The used sources give the opportunity to conclude that after appearing in November, 1938 as half-military organization Karpats'ka Sich developed into the armed forces of Karpats'ka Ukraina (Carpathian Ukraine) in March, 1939. Its appearance is connected with the destructive action of the international factors. The resistance of Karpats'ka Sich to Hungarian military forces can be considered as the first attempt of resistance to the fascism in Europe. ; Использованные источники дают возможность сделать вывод, что возникнув в ноябре 1938 года как полумилитарная организация, Карпатская Сечь прошла эволюцию к вооруженным силам Карпатской Украины в марте 1939 году. Ее появление связано с разрушительным действием международных факторов. Противодействие Карпатской Сечи венгерским войскам можем расценивать как первую попытку отпора фашизму в Европе. ; Використані джерела дають можливість зробити висновок, що виникнувши у листопаді 1938 року як напівмілітарна організація, Карпатська Січ пройшла еволюцію до збройних сил Карпатської України у березні 1939 року. Її поява пов'язана з руйнівною дією міжнародних факторів. Опір Карпатської Січі угорським військам можна розцінювати як першу спробу опору фашизму у Європі.
The main objective of the study is to analyze the materials of periodicals of Subcarpathian Rus' containing information and interpretations of the plebiscite planned by Hungary in Subcarpathian Rus' in October 1938. For the comprehensive analysis of the interstate relations of the countries of Central Europe in the prewar period, the use of the principle of multivariate analysis, system-analytical and synergetic approaches were valuable. The complex of various sources allowed to reveal the process of the previously unknown referendum in Subcarpathia, which did not take place, but was prepared as a planned special operation of the hybrid confrontation. The plebiscite was intended to be an attempt to revise the results of both the Versailles system and a means of pressure on world powers in the context of the Second Czechoslovak Crisis. Hungary was waiting for the right moment to fulfill its intentions, in particular when a coalition government was formed in Subcarpathian Ruthenia with Prime Minister A. Brodiy loyal to Hungary, and in time there was a question of a planned referendum that would change the historical fate of both Ukraine and Hungary. During the study, the plans and actions of the Hungarian authorities in implementing the territorial accession of Ukrainian lands were established. The analysis demonstrated the progress of hybrid policy, which was implemented not only by Hungarian politicians but also by Ukrainian officials attached to them. ; Целью исследования является анализ материалов периодических изданий Подкарпатской Руси, которые содержат информацию и интерпретации запланированного Венгрией плебисцита в Подкарпатской Руси в октябре 1938 года. Для комплексного анализа межгосударственных отношений стран Центральной Европы в предвоенное время ценными оказались использования принципа многофакторного анализа, системно- аналитического и синергетического подходов. Значимость научной разведки заключается в том, что впервые на основе комплекса разнообразных источников раскрыт процесс течения ранее малоизвестного референдума в Подкарпатье, который таки не состоялся, но готовился как плановая спецоперация гибридного противостояния. Плебисцит должен был стать попыткой ревизии результатов как Версальской системы, так и средством давления на мировые государства в контексте Второго чехословацкого кризиса. Для осуществления собственных намерений Венгрия выжидала удобного момента, в частности, когда в Подкарпатской Руси было сформировано коалиционное правительство с более чем лояльным к Венгрии премьером А. Бродием, решался вопрос запланированного референдума, который бы изменил исторические судьбы как Украины, так и Венгрии. В ходе исследования установлено планы и действия венгерских властей в реализации территориального присоединения украинских земель. Проведенный анализ продемонстрировал ход гибридной политики, которую реализовывали не только венгерские политики, но и присоединенные к ним украинские должностные лица. ; Метою дослідження є аналіз матеріалів періодичних видань Підкарпатської Русі, які містять інформацію та інтерпретації запланованого Угорщиною плебісциту в Підкарпатській Русі в жовтні 1938 р. Для комплексного аналізу міждержавних відносин країн центральної Європи у передвоєнний час цінними виявилися використання принципу багатофакторного аналізу, системно-аналітичного та синергетичного підходів. Значимість наукової розвідки полягає у тому, що вперше на основі комплексу різноманітних джерел розкрито процес перебігу раніше маловідомого референдуму в Закарпатті, який таки не відбувся, але готувався як планова спецоперація гібридного протистояння. Плебісцит мав стати спробою ревізії результатів як Версальської системи, так і засобом тиску на світові держави в контексті Другої чехословацької кризи. Для здійснення власних намірів Угорщина вичікувала слушного моменту, зокрема коли у Підкарпатській Русі було сформовано коаліційний уряд з більш ніж лояльним до Угорщини прем'єром А. Бродієм, на часі стало питання запланованого референдуму, яким би змінив історичні долі як України, так і Угорщини. Під час дослідження встановлено плани і дії угорської влади в реалізації територіального приєднання українських земель. Проведений аналіз продемонстрував перебіг гібридної політики, котру реалізовували не тільки угорські політики, але і приєднані до них українські посадові особи.
The main objective of the study is to analyze the materials of periodicals of Subcarpathian Rus' containing information and interpretations of the plebiscite planned by Hungary in Subcarpathian Rus' in October 1938. For the comprehensive analysis of the interstate relations of the countries of Central Europe in the prewar period, the use of the principle of multivariate analysis, system-analytical and synergetic approaches were valuable. The complex of various sources allowed to reveal the process of the previously unknown referendum in Subcarpathia, which did not take place, but was prepared as a planned special operation of the hybrid confrontation. The plebiscite was intended to be an attempt to revise the results of both the Versailles system and a means of pressure on world powers in the context of the Second Czechoslovak Crisis. Hungary was waiting for the right moment to fulfill its intentions, in particular when a coalition government was formed in Subcarpathian Ruthenia with Prime Minister A. Brodiy loyal to Hungary, and in time there was a question of a planned referendum that would change the historical fate of both Ukraine and Hungary. During the study, the plans and actions of the Hungarian authorities in implementing the territorial accession of Ukrainian lands were established. The analysis demonstrated the progress of hybrid policy, which was implemented not only by Hungarian politicians but also by Ukrainian officials attached to them. ; Целью исследования является анализ материалов периодических изданий Подкарпатской Руси, которые содержат информацию и интерпретации запланированного Венгрией плебисцита в Подкарпатской Руси в октябре 1938 года. Для комплексного анализа межгосударственных отношений стран Центральной Европы в предвоенное время ценными оказались использования принципа многофакторного анализа, системно- аналитического и синергетического подходов. Значимость научной разведки заключается в том, что впервые на основе комплекса разнообразных источников раскрыт процесс течения ранее малоизвестного референдума в Подкарпатье, который таки не состоялся, но готовился как плановая спецоперация гибридного противостояния. Плебисцит должен был стать попыткой ревизии результатов как Версальской системы, так и средством давления на мировые государства в контексте Второго чехословацкого кризиса. Для осуществления собственных намерений Венгрия выжидала удобного момента, в частности, когда в Подкарпатской Руси было сформировано коалиционное правительство с более чем лояльным к Венгрии премьером А. Бродием, решался вопрос запланированного референдума, который бы изменил исторические судьбы как Украины, так и Венгрии. В ходе исследования установлено планы и действия венгерских властей в реализации территориального присоединения украинских земель. Проведенный анализ продемонстрировал ход гибридной политики, которую реализовывали не только венгерские политики, но и присоединенные к ним украинские должностные лица. ; Метою дослідження є аналіз матеріалів періодичних видань Підкарпатської Русі, які містять інформацію та інтерпретації запланованого Угорщиною плебісциту в Підкарпатській Русі в жовтні 1938 р. Для комплексного аналізу міждержавних відносин країн центральної Європи у передвоєнний час цінними виявилися використання принципу багатофакторного аналізу, системно-аналітичного та синергетичного підходів. Значимість наукової розвідки полягає у тому, що вперше на основі комплексу різноманітних джерел розкрито процес перебігу раніше маловідомого референдуму в Закарпатті, який таки не відбувся, але готувався як планова спецоперація гібридного протистояння. Плебісцит мав стати спробою ревізії результатів як Версальської системи, так і засобом тиску на світові держави в контексті Другої чехословацької кризи. Для здійснення власних намірів Угорщина вичікувала слушного моменту, зокрема коли у Підкарпатській Русі було сформовано коаліційний уряд з більш ніж лояльним до Угорщини прем'єром А. Бродієм, на часі стало питання запланованого референдуму, яким би змінив історичні долі як України, так і Угорщини. Під час дослідження встановлено плани і дії угорської влади в реалізації територіального приєднання українських земель. Проведений аналіз продемонстрував перебіг гібридної політики, котру реалізовували не тільки угорські політики, але і приєднані до них українські посадові особи.
Through the prism of the Subcarpathian press of the first third of the twentieth century, the tragic period of establishment of the Ukrainian statehood on the eve of World War II, the struggle for the free development of the Ukrainian nation on the territory of Subcarpathian Ruthenia due to the Munich Agreement and the dangerous political game of England, France, Germany and Italy, as well as Poland and Hungary, in the epicenter of ambitions of which Transcarpathia was caught, is delineated. Further development was given to the issues of struggle of the Ukrainians in Transcarpathia for the realization of the "peoples' right to self-determination" in the course of the forceful formation of the joint Polish-Hungarian border after the Second Czechoslovak crisis of 1938, which had given rise to the actual division of Czechoslovakia on the one hand, and the intensification of Ukrainians' national aspirations - on the other. The geopolitical aspects of the game of the Central Powers, as well as of Poland and Hungary in the process of "redrawing Europe", the international peculiarities of the policy of appeasement of an aggressor of 1938 as a process of concessions and losses, in which the Transcarpathian lands remained as currency and the government of the autonomous Subcarpathian Ruthenia had to struggle alone against imperial revisionism, aggressive propaganda and destructive armed sabotage, were analyzed. Based on the Transcarpathian periodicals, the development of relations between the Carpathian Ukraine and practically the only foreign-policy partner - Germany - is shown in the context of the formation of the Hitler's strategy of the "Eurasian Axis", where the Ukrainian lands had a significant role. Factors of influence on the formation of the new European political reality and the role of the Ukrainian country in it are investigated. When using the press as a key source of historical data, a comprehensive picture of the Central Powers' encroachments and aspirations and their practical intentions in an international crisis is reflected. ; Через призму подкарпатской прессы первой трети ХХ в. освещен трагический период становления украинской государственности накануне Второй мировой войны, ход борьбы за свободное развитие украинской нации на территории Подкарпатской Руси в результате Мюнхенского соглашения и опасной политической игры Англии, Франции, Германии и Италии, а также Польши и Венгрии, в эпицентре амбиций которых оказалось Закарпатье. Дальнейшее развитие получили вопросы борьбы украинского Закарпатья за воплощение «права народов на самоопределение» в процессе силового формирования совместной польско-венгерской границы после Второго Чехословацкого кризиса 1938 года, давшая начало фактическому разделению Чехословакии с одной стороны, и активизации национальных стремлений украинцев с другой. Проанализированы геополитические аспекты игры центральноевропейских государств, а также Польши и Венгрии в процессе «перекраивания Европы», международные особенности политики умиротворения агрессора 1938 года как процесса уступок и потерь, в которых закарпатские земли оставались разменной монетой, а правительство автономной Подкарпатской Руси было вынуждено самостоятельно бороться против имперского ревизионизма, агрессивной пропаганды и разрушительных вооруженных диверсий. Опираясь на закарпатскую периодику, авторы показали развитие отношений между Карпатской Украиной и практически единственным внешнеполитическим партнером - Германией - в контексте формирования гитлеровской стратегии «Евразийской оси», где украинским землям отводилась значительная роль. Исследованы факторы влияния на формирование новой европейской политической реальности и роли в ней украинского края. При использовании прессы как ключевого источника исторических данных отражена целостная картина посягательств и стремлений центральноевропейских государств и их практические намерения в условиях международного кризиса. ; Крізь призму підкарпатської преси першої третини ХХ ст. висвітлено трагічний період становлення української державності напередодні ІІ Світової війни, перебіг боротьби за вільний розвиток української нації на території Підкарпатської Русі внаслідок Мюнхенської угоди й небезпечної політичної гри Англії, Франції, Німеччини та Італії, а також Польщі та Угорщини, в епіцентрі амбіцій яких опинилося Закарпаття. Подальшого висвітлення отримали питання боротьби українців Закарпаття за втілення «права народів на самовизначення» в процесі силового формування спільного польсько-угорського кордону після Другої Чехословацької кризи 1938 р., що дала початок фактичному поділові Чехословаччини з одного боку, та активізації національних прагнень українців з іншого. Проаналізовано геополітичні аспекти гри центральноєвропейських держав, а також Польщі та Угорщини в процесі «перекроювання Європи», міжнародні особливості політики умиротворення агресора 1938 р. як процесу поступок та втрат, в яких закарпатські землі залишалися розмінною монетою, а уряд автономної Підкарпатської Русі був змушений самотужки боротися проти імперського ревізіонізму, агресивної пропаганди та руйнівних збройних диверсій. Спираючись на закарпатську періодику, автори показали розвиток взаємин між Карпатською Україною та практично єдиним зовнішньополітичним партнером - Німеччиною - в контексті формування гітлерівської стратегії «Євразійської осі», де українським землям відводилась значна роль. Досліджено чинники впливу на формування нової європейської політичної реальності і ролі в ній українського краю. При використанні преси як ключового джерела історичних даних відображено цілісну картину зазіхань і прагнень Центральних держав та їх практичні наміри в умовах міжнародної кризи.
Through the prism of the Subcarpathian press of the first third of the twentieth century, the tragic period of establishment of the Ukrainian statehood on the eve of World War II, the struggle for the free development of the Ukrainian nation on the territory of Subcarpathian Ruthenia due to the Munich Agreement and the dangerous political game of England, France, Germany and Italy, as well as Poland and Hungary, in the epicenter of ambitions of which Transcarpathia was caught, is delineated. Further development was given to the issues of struggle of the Ukrainians in Transcarpathia for the realization of the "peoples' right to self-determination" in the course of the forceful formation of the joint Polish-Hungarian border after the Second Czechoslovak crisis of 1938, which had given rise to the actual division of Czechoslovakia on the one hand, and the intensification of Ukrainians' national aspirations - on the other. The geopolitical aspects of the game of the Central Powers, as well as of Poland and Hungary in the process of "redrawing Europe", the international peculiarities of the policy of appeasement of an aggressor of 1938 as a process of concessions and losses, in which the Transcarpathian lands remained as currency and the government of the autonomous Subcarpathian Ruthenia had to struggle alone against imperial revisionism, aggressive propaganda and destructive armed sabotage, were analyzed. Based on the Transcarpathian periodicals, the development of relations between the Carpathian Ukraine and practically the only foreign-policy partner - Germany - is shown in the context of the formation of the Hitler's strategy of the "Eurasian Axis", where the Ukrainian lands had a significant role. Factors of influence on the formation of the new European political reality and the role of the Ukrainian country in it are investigated. When using the press as a key source of historical data, a comprehensive picture of the Central Powers' encroachments and aspirations and their practical intentions in an international crisis is reflected. ; Через призму подкарпатской прессы первой трети ХХ в. освещен трагический период становления украинской государственности накануне Второй мировой войны, ход борьбы за свободное развитие украинской нации на территории Подкарпатской Руси в результате Мюнхенского соглашения и опасной политической игры Англии, Франции, Германии и Италии, а также Польши и Венгрии, в эпицентре амбиций которых оказалось Закарпатье. Дальнейшее развитие получили вопросы борьбы украинского Закарпатья за воплощение «права народов на самоопределение» в процессе силового формирования совместной польско-венгерской границы после Второго Чехословацкого кризиса 1938 года, давшая начало фактическому разделению Чехословакии с одной стороны, и активизации национальных стремлений украинцев с другой. Проанализированы геополитические аспекты игры центральноевропейских государств, а также Польши и Венгрии в процессе «перекраивания Европы», международные особенности политики умиротворения агрессора 1938 года как процесса уступок и потерь, в которых закарпатские земли оставались разменной монетой, а правительство автономной Подкарпатской Руси было вынуждено самостоятельно бороться против имперского ревизионизма, агрессивной пропаганды и разрушительных вооруженных диверсий. Опираясь на закарпатскую периодику, авторы показали развитие отношений между Карпатской Украиной и практически единственным внешнеполитическим партнером - Германией - в контексте формирования гитлеровской стратегии «Евразийской оси», где украинским землям отводилась значительная роль. Исследованы факторы влияния на формирование новой европейской политической реальности и роли в ней украинского края. При использовании прессы как ключевого источника исторических данных отражена целостная картина посягательств и стремлений центральноевропейских государств и их практические намерения в условиях международного кризиса. ; Крізь призму підкарпатської преси першої третини ХХ ст. висвітлено трагічний період становлення української державності напередодні ІІ Світової війни, перебіг боротьби за вільний розвиток української нації на території Підкарпатської Русі внаслідок Мюнхенської угоди й небезпечної політичної гри Англії, Франції, Німеччини та Італії, а також Польщі та Угорщини, в епіцентрі амбіцій яких опинилося Закарпаття. Подальшого висвітлення отримали питання боротьби українців Закарпаття за втілення «права народів на самовизначення» в процесі силового формування спільного польсько-угорського кордону після Другої Чехословацької кризи 1938 р., що дала початок фактичному поділові Чехословаччини з одного боку, та активізації національних прагнень українців з іншого. Проаналізовано геополітичні аспекти гри центральноєвропейських держав, а також Польщі та Угорщини в процесі «перекроювання Європи», міжнародні особливості політики умиротворення агресора 1938 р. як процесу поступок та втрат, в яких закарпатські землі залишалися розмінною монетою, а уряд автономної Підкарпатської Русі був змушений самотужки боротися проти імперського ревізіонізму, агресивної пропаганди та руйнівних збройних диверсій. Спираючись на закарпатську періодику, автори показали розвиток взаємин між Карпатською Україною та практично єдиним зовнішньополітичним партнером - Німеччиною - в контексті формування гітлерівської стратегії «Євразійської осі», де українським землям відводилась значна роль. Досліджено чинники впливу на формування нової європейської політичної реальності і ролі в ній українського краю. При використанні преси як ключового джерела історичних даних відображено цілісну картину зазіхань і прагнень Центральних держав та їх практичні наміри в умовах міжнародної кризи.
У досліджені проаналізовано економічно-освітні здобутки у діяльності громадського діяча, агронома, кооператора, фінансиста, економіста, освітянина, вченого, професора УТГІ й УВУ, дійсного члена НТШ (з 1935); ідеолога і практика суспільної агрономії в Галичині. Міністра сільського господартсва в уряді Українського Державного Правління 1941. Від 1928 року — директор організації хліборобів «Сільський господар». Бувши видатним організатором, спричинився до піднесення галицького села, його молочарства і зокрема станової організації хліборобів «Сільський Господар». Успішно працював над розбудовою сількогосподарської освіти, зокрема створив «Хліборобський Вишкіл Молоді», заснував Товариство українських агрономів і був першим його головою.Досліджено внесок названого науковця у розвиток економічно-освітньої спадщини західноукраїнських земель. Проаналізовано передові ідеї Є. Храпливого у роботі товариства «Сільський господар» та його вклад у розвиток хліборобського шкільництва серед сільського населення.Ключові слова: Є. Храпливий, товариство «Сільський господар», самоосвіта, хліборобське шкільництво, сільське господарство, фахова освіта, Наукового Товариства ім. Шевченка, нарис «Карпатська Україна в числах», «Сорок літ праці краєвого господарського товариства «Сільський Господар» Голубка М. М. Экономически-образовательные достижения в деятельности Евгения Храпливого на западноукраинских землях вторая половина ХІХ – начало ХХ века и его взнос на развитие финансово-экономического и кооперативного образования/ Львовский кооперативный колледж экономики и права,Украина, ЛьвовВ исследованные проанализирована деятельность общественного деятеля, агронома, кооператора, финансиста, экономиста, педагога, ученого, профессора УТГІ и УВУ, действительного члена НТШ (с 1935); идеолога и практика общественной агрономии в Галичине. Министра сельского хозяйства в правительстве Украинского Государственного Правления 1941. От 1928 года - директор организации хлеборобов "Сельский хозяин". Будучи выдающимся организатором, вызвался к поднесению галицкого села, его молочарства и в частности сословной организации хлеборобов "Сельский Хозяин". Успешно работал над развитием селькохозяйственного образования, в частности создал" Хлебопашескую Выучку Молодежи", учредил Общество украинских агрономов и был первым его председателем.Исследован вклад названного ученого в развитие экономически-образовательного наследства западноукраинских земель. Проанализированы передовые идеи Є. Храпливого в работе общества "Сельский хозяин" и его вклад в развитие хлебопашеского школьництва среди сельского населения.Ключевые слова: Є. Храпливий, общество "Сельский хозяин", самообразование, хлебопашеское школьництво, сельское хозяйство, профессиональное образование, Научное Общество им. Шевченко, очерк "Карпатская Украина в числах", "Сорок лет труды краевого хозяйственного общества "Сельский Хозяин"Holubka М. М. Economic and educational achievements of Yevhen Khraplyvyi in western Ukraine during the second half of XIX - XX century and his contribution to the development of economic and financial education cooperative / Lviv Cooperative College of Economics and Law, Ukraine, Lviv.The research analyzes the activities of a public figure, an agronomist, cooperator, financier, economist, educator, scholar, Ukrainian Institute of technical and economic and UFU professor, the member of the Shevchenko Scientific Society (1935); ideologist and social agronomy practitioner in Galicia; Minister of Agriculture in the government of Ukrainian National Government in 1941. Since 1928 he was a Director of plowmen «Rural host». Being an outstanding organizer, he contributed to the rise of Galician village, and in particular its dairy farming and estate organization of plowmen «Rural host». He successfully developed the education in villages, especially created "The training of young plowmen", established the Ukrainian Society of agronomists and became its first chairman. The contribution of this scientist to the development of economic and educational heritage of Western Ukraine is explored. Advanced ideas of Y. Khraplyvyi in the work of fellowship "Rural host" and his contribution to the development of the plowmen schooling among the rural population were analyzed.Keywords: Y. Khraplyvyi, "Rural host" fellowship, self-education, plowmen schooling, Agriculture, professional education, Shevchenko Scientific Society, essay "Carpathian Ukraine in numbers", "Forty years of work of the regional economic fellowship "Rural host"
International Carpathian School is a fast-growing volunteer project in Kosiv, Ivano-Frankivsk region, Ukraine, designed as a local centre of non-formal education to address youth adaptation to the globalized world. It intended to overcome the existing gaps in the education of socially conscious youth, finding optimal ways of skill-sharing activities to local communities. Among others, the school is oriented for delivering knowledge, skills and attitudes of the EU best practices in the field of municipal solid waste management (MSWM). In a broader meaning, the Carpathian School Agenda serves for the environmental protection of the vulnerable mountain landscapes to meet the Sustainable Development Goals Ukraine-2030 (hereof and after SDG), entered in force by the Decree of the President of Ukraine in order to ensure the national interests of Ukraine in relation to sustainable economic development [1]. The School activity is aligned with both SDG-4 "Quality education" and SDG-11 "Sustainable cities and communities". It has an interdisciplinary approach to learning where academic concepts of geoscience are coupled with real-world lessons. Carpathian Winter School hosted researches from Ukraine, Georgia and Armenia together with five educational entities from Baltic Sea Region (BSR). Scholars were exposed to a cross-cultural experience that facilitates connections between the classroom and the world around them. Simultaneously, the School is providing a prospect to local scientists in maintaining professional links with their foreign colleagues and obtaining hands-on scientific information on MSWM. Having a central geographical position and well-developed informal tuition activities, the Carpathian School may have a good chance to become a placement for students' mobility, people-to-people contacts and promoting youth employability that is coherent with The Eastern Partnership (EaP) policy [2]. The educational project of the Swedish Institute LASUWAMA [3], which was considered at the Carpathian Winter School, combined researchers from Ukraine, Georgia and Armenia with five educational institutions of the Baltic Sea region. Representatives of EU universities, involved in the development of educational programs, provided the relevant knowledge and skills, needed to students for gaining an in-depth understanding of the sustainable development concept [4], including, inter alia, access to further vocational training in EU countries ; Международная Карпатская школа – это быстрорастущий волонтерский проект в Косовской районе Ивано-Франковской области, Украина, разработанный как локальный центр неформального образования для решения проблем адаптации молодежи к глобальной среде глобализированного мира. Он был направлен на преодоление существующих пробелов в образовании социально сознательной молодежи, поиск оптимальных способов обмена навыками с местными сообществами. Среди прочего, школа ориентирована на передачу знаний, навыков и отношения к лучшим практикам ЕС в области управления твердыми бытовыми отходами (ТБО). В более широком смысле, Карпатская школьная программа служит защите окружающей среды уязвимых горных ландшафтов для достижения Целей устойчивого развития (ЦУР) Украина-2030 (далее и далее ЦУР), вступивших в силу Указом Президента Украины в целях обеспечения национальных интересов Украины относительно устойчивого экономического развития [1]. Деятельность Школы согласована как с ЦУР-4 «Качественное образование», так и с ЦУР-11 «Устойчивые города и сообщества». В нем используется междисциплинарный подход к обучению, в котором академические концепции геонаук сочетаются с уроками реального мира. Карпатская зимняя школа собрала исследователей из Украины, Грузии и Армении вместе с пятью образовательными учреждениями из региона Балтийского моря (РБМ). Ученые познакомились с межкультурным опытом, который способствует установлению связей между классом и окружающим миром. Одновременно Школа предоставляет местным ученым возможность поддерживать профессиональные связи со своими зарубежными коллегами и получать практическую научную информацию о ТБО. Имея центральное географическое положение и хорошо развитую неформальную учебную деятельность, Карпатская школа может иметь хорошие шансы стать местом для мобильности студентов, контактов между людьми и содействия трудоустройству молодежи, что согласуется с политикой Восточного партнерства (ВП) [2]. Образовательный проект шведского института LASUWAMA [3], который рассматривался в Карпатской зимней школе, объединил исследователей из Украины, Грузии и Армении с пятью учебными заведениями региона Балтийского моря. Представители университетов ЕС, участвующие в разработке образовательных программ, предоставили студентам соответствующие знания и навыки, необходимые для получения глубокого понимания концепции устойчивого развития [4], включая, в частности, доступ к дальнейшему профессиональному обучению в странах ЕС ; Міжнародна карпатська школа - це швидкозростаючий волонтерський проект на Косівщині (Івано-Франківська область, Україна), задуманий як місцевий центр неформальної освіти для вирішення питань адаптації молоді до глобалізованого світу. Він мав намір подолати існуючі прогалини в освіті соціально свідомої молоді, знайти оптимальні способи обміну навичками для місцевих громад. Серед іншого, школа орієнтована на надання знань, компетентностей і навичок та поширення кращих практик ЄС у сфері поводження з твердими побутовими відходами (ТПВ). У більш широкому значенні, Карпатська школа служить для захисту вразливих гірських ландшафтів для досягнення Цілей сталого розвитку Україна 2030 (далі ЦСР). впроваджених Указом Президента України з метою забезпечення національних інтересів України щодо сталого розвитку економіки [1]. Діяльність школи узгоджується як із ЦСР-4 "Якісна освіта", так і із ЦСР-11 "Сталі міста та громади". Школа впроваджує міждисциплінарний підхід до навчання, де академічні концепції геоекології поєднуються з практичними прикладами. Одночасно вона надає перспективу місцевим науковцям у підтримці професійних зв'язків із закордонними колегами та отриманні наукової інформації щодо поводження з ТПВ. Маючи центральне географічне положення та досвід впровадження неформальної освіти, Карпатська школа може мати хороші шанси стати місцем для мобільності студентів, контактів між людьми та сприяти працевлаштуванню молоді, що відповідає політиці Східного партнерства, спільної політичної ініціативи, спрямованої на поглиблення та зміцнення відносин між Європейським Союзом (ЄС), його державами-членами та шістьма східнимисусідами: Вірменією, Азербайджаном, Білоруссю,Грузією,Молдовоюта Україною [2]. Освітній проект Шведського Інституту LASUWAMA [3], діяльність якого була розглянута у Карпатській зимовій школі, поєднав науковців з України, Грузії та Вірменії, з колегами із п'ятьох навчальних закладів регіону Балтійського моря. Представники університетів країн ЄС, які брали участь у розробці освітніх програм, забезпечили здобуття належних знань та навичок, необхідних студентам для поглибленого сприйняття концепції сталого розвитку, затвердженої документом Саміту ООН Ріо-92 "Порядок денний на ХХІ століття» [4], включаючи, серед іншого, доступ до подальшого професійного навчання в країнах ЄС
International Carpathian School is a fast-growing volunteer project in Kosiv, Ivano-Frankivsk region, Ukraine, designed as a local centre of non-formal education to address youth adaptation to the globalized world. It intended to overcome the existing gaps in the education of socially conscious youth, finding optimal ways of skill-sharing activities to local communities. Among others, the school is oriented for delivering knowledge, skills and attitudes of the EU best practices in the field of municipal solid waste management (MSWM). In a broader meaning, the Carpathian School Agenda serves for the environmental protection of the vulnerable mountain landscapes to meet the Sustainable Development Goals Ukraine-2030 (hereof and after SDG), entered in force by the Decree of the President of Ukraine in order to ensure the national interests of Ukraine in relation to sustainable economic development [1]. The School activity is aligned with both SDG-4 "Quality education" and SDG-11 "Sustainable cities and communities". It has an interdisciplinary approach to learning where academic concepts of geoscience are coupled with real-world lessons. Carpathian Winter School hosted researches from Ukraine, Georgia and Armenia together with five educational entities from Baltic Sea Region (BSR). Scholars were exposed to a cross-cultural experience that facilitates connections between the classroom and the world around them. Simultaneously, the School is providing a prospect to local scientists in maintaining professional links with their foreign colleagues and obtaining hands-on scientific information on MSWM. Having a central geographical position and well-developed informal tuition activities, the Carpathian School may have a good chance to become a placement for students' mobility, people-to-people contacts and promoting youth employability that is coherent with The Eastern Partnership (EaP) policy [2]. The educational project of the Swedish Institute LASUWAMA [3], which was considered at the Carpathian Winter School, combined researchers from Ukraine, Georgia and Armenia with five educational institutions of the Baltic Sea region. Representatives of EU universities, involved in the development of educational programs, provided the relevant knowledge and skills, needed to students for gaining an in-depth understanding of the sustainable development concept [4], including, inter alia, access to further vocational training in EU countries ; Международная Карпатская школа – это быстрорастущий волонтерский проект в Косовской районе Ивано-Франковской области, Украина, разработанный как локальный центр неформального образования для решения проблем адаптации молодежи к глобальной среде глобализированного мира. Он был направлен на преодоление существующих пробелов в образовании социально сознательной молодежи, поиск оптимальных способов обмена навыками с местными сообществами. Среди прочего, школа ориентирована на передачу знаний, навыков и отношения к лучшим практикам ЕС в области управления твердыми бытовыми отходами (ТБО). В более широком смысле, Карпатская школьная программа служит защите окружающей среды уязвимых горных ландшафтов для достижения Целей устойчивого развития (ЦУР) Украина-2030 (далее и далее ЦУР), вступивших в силу Указом Президента Украины в целях обеспечения национальных интересов Украины относительно устойчивого экономического развития [1]. Деятельность Школы согласована как с ЦУР-4 «Качественное образование», так и с ЦУР-11 «Устойчивые города и сообщества». В нем используется междисциплинарный подход к обучению, в котором академические концепции геонаук сочетаются с уроками реального мира. Карпатская зимняя школа собрала исследователей из Украины, Грузии и Армении вместе с пятью образовательными учреждениями из региона Балтийского моря (РБМ). Ученые познакомились с межкультурным опытом, который способствует установлению связей между классом и окружающим миром. Одновременно Школа предоставляет местным ученым возможность поддерживать профессиональные связи со своими зарубежными коллегами и получать практическую научную информацию о ТБО. Имея центральное географическое положение и хорошо развитую неформальную учебную деятельность, Карпатская школа может иметь хорошие шансы стать местом для мобильности студентов, контактов между людьми и содействия трудоустройству молодежи, что согласуется с политикой Восточного партнерства (ВП) [2]. Образовательный проект шведского института LASUWAMA [3], который рассматривался в Карпатской зимней школе, объединил исследователей из Украины, Грузии и Армении с пятью учебными заведениями региона Балтийского моря. Представители университетов ЕС, участвующие в разработке образовательных программ, предоставили студентам соответствующие знания и навыки, необходимые для получения глубокого понимания концепции устойчивого развития [4], включая, в частности, доступ к дальнейшему профессиональному обучению в странах ЕС ; Міжнародна карпатська школа - це швидкозростаючий волонтерський проект на Косівщині (Івано-Франківська область, Україна), задуманий як місцевий центр неформальної освіти для вирішення питань адаптації молоді до глобалізованого світу. Він мав намір подолати існуючі прогалини в освіті соціально свідомої молоді, знайти оптимальні способи обміну навичками для місцевих громад. Серед іншого, школа орієнтована на надання знань, компетентностей і навичок та поширення кращих практик ЄС у сфері поводження з твердими побутовими відходами (ТПВ). У більш широкому значенні, Карпатська школа служить для захисту вразливих гірських ландшафтів для досягнення Цілей сталого розвитку Україна 2030 (далі ЦСР). впроваджених Указом Президента України з метою забезпечення національних інтересів України щодо сталого розвитку економіки [1]. Діяльність школи узгоджується як із ЦСР-4 "Якісна освіта", так і із ЦСР-11 "Сталі міста та громади". Школа впроваджує міждисциплінарний підхід до навчання, де академічні концепції геоекології поєднуються з практичними прикладами. Одночасно вона надає перспективу місцевим науковцям у підтримці професійних зв'язків із закордонними колегами та отриманні наукової інформації щодо поводження з ТПВ. Маючи центральне географічне положення та досвід впровадження неформальної освіти, Карпатська школа може мати хороші шанси стати місцем для мобільності студентів, контактів між людьми та сприяти працевлаштуванню молоді, що відповідає політиці Східного партнерства, спільної політичної ініціативи, спрямованої на поглиблення та зміцнення відносин між Європейським Союзом (ЄС), його державами-членами та шістьма східнимисусідами: Вірменією, Азербайджаном, Білоруссю,Грузією,Молдовоюта Україною [2]. Освітній проект Шведського Інституту LASUWAMA [3], діяльність якого була розглянута у Карпатській зимовій школі, поєднав науковців з України, Грузії та Вірменії, з колегами із п'ятьох навчальних закладів регіону Балтійського моря. Представники університетів країн ЄС, які брали участь у розробці освітніх програм, забезпечили здобуття належних знань та навичок, необхідних студентам для поглибленого сприйняття концепції сталого розвитку, затвердженої документом Саміту ООН Ріо-92 "Порядок денний на ХХІ століття» [4], включаючи, серед іншого, доступ до подальшого професійного навчання в країнах ЄС
