Suchergebnisse

У статті систематизовано та узагальнено результати доступних глобальних досліджень, що містять актуальні сукупні дані та експертно-аналітичну інформацію щодо інтегрованого оцінювання всебічного збалансованого розвитку країн членів організації економічного співробітництва та розвитку (далі – ОЕСР), отримані за 10 релевантними міжнародними індексами із порівняльною оцінкою у динаміці за три роки спостережень.
За результатами проведеного дослідження наголошується на доцільності подальшого використання Глобального індексу (GI-10) як інтегрованого індикатора збалансованого розвитку, що характеризує сучасне соціально-економічне становище країн ОЕСР, їх позиціонування у глобальному вимірі, а також надає можливість регулюючого впливу та визначення стратегічних орієнтирів розвитку як окремих країн, так і міждержавних утворень в контексті глобального врядування.

Схарактеризовано орієнтири інноваційного розвитку у сфері освітньої політики для держав – членів ОЕСР. Проаналізовано портфель моделей розвитку школи завтрашнього дня, розроблений фахівцями Організації Економічного співробітництва та розвитку в рамках програми «Schooling for Tomorrow». Розглянуті моделі політичних інновацій у сфері шкільництва об'єднано у три групи. У першій з них представлені варіанти еволюційного розвитку існуючої освітньої парадигми, тобто зроблена екстраполяція на майбутнє існуючого «status quo» у трьох можливих варіантах. У другій групі спрогнозований суттєвий якісний розвиток школи як соціального інституту, який набув нової динаміки та принципово нових ознак (визначений як «рескулізація» – відродження школи). Третя група моделей змальовує перспективу суттєвого занепаду формального шкільництва («дескулізація»). ; The guidelines for innovative development in the field of educational policy of OECD member states are described. The portfolio of models of development of the school, developed by the specialists of the Organization for Economic Cooperation and Development within the framework of the program "Schooling for Tomorrow", was analyzed. The considered models of political innovations in the field of schooling are grouped into three groups. The first of them presents variants of evolutionary development of the existing educational paradigm, that is, an extrapolation to the future of the existing "status quo" is made in three possible variants. In the second group, the significant qualitative development of the school as a social institute, which has gained new dynamics and fundamentally new features (defined as "re-schooling" - the revival of the school), is projected. The third group of models outlines the prospect of a significant decline in formal schooling ("de-schooling").

У дослідженні схарактеризовано сутність «Стратегії розвитку умінь», ініційованої ОЕСР. Констатовано, що стратегія має комплексний характер, спрямована на вирішення проблеми формування інноваційних умінь сучасного фахівця як на рівні міжнародної економічної та освітньої політики, комплексних державних політичних ініціатив, так і адміністративних рішень, що приймаються на рівні окремих виробничих фірм, державних установ та освітніх організацій. ; The study describes the essence of the Strategy for the Development of Skills initiated by the OECD. It was stated that the strategy is complex, aimed at solving the problem of forming the innovative skills of a modern specialist both at the level of international economic and educational policy, of complex state political initiatives, and of administrative decisions taken at the level of separate production companies, state institutions and educational organizations

В статті дана оцінка сучасного стану та визначено основні тенденції розвитку підприємств ДК «Укроборонпром». Проведеним дослідженням установлено, що для підприємств ДК «Укроборонпром» характерним є високий рівень зносу основних засобів підприємств Концерну та нестійка динаміка прибутковості. При цьому спадна динаміка прибутковості і зростання фінансової залежності призводить до недотримання "золотого правила економіки". Концепція реформування ДК «Укроборонпром» розглядає процес корпоратизації Концерну основою трансформації, що має забезпечити діяльність підприємств ДК «Укроборонпром», відповідно до кращих практик ОЕСР. У ДК «Укроборонпром» розпочали процес реструктуризації оборонних підприємств, що перебувають в управлінні Концерну. Проте залишаються невирішеними питання щодо механізму фінансування розвитку підприємств ОПК та інституціоналізації процесу корпоратизації ДК «Укроборонпром».

The author underlined that the global nature of the challenges of the 21-st century actualises the role of international organizations that seek answers in a supranational dimension in all spheres of human life, including education. These are international organisations of an intergovernmental nature. It is emphasised on the relevance for Ukraine of research of educational strategies of key international organisations under the European and world integration. The strategic benchmarks of the international organisations are studied, i.e. of UNESCO, an intergovernmental organization of a global type, the EU as a regional integration group and of the World Bank, an economic organization affecting international economic relations. It made possible to provide a comprehensive overview of the strategic landmarks for the development of education. The author characterised such functions of international organizations as the development of educational strategies of the world and continental scales, coordination of the community for the further development of education under the challenges of modern times, formation of a common educational space, and impact on the formulation of education policy by states. The role of international organizations as a catalyst for international dialogue on education development is emphasised. The openness of organisations to transformations, their rapid response to new challenges and needs by modernising the proclaimed strategies call important. Based on the analysis of the educational strategies of the mentioned organizations, the key coordinates are named including ensuring equal access to education and improving its quality. Within the framework of these coordinates, the global tasks are outlined, i.e.: providing the acquisition of basic skills by young people and adults, mastering key competences for personal, professional development and community life; ensuring appropriate level of education financing and accountability for the effective use of the resources, infrastructure, teaching and methodological support, and highly skilled teachers. It is concluded that such a two-component approach makes it possible to capture both the interests of each individual and influence the states in their movement on the modernisation of education. The following areas are also relevant: pre-school, inclusive, open education and life-long education. ; Наголошено на актуальності для України дослідження освітніх стратегій глобальних міжнародних організацій в контексті європейської та світової інтеграції. Охарактеризовано такі функції міжнародних організацій, як розроблення освітніх стратегій світового та континентальних масштабів, координація спільноти для подальшого розвитку освіти в умовах викликів сучасності, формування спільного освітнього простору, вплив на формулювання освітньої політики державами. До глобальних завдань, що окреслені міжнародними організаціями, віднесено: сприяння набуттю молоддю і дорослими базових навичок/ключових компетентностей для особистісного, професійного розвитку, життя у суспільстві; забезпечення належного рівня фінансування освіти, посилення підзвітності щодо ефективного використання вкладених ресурсів, забезпечення належною інфраструктурою, гарантування навчально-методичного забезпечення, наявність висококваліфікованих вчителів.

The paper summarizes some contemporary governance practices applied in the EU and the OECD to stimulate regional development. They encompass areas of spatial development, economic development and integrated governance. All together it led to subsequent critical review of the effects of these three areas on foreign investment in comparable regions of Eastern and Central Europe. ; В статье подано обобщение современных управленческих практик, которые используются в странах ЕС и ОЭСР для стимулирования развития регионов. Они охватывают направления пространственного развития, экономического развития и интегрированного управления. Это обусловило дальнейшее критическое рассмотрение влияния этих трех направлений на приток иностранных инвестиций в сравнительные регионы Восточной и Центральной Европы ; У статті подано узагальнення сучасних управлінських практик, які застосовуються у країнах ЄС і ОЕСР задля стимулювання розвитку регіонів. Вони охоплюють напрями просторового розвитку, економічного розвитку і інтегрованого управління. Це зумовило подальший критичний огляд наслідків впливу цих трьох напрямів на приток іноземних інвестицій у порівняльні регіони Східної і Центральної Європи.

Adoption of the Guiding Principles on Business and Human Rights and the OECD Guidelines for Multinational Enterprises indicates gradual change in human rights theory. However the Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms is the most universal international treaty and the European Court of Human Rights was created to ensure its implementation The Convention lays down vertical dimension of human rights and the practice of the Court allows to speak about the necessity to adjust the theory of human rights in the context of extending the duty to respect human rights to business. The classical theory of human rights, according to which the addressee of human rights is the state (which has responsibilities for human rights recognition, provision and protection) does not meet modern challenges with the spread of influence of business upon the field of human rights and the activities of transnational corporations, in particular, because of the necessity to extend the duty to respect and provide human rights to businesses. Business is an important subject in the field of human rights implementation, but until recently, it was not obliged to respect human rights. An important factor in changing the theory of human rights was the activities of transnational corporations. The main provisions implemented in international law are the following: the state has both positive and negative obligations in the field of human rights, an obligation to protect them from breaches by third parties, in particular, by business. To do this, the state should adopt quality legislation providing for the liability of persons breaching human rights; the state is obliged to create effective remedies for human rights violations, both judicial and extrajudicial; the state is also obliged to create conditions for functioning of non-state remedies; business must respect human rights by exercising human rights due diligence. Aspects of the mutual influence of human rights and business at the international level are determined by the practice of the European Court of Human Rights (the Court), the analysis of which allows to conclude on both the impact of business on human rights and the impact of rights on business. The impact of business on human rights can be both positive (when business promotes further human rights development or directly implements human rights) and negative. However, the most common in practice of the Court are cases in the field of media, legal business and financial and property cases. Human rights might constrain the development of a particular business (Convention for the Protection of Human Rights and the Dignity of the Human Being with regard to the Application of Biology and Medicine: Convention on Human Rights and Biomedicine stipulates that development of biology and medicine should be used for the benefit of society, but without prejudice to human dignity). One of the aspects of interaction between human rights and business is that businesses can apply for human rights protection to the European Court of Human Rights. ; Прийняття Керівних принципів щодо бізнесу та прав людини та Керівних принципів ОЕСР для транснаціональних підприємств свідчить про поступові зміни в теорії прав людини. Однак Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод є найбільш універсальним міжнародним договором, і Європейський суд з прав людини був створений для забезпечення її реалізації. Конвенція встановлює вертикальний вимір прав людини, а практика Суду дозволяє говорити про необхідність коригування теорії прав людини в контексті розширення обов'язку поважати права людини на бізнес. Класична теорія прав людини, згідно з якою адресатом прав людини є держава (яка несе відповідальність за визнання, забезпечення та захист прав людини), не відповідає сучасним викликам із поширенням впливу бізнесу на сферу прав людини та діяльність транснаціональних корпорацій, зокрема, через необхідність розширити обов'язок поважати та забезпечувати права людини для бізнесу. Бізнес є важливою темою в галузі реалізації прав людини, але до недавнього часу він не був зобов'язаний поважати права людини. Важливим фактором зміни теорії прав людини стала діяльність транснаціональних корпорацій. Основні положення, реалізовані в міжнародному праві, такі: держава має як позитивні, так і негативні зобов'язання у галузі прав людини, зобов'язання захищати їх від порушень третіми особами, зокрема, бізнесом. Для цього держава повинна прийняти якісне законодавство, що передбачає відповідальність осіб, які порушують права людини; держава зобов'язана створити ефективні засоби захисту від порушень прав людини, як судові, так і позасудові; держава також зобов'язана створити умови для функціонування недержавних засобів правового захисту; бізнес повинен поважати права людини, здійснюючи належну перевірку прав людини. Аспекти взаємного впливу прав людини та бізнесу на міжнародному рівні визначаються практикою Європейського суду з прав людини (Суду), аналіз якої дозволяє зробити висновок як про вплив бізнесу на права людини, так і про вплив прав на бізнес. Вплив бізнесу на права людини може бути як позитивним (коли бізнес сприяє подальшому розвитку прав людини або безпосередньо реалізує права людини), так і негативним. Однак найпоширенішими на практиці Суду є справи у сфері засобів масової інформації, юридичного бізнесу та фінансово-майнових справ. Права людини можуть стримувати розвиток певного бізнесу (Конвенція про захист прав людини та гідності людини щодо застосування біології та медицини: Конвенція про права людини та біомедицину передбачає, що розвиток біології та медицини повинен використовується на благо суспільства, але без шкоди для людської гідності). Одним із аспектів взаємодії між правами людини та бізнесом є те, що підприємства можуть звертатися за захистом прав людини до Європейського суду з прав людини.

Метою статті є систематизація критеріїв оцінки державної підтримки виробників агропродовольчої продукції, що використовується у світовій практиці; аналіз показників, розрахованих для України в динаміці й у порівнянні зі світовими тенденціями; виявлення особливостей державної підтримки вітчизняних агропродовольчих підприємств.
Наукова новизна. Запропоновано використання основних критеріїв оцінки державної підтримки виробників агропродовольчої продукції, що використовуються у світовій практиці. Проаналізовано критерії підтримки агропродовольчих підприємств та споживачів агропродовольчої продукції в Україні. Виявлено особливості державної підтримки агропродовольчої сфери, зокрема аграрного сектору національної економіки.
Висновки. Аналіз державної підтримки агропродовольчих підприємств України на основі використання критеріїв оцінки ОЕСР довів, що основними причинами недостатнього обсягу державної фінансової підтримки вітчизняної агропродовольчої сфери, безумовно, можна вважати: фінансування за залишковим принципом; корумповану складову та постійний дефіцит державного бюджету; подорожчання кредитних ресурсів у тандемі із знеціненням національної валюти, що генерують загрозу забезпечення агропродовольчих підприємств власними обіговими потоками, від чого залежить ефективність розвитку галузі в цілому. Зважаючи на це, механізм державного регулювання агропродовольчих підприємств має відповідати європейським вимогам соціально-економічного розвитку, а тому характеризуватися спрямуванням дій у напрямку підтримки як економічних, так і соціальних проблем розвитку агропродовольчої сфери.

The article analyzes the current requirements for digital competencies of civil servants, which have become relevant as a result of the introduction of the e-government model. The classification of competencies developed by S. Hanius (technical, socio-technical, organizational, managerial and political-administrative competencies) is studied, its validity is confirmed by N. Ogonek's all-European sociological research. It is argued that the trend towards increasing digital competences is common to most developed countries and is reflected in the OECD recommendations, in particular in the document "Strengthening Digital Government" (2019), which provides for the formation of a new digital culture among civil servants. As a result of inculcating this culture, there will be an expansion of authority, thinking and skills. ; У статті проаналізовано сучасні вимоги до цифрових компетентностей державних службовців, які актуалізувалися в результаті запровадження моделі електронного урядування. Досліджено класифікацію компетенцій, розроблену С. Ганіусом (технічні, соціально-технічні, організаційні, управлінські та політико-адміністративні компетенції), підтверджено її валідність загальноєвропейським соціологічним дослідженням Н. Огонека. Стверджується, що тенденція до підвищення цифрових кометентностей властива більшості розвинених країн і відображається у рекомендаціях ОЕСР, зокрема у документі «Посилення цифрового уряду» (2019), що передбачає формування нової цифрової культури серед державних службовців. У результаті прищеплення цієї культури відбудеться розширення повноважень, мислення та навичок.

Використання технологій штучного інтелекту набуває дедалі більшого поширення, сприяючи створенню нової вартості й підвищенню продуктивності праці. Разом з тим глобальний характер цих технологій потребує координації дій міжнародних організацій і провідних країн з метою підтримки використання штучного інтелекту шляхом упровадження дієвих механізмів регулювання і контролю. З урахуванням світового досвіду необхідно виявити найбільш ефективні практики державної підтримки технологій штучного інтелекту і розробити рекомендації щодо використання їх потенціалу для забезпечення національно укоріненої стійкості й безпеки економічного розвитку.
Відповідно до рекомендацій ОЕСР, узагальнено підходи і практику міжнародних організацій і окремих країн щодо підтримки використання даних технологій на основі формування сприятливого політичного середовища, розвитку цифрових екосистем, міжнародного співробітництва і трансформації ринку праці. Доведено необхідність ухвалення національного законодавства у сфері регулювання штучного інтелекту з урахуванням міжнародних стандартів. Обґрунтовано необхідність організації нових систем підготовки кадрів у цій галузі, а також забезпечення регулярного моніторингу впливу штучного інтелекту на ринок праці. Визначено джерела фінансування таких досліджень і розробок в Україні, наприклад шляхом створення спеціальних фондів, а також головні напрями нефінансової підтримки. Доведено, що інституційна структура управління системами штучного інтелекту повинна спиратися на національні стандарти і його екосистему, важливою складовою якої повинні бути механізми локалізації процесів обробки і зберігання даних з використанням потужностей вітчизняних ІТ-компаній. Розроблені рекомендації включають напрями державної підтримки використання технологій штучного інтелекту і призначені для органів державної влади, метою яких є посилення потенціалу цих технологій, забезпечення цифрового суверенітету і стійкого національно укоріненого розвитку.

Експертні дослідження свідчать, що ускладнення епідеміологічної ситуації у світі, посилення наслідків кризи і карантинних обмежень призводять до появи низки додаткових проблем для бізнесу. Зокрема, найбільш вразливими до проявів пандемії виявилися венчурні стартапи, адже криза COVID-19 заклала основу для зниження купівельної спроможності споживачів, посилення труднощів у частині постачання сировини і ресурсів через карантинні обмеження.
Незважаючи на розширення можливостей венчурного бізнесу в Україні, фінансова підтримка венчурних стартапів усе ще залишається досить новим напрямом. Окремі аналітичні дослідження підтверджують збільшення інвестицій у розвиток венчурних стартапів. У структурі джерел фінансування вітчизняних стартапів експерти Aventures Capital відзначають посилення ролі венчурних фондів. Зокрема, у вітчизняній екосистемі з'явилася низка нових фондів, які зайняли позиції найбільш активних інвесторів, а саме Adventure Labs, Pragmatech Ventures, Bee Ventures.
У свою чергу, як в Україні, так і у світі в цілому зростає потреба в залученні фінансових ресурсів для підтримки венчурних стартапів з використанням широкого спектра джерел в умовах посилення коронакризи. Обґрунтовано джерела фінансування венчурних стартапів з урахуванням негативних наслідків кризи COVID-19. Оцінено тенденції фінансування венчурних стартапів у країнах ОЕСР, що дозволило дійти висновку стосовно збереження доцільності їх фінансування під час коронакризи. Наведено характеристики найбільших інвестицій у венчурні стартапи в Україні у 2020 р. Обґрунтовано ключові характеристики і переваги бутстрепінгу для розвитку венчурних стартапів з огляду на можливі ризики такої форми підтримки стартапів в умовах кризи COVID-19. Оцінено потенціал і ризики венчурного і грантового фінансування в умовах коронакризи. Досліджено потенціал і ризики залучення ресурсів на краудфандингових платформах з метою підтримки венчурних стартапів.

У статті обґрунтовано, що ефективне формування кадрового потенціалу та управління ним має вирішальне значення для досягнення кращих результатів і доступу до медичної допомоги в усьому світі. Метою статті є визначення стратегічних пріоритетів формування кадрового потенціалу системи охорони здоров'я для підвищення ефективності вітчизняної медичної галузі та досягнення сталого розвитку країни. Методичною базою для дослідження є прикладні дослідження ВООЗ, ОЕСР, Міжнародного економічного форуму, Міністерства охорони здоров'я. Визначено головні індикатори розвитку охорони здоров'я (громадське здоров'я, доступ до лікарських засобів, надання послуг в охороні здоров'я та фінансування, кадрові ресурси системи охорони здоров'я) та ключові проблеми громадського здоров'я. На основі оцінки показників розподілу дефіциту медичних кадрів за регіонами (лікарів, медсестер), співвідношення медичного персоналу, щільності лікарів в міських та сільських районах, міграційних процесів доведено, що формування та розвиток кадрового потенціалу галузі проводиться відповідно до особливостей та показників наукового, соціального, економічного і культурного розвитку кожного суспільства і на підставі нагальних потреб. Узагальнено публічні важелі, які використовуються для впливу на вибір місця практики лікарів. Досліджено проведені трансформації публічних механізмів країн світу в сфері забезпечення кадровими ресурсами системи охорони здоров'я. На основі аналізу світового та вітчизняного кадрового забезпечення медичної галузі визначено стратегічні напрямки вирішення глобальної нестачі медичних працівників: запровадження «Глобальний кодекс практики ВООЗ щодо міжнародного набору медичного персоналу», зміцнення міжнародне співробітництва; збільшення можливості підготовки кадрів у країнах, щоб зменшити внутрішній дефіцит та неправильний розподіл за географічними районами чи спеціальностями, щоб уникнути залежності від міжнародного найму; забезпечення медичним працівникам-мігрантам рівних умов праці; упорядкування процедури визнання іноземних кваліфікацій; посилення міжнародного співробітництва.

The aim of the paper is the presentation of the research results of the scientificwork of the Comparative Education Department (Institute of Pedagogy NAES of Ukraine)"Trends of School Education Development in the EU countries, USA and China (2018-2020).The Department staff – O. Lokshyna, Dr. Sc., Prof. (research director); O. Glushko; A. Dzhurylo,PhD; S. Kravchenko, Ph.D; N. Nikolska, PhD; M. Tymenko, PhD; O. Shparyk, PhD – studiedthe transformations of the school education in the European Countries (Germant, Poland UK)in USA and in China/ The authors recealed the unification character of the globalization on thedevelopment of education in these countries; stated the impact of the strategic benchmarks of theinternational organisations (UN, UNESCO, OECD, EU) on education policies; underlined theimportance for Ukraine to harmonise its education development with the global and Europeantendencies within the framework of equal access to education and quality education. ; Метою статті є презентація результатів наукової роботи відділу порівняльної освіти (Інститут педагогіки НАПН України) «Тенденції розвитку шкільної освіти в країнах ЄС, США та Китаї (2018-2020). Співробітники відділу О.Локшина, д.п.н., проф. (керівник дослідження); О. Глушко; А.Джурило, к.п.н.; С. Кравченко, к.і.н.; Н. Нікольська, к.п.н.; М. Тименко, к.п.н.; О.Шпарик, к.п.н. досліджували трансформації шкільної освіти в європейських країнах (Німеччина, Польща, Велика Британія), в США та в Китаї. Дослідниці розкрили уніфікаційний вплив глобалізації на розвиток освіти в цих країнах; констатували про вплив стратегічних орієнтирів міжнародних організацій (ООН, ЮНЕСКО, ОЕСР, ЄС) на освітню політику; підкресливши важливість для України гармонізації розвитку освіти зі світовими та європейськими тенденціями в рамках рівного доступу до освіти та якісної освіти.

Досліджено різні аспекти державного регулювання креативного розвиту національної економіки, проаналізовано процеси економіко-політичних взаємодій на різних рівнях державного управління щодо координації та розвитку науково-технічного потенціалу для розробки та впровадження креативних проектів. Для з'ясування реального стану регуляторної політики та її потенційних можливостей для покращення креативного розвитку проаналізовано рейтингові позиції вітчизняної економіки за рейтингами прозорості регуляторної політики Global Indicators of Regulatory Governance, урегульованості ведення бізнесу FDI Regulatory Restrictiveness Index, легкості ведення бізнесу Doing Business, Всесвітньому рейтингу конкурентоспроможності Global Competitiveness Index. Надано узгоджені з принципами ОЕСР рекомендації щодо інституційного врегулювання питань посилення креативізації економіки.Ключові слова: регуляторна політика, креативізація економіки, глобалізація, міждержавна підприємницька взаємодія, наукоємне виробництво. I. Svidruk, PhD in Economic, Institutional aspects of regulation of creative development of the national economy / Lviv Trade and Economic University, Ukraine, Lviv.Different aspects of state regulation of the creative development of the national economy are investigated, processes of economic and political interactions at different levels of public administration concerning the coordination and development of scientific and technical potential for the development and implementation of creative projects are analyzed. In order to find out the real state of regulatory policy and its potential for improving the creative development, the rating of the domestic economy has been analyzed according to the transparency indicators of the regulatory policy, the Global Indicators of Regulatory Governance, the business regulation of the FDI Regulatory Restrictiveness Index, the ease of Doing Business, the Global Competitiveness Index Global Competitiveness Index. The recommendations on the institutional settlement of issues of strengthening the creation of the economy have been agreed upon with OECD principles.Key words: regulatory policy, creation of the economy, globalization, intergovernmental entrepreneurial interaction, science-intensive production.