Suchergebnisse

Перспективним і взаємовигідним способом співпраці державних і муніципальних органів влади з приватним бізнесом є публічно-приватне партнерство, спрямоване на реалізацію соціально важливих проектів із залученням ресурсів приватного бізнесу. Для оцінки можливостей і загроз реалізовуваних проектів необхідно визначити інтереси стейкхолдерів, вагомість їх внеску, ризики, розробити механізм узгодження інтересів зацікавлених сторін.У статті з'ясовано можливість узгодження інтересів зацікавлених сторін на основі аналізу успішних практик і напрямів мінімізації ризиків реалізації публічно-приватного партнерства, визначено та класифіковано основних стейкхолдерів партнерства.У ході дослідження застосовувалися діалектичний метод аналізу і синтезу, загальні прийоми формальної логіки (аналіз і синтез, дедукція та індукція, аналогія, порівняння та ін.), використано системний підхід для узагальнення моделей.Проведено аналіз суб'єктів і об'єктів публічно-приватного партнерства в різних країнах, виділено основні напрями партнерства, класифіковано та охарактеризовано форми і моделі публічно-приватного партнерства, надано рекомендації щодо вибору найбільш вигідних форми і моделі партнерства для реалізації проектів. Запропоновано використовувати теорію стейкхолдерів для вибору траєкторії розвитку публічно-приватного партнерства та класифікувати зацікавлених осіб залежно від можливостей їх взаємного впливу.Реалізація проектів публічно-приватного партнерства залежить від їх якісної підготовки, визначення груп стейкхолдерів, оцінки їх значущості в проекті, прогнозування їх зацікавленості в реалізації проекту, формування профілю ризиків, розробки контрактних моделей і механізмів побудови конструктивного діалогу, інструментів державної та муніципальної підтримки, ефективного використання потенціалу приватного бізнесу.

Встановлено, що сталий територіальний розвиток неможли- вий без партнерства органів публічної влади й бізнесу. Зазначено, що дер- жавно-приватне партнерство — це інституційний та організаційний альянс між владними органами і бізнесом з метою реалізації суспільно значущих проектів у різних сферах діяльності. З'ясовано, що це передача бізнесу ча- стини повноважень, відповідальності та ризиків щодо реалізації інвести- ційних проектів, які традиційно впроваджувалися за рахунок бюджетного фінансування. Приділено увагу формам державно-приватного партнерства. Проаналізовано сучасний стан реалізації місцевих проектів державно-при- ватного партнерства, виявлено актуальні проблеми та розкрито напрями вдосконалення фінансування розвитку територій. Доведено, що партнерство органів влади і приватного сектору спрямоване на підвищення ефективнос- ті впровадження інфраструктурних проектів на місцевому рівні, вирішення важливих питань місцевого значення, задоволення потреб та інтересів тери- торіальної громади щодо отримання якісних послуг. Перелічено сфери і сек- тори застосування державно-приватного партнерства. Зазначено переваги застосування державно-приватного партнерства. Наведено статистичні дан- ні і динаміка реалізації проектів, що реалізуються на засадах державно-при- ватного партнерства. Також наведено приклад застосування державно-при- ватного партнерства як інструменту розвитку територій. Акцентовано увагу на інституційному середовищі реалізації проектів державно-приватного партнерства. Обґрунтовано доцільність гармонізації концесійного законо- давства із законодавством про державно-приватне партнерство, імплемен- тації кращого міжнародного досвіду до правового регулювання в Україні. Наголошено на необхідності розвитку державно-приватного партнерства як інструменту розвитку територій в умовах реалізації реформи децентраліза- ції владних відносин.

Сьогодні головним завданням для України в частині забезпечення сталого розвитку є оновлення базових ідей та концептів досягнення його результатів відповідно до появи інноваційних методів організації управління і врядування, орієнтованих на залучення до вирішення завдань сталого розвитку якнайширшого кола учасників, насамперед органів місцевої влади, громадськості та бізнес-структур з використанням цифрових платформ.Отже, метою статті є розв'язання проблемних питань ефективної імплементації принципів і механізмів публічно-приватних відносин у сферу використання природних ресурсів та створення на цій основі системи управління сталим просторовим розвитком країни та її територій євроінтеграційного типу.Господарський досвід держав –– членів ЄС свідчить про необхідність застосування інноваційних механізмів природно-ресурсного менеджменту, які б орієнтували на управління природними ресурсами місцевих громад з використанням новітніх інструментів, включаючи сучасні цифрові технології та електронне врядування в рамках імплементації більш загальних принципів так званої платформної, зеленої, синьої та наноекономіки, належного врядування, публічно-приватного партнерства тощо.Нині публічно-приватне партнерство є ключовою ланкою забезпечення сталого просторового розвитку європейського типу, що відповідає тренду цифровізації та розвитку системи електронного врядування в рамках досягнення національних Цілей сталого розвитку України –– 2030, у тому числі залучення природних ресурсів у господарський оборот і впровадження відповідних управлінських інновацій.Імплементація інноваційних форм публічно-приватного партнерства у систему управління сталим просторовим розвитком держави повинна відбуватися за трьома основними етапами структурних перетворень –– деконцентрації, деволюції та дивестиції –– і включати створення платформ управління відповідними взаємовідносинами у бізнес-екосистемах територій.У результаті державна форма управління природокористуванням має трансформуватись у децентралізовану публічно-приватну, що ґрунтується на ефективних європейських форматах співпраці влади й бізнесу як його контрактних різновидів, а також через створення спільних державно-приватних корпорацій у середовищі платформної економіки.

Метою статті є дослідження проблем використання форм публічно-приватного партнерства у сфері інновацій, імплементації «моделі потрійної спіралі» (більш тісного і конструктивного співробітництва між державою, приватним бізнесом та науковими установами) до законодавства України, а також напрацювання шляхів вирішення зазначених питань.
Наукова новизна. У статті доведено необхідність імплементації до законодавства поняття «суб'єкт господарювання у сфері інновацій». Акцентовано увагу на доцільності визначення особливого статусу Національної академії наук України у сфері відносин публічно-приватного партнерства. Досліджено міжнародний досвід реалізації проектів публічно-приватного партнерства у сфері науки і техніки (зокрема, на прикладі Великобританії, Мексики та інших країн). Проаналізовані наукові точки зору щодо актуальності запровадження в Україні основних форм так званої «Приватної фінансової ініціативи» як прообразу сучасних моделей публічно-приватного партнерства. Запропоновано закріпити на законодавчому рівні функцію «мобільності капіталів/людських ресурсів», а саме: можливість продажу приватному партнеру-інвестору частини акцій державного акціонерного товариства (публічного партнера), можливість викупу публічним партнером частини акцій товариства, створеного приватними особами.
Висновки. Активне запровадження в Україні «моделі потрійної спіралі» має складатися з таких кроків: 1) активний розвиток шляхів використання інституційної/корпоративної форми ППП у сфері інновацій; 2) закріплення на законодавчому рівні функції «мобільності капіталів/людських ресурсів»; 3) імплементації до законодавства України поняття «суб'єкт господарювання у сфері інновацій»; 4) можливості під час реалізації проектів ППП у сфері інновацій активно використовувати так звані саморегулівні організації у відносинах між партнерами.

Здійснено архетипний аналіз проблем функціонування пу- блічно-приватного партнерства (ППП) та його ролі у забезпеченні сталого розвитку. Наголошено на необхідності врахування трансформаційних змін, що призвели не лише до зміни політичного ладу, форм власності й переходу до демократії та ринкової економіки, а й супроводжувалися зміною мента- літету населення.
Відзначається необхідність переосмислення ролі держави у суспільних відносинах. Партнерство розглядається, з одного боку, як мета і завдан- ня сталого розвитку, що демонструє зміну парадигми вирішення про- блем з індивідуалізованої на об'єднавчу, мережну, а з іншого — як фактор його забезпечення. Доведено значну роль ППП у забезпеченні сталого розвитку. Вказується на залежність рівня розвитку ППП від розвитку дер- жави та громадянського суспільства, рівня усвідомлення публічним та при- ватним партнерами своєї відповідальності перед суспільством. Відзначено, що поняття "публічно-приватне партнерство" ширше і більше відповідає завданням стимулювання сталого розвитку, ніж "державно-приватне парт- нерство". Зроблено висновок, що національний менталітет, соціальні та культурні норми в країні можуть істотно впливати на сприйняття ідеї ППП, тому ці проекти мають бути пристосовані до місцевого контексту. Про- аналізовано бар'єри для впровадження ППП, серед яких виділено: недоско- налість управлінських процесів, недостатню нормативно-правову базу з ча- стими змінами законодавства та правил регулювання, концентрацією уваги на процедурних питаннях при недооцінюванні інноваційного та інвестицій- ного потенціалу ППП, а особливо — його ролі у формуванні нових суспіль- них відносин та громадянського суспільства. Архетипний аналіз дав змогу обґрунтувати необхідність посилення участі в процесах ППП третього сек- тору, забезпечення їх відкритості та прозорості. Йдеться про подолання "ко- лективно несвідомого" на користь свідомих колективних дій на підтримку сталого розвитку.

У статті зазначено, щоз 2015 року перед міжнародною спільнотою постали нові амбітні завдання щодо досягнення цілей сталого розвитку, визначених схваленою на черговому саміті Організації Об'єднаних Націй Стратегією "Перетворення нашого світу: Порядок денний у сфері сталого розвитку до 2030 року". Майже всі вони передбачають необхідність створення або модернізації економічної та соціальної інфраструктури в країнах, які розвиваються, що потребує значних фінансових ресурсів. Однак, бюджети таких країн не можуть покрити наявні фінансові потреби.Тому, одним із найважливіших завдань нової глобальної стратегії сталого розвитку було визнано створення умов для залучення фінансових ресурсів приватного сектору для розбудови інфраструктури на засадах публічно-приватного партнерства (ППП). Зауважено, що основне завдання органів публічної влади сьогодні полягає у формуванні сприятливого середовища для ведення бізнесу, ефективного використання ресурсного потенціалу, визначенні пріоритетів в соціальних, економічних та екологічних процесах і перспектив розвитку територіальної громади з врахуванням її потреб й інтересів.
Акцентовано увагу на тому, що у світі дедалі більше стає популярним державно-приватне партнерство у формі концесії, оскільки саме така форма взаємодії між приватним та публічним партнером створює суттєву додану вартість для обох сторін. Одне з найбільших досягнень концесій – завдяки їй вирішуються державні завдання силами приватного капіталу, який вважається економічно ефективнішим державного. При цьому, приватний партнер отримує довгостроковий фінансовий інтерес, який дозволяє йому забезпечити максимальну ефективність вирішення поставленого державою чи муніципалітетом завдання. Обґрунтовано доцільність застосування державно-приватного партнерства при формуванні інструменту забезпечення сталого розвитку територій як важливого інструменту забезпечення сталого розвитку територій.

Роль держави постійно змінюється в системі реалізації проектів державно-приватного партнерства. Функції держави маючи суто теоретичне підґрунтя розвитку державного управління про трансформуються через практичну реалізацію механізмів. Так, формування інноваційних механізмів державного управління в сфері охорони здоров'я вимагає перегляду змісту та форуми реалізації функцій держави.
Зміна функцій держави понукає до трансформації системи державного управління, які пов'язують зі зміною геополітичних викликів, що змінюють ідеологічні, соціальні та політичні процеси в державах. Зміст та склад основних функцій держави є мінливим до історичного розвитку суспільства в більшій мірі функції змінюють форми своєї реалізації зі зміною політичних, ідеологічних та економічних умов. Через реалізацію проектів державно-приватного партнерства в сфері охорони здоров'я реалізуються сукупність функцій держави, що обумовлено функціональною спрямованістю, об'єктною приналежністю, формою реалізації соціальної функції.
В контексті дослідження ролі держави в реалізації проектів державно-приватного партнерства вагоме значення надається трансформації функціональної ролі держави. Для визначення напрямів трансформації функцій держави в статті розглянуто підходи до їх класифікації, в результаті чого виділено пріоритетні функції, до яких віднесено забезпечення національної безпеки в умовах зовнішніх загроз (військових); економічна політика держави в умовах світової фінансової кризи та високого ризику дефолту; реалізація політки сталого розвитку в умовах екологічної кризи; політика щодо біженців, яка характерна для окремих країн Європейського Союзу в умовах напливу біженців з країн Близького Сходу; політика сфері охорони здоров'я в умовах пандемії коронавірусу.
Окрім того, визначено функції держави за характером їх реалізації в контексті впровадження механізмів державно-приватного партнерства в сфері охорони здоров'я.

Стаття присвячена проблемам використання державно-приватного партнерства (ДПП) в процесі цифровізації економіки та інших сфер суспільного буття. Лаконічні положення про цю форму співпраці держави/територіальних громад з приватним бізнесом закріплено в Концепція розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018-2020 роки, що була схвалена Кабінетом Міністрів України на початку 2018 р. Разом з тим, можливість використання ДПП для вирішення проблем цифровізації (стимулювання її переваг та зменшення пов'язаних з нею ризиків) не викликала відповідної реакції законодавця, державних структур та науковців, які в основному зосереджуються на питаннях використання ДПП з метою посилення кібербезпеки. Проте ДПП – універсальна форма співпраці держави/територіальних громад з бізнесом, що дозволяє вирішувати значний спектр проблем, пов'язаних з цифровізацією, в тому числі і у боротьбі з COVID-19 (як про це свідчить досвід Китаю та Індії). Визначаються переваги ДПП порівняно із запропонованим в одному із законопроектів («Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні») спеціального режиму господарювання для цифрового бізнесу. Аналізуються положення Закону України про ДПП з точки зору використання такого партнерства для реалізації проектів, спрямованих на суспільно корисне використання цифрових технологій. Виявляються прогалини в Законі України про ДПП, зокрема щодо форм участі в партнерстві уповноважених органів держави, та пропонуються шляхи вдосконалення законодавства. ; PUBLIC-PRIVATE PARTNERSHIP AND OTHER FORMS OF COOPERATION IN THE CONTEXT OF DIGITALIZATION: LEGAL ASPECTS Vinnyk O. M., Doctor of Legal Sciences, Professor, Corresponding Member of NALS of Ukraine, Main Researcher of the of the department of legal support of a market economy of the Academician F. H. Burchak Scientific Research Institute of Private Law and Entrepreneurship of NALS of Ukraine (Kyiv) Keywords: digitalization; public-private partnership; state partner; private partner; authorized bodies; improving legislation The article is ...

У статті розглянуто сутність державно-приватного партнерства як механізму узгодження інтересів держави і бізнесу з подальшою користю для суспільства в цілому, розкрито можливості застосування цього інструментарію для реалізації інфраструктурних проектів та надання публічних послуг в Україні, розглянуто переваги ДПП, показано соціальну вагомість та результативність як для громадян, так і для органів державної влади та місцевого самоврядування. Наведено приклади з історії і практики суспільного життя щодо відстоювання інтересів соціальних груп різними способами й методами (середньовічні гільдії, політичні клуби в період Французької революції, професійні союзи найманих робітників у Новий час, підприємницькі організації, страйки шахтарів тощо). Акцентується особлива увага, що узгодження інтересів соціальних груп є історично важливим та необхідним фактором щодо запобігання виникнення соціальних викликів та соціальних непорозумінь. Простежено появу ідеї державно-приватного партнерства та її сприйняття як органами влади, так і приватним сектором і громадянами. Робиться акцент на тому, що укладення партнерського договору між державою та приватною організацією є результатом компромісу між пріоритетом економічної і фінансової ефективності, які є головними для бізнесу, та соціальними пріоритетами, які є головними для органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Наведено приклади державно-приватного партнерства на регіональному рівні – на Півдні України, показано переваги використання механізму державно-приватного партнерства в контексті суспільних інтересів країни та регіону.

The article summarizes the implementation of public-private partnership (PPP) both in Ukraine and in the energy sector, as well as its impact on improving the efficiency of its development. It also contains the modern approaches of scientists to the PPP implementation, its disadvantages, problems and the ways to solve them analysed. The author has grounded that the elimination of causes for slowing down the implementation of PPP would facilitate the rise of the energy performance in the state economy. The main purpose of the article is to study the real state of PPP in the energy sector of Ukraine and to develop proposals for improving this activity. The object of the study is separate subsectors of energy (nuclear energy, renewable energy, energy service), in which PPP concession projects were implemented. The study period was 2000-2018. Aiming to verify the hypothesis of the study, there were used the methods of comparison and analysis of established legal provisions of PPP and the existing real practice both generally in Ukraine and in some regions. It is established that in Ukraine the PPP mechanism, despite the adoption of a significant number of regulations and the development of relevant projects in the energy sector is almost non-existent, there are only some achievements in this area. The results proved that raising the efficiency of the energy sector largely depends on the level of PPP implementation. The necessity of adopting the Concept of strategic development of PPP in Ukraine, including in energy, elimination of contradictions between general and special legislation in energy sector, normative-legal, institutional support of such partnership, increase of level of financial aid and financial guarantees to private sector,preparation of personnel potential for realization of relevant projects is also substantiated. ; У статті узагальнено реалізацію державно-приватного партнерства (ДПП) в Україні та енергетичній галузі, його вплив на підняття ефективності її розвитку. До основних позитивних результатів реалізації концесійних проектів, які є основною формою реалізації ДПП, віднесено залучення приватного капіталу до інвестування в різні галузі економіки, охорони здоров'я, освіти, науки та культури, об'єднання державного та приватного майна, підприємницького досвіду, фінансових, кадрових ресурсів, забезпечення більшої зайнятості населення. Проаналізовано сучасні підходи науковців щодо впровадження ДПП,його недоліків, проблем та шляхів їх вирішення. Автор обґрунтував, що усунення підстав сповільнення впровадження ДПП буде сприяти підйому енергетичних показників в економіці держави. Основна мета статті - здійснити дослідження реального стану ДПП в енергетичній сфері України, розроблення пропозицій з удосконалення зазначеної діяльності. Об'єктом дослідження було вибрано окремі підгалузі енергетики (ядерна енергетика, відновлювана енергетика, енергосервіс), в яких реалізовувались концесійні проекти ДПП. Період дослідження становив 2000-2018 роки. З метою перевірки гіпотези дослідження застосовувались методи порівняння та аналізу встановлених законодавчих положень з ДПП та наявної реальної практики як загалом в Україні, так і в деяких регіонах. Встановлено, що в Україні механізм ДПП, незважаючи на прийняття значної кількості нормативно-правових актів та розроблення відповідних проектів в енергетиці, майже не працює, наявні лише окремі досягнення в цій галузі. Отримані результати довели, що підняття ефективності енергетичної галузі в значній мірі залежить від рівня впровадження ДПП. Обгрунтовано необхідність прийняття Концепції стратегічного розвитку ДПП в Україні, в тому числі в енергетиці, усунення суперечностей між загальним та спеціальним законодавством в енергетичній галузі, нормативно-правове, інституцій-не забезпечення такого партнерства, підвищення рівня фінансової допомоги та фінансових гарантій приватному сектору, підготовки кадрового потенціалу для реалізації відповідних концесійних проектів.

The article analyzes Barnard's scheme cooperative system of ideas that were related to the nature of power, the necessity of coordination and the question: Can the government work with private capital in our society? This task is also urgent because of the Euro-2012. Proved that the development of such forms of cooperation of state and private structures allows efficient to combine free competition with measures of state regulation in order to effectively service the public interest and has significant benefits for all participants in this partnership. ; В статье проведен анализ Барнардовской схемы кооперативной системы, развития идей, которые были связаны с природой власти, необходимостью координации усилий для обеспечения кооперации, и вопроса: способно ли государство сотрудничать с частным капиталом в нашем обществе? Эта задача является актуальной также в связи с проведением Евро-2012. Развитие такой формы сотрудничества государства и частных структур позволяет рационально сочетать свободную конкуренцию с мерами государственного регулирования в целях эффективного обслуживания интересов общества и имеет значительные преимущества для всех участников такого партнерства. ; У статті проведено аналіз Барнардівської схеми кооперативної системи, розвитку ідей, що були пов'язані з природою влади, необхідністю координації зусиль для забезпечення кооперації та питання: чи здатна держава співпрацювати з приватним капіталом в нашому суспільстві? Це завдання є також актуальним з огляду на проведення Євро-2012. Розвиток такої форми співпраці держави і приватних структур дозволяє раціонально поєднати вільну конкуренцію із заходами державного регулювання в цілях ефективного обслуговування інтересів суспільства та має значні переваги для всіх учасників такого партнерства.

Urgency of the research. The construction sector is one of the leading economic activities, because, in addition to creating a large number of job vacancies, it is also in close production relations with all parts of the economy. This actualizes the scientific search for ways to increase the business activity of the subjects of this industry. Target setting. The permanent deficit of budget funds for high-cost infrastructure projects and relatively low indicators of development of the construction industry determine the urgency of establishing mutually beneficial relations between government and business on the basis of PPP. Actual scientific researches and issues analysis. Problems of development of the construction industry are researched by V. Gamaliy, K. Mamonov, O. Ugodnikova, M. Tatar and others. Methodological principles of PPP are reflected in the papers of O. Kary, K. Pavlyuk, L. Hrytsenko. S. Naumenkova and others. Uninvestigated parts of general matters defining. Further research is needed on the issues of intensifying the development of the construction sector, using the PPP tool. The research objective. The aim of the article is to substantiate the conceptual foundations of the application of PPP in the construction sector by identifying key factors to maximize the positive synergistic effect of such interaction. The statement of basic materials. The article analyzes the current trends in the construction industry; restraining factors to the use of PPP in the construction sector are substantiated; the determinants of effective, efficient and economic partnership are outlined. Conclusions. Determinant parameters of the modernized model of public-private partnership in the field of construction are substantiated; the preconditions of its application are structured. ; Актуальність теми дослідження. Сфера будівництва є однією із провідних видів економічної діяльності, оскільки, окрім того, що створює велику кількість робочих місць, також перебуває у тісних виробничих відносинах з усіма ланками народного господарства. Це актуалізує науковий пошук способів підвищення ділової активності суб'єктів цієї галузі. Постановка проблеми. Перманентний дефіцит бюджетних коштів на високовартісні інфраструктурні проекти та відносно низькі показники розвитку будівельної галузі обумовлюють актуальність налагодження взаємовигідних взаємовідносин між державною та бізнесом на основі ДПП. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблематика розвитку будівельної галузі розкривається у працях В. Гамалія, К. Мамонова, О. Угоднікової, М. Татар та ін. Методологічні засади ДПП знайшли відображення у працях О. Карого, К. Павлюка, Л. Гриценко, С. Науменкової та ін. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Подальших досліджень потребує проблематика активізації розвитку будівельної сфери, використовуючи інструмент ДПП. Постановка завдання. Метою статті є обґрунтування концептуальних засад застосування ДПП у будівельній сфері шляхом виокремлення ключових факторів для максимізації позитивного синергетичного ефекту від такої взаємодії. Викладення основного матеріалу. У статті проаналізовано поточні тренди розвитку будівельної галузі; обґрунтовано стримуючі чинники до використання ДПП у будівельній сфері; окреслено детермінанти результативного, ефективного та економічного партнерства. Висновки. Обґрунтовано детермінантні параметри модернізованої моделі державно-приватного партнерства у сфері будівництва; структуровано передумови її застосування.

Urgency of the research. The construction sector is one of the leading economic activities, because, in addition to creating a large number of job vacancies, it is also in close production relations with all parts of the economy. This actualizes the scientific search for ways to increase the business activity of the subjects of this industry. Target setting. The permanent deficit of budget funds for high-cost infrastructure projects and relatively low indicators of development of the construction industry determine the urgency of establishing mutually beneficial relations between government and business on the basis of PPP. Actual scientific researches and issues analysis. Problems of development of the construction industry are researched by V. Gamaliy, K. Mamonov, O. Ugodnikova, M. Tatar and others. Methodological principles of PPP are reflected in the papers of O. Kary, K. Pavlyuk, L. Hrytsenko. S. Naumenkova and others. Uninvestigated parts of general matters defining. Further research is needed on the issues of intensifying the development of the construction sector, using the PPP tool. The research objective. The aim of the article is to substantiate the conceptual foundations of the application of PPP in the construction sector by identifying key factors to maximize the positive synergistic effect of such interaction. The statement of basic materials. The article analyzes the current trends in the construction industry; restraining factors to the use of PPP in the construction sector are substantiated; the determinants of effective, efficient and economic partnership are outlined. Conclusions. Determinant parameters of the modernized model of public-private partnership in the field of construction are substantiated; the preconditions of its application are structured. ; Актуальність теми дослідження. Сфера будівництва є однією із провідних видів економічної діяльності, оскільки, окрім того, що створює велику кількість робочих місць, також перебуває у тісних виробничих відносинах з усіма ланками народного господарства. Це актуалізує науковий пошук способів підвищення ділової активності суб'єктів цієї галузі. Постановка проблеми. Перманентний дефіцит бюджетних коштів на високовартісні інфраструктурні проекти та відносно низькі показники розвитку будівельної галузі обумовлюють актуальність налагодження взаємовигідних взаємовідносин між державною та бізнесом на основі ДПП. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблематика розвитку будівельної галузі розкривається у працях В. Гамалія, К. Мамонова, О. Угоднікової, М. Татар та ін. Методологічні засади ДПП знайшли відображення у працях О. Карого, К. Павлюка, Л. Гриценко, С. Науменкової та ін. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Подальших досліджень потребує проблематика активізації розвитку будівельної сфери, використовуючи інструмент ДПП. Постановка завдання. Метою статті є обґрунтування концептуальних засад застосування ДПП у будівельній сфері шляхом виокремлення ключових факторів для максимізації позитивного синергетичного ефекту від такої взаємодії. Викладення основного матеріалу. У статті проаналізовано поточні тренди розвитку будівельної галузі; обґрунтовано стримуючі чинники до використання ДПП у будівельній сфері; окреслено детермінанти результативного, ефективного та економічного партнерства. Висновки. Обґрунтовано детермінантні параметри модернізованої моделі державно-приватного партнерства у сфері будівництва; структуровано передумови її застосування.

Problem setting. Nowadays, many public-private partnership (PPP) projects are being implemented in post-communist countries, one of the most successful of which is the Republic of Poland. The concept of PPP is used to refer to the collaboration of public and private entities to perform public sector tasks. At the same time, attention is drawn not only to the use of funds but also to the knowledge, experience, technologies of private structures. Thus, it is a partnership - an equal relationship aimed at solving public problems that is useful for the whole society.Appeal to the study of the PPP foreign experience is needed to form an objective vision of the advantages and disadvantages of this phenomenon and to develop recommendations for the use of public-private partnership to address existing socio-economic problems and modernize public administration.Recent research and publications analysis. The essence of the mechanism of public-private partnership and its features in Ukraine and other countries was fruitfully investigated by Ukrainian scientists from the point of view of economics, law, and sociology. Significant attention is paid to the development of public-private partnerships by the representatives of the science of public administration.Highlighting previously unsettled parts of the general problem. The Polish experience of the formation and development of public-private partnership has not yet been the subject of special study by Ukrainian scientists. In particular, it is important to trace the genesis of the PPP in the Republic of Poland, to identify the problems that arose during the development and implementation of its regulatory framework, to disclose the paths and the mechanisms of PPP optimization nowadays.Paper main body. Analyzing the source research base, the authors highlight the publication of documentary and statistical data on the state of the PPP in Poland, which are updated annually. The issue of PPP is quite popular and is covered both in monographic studies, manuals and methodological materials, as well as in periodical scientific publications.It is emphasized that institutionalization of public-private partnership in the Republic of Poland was carried out taking into account both foreign and domestic experience. The implementation of the first private sector investment in the public sector in Poland in the 1990's was based on a variety of legal bases. In 2003, Poland began work on the creation of a special legal act for the regulation of public-private partnership. The goal of Polish legislators was to create a clear legal framework for attracting private investment into the public sector, especially in the area of infrastructure, as well as to remove barriers and to reduce potential risks.The authors analyze the positive and negative features of the 2005 Law on Public-Private Partnership, outline the reasons for its inactivity, and indicate the directions of work on the draft new law, which was carried out taking into account EU standards and the views of Polish businessmen and the public.The new Law on Public Private Partnership (December 19, 2008) is described as much more liberal, systemic, framework and easier to use. Its norms are aimed at providing freedom to the stakeholders in the formation of the PPP, while protecting legitimate public and private interests.It is shown the development of the PPP in 2005 – 2018, which is described as slow. For the purposes of this research, the projects carried out in accordance with the Law on Public-Private Partnership of 19 December 2008, the Law on Concessions for Construction Works and Services of 9 January 2009 and the new Law on Concessions of 21 October 2016 were analyzed. During this time, in Poland development of 536 PPP projects was announced, of which 406 projects were brought to the organizational procedure. As a result of all initiated projects, 140 agreements were concluded (26,12% of the initial number), of which 126 went to the implementation stage, while 14 were not executed. The most projects were being prepared in the spheres of sport and tourism, transport infrastructure, energy, water and sewage, health, transport services, telecommunications.The development of a public-private partnership remains an important task for the Republic of Poland that has been confirmed on the basis of an analysis of the state documents, in particular, "Government Policy in the Field of Public-Private Partnership Development".Conclusions of the research and prospects for further studies. The PPP development in Poland proves the conclusions drawn from the experience of the developed European countries that the initiatives of the PPP, properly designed and implemented, can bring many benefits to the authorities, the public, and to the business. The most important of the positive effects is the increased efficiency of the use of resources. As a result of cooperation, the cycle of projects is reduced and the quality and effectiveness of the infrastructure services are stimulated. The PPP promotes innovation in infrastructure development, increases employment, and relieves the public sector from the risks associated with investments and the search for funding. At the same time, the analysis of Polish experience confirms the need to take into account not only the positive effects of PPP, but also possible negative ones.The PPP market activity is a result of a complex combination of factors, including institutional support and the public sector attitude, its ability to engage business in partnerships and to have public support. ; Проаналізовано еволюцію польського законодавства з питань публічно-приватного партнерства (підготовки закону про публічно-приватне партнерство 2005 р., дискусій щодо внесення змін до закону та процесу розробки з врахуванням пропозицій експертів та громадськості й прийняття нового закону 2008 р.). Виявлено переваги та недоліки нового закону й напрями зусиль органів влади та громадськості зі стимулювання публічно-приватного партнерства. Наголошено на зростанні уваги уряду до інституційного забезпечення публічно-приватного партнерства. Відзначено позитивний вплив публічно-приватного партнерства на формування сучасного публічного управління.

Problem setting. Nowadays, many public-private partnership (PPP) projects are being implemented in post-communist countries, one of the most successful of which is the Republic of Poland. The concept of PPP is used to refer to the collaboration of public and private entities to perform public sector tasks. At the same time, attention is drawn not only to the use of funds but also to the knowledge, experience, technologies of private structures. Thus, it is a partnership - an equal relationship aimed at solving public problems that is useful for the whole society.Appeal to the study of the PPP foreign experience is needed to form an objective vision of the advantages and disadvantages of this phenomenon and to develop recommendations for the use of public-private partnership to address existing socio-economic problems and modernize public administration.Recent research and publications analysis. The essence of the mechanism of public-private partnership and its features in Ukraine and other countries was fruitfully investigated by Ukrainian scientists from the point of view of economics, law, and sociology. Significant attention is paid to the development of public-private partnerships by the representatives of the science of public administration.Highlighting previously unsettled parts of the general problem. The Polish experience of the formation and development of public-private partnership has not yet been the subject of special study by Ukrainian scientists. In particular, it is important to trace the genesis of the PPP in the Republic of Poland, to identify the problems that arose during the development and implementation of its regulatory framework, to disclose the paths and the mechanisms of PPP optimization nowadays.Paper main body. Analyzing the source research base, the authors highlight the publication of documentary and statistical data on the state of the PPP in Poland, which are updated annually. The issue of PPP is quite popular and is covered both in monographic studies, manuals and methodological materials, as well as in periodical scientific publications.It is emphasized that institutionalization of public-private partnership in the Republic of Poland was carried out taking into account both foreign and domestic experience. The implementation of the first private sector investment in the public sector in Poland in the 1990's was based on a variety of legal bases. In 2003, Poland began work on the creation of a special legal act for the regulation of public-private partnership. The goal of Polish legislators was to create a clear legal framework for attracting private investment into the public sector, especially in the area of infrastructure, as well as to remove barriers and to reduce potential risks.The authors analyze the positive and negative features of the 2005 Law on Public-Private Partnership, outline the reasons for its inactivity, and indicate the directions of work on the draft new law, which was carried out taking into account EU standards and the views of Polish businessmen and the public.The new Law on Public Private Partnership (December 19, 2008) is described as much more liberal, systemic, framework and easier to use. Its norms are aimed at providing freedom to the stakeholders in the formation of the PPP, while protecting legitimate public and private interests.It is shown the development of the PPP in 2005 – 2018, which is described as slow. For the purposes of this research, the projects carried out in accordance with the Law on Public-Private Partnership of 19 December 2008, the Law on Concessions for Construction Works and Services of 9 January 2009 and the new Law on Concessions of 21 October 2016 were analyzed. During this time, in Poland development of 536 PPP projects was announced, of which 406 projects were brought to the organizational procedure. As a result of all initiated projects, 140 agreements were concluded (26,12% of the initial number), of which 126 went to the implementation stage, while 14 were not executed. The most projects were being prepared in the spheres of sport and tourism, transport infrastructure, energy, water and sewage, health, transport services, telecommunications.The development of a public-private partnership remains an important task for the Republic of Poland that has been confirmed on the basis of an analysis of the state documents, in particular, "Government Policy in the Field of Public-Private Partnership Development".Conclusions of the research and prospects for further studies. The PPP development in Poland proves the conclusions drawn from the experience of the developed European countries that the initiatives of the PPP, properly designed and implemented, can bring many benefits to the authorities, the public, and to the business. The most important of the positive effects is the increased efficiency of the use of resources. As a result of cooperation, the cycle of projects is reduced and the quality and effectiveness of the infrastructure services are stimulated. The PPP promotes innovation in infrastructure development, increases employment, and relieves the public sector from the risks associated with investments and the search for funding. At the same time, the analysis of Polish experience confirms the need to take into account not only the positive effects of PPP, but also possible negative ones.The PPP market activity is a result of a complex combination of factors, including institutional support and the public sector attitude, its ability to engage business in partnerships and to have public support. ; Проаналізовано еволюцію польського законодавства з питань публічно-приватного партнерства (підготовки закону про публічно-приватне партнерство 2005 р., дискусій щодо внесення змін до закону та процесу розробки з врахуванням пропозицій експертів та громадськості й прийняття нового закону 2008 р.). Виявлено переваги та недоліки нового закону й напрями зусиль органів влади та громадськості зі стимулювання публічно-приватного партнерства. Наголошено на зростанні уваги уряду до інституційного забезпечення публічно-приватного партнерства. Відзначено позитивний вплив публічно-приватного партнерства на формування сучасного публічного управління.