатаційних пошкоджень військової автомобільної техніки у локальних війнах та збройних конфліктах, операції Об'єднаних сил на території України, проведене порівняння якісних та кількісних характеристик. Сформульовано наукове завдання щодо принципів побудови раціональної структури рухомих засобів технічного обслуговування та ремонту військової автомобільної техніки та їх елементів на різних рівнях ієрархії.

Розглядається досвід з організації системи державних закупівель озброєння та військової техніки в США, Великобританія, Франція та ФРН – державах, які мають сучасну провідну високорозвинену оборонну промисловість і є активними учасниками світового ринку озброєнь. Надані загальна характеристика системи закупівель озброєнь, особливості побудови нормативно-правової бази щодо організації державних закупівель, парламентського та громадського контролю за ними, способи визначення постачальників, стійкі тенденції до спрощення та гнучкості функціонування систем державних закупівель озброєнь і заходи із державної підтримки виробників (постачальників) товарів, робіт, послуг. Провідний іноземний досвід може бути корисний при співставленні основних його рис із новим Законом України "Про оборонні закупівлі" від 17 липня 2020 року та продовженням удосконалення функціонування вітчизняної системи закупівель озброєнь та гармонізації її з найкращими світовими практиками.

In the process of providing combat operations, the designs of military equipment products are subject to significant effects of both regular and non-regular dynamic loads, which can lead to their mechanical destruction. Among the dynamic loads acting on military hardware products, it is possible to identify short-term, caused by explosive and shock effects, and long-term vibrational loads that arise during transportation. As a result, there is the problem of ensuring the conservation of mechanical products of military equipment under dynamic impacts during the preparation and conduct of combat operations. The impact of a shock wave on military hardware products has a complex dynamic nature, depending on the wave parameters and the features of the object under consideration. Various results of this impact are possible, such as product destruction, turnover, change in the nature of motion, and others. The conservability of products with respect to the air shock wave is established experimentally. In addition to explosive loads, shock loads affect military equipment. In accordance with this, consider the local and general action of the thrust. Local action is characterized by the occurrence of local deformations and structural damage. The general action is accompanied by significant general deformations and destruction of the entire construction. The effect of prolonged vibration loads on military hardware products is mainly related to transportation processes. With prolonged cyclic loading, the destruction of the material of the structural elements can occur also at a stress amplitude less than the elastic limit. The article gives a definition of embedded mechanical systems and formulates their basic properties, which allow us to propose a hypothesis that in order to ensure the mechanical storage of products subject to dynamic influences, it is necessary to use embedded mechanical systems. Based on the nesting principle of mechanical systems, a method for increasing the retentivity of military equipment was proposed. The use of nested mechanical systems makes it possible to ensure the mechanical retention of military equipment by reducing the total energy supplied to the allowable value for the product to be stored. ; В процесі забезпечення бойових дій, конструкції виробів військової техніки піддаються значним діям як штатних так і не штатних динамічних навантажень, які можуть привести до їх механічного руйнування. Серед динамічних навантажень, що діють на вироби військової техніки, можна виділити короткочасні, такі, що викликаються вибуховими і ударними діями, і тривалі вібраційні навантаження, що виникають в процесі транспортування. У зв'язку з цим існує проблема забезпечення механічної збереженості виробів військової техніки при динамічних діях. У роботі дано визначення вкладеним механічним системам і сформульовані їх основні властивості, які дозволяють висунути гіпотезу про те, що для забезпечення механічної збереженості виробів, схильних до динамічних дій, необхідно застосовувати вкладені механічні системи. На підставі принципу вкладеності механічних систем запропонований метод підвищення збереженості виробів військової техніки. Вживання вкладених механічних систем дозволяє забезпечити механічну збереженість виробів військової техніки, шляхом зниження підведеної повної енергії до допустимої для зберігання виробу.

У статті проведено аналіз парку військової автомобільної техніки, яка знаходиться на озброєнні військових частин (підрозділів) Збройних Сил України, яка потребуватиме технічного обслуговування та ремонту рухомими засобами технічно обслуговування та ремонту в польових умовах під час ведення бойових дій. Проведений аналіз військової автомобільної техніки свідчить, що більшість новітніх зразків, які знаходяться на озброєнні у військових частинах (підрозділах) Збройних Сил України перебувають на гарантійному терміні експлуатації від виробника, який підходить до завершення або уже завершився. За результатами аналізу встановлено, що більшість зразків автомобільної техніки оснащені новітніми базовими шасі закордонних виробників, дизельними двигунами екологічного класу Євро IV, сучасними системами забезпечення, електроустаткуванням та контрольно-вимірювальними приладами нового покоління. Разом з цим, проведений аналіз основних несправностей новітніх зразків військової автомобільної техніки показав, що зразки військової автомобільної техніки в основному виходили з ладу через низьку якість окремих деталей та складових одиниць, незадовільний стан сировини або порушення технологічного процесу тощо. Крім того, враховуючи потребу в проведенні технічного обслуговування та ремонту військової автомобільної техніки визначено невідповідності у можливостях існуючих на озброєнні рухомих засобів відновлення. Визначено, що в основі формування рухомих засобів технічного обслуговування та ремонту з урахуванням завдань, які покладаються на ремонтно-відновлювальні підрозділи повинні лежати три основних принципи: базовий, який полягає в розробленні уніфікованої базової платформи; мобільний, який полягає у забезпеченні можливості транспортування різними видами транспорту; блочно-модульний, який полягає у комплектуванні сучасними засобами діагностики та спеціальним обладнанням для виконання специфічних завдань з технічного обслуговування та ремонту військової автомобільної техніки на різних рівнях ієрархії.

У статті запропоновано варіант методики визначення часу проведення технічного обслуговування виробів військової автомобільної техніки, які перебувають в експлуатації, в міжремонтний період. Було розглянуто та проведення комплекс робіт що дає нам змогу безпосереднє визначення термінів проведення технічного обслуговування в період міжремонтного терміну виробів військової автомобільної техніки, які викликають складнощі, що пов'язані, перш за все, з необхідністю оцінки впливу технічного обслуговування на параметр потоку відмов та прогнозуванні його змінення, методів яких недостатньо розроблені. Проведено аналіз існуючого методичного апарату вирішення завдань обґрунтування вимог до ефективності проведення технічного обслуговування.

Результати досліджень, що опубліковано в статті, будуть корисні для наукових працівників та фахівців логістичного забезпечення, які займаються питаннями створення зразків озброєння та військової техніки. У статті розглядається методика відбору і оцінки проектів науково-дослідних робіт, яка орієнтована на практичне використання при плануванні і реалізації інноваційних проектів у сфері розробок озброєння і військової техніки. Обґрунтований перелік показників, що характеризує результати науково-дослідних робіт. Методика встановлює загальний порядок формування переліку науково-дослідних робіт, що мають виконуватися в рамках Державного оборонного замовлення, за ступенем їх пріоритетності (важливості). Методика заснована на кількісно-якісному аналізі очікуваних результатів проектів науково-дослідних робіт та їх призначенні. Для формалізації узагальненого показника якості результатів проектів науково-дослідних робіт пропонується використовувати бальний метод ранжирування альтернатив за сукупністю базових критеріїв. Пропонована методика відрізняється високим ступенем універсальності і гнучкості, наявністю можливості сформувати групу або групи експертів, що володіють різними властивостями. Вона володіє високим ступенем адаптивності до впливу різних чинників проектного середовища і можливістю інтеграції з іншими науковими методами.
Показано, що запропонована методика оцінки пріоритетності науково-дослідних робіт може бути використана в будь-якій іншій галузевій науці, а також на рівні окремих наукових організацій, при цьому не тільки для оцінки планованих науково-дослідних робіт, але і для міжгалузевих зіставлень, моніторингу ефективності наукової діяльності. Результати прогнозування впровадження розробленої методики формування переліку пріоритетних проектів тем науково-дослідних робіт свідчить про підвищення ефективності наукових досліджень, забезпечення прискореного впровадження наукових розробок в практику, оптимізацію витрат на проведення науково-дослідних робіт у сфері розвитку озброєння та військової техніки.

Аналіз виконання бойових завдань підрозділами та військовими частинами ЗС України з зоні проведення антитерористичної операції (АТО) на території Донецької та Луганської областей вказує на зміну сучасних форм та способів застосування військ (сил), що призводить до необхідності удосконалення існуючих та пошуку нових способів виконання завдань з логістичного забезпечення, зокрема з відновлення пошкоджених зразків озброєння та військової техніки (ОВТ). Комплексна методика функціонування системи відновлення ОВТ включає два основних розрахункових блоки, а саме: методику визначення можливого обсягу втрат ОВТ та сил і засобів ремонтно-відновлюваних органів (РВО); методику визначення можливостей РВО щодо відновлення ОВТ, яка включає часткові методики визначення можливостей з технічної розвідки, евакуації та ремонту ОВТ.