Стаття присвячена вивченню парадигмального вибору в межах прикладних та академічних політологічних розробок та розгляду авторської специфіки й тлумаченню наявних методичних інструментів. Мета дослідження – встановлення політико-теоретичних та політико-інституційних детермінант політологічного дослідження на основі парадигмального впливу на авторську суб'єктність. Охарактеризовано суб'єктивізм в політологічному науковому пошуці як основу авторську позицію, обґрунтовану певними особливими методичними підходами та специфікою предмету дослідження. Було підкреслено, що апріорне сприйняття дослідника як раціональної істоти, яка здійснює ініціативний та автономний процес політичного мислення. Проаналізовано причини ідентифікації науковості тих чи інших положень на рівні інтуїтивного сприйняття тематично орієнтованої експертної спільноти. Розкрито значення політологічного дослідження в контексті необхідності побудови несуперечливої картини світу на основі авторської позиції, яку культивує постмодернізм. З'ясовано, що суб'єктивна/суб'єктна авторська позиція в рамках обрання парадигми постмодерну та відповідної для неї методології може стикатися із специфікою пізнавальної ситуації. Розкрито, що парадигма постмодерну дає змогу гнучко підходити до параметрів зміни суспільства, їх проміжних етапів, оцінки цілей та засобів їх досягнення в умовах становлення демократії. Доведено, що осягнення евристичного потенціалу філософських дослідних парадигм для політологічного дослідження формується з урахуванням параметрів класики – неокласики або постнекласичної парадигматики. Встановлено, у кожному конкретному політологічному дослідженні для дослідника необхідна операціоналізація загальнонаукових принципів відповідно до предмету наукової розробки. Припущено, що фахова логіка концепції політичної науки передбачає співвіднесення методології та предмету дослідження передусім з орієнтирами політичної влади, політичної доцільності, політичної результативності тощо. Встановлено, що претензії суб'єктів політичного мовлення на істинність своїх висловлювань ґрунтуються на загальнолюдських і загальномовних засадах пропозиціонального мовлення. Зроблено висновок, що ціннісні критерії істинності і мотивації дослідження рідко вивчаються у сучасних політологічних дослідженнях.
Political security is connected with the lack of external and internal threats, or the reduction of their severity. The maintenance of the internal public security should start from the explanation of the nature of the relationship between the political and institutional structures and most active social groups. The author suggests using a mental construct as an indicator of conflict/harmony in this sphere. It has been proposed to implement this idea by comparing the mental constructs of political institutions and social environment. One of the methods to implement this idea has been revealed in the article. This method is based on the search of leading values which are characterizing basic political and institutional structures and social environment. Two components have been described in the mental constructor: rational and irrational. Moreover, the formula, that makes it possible to compare and evaluate the congruence of mental constructs of political and institutional structures and the environment on the basis of the detected values, has been suggested. The advantage of this formula is its flexibility. Consequently, it can describe the features of social and political interaction in all political systems. The regularity has four components. The first component describes the level of implementation of the social environment's values being a result of certain internal and external policies. It contains a self-assessment of individuals - representatives of the social environment level of its own value system's implementation. Moreover, the author takes into account the assessment of the political and institutional structures that is given by these individuals. Individuals assess these structures in connection to the actions and decisions aimed at the implementation of public interests and values. The second component of the formula describes the level of implementation and the congruence of values of basic political and institutional structures in relation to the social environment. Suggested measurement procedure is identical to the measurement of the first component. The third element of the formula is the emotional component of the interaction. The fourth component of the formula is the level of compensation resources, which are necessary in order to correct the imbalance of mental constructs of political and institutional structures and social environment. The level of political stability and security in Ukraine has been estimated as an example of this formula's use. The empirical base of research are the results of opinion polls performed by Ilko Kucheriv «Democratic initiatives» Fund, speech of the President of Ukraine Petro Poroshenko to the Ukrainian Parliament from 06.04.2015, and other documents. ; Политическая безопасность связана с отсутствием внешних и внутренних угроз или уменьшением их остроты. Обеспечение внутренней общественной безопасности должно начинаться с объяснения характера взаимоотношений между политико-институциональными структурами и наиболее активными социальными группами. Автор предлагает использовать ментальный конструкт, как индикатор конфликта / гармонии в этих отношениях, и реализовать эту идею, сравнивая ментальные конструкты политических институтов и общественной среды. В статье раскрывается один из методов по реализации этой идеи. Этот метод основывается на поиске ведущих ценностей, которые свойственны базовым политико-институциональным структурам и общественной среде. В ментальном конструкте выделено рацио-нальную и иррациональную составляющую. Установлена формула, которая дает возможность сравнить и оценить конгруэнтность ментальных конструктов политико-институциональных структур и окружающей среды на основе выявленных ценностей. В качестве примера использования этой формулы была проведена оценка уровня политической стабильности и безопасности в Украине. Эмпирической базой исследования являются результаты опросов общественного мнения, которые выполняет фонд «Демократические инициативы» имени Илька Кучерива, Обращение Президента Украины Петра Порошенко к украинскому парламенту 04.06.2015г. и другие документы. ; Політична безпека пов'язана з відсутністю зовнішніх і внутрішніх загроз або зменшенням їх гостроти. Забезпечення внутрішньої громадської безпеки має починатися з пояснення характеру взаємовідносин між політико-інституційними структурами і найбільш активними соціальними групами. Автор пропонує використовувати ментальний конструкт, як індикатор конфлікту/гармонії в цих відносинах, і реалізувати цю ідею, порівнюючи ментальні конструкти політичних інститутів і суспільного середовища. У cтатті розкривається один з методів щодо реалізації цієї ідеї. Цей метод ґрунтується на пошуку провідних цінностей, котрі властиві базовим політико-інституційним структурам і суспільному середовищу. У ментальному конструкті виділено раціональну та ірраціональну складову. Встановлено формулу, яка дає можливість порівняти й оцінити конгруентність ментальних конструктів політико-інституційних структур і оточуючого середовища на основі виявлених цінностей. Як приклад використання цієї формули була проведена оцінка рівня політичної стабільності і безпеки в Україні. Емпіричною базою дослідження є результати опитувань громадської думки, які виконує фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, Звернення Президента України Петра Порошенка до українського парламенту 04.06.2015р. та інші документи.
Систематизированы факторы, усиливающие тенденции к концентрации рынков во всех экономических системах. Проанализированы причины активизации этих процессов в отечественной экономике. ; The paper systemizes factors which reinforce trends towards market concentration in all economic systems. These factors include factors related to the general changes in economic environment such as globalization of the world economy, state structural and taxation policies, cycle of economic development and changes in consumer demand. They also include factors related to competition (intensification of competition, companies" desire to monopolize market and present market structure) and scientific progress (improvement of technical level of production and formation of new technological structures). Specific factors depend on company"s location and the area where it operates. They include political, geophysical, legal and other factors. In Ukraine intensification of market concentration processes was caused by leftovers of planned economy especially by the susceptibility to create huge production unions, agricultural and territorial-production complexes and by specificity of transition of Ukrainian economy to the market system (for instance, convergence of insurance and banking markets, high inflation rates, etc.)
The article discusses the main ways in which social institutions make a decisive influence on increasing globalization. Social institutes are only result of the implementation of organizational methods and specify the anthropological potency – human, like any other biological creature strives to expand its population. But unlike other species, human is the fastest and most versatile in creation of the means to achieve his goal – globalization is only part of the expansion of human in the universe. Today, in the global political, military, economic interdependence citizens of different countries feel increasingly dependent on global social institutions. Most of these social institutions are not just created for certain global projects, namely, their very activities create a global social space, which is now seen as a given, which seems to exist always. Global social institutions created a new global social space possible largely due to the development of institutions of mass communication. Commodization should be regarded as a substitute for true values simulation. The name comes from the Roman Emperor Commodus (second century BC) who provided populist measures and repressions instead public policy, resulted in lost legitimacy as a personal and undermined the credibility of the institution of imperial power. World empire is first established grounds for a radical loss of touch with reality. With the advent of globalization and the development of tools for virtualization of reality greatly increased the opportunities for substitution of concepts, and risk of commodization has reached planetary dimensions. However, the end of such stories is always the same – the illusion of reality is always broken, and the tyrant loses the mask of "God" and becomes the object of ridicule and contempt. Enhancing of the institutional "construction" affects not only at the macro level, but awakes appropriate adjustment of the institutes at the mid-level and micro level. If the average level we find the vast majority of traditional ...
У даній статті автор переслідує в якості мети дослідження основних підходів до розуміння терміну «корупція», на підставі чого формулює авторську дефініцію відповідного поняття. Вирішуючи поставлені завдання, що відповідають цілям дослідження, автор визначає, що закріплену в українському законодавстві дефініцію поняття «корупція» слід вважати невиправдано обмеженою. Зважаючи на це, підкреслюється необхідність приведення відповідної дефініції у відповідність з останніми науковими досягненнями в теорії корупційної та антикорупційної практики. In this article, the author pursues a goal to research the basic approaches to understanding the term "corruption" based on which he formulates the author's definition of the corresponding term. Achieving the goals of the research, the author determines that the definition of ''corruption" enshrined in the Ukrainian legislation should be considered unreasonably narrowed. In view of this, this definition must be brought in line with the latest scientific achievements in the theory of corruption and anti-corruption practice. At the same time, in the course of current scientific literature analysis, the author determines that modern approaches to the corruption essence definition are based on traditional interpretation hypotheses about the term of corruption, namely within the framework of such approaches as: classical (corruption is the behavior of an official, which manifests itself in using his/her powers to achieve any private, individual or group goals); deep (this approach takes into account the actions of both the bribe taker and the bribe giver); broad (corruption is not only corrupt practices of officials, but also all kinds of misuse by these officials of public power for private gain). In view of the disadvantages of the existing approaches to understanding the corruption, the author formulates the appropriate combined approach, which takes into account the breadth of understanding relationship types in which payment can be interpreted as a bribe, on the one hand, and ...
Vorobiov V. A. Institutional Determinants of Political Representation: Parties, Parliament, Mass Media. – Article.The article is devoted to defining the institutional determinants of political representation. The focus of the research is political parties, the parliament, and the mass media, which form the public dimension of political representation in Ukraine. It has been stated that at the present stage lobbying (which is an important institution of representation) has not entered the practice of public representation of the interests of social groups.Based on institutional theory, the main problems of the institutional dimension of political representation have been identified. The directions of reforming the system of political representation in Ukraine in order to ensure the most optimal representation of the interests of different social groups have been offered. In particular, the emphasis has been placed on the need for further institutionalization of political parties as representatives of the interests of social groups and communities, abandoning their formation on the principle of"grab everyone", developing party doctrines, and increasing attention to the ideological plane of party activity.It has been noted that in the conditions of the mediatization of politics and positioning of mediacracy as one of the new ruling classes, the communicative dimension of political representation needs to be significantly improved. One of the main prerequisites for political representation in the information society is equal access to the media.Democratic political representation is interpreted as the basis for public policy-making according to the public interest. This should be facilitated by the introduction of rational debates in the mass media, which can potentially counteract media scandals and the format of political shows. It has been substantiated that strengthening the role of parliamentarism as an institutional determinant of political representation implies a choice between the majoritarian and ...
Розглянуто особливості взаємодії політичних інститутів у контексті забезпечення стабільного функціонування всіх сфер життєдіяльності суспільства. Мета дослідження – встановлення політико-інституційних засад політичної стабільності в контексті безпекового виміру сучасних демократичних політичних відносин. Охарактеризовано важливі риси територіального розподілу компетентних інституцій в сфері безпеки. Підкреслено, що спроможність конкретної особи або групи осіб ухвалювати рішення в безпековій сфері свідчить про високий рівень розвитку демократичної політичної системи. Проаналізовано причини та механізми, за якими політична конкуренція в умовах демократії належить до постійно діючих умов взаємодій в рамках встановлення стану політичної безпеки. У світлі подій, що відбуваються, особливої важливості набуває «безпековий контур» політичної системи. З'ясовано, що вертикальний вектор підпорядкування політико-інституційної структури політичної стабільності властивий не лише авторитарним, але й демократичним країнам. Розкрито процеси формування швидких відповідей на кризові загрози, коли прийняття рішень має здійснюватися за скороченою процедурою та у короткі терміни. Доведено, що умови демократичного транзиту значно ускладнюють формування конфігурації інституцій політичної безпеки. З'ясовано, що тимчасові або непрофільні політичні інститути, які здійснюють демократичні трансформації, мають враховувати завдання підтримання необхідного рівня політичної стабільності з метою запобігання викликам політичної безпеки. Припущено, що вихід за рамки повноважень та спроби набути більш високого статусу в системі влади, спонукають до потужних конфліктів, здатних зруйнувати систему зсередини. Встановлено, що однорідність еліти в професійному, освітньому та культурному вимірах до певної міри гарантує спільні ціннісні підходи до питань безпеки. Зроблено висновок, що до інституційної структури запобіганням загрозам дестабілізації належать уряди, парламенти, неурядові організації, партії та рухи, незалежні експертні спільноти, академічне наукове середовище, а також вільні та відповідальні медіа.
Предметом дослідження є питання інституційного забезпечення системи державного фінансового регулювання економіки. Метою дослідження є обґрунтування інституційних засад розвитку фінансового регулювання економіки задля посилення рівня його дієвості та узгодженості з пріоритетами розбудови держави. Методи дослідження. У роботі застосовано сукупність наукових методів і підходів, у тому числі системний, структурний, діалектичний, порівняльний, факторний, логічний, що дозволило реалізувати концептуальну єдність дослідження. Результати роботи. Розкрито інституційне забезпечення системи державного фінансового регулювання економіки. Обґрунтовано роль держави в інституційній системі, визначено напрями удосконалення регуляторного механізму фінансової політики. Визначено доцільність посилення кореляції та взаємоузгодженості грошово-кредитного та бюджетного регулювання, в тому числі в інституційному аспекті. Висвітлено основні детермінанти економічного зростання держави в середньо та довгостроковій перспективі. Визначено пріоритетні напрями удосконалення фінансового регулювання економічного та соціального розвитку. Галузь застосування результатів роботи. Фінансова політика держави та інструменти її реалізації. Висновки. Інституційне середовище має досить вагоме значення для розвитку економіки. Проведення інституційних змін сприятиме підвищенню дієвості механізмів управління державними фінансами в системі соціально-економічного розвитку держави. В умовах сьогодення модель економічного зростання країни повинна поєднувати інноваційні та соціальні фінансово-бюджетні складові, що забезпечить якісне функціонування системи державних фінансів. Необхідним є використання інструментів та важелів фінансової політики не тільки для досягнення короткострокової макроекономічної стабілізації, але й для створення сприятливих умов для забезпечення економічного розвитку на довгостроковій основі. З метою реалізації зазначеного слід поступово змінювати структуру державних видатків, в тому числі бюджетних шляхом зростання частки продуктивних видатків та обмеження непродуктивних при підвищенні якісного рівня функціонування бюджетних інститутів. Заходи державного фінансового регулювання щодо стимулювання економічного зростання повинні бути спрямовані, насамперед, на збільшення обсягів і підвищення якості факторів виробництва, зокрема людського капіталу. Доцільним є спрямування заходів митного, податкового, бюджетного регулювання у період постстабілізаційного відновлення на зниження податкового навантаження на інноваційну та високотехнологічну діяльність, виділення бюджетних асигнувань на підтримку критично значущих для становлення високотехнологічного укладу економіки бюджетних видатків, в тому числі науку, освіту, оборону, охорону здоров'я. ; The research subject contains the set of problems in the area of institutional framework for system of financial regulation. The article purpose is to define the institutional framework for development of the system of financial regulation in order to increase the level of its efficiency according to prior directions of economic growth. The research methodology. In this investigation we use the set of scientific methods, such as structural and inclusive approach, logical deduction, comparable and factor analysis. Results. The institutional framework for system of financial regulation has been investigated. In the paper the role of government regulation in the institutional system has been justified. Approaches to improve the regulatory mechanism of financial policy have been defined. The article focuses on the problems of the efficient coordination between state financial institutions in question of providing fiscal and monetary policy. Also we investigated the determinants of economic growth in the medium and long term plan. The priority directions to improve the system of financial regulation have been determined. Scope of results. State financial policy and instruments of policy implementation. Conclusion. Institutional environment has huge impact on the economic growth. In order to increase the efficiency of public finance management government would provide institutional reforms. The state model of socio-economic development needs to contain innovative and social budget components, which would create opportunities to function the public finance system. Formation and implementation instruments and mechanisms of financial police could help to reach the macroeconomic stabilization and create conditions for future economic growth. In order to achieve progress in economics we ought to change the structure of government spending, including budget sector and to raise the quality of public institutions. Financial regulation has to improve the production factors and quality of human capital in order to stimulate the economy. In the article approaches to decrease the level of tax load on innovative and science products in post-crisis period are justified. Also investigates the opportunities to allocate budget recourses to support high technology economy pattern, including science, education, defense industry, medicine.
Аналізується філософська легітимація базових принципів лібералізму в поглядах Джона Стюарта Мілля. Констатується, що систему базових принципів класичного лібералізму утворюють ідеї автономії індивіда, особистої свободи (передусім свободи поглядів, переконань, висловлювань, вибору, асоціацій), плюралізму ідей та толерантного ставлення до самобутності інших.
Eкономічні, політичні, соціально-правові рамки взаємодії між суб'єктами споживчого ринку формуються в інституційному середовищі як сукупності «правил гри» (правила, настанови, норми, санкції тощо),. Суб'єктна структура регуляторного впливу на споживчому ринку представлена державними, регіональними інститутами та організаціями, які є не тільки інститутами політичної влади, а й громадськими інститутами, котрі формують соціально-правове поле функціонування економічних агентів. Зазначені суб'єкти забезпечують функціональну основу реалізації організаційно-інституційного управління споживчим ринком в Україні. Метою статті є дослідження інституційних аспектів відносин, що виникають в процесі державного впливу і саморегулювання споживчих ринків, регулювання їх розвитку як системи заходів з державного програмування структури економіки України та областей. Розглянуто безперервний процес впливу на ринок з боку попиту і пропозиції, а також боротьби із «тіньовою» економікою, спрямований на розв'язання завдань, що стоять перед суб'єктами підприємницької діяльності і державою в умовах економічної та законодавчої невизначеності. Визначено сценарії взаємодії суб`єктів національного споживчого ринку, особливості формалізації такої взаємодії з урахуванням національної специфіки, а також фактори обмеженої раціональності сторін взаємодії. Обґрунтовано найбільш значущі інституційні проблеми ринку в Україні. Проаналізовано процес організації споживчого ринку України та виявлено домінування неформальних інститутів, що визначають підприємницьку діяльність, та перерозподіл трансакційних витрат за допомогою виплат неформального характеру. Здійснено кількісну оцінку трансакційних витрат суб'єктів підприємницької діяльності на основі даних. Запропоновано шляхи розвитку інституційного середовища державного регулювання споживчого ринку в Україні.
У статті досліджуються питання удосконалення системи органів державної влади у сфері туризму. Проаналізовані проекти законів, що готувалися в останні десятиліття, змінювалися, але з низки причин не були прийняті. Досліджується нормативно-правова база, реалізація державної політики в галузі туризму та процеси, що позначилися на розвитку туризму в Україні, інституційні основи його становлення.
Using the example of the parliamentary elections in Ukraine in 2012, the issues of representation of political parties in the election campaign were examined, in particular at the stage of formation of territorial election commissions, and also the level of development and nature of relations between the government and civil society. The socio-destructive, non-legal nature of the politico-regulatory regulation of the party representation processes in the 2012 election processes and institutional factors of the delegitimization of the electoral process in the conditions of the socio-political crisis are determined. ; На примере парламентских выборов в Украине 2012 года исследуются вопросы представительства политических партий в избирательной кампании, в частности на этапе формирования территориальных избирательных комиссий, и уровень развития и характер отношений между властью и гражданским обществом. Определен социально-деструктивный, неправовой характер политико нормативного регулирования процессов партийного представительства в избирательных процессах 2012 года, институциональные факторы делегитимизации выборного процесса в условиях общественнополитического кризиса. ; На прикладі парламентських виборів в Україні 2012 року досліджуються питання представництва політичних партій у виборчій кампанії, зокрема на етапі формування територіальних виборчих комісій, та рівень розвитку і характер відносин між владою та громадянським суспільством. Визначено соціально-деструктивний, неправовий характер політико-нормативного регулювання процесів партійного представництва у виборчих процесах 2012 року, інституціональні фактори делегітимізації виборчого процесу в умовах суспільно-політичної кризи.
Problems of institutional background of process of political ethics functioning are considered in the article. Tasks of creation of institutional infrastructure of processes of socio-political co-operation with the purpose of correction of some «defects» of new democracies are defi ned. ; В статье рассмотрены проблемы институционального обеспечения процесса функционирования политической этики. Определены задачи создания институциональной инфраструктуры процессов общественнополитического взаимодействия с целью исправления некоторых «дефектов» новых демократий.
The article discusses the main ways in which social institutions make a decisive influence on increasing globalization. Social institutes are only result of the implementation of organizational methods and specify the anthropological potency – human, like any other biological creature strives to expand its population. But unlike other species, human is the fastest and most versatile in creation of the means to achieve his goal – globalization is only part of the expansion of human in the universe. Today, in the global political, military, economic interdependence citizens of different countries feel increasingly dependent on global social institutions. Most of these social institutions are not just created for certain global projects, namely, their very activities create a global social space, which is now seen as a given, which seems to exist always. Global social institutions created a new global social space possible largely due to the development of institutions of mass communication. Commodization should be regarded as a substitute for true values simulation. The name comes from the Roman Emperor Commodus (second century BC) who provided populist measures and repressions instead public policy, resulted in lost legitimacy as a personal and undermined the credibility of the institution of imperial power. World empire is first established grounds for a radical loss of touch with reality. With the advent of globalization and the development of tools for virtualization of reality greatly increased the opportunities for substitution of concepts, and risk of commodization has reached planetary dimensions. However, the end of such stories is always the same – the illusion of reality is always broken, and the tyrant loses the mask of "God" and becomes the object of ridicule and contempt. Enhancing of the institutional "construction" affects not only at the macro level, but awakes appropriate adjustment of the institutes at the mid-level and micro level. If the average level we find the vast majority of traditional social institutions that are rather modified, not replaced in the process of globalization (as an institution of the state or education), at the micro level, where traditionally find the institution of the family, we can expect significant innovations. In many cases the impact of globalization on institutional building capacity at the micro level is more ambivalent. The economy is under the impact of globalization and thebankruptcy of traditional producers under the influence of competition, which has grown rapidly, so we can see the emergence of new mobile economic structures that combine economic stakeholders around a small, local economic projects. Where there is no time to adapt to large and unwieldy corporation, a temporary cluster, which occurs based on the constellations of economic interests of different spheres of public life, more accurately and quickly satisfy consumer needs. Moreover, the formation of clusters is often using the resources of the largest companies or other bulky social institutions. Creation of clusters becomes increasingly networked nature of social ties. One of the major social and political processes of human development on a global scale is the democratization of public life. Multiculturalism is that idea, which marked a kind of a quiet cultural revolution that started in the developed countries and distributes worldwide standards of cultural loyalty and tolerance to people and communities other than our values. Globalization is increasingly the result of the consistent execution by humanity own itself created social programs, each of which is fairly selfsufficient, has its own reasons, its own rhythm and time of execution,their own goals and means to achieve them. The key to rational understanding of globalization is in its institutional studies.Key words: globalization, social institutions, virtualization,commodization, multiculturalism, social programs, institutional studies. ; У статті розглядаються основні напрями, за якими соціальні інститути здійснюють вирішальний вплив на посилення глобалізації. Соціальні інститути лише втілюють у організаційний спосіб і конкретизують антропологічні потенції – людина, як і будь-яка інша біологічна істота, прагне максимально розширити свою популяцію. Інша справа, що на відміну від інших біологічних видів, людина найшвидше і найрізноманітніше створює засоби для досягнення своєї мети – глобалізація є лише частиною процесу експансії людини у всесвіті. У переважній більшості ці соціальні інститути не просто створювались під певні глобальні проекти, а саме їхня діяльність і створювала той глобальний соціальний простір, який сьогодні сприймають як певну даність, яка начебто існувала завжди. Активізація інституційного «будівництва» торкається не лише макрорівня, а й відповідної перебудови інститутів середнього рівня та мікрорівня. Мультикультуралізм є тією ідеєю, яка позначила своєрідну тиху культурну революцію. Глобалізація все більшою мірою є результатом послідовного виконання людством ним же створеної сукупності соціальних програм, кожна з яких виглядає доволі самодостатньою, має свої власні підстави, власний час виникнення і ритміку виконання, власні цілі і засоби їхнього досягнення. Ключ до раціонального осмислення глобалізації знаходиться у інституційному її дослідженні.Ключові слова: глобалізація, соціальні інститути, віртуалізація, комодизація, мультикультуралізм, соціальні програми. В статье рассматриваются основные направления, по которым социальные институты оказывают решающее влияние на усиление глобализации. Социальные институты только воплощают организационным образом и конкретизируют антропологические потенции – человек, как и любое другое биологическое существо, стремится максимально расширить свою популяцию. Другое дело, что в отличие от других биологических видов, человек намного более быстро и разнообразно создает средства для достижения своей цели – глобализация является лишь частью процесса экспансии человека во вселенной. В подавляющем большинстве эти социальные институты не просто создавались под определенные глобальные проекты, а именно их деятельность и создавала то глобальное социальное пространство, которое сегодня воспринимают как некую данность, которая якобы существовала всегда. Активизация институционального «строительства» касается не только макроуровня, но и соответствующей перестройки институтов среднего уровня и микроуровня. Мультикультурализм является той идеей, которая обозначила своеобразную тихую культурную революцию. Глобализация все в большей степени является результатом последовательного выполнения челове- чеством им же созданной совокупности социальных программ, каждая из которых выглядит довольно самодостаточной, имеет свои собственные основания, собственное время возникновения и ритмику выполнения, собственные цели и средства их достижения. Ключ к рациональному осмыслению глобализации находится в институциональном ее исследовании.Ключевые слова: глобализация, социальные институты,виртуализация, коммодизация, мультикультурализм, социальныепрограммы. The article discusses the main ways in which social institutions make a decisive influence on increasing globalization. Social institutes are only result of the implementation of organizational methods and specify the anthropological potency – human, like any other biological creature strives to expand its population. But unlike other species, human is the fastest and most versatile in creation of the means to achieve his goal – globalization is only part of the expansion of human in the universe. Today, in the global political, military, economic interdependence citizens of different countries feel increasingly dependent on global social institutions. Most of these social institutions are not just created for certain global projects, namely, their very activities create a global social space, which is now seen as a given, which seems to exist always. Global social institutions created a new global social space possible largely due to the development of institutions of mass communication. Commodization should be regarded as a substitute for true values simulation. The name comes from the Roman Emperor Commodus (second century BC) who provided populist measures and repressions instead public policy, resulted in lost legitimacy as a personal and undermined the credibility of the institution of imperial power. World empire is first established grounds for a radical loss of touch with reality. With the advent of globalization and the development of tools for virtualization of reality greatly increased the opportunities for substitution of concepts, and risk of commodization has reached planetary dimensions. However, the end of such stories is always the same – the illusion of reality is always broken, and the tyrant loses the mask of "God" and becomes the object of ridicule and contempt. Enhancing of the institutional "construction" affects not only at the macro level, but awakes appropriate adjustment of the institutes at the mid-level and micro level. If the average level we find the vast majority of traditional social institutions that are rather modified, not replaced in the process of globalization (as an institution of the state or education), at the micro level, where traditionally find the institution of the family, we can expect significant innovations. In many cases the impact of globalization on institutional building capacity at the micro level is more ambivalent. The economy is under the impact of globalization and thebankruptcy of traditional producers under the influence of competition, which has grown rapidly, so we can see the emergence of new mobile economic structures that combine economic stakeholders around a small, local economic projects. Where there is no time to adapt to large and unwieldy corporation, a temporary cluster, which occurs based on the constellations of economic interests of different spheres of public life, more accurately and quickly satisfy consumer needs. Moreover, the formation of clusters is often using the resources of the largest companies or other bulky social institutions. Creation of clusters becomes increasingly networked nature of social ties.One of the major social and political processes of human development on a global scale is the democratization of public life. Multiculturalism is that idea, which marked a kind of a quiet cultural revolution that started in the developed countries and distributes worldwide standards of cultural loyalty and tolerance to people and communities other than our values. Globalization is increasingly the result of the consistent execution by humanity own itself created social programs, each of which is fairly selfsufficient, has its own reasons, its own rhythm and time of execution,their own goals and means to achieve them. The key to rational understanding of globalization is in its institutional studies.Key words: globalization, social institutions, virtualization,commodization, multiculturalism, social programs, institutional studies.
